Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Основні книги | |
| Тора • Сефер ха-зогар • • • Танія • | |
| Святі місця | |
| Основи | |
| • • | |
| Кабалісти | |
| Авраам • Мойсей • Рабі Аківа | |
| РаШБІ • • | |
| Світи АБЕА | |
| • | |
Кабала́ (івр. קַבָּלָה Каббала, «одержання, прийняття, переказ») — духовне містично-філософське вчення юдаїзму, основними джерелами якого вважаються юдейські релігійні книги , Багир, Зоар і (рабина Іцхака Лурія Ашкеназі, відомого як ); це теософське вчення з вираженими елементами містики і магії (теургії). Кабала прямо або побічно впливала на багатьох філософів і вчених протягом історії людства, набула значної популярності в сучасності. На Кабалі базуються єврейські громадсько-політичні й релігійні рухи останніх сторіч — зокрема релігійний сіонізм і хасидизм.
У статті «Суть науки Кабала» (відомий під псевдонімом Бааль Сулам) визначив науку Кабалу, як:
 | Причинно-наслідковий порядок сходження духовного коріння, що підкоряється постійним і абсолютним законам, які зв'язані між собою і направлені на одну піднесену мету, звану «розкриття Творця Його творінням в цьому світі. |  |
Найбільша у світі колекція літератури про кабалу зберігається в Національній бібліотеці Ізраїлю в місті Єрусалим.
Огляд
Кабала — стародавнє вчення, хоча сама назва «кабала» (івр. קבלה) — середньовічна. В Талмуді термін «кабала» часто використовується для позначення пророчих книг. Зате саме таємне вчення кабали в Талмуді позначається термінами «Маасе Берешіт» (Творіння Початку) та «Маасе Меркава» (Творіння Колісниці).
Кабала з'явилася в XII—XIII століттях і до кінця XVI століття завоювала практично всі центри юдаїзму. У пізнішій єврейській ортодоксії вплив кабали залишався переважаючим. Наприклад, рух «Гуш Емунім» (на івриті — «Блок віруючих» — украй права організація, що представляє релігійних поселенців на окупованих територіях) в значній мірі ґрунтується на кабалістичних ідеях.
Згідно з кабалою, Всесвітом правлять кілька божеств різного вигляду і сили, породжених неясною, далекою Першопричиною. Ця Першопричина породила спочатку бога чоловічої статі, що іменується «Батьком» або «Мудрістю», а потім богиню «Мати» або «Знання». Від їхнього шлюбу народилося два молодих бога: «Син», що іменується «Маленька особа» або «Святий благословенний» і «Дочка», іменована «Пані» (або «Матроніт», слово, що походить від латинського «матрона» — пані), «Шехина», «Цариця» тощо. Ці два молодих божества також повинні були з'єднатися, але цьому перешкодили махінації Сатани — дуже важливої і самостійно діючої особи. Створення світу було задумане Першопричиною з метою з'єднання молодих богів, але через гріхопадіння вони розділилися ще сильніше, ніж раніше, так що Сатана зміг наблизитися до божественної Дочки і навіть зґвалтувати її. Єврейський народ був створений для виправлення збитку, нанесеного світу Адамом і Євою, і біля гори Синай це виправлення тимчасово відбулося: бог Син, що утілився в Мойсеєві, з'єднався з богинею Шехиною. Гріх поклоніння «золотому тільцеві» знову розлучив божественну чету, але розкаяння євреїв дещо поправило справу. Таким чином, кожна подія біблейської історії євреїв зв'язується кабалою зі з'єднанням або роз'єднанням божественної пари. Завоювання євреями Палестини і побудова першого і другого Храму сприятливі для їхнього єднання, тоді як руйнування храмів і вигнання євреїв зі Святої Землі зовнішні знаки не тільки божественного роз'єднання, але і реальної «розпусти з чужими богами». Дочка підпадає під владу Сатани, а Син приймає на своєму ложі різних сатанинських персонажів жіночої статі замість своєї законної дружини.
Борг благочестивого єврея — відновити шляхом молитви і релігійних діянь божественну єдність. Тому перед здійсненням багатьох ритуалів, через які кожен релігійний єврей проходить щодня, проголошується таке кабалістичне заклинання: «В ім'я зустрічі Святого благословенного і його Шехини». Єврейські вранішні молитви організовані так, щоб сприяти цьому сексуальному єднанню, хай і тимчасовому. Послідовність частин молитви містично відповідає різним етапам цього єднання: спочатку богиня наближується до бога зі своїми прислужниками, потім бог обіймає її за шию і пестить її перси, і, нарешті, передбачається здійснення статевого акту.
