Ез-Зарка, або просто Зарка (араб. الزرقاء) — місто в Йорданії, адміністративний центр провінції Ез-Зарка. Є другим за населенням містом країни. З арабської назва міста перекладається як «синя».
Ез-Зарка الزرقاء | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Центр Ез-Зарки | ||||
| ||||
Основні дані | ||||
32°05′ пн. ш. 36°06′ сх. д. / 32.083° пн. ш. 36.100° сх. д. | ||||
Країна | Йорданія | |||
Регіон | Провінція Ез-Зарка | |||
Столиця для | Провінція Ез-Зарка (мухафаза Йорданії) | |||
Засновано | 1920 | |||
Площа | 60 км² | |||
Населення | 635 160 (2015) | |||
· густота | 8,000 осіб/км² | |||
Висота НРМ | 568 м | |||
Міста-побратими | Оран, Сфакс | |||
Телефонний код | +(962)5 | |||
Часовий пояс | ||||
GeoNames | 250090 | |||
OSM | ↑2925597 ·R (Провінція Ез-Зарка) | |||
Міська влада | ||||
Мер міста | Мухаммед Аль-Гвері | |||
Вебсайт | zm.gov.jo/ar | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Ез-Зарка у Вікісховищі |
Географія
Місто розташоване в 20 км на північний схід від Амману, на річці Ез-Зарка, на висоті 568 м над рівнем моря. Клімат в Ез-Зарці пустельний, набагато сухіший, ніж в сусідньому Аммані.
Історія
Місто Ез-Зарка було засноване чеченцями в 1902 році, які змушені були покинути свою батьківщину в результаті воєн між Російською і Османською імперіями.
З часом в Зарці побудували станцію Хіджазької залізниці. Вокзал перетворив Ез-Зарку у важливий транспортний центр. 10 квітня 1905 Османський губернатор видав указ, який дозволив чеченським іммігрантам володіти землями, на яких вони оселилися, у зв'язку з цим швидко зросла кількість населення. Міграція населення до Ез-Зарки поступово посилювалася з 1940-х років. Більше 50 % населення міста біженці з Західного берега річки Йордан, які переселились сюди під час Шестиденної війни.
Після формування Трансйорданських прикордонних військ в 1926 році, британською армією у місті були побудовані військові бази, згодом місто стало відомим як «військовоме місто». В Ез-Зарці була штаб-квартира Йорданського Арабського легіону.
Населення
За даними станом на 2007 рік населення Ез-Зарки становить 494 655 осіб, що робить її другим за величиною містом в країні після Аммана. Населення міської агломерації за даними станом на 2010 рік налічує близько 700 000 осіб, що робить її найбільшою агломерацією Йорданії (після Амману і Ірбіда). Близько 98 % населення міста мусульмани, є також християнська діаспора.
Райони муніципалітету Великої Зарки
Місто Ез-Зарка ділиться на п'ять районів, які всі разом мають площу близько 60 м² і ще два райони в радіусі впливу міста.
Район | Площа (км²) | |
---|---|---|
1 | Центр міста | 2.96 |
2 | Аль-Саура Аль-Арабія | 11.3 |
3 | Ewajan | 12.2 |
4 | Zawahreh) | 16 |
5 | Нова Зарка | 17 |
6 | Спорткомплекс | 3.5 |
7 | Зарка Сіті Ґарденс | 19 |
Економіка
Ез-Зарка — промисловий центр Йорданії, у якому розташовано понад 50 % йорданських підприємств. Зростання промисловості в місті є результатом низьких цін на нерухомість і близькості до столиці Йорданії Аммана.
В Зарці розташовано декілька об'єктів, які життєво важливі для економіки Йорданії, зокрема єдиний в Йорданії нафтопереробний завод. Згідно з даними Торгово-промислової палати міста Ез-Зарки, 10 % від загального обсягу експорту Йорданії в 2011 році вийшло з мухафази Ез-Зарка, на суму більш 512 млн. доларів США.
Транспорт
Через Ез-Зарку проходить Хіджазька залізниця, яка з'єднує місто з Амманом в південному напрямку і Сирією в північному. Нова залізнична гілка до Аммана на даний час у стадії будівництва.
Ез-Зарка лежить на міжнародній автомагістралі, що з'єднує Саудівську Аравію з Сирією, і на міжнародному шосе Амман — Багдад.
Освіта
У Зарці є три університети, найбільший з яких Хашимітський університет. Два інших: Аль-Балка і Університет Ез-Зарки.
Примітки
- City Population, Jordan
- Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с.
