Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йорда́нія (араб. الأردن, Al-ʾUrdunn [al.ʔur.dunː] Аль-Урдун), офіційна назва — Йорда́нське Хашимі́тське Королі́вство (араб. المملكة الأردنية الهاشمية, Al-Mamlakah al-’Urdunniyyah Al-Hāshimiyyah) — країна, яка знаходиться на південному заході Азії, межує на півночі із Сирією, північному сході — з Іраком, на сході й південному сході — з Саудівською Аравією, на заході — з Ізраїлем. На півдні Йорданію омиває Акабська затока. Площа — 89 206 км². Західний берег був переданий Йорданії у 1950 році, але у 1967 році окупований Ізраїлем, площа 5879 км². Столиця країни — Амман.
| Йорданія | |||||
| |||||
| Гімн: عاش المليك Ас-салям аль-малакі аль-урдуні1 Нехай живе король | |||||
 | |||||
| Столиця (та найбільше місто) | Амман country H G O | ||||
| Офіційні мови | Арабська | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Форма правління | Конституційна монархія | ||||
| - Король | Абдалла II | ||||
| - Прем'єр-міністр | Бішер аль-Хасауна | ||||
| Незалежність | |||||
| - Закінчення мандату Сполученого Королівства від Ліги Націй | 25 травня 1946 | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 89 342 км² (112-те) | ||||
| - Внутр. води | незначний % | ||||
| Населення | |||||
| - оцінка грудня 2011 | 6,500,000 (110-те) | ||||
| - перепис 2003 | 4,755,000 | ||||
| - Густота | 64/км² (131-ше) | ||||
| ВВП (ПКС) | 2005 р., оцінка | ||||
| - Повний | $27.96 мільярдів (97-ме) | ||||
| - На душу населення | $4,825 (103-тє) | ||||
| ІЛР (2004) | ▲ 0.760 (середній) (86-те) | ||||
| Валюта | Йорданський динар (JOD) | ||||
| Часовий пояс | UTC+2 () | ||||
| - Літній час | UTC+3 (UTC+3) | ||||
| Коди ISO 3166 | JO / JOR / 400 | ||||
| Домен | .jo | ||||
| Телефонний код | +962 | ||||
| |||||
Офіційною мовою є сучасний стандарт арабської мови (англ. Modern Standard Arabic, MSA) — літературна мова, яку викладають у школах. Більшість йорданців розмовляють на діалекті, відомому як йорданська арабська. Англійська, хоч і без офіційного статусу, широко розповсюджена у країні та є де-факто мовою комерції й банкінгу, а також має спів-офіційний статус у сфері освіти: майже всі заняття в університетах проводяться англійською та майже у всіх державних школах викладають англійську на рівні з арабською.
Географія
Межує на півночі з Сирією — 379 км; на північному сході з Іраком — 179 км; на сході та півдні з Саудівською Аравією — 731 км; на заході з Ізраїлем — 307 км + сектор Західний берег річки Йордан — 148 км. Сухопутні кордони загалом — 1777 км. На півдні має вихід до Акабської затоки Червоного моря — 26 км.
 Сирія |  Ірак | |
 Ізраїль |  |  Саудівська Аравія |
| Червоне море | Саудівська Аравія |
Рельєф: пустельне гірське плато на сході, рифтові долини відокремлюють східний і західний береги річки Йордан.
Ваді-Рам — пустеля, відома також як Місячна долина. Вона унікальна завдяки своїм рудуватим, рожевим, червоним та темно-бордовим гранітним скелям. Голлівудські режисери неодноразово використовували пустелю як знімальний майданчик. Тут відбувалися зйомки деяких епізодів «Трансформерів» та майже всього фільму «Червона планета», в якому пустеля Ваді-Рум стала поверхнею Марса.
Клімат
Клімат в Йорданії субтропічний, сухий зі спекотним літом. Чим далі вглиб країни від Середземного моря, тим більший контраст температур спостерігається і тим менше опадів там випадає. Середня висота країни становить 812 м. У нагір'ях над долиною річки Йордан, горах Мертвого моря і Ваді-ель-Араба переважає середземноморський клімат, а східні та північно-східні райони країни є посушливою пустелею. Хоч у пустельній частині Йорданії висока температура повітря, клімат пом'якшується низькою вологістю, денним бризом та прохолодою вночі.
