Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Жовто-плямистий даман | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Жовто-плямистий даман | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Heterohyrax brucei (Gray, 1868) | ||||||||||||||||
 Ареал | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Жовто-плямистий даман, або даман Брюса (Heterohyrax brucei) — вид ссавців ряду даманів, єдиний представник роду гірських даманів (Heterohyrax). Має 25 підвидів.
Етимологія
Вид названий на честь британського мандрівника й дослідника XVIII століття Джеймса Брюса.
Зовнішній вигляд
Довжина тіла дорослого дамана — 32,5-56 см, висота в плечах — 30,5 см. Маса — 1,3-4,5 кг. Самці й самиці практично не відрізняються розмірами, хоча самки зазвичай трохи більші. Складений жовто-плямистий даман щільніше, ніж капський, з більш вузькою мордою. Зовні він дещо нагадує морську свинку, велику кавію, бабака. Волосяний покрив щільний, низький і грубий, хоча остьове волосся м'якше, ніж у капського дамана, до 30 мм завдовжки, з чорними кінчиками. Забарвлення хутра на спині і боках варіює від сірого в посушливих районах до коричнево-червоного у вологих. На череві хутро біле або кремове; на морді виділяються «брови» такого ж кольору. Спинна залоза (довжиною до 1,5 см) оточена подовженими волоссям; зазвичай її колір жовтий (звідси одна з назв виду — «жовто-плямистий даман»), рідше від червонувато-охристого до брудно-білого. Хвіст рудиментарний. На морді ростуть вібриси довжиною до 90 мм.
Підошви лап дамана спеціалізовані для пересування по гладкому камінню — вони оголені і вологі від секреції шкірних залоз, а пристрій мускулатури дозволяє ступні набувати форми присоски. Кінцівки стопоходячі. Терморегуляція, як і у всіх даманів, розвинена погано, температура тіла змінюється від 24 до 35˚C залежно від температури навколишнього середовища. Зіниця захищена від яскравого світла особливим виростом райдужної оболонки, що дозволяє даману дивитися прямо на сонце: це еволюційне пристосування дозволяє йому легко помічати хижаків в яскравому сонячному світлі. У самиць одна пара грудних і дві пари пахових сосків.
Ареал
Жовто-плямистий даман мешкає в Алжирі, Анголі, Ботсвані, Бурунді, Демократичній республіці Конго, Єгипті, Ізраїлі, Сирії, Еритреї, Ефіопії, Кенії, Малаві, Мозамбіку, Руанді, Сомалі, Південної Африки, Судану, Танзанії, Уганд, Замбії, і Зімбабве. Його природне місце існування — суха савана і скелясті області. Може проживати від рівня моря до 3800 метрів у горах.
Спосіб життя
Місцем проживання жовто-плямистих даманів є кам'янисті пагорби, осипи і схили гір. У гори вони піднімаються до висоти 3 800 м над рівнем моря. Характерні скельні височини (Монаднок) в посушливих місцевостях забезпечують даманам відповідну температуру (17-25˚C) і вологість (32-40 %), надаючи захист від степових пожеж.
Як і всі дамани, жовто-плямистий даман — колоніальні тварини. Звичайна чисельність колонії — до 34 особин; її основу становить стабільна полігінія сімейної групи (гарем). До складу групи входить дорослий самець, до 17 дорослих самок і дитинчата. Жовто-плямисті дамани часто співіснують поряд з капських даманами, розділяючи з ними житло. Активні дамани вдень, а також в яскраві місячні ночі. Харчуються зазвичай з 7:30 до 11 години та з 15:30 до 18 години дня, проте до 94 % часу гріються на сонці, лежачи на скелястих виступах у другій половині дня, доглядають за хутром і малятами. Деякі люблять погратися, ганяючи один за одним серед скель. Притулком даманів є порожнечі між камінням, тріщини та скельні ущелини. Мають прекрасний зір і слух; при нападі агресивно захищаються за допомогою зубів. Слід відзначити сильну настороженість, через яку дамани ховаються в укриття від найменшої тривоги, але також вони надзвичайно цікаві і дуже швидко виходять назовні. У разі небезпеки тварини видають пронизливі крики, які змушують інших даманів ховатися в укриття. Здатні розвивати швидкість до 5 м/с та добре стрибають.
Харчуються дамани різноманітною рослинною їжею, включаючи листя, плоди, пагони, кору дерев, ягоди, траву, фрукти. Наприклад, одна колонія, що спостерігалася в Замбії, поїдала переважно листя гіркого ямсу (лат. Dioscorea bulbifera). Основним джерелом їжі є різні види акацій і алофілуса. В цілому, воліють годуватися деревно-чагарниковою рослинністю, заради чого дамани можуть навіть забиратися на дерева. Іноді дамани можуть з'їсти навіть й маленьких гризунів. Звичайний раціон жовто-плямистого дамана в національному парку Серенгеті включає види корди (лат. Cordia ovalis), (лат. Grewia fallax), гібіскусу (лат. Hibiscus lunarifolius), фікусу (лат. Ficus), міру (лат. Maerua triphylla). Води не п'ють, оскільки отримують необхідну рідину з рослинності. Годуються групами, рідше — поодинці.