- Йорданія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ez Zarka znachennya Ez Zarka abo prosto Zarka arab الزرقاء misto v Jordaniyi administrativnij centr provinciyi Ez Zarka Ye drugim za naselennyam mistom krayini Z arabskoyi nazva mista perekladayetsya yak sinya Ez Zarka الزرقاء Centr Ez ZarkiCentr Ez ZarkiEz ZarkaOsnovni dani32 05 pn sh 36 06 sh d 32 083 pn sh 36 100 sh d 32 083 36 100 Krayina JordaniyaRegion Provinciya Ez ZarkaStolicya dlya Provinciya Ez Zarka muhafaza Jordaniyi Zasnovano 1920Plosha 60 km Naselennya 635 160 2015 gustota 8 000 osib km Visota NRM 568 mMista pobratimi Oran SfaksTelefonnij kod 962 5Chasovij poyas UTC 2GeoNames 250090OSM 2925597 R Provinciya Ez Zarka Miska vlada Mer mista Muhammed Al GveriVebsajt zm gov jo ar Mapa Ez Zarka u VikishovishiGeografiyaMisto roztashovane v 20 km na pivnichnij shid vid Ammanu na richci Ez Zarka na visoti 568 m nad rivnem morya Klimat v Ez Zarci pustelnij nabagato suhishij nizh v susidnomu Ammani IstoriyaMisto Ez Zarka bulo zasnovane chechencyami v 1902 roci yaki zmusheni buli pokinuti svoyu batkivshinu v rezultati voyen mizh Rosijskoyu i Osmanskoyu imperiyami Z chasom v Zarci pobuduvali stanciyu Hidzhazkoyi zaliznici Vokzal peretvoriv Ez Zarku u vazhlivij transportnij centr 10 kvitnya 1905 Osmanskij gubernator vidav ukaz yakij dozvoliv chechenskim immigrantam voloditi zemlyami na yakih voni oselilisya u zv yazku z cim shvidko zrosla kilkist naselennya Migraciya naselennya do Ez Zarki postupovo posilyuvalasya z 1940 h rokiv Bilshe 50 naselennya mista bizhenci z Zahidnogo berega richki Jordan yaki pereselilis syudi pid chas Shestidennoyi vijni Pislya formuvannya Transjordanskih prikordonnih vijsk v 1926 roci britanskoyu armiyeyu u misti buli pobudovani vijskovi bazi zgodom misto stalo vidomim yak vijskovome misto V Ez Zarci bula shtab kvartira Jordanskogo Arabskogo legionu NaselennyaZa danimi stanom na 2007 rik naselennya Ez Zarki stanovit 494 655 osib sho robit yiyi drugim za velichinoyu mistom v krayini pislya Ammana Naselennya miskoyi aglomeraciyi za danimi stanom na 2010 rik nalichuye blizko 700 000 osib sho robit yiyi najbilshoyu aglomeraciyeyu Jordaniyi pislya Ammanu i Irbida Blizko 98 naselennya mista musulmani ye takozh hristiyanska diaspora Rajoni municipalitetu Velikoyi ZarkiMisto Ez Zarka dilitsya na p yat rajoniv yaki vsi razom mayut ploshu blizko 60 m i she dva rajoni v radiusi vplivu mista Rajon Plosha km 1 Centr mista 2 96 2 Al Saura Al Arabiya 11 3 3 Ewajan 12 2 4 Zawahreh 16 5 Nova Zarka 17 6 Sportkompleks 3 5 7 Zarka Siti Gardens 19EkonomikaTorgovo promislova palata v Zarci Ez Zarka promislovij centr Jordaniyi u yakomu roztashovano ponad 50 jordanskih pidpriyemstv Zrostannya promislovosti v misti ye rezultatom nizkih cin na neruhomist i blizkosti do stolici Jordaniyi Ammana V Zarci roztashovano dekilka ob yektiv yaki zhittyevo vazhlivi dlya ekonomiki Jordaniyi zokrema yedinij v Jordaniyi naftopererobnij zavod Zgidno z danimi Torgovo promislovoyi palati mista Ez Zarki 10 vid zagalnogo obsyagu eksportu Jordaniyi v 2011 roci vijshlo z muhafazi Ez Zarka na sumu bilsh 512 mln dolariv SShA TransportZaliznichna stanciya Ez Zarka Hidzhazka zaliznicya Shose Amman Ez Zarka Cherez Ez Zarku prohodit Hidzhazka zaliznicya yaka z yednuye misto z Ammanom v pivdennomu napryamku i Siriyeyu v pivnichnomu Nova zaliznichna gilka do Ammana na danij chas u stadiyi budivnictva Ez Zarka lezhit na mizhnarodnij avtomagistrali sho z yednuye Saudivsku Araviyu z Siriyeyu i na mizhnarodnomu shose Amman Bagdad OsvitaInzhenernij fakultet Universitetu Ez Zarki U Zarci ye tri universiteti najbilshij z yakih Hashimitskij universitet Dva inshih Al Balka i Universitet Ez Zarki PrimitkiCity Population Jordan Atlas svitu K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 966 631 546 7 Jordaniya Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985