Літо, яке триває з травня по вересень, жарке й сухе, із середньою температурою близько 32 °C, а в період з липня по серпень іноді й вище 40 °C. Зима, яка триває з листопада по березень, відносно прохолодна, з температурою в середньому близько 13 °C. Взимку часті зливи, в найбільш піднесених частинах країни іноді випадає сніг, але швидко тане.
Історія
| Цей розділ статті ще . |
Пам'ятки культури
Петра — стародавнє місто в долині Арави у каньйоні Сик, столиця древнього Едомського царства. Місто Петра є одним із чудес світу та внесене ЮНЕСКО до списку об'єктів світової спадщини. Місто століттями ретельно приховувалось жителями пустелі бедуїнами від чужого ока і було відкрите тільки на початку XIX століття швейцарським науковцем Йоганном Людвігом Буркгардтом. На цей час є одним із найвідвідуваніших туристами місць у світі.
У першій половині 2008 року на території Йорданії група археологів знайшла будівлю, яка за всіма ознаками є першою християнською церквою у світі. Будинок зведено між 33 та 70 роками н. е. Ця церква розташована у місцевості Ріхаб, яка за 40 кілометрів на північний схід від Аммана, під землею. Над нею збудовано іншу церкву, яка має назву св. Георгія і збереглася до наших часів. До «першої церкви» ведуть сходи, вона має округлу форму, а всередині є кілька кам'яних лав. На цвинтарі, який прилягає до церкви, знайдено кераміку III—VII століть. Абдул Кадер Хасан, глава йорданського Центру археологічних досліджень, наголосив, що це сенсаційне відкриття, оскільки є докази, які дозволяють стверджувати, що в цій церкві збиралися перші християни, тобто 70 учнів Ісуса, які втекли з Єрусалиму, згадка про яких міститься в Євангелії від Луки. Річ у тому, що на одній із мозаїк церкви є згадка про «70 улюбленців Ісуса». На думку археологів, цей храм слугував першим християнам і місцем релігійних відправ, і житлом, і хованкою.
-
![image]()
-
![image]()
Амман, мечеть Абдалли I -
![image]()
Адміністративний поділ
Йорданія поділяється на 12 мухафаз (провінцій). Усі, крім Ель-Балка, мають однойменні адміністративні центри. На чолі мухафаз знаходяться губернатори, призначувані й котрі перебувають у підпорядкуванні міністерства внутрішніх справ. Провінції розділені на 52 районів.
| Мухафаза (укр.) | Мухафаза (англ.) | Адміністративний центр | Площа, км² | Населення (2004), осіб |
|---|---|---|---|---|
| Ajlun | Аджлун | 412 | 118 496 | |
| Aqaba | Акаба | 6 583 | 101 736 | |
| Amman | Амман | 8 231 | 1 939 405 | |
| Jerash | Джераш | 402 | 153 650 | |
| Irbid | Ірбід | 1 621 | 925 736 | |
| Ma'an | 33 163 | 92 672 | ||
| Madaba | Мадаба | 2 008 | 129 792 | |
| Zarqa | Ез-Зарка | 4 080 | 774 569 | |
| Balqa | Ес-Салт | 1 076 | 344 985 | |
| Kerak | Ель-Карак | 3 217 | 204 135 | |
| Mafraq | 26 435 | 240 515 | ||
| Ет-Тафіла | Tafilah | 2 114 | 75 290 |
Міста
Див. також
Примітки
- de Gruyter, Walter (2006). . Ulrich Ammon. с. 1921. ISBN . Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 15 червня 2016.
- Максим Кідрук: Рожева пустеля // Український тиждень № 19 (184) від 12 травня 2011 Посилання [ 31 травня 2011 у Wayback Machine.]
- [. Архів оригіналу за 14 червня 2017. Процитовано 21 липня 2012. Об'єкти світової спадщини, ЮНЕСКО (англ.)]
- [. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 13 липня 2008. «Україна Молода», номер 108 за 12.06.2008 (укр.)]