Розмноження
У жовто-плямистих даманів є два сезони розмноження: травень-грудень і грудень-січень. Вагітність триває 6,5-7,5 місяців (230 днів). Народжується 1-3, в середньому 1.6 малят. Іноді жовто-плямисті дамани діляться виводковим гніздом із капськими даманами. Вага дитинчати при народженні 220—230 г. Новонароджені добре розвинені, здатні бігати. Молочне вигодовування продовжується до 6 місяців. Статевої зрілості досягають в 16-17 місяців. Між 16 і 30 місяцями підрослі молоді самці покидають рідну територію, самки приєднуються до сімейної групи.
Середня тривалість життя досліджуваних 17 самиць була 50.6 місяців, але одна самиця дожила до 11 річного віку. Самці зазвичай не живуть так довго.
Загрози та охорона
Серйозних загроз для цього виду немає, локально на нього може вестись полювання. Зустрічається в багатьох охоронних районах. З 2006 даман Брюса включений у Червоний список Міжнародного союзу охорони природи зі статусом «вид мінімального ризику» (lower risk/least concern).
На даманів Брюса полюють великі змії (ієрогліфові пітони), хижі птахи, леопарди і дрібніші хижаки (наприклад, мангусти). Вони сприйнятливі до вірусної пневмонії та туберкульозу. Бувають заражені нематодами виду Crossophorus collaris, різними видами кліщів, бліх і вошей.
Посилання
- Bo Beolens, Michael Watkins, Michael Grayson The eponym dictionary of mammals — JHU Press, 2009, p. 59
- Ronald M. Nowak Walker's mammals of the world, Vol. 1 — JHU Press, 1999, pp. 1045—1046
- Вебсайт [ 14 грудня 2009 у Wayback Machine.] МСОП
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhovto plyamistij daman Zhovto plyamistij daman Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Damanopodibni Hyracoidea Rodina Damanovi Procaviidae Rid Heterohyrax Vid Zhovto plyamistij daman Binomialna nazva Heterohyrax brucei Gray 1868 Areal Posilannya Vikishovishe Heterohyrax brucei EOL 326383 ITIS 584910 MSOP 9997 NCBI 77598 Fossilworks 143663 Zhovto plyamistij daman abo daman Bryusa Heterohyrax brucei vid ssavciv ryadu damaniv yedinij predstavnik rodu girskih damaniv Heterohyrax Maye 25 pidvidiv EtimologiyaVid nazvanij na chest britanskogo mandrivnika j doslidnika XVIII stolittya Dzhejmsa Bryusa Zovnishnij viglyadDovzhina tila doroslogo damana 32 5 56 sm visota v plechah 30 5 sm Masa 1 3 4 5 kg Samci j samici praktichno ne vidriznyayutsya rozmirami hocha samki zazvichaj trohi bilshi Skladenij zhovto plyamistij daman shilnishe nizh kapskij z bilsh vuzkoyu mordoyu Zovni vin desho nagaduye morsku svinku veliku kaviyu babaka Volosyanij pokriv shilnij nizkij i grubij hocha ostove volossya m yakshe nizh u kapskogo damana do 30 mm zavdovzhki z chornimi kinchikami Zabarvlennya hutra na spini i bokah variyuye vid sirogo v posushlivih rajonah do korichnevo chervonogo u vologih Na cherevi hutro bile abo kremove na mordi vidilyayutsya brovi takogo zh koloru Spinna zaloza dovzhinoyu do 1 5 sm otochena podovzhenimi volossyam zazvichaj yiyi kolir zhovtij zvidsi odna z nazv vidu zhovto plyamistij daman ridshe vid chervonuvato ohristogo do brudno bilogo Hvist rudimentarnij Na mordi rostut vibrisi dovzhinoyu do 90 mm Pidoshvi lap damana specializovani dlya peresuvannya po gladkomu kaminnyu voni ogoleni i vologi vid sekreciyi shkirnih zaloz a pristrij muskulaturi dozvolyaye stupni nabuvati formi prisoski Kincivki stopohodyachi Termoregulyaciya yak i u vsih damaniv rozvinena pogano temperatura tila zminyuyetsya vid 24 do 35 C zalezhno vid temperaturi navkolishnogo seredovisha Zinicya zahishena vid yaskravogo svitla osoblivim virostom rajduzhnoyi obolonki sho dozvolyaye damanu divitisya pryamo na sonce ce evolyucijne pristosuvannya dozvolyaye jomu legko pomichati hizhakiv v yaskravomu sonyachnomu svitli U samic odna para grudnih i dvi pari pahovih soskiv ArealZhovto plyamistij daman meshkaye v Alzhiri Angoli Botsvani Burundi Demokratichnij respublici Kongo Yegipti Izrayili Siriyi Eritreyi Efiopiyi Keniyi Malavi Mozambiku Ruandi Somali Pivdennoyi Afriki Sudanu Tanzaniyi Ugand Zambiyi i