Забутливий функтор (стиральний функтор) — теоретико-категорійний функтор, який «забуває» деякі або всі алгебричні структури і властивості початкової області, тобто переводить області, наділені додатковими структурами та властивостями, в кообласті з меншими обмеженнями.
Поняття не має строгого визначення та використовується для якісної характеризації перетворень, що провадяться такого роду функторами. Для алгебричної структури із заданим набором операцій ці перетворення можна описати як скорочення сигнатури, наприклад, забутливим є функтор, який зіставляє кожному кільцю з категорії кілець його адитивну абелеву групу з та переводить гомоморфізми кілець у гомоморфізми груп[⇨]. Сигнатура може бути порожньою, тобто кообластю такого функтора виявляється множина-носій початкової структури, прикладом такого функтора є перетворення груп із у множини їхніх елементів з категорії , що переводить гомоморфізми в «звичайні» відображення множин. Оскільки багато конструкцій у математиці описують як множини з додатковою структурою, забутливий функтор у множину-носій є найпоширенішим практичним прикладом; можливість побудови функтора в категорію множин лежить в основі важливого поняття конкретної категорії. Крім того, забутливий функтор може зберігати структури, але при цьому знижувати обмеження за властивостями[⇨].
Приклад
Як приклад можна навести кілька забутливих функторів із категорії комутативних кілець. Комутативне кільце, описане мовою універсальної алгебри, — це набір <R, +, *, a, 0, 1 >, що задовольняє певним аксіомам; тут + та * — бінарні операції на множині R, a — унарна операція (взяття протилежного елемента за додаванням), 0 та 1 — нульарні операції взяття тотожних елементів за додаванням і множенням. Видалення одиниці відповідає забутливому функтору в категорію кілець без одиниці; видалення * і 1 відповідає функтору в категорію абелевих груп, який зіставляє кожному кільцю його групу за додаванням. При цьому кожному морфізму кілець зіставляється та сама функція, тільки вона розглядається як морфізм абелевих груп. Вилучення всієї сигнатури відповідає функтору в категорію множин.
Забування структури та властивостей
Існують певні відмінності між тими функторами, які «забувають структуру», і тими, які «забувають лише властивості». Якщо функтори і «забувають» операції, то як приклад функтора, що втрачає властивості, можна навести перетворення з у , що втрачає аксіому комутативності множення, але зберігає всі операції.
Забутливі функтори майже завжди є унівалентними. Наприклад, конкретні категорії визначають як категорії, що допускають унівалентний функтор у категорію множин. Функтори, що забувають аксіоми, завжди цілком унівалентні.
Лівий спряжений функтор
Забутливі функтори досить часто мають ліві спряжені функтори, які конструюють [en]. Наприклад:
- вільний модуль: забутливий функтор з (категорії -модулів) у має лівий спряжений , що відповідає відображенню множини у вільний -модуль з базисом ;
- вільна група;
- тензорна алгебра.
У цьому випадку спряженість інтерпретується так: узявши множину X та побудований на ній об'єкт (наприклад, модуль M), відображення множин однозначно відповідають відображенням модулів . У разі векторних просторів про це зазвичай кажуть так: «відображення задається образами базисних векторів, і базисні вектори можна відправити будь-куди», цей факт виражає формула:
- .
— приклад категорії, де забутливий функтор не має спряженого: не існує поля, що задовольняє вільній універсальній властивості для множини X.