Джерела та література
- Я. Л. Шолох. Йорданія, Йорданське Хашимітське Королівство [ 16 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 655. — .
- О. О. Бейдик. Йорданія, Йорданське Хашимітське Королівство [ 16 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Йорданія [ 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія
- Йорданія [ 31 березня 2017 у Wayback Machine.] // УРЕ
- Хашимітське Королівство Йорданія: фотоальбом. — К. : [б.в.], Б. р… — 55 с.: іл. — Альтернативна назва: Йорданія (назва обкл.).
- «Зарубежная Азия. Общий обзор. Юго-Западная Азия» (серия «Страны и народы» в 20 томах), Москва, «Мысль», 1979, стр. 226—239, ст. «Иордания» (рос.)
- El-Anis, Imad. Jordan and the United States: The Political Economy of Trade and Economic Reform in the Middle East (I.B. Tauris, distributed by Palgrave Macmillan; 2011) 320 pages; case studies of trade in textiles, pharmaceuticals, and financial services.
- Goichon, Amélie-Marie. Jordanie réelle. Paris: Desclée de Brouwer (1967—1972). 2 vol., ill.
- Robins, Philip. A History of Jordan (2004).
- Ryan, Curt. Jordan in Transition: From Hussein to Abdullah (2002).
- Salibi, Kamal S. The Modern History of Jordan (1998).
- Teller, Matthew. The Rough Guide to Jordan (4th ed., 2009).
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Йорданія |
Йорданія
- Фоторепортаж з Йорданії [ 9 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- (російська)
- (російська)
- Encyclopedia Britannica — Jordan [ 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- The World Factbook — Jordan [ 21 травня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
| Сирія | Ірак | |
| Ізраїль | | Саудівська Аравія |
| Акабська затока | Саудівська Аравія | Саудівська Аравія |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jorda niya arab الأردن Al ʾUrdunn al ʔur dunː Al Urdun oficijna nazva Jorda nske Hashimi tske Koroli vstvo arab المملكة الأردنية الهاشمية Al Mamlakah al Urdunniyyah Al Hashimiyyah krayina yaka znahoditsya na pivdennomu zahodi Aziyi mezhuye na pivnochi iz Siriyeyu pivnichnomu shodi z Irakom na shodi j pivdennomu shodi z Saudivskoyu Araviyeyu na zahodi z Izrayilem Na pivdni Jordaniyu omivaye Akabska zatoka Plosha 89 206 km Zahidnij bereg buv peredanij Jordaniyi u 1950 roci ale u 1967 roci okupovanij Izrayilem plosha 5879 km Stolicya krayini Amman Jordaniya Prapor Gerb Gimn عاش المليك As salyam al malaki al urduni1 Nehaj zhive korol Roztashuvannya Jordaniyi Stolicya ta najbilshe misto Amman 31 57 pn sh 35 56 sh d country H G O Oficijni movi Arabska Forma pravlinnya Konstitucijna monarhiya Korol Abdalla II Prem yer ministr Bisher al Hasauna Nezalezhnist Zakinchennya mandatu Spoluchenogo Korolivstva vid Ligi Nacij 25 travnya 1946 Plosha Zagalom 89 342 km 112 te Vnutr vodi neznachnij Naselennya ocinka grudnya 2011 6 500 000 110 te perepis 2003 4 755 000 Gustota 64 km 131 she VVP PKS 2005 r ocinka Povnij 27 96 milyardiv 97 me Na dushu naselennya 4 825 103 tye ILR 2004 0 760 serednij 86 te Valyuta Jordanskij dinar a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 JOD a Chasovij poyas UTC 2 UTC 2 Litnij chas UTC 3 UTC 3 Kodi ISO 3166 JO JOR 400 Domen jo Telefonnij kod 962 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Jordaniya Oficijnoyu movoyu ye suchasnij standart arabskoyi movi angl Modern Standard Arabic MSA literaturna mova yaku vikladayut