Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кизи лтепе тур Kızıltepe kızıl червоний tepe пагорб місто в Туреччині в Південно Східній Анато лії турецький Курдистан Є

Кизилтепе

Кизилтепе

Кизи́лтепе́ (тур. Kızıltepe (kızıl — червоний, tepe — пагорб) — місто в Туреччині, в Південно-Східній Анато́лії (турецький Курдистан). Є найбільшим містом і адміністративним центром однойменного району провінції Мардін.

Кизилтепе
тур. Kızıltepe
image
Мечеть Кочхісар в Кизилтепе
Мечеть Кочхісар в Кизилтепе
image
Основні дані
37°11′38″ пн. ш. 40°35′10″ сх. д. / 37.19388888891677425° пн. ш. 40.58611111113877712° сх. д. / 37.19388888891677425; 40.58611111113877712Координати: 37°11′38″ пн. ш. 40°35′10″ сх. д. / 37.19388888891677425° пн. ш. 40.58611111113877712° сх. д. / 37.19388888891677425; 40.58611111113877712
Країна image Туреччина
Регіон Південно-Східна Анатолія
Столиця для d (район Туреччини)

Межує з

— сусідні нас. пункти
d, Шанлиурфа (іл), d, d, Аль-Хасаке (район) ?
Площа 1416,37 км²
Населення 252 656 осіб (2018)
Висота НРМ 498 м
Клімат середземноморський (Cs)
Телефонний код 0482
Часовий пояс
Номери автомобілів 47
GeoNames 307084
OSM r1694027  ·R
Поштові індекси 47440
Міська влада
мер міста Hüseyin Çam
Вебсайт www.kiziltepe.bel.tr
www.kiziltepe.gov.tr
Мапа
image
image
Кизилтепе
Кизилтепе (Туреччина)
image Кизилтепе у Вікісховищі

Назва

За багато років існування місто декілька разів міняло свою назву. Перший найстаріший відомий топонім в історії Кизилтепе: Дунайсі́р (курд. Dunaisir, араб. دُنَيصَ‎). Через те, що в районі проживало багато вірмен, наступним ім'ям, яке отримало місто, було Тілерме́н або Тіль-Арме́н (вірм. Թիլ Արմեն, араб. ل أرمن‎ (أرمن — вірменський, تل — пагорб)). Потім до 1931 року місто йменували Кочхіса́р або Косе́р (тур. Koçhisar, осман. قوجحصار‎ або осман. قۆسەر‎). В ісламських джерелах місто фігурує як Дунайсир, так і Кочхісар.

Після створення турецької держави Указом від 13 жовтня 1929 року було засновано однойменний район під старою назвою Кочхісар, а в 1931 році назву міста і района було змінено на Кизилтепе і місту було надано статус районного центру провінції Мардін.

Історія

Дата заснування поселення Кизилтепе достеменно не відома, але сходить за роки до Різдва Христового. Його історія базується на історичних артефактах та залишках стародавніх поселень, які сьогодні перетворилися на руїни. З огляду на археологічні знахідки, вважається, що життя в цьому районі почалося 2000 років тому. Місцем першого поселення в районі, вочевидь, є Харамхатта́т, невелике селище за 10 км на південь від сучасного центру міста.

Район Кизилтепе протягом всієї історії був жвавим торговим і житловим центром поселень, розташованих на дорогах, що з'єднують Урфу і Діярбакир з Мосулом. Ці маршрути відігравали помітну роль у середньовічній анатолійській турецькій історії, на ранніх етапах тюркизації Анатолії та у зв’язках між Анатолією та Північною Сирією. Так склалося завдяки заснуванню міста на родючих землях Месопотамії, а також розташуванню на перехресті Шовкового шляху, важливої торговельної артерії між Азією та Європою. Через цю особливість місто було свідком багатьох воєн, було неодноразово пограбоване різними завойовниками, і входило до складу різних держав.

Близько територія сучасної провінції Мардін належала до першої в Малій Азії великої імперії, заснованой хеттами. Потім на ці землі вторглися дорійці, які поклали край пануванню хеттів. В X столітті до н. е. іонійські, еолійські і дорійські греки заселили все узбережжя Малої Азії і заснували багато міст і поселень. В VII — VI ст. до н. е. західну частину Малої Азії завоювали лідійці. В 546 році до н. е. Крез, останній цар Лідії, втратив свою імперію під натиском персів, які почали панувати на всій території Малої Азії, включаючи грецькі приморські міста.

Ахеменіди (Перське царство)

Перське царство в — було найбільш динамічною державою Близького Сходу. Під час правління імператора Дарія І Персія почала управлятися шляхом поділу на регіони під керівництвом сатрапів, а регіон Мардіна був пов'язаний з сирійсько-фінікійсько-палестинською сатрапією. Перське панування в регіоні закінчилося в 331 р. до н. е., коли Александр Македонський розбив перську армію Дарія III під Ербілєм.

Селевкіди

Після смерті Александра Македонського в 323 р до н.е. полководці і військові правителі (діадохи) почали ділити між собою імперію на держави-наступники. Внаслідок цієї боротьби регіон Мардіна перейшов до династії Селевкідів, які захопили майже всю східну частину колишньої імперії. Цар Селевкідів Антіох IV Епіфан намагався поширити еллінську культуру серед корінних народів регіону, і на це відреагували арамеї і вірмени в Парфії. Це протистояння почало перетворюватися в конфлікти, і зрештою парфяни стали досить сильними, щоб загрожувати присутності в регіоні Селевкідів під керівництвом царя Мітріда́та I. Селевкіди почали втрачати один за одним свої важливі центри на узбережжі Тигра. Остаточно вони позбулися влади над регіоном під час військових дій у 129 р. до н. е., які вели сирійський цар Антіох VII Сіде́т та парфянський цар Фраат II. Едуард Меєр писав з цього приводу: «Поразка Антіоха Сідета у 129 р. була катастрофою еллінізму у континентальній Азії і одночасно Держави Селевкідів».

Осроена (Едеське царство)

У той час як вплив парфян в регіоні збільшувався, арамеї разом із вождями арабського племені Орро, що захопили західну частину Межиріччя (Осроену), в 132 до н. е. заснували в регіоні Шанлиурфи Едеське царство, головним містом якого була Едеса.

Незалежним царство, вплив якого сягав до території сучасного Кизилтепе, залишалось недовго. Місцеві володарі змушені були визнавати над собою владу парфянських царів, а потім, при правителі , Едеське царство було завойоване внаслідок тиску вірменів. Протягом 88 — 70 років до н. е. якийсь час Осроена входила до складу вірменської держави Тиграна II.

