Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
За́зи (англ. Zazas; заз. і курд. Zaza, Zazay, тур. Zazalar) — іранський народ в Західній Азії. Проживає на сході Туреччини, на Вірменському нагір'ї у верхів'ях Тигру й Євфрату. Має компактні поселення в Ірані. Загальна чисельність — 3 — 3,5 млн осіб. Споріднений із сусідніми курдами. Відрізняються від останніх мовою зазакі, далекою від курдської. Більшість — алавіти, послідовники ісламу шиїтського напрямку; меншість — суніти. Окрім рідної мови говорять турецькою і курманджською. Інша назва — за́зькі ку́рди.
| Зази | |
|---|---|
 Зазькі курди | |
| Самоназва | димлю/кирманджі |
| Кількість | 3 — 3,5 млн. |
| Ареал |
 США: 2 — 3,5 тис. |
| Близькі до: | курди, талиші, гілянці, белуджі, мазендеранці |
| Мова | зазакі, також турецька, курманджі |
| Релігія | іслам (алавізм, сунізм) |
Назва
Походження і мова
Етнонім димлі/димилі (зазакі Dımli/Dımıli), яким себе називає частина народу зазів, походить від * dēlmīk «дейлемітів». Розселення носіїв мови зазакі в областях, займаних ними нині, пов'язано з міграцією дейлемітів з , гірських областей Гіляну в X–XII ст. На Прикаспійське походження зазів вказує лінгвістична позиція мови зазакі, на відміну від курдських мов зближується з ґілакі, мазендеранською, та мовами. З цими ж міграційними процесами пов'язано походження мови горані в центральному Загросі, що відображає найближчу спорідненість з зазакі.
Більшість зазів — білінгви та знають турецьку мову, багато хто також розмовляє північнокурдською. Мова зазакі довгий час була неписемною. Вперше вона стала епізодично з'являтися в листуванні в середині XIX ст. (з використанням арабського алфавіту). Використання латинського шрифту набуло поширення наприкінці XX ст. переважно серед емігрантів, а також в поки нечисленних виданнях в Туреччині.
Соціальна структура та традиційні заняття
Зази, як і курди, являють собою народ з розвиненою родоплемінною структурою, основними племенами є абасан, агачан, алан, бамасур, дуік, давреш-гулабан, давреш-джамалан, хай-даран, корешан, мамікі та юсуфан.
На відміну від напівкочових курдів, основними заняттями зазів здавна є осіле землеробство, хоча відгінне гірське скотарство також є важливою галуззю традиційної економіки. Дерсім також славився своїми садами.
Релігія
Більшість Зазів — мусульмани-алавіти, невелика частина є сунітами.
Боротьба за незалежність. Повстання в Дерсімі у 1938
У XX столітті на території Дерсіму нерідко відбувалися збройні зіткнення та повстання. Останнім великим повстанням стало повстання курдів Дерсіму. Воно відбулося у 1937 з політичних та військових причин. Повстання тривало до 1938. Його лідери — Саїд Риза і його сподвижники були схоплені та повішені. Тисячі курдів було вбито, жителі сіл депортовані в західні міста Туреччини, а їх села знищені. Воєнний стан тривав 10 років, до 1948.
