Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ка́м'янка (до 1945 — Ташбунар; болг. Ташбунар) — село Саф'янівської сільської громади в Ізмаїльському районі Одеської області України. Населення становить 3478 осіб.
| село Кам'янка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Одеська область |
| Район |  Ізмаїльський район |
| Рада | Саф'янівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51080090060023552 |
| Облікова картка | Кам'янка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1811 |
| Перша згадка | 1811 (213 років) |
| Населення | 3478 |
| Площа | 3.73 км² |
| Густота населення | 932.44 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 68643 |
| Телефонний код | +380 4841 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 45°33′55″ пн. ш. 28°52′52″ сх. д. / 45.56528° пн. ш. 28.88111° сх. д.Координати: 45°33′55″ пн. ш. 28°52′52″ сх. д. / 45.56528° пн. ш. 28.88111° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 23 м |
| Водойми | Ташбунар, озеро Катлабух |
| Відстань до обласного центру | 227 км |
| Відстань до районного центру | 28.9 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 68670, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Саф’яни, вул. Грушевського, 85 |
| Сільський голова | Лефтеров Іван Олексійович |
| Карта | |
  Кам'янка | |
 Кам'янка | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село знаходиться в історичній області Буджак. Знаходиться на річці Ташбунар (впадає в озеро Катлабуг), за 250 км від обласного центру, за 30 км від райцентру та за 5 км від залізничичної станції Ташбунар. Площа складає 3,73 км².
Історія
Давній період
У безпосередній близькості від села виявлені залишки пізньої бронзової доби, з кінця II — початку I століття до н. е. й перших століть нашої ери та салтівської культури (VII —VIII століття).
У XVI — XVII століттях, на території нинішнього села знаходилося поселення ногайців, що мало назву Taşbunar (Кам'яний Колодязь).
Новітній період
Територія заново заселена у 1811 році болгарськими колоністами — переселенцями з Преслава та Каяджіктімору та отримує ногайську назву Ташбунар.
Указом російського імператора Олександра I від 29 грудня 1819 року, який регулює статус болгари та інших поселенців, Ташбунар визначається поселенням Ізмаїльського повіту.
У період між 1828 —1834 років до колонії прибувають ще 35 сімей. Кожен поселенець мав право на безкоштовне використання 60 акрів землі, звільнення від військової служби та податків протягом 10 років. Поселенці були в основному зайняті тваринництвом (вівці та велика рогата худоба), сільським господарством (вирощування кукурудзи, озимої пшениці, ячменю, капусти, помідорів, перцю, цибулі). Сприятливі кліматичні умови дали поштовх розвитку садівництва, виноградарства та шовківництва.
Станом на 1852-й рік у Ташбунарі Ізмаїльского повіту працює 1211 чоловік, які мають 640 коней, 470 волів, 290 корів, 20680 овець. На початку 50-х років XIX століття село має 170 будинків та 30 вітряків.
У відповідності до Паризького миру 1856 території повертаються до складу Молдовської держави, а згодом — до об'єднаній Румунії. У період 1861 —1862 років місцеві жителі переселюються на південний схід України — до Таврії. Заснували села Преслав та Інзівка.
Нова тимчасова анексія територій Російською імперією приходиться на 1878-й рік. У 1879 році відкрито двокласну школу, у 1880-у — чоловіче та жіноче училища. На початку ХХ століття у селі проживає 1650 мешканців, 278 дворів.
З 1918 по 1940 та з 1941 по 1944 роки Ташбунар знаходиться у складі Румунського королівства. За даними перепису населення 1930-го року тут мешкало 2415 осіб, з яких 2333 болгари (96,60 %), 49 румунів (2,03 %), 17 росіян (0,70 %), 9 гагаузів та 1 грек.
Період з червня 1940-го по червень 1941-го та з 1944 по 1991 роки Ташбунар знаходиться у складі Радянського Союзу й формально входить до складу УССР. Нова влада приймає рішення про перейменування села у 1945 році на Кам'янку.