Велика Вірменія

Тигран II, зійшовши на престол в 95 до н. е., почав об'єднання Вірменії. У 94 році до н. е. він уклав військово-політичний союз і поріднився з понтійським царем Мітрідатом VI Евпатором. В результаті цієї домовленості Тигран підпорядкував Сирію і території на сході, углиб Передньої Азії, а Мітрідат — Малу Азію.

В Тигран II розпочав війну спочатку проти Каппадокії, а потім на сході — проти старих ворогів Вірменії парфян. Перейшовши річку Тигр, Тигран II захопив міста Едесу і Нісібіс. Війна закінчилася у укладенням миру, за яким Парфія поступилася Вірменії всією Месопотамією і визнала себе залежною від Тиграна II. У 83 році до н. е. в столиці Селевкідів — Антіохії, Тигран II Великий був проголошений царем Сирії і прийняв титул «царя царів» (шахіншаха).

Об'єднавши величезну кількість підкорених земель у своє царство, Тигран II Великий почав у будувати на крайньому південному заході власне Великої Вірменії (поблизу нинішнього в Південній Туреччині) нову столицю, якій дає назву Тигранакерт.

З часом спорідненість з Мітрідатом VI Евпатором втягла Тиграна у війну з римлянами. Але він не тільки не готувався до війни, а й був зайнятий виключно продовженням будівництва Тигранакерта. Така бездіяльність монарха під час Третьої Митридатовой війни стала його великою політичною помилкою, що призвела до фатальних наслідків для його держави. В ході битви під стінами Тигранакерта з військом римського полководця Лукулла 6 жовтня Тигран II зазнав поразки.

Східна Римська імперія

Край вірменському панюванню в регіоні поклала Східна Римська імперія, що просуваючись до Західної Азії, захопила рівнину, на якій розташувалися Кизилтепе і Нусайбін. Тим часом, скориставшись вірмено-римської війною, проти влади Вірменії виступили парфяне, підбурювані Римом. Тигран II виявився не в змозі вести війну відразу проти двох могутніх держав — Рима і Парфії. Проти нього повстала і частина вірменської знаті, і населення завойованих вірменським царством країн і міст. У зв'язку з цим Тиграну II довелося підписати в договір з римським полководцем Гнеєм Помпеєм Великим, за яким Велика Вірменія втратила майже всі свої завоювання, а Сирія, Коммагена і Кілікія потрапили під владу Риму. Так Третя Мітрідатова війна різко зміна політичну карту Східного Середземномор'я і утвердила гегемонію Риму майже у всій Малій Азії.

Ісламізація

Сельджуки

Османська імперія

Турецька Республіка

Географія

Розташування

image
Райони провінції Мардін

Кизилтепе розташований в південно-східній частині країни, на південному заході провінції Мардін. Район межує на заході з провінцією Шанлиурфа́, на північному заході з районом Дерік, на півночі — з Мазидаи́, на сході — з Мардіном, центром провінції. Південна межа району одночасно є кордоном Туреччини з Сирією. Місто Кизилтепе знаходиться на відстані 15-20 км від Мардіна, і в 738 км на схід від столиці країни, Анкари. Площа району становить 1 416 370 га — рівнина Кизилтепе є найбільшою територією провінції Мардін. Більшу площу всіх земель, 1 319 250 га, займають землі сільськогосподарського призначення.

Кліматичні умови

Кизилтепе має характеристики середземноморського клімату зі спекотним і вологим літом і м'якою і дощовою зимою. Середня річна температура — 18 ° С. Найтепліші місяці — липень та серпень із середньою температурою 32.0 °C (89.6 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 7.0 °С (44.6 °F). Середня кількість опадів становить 350 міліметрів на рік. Найбільш вологий місяць — січень, коли випадає 87 міліметрів опадів, і найменш вологий — серпень, коли випадає 1 міліметр. Через невелику кількість опадів час від часу трапляються посухи. Рельєф району переважно плаский, горбистий на півночі. Структура ґрунтів району — глини й суглинок.

Клімат Кизилтепе
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C 11 12 17 23 29 36 40 40 35 28 19 13 25
Середня температура, °C 7 7 11 12 22 28 32 32 27 21 14 8 18
Середній мінімум, °C 3 3 6 10 15 20 24 24 20 15 9 4 13
Норма опадів, мм 87 78 72 58 34 7 2 1 4 30 53 72 498
Джерело: Iklim Kızıltepe

Населення

[d] (TÜİK, TÜRKSTAT) оголосив результати Адресної системи реєстрації населення (ADNKS) та дані про населення Кизилтепе (провінція Мардін) у лютому 2021. За даними інституту, населення Кизилтепе у 2020 році становило 261 тисячу 442 особи. 50,25 % населення Кизилтепе складається з 131 тис. 370 чоловіків, а 49,75 % — це 130 тис. 72 жінки.

Площа району на 31 грудня 2019 року була 1300 км², населення становило 256 664 людини, тобто щільність населення становила 197,4 осіб/км² . У відносно малонаселених частинах Кизилтепе щільність населення складає біля 67 осіб/км² (в найменш густонаселеному кварталі Tuzla Mahalle проживало всього 28 осіб). В 1960-х роках почалась міграція до міста, і сільське населення почало пропорційно скорочуватися. Найвагомішими чинниками цього є економічні проблеми та терористична діяльність, що розпочалася у 90-х роках.

До 1915 Кизилтепе був регіоном, де у більшості проживали вірмени. Зараз найчисленнішу групу населення Кизилтепе за етнічним походженням становлять курди (як правило, шафійської течії), також араби-суніти, ассирійці, турки (корінні турки, туркменські та балканські іммігранти (в Кизилтепе є туркменське поселення ), сирійці, вірмени, зази і черкеси.

Адміністративне управління

Крім власне центрального міста Кизилтепе (тур. ilçe merkezi), до району входять ще 4 невеликих повітові містечка чотирьох муніципалітетів (тур. belediye) — Дікме́н, Ґьокче́, Шеню́рт та Юджелі з населенням від 5 тисяч осіб, і близько 200 сіл (тур. köy). Під час адміністративної реформи 2013 — 2014 вони були переформовані в махаллє (тур. mahalle, квартал). Кожну махаллє очолює мухтар (тур. muhtar) — староста, як головна посадова особа. Райони в Туреччині носять ту саму назву, що і їхні центральні міста і управляються призначеним губернатором (тур. kaymakam). Муніципалітет районного центру також є муніципалітетом всього району.

