Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ізотов Едуард Костянтинович Ізотов нар 11 листопада 1936 пом 8 березня

Ізотов Едуард Костянтинович

Ізотов Едуард Костянтинович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ізотов.

Едуард Костянтинович Ізотов (нар. 11 листопада 1936 — пом. 8 березня 2003) — радянський актор театру і кіно. Заслужений артист Російської Федерації (1999).

Ізотов Едуард КостянтиновичЭдуард Константинович ИзотовДата народження11 листопада 1936(1936-11-11)Місце народженняСуразький район, Вітебська область, Білоруська РСР, СРСРДата смерті8 березня 2003(2003-03-08) (66 років)Місце смерті
Москва, Росія
ПохованняdГромадянствоimage СРСРAlma materВсеросійський державний інститут кінематографії (1959)ПрофесіяакторКар'єра1959—1997ЗакладДержавний театр кіноактораНагороди
image
IMDbID 0412762

Біографія

Едуард Ізотов народився 11 листопада 1936 року в Суразькому районі Вітебської області Білоруської РСР в сім'ї військовослужбовця. Батько — Ізотов Костянтин Йосипович (1905—1968), мати — Ізотова Ганна Йосипівна.

У 1954 році Едуард Ізотов вступив на акторський факультет ВДІКу, який закінчив у 1959 році (майстерня Володимира Бєлокурова).

Дебютом Едуарда Ізотова в кіно стала зіграна ним головна роль Чаликова у фільмі «У степовій тиші» (1959) режисера Сергія Казакова.

Найяскравішою роботою актора, що принесла йому всенародну популярність і любов глядачів, виявилася роль Івана у фільмі «Морозко» (1964) режисера Олександра Роу..

Ще близько двадцяти років після цієї ролі Едуард Ізотов активно знімався в кіно, але в 1983 році трапилася біда: разом з дружиною, Іриною Ладиженською, він був затриманий у кафе «Ліра» на Пушкінській площі в центрі Москви при здійсненні валютної операції — обмін невеликої суми доларів на рублі (не вистачало грошей на добудову дачі). В ті часи за Кримінальним кодексом мінімальний термін за «валютні махінації» становив три роки. Незважаючи на клопотання відомих акторів — Марини Ладиніної, Олега Стриженова, Людмили Хитяєвої, Миколи Рибникова, Алли Ларіонової, Тетяни Конюхової, Інги Будкевич, Лариси Лужиної — Ізотов і Ладиженська отримали тюремний термін.

Трирічне перебування в ув'язненні негативно вплинуло на психіку і здоров'я актора. Вже в 1988 році стався перший інсульт, а потім вони пішли один за іншим (всього їх було п'ять). Ізотов продовжував працювати в Театрі кіноактора, але в 1997 році, після четвертого інсульту, він став втрачати пам'ять і забувати текст. Тому з творчістю довелося попрощатися. Після цього послідувала низка операцій (гроші на них давали друзі — Борис Хмельницький, Сергій Никоненко, Олександр Панкратов-Чорний, Олександр Абдулов). Хвороба прогресувала; Ізотов вже не міг самостійно пересуватися, насилу говорив, періодично не впізнавав близьких. Останні півроку життя він провів у закритому психоневрологічному пансіонаті.

8 березня 2003 року актор помер у московській лікарні. Похований на Хімкинському кладовищі в Підмосков'ї.

Родина

Першою дружиною Едуарда Ізотова з 1956 по 1980 роки була його однокурсниця — відома радянська і російська актриса театру і кіно Інга Будкевич, яка відома своїми ролями у фільмах-казках Олександра Роу «Вогонь, вода і… мідні труби» та «Варвара-краса, довга коса», а також комедії Максима Руфа «Сварка в Лукашах».

Дочка від шлюбу з Інгою Будкевич — відома радянська і російська акторка кіно Вероніка Ізотова (народилася в 1960 році).

Внучка — Діна Бубенцова (нар.. 1984).

Друга дружина — Ірина Борисівна Ладиженська (1939 — 4 березня 2018 року), з 1962 по 1986 роки — редактор кіножурналу «Фітіль», з 1986 по 1992 роки — заступник художнього керівника Театру Кіноактора, а з 1993 року її діяльність була присвячена Фестивальному руху.

Робота в театрі

Державний театр кіноактора:

  • «Цілуй мене, Кет!», постановка режисера Давида Ливньова — Фред
  • «Лихо з розуму», постановка режисера Е. Гараніна — полковник Скалозуб

Фільмографія

Акторські роботи

Документальне кіно

  • 1983 — «Георгій Мілляр» — Едуард Ізотов

Озвучення

Примітки

  1. . // Сайт Kinopoisk.ru. Архів оригіналу за 22 квітня 2015. Процитовано 6 квітня 2015.
  2. . // Сайт Russia-Kino.ru. Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 6 квітня 2015.
  3. . // Сайт Telespektakli.ru. Архів оригіналу за 12 квітня 2015. Процитовано 6 квітня 2015.
  4. Полина Иванушкина. Любовь Иванушки. Она спасала его и от сумы, и от тюрьмы, но болезнь оказалась сильнее //  : газета. — 2013. — № 21 (1698) за 22 мая (26 июня). — С. 62. з джерела 23 серпня 2020. Процитовано 13 вересня 2020.
  5. . Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 13 вересня 2020.
  6. Наталья Мурга (10 листопада 2012). . . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 квітня 2015.
  7. . // Сайт Russia-Kino.ru. Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 6 квітня 2015.