Уривок з листа Саїда Риза міністер закордонних справ Великої Британії
 | Шановний пане міністр, Ось вже багато років уряд Туреччини проводить асиміляцію курдського народу, забороняє здійснювати мовлення, публікувати газети, застосовує тортури по відношенню до тих, хто розмовляє рідною мовою; колись родючі землі Курдистану зараз спустошені та людей насильно переселяють у безплідні землі Анатолії. А зовсім недавно уряд Туреччини, в порушенні раніше досягнутих домовленостей про ненапад, зробив спроби вторгнення в регіон Дерсім. У відповідь курди зволіли взятися за зброю, подібно тому як це було зроблено 1930 року в битвах при Арараті, в долинах Зілан і Баязид, ніж погодитися на смерть у вигнанні (в далекій дорозі). Незважаючи на нерівність військового потенціалу, використання проти нас задушливих газів, гранат, що викликають пажар, я і наші громадяни піддали армію Туреччини поразці. У відповідь на наш опір армія Туреччини бомбить, спалює та руйнує села (...) Тюрми переповнені милосердним курдським народом, на представників інтелігенції відбуваються замахи, їх вішають або ж засилають в ізольовані регіони Туреччини. (...) моїм голосом до Вашої ясновельможності звертаються три мільйони курдів, які закликають надати моральну підтримку курдському народу. Шановний міністр, прийміть мою найглибшу повагу. Генерал Дерсіма Саїд Риза |  |
Відомі зази
- Саїд Риза — ватажок повстання курдів в Дерсимі.
- Кемаль Киличдароглу — лідер турецької Народно-республіканської партії з 2010.
- — актор, співак, режисер, бізнесмен, власник великої компаній звукозапису в Туреччині.
Примітки
- Ludwig Paul, The position of Zazaki among West Iranian languages [ 9 квітня 2008 у Wayback Machine.]
Джерела
- Mehmed S. Kaya. The Zaza Kurds of Turkey: A Middle Eastern Minority in a Globalised Society. London: Tauris Academic Studies, 2011.
- Минорский В.Ф. Курды [ 29 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. Петроград, 1915.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Зази
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zaza Za zi angl Zazas zaz i kurd Zaza Zazay tur Zazalar iranskij narod v Zahidnij Aziyi Prozhivaye na shodi Turechchini na Virmenskomu nagir yi u verhiv yah Tigru j Yevfratu Maye kompaktni poselennya v Irani Zagalna chiselnist 3 3 5 mln osib Sporidnenij iz susidnimi kurdami Vidriznyayutsya vid ostannih movoyu zazaki dalekoyu vid kurdskoyi Bilshist alaviti poslidovniki islamu shiyitskogo napryamku menshist suniti Okrim ridnoyi movi govoryat tureckoyu i kurmandzhskoyu Insha nazva za zki ku rdi ZaziZazki kurdiSamonazva dimlyu kirmandzhiKilkist 3 3 5 mln Areal Turechchina 2 2 8 mln Iran 300 400 tis Nimechchina 170 tis Kazahstan 8 12 tis SShA 2 3 5 tis Blizki do kurdi talishi gilyanci beludzhi mazenderanciMova zazaki takozh turecka kurmandzhiReligiya islam alavizm sunizm NazvaDimili angl Dimili Zazi angl Zazas abo narod zaza Zazki kurdi angl Zaza Kurds Kirdi angl Kird Kirmanki angl Kirmanc Pohodzhennya i movaDiv takozh Zazaki Etnonim dimli dimili zazaki Dimli Dimili yakim sebe nazivaye chastina narodu zaziv pohodit vid delmik dejlemitiv Rozselennya nosiyiv movi zazaki v oblastyah zajmanih nimi nini pov yazano z migraciyeyu dejlemitiv z girskih oblastej Gilyanu v X XII st Na Prikaspijske pohodzhennya zaziv vkazuye lingvistichna poziciya movi zazaki na vidminu vid kurdskih mov zblizhuyetsya z gilaki mazenderanskoyu ta movami Z cimi zh migracijnimi procesami pov yazano pohodzhennya movi gorani v centralnomu Zagrosi