Мером Кизилтепе на місцевих виборах в березні 2019 було обрано Нілюфер Елік Їлмаз. Але 15 листопада 2019 року вона була звільнена через звинувачення, пов'язані з тероризмом і замінена призначеною державою посадовою особою, губернатором району — Хусеїном Чамом.

Транспорт

Крізь Кизилтепе проходить державна автомагістраль D400 протяжністю 2057 кілометрів. Вона починається у Датчі (провінція Мугла) в південно-західному кутку Анатолійського півострова і закінчується біля іранського кордону в . D400 курсує через міста Мармарис, Фетхіє, Анталію, Аланью, Мерсін, Адану, Газіантеп, Шанлиурфу, Ширнак та Хаккярі та зв'язується з дорогою 16 в Ірані. Між та D400 є частиною європейського маршруту E90. Також у Кизилтепе починається автомагістраль D950 до Артвіна, довжиною 568 км.

Визначні пам'ятки

Всі історичні будівлі в районі Кизилтепе відносяться до періоду правління Артукідів. Найважливішими з них є Велика («Стара») мечеть, медресе Харзем Таджеттін Месуд, кам’яний міст Ташкёпрю, вежа Тарассут і купол Шахкулубей.

Велика мечеть Кочхісар

Велика («Стара») мечеть (тур. Dunaysır Ulu Camii або тур. Koçhisar Ulu Camii, араб. Cami-i Kebir (الجامع الكبير)‎) є однією з найвидатніших історичних пам'яток району Кизилтепе. У період Артукідів адміністративною столицею був Мардін, а військовою столицею — Кизилтепе, це стало причиною зведення в місті Великої мечеті. Вона була побудована в XIII столітті Артукідами і донині відкрита для богослужінь. Одночасно в цій мечеті можуть молитися 800 чоловік. Будівництво Великої мечеті у 1184 розпочав султан , один із Мардінських Артукідів, а завершив у 1204 його брат . На дату будівництва мечеті вказує напис над конусоподібною аркою, що оточує нішу міхраба.

image Ім'ям Аллаха Милостивого, Милосердного! Добудову цієї споруди за милістю Аллаха здійснив Ель-Фатіх Артук Арслан, брат Меліка Саїда Хусамеддіна Явлака Арслана (нехай спочиває з миром), син Артука, син Ільґазі, син Тімурташа, син Альпі, син Ільґазі. Хай Аллах прийме. Мухаррам 601
Оригінальний текст (тур.)
Esirgeyen ve bağışlayan Allah’ın adıyla. Bu yapının tamamlanmasını Melik Said Hüsameddin Yavlak Arslan (Allah O’na rahmet etsin)’ın kardeşi Allahü teâlânın rahmetine muhtaç Artuk oğlu İlgazi oğlu Timurtaş oğlu Alpi oğlu İlgazi oğlu Ebu’l Feth Artuk Arslan gerçekleştirdi. Allah kabul etsin. Muharrem 601. — İnşa Kitabesi (mihrabın yedi dilimli kuşatma kemerinin üzerinde yer alan, H. 601/ Muharrem (1204 tarihli)
 image

Велика мечеть Дунайсір відображає всі архітектурні особливості регіону і вважається шедевром ісламської анатолійської архітектури часів Артукідів. Спочатку вона була величезною будівлею з медресе і з подвійним мінаретом. Існування двох мінаретів на кутах внутрішнього двору було доказано завдяки розкопкам у 1970-х і підкреслило важливість будівлі з точки зору розвитку анатолійської турецької архітектури. Але будівля медресе загинула, а мечеть залишилася лише зі стінами, двома третинами даху та західним мінаретом; стінні камені мечеті були вилучені та вивезені до сусідніх сіл, а у 1940-х роках їх використовували для будівництва поліцейського відділку. У 1971 році були замовлені відновлювальні роботи Генеральним управлінням релігійних фондів Туреччини, а з 2015 по 2019 муніціпалітетом були проведені реставраційні роботи.

План мечеті із прямокутним внутрішнім двором і трьома нефами вказує на те, що вона була спроєктована на основі Великої мечеті Дамаска. Будівля займає площу 63,40x16,35 метрів, має стіни товщиною до 2,15 метрів. Діаметр злегка овального купола становить 9,75 метрів. Виступи на зовнішніх стінах є слідами фундаменту. В стінах та опорних елементах використано різьблений камінь, а в покривній системі — цеглу. Інтер’єр мечеті, міхраб та стіни прикрашені витонченими різьбленими написами. Кам’яний вівтар (міхраб) у формі раковини з розкішною кладкою демонструє ассирійський вплив з точки зору стилю, а в геометричних прикрасах — вплив архітектури періоду сельджуцької династії Зангідів.

Медресе Харзем Таджеттін Месуд

Медресе Харзе́м Таджеттін Месу́д (тур. Harzem Taceddin Mesud Medresesi) — комплекс будівель з різьбленого каменю, який зазнав великих пошкоджень арміями Айюбідів і Тамерлана. Наразі тільки могилу, яка сьогодні використовується як мечеть і як місце поклоніння, та сам простір мечеті можна відокремити одне від одного. Відомо, що медресе було зведено в XIII столітті, за часів Артукідів. Згідно з написом на внутрішніх дверях, медресе було побудовано Таджеддіном Месудом бен Абдуллою, звільненим рабом Меліка уль-Мансура Насреддіна Артук Арслана з династії Артукідів.

Руїни медресе знаходяться за 8 кілометрів від міста Кизилтепе у селі Зіярет на березі річки Зеркан Сую. З огляду на багато змін, ремонтів та доповнень у структуру споруди, план першої версії медресе не вдалося скласти. В цілому в архітектурі домінують ознаки періоду Зангідів і Артукідів.