Інші молитви або релігійні дії, як пояснюють кабалісти, задумані для обману різних янголів (тобто нижчих божеств, що володіють лише деякою мірою самостійності), або щоб вмилостивити Сатану. У певний момент уранішньої молитви єврей вимовляє декілька рядків на арамейській мові (а не на івриті). Вважається, що арамейська вставка допоможе обдурити янголів, що охороняють ворота, через які молитви піднімаються до неба. Янголи, що мають владу не пропустити молитви благочестивих євреїв, розуміють тільки іврит і губляться, почувши арамейські фрази (вважають, що вони куди більш дурніші за кабалістів). Вони відкривають ворота, і у цей момент всі молитви, включно з вимовленими на івриті, проходять на Небеса. Ще один приклад: до і після їжі благочестивий єврей омиває руки, вимовляючи спеціальне благословення. Вперше він звертається до Бога, сприяючи божественному єднанню Сина і Дочки, вдруге — до Сатани, якому подобаються єврейські молитви і ритуали. Це відволікає його на якийсь час, і він перестає докучати божественній Дочці. Кабалісти вірять, що деякі з жертвоприношень в Храмі призначалися для Сатани. Наприклад, сімдесят волів, що приносять в жертву протягом семи днів «свята кущів» (Суккот), імовірно призначалися для Сатани, владики язичників. Вони повинні були зайняти його з тим, щоб він не втручався в святкування восьмого дня, коли жертви приносяться Богові. Можна привести масу подібних прикладів.
Слід звернути увагу на деякі деталі цієї системи, важливі для правильного розуміння юдаїзму, як класичного, так і сучасного, такого, що бере активну участь в політичній сіоністській практиці.
Перш за все, кабалу аж ніяк не можна вважати монотеїзмом, як не зараховуємо ми до нього індуїзм, греко-римську античну або навіть староєгипетську релігії.
По-друге, легкість, з якою ця система була прийнята, викриває саму суть класичного юдаїзму. Віра і вірування (за винятком націоналістичних) грали нікчемну роль в класичному юдаїзмі. Головним в нім був обряд, а не теологія, яку він теоретично мав відображувати. Тому в часи, коли певна частина релігійних євреїв відкидає кабалу (як зараз), деякі євреї, здійснюючи обряди, вважають, що поклоняються Богові. Оскільки обряди у них ті ж самі, євреї можуть молитися разом і навіть залишатися членами однієї і тієї ж релігійної спільноти, незважаючи на теологічну ворожнечу. Але якби хтось запропонував не теологічне нововведення, а нововведення, що стосується, наприклад, обряду омивання рук, справа кінчилася б справжнім розколом.
Ставлення до Кабали
Нині існує кілька поглядів на Кабалу:
- релігійний
- науковий
- поп-артний
«Поп-кабала»
У наш час вчення про Кабалу є доволі популярним. Так, наприклад, Мадонна сповідує Кабалу, і всіляко за це агітує.
Див. також
- Танія — основоположна книга Хабаду
- Хасидизм
- Шнеур Залман із Ляд
- Червона нитка (Кабала)
Примітки
- Новиков, 1985, с. 189.
- «Kabbala [ 22 липня 2016 у Wayback Machine.]» // Encyclopædia Britannica.(англ.)
- Кабала // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Тумовская Марина, Религии звезд. Часть 1. Мадонна нашла ответы в учении Каббалы [ 5 травня 2012 у Wayback Machine.], 2009 // «МедиаФорт». (рос.)
Джерела
- «Каббала» // Атеистический словарь / Абдусамедов А. И., Алейник Р. М., Алиева Б. А. и др.; Под общ. ред. М. П. Новикова. — 2-е изд., испр. и доп. — М. : "Политиздат", 1985. — С. 189. — 200000 прим. (рос.)
- Кильхер Андреас Б.,. «Языковой миф каббалы и эстетический модернизм» // Немецкое философское литературоведение наших дней: Антология. — СПб. : Изд-во Санкт-Петербргского университета, 2001. — С. 445—474. (рос.)
