Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Добру́джа (рум. Dobrogea, болг. Добруджа), також Задунав'я — історична болгарська, турецька, румунська область в Європі, розташована між нижньою течією Дунаю й узбережжям Чорного моря. Північна Добруджа площею 15 570 км² входить до складу Румунії (повіти Тулча та Констанца), Південна Добруджа площею 7412 км² — до складу Болгарії (Добрицька та Сілістринська області). Невелика частина Добруджі у дельті Дунаю площею 338 км² входить до складу України — острови Малий Татару, Великий Даллер, Малий Даллер, Майкан, Лімба. Історичним центром українського життя на Добруджі є село Верхній Дунавець, остання столиця Задунайської Січі.
| Добруджа | |
 | |
| Транскрипція в МФА | [ˈdobrodʒe̯a][1] |
|---|---|
| Країна |  Румунія,  Болгарія і  Україна |
 | |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
 Добруджа у Вікісховищі | |
Координати: 44°27′ пн. ш. 28°20′ сх. д. / 44.450° пн. ш. 28.333° сх. д.
- Задунав'я перенаправлено сюди. Для інших значень див. Задунав'я (значення)
Географія
За винятком дельти Дунаю, болотистого регіону, розташованого у північно-східному куті, Задунав'я має горбистий рельєф, із середньою висотою близько 200—300 м. Найвища точка — Цуцуяту/Греч, у горах , має висоту 467 м. покриває більшу частину румунської частини Задунав'я, тоді як в Болгарії — . Озеро — одне з найважливіших озер Північного Задунав'я.
Задунав'я має помірно континентальний клімат, який перебуває під впливом океанічного повітря з північного заходу і континентального повітря з північного сходу зі Східно-Європейської рівнини: через рівнинний рельєф, є притік вологого, теплого повітря навесні, влітку й восени з північного заходу; й північного/північно-східного полярного повітря взимку. Чорне море також впливає на клімат у регіоні, особливо в межах 40—60 км від берега. Середньорічна температура: +11 °C у внутрішніх районах і вздовж Дунаю, +11,8 °C на узбережжі і менше +10 °C на високогір'ї. Прибережні райони Південної Добруджі є найпосушливішою частиною Болгарії, зі щорічною кількістю опадів 450 мм.
Історія
У давнину територія Задунав'я була заселена фракійцями. У V ст. до н. е. її зайняли скіфи; у I ст. — римляни; а з III ст. зазнала нашестя готів, гунів, інших племен. З початку VI ст. тут з'являються слов'яни.
Київський князь Святослав Ігорович оборонявся в Сілістрі 969 року.
З утворенням Першого Болгарського царства (у VII ст.) Задунав'я входить до його складу. У XI—XII ст. належала Візантії. З кінця XII ст. — у складі Другого Болгарського царства. Послаблення останнього призвело до утворення на території Задунав'я у XIV ст. самостійної феодальної держави. Засновником її був Балік. На ім'я його наступника Добротиці територія отримала назву Добруджі.
Наприкінці 20-х рр. XV ст. територію Задунав'я захопила Османська імперія. Після Російсько-турецької війни 1877—1878 рр. Південне Задунав'я відійшло до Болгарії, а Північне передане Румунії. За Бухарестським мирним договором 1913 р. Південне Задунав'я передане Румунії, у складі якої знаходилася до 1940 р., за винятком 1916—1918 рр., коли всю територію Добруджі були зайняли болгарські та німецькі війська. Відповідно до болгаро-румунського договору, підписаного 7 вересня 1940 р. у місті Крайова, Південне Задунав'я повернено Болгарії. У 1947 р. болгаро-румунський кордон у Добруджі підтверджений мирними договорами між Болгарією та Румунією.
Поселення українців
У X ст. князь Святослав заснував тут нову столицю Переяславець на Дунаї, що знаходиться за 10 км від міста Тулча.