Посилання

  • Едуард Ізотов [ 11 лютого 2009 у Wayback Machine.] на сайті «КиноПоиск»
  • Едуард Ізотов [ 27 листопада 2020 у Wayback Machine.] на сайті «Актори радянського і російського кіно»
  • Едуард Ізотов [ 22 квітня 2021 у Wayback Machine.] на сайті «Рускино»
  • Едуард Ізотов [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.] у фільмі «Морозко»
  • Едуард Ізотов [ 27 грудня 2011 у Wayback Machine.] на сайті «Як вони померли»

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Izotov Eduard Kostyantinovich Izotov nar 11 listopada 1936 pom 8 bereznya 2003 radyanskij aktor teatru i kino Zasluzhenij artist Rosijskoyi Federaciyi 1999 Izotov Eduard KostyantinovichEduard Konstantinovich IzotovData narodzhennya11 listopada 1936 1936 11 11 Misce narodzhennyaSurazkij rajon Vitebska oblast Biloruska RSR SRSRData smerti8 bereznya 2003 2003 03 08 66 rokiv Misce smertiMoskva RosiyaPohovannyadGromadyanstvo SRSRAlma materVserosijskij derzhavnij institut kinematografiyi 1959 ProfesiyaaktorKar yera1959 1997ZakladDerzhavnij teatr kinoaktoraNagorodiIMDbID 0412762BiografiyaEduard Izotov narodivsya 11 listopada 1936 roku v Surazkomu rajoni Vitebskoyi oblasti Biloruskoyi RSR v sim yi vijskovosluzhbovcya Batko Izotov Kostyantin Josipovich 1905 1968 mati Izotova Ganna Josipivna U 1954 roci Eduard Izotov vstupiv na aktorskij fakultet VDIKu yakij zakinchiv u 1959 roci majsternya Volodimira Byelokurova Debyutom Eduarda Izotova v kino stala zigrana nim golovna rol Chalikova u filmi U stepovij tishi 1959 rezhisera Sergiya Kazakova Najyaskravishoyu robotoyu aktora sho prinesla jomu vsenarodnu populyarnist i lyubov glyadachiv viyavilasya rol Ivana u filmi Morozko 1964 rezhisera Oleksandra Rou She blizko dvadcyati rokiv pislya ciyeyi roli Eduard Izotov aktivno znimavsya v kino ale v 1983 roci trapilasya bida razom z druzhinoyu Irinoyu Ladizhenskoyu vin buv zatrimanij u kafe Lira na Pushkinskij ploshi v centri Moskvi pri zdijsnenni valyutnoyi operaciyi obmin nevelikoyi sumi dolariv na rubli ne vistachalo groshej na dobudovu dachi V ti chasi za Kriminalnim kodeksom minimalnij termin za valyutni mahinaciyi stanoviv tri roki Nezvazhayuchi na klopotannya vidomih aktoriv Marini Ladininoyi Olega Strizhenova Lyudmili Hityayevoyi Mikoli Ribnikova Alli Larionovoyi Tetyani Konyuhovoyi Ingi Budkevich Larisi Luzhinoyi Izotov i Ladizhenska otrimali tyuremnij termin Tririchne perebuvannya v uv yaznenni negativno vplinulo na psihiku i zdorov ya aktora Vzhe v 1988 roci stavsya pershij insult a potim voni pishli odin za inshim vsogo yih bulo p yat Izotov prodovzhuvav pracyuvati v Teatri kinoaktora ale v 1997 roci pislya chetvertogo insultu vin stav vtrachati pam yat i zabuvati tekst Tomu z tvorchistyu dovelosya poproshatisya Pislya cogo posliduvala nizka operacij groshi na nih davali druzi Boris Hmelnickij Sergij Nikonenko Oleksandr Pankratov Chornij Oleksandr Abdulov Hvoroba progresuvala Izotov vzhe ne mig samostijno peresuvatisya nasilu govoriv periodichno ne vpiznavav blizkih Ostanni pivroku zhittya vin proviv u zakritomu psihonevrologichnomu pansionati 8 bereznya 2003 roku aktor pomer u moskovskij likarni Pohovanij na Himkinskomu kladovishi v Pidmoskov yi Rodina Pershoyu druzhinoyu Eduarda Izotova z 1956 po 1980 roki bula jogo odnokursnicya vidoma radyanska i rosijska aktrisa teatru i kino Inga Budkevich yaka vidoma svoyimi rolyami u filmah kazkah Oleksandra