Примітки

  1. Hüseyin Çam kimdir? Nerelidir? | HDP Kızıltepe Belediyesi kayyum Kaymakam Hüseyin Çam(тур.)
  2. Thomas, Mallett, 2012.
  3. E.J. Brill's First Encyclopaedia of Islam 1913-1936 [ 7 Вересня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  4. E.J. Brill's The Encyclopaedia of Islam 1980 [ 7 Вересня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  5. Dr. Adem Avcıkıran, 2007.
  6. Anonymous, 2005.
  7. Meyer, 1925.
  8. Т. Моммзен. Історія Риму. 1993. [ 24 Лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.)
  9. Плутарх. Сравнительные жизнеописания в двух томах. 1994. [ 12 Серпня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
  10. Манандян Я. А. Тигран второй и Рим. 1943. [ 7 Вересня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
  11. Всемирная история, 1956.
  12. Coğrafi Durum [ 10 Вересня 2021 у Wayback Machine.](тур.)
  13. Mardin Kızıltepe Nüfusu 2020 - 2021 | Kızıltepe İlçesinin Yüzölçümü kaçtır? [ 8 Вересня 2021 у Wayback Machine.](тур.)
  14. TÜİK verilerine göre Kızıltepe'nin son nüfusu / İşte Kızıltepe'nin yıl yıl istatistikleri [ 10 Вересня 2021 у Wayback Machine.](тур.)
  15. Yıllara Göre Kızıltepe Nüfusu [ 13 Травня 2021 у Wayback Machine.](тур.)
  16. TÜRKEI: Mardin [ 10 Вересня 2021 у Wayback Machine.](тур.)
  17. Kızıltepe nüfusu, Msrdin [ 14 Травня 2021 у Wayback Machine.](тур.)
  18. (тур.)
  19. Kızıltepe [ 10 Вересня 2021 у Wayback Machine.](тур.)
  20. 31 Mart 2019 Kızıltepe Yerel Seçim Sonuçları [ 10 Вересня 2021 у Wayback Machine.](тур.)
  21. Turkey removes 15th pro-Kurdish mayor since March over alleged terror links [ 10 Вересня 2021 у Wayback Machine.](тур.)
  22. Aslanapa, 2007.
  23. Albert Gabriel, 1940.
  24. Kızıltepe'deki tarihi Ulu Camii ibadete açıldı [ 28 Січня 2020 у Wayback Machine.](тур.)
  25. Altun, 1978.
  26. Curatola, 2010.

Посилання

Офіційний сайт району Кизилтепе
Офіційний сайт міста Кизилтепе

Література

  • David Thomas, Alexander Mallett. Christian-Muslim Relations. A Bibliographical History. Volume 4 (1200-1350). — Berlin, 2012. — 331 с. (англ.)
  • Dr. Adem Avcıkıran (ed.). Kürtçe Anamnez, Anamneza bi Kurmancî. — Diyarbakır, 2012. — 55 с. (тур.)
  • Anonymous. Taşın Belleği: Mardin. — İstanbul : YKY, 2005. — 504 с. — . (тур.)
  • Eduard Meyer. Ursprung und Anfänge des Christentums. — Berlin : YKY, 1925. — Т. 2. — 272 с. (нім.)
  • P. Bearman, Th. Bianquis, C.E. Bosworth, E. van Donzel, W.P. Heinrichs. Groot, A.H. de, “Ḳoč Ḥiṣār”, in: Encyclopaedia of Islam, Second Edition. — Berlin : YKY, 1960-2007. — Т. 2. — 272 с. — . (англ.)
  • Т. Моммзен. Історія Риму. Глава VI. Справи на Сході. Мітрідат. — Санкт-Петербург : Леніздат, 1993. (рос.)
  • Плутарх. Сравнительные жизнеописания в двух томах. Издание второе, исправленное и дополненное. — М. : Наука, 1994. — Т. 1. (рос.)
  • Манандян Я. А. Тигран второй и Рим : В новом освещении по первоисточникам. / Армян. филиал Акад. наук Союза ССР. Ин-т истории. с. 91-92, 115-117. — Ереван : АРМФАН, 1943. — 239 с. (рос.)
  • Ред. А. Белявский, Л. Лазаревич, А. Монгайт. Всемирная история. — М. : Государственное издательство политической литературы, 1956. — Т. 2, ч. II, гл. XIII. (рос.)
  • Oktay Aslanapa. Anadolu’da İlk Türk Mimarisi Başlangıç ve Gelişmesi, Atatürk Kültür Merkezi Yayınları. — Ankara, 2007. (тур.)
  • Albert Gabriel; Jean Sauvaget. Voyages Archéologiques dans la Turquie Oriental. — Paris : E. De Boccard, 1940. (фр.)
  • Altun, Ara. Anadolu’da Artuklu Devri Türk Mimarisinin Gelişimi. — Ankara : Kültür Bakanlığı, 1978. — 334 с. (тур.)
  • Curatola, Giovanni. Türkiye: Selçuklulardan Osmanlılara Sanat. — İstanbul : YKY, 2010. (тур.)