У 1946 —1947 роках село потерпає від голодомору у Бессарабії — багато жителів вмерли від голоду. У 1947 році радянська влада проводить насильницьку колективізацію сільського господарства, яка й стала базою для проведення терору голодом. Опис сучасника:
 | Час був страшний. Йдеш по вулиці, а на ній вже лежать померлі від голоду… Було багато сімей, де двоє чи троє загинули, були сім'ї, де й усі загинули… Оригінальний текст (болг.) Страшно време беше. Вървиш, а пък по улицата умрели хора... Има много семейства, където по двама-трима умираха, та и цели семейства. |  |
У червні 1966 року Кам'янка приймала учасників молодіжної експедиції придунайських соціалістичних країн, яка мала на меті збір якомога більшої кількості матеріалів про життя, працю та досягнення молоді.
З 1991 року — у складі незалежної України.
У серпні 2014-го, у рамках політики декомунізації України та на пам'ять про жертв голодомору 1946—1947, село позбавилося пам'ятника радянському політику Володимиру Леніну.
Населення
Згідно перепису 1989 року населення села становило 3416 осіб, з яких 1646 чоловіків та 1770 жінок.
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 3476 осіб.
Щільність населення — 932,44 осіб/км². Більшість жителів є болгарами за походженням.
| Рік | Кількість осіб |
|---|---|
| 1852 | 1211 |
| 1930 | 2415 |
| 1940 | 2968 |
| 2001 | 3478 |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| болгарська | 75,47 % |
| російська | 13,77 % |
| українська | 7,5 % |
| молдовська | 1,98 % |
| гагаузька | 0,86 % |
| білоруська | 0,14 % |
Освіта, культура та спорт
Нині у Кам'янці працюють навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів-гімназія», дошкільний навчальний заклад «Роднічок» загального розвитку для дітей віком від 2 до 6 років; Будинок культури, музична школа; ; дільнична лікарня; відділення ощадбанку; готель. Функціонують народні танцювальні колективи «Колорит» та «Райдуга», вокальний чоловічий ансамбль «Приятелі», духовий оркестр. Релігійні громади: Українська православна церква (Московський патріархат) (пам’ятка архітектури – Свято-Успенська церква, 1841), адвентистів сьомого дня, євангел. християн-баптистів. Встановлено пам’ятник Невідомому солдату та погруддя Миколі Миндру (від 1958 очолював місцевий колгосп, зробив значний внесок у розвиток села).
Бессарабські ігри
З 2018 року село Кам'янка приймає у себе «Бессарабські ігри» — зимову спартакіаду на кубок громадської організації .
Перші «Ігри», які проходили з 15 по 17 лютого 2018 року, зібрали учасників й вболівальників з різних населених пунктів п'яти районів Бессарабії. Змагання проходили на базі найбільшого спортивного комплексу Ізмаїльського району — . У спартакіаді взяли участь 10 команд з Ренійського (село Орлівка), Арцизького (село Острівне), Болградського (села Городнє, Каракурт, Кубей та Криничне), Ізмаїльського (селища Суворове та села Кам'янка) районів та міста Ізмаїла (збірна Ізмаїльського державного гуманітарного університету), .
Учасники змагалися з таких видів спорту, як плавання, волейбол, настільний теніс, перетягування каната й шахи. В іграх взяли участь дорослі спортсмени-аматори віком від 16 років — всього близько 120 учасників.
У 2019 році «Бессарабські ігри» пройшли у квітні (19 та 20 числа). 120 спортсменів з п'яти районів Одеської області змагалися у шести видах спорту — до минулорічного переліку було додано штовхання ядра.
Відомі уродженці
- Дерманчев Георгій (болг. Георги Василев Дерманчев; нар. 11 січня 1857 — пом. 12 січня 1927) — болгарський офіцер (полковник), учасник сербсько-болгарської війни (1885), Першої Балканської війни (1912—1913) та Другої Балканської війни (1913).
- Іванова Антоніна (Узун) (болг. Антонина Иванова; нар. 17 березня 1975) — українська журналістка болгарського походження, працює в болгаромовній пресі.