Література
- Маклейн, Саундерс. Категории для работающих математиков = Categories for the Working Mathematician. — М.: Физматлит, 2004. — С. 25. — 352 с. — ISBN 5-9921-0400-4.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zabutlivij funktor stiralnij funktor teoretiko kategorijnij funktor yakij zabuvaye deyaki abo vsi algebrichni strukturi i vlastivosti pochatkovoyi oblasti tobto perevodit oblasti nadileni dodatkovimi strukturami ta vlastivostyami v kooblasti z menshimi obmezhennyami Ponyattya ne maye strogogo viznachennya ta vikoristovuyetsya dlya yakisnoyi harakterizaciyi peretvoren sho provadyatsya takogo rodu funktorami Dlya algebrichnoyi strukturi iz zadanim naborom operacij ci peretvorennya mozhna opisati yak skorochennya signaturi napriklad zabutlivim ye funktor yakij zistavlyaye kozhnomu kilcyu z kategoriyi kilec R n g displaystyle mathbf Rng jogo aditivnu abelevu grupu z ta perevodit gomomorfizmi kilec u gomomorfizmi grup Signatura mozhe buti porozhnoyu tobto kooblastyu takogo funktora viyavlyayetsya mnozhina nosij pochatkovoyi strukturi prikladom takogo funktora ye peretvorennya grup iz u mnozhini yihnih elementiv z kategoriyi S e t displaystyle mathbf Set sho perevodit gomomorfizmi v zvichajni vidobrazhennya mnozhin Oskilki bagato konstrukcij u matematici opisuyut yak mnozhini z dodatkovoyu strukturoyu zabutlivij funktor u mnozhinu nosij ye najposhirenishim praktichnim prikladom mozhlivist pobudovi funktora v kategoriyu mnozhin lezhit v osnovi vazhlivogo ponyattya konkretnoyi kategoriyi Krim togo zabutlivij funktor mozhe zberigati strukturi ale pri comu znizhuvati obmezhennya za vlastivostyami PrikladYak priklad mozhna navesti kilka zabutlivih funktoriv iz kategoriyi komutativnih kilec Komutativne kilce opisane movoyu universalnoyi algebri ce nabir lt R a 0 1 gt sho zadovolnyaye pevnim aksiomam tut ta binarni operaciyi na mnozhini R a unarna operaciya vzyattya protilezhnogo elementa za dodavannyam 0 ta 1 nularni operaciyi vzyattya totozhnih elementiv za dodavannyam i mnozhennyam Vidalennya odinici vidpovidaye zabutlivomu funktoru v kategoriyu kilec bez odinici vidalennya i 1 vidpovidaye funktoru v kategoriyu abelevih grup yakij zistavlyaye kozhnomu kilcyu jogo grupu za dodavannyam Pri comu kozhnomu morfizmu kilec zistavlyayetsya ta sama funkciya tilki vona rozglyadayetsya yak morfizm abelevih grup Viluchennya vsiyeyi signaturi vidpovidaye funktoru v kategoriyu mnozhin Zabuvannya strukturi ta vlastivostejIsnuyut pevni vidminnosti mizh timi funktorami yaki zabuvayut strukturu i timi yaki zabuvayut lishe vlastivosti Yaksho funktori R n g A b displaystyle mathbf Rng to mathbf Ab i G r p S e t displaystyle mathbf Grp to mathbf Set zabuvayut operaciyi to yak priklad funktora sho vtrachaye vlastivosti mozhna navesti peretvorennya z u sho vtrachaye aksiomu komutativnosti mnozhennya ale zberigaye vsi operaciyi Zabutlivi funktori majzhe zavzhdi ye univalentnimi Napriklad konkretni kategoriyi viznachayut yak kategoriyi sho dopuskayut univalentnij funktor u kategoriyu mnozhin Funktori sho zabuvayut aksiomi zavzhdi cilkom univalentni Livij spryazhenij funktorZabutlivi funktori dosit chasto mayut livi spryazheni funktori yaki konstruyuyut en Napriklad vilnij modul zabutlivij funktor z M o d R displaystyle mathbf Mod R kategoriyi R displaystyle R moduliv u S e t displaystyle mathbf Set maye livij spryazhenij Free R displaystyle operatorname Free R sho vidpovidaye vidobrazhennyu X Free R X displaystyle X mapsto operatorname Free R X mnozhini X displaystyle X u vilnij R displaystyle R modul z bazisom X displaystyle X vilna grupa tenzorna algebra U comu vipadku spryazhenist interpretuyetsya tak uzyavshi mnozhinu X ta pobudovanij na nij ob yekt napriklad modul M vidobrazhennya mnozhin X M displaystyle X to M odnoznachno vidpovidayut vidobrazhennyam moduliv Free R X M displaystyle operatorname Free R X to M U razi vektornih prostoriv pro ce zazvichaj kazhut tak vidobrazhennya zadayetsya obrazami bazisnih vektoriv i bazisni vektori mozhna vidpraviti bud kudi cej fakt virazhaye formula Hom M o d R Free R X M Hom S e t X Forget M displaystyle operatorname Hom mathbf Mod R operatorname Free R X M operatorname Hom mathbf Set X operatorname Forget M priklad kategoriyi de zabutlivij funktor ne maye spryazhenogo ne isnuye polya sho zadovolnyaye vilnij universalnij vlastivosti dlya mnozhini X LiteraturaMaklejn Saunders Kategorii dlya rabotayushih matematikov Categories for the Working Mathematician M Fizmatlit 2004 S 25 352 s ISBN 5 9921 0400 4