image Це незавершена стаття з географії Туреччини.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Це незавершена стаття про місто.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kizi ltepe tur Kiziltepe kizil chervonij tepe pagorb misto v Turechchini v Pivdenno Shidnij Anato liyi tureckij Kurdistan Ye najbilshim mistom i administrativnim centrom odnojmennogo rajonu provinciyi Mardin Kiziltepe tur Kiziltepe Mechet Kochhisar v KiziltepeMechet Kochhisar v KiziltepeOsnovni dani37 11 38 pn sh 40 35 10 sh d 37 19388888891677425 pn sh 40 58611111113877712 sh d 37 19388888891677425 40 58611111113877712 Koordinati 37 11 38 pn sh 40 35 10 sh d 37 19388888891677425 pn sh 40 58611111113877712 sh d 37 19388888891677425 40 58611111113877712 Krayina TurechchinaRegion Pivdenno Shidna AnatoliyaStolicya dlya d rajon Turechchini Mezhuye z susidni nas punktid Shanliurfa il d d Al Hasake rajon Plosha 1416 37 km Naselennya 252 656 osib 2018 Visota NRM 498 mKlimat seredzemnomorskij Cs Telefonnij kod 0482Chasovij poyas UTC 3Nomeri avtomobiliv 47GeoNames 307084OSM r1694027 RPoshtovi indeksi 47440 Miska vlada mer mista Huseyin CamVebsajt www kiziltepe bel tr www kiziltepe gov tr Mapa KiziltepeKiziltepe Turechchina Kiziltepe u VikishovishiNazvaZa bagato rokiv isnuvannya misto dekilka raziv minyalo svoyu nazvu Pershij najstarishij vidomij toponim v istoriyi Kiziltepe Dunajsi r kurd Dunaisir arab د ن يص Cherez te sho v rajoni prozhivalo bagato virmen nastupnim im yam yake otrimalo misto bulo Tilerme n abo Til Arme n virm Թիլ Արմեն arab ل أرمن أرمن virmenskij تل pagorb Potim do 1931 roku misto jmenuvali Kochhisa r abo Kose r tur Kochisar osman قوجحصار abo osman قۆسەر V islamskih dzherelah misto figuruye yak Dunajsir tak i Kochhisar Pislya stvorennya tureckoyi derzhavi Ukazom vid 13 zhovtnya 1929 roku bulo zasnovano odnojmennij rajon pid staroyu nazvoyu Kochhisar a v 1931 roci nazvu mista i rajona bulo zmineno na Kiziltepe i mistu bulo nadano status rajonnogo centru provinciyi Mardin IstoriyaData zasnuvannya poselennya Kiziltepe dostemenno ne vidoma ale shodit za roki do Rizdva Hristovogo Jogo istoriya bazuyetsya na istorichnih artefaktah ta zalishkah starodavnih poselen yaki sogodni peretvorilisya na ruyini Z oglyadu na arheologichni znahidki vvazhayetsya sho zhittya v comu rajoni pochalosya 2000 rokiv tomu Miscem pershogo poselennya v rajoni vochevid ye Haramhatta t nevelike selishe za 10 km na pivden vid suchasnogo centru mista Rajon Kiziltepe protyagom vsiyeyi istoriyi buv zhvavim torgovim i zhitlovim centrom poselen roztashovanih na dorogah sho z yednuyut Urfu i Diyarbakir z Mosulom Ci marshruti vidigravali pomitnu rol u serednovichnij anatolijskij tureckij istoriyi na rannih etapah tyurkizaciyi Anatoliyi ta u zv yazkah mizh Anatoliyeyu ta Pivnichnoyu Siriyeyu Tak sklalosya zavdyaki zasnuvannyu mista na rodyuchih zemlyah Mesopotamiyi a takozh roztashuvannyu na perehresti Shovkovogo shlyahu vazhlivoyi torgovelnoyi arteriyi mizh Aziyeyu ta Yevropoyu Cherez cyu osoblivist misto bulo svidkom bagatoh voyen bulo neodnorazovo pograbovane riznimi zavojovnikami i vhodilo do skladu riznih derzhav Blizko teritoriya suchasnoyi provinciyi Mardin nalezhala do pershoyi v Malij Aziyi velikoyi imperiyi zasnovanoj hettami Potim na ci zemli vtorglisya dorijci yaki poklali kraj panuvannyu hettiv V X stolitti do n e ionijski eolijski i dorijski greki zaselili vse uzberezhzhya Maloyi Aziyi i zasnuvali bagato mist i poselen V VII VI st do n e zahidnu chastinu Maloyi Aziyi zavoyuvali lidijci V 546 roci do n e Krez ostannij car Lidiyi vtrativ svoyu imperiyu pid natiskom persiv yaki pochali panuvati na vsij teritoriyi Maloyi Aziyi vklyuchayuchi grecki primorski mista Ahemenidi Perske carstvo Perske carstvo v bulo najbilsh dinamichnoyu derzhavoyu Blizkogo Shodu Pid chas pravlinnya imperatora Dariya I Persiya pochala upravlyatisya shlyahom podilu na regioni pid kerivnictvom satrapiv a region Mardina buv pov yazanij z sirijsko finikijsko palestinskoyu satrapiyeyu Perske panuvannya v regioni zakinchilosya v 331 r do n e koli Aleksandr Makedonskij rozbiv persku armiyu Dariya III pid Erbilyem Selevkidi Pislya smerti Aleksandra Makedonskogo v 323 r do n e polkovodci i vijskovi praviteli diadohi pochali diliti mizh soboyu imperiyu na derzhavi nastupniki Vnaslidok ciyeyi borotbi region Mardina perejshov do dinastiyi Selevkidiv yaki zahopili majzhe vsyu shidnu chastinu kolishnoyi imperiyi Car Selevkidiv Antioh IV Epifan namagavsya poshiriti ellinsku kulturu sered korinnih narodiv regionu i na ce vidreaguvali arameyi i virmeni v Parfiyi Ce protistoyannya pochalo peretvoryuvatisya v konflikti i zreshtoyu parfyani stali dosit silnimi shob zagrozhuvati prisutnosti v regioni Selevkidiv pid kerivnictvom carya Mitrida ta I Selevkidi pochali vtrachati odin za odnim svoyi vazhlivi centri na uzberezhzhi Tigra Ostatochno voni pozbulisya vladi nad regionom pid chas vijskovih dij u 129 r do n e yaki veli sirijskij car Antioh VII Side t ta parfyanskij car Fraat II Eduard Meyer pisav z cogo privodu Porazka Antioha Sideta u 129 r bula katastrofoyu ellinizmu u kontinentalnij Aziyi i odnochasno Derzhavi Selevkidiv Osroena Edeske carstvo U toj chas yak vpliv parfyan v regioni zbilshuvavsya arameyi razom iz vozhdyami