- Миндру Микола (нар. 15 лютого 1928 — пом. 7 лютого 2002) — передовик радянського сільського господарства, голова колгоспу «Прогрес» Ізмаїльського району Одеської області. Депутат Ради Союзу Верховної Ради СРСР 11-го скликання (1984—1989) від Одеської області. Герой Соціалістичної Праці (23 червня 1966)
- Хмеляров Олександр (нар. 20 січня 1989 — пом. 4 березня 2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 травня 2018. Процитовано 26 травня 2018.
- . Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 29 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
- На Одещині одразу три села позбулись пам'ятників Леніну
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
- . Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
- Антонина ЛУБЧЕНКО (22 квітня 2019). (рос.). . Архів оригіналу за 30 березня 2022. Процитовано 2020-3-29.
Посилання
- Енциклопедія Сучасної України // Кам’янка [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Кам'янка [ 5 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Кам'янка — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР [ 25 лютого 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
- Бессарабские игры и спорт (відео)
 | Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kam yanka Ka m yanka do 1945 Tashbunar bolg Tashbunar selo Saf yanivskoyi silskoyi gromadi v Izmayilskomu rajoni Odeskoyi oblasti Ukrayini Naselennya stanovit 3478 osib selo Kam yankaU centri selaU centri selaKrayina UkrayinaOblast Odeska oblastRajon Izmayilskij rajonRada Saf yanivska silska gromadaKod KATOTTG UA51080090060023552Oblikova kartka Kam yanka Osnovni daniZasnovane 1811Persha zgadka 1811 213 rokiv Naselennya 3478Plosha 3 73 km Gustota naselennya 932 44 osib km Poshtovij indeks 68643Telefonnij kod 380 4841Geografichni daniGeografichni koordinati 45 33 55 pn sh 28 52 52 sh d 45 56528 pn sh 28 88111 sh d 45 56528 28 88111 Koordinati 45 33 55 pn sh 28 52 52 sh d 45 56528 pn sh 28 88111 sh d 45 56528 28 88111Serednya visota nad rivnem morya 23 mVodojmi Tashbunar ozero KatlabuhVidstan do oblasnogo centru 227 kmVidstan do rajonnogo centru 28 9 kmMisceva vladaAdresa radi 68670 Odeska obl Izmayilskij r n s Saf yani vul Grushevskogo 85Silskij golova Lefterov Ivan OleksijovichKartaKam yankaKam yankaMapa Kam yanka u VikishovishiGeografiyaSelo znahoditsya v istorichnij oblasti Budzhak Znahoditsya na richci Tashbunar vpadaye v ozero Katlabug za 250 km vid oblasnogo centru za 30 km vid rajcentru ta za 5 km vid zaliznichichnoyi stanciyi Tashbunar Plosha skladaye 3 73 km IstoriyaDavnij period U bezposerednij blizkosti vid sela viyavleni zalishki piznoyi bronzovoyi dobi z kincya II pochatku I stolittya do n e j pershih stolit nashoyi eri ta saltivskoyi kulturi VII VIII stolittya U XVI XVII stolittyah na teritoriyi ninishnogo sela znahodilosya poselennya nogajciv sho malo nazvu Tasbunar Kam yanij Kolodyaz Novitnij period Teritoriya zanovo zaselena u 1811 roci bolgarskimi kolonistami pereselencyami z Preslava ta Kayadzhiktimoru ta otrimuye nogajsku nazvu Tashbunar Ukazom rosijskogo imperatora Oleksandra I vid 29 grudnya 1819 roku yakij regulyuye status bolgari ta inshih poselenciv Tashbunar viznachayetsya poselennyam Izmayilskogo povitu U period mizh 1828 1834 rokiv do koloniyi pribuvayut she 35 simej Kozhen poselenec mav pravo na bezkoshtovne vikoristannya 60 akriv zemli zvilnennya vid vijskovoyi sluzhbi ta podatkiv protyagom 10 rokiv Poselenci buli v