Після скасування 1775 р. Запорозької Січі запорожці перейшли за Дунай у підданство Туреччини й заснували Задунайську Січ (1775—1828).
У 1817 році задунайські козаки брали участь у поході турецьких військ проти сербів, в 1821 році — проти греків, але в 1828 році кошовий Гладкий з невеликим числом однодумців повернувся в Ізмаїл в підданство Росії. Після цього Задунайська Січ була знищена і запорожці, що залишилися злилися з іншими раєй. Але ще до виходу Гладкого навколо Задунайської Січі утворилося сімейне і в основному землеробське населення з українських вихідців, як це свого часу відбувалося навколо Запорозької Січі.
Зі знищенням Задунайської Січі українська колонізація Задунав'я затихла на 2—3 роки, але потім поновилася з ще більшою силою. Десятки тисяч людей в 1830—1840-х роках із Бессарабії і Новоросії тікали від кріпосного права і рекрутчини, прагнули за Дунай. Українські поселення розтяглися, починаючи від гирла біля моря і вгору за течією Дунаю майже до самої Сілістри, утворюючи етнічні острови серед різноплемінного населення.
На початку царювання Олександра II з турецьким урядом укладено конвенцію про переселення кримських татар і черкесів у Задунав'я, зокрема, що тим вихідцям з Російської імперії, хто бажає повернутися, будуть відведені землі в Криму та на Кубані. Під впливом цієї новини і очікуваного скасування кріпосного права почався зворотний рух в Росію, який був відомий під назвою «великий вихід».
На Задунав'я переселялися також росіяни: липовани і некрасівці.
В останній чверті XIX ст. знову почався рух українських переселенців у Задунав'я.
Зараз у Добруджі українців залишилося мало, як і скрізь на периферії етнічної території.
Адміністративно-державні утворення на теренах Добруджі
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
 | Румунські українці на місці існування Задунайської Січі. |
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Український гурт з Тульчі «Задунайська Січ». |
У добу Київської Русі
У добу козацької України
Відомі українці, пов'язані з Добруджею життям та працею
- Кий — київський князь, легендарний засновник Києва. Згідно з літописом, «прийшов до Дунаю, і вподобав місце, і поставив городок малий, і хотів сісти з родом своїм, <…> ще й донині називають дунайці городище Києвець».
- Святослав Хоробрий (942—972) — великий князь київський у 945—972 рр. У 967 році відвоював у болгар місто Переяславець на Дунаї, яке оголосив столицею всієї Руської землі, «бо то середина землі моєї, бо туди всі блага стікають: від греків — паволоки, золото, вино і овочі різні, а від чехів і угрів — срібло і коні, із Русі ж — хутра, і віск, і мед, і челядь».
- Чайковський Михайло Станіславович (1804—1886) — український та польський політичний діяч, (кошовий отаман Задунайської Січі) у 1853—1870 рр.
- Гулак-Артемовський Семен Степанович (1813—1873) — український композитор, автор першої української опери «Запорожець за Дунаєм».
- Васильківський Сергій Іванович (1854—1917) — український художник, живописець козацької старовини. Автор акварелі «Задунайський запорожець» (1900).
- Ждаха Амвросій Андрійович (1855—1927) — український ілюстратор і художник. Нащадок задунайських козаків.
- Коцюбинський Михайло Михайлович (1864—1913) — український письменник, класик української літератури. У повісті «Дорогою ціною» змалював Задунайську Січ і Задунав'я як символ свободної української землі, куди прагнуть втекти за волею закріпачені російською владою українські селяни.
Задунав'я в українській культурі
Задунав'я, територія Задунайської Січі, неодноразово згадується в українській історії та літературі, у «Повісті временних літ», «Думі про козака Голоту», піснях «Їхав козак за Дунай», «Якби мені сивий кінь», творах С. Гулака-Артемовського, С. Васильківського, М. Коцюбинського та ін.