arabskogo plemeni Orro sho zahopili zahidnu chastinu Mezhirichchya Osroenu v 132 do n e zasnuvali v regioni Shanliurfi Edeske carstvo golovnim mistom yakogo bula Edesa Nezalezhnim carstvo vpliv yakogo syagav do teritoriyi suchasnogo Kiziltepe zalishalos nedovgo Miscevi volodari zmusheni buli viznavati nad soboyu vladu parfyanskih cariv a potim pri praviteli Edeske carstvo bulo zavojovane vnaslidok tisku virmeniv Protyagom 88 70 rokiv do n e yakijs chas Osroena vhodila do skladu virmenskoyi derzhavi Tigrana II Velika Virmeniya Tigran II zijshovshi na prestol v 95 do n e pochav ob yednannya Virmeniyi U 94 roci do n e vin uklav vijskovo politichnij soyuz i poridnivsya z pontijskim carem Mitridatom VI Evpatorom V rezultati ciyeyi domovlenosti Tigran pidporyadkuvav Siriyu i teritoriyi na shodi uglib Perednoyi Aziyi a Mitridat Malu Aziyu V Tigran II rozpochav vijnu spochatku proti Kappadokiyi a potim na shodi proti starih vorogiv Virmeniyi parfyan Perejshovshi richku Tigr Tigran II zahopiv mista Edesu i Nisibis Vijna zakinchilasya u ukladennyam miru za yakim Parfiya postupilasya Virmeniyi vsiyeyu Mesopotamiyeyu i viznala sebe zalezhnoyu vid Tigrana II U 83 roci do n e v stolici Selevkidiv Antiohiyi Tigran II Velikij buv progoloshenij carem Siriyi i prijnyav titul carya cariv shahinshaha Ob yednavshi velicheznu kilkist pidkorenih zemel u svoye carstvo Tigran II Velikij pochav u buduvati na krajnomu pivdennomu zahodi vlasne Velikoyi Virmeniyi poblizu ninishnogo v Pivdennij Turechchini novu stolicyu yakij daye nazvu Tigranakert Z chasom sporidnenist z Mitridatom VI Evpatorom vtyagla Tigrana u vijnu z rimlyanami Ale vin ne tilki ne gotuvavsya do vijni a j buv zajnyatij viklyuchno prodovzhennyam budivnictva Tigranakerta Taka bezdiyalnist monarha pid chas Tretoyi Mitridatovoj vijni stala jogo velikoyu politichnoyu pomilkoyu sho prizvela do fatalnih naslidkiv dlya jogo derzhavi V hodi bitvi pid stinami Tigranakerta z vijskom rimskogo polkovodcya Lukulla 6 zhovtnya Tigran II zaznav porazki Shidna Rimska imperiya Kraj virmenskomu panyuvannyu v regioni poklala Shidna Rimska imperiya sho prosuvayuchis do Zahidnoyi Aziyi zahopila rivninu na yakij roztashuvalisya Kiziltepe i Nusajbin Tim chasom skoristavshis virmeno rimskoyi vijnoyu proti vladi Virmeniyi vistupili parfyane pidburyuvani Rimom Tigran II viyavivsya ne v zmozi vesti vijnu vidrazu proti dvoh mogutnih derzhav Rima i Parfiyi Proti nogo povstala i chastina virmenskoyi znati i naselennya zavojovanih virmenskim carstvom krayin i mist U zv yazku z cim Tigranu II dovelosya pidpisati v dogovir z rimskim polkovodcem Gneyem Pompeyem Velikim za yakim Velika Virmeniya vtratila majzhe vsi svoyi zavoyuvannya a Siriya Kommagena i Kilikiya potrapili pid vladu Rimu Tak Tretya Mitridatova vijna rizko zmina politichnu kartu Shidnogo Seredzemnomor ya i utverdila gegemoniyu Rimu majzhe u vsij Malij Aziyi Islamizaciya Seldzhuki Osmanska imperiya Turecka RespublikaGeografiyaRoztashuvannya Rajoni provinciyi Mardin Kiziltepe roztashovanij v pivdenno shidnij chastini krayini na pivdennomu zahodi provinciyi Mardin Rajon mezhuye na zahodi z provinciyeyu Shanliurfa na pivnichnomu zahodi z rajonom Derik na pivnochi z Mazidai na shodi z Mardinom centrom provinciyi Pivdenna mezha rajonu odnochasno ye kordonom Turechchini z Siriyeyu Misto Kiziltepe znahoditsya na vidstani 15 20 km vid Mardina i v 738 km na shid vid stolici krayini Ankari Plosha rajonu stanovit 1 416 370 ga rivnina Kiziltepe ye najbilshoyu teritoriyeyu provinciyi Mardin Bilshu ploshu vsih zemel 1 319 250 ga zajmayut zemli silskogospodarskogo priznachennya Klimatichni umovi Kiziltepe maye harakteristiki seredzemnomorskogo klimatu zi spekotnim i vologim litom i m yakoyu i doshovoyu zimoyu Serednya richna temperatura 18 S Najteplishi misyaci lipen ta serpen iz serednoyu temperaturoyu 32 0 C 89 6 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 7 0 S 44 6 F Serednya kilkist opadiv stanovit 350 milimetriv na rik Najbilsh vologij misyac sichen koli vipadaye 87 milimetriv opadiv i najmensh vologij serpen koli vipadaye 1 milimetr Cherez neveliku kilkist opadiv chas vid chasu traplyayutsya posuhi Relyef rajonu perevazhno plaskij gorbistij na pivnochi Struktura gruntiv rajonu glini j suglinok Klimat Kiziltepe Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 11 12 17 23 29 36 40 40 35 28 19 13 25 Serednya temperatura C 7 7 11 12 22 28 32 32 27 21 14 8 18 Serednij minimum C 3 3 6 10 15 20 24 24 20 15 9 4 13 Norma opadiv mm 87 78 72 58 34 7 2 1 4 30 53 72 498 Dzherelo Iklim KiziltepeNaselennya d TUIK TURKSTAT ogolosiv rezultati Adresnoyi sistemi reyestraciyi naselennya ADNKS ta dani pro naselennya Kiziltepe provinciya Mardin u lyutomu 2021 Za danimi institutu naselennya Kiziltepe u 2020 roci stanovilo 261 tisyachu 442 osobi 50 25 naselennya Kiziltepe skladayetsya z 131 tis 370 cholovikiv a 49 75 ce 130 tis 72 zhinki Struktura naselennya Kiziltepe za rokami roki zagalna chiselnist naselennya mista vidsotok silskogo naselennya naselennya rajonu se la choloviki zhinki 2020 261 442 dani vidsutni dani vidsutni 131 370 130 072 2019 256 664 dani vidsutni dani vidsutni 129 037 127 627 2018 252 656 dani vidsutni dani vidsutni 127 256 125 400 2017 247 375 dani vidsutni dani