Еризипело́їд (англ. Erysipeloid, лат. erysipeloidum — походить від грец. ερυσίπελας — червона шкіра та грец. εἶδος— вид; також — фр. rouget du porc; синоніми, в тому числі, й застарілі — мишача септицемія, краснуха натуралістів, еризипелоїд Розенбаха, еритема Бейкера, Бейкера-Розенбаха синдром, I-й синдром Клаудера) — зоонозна інфекційна хвороба з переважним ураженням шкіри. Варіантом хвороби у тварин є бешиха свиней, тому для означення людського захворювання слід застосовувати саме термін «еризипелоїд». Також еризипелоїд відносять до професійних хвороб, у більшості країн переважає захворюваність серед людей, які професійно контактують з птахами, рибами, деякими ссавцями, тощо.
Еризипелоїд | |
---|---|
Прояви еризипелоїду в людини — характерні бляшки на руці | |
Спеціальність | інфекційні хвороби |
Симптоми | еритема, папула, лімфангіт, лімфоаденопатія і субфебрильна температура |
Причини | d |
Метод діагностики | фізикальне обстеження і біопсія |
Препарати | пеніцилін G, амоксицилін, цефтріаксон і кліндаміцин |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-11 | 1B96 |
МКХ-10 | A26 |
DiseasesDB | 4432 |
MedlinePlus | 000632 |
eMedicine | derm/602 |
MeSH | D004887 |
Історичні відомості
Збудника хвороби Erysipelothrix rhusiopathiae вперше виділив німецький мікробіолог Роберт Кох у 1876 році з організму миші, яку до цього заразили кров'ю, що розклалася. Кох назвав збудника «бацила мишачої септицемії». У 1882 році Фрідріх Леффлер ізолював подібну бактерію зі шкірних кровоносних судин свині, яка померла від бешихи свиней, і був, таким чином, першим, хто описав інфекційного агента хвороби у свиней. Про перші випадки еризипелоїду в людей повідомив британський лікар Вільям Бейкер у 1873 році під назвою «зміїна еритема». Але факт ураження Erysipelothrix rhusiopathiae людей встановив німецький лікар Фрідріх Розенбах 1884 року, коли він виділив подібний Коховому мікроорганізм зі шкірних уражень, а потім виділив 3 різні варіанти, як він вважав, від свиней, птахів та людей. Тоді він дав ім відповідні назви — Е. muriseptica, Е. porci та Е. erysiploides. Це Розенбах ввів назву хвороби «еризипелоїд», відмежувавши, таким чином, від відомої на той час бешихи. Він описав легкий перебіг хвороби, що відповідає шкірному еризипелоїду згідно з сучасною класифікацією. Джозеф Клаудер у 1926 році описав тяжчу форму перебігу еризипелоїду з ураженнями внутрішніх органів (еризипелоїдний сепсис згідно з сучасною класифікацією). До 1966 року існувало 36 різних назв збудника еризипелоїду, але того року вирішили про надання бактерії назви Erysipelothrix rhusiopathiae
Актуальність
Хвороба поширена серед багатьох тварин повсюдно. Зараженими, зокрема, є свині, вівці, велика рогата худоба, коні, собаки, ведмеді, кенгуру, олені, миші, гризуни, тюлені, морські леви, китоподібні, норки, бурундуки, ракоподібні, риби солоних і прісних водойм, крокодили, каймани, мухи, кліщі, мишачі блохи, індички, кури, качки, гуси, голуби, горобці, шпаки, орли, папуги, фазани, павичі, канарки, зяблики, чижі, дрозди, горлиці та білі лелеки. Захворюваність серед людей відносно низька, обумовлена професійними факторами. Часто при розвитку шкірної форми через відсутність гарячки та інтоксикації хворі нікуди не звертаються, що призводить до відсутності офіційної реєстрації, тому світова захворюваність невідома.
Етіологія
Збудника еризипелоїду Erysipelothrix rhusiopathiae (буквально українською «нитка червоної шкіри при червоній патології») відносять до родини Corynebacteriaceae. Являє собою коротку паличку (завдовжки 0,9-1,5 мкм, завширшки 0,1-0,3 мкм), грампозитивну, каталаз-негативну, оксидаз-негативну, нерухому. Спор і капсул не утворює. Еризипелотриксів можна спостерігати у різних сполученнях — у вигляді коротких ланцюжків, у парах, у конфігурації «V» або навіть як окремі клітини. Ростуть як в аеробних, так і анаеробних умовах. В анаеробних умовах при підвищенні рівню СО2 зростають краще. Не мають ендотоксину.
Erysipelothrix rhusiopathiae іноді при розгляданні в оптичний мікроскоп приймають за коринебактерій або лістерій. На відміну від коринебактерій еризипелотрикси нерухомі й не ростуть на селективних для коринебактерій поживних середовищах. На відміну від лістерій не спричинюють кон'юнктивіт у кроликів при введенні в кон'юнктивальний мішок. Також може бути помилкою пізнє мікроскопічне дослідження фарбованих за Грамом еризипелотриксів — вони швидко забарвлюються позитивно, але дуже швидко вицвітають і можуть стати таким чином грамнегативними. Чітко відрізняє еризипелотриксів від інших бактерій певні особливості в будові клітинної стінки за так званим В-типом. В еризипелотриксів пептидний місток утворюється між амінокислотами в позиціях 2 і 4 прилеглих до пептиду бічних ланцюгів, тоді як в інших бактерій В-типу таке відбувається в позиціях 3 і 4.