sho vidobrazhaye najblizhchu sporidnenist z zazaki Bilshist zaziv bilingvi ta znayut turecku movu bagato hto takozh rozmovlyaye pivnichnokurdskoyu Mova zazaki dovgij chas bula nepisemnoyu Vpershe vona stala epizodichno z yavlyatisya v listuvanni v seredini XIX st z vikoristannyam arabskogo alfavitu Vikoristannya latinskogo shriftu nabulo poshirennya naprikinci XX st perevazhno sered emigrantiv a takozh v poki nechislennih vidannyah v Turechchini Socialna struktura ta tradicijni zanyattyaZazi yak i kurdi yavlyayut soboyu narod z rozvinenoyu rodopleminnoyu strukturoyu osnovnimi plemenami ye abasan agachan alan bamasur duik davresh gulaban davresh dzhamalan haj daran koreshan mamiki ta yusufan Na vidminu vid napivkochovih kurdiv osnovnimi zanyattyami zaziv zdavna ye osile zemlerobstvo hocha vidginne girske skotarstvo takozh ye vazhlivoyu galuzzyu tradicijnoyi ekonomiki Dersim takozh slavivsya svoyimi sadami ReligiyaBilshist Zaziv musulmani alaviti nevelika chastina ye sunitami Borotba za nezalezhnist Povstannya v Dersimi u 1938Zazki kurdiZazka babusya U XX stolitti na teritoriyi Dersimu neridko vidbuvalisya zbrojni zitknennya ta povstannya Ostannim velikim povstannyam stalo povstannya kurdiv Dersimu Vono vidbulosya u 1937 z politichnih ta vijskovih prichin Povstannya trivalo do 1938 Jogo lideri Sayid Riza i jogo spodvizhniki buli shopleni ta povisheni Tisyachi kurdiv bulo vbito zhiteli sil deportovani v zahidni mista Turechchini a yih sela znisheni Voyennij stan trivav 10 rokiv do 1948 Urivok z lista Sayida Riza minister zakordonnih sprav Velikoyi Britaniyi Shanovnij pane ministr Os vzhe bagato rokiv uryad Turechchini provodit asimilyaciyu kurdskogo narodu zaboronyaye zdijsnyuvati movlennya publikuvati gazeti zastosovuye torturi po vidnoshennyu do tih hto rozmovlyaye ridnoyu movoyu kolis rodyuchi zemli Kurdistanu zaraz spustosheni ta lyudej nasilno pereselyayut u bezplidni zemli Anatoliyi A zovsim nedavno uryad Turechchini v porushenni ranishe dosyagnutih domovlenostej pro nenapad zrobiv sprobi vtorgnennya v region Dersim U vidpovid kurdi zvolili vzyatisya za zbroyu podibno tomu yak ce bulo zrobleno 1930 roku v bitvah pri Ararati v dolinah Zilan i Bayazid nizh pogoditisya na smert u vignanni v dalekij dorozi Nezvazhayuchi na nerivnist vijskovogo potencialu vikoristannya proti nas zadushlivih gaziv granat sho viklikayut pazhar ya i nashi gromadyani piddali armiyu Turechchini porazci U vidpovid na nash opir armiya Turechchini bombit spalyuye ta rujnuye sela Tyurmi perepovneni miloserdnim kurdskim narodom na predstavnikiv inteligenciyi vidbuvayutsya zamahi yih vishayut abo zh zasilayut v izolovani regioni Turechchini moyim golosom do Vashoyi yasnovelmozhnosti zvertayutsya tri miljoni kurdiv yaki zaklikayut nadati moralnu pidtrimku kurdskomu narodu Shanovnij ministr prijmit moyu najglibshu povagu General Dersima Sayid RizaVidomi zaziSayid Riza vatazhok povstannya kurdiv v Dersimi Kemal Kilichdaroglu lider tureckoyi Narodno respublikanskoyi partiyi z 2010 aktor spivak rezhiser biznesmen vlasnik velikoyi kompanij zvukozapisu v Turechchini PrimitkiLudwig Paul The position of Zazaki among West Iranian languages 9 kvitnya 2008 u Wayback Machine DzherelaMehmed S Kaya The Zaza Kurds of Turkey A Middle Eastern Minority in a Globalised Society London Tauris Academic Studies 2011 Minorskij V F Kurdy 29 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Petrograd 1915 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zazi