vidsutni 124 427 122 948 2016 241 781 dani vidsutni dani vidsutni 121 939 119 842 2015 237 694 dani vidsutni dani vidsutni 119 944 117 750 2014 232 628 dani vidsutni dani vidsutni 116 989 115 737 2013 225 888 dani vidsutni dani vidsutni 113 278 112 610 2012 228 356 147 585 35 37 80 771 114 737 113 619 2011 220 891 141 024 36 16 79 867 110 729 110 162 2010 212 905 135 145 36 52 77 760 105 800 107 105 2009 206 468 129 745 37 16 76 723 102 780 103 688 2008 201 755 125 455 37 82 76 300 100 815 100 940 2007 198 672 127 148 36 00 71 524 99 127 99 545 2000 183 475 113 143 38 33 70 332 dani vidsutni dani vidsutni 1990 130 639 60 134 53 97 70 505 dani vidsutni dani vidsutni 1985 90 027 40 852 54 62 49 175 dani vidsutni dani vidsutni 1980 73 972 30 445 58 84 43 527 dani vidsutni dani vidsutni 1975 61 015 21 531 64 71 39 484 dani vidsutni dani vidsutni 1970 52 880 16 376 69 03 36 504 dani vidsutni dani vidsutni 1965 40 453 9 589 76 30 30 864 dani vidsutni dani vidsutni Plosha rajonu na 31 grudnya 2019 roku bula 1300 km naselennya stanovilo 256 664 lyudini tobto shilnist naselennya stanovila 197 4 osib km U vidnosno malonaselenih chastinah Kiziltepe shilnist naselennya skladaye bilya 67 osib km v najmensh gustonaselenomu kvartali Tuzla Mahalle prozhivalo vsogo 28 osib V 1960 h rokah pochalas migraciya do mista i silske naselennya pochalo proporcijno skorochuvatisya Najvagomishimi chinnikami cogo ye ekonomichni problemi ta teroristichna diyalnist sho rozpochalasya u 90 h rokah Do 1915 Kiziltepe buv regionom de u bilshosti prozhivali virmeni Zaraz najchislennishu grupu naselennya Kiziltepe za etnichnim pohodzhennyam stanovlyat kurdi yak pravilo shafijskoyi techiyi takozh arabi suniti assirijci turki korinni turki turkmenski ta balkanski immigranti v Kiziltepe ye turkmenske poselennya sirijci virmeni zazi i cherkesi Administrativne upravlinnyaKrim vlasne centralnogo mista Kiziltepe tur ilce merkezi do rajonu vhodyat she 4 nevelikih povitovi mistechka chotiroh municipalitetiv tur belediye Dikme n Gokche Shenyu rt ta Yudzheli z naselennyam vid 5 tisyach osib i blizko 200 sil tur koy Pid chas administrativnoyi reformi 2013 2014 voni buli pereformovani v mahallye tur mahalle kvartal Kozhnu mahallye ocholyuye muhtar tur muhtar starosta yak golovna posadova osoba Rajoni v Turechchini nosyat tu samu nazvu sho i yihni centralni mista i upravlyayutsya priznachenim gubernatorom tur kaymakam Municipalitet rajonnogo centru takozh ye municipalitetom vsogo rajonu Merom Kiziltepe na miscevih viborah v berezni 2019 bulo obrano Nilyufer Elik Yilmaz Ale 15 listopada 2019 roku vona bula zvilnena cherez zvinuvachennya pov yazani z terorizmom i zaminena priznachenoyu derzhavoyu posadovoyu osoboyu gubernatorom rajonu Huseyinom Chamom Transport Kriz Kiziltepe prohodit derzhavna avtomagistral D400 protyazhnistyu 2057 kilometriv Vona pochinayetsya u Datchi provinciya Mugla v pivdenno zahidnomu kutku Anatolijskogo pivostrova i zakinchuyetsya bilya iranskogo kordonu v D400 kursuye cherez mista Marmaris Fethiye Antaliyu Alanyu Mersin Adanu Gaziantep Shanliurfu Shirnak ta Hakkyari ta zv yazuyetsya z dorogoyu 16 v Irani Mizh ta D400 ye chastinoyu yevropejskogo marshrutu E90 Takozh u Kiziltepe pochinayetsya avtomagistral D950 do Artvina dovzhinoyu 568 km Viznachni pam yatkiVsi istorichni budivli v rajoni Kiziltepe vidnosyatsya do periodu pravlinnya Artukidiv Najvazhlivishimi z nih ye Velika Stara mechet medrese Harzem Tadzhettin Mesud kam yanij mist Tashkyopryu vezha Tarassut i kupol Shahkulubej Velika mechet Kochhisar Velika Stara mechet tur Dunaysir Ulu Camii abo tur Kochisar Ulu Camii arab Cami i Kebir الجامع الكبير ye odniyeyu z najvidatnishih istorichnih pam yatok rajonu Kiziltepe U period Artukidiv administrativnoyu stoliceyu buv Mardin a vijskovoyu stoliceyu Kiziltepe ce stalo prichinoyu zvedennya v misti Velikoyi mecheti Vona bula pobudovana v XIII stolitti Artukidami i donini vidkrita dlya bogosluzhin Odnochasno v cij mecheti mozhut molitisya 800 cholovik Budivnictvo Velikoyi mecheti u 1184 rozpochav sultan odin iz Mardinskih Artukidiv a zavershiv u 1204 jogo brat Na datu budivnictva mecheti vkazuye napis nad konusopodibnoyu arkoyu sho otochuye nishu mihraba Im yam Allaha Milostivogo Miloserdnogo Dobudovu ciyeyi sporudi za milistyu Allaha zdijsniv El Fatih Artuk Arslan brat Melika Sayida Husameddina Yavlaka Arslana nehaj spochivaye z mirom sin Artuka sin Ilgazi sin Timurtasha sin Alpi sin Ilgazi Haj Allah prijme Muharram 601 Originalnij tekst tur Esirgeyen ve bagislayan Allah in adiyla Bu yapinin tamamlanmasini Melik Said Husameddin Yavlak Arslan Allah O na rahmet etsin in kardesi Allahu tealanin rahmetine muhtac Artuk oglu Ilgazi oglu Timurtas oglu Alpi oglu Ilgazi oglu Ebu l Feth Artuk Arslan gerceklestirdi Allah kabul etsin Muharrem 601 Insa Kitabesi mihrabin yedi dilimli kusatma kemerinin uzerinde yer alan H 601 Muharrem 1204 tarihli Velika mechet Dunajsir vidobrazhaye vsi arhitekturni osoblivosti regionu i vvazhayetsya shedevrom islamskoyi anatolijskoyi arhitekturi chasiv Artukidiv Spochatku vona bula velicheznoyu budivleyu z medrese i z podvijnim minaretom Isnuvannya dvoh minaretiv na kutah vnutrishnogo dvoru bulo dokazano zavdyaki rozkopkam u 1970 h i pidkreslilo vazhlivist