Дмитро́ Ю́рійович Загу́л (нар. 28 серпня 1890 р., с. Мілієве, нині Вижницького району Чернівецької області — пом. літо 1944 р., Колима) — український поет-символіст, літературознавець, критик, публіцист, перекладач, педагог, громадський діяч, доби розстріляного відродження.
Дмитро Юрійович Загул | ||||
---|---|---|---|---|
Дмитро Загул в 1928 році | ||||
Псевдонім | І. Майдан, Б. Тиверець, Д. Буковинець, С. Юрась, Г. Юрисіч | |||
Народився | 28 серпня 1890 с. Мілієве, Вижницькій повіт, Герцогство Буковина, Австро-Угорська імперія (нині Вижницького району Чернівецької області) | |||
Помер | 1944 Російська РФСР, СРСР | |||
Країна | СРСР Австро-Угорщина | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | поет, перекладач, літературний критик | |||
Сфера роботи | поезія[1], літературознавство[1], літературна критика[1], публіцистика[1] і переклад[1] | |||
Alma mater | ЧНУ імені Юрія Федьковича (1915) | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | 1906—1933 | |||
Жанр | вірш | |||
Автограф | ||||
| ||||
Загул Дмитро Юрійович у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Життєпис
Дмитро Юрійович Загул народився 28 серпня 1890 року в буковинському селі Мілієві. Родина майбутнього поета жила дуже бідно. Дмитро Загул так пізніше писатиме про це в «Автобіографії»: «Заробіток у „пана-дідича“ не міг вистачити, а своєї землі — клаптик суглинку та супіску. копійок з досвіта до ночі. Важке було наше життя. Доводилось жати на панському лану за п'ятнадцять сніп або працювати за 40». Батька постійно гнітили нестатки й борги, турбота про те, як прогодувати сім'ю. Він був неписьменний, але умів цікаво розповідати різні життєві історії та грати на флоярі. Довгими зимовими вечорами у їхній хаті збиралось багато людей, що вели жваві розмови про героїчне минуле України, про опришків Довбуша, Петрія та Мухи, про важке тодішнє життя. Хлопчик з жадібністю вбирав цю інформацію. Мати Сафта й сестра Марія знали багато народних пісень і часто співали їх. Наслідуючи коломийки, Загул почав складати перші власні пісні.
Сестра Марія навчила його читати ще до школи. Учився хлопчик старанно, рано зацікавився художньою літературою. Спершу — пригодницько-фантастичними романами, пізніше — творами Миколи Гоголя, Тараса Шевченка, Юрія Федьковича, Пантелеймона Куліша, Івана Франка.
1902 року помер батько Дмитра, і жити стало ще важче. На здібності Дмитрика звернув увагу директор школи і послав його навчатися до Чернівецької класичної гімназії, яку той закінчив 1912 року. Під час навчання в таємному гуртку він знайомиться з творами Карла Маркса, Л. Феєрбаха, Г. Плеханова, Михайла Драгоманова, М. Бакуніна, М. Штірнера, Ф. Ніцше та ін. Цікавиться соціологією. Очолює творчий гурток, у роботі якого брали участь відомі потім літератори — В. Кобилянський, П. Галензовський, І. Киявчук, М. Лютик та ін. До їхньої поетичної творчості, крім вчителів-словесників, виявили увагу Осип Маковей, Ольга Кобилянська, С. Яричевський, а також популярні тоді «молодомузівці».
Навчаючись у гімназії, Дмитро переклав на українську мову другу пісню «Енеїди» Вергілія, кілька Горацієвих сатир та «Пісні про дзвін» Ф.Шиллера. З власних поезій 1909 року в газеті «Буковина» надрукував вірші «Високо вгору здійму свої руки» та «Що мені із того, мила». 1912 року в газеті «Нова Буковина» опубліковані цикли його поезій «Весняні мрії», «Думки», «В темряві» та «Хвилі кохання». Під час навчання Дмитро заробляв на хліб репетиторством, а з 1912 року працював у чернівецьких газетах «Нова Буковина» та «Народний голос», де й друкував свої вірші. У ранніх творах Загули помітний вплив модерністів.
1913 року в Чернівцях вийшла перша книжечка молодого поета «Мережка». Загул вступив на історико-філологічний факультет Чернівецького університету, але подальший життєвий шлях поета зламала війна. 1915 року, коли російські війська відступали з Буковини, його було взято заручником і відправлено до Нижнього Новгорода, де він і одружився. Згодом переїхав до Одеси, а звідти — до Києва. Працював бухгалтером, санітаром, учителем, редактором. У той же час писав нові вірші, займався перекладами, виступав з публіцистичними статтями.