osnovnomu zajnyati tvarinnictvom vivci ta velika rogata hudoba silskim gospodarstvom viroshuvannya kukurudzi ozimoyi pshenici yachmenyu kapusti pomidoriv percyu cibuli Spriyatlivi klimatichni umovi dali poshtovh rozvitku sadivnictva vinogradarstva ta shovkivnictva Stanom na 1852 j rik u Tashbunari Izmayilskogo povitu pracyuye 1211 cholovik yaki mayut 640 konej 470 voliv 290 koriv 20680 ovec Na pochatku 50 h rokiv XIX stolittya selo maye 170 budinkiv ta 30 vitryakiv U vidpovidnosti do Parizkogo miru 1856 teritoriyi povertayutsya do skladu Moldovskoyi derzhavi a zgodom do ob yednanij Rumuniyi U period 1861 1862 rokiv miscevi zhiteli pereselyuyutsya na pivdennij shid Ukrayini do Tavriyi Zasnuvali sela Preslav ta Inzivka Nova timchasova aneksiya teritorij Rosijskoyu imperiyeyu prihoditsya na 1878 j rik U 1879 roci vidkrito dvoklasnu shkolu u 1880 u choloviche ta zhinoche uchilisha Na pochatku HH stolittya u seli prozhivaye 1650 meshkanciv 278 dvoriv Z 1918 po 1940 ta z 1941 po 1944 roki Tashbunar znahoditsya u skladi Rumunskogo korolivstva Za danimi perepisu naselennya 1930 go roku tut meshkalo 2415 osib z yakih 2333 bolgari 96 60 49 rumuniv 2 03 17 rosiyan 0 70 9 gagauziv ta 1 grek Period z chervnya 1940 go po cherven 1941 go ta z 1944 po 1991 roki Tashbunar znahoditsya u skladi Radyanskogo Soyuzu j formalno vhodit do skladu USSR Nova vlada prijmaye rishennya pro perejmenuvannya sela u 1945 roci na Kam yanku U 1946 1947 rokah selo poterpaye vid golodomoru u Bessarabiyi bagato zhiteliv vmerli vid golodu U 1947 roci radyanska vlada provodit nasilnicku kolektivizaciyu silskogo gospodarstva yaka j stala bazoyu dlya provedennya teroru golodom Opis suchasnika Chas buv strashnij Jdesh po vulici a na nij vzhe lezhat pomerli vid golodu Bulo bagato simej de dvoye chi troye zaginuli buli sim yi de j usi zaginuli Originalnij tekst bolg Strashno vreme beshe Vrvish a pk po ulicata umreli hora Ima mnogo semejstva kdeto po dvama trima umiraha ta i celi semejstva U chervni 1966 roku Kam yanka prijmala uchasnikiv molodizhnoyi ekspediciyi pridunajskih socialistichnih krayin yaka mala na meti zbir yakomoga bilshoyi kilkosti materialiv pro zhittya pracyu ta dosyagnennya molodi Z 1991 roku u skladi nezalezhnoyi Ukrayini U serpni 2014 go u ramkah politiki dekomunizaciyi Ukrayini ta na pam yat pro zhertv golodomoru 1946 1947 selo pozbavilosya pam yatnika radyanskomu politiku Volodimiru Leninu NaselennyaZgidno perepisu 1989 roku naselennya sela stanovilo 3416 osib z yakih 1646 cholovikiv ta 1770 zhinok Za perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkalo 3476 osib Shilnist naselennya 932 44 osib km Bilshist zhiteliv ye bolgarami za pohodzhennyam Rik Kilkist osib1852 12111930 24151940 29682001 3478Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokbolgarska 75 47 rosijska 13 77 ukrayinska 7 5 moldovska 1 98 gagauzka 0 86 biloruska 0 14 Osvita kultura ta sportNini u Kam yanci pracyuyut navchalno vihovnij kompleks Zagalnoosvitnij navchalnij zaklad I III stupeniv gimnaziya doshkilnij navchalnij zaklad Rodnichok zagalnogo rozvitku dlya ditej vikom vid 2 do 6 rokiv Budinok kulturi muzichna shkola dilnichna likarnya viddilennya oshadbanku gotel Funkcionuyut narodni tancyuvalni kolektivi Kolorit ta Rajduga vokalnij cholovichij ansambl Priyateli duhovij orkestr Religijni gromadi Ukrayinska pravoslavna cerkva Moskovskij patriarhat pam yatka arhitekturi Svyato Uspenska cerkva 1841 adventistiv somogo