- Блюм Хэрольд,. Каббала и литературная критика // Еврейское наследие в контексте мировой культуры. — Таргум. Вып. 1, апрель-июнь 1990. — М., 1990. — С. 45-75. (рос.)
Посилання
- Кабала [ 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 567. — 1000 екз.
- Кабала // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 448.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кабала |
- Кабала // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Наука кабала [ 13 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- Каталог каббала АРИ Ашлаг [ 1 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Исраэль Шахак. Еврейская история, еврейская религия: тяжесть трех тысячелетий [ 11 грудня 2008 у Wayback Machine.]
Кабалістичні групи та напрями
- Кабала і хасидизм [ 10 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Центр вивчення Кабали Філіпа Берга. [ 23 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Бней Барух — Міжнародна Академія Кабали М. Лайтмана [ 6 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Єшива Моше Шломо Слуцкера [ 12 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Кабалістичний бейт мідраш рава Авраама Ґотліба [ 20 березня 2022 у Wayback Machine.]
- kabbalah-sefer.co.il [ 23 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Єврейська філософія і кабала [ 17 лютого 2010 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про юдаїзм. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kabala znachennya Kabala Osnovni knigi Tora Sefer ha zogar Taniya Svyati miscya Yerusalim Cfat Hevron Tveriya Osnovi Hesed Kabalisti Avraam Mojsej Rabi Akiva RaShBI Ramban Baal Shem Tov Ichak Kaduri Mihael Lajtman Sviti ABEA Cej shablon pereglyanutiredaguvati Kabala ivr ק ב ל ה Kabbala oderzhannya prijnyattya perekaz duhovne mistichno filosofske vchennya yudayizmu osnovnimi dzherelami yakogo vvazhayutsya yudejski religijni knigi Bagir Zoar i rabina Ichaka Luriya Ashkenazi vidomogo yak ce teosofske vchennya z virazhenimi elementami mistiki i magiyi teurgiyi Kabala pryamo abo pobichno vplivala na bagatoh filosofiv i vchenih protyagom istoriyi lyudstva nabula znachnoyi populyarnosti v suchasnosti Na Kabali bazuyutsya yevrejski gromadsko politichni j religijni ruhi ostannih storich zokrema religijnij sionizm i hasidizm U statti Sut nauki Kabala vidomij pid psevdonimom Baal Sulam viznachiv nauku Kabalu yak Prichinno naslidkovij poryadok shodzhennya duhovnogo korinnya sho pidkoryayetsya postijnim i absolyutnim zakonam yaki zv yazani mizh soboyu i napravleni na odnu pidnesenu metu zvanu rozkrittya Tvorcya Jogo tvorinnyam v comu sviti Najbilsha u sviti kolekciya literaturi pro kabalu zberigayetsya v Nacionalnij biblioteci Izrayilyu v misti Yerusalim OglyadAdam Hadmon diagrama sho ilyustruye sfirot bozhestvenni atributi Z Kristiana Ginzburga Kabala yiyi doktrini rozvitok i literatura Kabalistichne Derevo zhittya z desyatma sefirotami ta 22 yevrejskimi literami yak voni predstavleni v Sefer Yecira Kniga stanovlennya Yevrejski kabalisti zobrazheni v 1641 roci ksilografiya na paperi Biblioteka Saksonskogo universitetu Drezden Kabala starodavnye vchennya hocha sama nazva kabala ivr קבלה serednovichna V Talmudi termin kabala chasto vikoristovuyetsya dlya poznachennya prorochih knig Zate same tayemne vchennya kabali v Talmudi poznachayetsya terminami Maase Bereshit Tvorinnya Pochatku ta Maase Merkava Tvorinnya Kolisnici Kabala z yavilasya v XII XIII stolittyah i do kincya XVI stolittya zavoyuvala praktichno vsi centri yudayizmu U piznishij yevrejskij ortodoksiyi vpliv kabali zalishavsya perevazhayuchim Napriklad ruh Gush Emunim na ivriti Blok viruyuchih ukraj prava organizaciya sho