Галерея
-
![image]()
Покрівська церква у Верхньому Дунавці. -
![image]()
Нащадки задунайських козаків. -
![image]()
Українці Румунії на Задунайській Січі.
Див. також
Примітки
- https://en.wikipedia.org/wiki/Dobruja
- Архів оригіналу за 8 листопада 2012. Процитовано 29 жовтня 2015.
- Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 29 жовтня 2015.
Джерела та література
- Ю. З. Данилюк. Добруджа [ 24 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 423. — .
- В. Г. Кушнір. Добруджа [ 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Посилання
- Добруджа [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 360-361. — 1000 екз.
- Добруджа // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Сайт українців Добруджі. [ 9 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dobru dzha rum Dobrogea bolg Dobrudzha takozh Zadunav ya istorichna bolgarska turecka rumunska oblast v Yevropi roztashovana mizh nizhnoyu techiyeyu Dunayu j uzberezhzhyam Chornogo morya Pivnichna Dobrudzha plosheyu 15 570 km vhodit do skladu Rumuniyi poviti Tulcha ta Konstanca Pivdenna Dobrudzha plosheyu 7412 km do skladu Bolgariyi Dobricka ta Silistrinska oblasti Nevelika chastina Dobrudzhi u delti Dunayu plosheyu 338 km vhodit do skladu Ukrayini ostrovi Malij Tataru Velikij Daller Malij Daller Majkan Limba Istorichnim centrom ukrayinskogo zhittya na Dobrudzhi ye selo Verhnij Dunavec ostannya stolicya Zadunajskoyi Sichi Dobrudzha Transkripciya v MFA ˈdobrodʒe a 1 Krayina Rumuniya Bolgariya i Ukrayina Kategoriya map na Vikishovishid Dobrudzha u Vikishovishi Koordinati 44 27 pn sh 28 20 sh d 44 450 pn sh 28 333 sh d 44 450 28 333Zadunav ya perenapravleno syudi Dlya inshih znachen div Zadunav ya znachennya Dobru dzha Dobru dzha Mapa Dobrudzhi bolgarskoyu movoyu Istorichni oblasti Rumuniyi Dobrudzha zhovtim Gerb DobrudzhiGeografiyaZa vinyatkom delti Dunayu bolotistogo regionu roztashovanogo u pivnichno shidnomu kuti Zadunav ya maye gorbistij relyef iz serednoyu visotoyu blizko 200 300 m Najvisha tochka Cucuyatu Grech u gorah maye visotu 467 m pokrivaye bilshu chastinu rumunskoyi chastini Zadunav ya todi yak v Bolgariyi Ozero odne z najvazhlivishih ozer Pivnichnogo Zadunav ya Zadunav ya maye pomirno kontinentalnij klimat yakij perebuvaye pid vplivom okeanichnogo povitrya z pivnichnogo zahodu i kontinentalnogo povitrya z pivnichnogo shodu zi Shidno Yevropejskoyi rivnini cherez rivninnij relyef ye pritik vologogo teplogo povitrya navesni vlitku j voseni z pivnichnogo zahodu j pivnichnogo pivnichno shidnogo polyarnogo povitrya vzimku Chorne more takozh vplivaye na klimat u regioni osoblivo v mezhah 40 60 km vid berega Serednorichna temperatura 11 C u vnutrishnih rajonah i vzdovzh Dunayu 11 8 C na uzberezhzhi i menshe 10 C na visokogir yi Priberezhni rajoni Pivdennoyi Dobrudzhi ye najposushlivishoyu chastinoyu Bolgariyi zi shorichnoyu kilkistyu opadiv 450 mm IstoriyaU davninu teritoriya Zadunav ya bula zaselena frakijcyami U V st do n e yiyi zajnyali skifi u I st rimlyani a z III st zaznala nashestya gotiv guniv inshih plemen Z pochatku VI st tut z yavlyayutsya slov yani Kiyivskij knyaz Svyatoslav Igorovich oboronyavsya v Silistri 969 roku Z utvorennyam Pershogo Bolgarskogo carstva u VII st Zadunav ya vhodit do jogo skladu U XI XII st nalezhala Vizantiyi Z kincya XII st u skladi Drugogo Bolgarskogo carstva Poslablennya ostannogo prizvelo do utvorennya na teritoriyi Zadunav ya u XIV st samostijnoyi feodalnoyi derzhavi Zasnovnikom yiyi buv Balik Na im ya jogo nastupnika Dobrotici teritoriya otrimala nazvu Dobrudzhi Naprikinci 20 h rr XV st teritoriyu Zadunav ya zahopila Osmanska imperiya Pislya Rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rr Pivdenne Zadunav ya vidijshlo do Bolgariyi a Pivnichne peredane Rumuniyi Za Buharestskim mirnim dogovorom 1913 r Pivdenne Zadunav ya peredane Rumuniyi u skladi yakoyi znahodilasya do 1940 r za vinyatkom 1916 1918 rr koli vsyu teritoriyu Dobrudzhi buli zajnyali bolgarski ta nimecki vijska Vidpovidno do bolgaro rumunskogo dogovoru pidpisanogo 7 veresnya 1940 r u misti Krajova Pivdenne Zadunav ya poverneno Bolgariyi U 1947 r bolgaro rumunskij kordon u Dobrudzhi pidtverdzhenij mirnimi dogovorami mizh Bolgariyeyu ta Rumuniyeyu Poselennya ukrayincivU X st knyaz Svyatoslav zasnuvav tut novu stolicyu Pereyaslavec na Dunayi sho znahoditsya za 10 km vid mista Tulcha Pislya skasuvannya 1775 r Zaporozkoyi Sichi zaporozhci perejshli za Dunaj u piddanstvo Turechchini j zasnuvali Zadunajsku Sich 1775 1828 Etnichna mapa Dobrudzhi stanom na 1900 r U 1817 roci zadunajski kozaki brali uchast u pohodi tureckih vijsk proti serbiv v 1821 roci proti grekiv ale v 1828 roci koshovij Gladkij z nevelikim chislom odnodumciv povernuvsya v Izmayil v piddanstvo Rosiyi Pislya cogo Zadunajska Sich bula znishena i zaporozhci sho zalishilisya zlilisya z inshimi rayej Ale she do vihodu Gladkogo navkolo Zadunajskoyi Sichi utvorilosya simejne i v osnovnomu zemlerobske naselennya z ukrayinskih vihidciv yak ce svogo chasu vidbuvalosya navkolo Zaporozkoyi Sichi Zi znishennyam Zadunajskoyi Sichi ukrayinska kolonizaciya Zadunav ya zatihla na 2 3 roki ale potim ponovilasya z she bilshoyu siloyu Desyatki tisyach lyudej v 1830 1840 h rokah iz Bessarabiyi i Novorosiyi tikali vid kriposnogo prava i rekrutchini pragnuli za Dunaj Ukrayinski poselennya roztyaglisya pochinayuchi vid girla bilya morya i vgoru za techiyeyu Dunayu majzhe do samoyi Silistri utvoryuyuchi etnichni ostrovi sered riznopleminnogo naselennya Na pochatku caryuvannya Oleksandra II z tureckim uryadom ukladeno konvenciyu pro pereselennya krimskih tatar i cherkesiv u Zadunav ya zokrema sho tim vihidcyam z Rosijskoyi imperiyi hto bazhaye povernutisya budut vidvedeni zemli v Krimu ta na Kubani Pid vplivom ciyeyi novini i ochikuvanogo skasuvannya kriposnogo prava pochavsya zvorotnij ruh v Rosiyu yakij buv vidomij pid nazvoyu velikij vihid Na Zadunav ya pereselyalisya takozh rosiyani lipovani i nekrasivci V ostannij chverti XIX st znovu pochavsya ruh ukrayinskih pereselenciv u Zadunav ya Zaraz u Dobrudzhi ukrayinciv zalishilosya malo yak i skriz na periferiyi etnichnoyi teritoriyi Administrativno derzhavni utvorennya na terenah DobrudzhiZovnishni zobrazhennya Rumunski ukrayinci na misci isnuvannya Zadunajskoyi Sichi Zovnishni videofajli Ukrayinskij gurt z Tulchi Zadunajska Sich U dobu Kiyivskoyi Rusi Kiyevec Pereyaslavec U dobu kozackoyi Ukrayini Zadunajska SichVidomi ukrayinci pov yazani z Dobrudzheyu zhittyam ta praceyuS Vasilkivskij Zadunajskij zaporozhec Kij kiyivskij knyaz legendarnij zasnovnik Kiyeva Zgidno z litopisom prijshov do Dunayu i vpodobav misce i postaviv gorodok malij i hotiv sisti z rodom svoyim lt gt she j donini nazivayut dunajci gorodishe Kiyevec Svyatoslav Horobrij 942 972 velikij knyaz kiyivskij u 945 972 rr U 967 roci vidvoyuvav u bolgar misto Pereyaslavec na Dunayi yake ogolosiv stoliceyu vsiyeyi Ruskoyi zemli bo to seredina zemli moyeyi bo tudi vsi blaga stikayut vid grekiv pavoloki zoloto vino i ovochi rizni a vid chehiv i ugriv sriblo i koni iz Rusi zh hutra i visk i med i chelyad Chajkovskij Mihajlo Stanislavovich 1804 1886 ukrayinskij ta polskij politichnij diyach koshovij otaman Zadunajskoyi Sichi u 1853 1870 rr Gulak Artemovskij Semen Stepanovich 1813 1873 ukrayinskij kompozitor avtor pershoyi ukrayinskoyi operi Zaporozhec za Dunayem Vasilkivskij Sergij Ivanovich 1854 1917 ukrayinskij hudozhnik zhivopisec kozackoyi starovini Avtor akvareli Zadunajskij zaporozhec 1900 Zhdaha Amvrosij Andrijovich 1855 1927 ukrayinskij ilyustrator i hudozhnik Nashadok zadunajskih kozakiv Kocyubinskij Mihajlo Mihajlovich 1864 1913 ukrayinskij pismennik klasik ukrayinskoyi literaturi U povisti Dorogoyu cinoyu zmalyuvav Zadunajsku Sich i Zadunav ya yak simvol svobodnoyi ukrayinskoyi zemli kudi pragnut vtekti za voleyu zakripacheni rosijskoyu vladoyu ukrayinski selyani Zadunav ya v ukrayinskij kulturiZadunav ya teritoriya Zadunajskoyi Sichi neodnorazovo zgaduyetsya v ukrayinskij istoriyi ta literaturi u Povisti vremennih lit Dumi pro kozaka Golotu pisnyah Yihav kozak za Dunaj Yakbi meni sivij kin tvorah S Gulaka Artemovskogo S Vasilkivskogo M Kocyubinskogo ta in GalereyaPokrivska cerkva u Verhnomu Dunavci Nashadki zadunajskih kozakiv Ukrayinci Rumuniyi na Zadunajskij Sichi Div takozhDobrudzhinska skladchasta sistema Munteniya OlteniyaPrimitkihttps en wikipedia org wiki Dobruja Arhiv originalu za 8 listopada 2012 Procitovano 29 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 25 bereznya 2016 Procitovano 29 zhovtnya 2015 Dzherela ta literaturaYu Z Danilyuk Dobrudzha 24 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 423 ISBN 966 00 0405 2 V G Kushnir Dobrudzha 25 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X PosilannyaDobrudzha 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 2 D Ye kn 3 S 360 361 1000 ekz Dobrudzha Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Sajt ukrayinciv Dobrudzhi 9 zhovtnya 2015 u Wayback Machine