1918 року Дмитро Загул видав збірку віршів «З зелених гір», завдяки якій здобув певне літературне ім'я. Хоча, як писав пізніше Олександр Білецький, «і ритм вірша, і образна символіка майже не підноситься… вище за середній рівень українського модернізму». Ця збірка цікава й показова як вияв раннього символізму поета, коли він почав «вростати» в метафізичну схему символістської теорії. Григорій Савченко назвав такий символізм «поміркованим, прим'якшеним, і до певної міри філософічним».
Зі встановленням радянської влади стає одним із керівників літературної організації, працює в журналах «Червоний шлях», «Життя й революція», виступає як активний літературний критик (псевдоніми І. Майдан, В. Тиверець, Г. Юрась, М. Сучасний, І. М.). 1918 року Дмитро Загул прилучився до об'єднання письменників-символістів «Музагет», що стояло на позиціях чистого мистецтва. Події 1919 року відбилися в мотивах лірики, що ввійшла до збірки «На грані» (1919), яку Олександр Білецький назвав однією з найстрашніших книжок українського модернізму, книжкою крайнього соліпсизму й безнадійної містики. Працює викладачем літератури на педагогічних курсах у містечку Ставище. З вересня 1922 року вчителює, а потім стає директором школи села Саварка. Через рік переїжджає до Києва на посаду редактора сценарного відділу «Українфільму», а згодом посідає посаду наукового працівника Академії наук (ВУАН).
1927 року вийшла підсумкова збірка поезій Загули «Мотиви» (з передмовою Олександра Білецького). У ній поет виявив себе апологетом нової доби, передусім «Автобіографією». Але революційний оптимізм не справджувався, реальна дійсність дисонувала з мріями. Після згаданої збірки його вірші уже не виходили окремими збірками, хоч у періодиці час від часу й з'являлися: «Як замовчать по тротуарах звуки», «Яка ж то буря буйно грає» та ін. Письменник редагує альманах «Західна Україна», пише критичні статті, перекладає: Гете, Шиллера, Гейне, Бехера, Гезенклевера, Гріна, Геббеле та ін. До цього ж періоду належать і численні критичні та літературознавчі статті письменника: «Спад ліризму в сучасній українській поезії», «Зріст і сила творчості П. Тичини», підручник «Поетика» (1923). 1930 року він підготував і видав із власною передмовою збірку творів В. Кобилянського.
Арешт і загибель
1933 року, як члена літературної організації «Західна Україна», Загула звинуватили в націоналізмі й засудили до 10 років концтаборів. Покарання письменник відбував у Забайкаллі, на залізничній станції Урульга. Його призначили редактором багатотиражної газети «Строитель Бама». Працював він і літературним оформлювачем в агітбригаді.
Після вбивства Сергія Кірова справу Дмитра Загула переглянули й перевели його в північно-східні табори Колими. Тут він був і асистентом фельдшера, і помічником маркшейдера, і заготівельником деревини, й обліковцем на вивезенні торфу та золотоносних пісків; і обмірником забоїв, і днювальним у бараку, і просто різноробочим. Загальні роботи вимагали твердих м'язів, живучості, фізичного здоров'я. А Загулові вже перевалило за п'ятдесят.
За свідченням репресованого російського літератора Федора Тихменьова, Дмитро Загул, відбувши 1943 року визначений строк, просив законного звільнення, але йому, як і іншим, відповіли, що до «особливого розпорядження» вони «сидітимуть» далі. Після звістки про можливе довічне ув'язнення Загул занепав духом, на важких роботах фізично ослаб і помер від паралічу серця влітку 1944 року на Колимі, в одному з таборів між Магаданом і Ягодним.
За іншими джерелами, був заарештований та засланий 1935 року, і про дальшу його долю відомостей немає. Смерть його підтверджена в радянських джерелах згадкою, що «помер наприкінці 30-х років» (пор. «Із поезії 20-х років», К., 1959).
Творчість
Поезія
Рано проявився поетичний хист — перші публікації з'явилися 1906 р. 1909 р. в газеті «Буковина» надрукував вірші «Високо вгору здійму свої руки» та «Що мені із того, мила». 1912 р. в газеті «Нова Буковина» опубліковано цикли його поезій «Весняні мрії», «Думки», «В темряві» та «Хвилі кохання». 1913 р. в Чернівцях вийшла перша книжечка молодого поета «Мережка».
1918 р. видає збірку віршів «З зелених гір», завдяки якій здобув певне визнання. Ця збірка цікава й показова як вияв раннього символізму поета, коли він почав «вростати» в метафізичну схему символістської теорії. Григорій Савченко назвав такий символізм «поміркованим, прим'якшеним, і до певної міри філософічним». Збірка містить ряд біблійних переспівів Д. Загула, зокрема «З Пісні Пісень Соломона» та «Екклезіаст».
Після виходу збірки «На грані» (1919) став одним з організаторів «Музагету», активним учасником Спілки художників слова, об'єднання «Західна Україна» та Всеукраїнської спілки пролетарських письменників.