Zimbabve Jogo prirodne misce isnuvannya suha savana i skelyasti oblasti Mozhe prozhivati vid rivnya morya do 3800 metriv u gorah Sposib zhittyaDaman Bryusa v zooparku Serengeti Tanzaniya Daman Bryusa v travi Daman Bryusa na derevi Miscem prozhivannya zhovto plyamistih damaniv ye kam yanisti pagorbi osipi i shili gir U gori voni pidnimayutsya do visoti 3 800 m nad rivnem morya Harakterni skelni visochini Monadnok v posushlivih miscevostyah zabezpechuyut damanam vidpovidnu temperaturu 17 25 C i vologist 32 40 nadayuchi zahist vid stepovih pozhezh Yak i vsi damani zhovto plyamistij daman kolonialni tvarini Zvichajna chiselnist koloniyi do 34 osobin yiyi osnovu stanovit stabilna poliginiya simejnoyi grupi garem Do skladu grupi vhodit doroslij samec do 17 doroslih samok i ditinchata Zhovto plyamisti damani chasto spivisnuyut poryad z kapskih damanami rozdilyayuchi z nimi zhitlo Aktivni damani vden a takozh v yaskravi misyachni nochi Harchuyutsya zazvichaj z 7 30 do 11 godini ta z 15 30 do 18 godini dnya prote do 94 chasu griyutsya na sonci lezhachi na skelyastih vistupah u drugij polovini dnya doglyadayut za hutrom i malyatami Deyaki lyublyat pogratisya ganyayuchi odin za odnim sered skel Pritulkom damaniv ye porozhnechi mizh kaminnyam trishini ta skelni ushelini Mayut prekrasnij zir i sluh pri napadi agresivno zahishayutsya za dopomogoyu zubiv Slid vidznachiti silnu nastorozhenist cherez yaku damani hovayutsya v ukrittya vid najmenshoyi trivogi ale takozh voni nadzvichajno cikavi i duzhe shvidko vihodyat nazovni U razi nebezpeki tvarini vidayut pronizlivi kriki yaki zmushuyut inshih damaniv hovatisya v ukrittya Zdatni rozvivati shvidkist do 5 m s ta dobre stribayut Harchuyutsya damani riznomanitnoyu roslinnoyu yizheyu vklyuchayuchi listya plodi pagoni koru derev yagodi travu frukti Napriklad odna koloniya sho sposterigalasya v Zambiyi poyidala perevazhno listya girkogo yamsu lat Dioscorea bulbifera Osnovnim dzherelom yizhi ye rizni vidi akacij i alofilusa V cilomu voliyut goduvatisya derevno chagarnikovoyu roslinnistyu zaradi chogo damani mozhut navit zabiratisya na dereva Inodi damani mozhut z yisti navit j malenkih grizuniv Zvichajnij racion zhovto plyamistogo damana v nacionalnomu parku Serengeti vklyuchaye vidi kordi lat Cordia ovalis lat Grewia fallax gibiskusu lat Hibiscus lunarifolius fikusu lat Ficus miru lat Maerua triphylla Vodi ne p yut oskilki otrimuyut neobhidnu ridinu z roslinnosti Goduyutsya grupami ridshe poodinci RozmnozhennyaU zhovto plyamistih damaniv ye dva sezoni rozmnozhennya traven gruden i gruden sichen Vagitnist trivaye 6 5 7 5 misyaciv 230 dniv Narodzhuyetsya 1 3 v serednomu 1 6 malyat Inodi zhovto plyamisti damani dilyatsya vivodkovim gnizdom iz kapskimi damanami Vaga ditinchati pri narodzhenni 220 230 g Novonarodzheni dobre rozvineni zdatni bigati Molochne vigodovuvannya prodovzhuyetsya do 6 misyaciv Statevoyi zrilosti dosyagayut v 16 17 misyaciv Mizh 16 i 30 misyacyami pidrosli molodi samci pokidayut ridnu teritoriyu samki priyednuyutsya do simejnoyi grupi Serednya trivalist zhittya doslidzhuvanih 17 samic bula 50 6 misyaciv ale odna samicya dozhila do 11 richnogo viku Samci zazvichaj ne zhivut tak dovgo Zagrozi ta ohoronaSerjoznih zagroz dlya cogo vidu nemaye lokalno na nogo mozhe vestis polyuvannya Zustrichayetsya v bagatoh ohoronnih rajonah Z 2006 daman Bryusa vklyuchenij u Chervonij spisok Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi zi statusom vid minimalnogo riziku lower risk least concern Na damaniv Bryusa polyuyut veliki zmiyi iyeroglifovi pitoni hizhi ptahi leopardi i dribnishi hizhaki napriklad mangusti Voni sprijnyatlivi do virusnoyi pnevmoniyi ta tuberkulozu Buvayut zarazheni nematodami vidu Crossophorus collaris riznimi vidami klishiv blih i voshej PosilannyaBo Beolens Michael Watkins Michael Grayson The eponym dictionary of mammals JHU Press 2009 p 59 Ronald M Nowak Walker s mammals of the world Vol 1 JHU Press 1999 pp 1045 1046 Vebsajt 14 grudnya 2009 u Wayback Machine MSOP