Rou Vogon voda i midni trubi ta Varvara krasa dovga kosa a takozh komediyi Maksima Rufa Svarka v Lukashah Dochka vid shlyubu z Ingoyu Budkevich vidoma radyanska i rosijska aktorka kino Veronika Izotova narodilasya v 1960 roci Vnuchka Dina Bubencova nar 1984 Druga druzhina Irina Borisivna Ladizhenska 1939 4 bereznya 2018 roku z 1962 po 1986 roki redaktor kinozhurnalu Fitil z 1986 po 1992 roki zastupnik hudozhnogo kerivnika Teatru Kinoaktora a z 1993 roku yiyi diyalnist bula prisvyachena Festivalnomu ruhu Robota v teatri Derzhavnij teatr kinoaktora Ciluj mene Ket postanovka rezhisera Davida Livnova Fred Liho z rozumu postanovka rezhisera E Garanina polkovnik SkalozubFilmografiyaAktorski roboti 1959 U stepovij tishi Chalik 1960 Yevgen Morozenko 1961 Pershi viprobuvannya Andrij Lobanovich golovna rol 1962 Zvilnennya na bereg Boris odnokursnik Zheni 1962 Privit diti pionervozhatij 1964 Morozko Ivan 1965 26 bakinskih komisariv 1967 Fedir Kovello 1968 Shit i mech 1968 Vogon voda ta midni trubi garmonist 1969 1970 Zvilnennya Vognyana duga Oleksij Berest 1970 Morskij harakter Gushin 1970 More u vogni epizod 1971 Kinec Lyubavinih Grinka 1971 Konkurs trivaye Jogann Sebastyan Bah 1971 kapitan Oleksandr Dolgov 1972 Zvilnennya Ostannij shturm Oleksij Berest 1973 Lyudina v shtatskomu 1973 Simnadcyat mittyevostej vesni ad yutant Gitlera 1974 Arsenij Valer yanovich 1976 1976 Slovo dlya zahistu Arkadij Stepanovich 1977 Mimino Volodimir Mikolajovich komandir ekipazhu 1978 Rali kerivnik grupi 1978 Otec Sergij advokat na Masnici 1979 Poema pro krila piddanij carya 1980 Drajmond 1981 Front v tilu voroga chlen Stavki 1984 Chas bazhan Oleg Ivanovich nachalnik Lobanova 1986 Viprobuvachi rezhiser 1990 Arbatskij motiv gist sho oglyadaye kvartiru Dokumentalne kino 1983 Georgij Millyar Eduard Izotov Ozvuchennya 1960 Kapitan Rinaldo 1962 Federiko de la Torre 1962 Gidarn 1963 Lyudina z Rio profesor Katalan 1964 Dikson 1966 kompozitor 1966 Anzhelika i korol Rakoci 1973 Zandzhir 1973 Vershnik bez golovi Moris Dzherald 1978 Diznannya pilota Pirksa 1 j pilot Dzhon Kalder 1978 Smert na Nili Endryu Pennington 1979 Kitajskij sindrom 1979 Sarga 1980 oficer 1981 Nevdahi KOSTAL kapitan policiyi 1982 Gandi 1982 Vikram Singh 1982 1987 mister Uolkott Tedzhena 1987 pan Singh 1988 Randhir SinghPrimitki Sajt Kinopoisk ru Arhiv originalu za 22 kvitnya 2015 Procitovano 6 kvitnya 2015 Sajt Russia Kino ru Arhiv originalu za 13 kvitnya 2015 Procitovano 6 kvitnya 2015 Sajt Telespektakli ru Arhiv originalu za 12 kvitnya 2015 Procitovano 6 kvitnya 2015 Polina Ivanushkina Lyubov Ivanushki Ona spasala ego i ot sumy i ot tyurmy no bolezn okazalas silnee gazeta 2013 21 1698 za 22 maya 26 iyunya S 62 z dzherela 23 serpnya 2020 Procitovano 13 veresnya 2020 Arhiv originalu za 16 chervnya 2020 Procitovano 13 veresnya 2020 Natalya Murga 10 listopada 2012 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 6 kvitnya 2015 Sajt Russia Kino ru Arhiv originalu za 13 kvitnya 2015 Procitovano 6 kvitnya 2015 PosilannyaEduard Izotov 11 lyutogo 2009 u Wayback Machine na sajti KinoPoisk Eduard Izotov 27 listopada 2020 u Wayback Machine na sajti Aktori radyanskogo i rosijskogo kino Eduard Izotov 22 kvitnya 2021 u Wayback Machine na sajti Ruskino Eduard Izotov 7 bereznya 2016 u Wayback Machine u filmi Morozko Eduard Izotov 27 grudnya 2011 u Wayback Machine na sajti Yak voni pomerli

Дата публікації:
Топ