budivli z tochki zoru rozvitku anatolijskoyi tureckoyi arhitekturi Ale budivlya medrese zaginula a mechet zalishilasya lishe zi stinami dvoma tretinami dahu ta zahidnim minaretom stinni kameni mecheti buli vilucheni ta vivezeni do susidnih sil a u 1940 h rokah yih vikoristovuvali dlya budivnictva policejskogo viddilku U 1971 roci buli zamovleni vidnovlyuvalni roboti Generalnim upravlinnyam religijnih fondiv Turechchini a z 2015 po 2019 municipalitetom buli provedeni restavracijni roboti Plan mecheti iz pryamokutnim vnutrishnim dvorom i troma nefami vkazuye na te sho vona bula sproyektovana na osnovi Velikoyi mecheti Damaska Budivlya zajmaye ploshu 63 40x16 35 metriv maye stini tovshinoyu do 2 15 metriv Diametr zlegka ovalnogo kupola stanovit 9 75 metriv Vistupi na zovnishnih stinah ye slidami fundamentu V stinah ta opornih elementah vikoristano rizblenij kamin a v pokrivnij sistemi ceglu Inter yer mecheti mihrab ta stini prikrasheni vitonchenimi rizblenimi napisami Kam yanij vivtar mihrab u formi rakovini z rozkishnoyu kladkoyu demonstruye assirijskij vpliv z tochki zoru stilyu a v geometrichnih prikrasah vpliv arhitekturi periodu seldzhuckoyi dinastiyi Zangidiv Medrese Harzem Tadzhettin Mesud Medrese Harze m Tadzhettin Mesu d tur Harzem Taceddin Mesud Medresesi kompleks budivel z rizblenogo kamenyu yakij zaznav velikih poshkodzhen armiyami Ajyubidiv i Tamerlana Narazi tilki mogilu yaka sogodni vikoristovuyetsya yak mechet i yak misce pokloninnya ta sam prostir mecheti mozhna vidokremiti odne vid odnogo Vidomo sho medrese bulo zvedeno v XIII stolitti za chasiv Artukidiv Zgidno z napisom na vnutrishnih dveryah medrese bulo pobudovano Tadzheddinom Mesudom ben Abdulloyu zvilnenim rabom Melika ul Mansura Nasreddina Artuk Arslana z dinastiyi Artukidiv Ruyini medrese znahodyatsya za 8 kilometriv vid mista Kiziltepe u seli Ziyaret na berezi richki Zerkan Suyu Z oglyadu na bagato zmin remontiv ta dopovnen u strukturu sporudi plan pershoyi versiyi medrese ne vdalosya sklasti V cilomu v arhitekturi dominuyut oznaki periodu Zangidiv i Artukidiv PrimitkiHuseyin Cam kimdir Nerelidir HDP Kiziltepe Belediyesi kayyum Kaymakam Huseyin Cam tur Thomas Mallett 2012 E J Brill s First Encyclopaedia of Islam 1913 1936 7 Veresnya 2021 u Wayback Machine angl E J Brill s The Encyclopaedia of Islam 1980 7 Veresnya 2021 u Wayback Machine angl Dr Adem Avcikiran 2007 Anonymous 2005 Meyer 1925 T Mommzen Istoriya Rimu 1993 24 Lyutogo 2020 u Wayback Machine ros Plutarh Sravnitelnye zhizneopisaniya v dvuh tomah 1994 12 Serpnya 2021 u Wayback Machine ros Manandyan Ya A Tigran vtoroj i Rim 1943 7 Veresnya 2021 u Wayback Machine ros Vsemirnaya istoriya 1956 Cografi Durum 10 Veresnya 2021 u Wayback Machine tur Mardin Kiziltepe Nufusu 2020 2021 Kiziltepe Ilcesinin Yuzolcumu kactir 8 Veresnya 2021 u Wayback Machine tur TUIK verilerine gore Kiziltepe nin son nufusu Iste Kiziltepe nin yil yil istatistikleri 10 Veresnya 2021 u Wayback Machine tur Yillara Gore Kiziltepe Nufusu 13 Travnya 2021 u Wayback Machine tur TURKEI Mardin 10 Veresnya 2021 u Wayback Machine tur Kiziltepe nufusu Msrdin 14 Travnya 2021 u Wayback Machine tur tur Kiziltepe 10 Veresnya 2021 u Wayback Machine tur 31 Mart 2019 Kiziltepe Yerel Secim Sonuclari 10 Veresnya 2021 u Wayback Machine tur Turkey removes 15th pro Kurdish mayor since March over alleged terror links 10 Veresnya 2021 u Wayback Machine tur Aslanapa 2007 Albert Gabriel 1940 Kiziltepe deki tarihi Ulu Camii ibadete acildi 28 Sichnya 2020 u Wayback Machine tur Altun 1978 Curatola 2010 PosilannyaOficijnij sajt rajonu Kiziltepe Oficijnij sajt mista KiziltepeLiteraturaDavid Thomas Alexander Mallett Christian Muslim Relations A Bibliographical History Volume 4 1200 1350 Berlin 2012 331 s angl Dr Adem Avcikiran ed Kurtce Anamnez Anamneza bi Kurmanci Diyarbakir 2012 55 s tur Anonymous Tasin Bellegi Mardin Istanbul YKY 2005 504 s ISBN 975 08 1029 5 tur Eduard Meyer Ursprung und Anfange des Christentums Berlin YKY 1925 T 2 272 s nim P Bearman Th Bianquis C E Bosworth E van Donzel W P Heinrichs Groot A H de Ḳoc Ḥiṣar in Encyclopaedia of Islam Second Edition Berlin YKY 1960 2007 T 2 272 s ISBN 978 90 0416 1214 angl T Mommzen Istoriya Rimu Glava VI Spravi na Shodi Mitridat Sankt Peterburg Lenizdat 1993 ros Plutarh Sravnitelnye zhizneopisaniya v dvuh tomah Izdanie vtoroe ispravlennoe i dopolnennoe M Nauka 1994 T 1 ros Manandyan Ya A Tigran vtoroj i Rim V novom osveshenii po pervoistochnikam Armyan filial Akad nauk Soyuza SSR In t istorii s 91 92 115 117 Erevan ARMFAN 1943 239 s ros Red A Belyavskij L Lazarevich A Mongajt Vsemirnaya istoriya M Gosudarstvennoe izdatelstvo politicheskoj literatury 1956 T 2 ch II gl XIII ros Oktay Aslanapa Anadolu da Ilk Turk Mimarisi Baslangic ve Gelismesi Ataturk Kultur Merkezi Yayinlari Ankara 2007 tur Albert Gabriel Jean Sauvaget Voyages Archeologiques dans la Turquie Oriental Paris E De Boccard 1940 fr Altun Ara Anadolu da Artuklu Devri Turk Mimarisinin Gelisimi Ankara Kultur Bakanligi 1978 334 s tur Curatola Giovanni Turkiye Selcuklulardan Osmanlilara Sanat Istanbul YKY 2010 tur Ce nezavershena stattya z geografiyi Turechchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro misto Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