Еризипелотрикса часто виділяють з ґрунту, залишків їжі та з води, забрудненої інфікованими тваринами. Мають високу стійкість у довкіллі. При варінні шматка м'яса завтовшки в 10 см гине лише через 2,5 години. Соління і копчення м'яса не вбиває його. У трупах тварин може зберігатися впродовж 3-4 місяців, у свинячих фекаліях — до 5 місяців.
Еризипелотриксові колонії на твердих поживних середовищах при зростанні мають дві різні культуральні форми — гладкі та грубі. Гладкі колонії приблизно 0,1 мм у діаметрі, опуклі та круглі. Грубі колонії трохи більше на 0,2-0,4 мм у діаметрі, плоскі та мають матову поверхню. Грубі колонії воліють до злегка кислих умов у середовищі, при температурі 37 °C, тоді як гладкі — до злегка лужного рН при температурі 30 °C. Для кращого зростання у середовище мають бути додані деякі амінокислоти, рибофлавін, а також невелику кількість олеїнової кислоти і триптофану.
Наявність великої кількості штамів у еризипелотрикса потребує вирішення питання, чи є цей вид дуже неоднорідним (виділяють щонайменше 23 серологічні варіанти), чи є необхідність виділення щонайменше ще 3-х окремих видів у роді Erysipelothrix (до речі, еризипелотрикса на певному етапі відносили до роду Listeria), куди ще як самостійний вид окрім Erysipelothrix rhusiopathiae відносять відкритий 1987 року Erysipelothrix tonsillarum. Еризипелотрикс гине швидко від 1 % розчину хлорного вапна, 3 % ; чутливий до пеніциліну і антибіотиків тетрациклінової групи.
Епідеміологічні особливості
Джерело та резервуари інфекції
Індики і свині є найбільшими джерелами та резервуарами хвороби, рідше — вівці, інші птахи, риби і рептилії. У риб, незважаючи на факт виділення з великої кількості видів та особин, немає при цьому ознак захворювання, тоді як в інших видів, особливо ссавців, захворювання є. Хоча виділення збудника з фекаліями відзначають у здорових тварин. Хворі люди не є джерелами інфекції для оточуючих.
Механізм і фактори передачі
Зараження зазвичай відбувається завдяки контактному механізму передачі — через пошкоджену шкіру при роботі з інфікованим м'ясом, випадковому уколі тваринними, пташиними або риб'ячими кістками, контакті з хворими тваринами. Іноді можливе зараження при використанні немитих знарядь кухарської діяльності.
Сприйнятливий контингент та імунітет
Еризипелоїд частіше спостерігають серед тваринників, ветеринарів, працівників боєнь, кушнірів, м'ясників, рибалок, торговців рибою, домогосподарок, кухарів, фермерів. Захворювання найчастіше відбуваються протягом літа або на початку осені. Частіше хвороба має спорадичний характер, але зрідка бувають невеликі спалахи. Перенесена хвороба залишає після себе нестійкий імунітет.
Патогенез
Зміни у шкірі
У патогенезі відзначають, що збудник, який має високу стійкість до факторів довкілля, входить в шкіру через подряпини або уколи. У шкірі цей мікроорганізм, який здатний виробляти певні ферменти — фактори агресії, які допомагають йому розсікати свій шлях через тканини. Було виявлено, що тільки патогенні штами Е. rhusiopathiae здатні продукувати фермент . Цей фермент допомагає мікроорганізму у вторгненні до тканин. Крім того, 2 адгезивні поверхневі білки збудника — RspA та RSPB, зв'язуються з колагеном типів I і IV, що також спрощує проникнення.
Генералізація
У той же час, імунна система хворого активізується, щоб почати боротьбу зі збудником. При цьому мікроорганізм може уникнути імунного нагляду і поширитися в макроорганізмі через судинну систему до суглобів, серця, головного мозку, центральної нервової системи і легенів. Найчастіше постраждалим при цій хворобі крім шкіри є серце.
Патоморфологічні зміни при еризипелоїді
В епідермісі є спонгіоз, який може бути досить серйозним, щоб спричинити утворення іноді внутрішньодермальних (пузирів) (булл). Помітним є набряк соскового шару дерми з розширенням кровоносних і лімфатичних судин. У ретикулярній дермі спостерігають периваскулярне інфільтративне запалення клітин зі скупченням там нейтрофілів і еозинофілів.
Клінічні ознаки
Класифікація
У Міжнародному класифікаторі хвороб 10-го перегляду у I розділі «Деякі інфекційні та паразитарні хвороби», підрозділі «Деякі зоонозні бактеріальні хвороби» виділяють «Еризипелоїд» (А26), у якому додатково вирізняють:
- шкірний еризипелоїд (А26.0);
- еризипелоїдний сепсис (А26.7);
- інші форми еризипелоїду (А26.8);
- неуточнений еризипелоїд (А26.9).