dnya yevangel hristiyan baptistiv Vstanovleno pam yatnik Nevidomomu soldatu ta pogruddya Mikoli Mindru vid 1958 ocholyuvav miscevij kolgosp zrobiv znachnij vnesok u rozvitok sela Bessarabski igri Z 2018 roku selo Kam yanka prijmaye u sebe Bessarabski igri zimovu spartakiadu na kubok gromadskoyi organizaciyi Pershi Igri yaki prohodili z 15 po 17 lyutogo 2018 roku zibrali uchasnikiv j vbolivalnikiv z riznih naselenih punktiv p yati rajoniv Bessarabiyi Zmagannya prohodili na bazi najbilshogo sportivnogo kompleksu Izmayilskogo rajonu U spartakiadi vzyali uchast 10 komand z Renijskogo selo Orlivka Arcizkogo selo Ostrivne Bolgradskogo sela Gorodnye Karakurt Kubej ta Krinichne Izmayilskogo selisha Suvorove ta sela Kam yanka rajoniv ta mista Izmayila zbirna Izmayilskogo derzhavnogo gumanitarnogo universitetu Uchasniki zmagalisya z takih vidiv sportu yak plavannya volejbol nastilnij tenis peretyaguvannya kanata j shahi V igrah vzyali uchast dorosli sportsmeni amatori vikom vid 16 rokiv vsogo blizko 120 uchasnikiv U 2019 roci Bessarabski igri projshli u kvitni 19 ta 20 chisla 120 sportsmeniv z p yati rajoniv Odeskoyi oblasti zmagalisya u shesti vidah sportu do minulorichnogo pereliku bulo dodano shtovhannya yadra Vidomi urodzhenciDermanchev Georgij bolg Georgi Vasilev Dermanchev nar 11 sichnya 1857 pom 12 sichnya 1927 bolgarskij oficer polkovnik uchasnik serbsko bolgarskoyi vijni 1885 Pershoyi Balkanskoyi vijni 1912 1913 ta Drugoyi Balkanskoyi vijni 1913 Ivanova Antonina Uzun bolg Antonina Ivanova nar 17 bereznya 1975 ukrayinska zhurnalistka bolgarskogo pohodzhennya pracyuye v bolgaromovnij presi Mindru Mikola nar 15 lyutogo 1928 pom 7 lyutogo 2002 peredovik radyanskogo silskogo gospodarstva golova kolgospu Progres Izmayilskogo rajonu Odeskoyi oblasti Deputat Radi Soyuzu Verhovnoyi Radi SRSR 11 go sklikannya 1984 1989 vid Odeskoyi oblasti Geroj Socialistichnoyi Praci 23 chervnya 1966 Hmelyarov Oleksandr nar 20 sichnya 1989 pom 4 bereznya 2016 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Primitki Arhiv originalu za 26 travnya 2018 Procitovano 26 travnya 2018 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2017 Procitovano 29 bereznya 2020 Arhiv originalu za 29 bereznya 2020 Procitovano 29 bereznya 2020 Na Odeshini odrazu tri sela pozbulis pam yatnikiv Leninu database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 2 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 2 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 2 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 19 veresnya 2020 Procitovano 29 bereznya 2020 Arhiv originalu za 29 bereznya 2020 Procitovano 29 bereznya 2020 Arhiv originalu za 29 bereznya 2020 Procitovano 29 bereznya 2020 Arhiv originalu za 21 chervnya 2020 Procitovano 29 bereznya 2020 Arhiv originalu za 29 bereznya 2020 Procitovano 29 bereznya 2020 Antonina LUBChENKO 22 kvitnya 2019 ros Arhiv originalu za 30 bereznya 2022 Procitovano 2020 3 29 PosilannyaEnciklopediya Suchasnoyi Ukrayini Kam yanka 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Pogoda v seli Kam yanka 5 serpnya 2020 u Wayback Machine Kam yanka Informacijno piznavalnij sajt Odeska oblast u skladi URSR 25 lyutogo 2020 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Odeska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 911 s Bessarabskie igry i sport video Ce nezavershena stattya z geografiyi Odeskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi