Визволення радянський мінісеріал із п яти епізодів про Другу світову війну знятий спільно декількома країнами в 1968 197

«Визволення» — радянський мінісеріал із п'яти епізодів про Другу світову війну, знятий спільно декількома країнами в 1968—1972 роках, режисером за сценарієм Юрія Бондарева і . Знімання телесеріалу відбувалося в період з 1967 по 1971 рік.

Визволення
рос. Освобождение

Жанр	воєнний фільм історичний фільм драма
Режисер
Сценарист	Юрій Бондарев
У головних ролях	Микола Олялін Лариса Голубкіна Борис Зайденберг Сергій Никоненко Михайло Ульянов Владлен Давидов
Оператор
Композитор	Юрій Левітін
Художник
Кінокомпанія	Мосфільм DEFA
Тривалість	445 хв
Мова	російська
Країна	СРСР Югославія Італія Польща НДР
Рік	1972
IMDb	ID 0198811
Наступний	Солдати свободи
Визволення у Вікісховищі

Сюжет

Фільм перший — «Вогняна дуга», 1969 рік

Картина розповідає про Курську битву липня 1943 року. Знімання проводили в околицях міста Переяслав-Хмельницького під Києвом. Дозвіл на проведення знімання на місці дійсних подій так і не було отримано, хоча група і виїжджала в Курськ. Проблема полягала в тому, що в місцях боїв все ще залишалася значна кількість бомб і снарядів, які могли здетонувати від піротехнічних ефектів або проходження важкої військової техніки.

Фільм другий — «Прорив», 1969 рік

Триває визволення Орла і Бєлгорода, а також залишення німцями Харкова. Попереду форсування Дніпра. Реальний факт створення помилкового плацдарму на правому березі Дніпра з тим, щоб відтягнути на нього великі сили німців. Плацдарм був повністю оточений, і велика частина його захисників загинула. Лише небагатьом вдалося прорвати оточення і вийти до основної переправи радянських військ. У цей список автори включили і своїх героїв — капітана-артилериста Цвєтаєва і майора Орлова. У цей же самий час Беніто Муссоліні був заарештований в ході змови маршала П'єтро Бадольйо. За наказом Адольфа Гітлера дуче звільнила спеціальна група Отто Скорцені. Німецько-фашистські війська вторглися в Італію. Фільм закінчується Тегеранською конференцією.

Фільм третій — «Напрямок головного удару», 1969 рік

Фільм охоплює період від Тегеранської конференції до початку визволення Польщі в липні 1944 року.

15 грудня 1943 року викрадає матеріали Тегеранської конференції з британського посольства в Анкарі, в яких йдеться про майбутнє відкриття другого фронту в Нормандії. Гітлер не вірить у правдивість цих документів і вважає, що Черчилль не погодиться на такий варіант другого фронту.

У фільмі також показано момент, як 29 лютого 1944 року, наткнувшись на німців, що нібито прориваються з оточення, отримав смертельне поранення командувач військами 1-го Українського фронту Микола Ватутін. Червона армія продовжує наступ на правобережній Україні і в Білорусі.

Навесні 1944 року Ставка Верховного Головнокомандування вивчає можливі напрямки для головної наступальної операції року, планованої на літо. Георгій Жуков виїжджає в Білорусію і вивчає можливість наступу там. Після дискусій, радянське командування розробляє план Білоруської наступальної операції «Багратіон». В результаті великомасштабних бойових дій в рамках цієї операції була розгромлена група німецьких армій «Центр» і визволені землі Білорусі, частина Прибалтики і Польщі. У фільмі відтворено окремі частини цієї операції, такі, як Бобруйська операція і Мінська операція.

6 червня союзники висадилися в Нормандії, внаслідок чого, серед німецьких генералів дедалі більше зростає невдоволення Гітлером, і 20 липня вони організували замах на Гітлера з метою захоплення влади і укладення сепаратного миру з західними союзниками. Однак Гітлер залишається живий, і лояльні Гітлеру війська придушують заколот і розстрілюють його учасників.

Червона армія разом з 1-ю Польською армією переходять Південний Буг і починають визволення Польщі.

Військові знімання проводили там же, де й два попередні фільми — на спеціально виділеній території поблизу Переяслав-Хмельницького.

Фільм четвертий — «Битва за Берлін», 1971 рік

Головний бій на підступах до Берліну — штурм Зеєловських висот. Ялтинська конференція. За вказівкою Гітлера рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер посилає начальника штабу СС обергрупенфюрера до Берну на переговори з Алленом Даллесом.

Фільм п'ятий — «Останній штурм», 1971 рік

Завершальний фільм кіноепопеї, що розповідає про останні дні війни. Його переглянула найбільша кількість глядачів, оскільки він демонструвався по Центральному телебаченню СРСР до Дня Перемоги 9 травня частіше за інших фільмів кіноепопеї. На відміну від попередніх стрічок, п'ятий фільм знімався безпосередньо в столиці НДР.

Сюди прибув цілий знімальний ешелон. Якраз в цей час в Берліні починалася реконструкція одного з центральних районів. Усі старі будинки передбачалося знести, щоб на їх місці звести сучасні будівлі, тому цей район легко віддали під зйомки. Тут можна було підривати і ламати без жодних обмежень.

Штурм рейхстагу знімався в декількох місцях: в Берліні був знайдений напівзруйнований собор, фасад і парадні сходи якого нагадували Рейхстаг; бої всередині будівлі знімалися в декораціях на «Мосфільмі», а перестрілка нагорі — в берлінському Будинку техніки.

Особливе місце в картині займає епізод із затопленням берлінського метро. За сценарієм, Гітлер наказав відкрити шлюзи і пустити води Шпрее в метро, щоб не допустити проходу по ньому радянських військ. Цей епізод частково оснований на реальних подіях, але набагато більшою мірою на офіційному трактуванні тих подій, довгий час нав'язуваних радянською пропагандою, про причетність керівництва Третього рейху і особисто Гітлера до цієї трагедії. Затоплення берлінського метро відповідно з цією версією, раніше вже було відображено і в інших художніх фільмах, як наприклад 1949 року. Тільки порівняно недавно стало відомо, що в реальності вибух, який призвів до руйнування тунелю і заповнення його водою на 25-кілометровій ділянці, де ховалася велика кількість мирних жителів і поранених, здійснила радянська 2-га штурмова інженерно-саперна бригада при 8-й гвардійській армії генерала В. І. Чуйкова. Кількість витягнутих тіл із затоплених станцій метро була пізніше також сильно перебільшена, оскільки вода в метро прибувала повільно і у населення було достатньо часу, щоб покинути станції, а більшість виявлених загиблих, як стверджується, найімовірніше загинули і померли ще до затоплення в силу інших причин, від ран і хвороб.

Знімання «затоплення метро» відбулося під Москвою. На одному зі шлюзів Москви-ріки побудували декорацію берлінської підземки, куди привезли вивезені в 1945 році з Берліна вагони. «Затоплення» відбувалося в результаті відкриття шлюзу.

У цьому фільмі звучить пісня «Останній бій» у виконанні .