У клінічному перебігу еризипелоїду розрізняють 3 клінічні форми:
- локальна шкірна (також відома ще як еризипелоїд Розенбаха) — відбувається найчастіше, відповідає в МКХ-10 шкірному еризипелоїду (А26.0);
- дифузна шкірна, відповідає в МКХ-10 іншим формам еризипелоїду (А26.8);
- генералізована, яка супроводжується бактеріємією, ендокардит може розвиватися, а може бути відсутнім, відповідає в МКХ-10 еризипелоїдному сепсису (А26.7).
Також часто в практичній діяльності ще виділяють суглобову та тонзилярну (ураження мигдаликів) форми, які слід відносити до інших форм еризипелоїду (А26.8) згідно з МКХ-10.
Локалізована форма
Ураження найчастіше локалізуються на руках, в основному на пальцях. Проте, будь-які відкриті ділянки області тіла можуть бути уражені. Ураження являють собою добре розмежовану, спочатку яскраво-червону аж до пурпурного, (бляшку) з гладкою, блискучою поверхнею. На дотик тепла, не напружена. Швидко у багатьох випадках до червоного додається фіолетовий відтінок — або по краям бляшки, або навіть суцільно. Зростання бляшки до певного етапу йде зі швидкістю 2-3 см за добу. Іноді може виникнути лімфангіт та регіонарний до місця ураження лімфаденіт. По мірі видужання йде пігментація зі зміною кольору бляшки на коричневий. Зрідка можуть з'явитися пузирі (булли), як це значно частіше відбувається при бешисі. Може бути місцеве печіння або незначний біль. При цьому гарячка не є обов'язковою, як і прояви загальної інтоксикації.
Дифузна шкірна форма
При цій формі з'являються на різних частинах тіла множинні, добре розмежовані, фіолетові бляшки з чіткими межами і западанням, та деяким бліднішанням та западанням у центрі. Іноді з'являється місцеве печіння або невеликий біль. При цьому так само як і при локалізованій формі гарячка і симптоми загальної інтоксикації можуть не розвинутися.
Генералізована форма
Шкірні ураження можуть навіть і не з'явитися. Якщо вони є, то з'являються як локалізовані бляшки, але з набряком навколишніх тканин та некрозом у центрі бляшки. Також можливі множинні ураження шкіри. Хвороба в таких випадках перебігає з гарячкою, інтоксикаційними проявами. Ендокардит є найбільш поширеним проявом при цій формі. Також можливою є поява міокардиту, менінгіту, пневмонії, ураження очей тощо.
Інші форми
- При суглобовій формі окрім шкірних уражень з'являються артрити, які характеризуються припухлістю та болем в ураженому суглобі. Іноді такий артрит триває багато місяців та призводить до деформації суглоба.
- Тонзилярна форма розвивається при вживанні інфікованих харчових продуктів. Хвороба починається гостро з підвищення температури тіла, ознобу, болю в горлі. Відзначають яскраву гіперемію піднебінних мигдаликів, дужок, м'якого піднебіння. На шкірі можуть з'явитися висипання, як при шкірній формі.
Ускладнення
Формування внаслідок ендокардиту ураження клапанів з формуванням серцевої недостатності. при суглобовій формі може розвинутися анкілоз суглобу.
Діагностика
Клінічно-епідеміологічна діагностика
У першу чергу діагностику еризипелоїду ґрунтують на клініко-епідеміологічних критеріях, особливо за наявності шкірних уражень. Наявність професійного фактору, пошкодження шкіри, особливо в разі уколу кісткою, поява характерних бляшок, особливо з фіолетовим відтінком, дозволяє поставити діагноз.
У непевних випадках проводять дослідження, застосування яких та порядок обумовлені клінічною формою. Проводять зіскрібок шкіри у місцях ураження з подальшим фарбуванням за Грамом з метою подальшого дослідження за допомогою оптичного мікроскопа аби виявити грампозитивного Erysipelothrix rhusiopathiae. Однак, дослідження часто дає негативний результат, тому що збудник знаходиться у глибоких шарах і мікроорганізмів знайти за допомогою вишкрібання не вдається. Використовують бактеріологічний посів біоптату шкіри, якого беруть з країв бляшок, на спеціальні поживні середовища, збагачені сироваткою крові. Інкубацію культури проводять при кімнатній температурі. Бактеріологічний посів крові використовують в діагностиці генералізованої форми еризипелоїду.
Лікування
Зауважте, ! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Першочергово за наявності гарячки та інтоксикації, артриту, ендокардиту, тощо рекомендують етіотропне лікування, яке направлено на знищення збудника. Рекомендують пеніцилін по 500 тисяч ОД 4-6 разів на день внутрішньом'язово або амоксицилін по 0,5 г 3 рази на день протягом 7-14 днів. Можливе застосування цефтріаксону, кліндаміцину. До ванкоміцину збудник є стійким.
За відсутності гарячково-інтоксикаційних проявів застосування антибіотиків не є доцільним. У такій ситуації рекомендують розпилювання на бляшках розчинів, які мають дезінфекційні властивості. Хірургічне втручання не рекомендують, адже воно створює умови для поширення місцевих уражень, сповільнює видужання. За наявності ендокардиту з пошкодженням клапанів може знадобитися кардіохірургічне втручання із заміною клапанів на штучні.