predstavlyaye religijnih poselenciv na okupovanih teritoriyah v znachnij miri gruntuyetsya na kabalistichnih ideyah Zgidno z kabaloyu Vsesvitom pravlyat kilka bozhestv riznogo viglyadu i sili porodzhenih neyasnoyu dalekoyu Pershoprichinoyu Cya Pershoprichina porodila spochatku boga cholovichoyi stati sho imenuyetsya Batkom abo Mudristyu a potim boginyu Mati abo Znannya Vid yihnogo shlyubu narodilosya dva molodih boga Sin sho imenuyetsya Malenka osoba abo Svyatij blagoslovennij i Dochka imenovana Pani abo Matronit slovo sho pohodit vid latinskogo matrona pani Shehina Caricya tosho Ci dva molodih bozhestva takozh povinni buli z yednatisya ale comu pereshkodili mahinaciyi Satani duzhe vazhlivoyi i samostijno diyuchoyi osobi Stvorennya svitu bulo zadumane Pershoprichinoyu z metoyu z yednannya molodih bogiv ale cherez grihopadinnya voni rozdililisya she silnishe nizh ranishe tak sho Satana zmig nablizitisya do bozhestvennoyi Dochki i navit zgvaltuvati yiyi Yevrejskij narod buv stvorenij dlya vipravlennya zbitku nanesenogo svitu Adamom i Yevoyu i bilya gori Sinaj ce vipravlennya timchasovo vidbulosya bog Sin sho utilivsya v Mojseyevi z yednavsya z bogineyu Shehinoyu Grih pokloninnya zolotomu tilcevi znovu rozluchiv bozhestvennu chetu ale rozkayannya yevreyiv desho popravilo spravu Takim chinom kozhna podiya biblejskoyi istoriyi yevreyiv zv yazuyetsya kabaloyu zi z yednannyam abo roz yednannyam bozhestvennoyi pari Zavoyuvannya yevreyami Palestini i pobudova pershogo i drugogo Hramu spriyatlivi dlya yihnogo yednannya todi yak rujnuvannya hramiv i vignannya yevreyiv zi Svyatoyi Zemli zovnishni znaki ne tilki bozhestvennogo roz yednannya ale i realnoyi rozpusti z chuzhimi bogami Dochka pidpadaye pid vladu Satani a Sin prijmaye na svoyemu lozhi riznih sataninskih personazhiv zhinochoyi stati zamist svoyeyi zakonnoyi druzhini Borg blagochestivogo yevreya vidnoviti shlyahom molitvi i religijnih diyan bozhestvennu yednist Tomu pered zdijsnennyam bagatoh ritualiv cherez yaki kozhen religijnij yevrej prohodit shodnya progoloshuyetsya take kabalistichne zaklinannya V im ya zustrichi Svyatogo blagoslovennogo i jogo Shehini Yevrejski vranishni molitvi organizovani tak shob spriyati comu seksualnomu yednannyu haj i timchasovomu Poslidovnist chastin molitvi mistichno vidpovidaye riznim etapam cogo yednannya spochatku boginya nablizhuyetsya do boga zi svoyimi prisluzhnikami potim bog obijmaye yiyi za shiyu i pestit yiyi persi i nareshti peredbachayetsya zdijsnennya statevogo aktu Inshi molitvi abo religijni diyi yak poyasnyuyut kabalisti zadumani dlya obmanu riznih yangoliv tobto nizhchih bozhestv sho volodiyut lishe deyakoyu miroyu samostijnosti abo shob vmilostiviti Satanu U pevnij moment uranishnoyi molitvi yevrej vimovlyaye dekilka ryadkiv na aramejskij movi a ne na ivriti Vvazhayetsya sho aramejska vstavka dopomozhe obduriti yangoliv sho ohoronyayut vorota cherez yaki molitvi pidnimayutsya do neba Yangoli sho mayut vladu ne propustiti molitvi blagochestivih yevreyiv rozumiyut tilki ivrit i gublyatsya pochuvshi aramejski frazi vvazhayut sho voni kudi bilsh durnishi za kabalistiv Voni vidkrivayut vorota i u cej moment vsi molitvi vklyuchno z vimovlenimi na ivriti prohodyat na Nebesa She odin priklad do i pislya yizhi blagochestivij yevrej omivaye ruki vimovlyayuchi specialne blagoslovennya Vpershe vin zvertayetsya do Boga spriyayuchi bozhestvennomu yednannyu Sina i Dochki vdruge do Satani yakomu podobayutsya yevrejski molitvi i rituali Ce vidvolikaye jogo na yakijs chas i vin perestaye dokuchati bozhestvennij Dochci Kabalisti viryat sho deyaki z zhertvoprinoshen v Hrami priznachalisya dlya Satani Napriklad