У ролях

Актор	Роль
Микола Олялін	Сергій Цвєтаєв капітан-артилерист Сергій Цвєтаєв
Лариса Голубкіна	Зоя медсестра Зоя наречена Цвєтаєва
Борис Зайденберг	Орлов майор Орлов командир батальйону
Сергій Никоненко	Сашка Сашка ад'ютант
Михайло Ульянов	Георгій Костянтинович Жуков
Владлен Давидов	Костянтин Костянтинович Рокоссовський
Юрій Легков	Іван Степанович Конєв (Фільми 1, 2)
Василь Шукшин	Іван Степанович Конєв (Фільми 3, 4, 5)
	Олександр Михайлович Василевський
Дмитро Франько	Павло Семенович Рибалко командувач 3-ї гвардійської танкової армії
Юрій Каморний	Васильєв лейтенант Васильєв танкіст
	Ярцев лейтенант Ярцев
Валерій Носик	Дорожкін сержант Дорожкін радист танка Васильєва
Всеволод Санаєв	Лукін підполковник Лукін
Володимир Самойлов	полковник Володимир Миколайович Громов
	Леонтьєв лейтенант Леонтьєв
	Йосип Віссаріонович Сталін
Іван Переверзєв	Василь Іванович Чуйков
Владислав Стржельчик	Олексій Інокентійович Антонов заступник начальника Генерального штабу, начальник Генерального штабу Червоної Армії
Анатолій Ромашин	генерал-майор, командир
Микола Рибников	Михайло Федорович Панов генерал-майор, командир 1-го гвардійського танкового Донського корпусу
Володимир Коренєв	Степан Андрійович Неустроєв капітан, командир 1-го стрілецького батальйону 756-го стрілецького полку 150-ї стрілецької дивізії
Едуард Ізотов	Олексій Прокопович Берест лейтенант, заступник командира з політичної частини 1-го стрілецького батальйону 756-го стрілецького полку 150-ї стрілецької дивізії
	Микола Федорович Ватутін командувач військами Воронезького, а згодом 1-го Українського фронту
Микола Рушковський	Кирило Семенович Москаленко командувач 38-ю армією
Костянтин Забєлін	Михайло Юхимович Катуков (озвучування — Костянтин Тиртов) командувач
Володимир Заманський	Павло Іванович Батов командувач 65-ю армією
	Сергій Матвійович Штеменко начальник Оперативного управління Генштабу Червоної Армії
Олександр Афанасьєв	Дмитро Данилович Лелюшенка командувач
Олексій Глазирін	Пантелеймон Кіндратович Пономаренко
Петро Глєбов	Павло Олексійович Ротмістров командувач 5-ї гвардійської танкової армії
Григорій Михайлов	Михайло Сергійович Малінін
Петро Щербаков	генерал-майор Член Військової ради Воронезького, а згодом 1-го Українського фронту
Роман Ткачук	Член Військової ради 38-ї армії
	Семен Ілліч Богданов командувач 2-ї гвардійської танкової армії
Лев Поляков	Андрій Антонович Гречко заступник командувача військами 1-го Українського фронту
	Михайло Барсуков генерал Михайло Барсуков
	генерал-лейтенант танкових військ начальник БТМВ 1-го Білоруського фронту
В'ячеслав Воронін	Олексій Бурдейний генерал Олексій Бурдейний Командир 2-го гвардійського танкового Тацинського корпусу
Валерій Карен	Іван Христофорович Баграмян
	В'ячеслав Молотов В'ячеслав Молотов нарком закордонних справ СРСР
	Климент Єфремович Ворошилов
	Максимов майор Максимов
	Кругліков лейтенант Кругліков
Михайло Глузський	Ряженцев сержант Ряженцев
Микола Єременко	Йосип Броз Тіто Йосип Броз Тіто
Петро Любешкін	Коркін підполковник Коркін
Іван Миколайчук	Савчук Савчук
	німецький перекладач, який розстріляв майора Максимова
	командувач 3-ю Ударною армією
	полковник
Юрій Мартинов	ад'ютант Громова
Юрій Померанцев	Андрій Андрійович Власов командувач РВА і голова КВНР
Михайло Постников	Василь Данилович Соколовський заступник командувача військами 1-го Білоруського фронту
Олексій Преснецов	командувач 16-ї повітряної армії
Олев Ескола	Артур фон Крістман Артур фон Крістман
Анатолій Кузнецов	командир
Микола Лебедєв	Степан Якимович Красовський командувач 2-ї повітряної армії
	Віктор Емануїл III Віктор Емануїл III король Італії
	Магда Геббельс Магда Геббельс
	Вінстон Черчилль Вінстон Черчилль
Єлизавета Алексєєва	Елеонора Рузвельт Елеонора Рузвельт
Олександр Барушной	Алан Френсіс Брук Алан Френсіс Брук
	генерал-лейтенант начальник політичного управління 1-го Білоруського фронту
Микола Сімкин	Сидоренко генерал-лейтенант Сидоренко
Віктор Шахов	Горохов Горохов водій танка
Йосип Гогічайшвілі	Яків Джугашвілі Яків Джугашвілі
Володимир Разумовський	Зайцев лейтенант Зайцев льотчик «Нормандії»
Лев Пригунов	Жак, «Ромашка» Жак, «Ромашка» льотчик Нормандії-Неман
Ірен Азер	Таня Таня зв'язкова
	«Гуля» «Гуля» кухар
Георгій Бурков	сержант
Юрій Назаров	боєць РВА, захоплений Сашком
Юрій Дубровін	вістовий, посланий до Леонтьєва
Євген Шутов	командир партизан (фільм 3) / боєць з батальйону Неустроєва (фільм 5)
Болот Бейшеналієв	танкіст, механік-водій танка Васильєва
	Леонтьєв Леонтьєв радист
Володимир Протасенко	ад'ютант Ватутіна
	німкеня, яка говорила з лейтенантом Васильєвим
	німецький офіцер у концтаборі
Михайло Кокшенов	артилерист капітана Цвєтаєва
Юрій Кірєєв	санітар
Юрій Боголюбов	перекладач Молотова в Тегерані
Герман Качин	фотограф в батальйоні Неустроєва
Володимир Кашпур	солдат із «мокроступами»
Леонід Куравльов	зв'язківець, посланий у бункер Гітлера
	ординарець капітана Неустроєва
	солдат
Костянтин Тиртов	генерал штабу Воронезького фронту
	німкеня в берлінському будинку
Юрій Леонідов	майор, командир піхотного батальйону з армії Рибалка
Бруно Оя	німецький офіцер у концтаборі, який кричить
	Вільям Ф. Стюарт капітан Вільям Ф. Стюарт
Анатолій Соловйов	капітана 2 рангу Степан Максимович Лялько
Лев Лобов	полковник
	ад'ютант Ватутіна (фільм 3)
Георгій Рибаков	перекладач Чуйкова
Олександр Титов
Георгій Харабадзе	Мелітон Кантарія Мелітон Кантарія
Геннадій Крашенинников	Михайло Єгоров Михайло Єгоров розвідник

Фріц Діц	Адольф Гітлер Адольф Гітлер
Еріх Тіде	Генріх Гіммлер Генріх Гіммлер
	Гюнтер фон Клюге Гюнтер фон Клюге
Хорст Гізе	полонений сапер (фільм 1) Йозеф Геббельс (фільми 3—5)
Герд-Міхаель Хеннеберг	Вільгельм Кейтель генерал-фельдмаршал Вільгельм Кейтель
Курт Ветцель
Іоахім Папе	Мартін Борман Мартін Борман
Еріх Гербердінг	Ернст Буш Ернст Буш
Ангеліка Валлер	Єва Браун Єва Браун
Ханс-Гартмут Крюгер	Ганс Кребс Ганс Кребс
Вернер Вієланд	Людвіг Бек Людвіг Бек
Отто Дірікс	Ервін фон Віцлебен Ервін фон Віцлебен
	Вальтер Модель генерал-полковник Вальтер Модель
Герберт Кьорбс
	Клаус фон Штауффенберг
Зігфрід Вайс	Еріх фон Манштейн Еріх фон Манштейн
Петер Маркс	Теодор Буссе Теодор Буссе начальник штаба Манштейна
Фред Мар
	Альфред Йодль Альфред Йодль
Рольф Ріппергер	Адольф Хойзінгер Адольф Хойзінгер
Фред Александер	«Цицерон», німецький агент
І. Клозе
Г. Шельске	Фрідріх Фромм Фрідріх Фромм
Вільфрід Ортманн	Фрідріх Ольбріхт Фрідріх Ольбріхт
Ханс-Едгар Штехер	Вернер фон Хафтен Вернер фон Хафтен
Пауль Берндт	(фільм 3), Артур Аксман (фільм 5)
Генріх Кьон	Отто-Ернст Ремер Отто-Ернст Ремер
Ернст-Георг Швілль	шарфюрер СС у бункері Гітлера
Хорст Гілль	Отто Гюнше Отто Гюнше
Отто Буссе	, Аллен Даллес , Аллен Даллес
Марта Бешорт-Діц	старенька в Берліні
Ханс-Ульріх Лауффер	Густав Шмідт Густав Шмідт генерал-лейтенант, командуючий
Макс Бернхардт
Фріц-Ернст Фехнер	полковник
Віллі Шраде	лейтенант Хойріх
Ульріх Тешнер	лейтенант Бок
Регіна Байєр	секретар Геббельса
Герт Хенш	Гельмут Вейдлінг генерал Гельмут Вейдлінг
Гюнтер Полензен	священник
Герд Штейгер	Віллі Віллі антифашист
Інгольф Горгес	німецький солдат в метро
Георг-Міхаель Вагнер	Вальтер Вагнер Вальтер Вагнер нотаріус, що оформив шлюб Гітлера і Єви Браун
	Франклін Делано Рузвельт
Данієль Ольбрихський	Хенрік Домбровський Хенрік Домбровський танкіст
Францішек Печка	Пєлка сержант Пєлка
	Ян Вольни Ян Вольни танкіст з армії Катукова
Станіслав Мікульський
Барбара Брильська	Хелена Хелена
Ігнацій Маховський	«Старий» «Старий»
Венчислав Глинський	«Коваль» «Коваль»
Адам Пєжик	німецький офіцер, що свистить на іподромі
	німецький офіцер, що затримав Хенріка
Мацей Новаковський	Александр Завадський
	Зигмунт Берлінг Зигмунт Берлінг
Іво Гаррані	Беніто Муссоліні Беніто Муссоліні
	Отто Скорцені Отто Скорцені

Знімальна група

Автори сценарію:
- Юрій Бондарев
Режисер-постановник:
Режисер:
Оператор:
Художник:
Композитор: Юрій Левітін

Посилання

Визволення на сайті IMDb (англ.)