Профілактика
Головним для профілактики є запобігання пошкодження шкіри при контакті з тваринами чи їхніми рештками. Для запобігання хворобі можуть бути розпилені на робочі зони (наприклад, на рибальських суднах, м'ясних прилавках, тощо) дезінфікувальні засоби. При високому ризику виникнення хвороби після пошкодження шкіри можливе використання амоксициліну для постконтактної профілактики.
Див. також
Примітки
- Wood RL. Erysipelothrix infection. In: Hubbert WT, McCulloch WF, Schnurrenberger PR (eds) Diseases transmitted from animals to man, 6th edn. Springfield, IL, Thomas. 1975: 271—281.
- W. M. Baker: Erythema serpens. St. Bartholomew's Hospital Reports, London, 1873, 9: 198—211.
- A. J. F. Rosenbach, in: [von Langenbeck's] Archiv für klinische Chirurgie, Berlin, 1887, 36: 346.
- J. V. Klauder: Erysipeloid and swine erysipelas in man. A clinical and bacteriological review: Swine erysipelas in the United States. Journal of the American Medical Association, Chicago, 1926, 86: 536—541.
- J. V. Klauder, et al: A distinctive form of erysipeloid among fish handlers. Archives of Dermatology and Syphilology, Chicago, 1926, 14: 622.
- Ewald FW. The genus Erysipelothrix. In: Starr MP, Stolp H, Triiper HG, Balows A, Schlegel HG (eds) The prokaryotes: a handbook on habitats, isolation, and identification of bacteria, Vol 2. New York, Springer-Verlag. 1981: 1688—1700.
- Conklin, R. H., and J. H. Steele. 1979. Erysipelothrix infections, p. 327—337. In J. H. Steele (ed.), CRC handbook. Series in zoonoses, vol. 1, sect. A. CRC Press, Inc., Boca Raton, Fla.
- Gledhill, A. W. 1948. Discussion on swine erysipelas (Erysipelothrix rhusiopathiae) in man and animals. Proc. R. Soc. Med. 41:330-332.
- Wood, R. L. 1975. Erysipelothrix infection, p.271-281. In W. T. Hubbert, W. F. McCullough and P. R. Schnurrenberger (ed.), Diseases transmitted from animals to man, 6th ed. Charles C Thomas, Publisher, Springfield, Ill.
- Takahashi T, Sawada T, Muramatsu M et al. Serotype, antimicrobial susceptibility, and pathogenicity of Erysipelothrix rhusiopathiae isolates from tonsils of apparently healthy slaughter pigs. J Clin Microbiol 1987; 25: 536—539
- Takahashi T, Fujisawa T, Tamura Y et al. DNA relatedness among Erysipelothrix rhusiopathiae strains representing all twenty-three serovars and Erysipelothrix tonsillarum. Int J Syst Bacteriol 1992; 42: 469—473.
- Shimoji Y, Ogawa Y, Osaki M, et al. Adhesive surface proteins of Erysipelothrix rhusiopathiae bind to polystyrene, fibronectin, and type I and IV collagens. J Bacteriol. 2003 May. 185(9):2739-48.
- Wang Q, Chang BJ, Mee BJ, Riley TV. Neuraminidase production by Erysipelothrix rhusiopathiae. Vet Microbiol. 2005 May 20. 107(3-4):265-72.
Джерела та література
- Zeina Nehme Ghorayeb, Mona Matta-Muallem Erysipeloid. Jul 17, 2014 Medscape / Dermatology / Bacterial Infections (Chief Editor Dirk M Elston) [1] [ 1 серпня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Brooke CJ, Riley TV. Erysipelothrix rhusiopathiae: bacteriology, epidemiology and clinical manifestations of an occupational pathogen. J Med Microbiol. 1999 Sep. 48(9):789-99. (англ.)
- S. Veraldi; V. Girgenti; F. Dassoni; R. Gianotti (2009). «Erysipeloid: a review». Journal of Clinical and Experimental Dermatology 34: 859—862. (англ.)
- Reboli AC, Farrar WE. Erysipelothrix rhusiopathiae: an occupational pathogen. Clin Microbiol Rev. 1989 Oct. 2(4):354-9. (англ.)
- Q. Wang; B.J. Chang; Th.V. Riley (2010). «Erysipelothrix rhusiopathiae». Journal of Veterinary Microbiology 140: 405—417.
- Dennis L. Stevens, Alan L. Bisno, Henry F. Chambers, E. Patchen Dellinger, Ellie J. C. Goldstein, Sherwood L. Gorbach, Jan V. Hirschmann, Sheldon L. Kaplan, Jose G. Montoya, and James C. Wade Practice Guidelines for the Diagnosis and Management of Skin and Soft Tissue Infections: 2014 Update by the Infectious Diseases Society of America. Clin Infect Dis. (2014) doi: 10.1093/cid/ciu296 (англ.)
- Barber M. Discussion on swine erysipelas infection (Erysipelothrix rhusiopathiae) in man and animals. Proc R Soc Me 1948; 41: 238—233. (англ.)