simdesyat voliv sho prinosyat v zhertvu protyagom semi dniv svyata kushiv Sukkot imovirno priznachalisya dlya Satani vladiki yazichnikiv Voni povinni buli zajnyati jogo z tim shob vin ne vtruchavsya v svyatkuvannya vosmogo dnya koli zhertvi prinosyatsya Bogovi Mozhna privesti masu podibnih prikladiv Slid zvernuti uvagu na deyaki detali ciyeyi sistemi vazhlivi dlya pravilnogo rozuminnya yudayizmu yak klasichnogo tak i suchasnogo takogo sho bere aktivnu uchast v politichnij sionistskij praktici Persh za vse kabalu azh niyak ne mozhna vvazhati monoteyizmom yak ne zarahovuyemo mi do nogo induyizm greko rimsku antichnu abo navit staroyegipetsku religiyi Po druge legkist z yakoyu cya sistema bula prijnyata vikrivaye samu sut klasichnogo yudayizmu Vira i viruvannya za vinyatkom nacionalistichnih grali nikchemnu rol v klasichnomu yudayizmi Golovnim v nim buv obryad a ne teologiya yaku vin teoretichno mav vidobrazhuvati Tomu v chasi koli pevna chastina religijnih yevreyiv vidkidaye kabalu yak zaraz deyaki yevreyi zdijsnyuyuchi obryadi vvazhayut sho poklonyayutsya Bogovi Oskilki obryadi u nih ti zh sami yevreyi mozhut molitisya razom i navit zalishatisya chlenami odniyeyi i tiyeyi zh religijnoyi spilnoti nezvazhayuchi na teologichnu vorozhnechu Ale yakbi htos zaproponuvav ne teologichne novovvedennya a novovvedennya sho stosuyetsya napriklad obryadu omivannya ruk sprava kinchilasya b spravzhnim rozkolom Stavlennya do KabaliNini isnuye kilka poglyadiv na Kabalu religijnij naukovij pop artnij Pop kabala U nash chas vchennya pro Kabalu ye dovoli populyarnim Tak napriklad Madonna spoviduye Kabalu i vsilyako za ce agituye Div takozhTaniya osnovopolozhna kniga Habadu Hasidizm Shneur Zalman iz Lyad Chervona nitka Kabala PrimitkiNovikov 1985 s 189 Kabbala 22 lipnya 2016 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica angl Kabala Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Tumovskaya Marina Religii zvezd Chast 1 Madonna nashla otvety v uchenii Kabbaly 5 travnya 2012 u Wayback Machine 2009 MediaFort ros Dzherela Kabbala Ateisticheskij slovar Abdusamedov A I Alejnik R M Alieva B A i dr Pod obsh red M P Novikova 2 e izd ispr i dop M Politizdat 1985 S 189 200000 prim ros Kilher Andreas B Yazykovoj mif kabbaly i esteticheskij modernizm Nemeckoe filosofskoe literaturovedenie nashih dnej Antologiya SPb Izd vo Sankt Peterbrgskogo universiteta 2001 S 445 474 ros Blyum Herold Kabbala i literaturnaya kritika Evrejskoe nasledie v kontekste mirovoj kultury Targum Vyp 1 aprel iyun 1990 M 1990 S 45 75 ros PosilannyaKabala 15 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 567 1000 ekz Kabala Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 448 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kabala Kabala Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Nauka kabala 13 veresnya 2008 u Wayback Machine Katalog kabbala ARI Ashlag 1 grudnya 2008 u Wayback Machine Israel Shahak Evrejskaya istoriya evrejskaya religiya tyazhest treh tysyacheletij 11 grudnya 2008 u Wayback Machine Kabalistichni grupi ta napryami Kabala i hasidizm 10 grudnya 2008 u Wayback Machine Centr vivchennya Kabali Filipa Berga 23 bereznya 2022 u Wayback Machine Bnej Baruh Mizhnarodna Akademiya Kabali M Lajtmana 6 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Yeshiva Moshe Shlomo Sluckera 12 grudnya 2008 u Wayback Machine Kabalistichnij bejt midrash rava Avraama Gotliba 20 bereznya 2022 u Wayback Machine kabbalah sefer co il 23 kvitnya 2021 u Wayback Machine Yevrejska filosofiya i kabala 17 lyutogo 2010 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro yudayizm Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi