Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Дорогою ціною» — повість українського письменника Михайла Коцюбинського. Дія відбувається у 1834—1836 роках, коли вже була ліквідована Задунайська Січ і в Україні існувала панщина.
| Дорогою ціною | ||||
|---|---|---|---|---|
| Жанр | повість | |||
| Форма | повість | |||
| Автор | Михайло Коцюбинський | |||
| Мова | українська | |||
| Написано | 1899-1901 | |||
| Опубліковано | 1902 | |||
| | ||||
 Цей твір у Вікіцитатах | ||||
 Цей твір у Вікіджерелах | ||||
Жанр твору
Як зазначає Ю. Кузнецов, ще у 1906 році Л. Старицька-Черняхівська назвала «Дорогою ціною» пригодницьким твором. І досі немає єдиної думки серед дослідників, як визначати жанр твору: перед нами повість чи оповідання, пригодницький це твір чи романтично-психологічний?
Історія написання
Повість писалася упродовж 1899—1901 рр. Автор кілька разів переробляв її. Задумавши поважну повість, він змушений був частково обмежитися компромісом. Письменник переконався, що для епічного розмаху бракує сил його молодому талантові. Тому-то варіант, підготовлений до друку в листопаді 1901 р. та опублікований 1902 р. на сторінках «Киевской старины», залишився нормативним, попри факт, що не все в ньому подобалося авторові [3, 71 — 72].
Композиція
Вступ (експозиція) — палке слово автора про героїчну історію народу, про його нескорений вільнолюбний дух.
I частина — втеча Остапа і Соломії від пана. Це зав'язка сюжету.
II частина — переправа через Прут і поранення головного героя.
III частина — перебування Остапа у плавнях, пошуки Соломією порятунку. Поєдинок юнака з вовком.
IV частина — головні герої у циган, арешт Остапа.
V частина — Кульмінацією повісті є спроба Соломії визволити коханого з-під турецької варти. Розв'язка твору — загибель головної героїні.
Епілог — старий Остап живе самотньо і чекає зустрічі у вічності з коханою.
Сюжет
Події відбуваються в той період, коли козацтво було знищене, а селянство українських земель було закріпачене. Волелюбні козаки не хотіли коритися, деякі з них втекли в турецькі землі й заснували там нову Січ. Час від часу туди тікали від невиданих утисків селяни.
Зібрався тікати й Остап, якого пан за непокірність хотів віддати у москалі. Прощається хлопець зі своєю коханою Соломією, залишаючи її з осоружним чоловіком. Соломія перевезла коханого через річку та й залишилася сама.
Ось вже довго йде Остап степами, коли чує, ніби хтось його кличе. Озирнувся — якийсь козак його доганяє. Коли підійшов ближче, Остап пізнав у молодому козакові свою Соломію. Жінка не могла лишитися сама з нелюбом, тому вирішила теж утекти. Довелося тільки відрізати її довгі чорні коси, та вона ладна була всім пожертвувати заради коханого. З часом добралися Остап із Соломією до Дунаю. Тут разом з іншими втікачами мали чекати ночі, щоб перепливти човнами на інший берег. Та коли сідали в човни, наїхали козаки й почали стріляти. Знайомий Соломії та Остапа, Іван, встиг вскочити у човна, вони ж лишилися на березі й мали швидко тікати.
Пересидівши деякий час, звернулися до знайомого мірошника, який обіцяв їм допомогу. Той запропонував зробити пліт та вночі самотужки перепливти Дунай. Через деякий час пліт був готовий. Ним попливли обоє втікачів, у густому тумані не бачачи нічого. Тільки знову їм не пощастило — один козак почув плюскіт та вистрілив навмання в той бік. Остапа було поранено в груди. Ледве дісталися Остап із Соломією до твердого ґрунту, сховалися в плавнях. Остапові було зовсім зле, жінка обмила його, перев'язала, а сама вирішила піти роззирнутися.
Соломія заблукала в плавнях і не могла знайти коханого. Він же лежав самотній і прощався зі світом. Ввижався йому дідусь, який своїми оповідями про козацьке життя завжди розпалював нескоримий дух в онукові. Та Соломії не було. До Остапа прийшов голодний вовк, постояв трохи і пішов. Навкруги горіли плавні. Нарешті Соломія знайшла чоловіка і кинулася до циганської хатки за підмогою. За гроші, які жінка мала у вузлику, цигани згодилися прийняти втікачів до себе, поки Остап не видужає. Видужував він дуже повільно. Господарі вже почали скоса поглядати на непроханих гостей, тому Соломія мала йти на заробітки, гроші ж усі віддавала старому циганові.
В хаті жили старі циган з циганкою та молоді, було видно, що це злодії. Якось вночі, як звичайно, чоловіки вирушили на промисел, повернулися ж раптово. Старий циган був поранений. Наступного дня, коли Соломія була на роботі, вони знялися, залишивши в хатині самого Остапа. Соломія ж у цей день зустріла знайомого Івана. Разом повернулися вони додому, але нікого вже там не побачили. Не було ні циганів, ні Остапа. Кинулись його шукати і знайшли у в'язниці. Даремно намагалася Соломія довести його невинність. Остапа вирішили видати російській стороні. Соломія підмовила Івана відбити чоловіка в той день, коли його мають везти річкою на той берег. Разом наскочили вони на турків зі зброєю, однак перемогти їх не змогли. Загинув підстрелений Іван, захлинулася в холодній воді Соломія. Остап був повернутий до пана і жорстоко покараний. Багато років по тому, вже старим дідом він служить сторожем на бессарабській полонині і ввижається йому, що в голосі вітру кличе його кохана Соломія.
Характеристика головних персонажів
Головних героїв твору, Остапа й Соломію поєднує палке кохання й вірність, обоє рішучі, сильні, запальні, готові долати життєві труднощі. Якщо Остап дуже нагадує своїх літературних попередників на взір Шевченкових Яреми Галайди («Гайдамаки») та Варнака (поема «Варнак» і повість «Варнак»), Нечуєвого Миколи Джері («Микола Джеря») тощо, то пара головних героїв сприймається нестандартно й додатково збагачує дію любовним мотивом. Соломія — вродлива і сильна жінка. Вона має високу і міцну, «як на доброго мужика», постать, гарне, «свіже, повне обличчя, з карими очима, що так виразно біліло при картатому очіпку й пасмах чорного волосся». Коли вона разом з Остапом тікала з рідного села, то «дивилась у простір засмученими карими очима». В її очах відбивався і сум за рідним краєм, який вона покидала, і тривога за невідоме майбутнє. Соломія — вольова, мужня й ніжна жінка, щира й вірна подруга Остапа. Заради коханого та волі вона «вбралась у штани та ладна мандрувати хоч на край світу…». Вона вирішила радше втекти, аніж усе життя прожити в розкоші але з нелюбом. «…Далі прокинулась і чую, що все мені противне, все гидке: і чоловік, і панщина, й життя моє безщасне… Пропадай все воно пропадом…». Щоправда, задовольняючи вимоги героїко-романтичного твору, автор трохи ідеалізує персонажів. Для відмінювання їхнього благородства він упроваджує епізодичних дійових осіб, як-от Іван Котигорошка — тип надійного товариша. Він щиро переймається долею своїх нових друзів, готовий ризикувати власним життям, аби допомогти Остапові й Соломії [3, 72 — 73].
Екранізація
1957 року вийшла однойменна кольорова екранізація Марка Донського «Дорогою ціною» повісті М. Коцюбинського. Головні ролі виконували: Віра Донська, , Іван Твердохліб, .
Фільм відзначено Британською кіноакадемією як найкращий зарубіжний фільм, який демонструвався в Англії у 1958 році.[]
Опера
1948 року композитор і лібретист Михайло Вериківський за трьома епізодами повісті створив оперний етюд на 3 фрагменти «Втікачі».
Примітки
- «Дорогою ціною» (1957, фільм) [ 9 травня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- Борщевський В. М. Вивчення творчості М. Коцюбинського в школі. — К., 1975. — С.156 −192.
- Коцюбинський М. Вибрані твори. — Львів, 1978. — С. 21 — 78.
- Поліщук Я. І ката, і героя він любив… : Михайло Коцюбинський: літературний портрет — К. , 2010. — 304 с.
- Хоменко Б. В. Образне слово в оповіданні «Дорогою ціною» // Михайло Коцюбинський у школі. — К., 1966. — С.114 — 126.
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання на тему: Дорогою ціною |
| У Вікіджерелах є Дорогою ціною |
- Коцюбинський М. М. Дорогою ціною [ 20 квітня 2022 у Wayback Machine.]. — Харків : Держ. вид-во України, 1925. — 93 с. — (Бібліотечка художньої літератури).
- Коцюбинський М. Дорогою ціною [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Ляйпціг : Українська Накладня, б.д. — 79 c.
- «Дорогою ціною» / Повний текст твору на ЛітАрхів
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dorogoyu cinoyu povist ukrayinskogo pismennika Mihajla Kocyubinskogo Diya vidbuvayetsya u 1834 1836 rokah koli vzhe bula likvidovana Zadunajska Sich i v Ukrayini isnuvala panshina Dorogoyu cinoyuZhanrpovistFormapovistAvtorMihajlo KocyubinskijMovaukrayinskaNapisano1899 1901Opublikovano1902 Cej tvir u Vikicitatah Cej tvir u VikidzherelahZhanr tvoruYak zaznachaye Yu Kuznecov she u 1906 roci L Staricka Chernyahivska nazvala Dorogoyu cinoyu prigodnickim tvorom I dosi nemaye yedinoyi dumki sered doslidnikiv yak viznachati zhanr tvoru pered nami povist chi opovidannya prigodnickij ce tvir chi romantichno psihologichnij Istoriya napisannyaPovist pisalasya uprodovzh 1899 1901 rr Avtor kilka raziv pereroblyav yiyi Zadumavshi povazhnu povist vin zmushenij buv chastkovo obmezhitisya kompromisom Pismennik perekonavsya sho dlya epichnogo rozmahu brakuye sil jogo molodomu talantovi Tomu to variant pidgotovlenij do druku v listopadi 1901 r ta opublikovanij 1902 r na storinkah Kievskoj stariny zalishivsya normativnim popri fakt sho ne vse v nomu podobalosya avtorovi 3 71 72 KompoziciyaVstup ekspoziciya palke slovo avtora pro geroyichnu istoriyu narodu pro jogo neskorenij vilnolyubnij duh I chastina vtecha Ostapa i Solomiyi vid pana Ce zav yazka syuzhetu II chastina pereprava cherez Prut i poranennya golovnogo geroya III chastina perebuvannya Ostapa u plavnyah poshuki Solomiyeyu poryatunku Poyedinok yunaka z vovkom IV chastina golovni geroyi u cigan aresht Ostapa V chastina Kulminaciyeyu povisti ye sproba Solomiyi vizvoliti kohanogo z pid tureckoyi varti Rozv yazka tvoru zagibel golovnoyi geroyini Epilog starij Ostap zhive samotno i chekaye zustrichi u vichnosti z kohanoyu SyuzhetPodiyi vidbuvayutsya v toj period koli kozactvo bulo znishene a selyanstvo ukrayinskih zemel bulo zakripachene Volelyubni kozaki ne hotili koritisya deyaki z nih vtekli v turecki zemli j zasnuvali tam novu Sich Chas vid chasu tudi tikali vid nevidanih utiskiv selyani Zibravsya tikati j Ostap yakogo pan za nepokirnist hotiv viddati u moskali Proshayetsya hlopec zi svoyeyu kohanoyu Solomiyeyu zalishayuchi yiyi z osoruzhnim cholovikom Solomiya perevezla kohanogo cherez richku ta j zalishilasya sama Os vzhe dovgo jde Ostap stepami koli chuye nibi htos jogo kliche Ozirnuvsya yakijs kozak jogo doganyaye Koli pidijshov blizhche Ostap piznav u molodomu kozakovi svoyu Solomiyu Zhinka ne mogla lishitisya sama z nelyubom tomu virishila tezh utekti Dovelosya tilki vidrizati yiyi dovgi chorni kosi ta vona ladna bula vsim pozhertvuvati zaradi kohanogo Z chasom dobralisya Ostap iz Solomiyeyu do Dunayu Tut razom z inshimi vtikachami mali chekati nochi shob pereplivti chovnami na inshij bereg Ta koli sidali v chovni nayihali kozaki j pochali strilyati Znajomij Solomiyi ta Ostapa Ivan vstig vskochiti u chovna voni zh lishilisya na berezi j mali shvidko tikati Peresidivshi deyakij chas zvernulisya do znajomogo miroshnika yakij obicyav yim dopomogu Toj zaproponuvav zrobiti plit ta vnochi samotuzhki pereplivti Dunaj Cherez deyakij chas plit buv gotovij Nim poplivli oboye vtikachiv u gustomu tumani ne bachachi nichogo Tilki znovu yim ne poshastilo odin kozak pochuv plyuskit ta vistriliv navmannya v toj bik Ostapa bulo poraneno v grudi Ledve distalisya Ostap iz Solomiyeyu do tverdogo gruntu shovalisya v plavnyah Ostapovi bulo zovsim zle zhinka obmila jogo perev yazala a sama virishila piti rozzirnutisya Solomiya zablukala v plavnyah i ne mogla znajti kohanogo Vin zhe lezhav samotnij i proshavsya zi svitom Vvizhavsya jomu didus yakij svoyimi opovidyami pro kozacke zhittya zavzhdi rozpalyuvav neskorimij duh v onukovi Ta Solomiyi ne bulo Do Ostapa prijshov golodnij vovk postoyav trohi i pishov Navkrugi gorili plavni Nareshti Solomiya znajshla cholovika i kinulasya do ciganskoyi hatki za pidmogoyu Za groshi yaki zhinka mala u vuzliku cigani zgodilisya prijnyati vtikachiv do sebe poki Ostap ne viduzhaye Viduzhuvav vin duzhe povilno Gospodari vzhe pochali skosa poglyadati na neprohanih gostej tomu Solomiya mala jti na zarobitki groshi zh usi viddavala staromu ciganovi V hati zhili stari cigan z cigankoyu ta molodi bulo vidno sho ce zlodiyi Yakos vnochi yak zvichajno choloviki virushili na promisel povernulisya zh raptovo Starij cigan buv poranenij Nastupnogo dnya koli Solomiya bula na roboti voni znyalisya zalishivshi v hatini samogo Ostapa Solomiya zh u cej den zustrila znajomogo Ivana Razom povernulisya voni dodomu ale nikogo vzhe tam ne pobachili Ne bulo ni ciganiv ni Ostapa Kinulis jogo shukati i znajshli u v yaznici Daremno namagalasya Solomiya dovesti jogo nevinnist Ostapa virishili vidati rosijskij storoni Solomiya pidmovila Ivana vidbiti cholovika v toj den koli jogo mayut vezti richkoyu na toj bereg Razom naskochili voni na turkiv zi zbroyeyu odnak peremogti yih ne zmogli Zaginuv pidstrelenij Ivan zahlinulasya v holodnij vodi Solomiya Ostap buv povernutij do pana i zhorstoko pokaranij Bagato rokiv po tomu vzhe starim didom vin sluzhit storozhem na bessarabskij polonini i vvizhayetsya jomu sho v golosi vitru kliche jogo kohana Solomiya Harakteristika golovnih personazhivGolovnih geroyiv tvoru Ostapa j Solomiyu poyednuye palke kohannya j virnist oboye rishuchi silni zapalni gotovi dolati zhittyevi trudnoshi Yaksho Ostap duzhe nagaduye svoyih literaturnih poperednikiv na vzir Shevchenkovih Yaremi Galajdi Gajdamaki ta Varnaka poema Varnak i povist Varnak Nechuyevogo Mikoli Dzheri Mikola Dzherya tosho to para golovnih geroyiv sprijmayetsya nestandartno j dodatkovo zbagachuye diyu lyubovnim motivom Solomiya vrodliva i silna zhinka Vona maye visoku i micnu yak na dobrogo muzhika postat garne svizhe povne oblichchya z karimi ochima sho tak virazno bililo pri kartatomu ochipku j pasmah chornogo volossya Koli vona razom z Ostapom tikala z ridnogo sela to divilas u prostir zasmuchenimi karimi ochima V yiyi ochah vidbivavsya i sum za ridnim krayem yakij vona pokidala i trivoga za nevidome majbutnye Solomiya volova muzhnya j nizhna zhinka shira j virna podruga Ostapa Zaradi kohanogo ta voli vona vbralas u shtani ta ladna mandruvati hoch na kraj svitu Vona virishila radshe vtekti anizh use zhittya prozhiti v rozkoshi ale z nelyubom Dali prokinulas i chuyu sho vse meni protivne vse gidke i cholovik i panshina j zhittya moye bezshasne Propadaj vse vono propadom Shopravda zadovolnyayuchi vimogi geroyiko romantichnogo tvoru avtor trohi idealizuye personazhiv Dlya vidminyuvannya yihnogo blagorodstva vin uprovadzhuye epizodichnih dijovih osib yak ot Ivan Kotigoroshka tip nadijnogo tovarisha Vin shiro perejmayetsya doleyu svoyih novih druziv gotovij rizikuvati vlasnim zhittyam abi dopomogti Ostapovi j Solomiyi 3 72 73 Ekranizaciya1957 roku vijshla odnojmenna kolorova ekranizaciya Marka Donskogo Dorogoyu cinoyu povisti M Kocyubinskogo Golovni roli vikonuvali Vira Donska Ivan Tverdohlib Film vidznacheno Britanskoyu kinoakademiyeyu yak najkrashij zarubizhnij film yakij demonstruvavsya v Angliyi u 1958 roci dzherelo Dokladnishe Dorogoyu cinoyu film Opera1948 roku kompozitor i libretist Mihajlo Verikivskij za troma epizodami povisti stvoriv opernij etyud na 3 fragmenti Vtikachi Primitki Dorogoyu cinoyu 1957 film 9 travnya 2016 u Wayback Machine ros LiteraturaBorshevskij V M Vivchennya tvorchosti M Kocyubinskogo v shkoli K 1975 S 156 192 Kocyubinskij M Vibrani tvori Lviv 1978 S 21 78 Polishuk Ya I kata i geroya vin lyubiv Mihajlo Kocyubinskij literaturnij portret K 2010 304 s Homenko B V Obrazne slovo v opovidanni Dorogoyu cinoyu Mihajlo Kocyubinskij u shkoli K 1966 S 114 126 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Dorogoyu cinoyuU Vikidzherelah ye Dorogoyu cinoyuKocyubinskij M M Dorogoyu cinoyu 20 kvitnya 2022 u Wayback Machine Harkiv Derzh vid vo Ukrayini 1925 93 s Bibliotechka hudozhnoyi literaturi Kocyubinskij M Dorogoyu cinoyu 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Lyajpcig Ukrayinska Nakladnya b d 79 c Dorogoyu cinoyu Povnij tekst tvoru na LitArhiv