Посилання
- Erysipelothrix rhusiopathiae. (1999—2006) Provet Healthcare Information. [2] [ 22 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Annette C. Reboli Erysipelothrix rhusiopathiae [3] [ 16 листопада 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Erizipelo yid angl Erysipeloid lat erysipeloidum pohodit vid grec erysipelas chervona shkira ta grec eἶdos vid takozh fr rouget du porc sinonimi v tomu chisli j zastarili mishacha septicemiya krasnuha naturalistiv erizipeloyid Rozenbaha eritema Bejkera Bejkera Rozenbaha sindrom I j sindrom Klaudera zoonozna infekcijna hvoroba z perevazhnim urazhennyam shkiri Variantom hvorobi u tvarin ye beshiha svinej tomu dlya oznachennya lyudskogo zahvoryuvannya slid zastosovuvati same termin erizipeloyid Takozh erizipeloyid vidnosyat do profesijnih hvorob u bilshosti krayin perevazhaye zahvoryuvanist sered lyudej yaki profesijno kontaktuyut z ptahami ribami deyakimi ssavcyami tosho ErizipeloyidProyavi erizipeloyidu v lyudini harakterni blyashki na ruciProyavi erizipeloyidu v lyudini harakterni blyashki na ruciSpecialnistinfekcijni hvorobiSimptomieritema papula limfangit limfoadenopatiya i subfebrilna temperaturaPrichinidMetod diagnostikifizikalne obstezhennya i biopsiyaPreparatipenicilin G amoksicilin ceftriakson i klindamicinKlasifikaciya ta zovnishni resursiMKH 111B96MKH 10A26DiseasesDB4432MedlinePlus000632eMedicinederm 602MeSHD004887Istorichni vidomostiZbudnika hvorobi Erysipelothrix rhusiopathiae vpershe vidiliv nimeckij mikrobiolog Robert Koh u 1876 roci z organizmu mishi yaku do cogo zarazili krov yu sho rozklalasya Koh nazvav zbudnika bacila mishachoyi septicemiyi U 1882 roci Fridrih Leffler izolyuvav podibnu bakteriyu zi shkirnih krovonosnih sudin svini yaka pomerla vid beshihi svinej i buv takim chinom pershim hto opisav infekcijnogo agenta hvorobi u svinej Pro pershi vipadki erizipeloyidu v lyudej povidomiv britanskij likar Vilyam Bejker u 1873 roci pid nazvoyu zmiyina eritema Ale fakt urazhennya Erysipelothrix rhusiopathiae lyudej vstanoviv nimeckij likar Fridrih Rozenbah 1884 roku koli vin vidiliv podibnij Kohovomu mikroorganizm zi shkirnih urazhen a potim vidiliv 3 rizni varianti yak vin vvazhav vid svinej ptahiv ta lyudej Todi vin dav im vidpovidni nazvi E muriseptica E porci ta E erysiploides Ce Rozenbah vviv nazvu hvorobi erizipeloyid vidmezhuvavshi takim chinom vid vidomoyi na toj chas beshihi Vin opisav legkij perebig hvorobi sho vidpovidaye shkirnomu erizipeloyidu zgidno z suchasnoyu klasifikaciyeyu Dzhozef Klauder u 1926 roci opisav tyazhchu formu perebigu erizipeloyidu z urazhennyami vnutrishnih organiv erizipeloyidnij sepsis zgidno z suchasnoyu klasifikaciyeyu Do 1966 roku isnuvalo 36 riznih nazv zbudnika erizipeloyidu ale togo roku virishili pro nadannya bakteriyi nazvi Erysipelothrix rhusiopathiaeAktualnistHvoroba poshirena sered bagatoh tvarin povsyudno Zarazhenimi zokrema ye svini vivci velika rogata hudoba koni sobaki vedmedi kenguru oleni mishi grizuni tyuleni morski levi kitopodibni norki burunduki rakopodibni ribi solonih i prisnih vodojm krokodili kajmani muhi klishi mishachi blohi indichki kuri kachki gusi golubi gorobci shpaki orli papugi fazani pavichi kanarki zyabliki chizhi drozdi gorlici ta bili leleki Zahvoryuvanist sered lyudej vidnosno nizka obumovlena profesijnimi faktorami Chasto pri rozvitku shkirnoyi formi cherez vidsutnist garyachki ta intoksikaciyi hvori nikudi ne zvertayutsya sho prizvodit do vidsutnosti oficijnoyi reyestraciyi tomu svitova zahvoryuvanist nevidoma EtiologiyaKulturalni ta morfologichni osoblivosti Erysipelothrix rhusiopathiae Verhnij ryad zbilshennya u 3200 raziv farbuvannya kristal violetom Nizhnij ryad zbilshennya u 32 razi Zbudnika erizipeloyidu Erysipelothrix rhusiopathiae bukvalno ukrayinskoyu nitka chervonoyi shkiri pri chervonij patologiyi vidnosyat do rodini Corynebacteriaceae Yavlyaye soboyu korotku palichku zavdovzhki 0 9 1 5 mkm zavshirshki 0 1 0 3 mkm grampozitivnu katalaz negativnu oksidaz negativnu neruhomu Spor i kapsul ne utvoryuye Erizipelotriksiv mozhna sposterigati u riznih spoluchennyah u viglyadi korotkih lancyuzhkiv u parah u konfiguraciyi V abo navit yak okremi klitini Rostut yak v aerobnih tak i anaerobnih umovah V anaerobnih umovah pri pidvishenni rivnyu SO2 zrostayut krashe Ne mayut endotoksinu Erysipelothrix rhusiopathiae inodi pri rozglyadanni v optichnij mikroskop prijmayut za korinebakterij abo listerij Na vidminu vid korinebakterij erizipelotriksi neruhomi j ne rostut na selektivnih dlya korinebakterij pozhivnih seredovishah Na vidminu vid listerij ne sprichinyuyut kon yunktivit u krolikiv pri vvedenni v kon yunktivalnij mishok Takozh mozhe buti pomilkoyu piznye mikroskopichne doslidzhennya farbovanih za Gramom erizipelotriksiv voni shvidko zabarvlyuyutsya pozitivno ale duzhe shvidko vicvitayut i mozhut stati takim chinom gramnegativnimi Chitko vidriznyaye erizipelotriksiv vid inshih bakterij pevni osoblivosti v budovi klitinnoyi stinki za tak zvanim V tipom V erizipelotriksiv peptidnij mistok utvoryuyetsya mizh aminokislotami v poziciyah 2 i 4 prileglih do peptidu bichnih lancyugiv todi yak v inshih bakterij V tipu take vidbuvayetsya v poziciyah 3 i 4 Erizipelotriksa chasto vidilyayut z gruntu zalishkiv yizhi ta z vodi zabrudnenoyi infikovanimi tvarinami Mayut visoku stijkist u dovkilli Pri varinni shmatka m yasa zavtovshki v 10 sm gine lishe cherez 2 5 godini Solinnya i kopchennya m yasa ne vbivaye jogo U trupah tvarin mozhe zberigatisya vprodovzh 3 4 misyaciv u svinyachih fekaliyah do 5 misyaciv Erizipelotriksovi koloniyi na tverdih pozhivnih seredovishah pri zrostanni mayut dvi rizni kulturalni formi gladki ta grubi Gladki koloniyi priblizno 0 1 mm u diametri opukli ta krugli Grubi koloniyi trohi bilshe na 0 2 0 4 mm u diametri ploski ta mayut matovu poverhnyu Grubi koloniyi voliyut do zlegka kislih umov u seredovishi pri temperaturi 37 C todi yak gladki do zlegka luzhnogo rN pri temperaturi 30 C Dlya krashogo zrostannya u seredovishe mayut buti dodani deyaki aminokisloti riboflavin a takozh neveliku kilkist oleyinovoyi kisloti i triptofanu Nayavnist velikoyi kilkosti shtamiv u erizipelotriksa potrebuye virishennya pitannya chi ye cej vid duzhe neodnoridnim vidilyayut shonajmenshe 23 serologichni varianti chi ye neobhidnist vidilennya shonajmenshe she 3 h okremih vidiv u rodi Erysipelothrix do rechi erizipelotriksa na pevnomu etapi vidnosili do rodu Listeria kudi she yak samostijnij vid okrim Erysipelothrix rhusiopathiae vidnosyat vidkritij 1987 roku Erysipelothrix tonsillarum Erizipelotriks gine shvidko vid 1 rozchinu hlornogo vapna 3 chutlivij do penicilinu i antibiotikiv tetraciklinovoyi grupi Epidemiologichni osoblivostiDzherelo ta rezervuari infekciyi Indiki i svini ye najbilshimi dzherelami ta rezervuarami hvorobi ridshe vivci inshi ptahi ribi i reptiliyi U rib nezvazhayuchi na fakt vidilennya z velikoyi kilkosti vidiv ta osobin nemaye pri comu oznak zahvoryuvannya todi yak v inshih vidiv osoblivo ssavciv zahvoryuvannya ye Hocha vidilennya zbudnika z fekaliyami vidznachayut u zdorovih tvarin Hvori lyudi ne ye dzherelami infekciyi dlya otochuyuchih Mehanizm i faktori peredachi Zarazhennya zazvichaj vidbuvayetsya zavdyaki kontaktnomu mehanizmu peredachi cherez poshkodzhenu shkiru pri roboti z infikovanim m yasom vipadkovomu ukoli tvarinnimi ptashinimi abo rib yachimi kistkami kontakti z hvorimi tvarinami Inodi mozhlive zarazhennya pri vikoristanni nemitih znaryad kuharskoyi diyalnosti Sprijnyatlivij kontingent ta imunitet Erizipeloyid chastishe sposterigayut sered tvarinnikiv veterinariv pracivnikiv boyen kushniriv m yasnikiv ribalok torgovciv riboyu domogospodarok kuhariv fermeriv Zahvoryuvannya najchastishe vidbuvayutsya protyagom lita abo na pochatku oseni Chastishe hvoroba maye sporadichnij harakter ale zridka buvayut neveliki spalahi Perenesena hvoroba zalishaye pislya sebe nestijkij imunitet PatogenezZmini u shkiri U patogenezi vidznachayut sho zbudnik yakij maye visoku stijkist do faktoriv dovkillya vhodit v shkiru cherez podryapini abo ukoli U shkiri cej mikroorganizm yakij zdatnij viroblyati pevni fermenti faktori agresiyi yaki dopomagayut jomu rozsikati svij shlyah cherez tkanini Bulo viyavleno sho tilki patogenni shtami E rhusiopathiae zdatni produkuvati ferment Cej ferment dopomagaye mikroorganizmu u vtorgnenni do tkanin Krim togo 2 adgezivni poverhnevi bilki zbudnika RspA ta RSPB zv yazuyutsya z kolagenom tipiv I i IV sho takozh sproshuye proniknennya Patologoanatomichnij preparat sercya pri generalizovanomu erizipeloyidi urazhennya endokardu ta klapaniv sercya endokardit Generalizaciya U toj zhe chas imunna sistema hvorogo aktivizuyetsya shob pochati borotbu zi zbudnikom Pri comu mikroorganizm mozhe uniknuti imunnogo naglyadu i poshiritisya v makroorganizmi cherez sudinnu sistemu do suglobiv sercya golovnogo mozku centralnoyi nervovoyi sistemi i legeniv Najchastishe postrazhdalim pri cij hvorobi krim shkiri ye serce Patomorfologichni zmini pri erizipeloyidi V epidermisi ye spongioz yakij mozhe buti dosit serjoznim shob sprichiniti utvorennya inodi vnutrishnodermalnih puziriv bull Pomitnim ye nabryak soskovogo sharu dermi z rozshirennyam krovonosnih i limfatichnih sudin U retikulyarnij dermi sposterigayut perivaskulyarne infiltrativne zapalennya klitin zi skupchennyam tam nejtrofiliv i eozinofiliv Klinichni oznakiKlasifikaciya U Mizhnarodnomu klasifikatori hvorob 10 go pereglyadu u I rozdili Deyaki infekcijni ta parazitarni hvorobi pidrozdili Deyaki zoonozni bakterialni hvorobi vidilyayut Erizipeloyid A26 u yakomu dodatkovo viriznyayut shkirnij erizipeloyid A26 0 erizipeloyidnij sepsis A26 7 inshi formi erizipeloyidu A26 8 neutochnenij erizipeloyid A26 9 U klinichnomu perebigu erizipeloyidu rozriznyayut 3 klinichni formi lokalna shkirna takozh vidoma she yak erizipeloyid Rozenbaha vidbuvayetsya najchastishe vidpovidaye v MKH 10 shkirnomu erizipeloyidu A26 0 difuzna shkirna vidpovidaye v MKH 10 inshim formam erizipeloyidu A26 8 generalizovana yaka suprovodzhuyetsya bakteriyemiyeyu endokardit mozhe rozvivatisya a mozhe buti vidsutnim vidpovidaye v MKH 10 erizipeloyidnomu sepsisu A26 7 Takozh chasto v praktichnij diyalnosti she vidilyayut suglobovu ta tonzilyarnu urazhennya migdalikiv formi yaki slid vidnositi do inshih form erizipeloyidu A26 8 zgidno z MKH 10 Lokalizovana forma Urazhennya najchastishe lokalizuyutsya na rukah v osnovnomu na palcyah Prote bud yaki vidkriti dilyanki oblasti tila mozhut buti urazheni Urazhennya yavlyayut soboyu dobre rozmezhovanu spochatku yaskravo chervonu azh do purpurnogo blyashku z gladkoyu bliskuchoyu poverhneyu Na dotik tepla ne napruzhena Shvidko u bagatoh vipadkah do chervonogo dodayetsya fioletovij vidtinok abo po krayam blyashki abo navit sucilno Zrostannya blyashki do pevnogo etapu jde zi shvidkistyu 2 3 sm za dobu Inodi mozhe viniknuti limfangit ta regionarnij do miscya urazhennya limfadenit Po miri viduzhannya jde pigmentaciya zi zminoyu koloru blyashki na korichnevij Zridka mozhut z yavitisya puziri bulli yak ce znachno chastishe vidbuvayetsya pri beshisi Mozhe buti misceve pechinnya abo neznachnij bil Pri comu garyachka ne ye obov yazkovoyu yak i proyavi zagalnoyi intoksikaciyi Difuzna shkirna forma Pri cij formi z yavlyayutsya na riznih chastinah tila mnozhinni dobre rozmezhovani fioletovi blyashki z chitkimi mezhami i zapadannyam ta deyakim blidnishannyam ta zapadannyam u centri Inodi z yavlyayetsya misceve pechinnya abo nevelikij bil Pri comu tak samo yak i pri lokalizovanij formi garyachka i simptomi zagalnoyi intoksikaciyi mozhut ne rozvinutisya Generalizovana forma Shkirni urazhennya mozhut navit i ne z yavitisya Yaksho voni ye to z yavlyayutsya yak lokalizovani blyashki ale z nabryakom navkolishnih tkanin ta nekrozom u centri blyashki Takozh mozhlivi mnozhinni urazhennya shkiri Hvoroba v takih vipadkah perebigaye z garyachkoyu intoksikacijnimi proyavami Endokardit ye najbilsh poshirenim proyavom pri cij formi Takozh mozhlivoyu ye poyava miokarditu meningitu pnevmoniyi urazhennya ochej tosho Inshi formiPri suglobovij formi okrim shkirnih urazhen z yavlyayutsya artriti yaki harakterizuyutsya pripuhlistyu ta bolem v urazhenomu suglobi Inodi takij artrit trivaye bagato misyaciv ta prizvodit do deformaciyi