Якщо перші дві збірки було створено в дусі естетики символізму, то в збірках «Наш день» (1925), «Мотиви» (1927) критики відзначили «ритм соціалістичних перетворень».
Переклади
Ще навчаючись у гімназії, Дмитро Загул переклав українською мовою другу пісню «Енеїди» Вергілія, кілька Горацієвих сатир та «Пісні про дзвін» Фрідріха Шиллера.
Загул перекладав із західноєвропейських літератур (Генріх Гейне, Йоганн Вольфґанґ фон Ґете, Фрідріх Шиллер, Джордж Ноел Гордон Байрон, Йоганнес-Роберт Бехер, Мартін Андерсен-Нексе та ін.). З російської переклав поему Олександра Блока «Дванадцять», окремі вірші В. Маяковського, К. Бальмонта.
Дмитро Загул є автором перекладу низки романсів німецьких авторів, зокрема:
- Л. ван Бетховена: «Бабак», «До коханої»: («Разом з тобою й я сумую…»), «З мальованою стрічкою»: («Сиплють щедрими руками…»), "(«Люблю тебе…»), «Насолода смутку»: («Хай течуть…»), «Нове кохання — нове життя»: («Серце, серце, що з тобою?»), «Поцілунок»: («Сидів я в Хлої…»), «Розлука»: («О, в цей момент розлуки…»), «Смерть»: («Так мине мій час життя…»), «Спокій»: («В обіймах любки гарно нам…»), «Туга»: («Що серце так вабить…»), («Чому не йдеш ти?»), («Голубко, любонько, де ж ти?»):
- Ф. Шуберта: «Рибалочка»
Видання
Поетичні збірки
- Мої думки й пісні. — Чернівці, 1912.
- Мережка. — Чернівці, 1913.
- З зелених гір. — Київ, 1918. [ 12 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Мара. Памятка червоного терору. — Київ, 1919; .
- На грані. — Київ, 1919.
- Наш день. 1919—1923. — Харків, 1925.
- Мотиви. — Київ, 1927.
- Вибране. — Київ, 1961.
- Поезії. — Київ, 1990.
- Поетика — Київ 1923. [ 12 листопада 2018 у Wayback Machine.]
Переклади
- Генріх Гайне. Книга пісень. — Київ, 1918—1919. — 2 част. (спільно з Володимиром Кобилянським)
- Генріх Гайне. Нові поезії. — Київ, 1919 (спільно з Володимиром Кобилянським).
- Генріх Гайне. Сатира ті інші політичні поезії. — Харків; Київ, 1923.
- Вольфґанґ Ґете. Фавст. Перша частина. — Київ; Відень, 1919.
- Фрідріх Шиллер. Балади. — Київ, 1927.
- Вибір німецьких балад. — Київ, 1928.
- Джордж Гордон Байрон. Мазепа. — Харків, 1929.
Редактор видання: Генріх Гайне. Вибрані твори. Т. 1–3. — Харків; Київ, 1930.
Інші праці
У брошурці «Література чи літературщина?» (К., 1926) виступав проти Миколи Зерова й інших неокласиків. Досліджував біографію і творчість Осипа Федьковича і був автором вступних статей до різних видань його творів.
З літературознавчих праць найважливіші: «Деякі риси старонімецької пісні про Вальтарія з IX ст. аналогічні до окремих місць „Слова о полку Ігореві“» (ЗІФВ, VII — VIII, 1926), «Дорога до мети — поезія Миколи Терещенка» (Ж. і Р., 1928, кн. І). Під псевдонімом В. Тиверець надрукував огляд «Сучасна українська лірика» (Мистецтво, 1919) і «Спад ліризму в сучасній українській поезії» (Ч. Ш. 1924, № 1−2). Займався також проблемами поетики, опублікував статтю про Шевченкову поетику та підручник «Поетика» (К., 1923).
Увічнення пам'яті
Ім'я Загула надано школі в селі Мілієве, там відкрито його музей, встановлено бронзове погруддя поета. 1998 односельці поета разом із Чернівецькою організацією Спілки письменників України заснували літературну премію його імені.
В Чернівцях на гімназії № 5 будинок № 8 по вулиці, що носить ім'я Д.Загула встановлена меморіальна дошка де з 1906 по 1912 рік він навчався. 1995 у Києві на будинку 36 на вулиці Олеся Гончара відкрито меморіальну дошку Загулу (скульптор ).
Вулиці, названі на честь Дмитра Загула, існують в кількох населених пунктах України.
Примітки
- Czech National Authority Database
- А.С. Лупан, Я.О. Кузик (2010). Дмитро Загул: біобібліог. покажчик (до 120-річчя від дня народження).-. Чернівці.
- Подоляка, Н. С. (2016). . Філологічні трактати. № 8, № 3. с. 112—117. ISSN 2077-804X. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
- Бетховен Л. Пісні: Для одного голосу в супроводі ф-но / за ред. А. Доливо. — М.: Держ. муз. вид-во, 1937.
- В. Кузик. Лебединий спів. Schwanengesang // Вступна стаття, упорядкування нотного матеріалу, примітки В. Кузик. — К., Етнос, 2004. — 168 с.
Джерела та література
- Г. П. Герасимова. Загул Дмитро Юрійович [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 195. — .
- Донець Г. П. Загул Дмитро Юрійович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 4 : Електрод — Кантаридин. — 558, [2] с., [34] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — К., 1979. — С. 163.
- Далавурак С. В. Загул Дмитро Юрійович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : Д—К. — С. 227–228.
- Дмитро Загул і його поетичний переспів «Еклезіаста» / Ж. В. Колоїз // Вивчаємо українську мову та літературу. — 2010. — № 22-24. — С. 58-61. Режим доступу: http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/0564/521 [ 11 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Гусар Ю. Талант, загашений Колимою: [про меморіальну дошку поету Дмитрові Загулу, місто Чернівці] / Юхим Гусар // Чернівці та чернівчани. — 2000. — 1 верес. — С. 3.
- Гусар Ю. Дмитро Загул (28 серпня 1890 — літо 1944). Талант, обпалений Колимою / Юхим Гусар // Вечірні Чернівці. — 2007. — 15 лют. — С. 6.
- Гусар Ю. Талант, загашений Колимою: [Дмитро Загул] / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2010. — 28 лип. — С. 4.
- Гусар Ю. За буйнесеньким вітром в погоню / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2015. — 30 лип. — С. 3.
- Загул Д.Ю. Вибране / Дмитро Юрійович Загул. — Київ: Рад. письменник, 1961. — 412 с.
- Загул Д. Ю. Поезії / Д. Ю. Загул. — К. : Рад. письменник, 1990. — 326 с. — (Б-ка поета). (Завантажити тут [ 31 травня 2022 у Wayback Machine.])
- «Ми так близько долетіли до чудес…»: штрихи до портрета Дмитра Загула / Микола Ільницький // Дивослово (Українська мова й література в навчальних закладах). — 2018. — № 5. — С. 41-48.
- Поет великого таланту і сумної долі: до 130-річчя від дня народження Д. Ю. Загула (1890—1944) // Календар знаменних і пам‘ятних дат. — 2020. — № 3. — С. 51-60 : портр.
- Якубський Б. Дмитро Загул / Б. Якубський. — Київ: В-во письменників «Маса», 1931. — 55 с. [ 12 листопада 2018 у Wayback Machine.]
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Загул Дмитро Юрійович |
- Твори Дмитра Загула [ 1 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Дмитро Юрійович Загул. Поезія. Поеми. Вірші [ 26 травня 2010 у Wayback Machine.] http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=278&type=biogr [ 16 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Збірка творів в е-бібліотеці ЧТИВО [ 14 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Дмитро Загул в Електронній бібліотеці «Культура України» [ 12 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Загул, Д. «Вороногривий кінь …» ; «Там де втомно в темінь тоне …»: поезії / Д. Загул // Музагет. — 1919. — № 1-3. — С. 11-12. [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- 130 років від дня народження Дмитра Юрійовича Загула [ 19 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Державний архів Чернівецької області
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dmitro Yu rijovich Zagu l nar 28 serpnya 1890 r s Miliyeve nini Vizhnickogo rajonu Cherniveckoyi oblasti pom lito 1944 r Kolima ukrayinskij poet simvolist literaturoznavec kritik publicist perekladach pedagog gromadskij diyach dobi rozstrilyanogo vidrodzhennya Dmitro Yurijovich ZagulDmitro Zagul v 1928 rociPsevdonimI Majdan B Tiverec D Bukovinec S Yuras G YurisichNarodivsya28 serpnya 1890 1890 08 28 s Miliyeve Vizhnickij povit Gercogstvo Bukovina Avstro Ugorska imperiya nini Vizhnickogo rajonu Cherniveckoyi oblasti Pomer1944 1944 Rosijska RFSR SRSRKrayina SRSR Avstro UgorshinaNacionalnistukrayinecDiyalnistpoet perekladach literaturnij kritikSfera robotipoeziya 1 literaturoznavstvo 1 literaturna kritika 1 publicistika 1 i pereklad 1 Alma materChNU imeni Yuriya Fedkovicha 1915 Mova tvorivukrayinskaRoki aktivnosti1906 1933ZhanrvirshAvtograf Zagul Dmitro Yurijovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahZhittyepisDmitro Yurijovich Zagul narodivsya 28 serpnya 1890 roku v bukovinskomu seli Miliyevi Rodina majbutnogo poeta zhila duzhe bidno Dmitro Zagul tak piznishe pisatime pro ce v Avtobiografiyi Zarobitok u pana didicha ne mig vistachiti a svoyeyi zemli klaptik suglinku ta supisku kopijok z dosvita do nochi Vazhke bulo nashe zhittya Dovodilos zhati na panskomu lanu za p yatnadcyat snip abo pracyuvati za 40 Batka postijno gnitili nestatki j borgi turbota pro te yak progoduvati sim yu Vin buv nepismennij ale umiv cikavo rozpovidati rizni zhittyevi istoriyi ta grati na floyari Dovgimi zimovimi vechorami u yihnij hati zbiralos bagato lyudej sho veli zhvavi rozmovi pro geroyichne minule Ukrayini pro oprishkiv Dovbusha Petriya ta Muhi pro vazhke todishnye zhittya Hlopchik z zhadibnistyu vbirav cyu informaciyu Mati Safta j sestra Mariya znali bagato narodnih pisen i chasto spivali yih Nasliduyuchi kolomijki Zagul pochav skladati pershi vlasni pisni Sestra Mariya navchila jogo chitati she do shkoli Uchivsya hlopchik staranno rano zacikavivsya hudozhnoyu literaturoyu Spershu prigodnicko fantastichnimi romanami piznishe tvorami Mikoli Gogolya Tarasa Shevchenka Yuriya Fedkovicha Pantelejmona Kulisha Ivana Franka 1902 roku pomer batko Dmitra i zhiti stalo she vazhche Na zdibnosti Dmitrika zvernuv uvagu direktor shkoli i poslav jogo navchatisya do Cherniveckoyi klasichnoyi gimnaziyi yaku toj zakinchiv 1912 roku Pid chas navchannya v tayemnomu gurtku vin znajomitsya z tvorami Karla Marksa L Feyerbaha G Plehanova Mihajla Dragomanova M Bakunina M Shtirnera F Nicshe ta in Cikavitsya sociologiyeyu Ocholyuye tvorchij gurtok u roboti yakogo brali uchast vidomi potim literatori V Kobilyanskij P Galenzovskij I Kiyavchuk M Lyutik ta in Do yihnoyi poetichnoyi tvorchosti krim vchiteliv slovesnikiv viyavili uvagu Osip Makovej Olga Kobilyanska S Yarichevskij a takozh populyarni todi molodomuzivci Dmitro Zagul Navchayuchis u gimnaziyi Dmitro pereklav na ukrayinsku movu drugu pisnyu Eneyidi Vergiliya kilka Goraciyevih satir ta Pisni pro dzvin F Shillera Z vlasnih poezij 1909 roku v gazeti Bukovina nadrukuvav virshi Visoko vgoru zdijmu svoyi ruki ta Sho meni iz togo mila 1912 roku v gazeti Nova Bukovina opublikovani cikli jogo poezij Vesnyani mriyi Dumki V temryavi ta Hvili kohannya Pid chas navchannya Dmitro zaroblyav na hlib repetitorstvom a z 1912 roku pracyuvav u cherniveckih gazetah Nova Bukovina ta Narodnij golos de j drukuvav svoyi virshi U rannih tvorah Zaguli pomitnij vpliv modernistiv 1913 roku v Chernivcyah vijshla persha knizhechka molodogo poeta Merezhka Zagul vstupiv na istoriko filologichnij fakultet Cherniveckogo universitetu ale podalshij zhittyevij shlyah poeta zlamala vijna 1915 roku koli rosijski vijska vidstupali z Bukovini jogo bulo vzyato zaruchnikom i vidpravleno do Nizhnogo Novgoroda de vin i odruzhivsya Zgodom pereyihav do Odesi a zvidti do Kiyeva Pracyuvav buhgalterom sanitarom uchitelem redaktorom U toj zhe chas pisav novi virshi zajmavsya perekladami vistupav z publicistichnimi stattyami 1918 roku Dmitro Zagul vidav zbirku virshiv Z zelenih gir zavdyaki yakij zdobuv pevne literaturne im ya Hocha yak pisav piznishe Oleksandr Bileckij i ritm virsha i obrazna simvolika majzhe ne pidnositsya vishe za serednij riven ukrayinskogo modernizmu Cya zbirka cikava j pokazova yak viyav rannogo simvolizmu poeta koli vin pochav vrostati v metafizichnu shemu simvolistskoyi teoriyi Grigorij Savchenko nazvav takij simvolizm pomirkovanim prim yakshenim i do pevnoyi miri filosofichnim Zustrich harkivskih i kiyivskih mitciv Kiyiv 1923 r Z liva na pravo pershij ryad Maksim Rilskij Yurij Mezhenko Mikola Hvilovij Majk Jogansen Grigorij Mihajlov Mihajlo Verikivskij Drugij ryad Natalya Romanovich Mihajlo Mogilyanskij Vasil Ellan Blakitnij Sergij Pilipenko Pavlo Tichina Pavlo Filipovich U tretomu ryadu stoyat Dmitro Zagul Mikola Zerov Mihajlo Draj Hmara Grigorij Kosinka Volodimir Sosyura Todos Osmachka Volodimir Koryak Mihajlo Ivchenko Zi vstanovlennyam radyanskoyi vladi staye odnim iz kerivnikiv literaturnoyi organizaciyi pracyuye v zhurnalah Chervonij shlyah Zhittya j revolyuciya vistupaye yak aktivnij literaturnij kritik psevdonimi I Majdan V Tiverec G Yuras M Suchasnij I M 1918 roku Dmitro Zagul priluchivsya do ob yednannya pismennikiv simvolistiv Muzaget sho stoyalo na poziciyah chistogo mistectva Podiyi 1919 roku vidbilisya v motivah liriki sho vvijshla do zbirki Na grani 1919 yaku Oleksandr Bileckij nazvav odniyeyu z najstrashnishih knizhok ukrayinskogo modernizmu knizhkoyu krajnogo solipsizmu j beznadijnoyi mistiki Pracyuye vikladachem literaturi na pedagogichnih kursah u mistechku Stavishe Z veresnya 1922 roku vchitelyuye a potim staye direktorom shkoli sela Savarka Cherez rik pereyizhdzhaye do Kiyeva na posadu redaktora scenarnogo viddilu Ukrayinfilmu a zgodom posidaye posadu naukovogo pracivnika Akademiyi nauk VUAN 1927 roku vijshla pidsumkova zbirka poezij Zaguli Motivi z peredmovoyu Oleksandra Bileckogo U nij poet viyaviv sebe apologetom novoyi dobi peredusim Avtobiografiyeyu Ale revolyucijnij optimizm ne spravdzhuvavsya realna dijsnist disonuvala z mriyami Pislya zgadanoyi zbirki jogo virshi uzhe ne vihodili okremimi zbirkami hoch u periodici chas vid chasu j z yavlyalisya Yak zamovchat po trotuarah zvuki Yaka zh to burya bujno graye ta in Pismennik redaguye almanah Zahidna Ukrayina pishe kritichni statti perekladaye Gete Shillera Gejne Behera Gezenklevera Grina Gebbele ta in Do cogo zh periodu nalezhat i chislenni kritichni ta literaturoznavchi statti pismennika Spad lirizmu v suchasnij ukrayinskij poeziyi Zrist i sila tvorchosti P Tichini pidruchnik Poetika 1923 1930 roku vin pidgotuvav i vidav iz vlasnoyu peredmovoyu zbirku tvoriv V Kobilyanskogo Aresht i zagibel 1933 roku yak chlena literaturnoyi organizaciyi Zahidna Ukrayina Zagula zvinuvatili v nacionalizmi j zasudili do 10 rokiv konctaboriv Pokarannya pismennik vidbuvav u Zabajkalli na zaliznichnij stanciyi Urulga Jogo priznachili redaktorom bagatotirazhnoyi gazeti Stroitel Bama Pracyuvav vin i literaturnim oformlyuvachem v agitbrigadi Pislya vbivstva Sergiya Kirova spravu Dmitra Zagula pereglyanuli j pereveli jogo v pivnichno shidni tabori Kolimi Tut vin buv i asistentom feldshera i pomichnikom markshejdera i zagotivelnikom derevini j oblikovcem na vivezenni torfu ta zolotonosnih piskiv i obmirnikom zaboyiv i dnyuvalnim u baraku i prosto riznorobochim Zagalni roboti vimagali tverdih m yaziv zhivuchosti fizichnogo zdorov ya A Zagulovi vzhe perevalilo za p yatdesyat Za svidchennyam represovanogo rosijskogo literatora Fedora Tihmenova Dmitro Zagul vidbuvshi 1943 roku viznachenij strok prosiv zakonnogo zvilnennya ale jomu yak i inshim vidpovili sho do osoblivogo rozporyadzhennya voni siditimut dali Pislya zvistki pro mozhlive dovichne uv yaznennya Zagul zanepav duhom na vazhkih robotah fizichno oslab i pomer vid paralichu sercya vlitku 1944 roku na Kolimi v odnomu z taboriv mizh Magadanom i Yagodnim Za inshimi dzherelami buv zaareshtovanij ta zaslanij 1935 roku i pro dalshu jogo dolyu vidomostej nemaye Smert jogo pidtverdzhena v radyanskih dzherelah zgadkoyu sho pomer naprikinci 30 h rokiv por Iz poeziyi 20 h rokiv K 1959 TvorchistPoeziya Rano proyavivsya poetichnij hist pershi publikaciyi z yavilisya 1906 r 1909 r v gazeti Bukovina nadrukuvav virshi Visoko vgoru zdijmu svoyi ruki ta Sho meni iz togo mila 1912 r v gazeti Nova Bukovina opublikovano cikli jogo poezij Vesnyani mriyi Dumki V temryavi ta Hvili kohannya 1913 r v Chernivcyah vijshla persha knizhechka molodogo poeta Merezhka 1918 r vidaye zbirku virshiv Z zelenih gir zavdyaki yakij zdobuv pevne viznannya Cya zbirka cikava j pokazova yak viyav rannogo simvolizmu poeta koli vin pochav vrostati v metafizichnu shemu simvolistskoyi teoriyi Grigorij Savchenko nazvav takij simvolizm pomirkovanim prim yakshenim i do pevnoyi miri filosofichnim Zbirka mistit ryad biblijnih perespiviv D Zagula zokrema Z Pisni Pisen Solomona ta Ekkleziast Pislya vihodu zbirki Na grani 1919 stav odnim z organizatoriv Muzagetu aktivnim uchasnikom Spilki hudozhnikiv slova ob yednannya Zahidna Ukrayina ta Vseukrayinskoyi spilki proletarskih pismennikiv Yaksho pershi dvi zbirki bulo stvoreno v dusi estetiki simvolizmu to v zbirkah Nash den 1925 Motivi 1927 kritiki vidznachili ritm socialistichnih peretvoren Perekladi She navchayuchis u gimnaziyi Dmitro Zagul pereklav ukrayinskoyu movoyu drugu pisnyu Eneyidi Vergiliya kilka Goraciyevih satir ta Pisni pro dzvin Fridriha Shillera Zagul perekladav iz zahidnoyevropejskih literatur Genrih Gejne Jogann Volfgang fon Gete Fridrih Shiller Dzhordzh Noel Gordon Bajron Jogannes Robert Beher Martin Andersen Nekse ta in Z rosijskoyi pereklav poemu Oleksandra Bloka Dvanadcyat okremi virshi V Mayakovskogo K Balmonta Dmitro Zagul ye avtorom perekladu nizki romansiv nimeckih avtoriv zokrema L van Bethovena Babak Do kohanoyi Razom z toboyu j ya sumuyu Z malovanoyu strichkoyu Siplyut shedrimi rukami Lyublyu tebe Nasoloda smutku Haj techut Nove kohannya nove zhittya Serce serce sho z toboyu Pocilunok Sidiv ya v Hloyi Rozluka O v cej moment rozluki Smert Tak mine mij chas zhittya Spokij V obijmah lyubki garno nam Tuga Sho serce tak vabit Chomu ne jdesh ti Golubko lyubonko de zh ti F Shuberta Ribalochka VidannyaPoetichni zbirki Moyi dumki j pisni Chernivci 1912 Merezhka Chernivci 1913 Z zelenih gir Kiyiv 1918 12 listopada 2018 u Wayback Machine Mara Pamyatka chervonogo teroru Kiyiv 1919 Na grani Kiyiv 1919 Nash den 1919 1923 Harkiv 1925 Motivi Kiyiv 1927 Vibrane Kiyiv 1961 Poeziyi Kiyiv 1990 Poetika Kiyiv 1923 12 listopada 2018 u Wayback Machine Perekladi Genrih Gajne Kniga pisen Kiyiv 1918 1919 2 chast spilno z Volodimirom Kobilyanskim Genrih Gajne Novi poeziyi Kiyiv 1919 spilno z Volodimirom Kobilyanskim Genrih Gajne Satira ti inshi politichni poeziyi Harkiv Kiyiv 1923 Volfgang Gete Favst Persha chastina Kiyiv Viden 1919 Fridrih Shiller Baladi Kiyiv 1927 Vibir nimeckih balad Kiyiv 1928 Dzhordzh Gordon Bajron Mazepa Harkiv 1929 Redaktor vidannya Genrih Gajne Vibrani tvori T 1 3 Harkiv Kiyiv 1930 Inshi praci U broshurci Literatura chi literaturshina K 1926 vistupav proti Mikoli Zerova j inshih neoklasikiv Doslidzhuvav biografiyu i tvorchist Osipa Fedkovicha i buv avtorom vstupnih statej do riznih vidan jogo tvoriv Z literaturoznavchih prac najvazhlivishi Deyaki risi staronimeckoyi pisni pro Valtariya z IX st analogichni do okremih misc Slova o polku Igorevi ZIFV VII VIII 1926 Doroga do meti poeziya Mikoli Tereshenka Zh i R 1928 kn I Pid psevdonimom V Tiverec nadrukuvav oglyad Suchasna ukrayinska lirika Mistectvo 1919 i Spad lirizmu v suchasnij ukrayinskij poeziyi Ch Sh 1924 