u shkolah Bilshist jordanciv rozmovlyayut na dialekti vidomomu yak jordanska arabska Anglijska hoch i bez oficijnogo statusu shiroko rozpovsyudzhena u krayini ta ye de fakto movoyu komerciyi j bankingu a takozh maye spiv oficijnij status u sferi osviti majzhe vsi zanyattya v universitetah provodyatsya anglijskoyu ta majzhe u vsih derzhavnih shkolah vikladayut anglijsku na rivni z arabskoyu GeografiyaDokladnishe Geografiya Jordaniyi Mezhuye na pivnochi z Siriyeyu 379 km na pivnichnomu shodi z Irakom 179 km na shodi ta pivdni z Saudivskoyu Araviyeyu 731 km na zahodi z Izrayilem 307 km sektor Zahidnij bereg richki Jordan 148 km Suhoputni kordoni zagalom 1777 km Na pivdni maye vihid do Akabskoyi zatoki Chervonogo morya 26 km Siriya Irak Izrayil Saudivska Araviya Chervone more Saudivska Araviya Relyef pustelne girske plato na shodi riftovi dolini vidokremlyuyut shidnij i zahidnij beregi richki Jordan Vadi Ram pustelya vidoma takozh yak Misyachna dolina Vona unikalna zavdyaki svoyim ruduvatim rozhevim chervonim ta temno bordovim granitnim skelyam Gollivudski rezhiseri neodnorazovo vikoristovuvali pustelyu yak znimalnij majdanchik Tut vidbuvalisya zjomki deyakih epizodiv Transformeriv ta majzhe vsogo filmu Chervona planeta v yakomu pustelya Vadi Rum stala poverhneyu Marsa KlimatDokladnishe Klimat v Jordaniyi subtropichnij suhij zi spekotnim litom Chim dali vglib krayini vid Seredzemnogo morya tim bilshij kontrast temperatur sposterigayetsya i tim menshe opadiv tam vipadaye Serednya visota krayini stanovit 812 m U nagir yah nad dolinoyu richki Jordan gorah Mertvogo morya i Vadi el Araba perevazhaye seredzemnomorskij klimat a shidni ta pivnichno shidni rajoni krayini ye posushlivoyu pusteleyu Hoch u pustelnij chastini Jordaniyi visoka temperatura povitrya klimat pom yakshuyetsya nizkoyu vologistyu dennim brizom ta proholodoyu vnochi Lito yake trivaye z travnya po veresen zharke j suhe iz serednoyu temperaturoyu blizko 32 C a v period z lipnya po serpen inodi j vishe 40 C Zima yaka trivaye z listopada po berezen vidnosno proholodna z temperaturoyu v serednomu blizko 13 C Vzimku chasti zlivi v najbilsh pidnesenih chastinah krayini inodi vipadaye snig ale shvidko tane IstoriyaDokladnishe Istoriya Jordaniyi Cej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Pam yatki kulturiPetra starodavnye misto v dolini Aravi u kanjoni Sik stolicya drevnogo Edomskogo carstva Misto Petra ye odnim iz chudes svitu ta vnesene YuNESKO do spisku ob yektiv svitovoyi spadshini Misto stolittyami retelno prihovuvalos zhitelyami pusteli beduyinami vid chuzhogo oka i bulo vidkrite tilki na pochatku XIX stolittya shvejcarskim naukovcem Jogannom Lyudvigom Burkgardtom Na cej chas ye odnim iz najvidviduvanishih turistami misc u sviti U pershij polovini 2008 roku na teritoriyi Jordaniyi grupa arheologiv znajshla budivlyu yaka za vsima oznakami ye pershoyu hristiyanskoyu cerkvoyu u sviti Budinok zvedeno mizh 33 ta 70 rokami n e Cya cerkva roztashovana u miscevosti Rihab yaka za 40 kilometriv na pivnichnij shid vid Ammana pid zemleyu Nad neyu zbudovano inshu cerkvu yaka maye nazvu sv Georgiya i zbereglasya do nashih chasiv Do pershoyi cerkvi vedut shodi vona maye okruglu formu a vseredini ye kilka kam yanih lav Na cvintari yakij prilyagaye do cerkvi znajdeno keramiku III VII stolit Abdul Kader Hasan glava jordanskogo Centru arheologichnih doslidzhen nagolosiv sho ce sensacijne vidkrittya oskilki ye dokazi yaki dozvolyayut stverdzhuvati sho v cij cerkvi zbiralisya pershi hristiyani tobto 70 uchniv Isusa yaki vtekli z Yerusalimu zgadka pro yakih mistitsya v Yevangeliyi vid Luki Rich u tomu sho na odnij iz mozayik cerkvi ye zgadka pro 70 ulyublenciv Isusa Na dumku arheologiv cej hram sluguvav pershim hristiyanam i miscem religijnih vidprav i zhitlom i hovankoyu Petra odne iz chudes svitu ob yekt Svitovoyi spadshini YuNESKO Amman mechet Abdalli I Mertve moreAdministrativnij podilDokladnishe Administrativnij podil Jordaniyi Jordaniya podilyayetsya na 12 muhafaz provincij Usi krim El Balka mayut odnojmenni administrativni centri Na choli muhafaz znahodyatsya gubernatori priznachuvani j kotri perebuvayut u pidporyadkuvanni ministerstva vnutrishnih sprav Provinciyi rozdileni na 52 rajoniv Karta muhafaz Jordaniyi Muhafaza ukr Muhafaza angl Administrativnij centr Plosha km Naselennya 2004 osib Ajlun Adzhlun 412 118 496 Aqaba Akaba 6 583 101 736 Amman Amman 8 231 1 939 405 Jerash Dzherash 402 153 650 Irbid Irbid 1 621 925 736 Ma an 33 163 92 672 Madaba Madaba 2 008 129 792 Zarqa Ez Zarka 4 080 774 569 Balqa Es Salt 1 076 344 985 Kerak El Karak 3 217 204 135 Mafraq 26 435 240 515 Et Tafila Tafilah 2 114 75 290MistaDiv takozhAdministrativnij podil Jordaniyi Mista JordaniyiPrimitkide Gruyter Walter 2006 Ulrich Ammon s 1921 ISBN 9783110184181 Arhiv originalu za 20 sichnya 2021 Procitovano 15 chervnya 2016 Maksim Kidruk Rozheva pustelya Ukrayinskij tizhden 19 184 vid 12 travnya 2011 Posilannya 31 travnya 2011 u Wayback Machine Arhiv originalu za 14 chervnya 2017 Procitovano 21 lipnya 2012 Ob yekti svitovoyi spadshini YuNESKO angl Arhiv originalu za 11 serpnya 2011 Procitovano 13 lipnya 2008 Ukrayina Moloda nomer 108 za 12 06 2008 ukr Dzherela ta literaturaYa L Sholoh Jordaniya Jordanske Hashimitske Korolivstvo 16 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 655 ISBN 966 00 0610 1 O O Bejdik Jordaniya Jordanske Hashimitske Korolivstvo 16 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Jordaniya 20 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya Jordaniya 31 bereznya 2017 u Wayback Machine URE Hashimitske Korolivstvo Jordaniya fotoalbom K b v B r 55 s il Alternativna nazva Jordaniya nazva obkl Zarubezhnaya Aziya Obshij obzor Yugo Zapadnaya Aziya seriya Strany i narody v 20 tomah Moskva Mysl 1979 str 226 239 st Iordaniya ros El Anis Imad Jordan and the United States The Political Economy of Trade and Economic Reform in the Middle East I B Tauris distributed by Palgrave Macmillan 2011 320 pages case studies of trade in textiles pharmaceuticals and financial services Goichon Amelie Marie Jordanie reelle Paris Desclee de Brouwer 1967 1972 2 vol ill Robins Philip A History of Jordan 2004 Ryan Curt Jordan in Transition From Hussein to Abdullah 2002 Salibi Kamal S The Modern History of Jordan 1998 Teller Matthew The Rough Guide to Jordan 4th ed 2009 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Jordaniya Divitsya takozh u Vikimandrah Jordaniya Fotoreportazh z Jordaniyi 9 lyutogo 2011 u Wayback Machine rosijska rosijska Encyclopedia Britannica Jordan 22 zhovtnya 2014 u Wayback Machine angl The World Factbook Jordan 21 travnya 2016 u Wayback Machine angl Siriya Irak Izrayil Saudivska Araviya Akabska zatoka Saudivska Araviya Saudivska Araviya