1 2 Zajmavsya takozh problemami poetiki opublikuvav stattyu pro Shevchenkovu poetiku ta pidruchnik Poetika K 1923 Uvichnennya pam yatiMemorialna doshka v Chernivcyahmemorialna doshka Im ya Zagula nadano shkoli v seli Miliyeve tam vidkrito jogo muzej vstanovleno bronzove pogruddya poeta 1998 odnoselci poeta razom iz Cherniveckoyu organizaciyeyu Spilki pismennikiv Ukrayini zasnuvali literaturnu premiyu jogo imeni V Chernivcyah na gimnaziyi 5 budinok 8 po vulici sho nosit im ya D Zagula vstanovlena memorialna doshka de z 1906 po 1912 rik vin navchavsya 1995 u Kiyevi na budinku 36 na vulici Olesya Gonchara vidkrito memorialnu doshku Zagulu skulptor Vulici nazvani na chest Dmitra Zagula isnuyut v kilkoh naselenih punktah Ukrayini PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 A S Lupan Ya O Kuzik 2010 Dmitro Zagul biobibliog pokazhchik do 120 richchya vid dnya narodzhennya Chernivci Podolyaka N S 2016 Filologichni traktati 8 3 s 112 117 ISSN 2077 804X Arhiv originalu za 20 lipnya 2021 Procitovano 20 lipnya 2021 Bethoven L Pisni Dlya odnogo golosu v suprovodi f no za red A Dolivo M Derzh muz vid vo 1937 V Kuzik Lebedinij spiv Schwanengesang Vstupna stattya uporyadkuvannya notnogo materialu primitki V Kuzik K Etnos 2004 168 s Dzherela ta literaturaG P Gerasimova Zagul Dmitro Yurijovich 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 195 ISBN 966 00 0610 1 Donec G P Zagul Dmitro Yurijovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1979 T 4 Elektrod Kantaridin 558 2 s 34 ark il il portr karti 1 ark s K 1979 S 163 Dalavurak S V Zagul Dmitro Yurijovich Ukrayinska literaturna enciklopediya V 5 t redkol I O Dzeverin vidpovid red ta in K Golov red URE im M P Bazhana 1990 T 2 D K S 227 228 Dmitro Zagul i jogo poetichnij perespiv Ekleziasta Zh V Koloyiz Vivchayemo ukrayinsku movu ta literaturu 2010 22 24 S 58 61 Rezhim dostupu http elibrary kdpu edu ua xmlui handle 0564 521 11 travnya 2022 u Wayback Machine Gusar Yu Talant zagashenij Kolimoyu pro memorialnu doshku poetu Dmitrovi Zagulu misto Chernivci Yuhim Gusar Chernivci ta chernivchani 2000 1 veres S 3 Gusar Yu Dmitro Zagul 28 serpnya 1890 lito 1944 Talant obpalenij Kolimoyu Yuhim Gusar Vechirni Chernivci 2007 15 lyut S 6 Gusar Yu Talant zagashenij Kolimoyu Dmitro Zagul Yuhim Gusar Bukovinske viche 2010 28 lip S 4 Gusar Yu Za bujnesenkim vitrom v pogonyu Yuhim Gusar Bukovinske viche 2015 30 lip S 3 Zagul D Yu Vibrane Dmitro Yurijovich Zagul Kiyiv Rad pismennik 1961 412 s Zagul D Yu Poeziyi D Yu Zagul K Rad pismennik 1990 326 s B ka poeta Zavantazhiti tut 31 travnya 2022 u Wayback Machine Mi tak blizko doletili do chudes shtrihi do portreta Dmitra Zagula Mikola Ilnickij Divoslovo Ukrayinska mova j literatura v navchalnih zakladah 2018 5 S 41 48 Poet velikogo talantu i sumnoyi doli do 130 richchya vid dnya narodzhennya D Yu Zagula 1890 1944 Kalendar znamennih i pam yatnih dat 2020 3 S 51 60 portr Yakubskij B Dmitro Zagul B Yakubskij Kiyiv V vo pismennikiv Masa 1931 55 s 12 listopada 2018 u Wayback Machine PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Zagul Dmitro YurijovichTvori Dmitra Zagula 1 listopada 2020 u Wayback Machine Dmitro Yurijovich Zagul Poeziya Poemi Virshi 26 travnya 2010 u Wayback Machine http www poetryclub com ua metrs php id 278 amp type biogr 16 kvitnya 2014 u Wayback Machine Zbirka tvoriv v e biblioteci ChTIVO 14 veresnya 2016 u Wayback Machine Dmitro Zagul v Elektronnij biblioteci Kultura Ukrayini 12 listopada 2018 u Wayback Machine Zagul D Voronogrivij kin Tam de vtomno v temin tone poeziyi D Zagul Muzaget 1919 1 3 S 11 12 19 veresnya 2020 u Wayback Machine 130 rokiv vid dnya narodzhennya Dmitra Yurijovicha Zagula 19 kvitnya 2022 u Wayback Machine Derzhavnij arhiv Cherniveckoyi oblasti