sugloba Tonzilyarna forma rozvivayetsya pri vzhivanni infikovanih harchovih produktiv Hvoroba pochinayetsya gostro z pidvishennya temperaturi tila oznobu bolyu v gorli Vidznachayut yaskravu giperemiyu pidnebinnih migdalikiv duzhok m yakogo pidnebinnya Na shkiri mozhut z yavitisya visipannya yak pri shkirnij formi UskladnennyaFormuvannya vnaslidok endokarditu urazhennya klapaniv z formuvannyam sercevoyi nedostatnosti pri suglobovij formi mozhe rozvinutisya ankiloz suglobu DiagnostikaKlinichno epidemiologichna diagnostika U pershu chergu diagnostiku erizipeloyidu gruntuyut na kliniko epidemiologichnih kriteriyah osoblivo za nayavnosti shkirnih urazhen Nayavnist profesijnogo faktoru poshkodzhennya shkiri osoblivo v razi ukolu kistkoyu poyava harakternih blyashok osoblivo z fioletovim vidtinkom dozvolyaye postaviti diagnoz U nepevnih vipadkah provodyat doslidzhennya zastosuvannya yakih ta poryadok obumovleni klinichnoyu formoyu Provodyat ziskribok shkiri u miscyah urazhennya z podalshim farbuvannyam za Gramom z metoyu podalshogo doslidzhennya za dopomogoyu optichnogo mikroskopa abi viyaviti grampozitivnogo Erysipelothrix rhusiopathiae Odnak doslidzhennya chasto daye negativnij rezultat tomu sho zbudnik znahoditsya u glibokih sharah i mikroorganizmiv znajti za dopomogoyu vishkribannya ne vdayetsya Vikoristovuyut bakteriologichnij posiv bioptatu shkiri yakogo berut z krayiv blyashok na specialni pozhivni seredovisha zbagacheni sirovatkoyu krovi Inkubaciyu kulturi provodyat pri kimnatnij temperaturi Bakteriologichnij posiv krovi vikoristovuyut v diagnostici generalizovanoyi formi erizipeloyidu LikuvannyaZauvazhte Vikipediya ne daye medichnih porad Yaksho u vas vinikli problemi zi zdorov yam zvernitsya do likarya Pershochergovo za nayavnosti garyachki ta intoksikaciyi artritu endokarditu tosho rekomenduyut etiotropne likuvannya yake napravleno na znishennya zbudnika Rekomenduyut penicilin po 500 tisyach OD 4 6 raziv na den vnutrishnom yazovo abo amoksicilin po 0 5 g 3 razi na den protyagom 7 14 dniv Mozhlive zastosuvannya ceftriaksonu klindamicinu Do vankomicinu zbudnik ye stijkim Za vidsutnosti garyachkovo intoksikacijnih proyaviv zastosuvannya antibiotikiv ne ye docilnim U takij situaciyi rekomenduyut rozpilyuvannya na blyashkah rozchiniv yaki mayut dezinfekcijni vlastivosti Hirurgichne vtruchannya ne rekomenduyut adzhe vono stvoryuye umovi dlya poshirennya miscevih urazhen spovilnyuye viduzhannya Za nayavnosti endokarditu z poshkodzhennyam klapaniv mozhe znadobitisya kardiohirurgichne vtruchannya iz zaminoyu klapaniv na shtuchni ProfilaktikaGolovnim dlya profilaktiki ye zapobigannya poshkodzhennya shkiri pri kontakti z tvarinami chi yihnimi reshtkami Dlya zapobigannya hvorobi mozhut buti rozpileni na robochi zoni napriklad na ribalskih sudnah m yasnih prilavkah tosho dezinfikuvalni zasobi Pri visokomu riziku viniknennya hvorobi pislya poshkodzhennya shkiri mozhlive vikoristannya amoksicilinu dlya postkontaktnoyi profilaktiki Div takozhBeshiha svinej BeshihaPrimitkiWood RL Erysipelothrix infection In Hubbert WT McCulloch WF Schnurrenberger PR eds Diseases transmitted from animals to man 6th edn Springfield IL Thomas 1975 271 281 W M Baker Erythema serpens St Bartholomew s Hospital Reports London 1873 9 198 211 A J F Rosenbach in von Langenbeck s Archiv fur klinische Chirurgie Berlin 1887 36 346 J V Klauder Erysipeloid and swine erysipelas in man A clinical and bacteriological review Swine erysipelas in the United States Journal of the American Medical Association Chicago 1926 86 536 541 J V Klauder et al A distinctive form of erysipeloid among fish handlers Archives of Dermatology and Syphilology Chicago 1926 14 622 Ewald FW The genus Erysipelothrix In Starr MP Stolp H Triiper HG Balows A Schlegel HG eds The prokaryotes a handbook on habitats isolation and identification of bacteria Vol 2 New York Springer Verlag 1981 1688 1700 Conklin R H and J H Steele 1979 Erysipelothrix infections p 327 337 In J H Steele ed CRC handbook Series in zoonoses vol 1 sect A CRC Press Inc Boca Raton Fla Gledhill A W 1948 Discussion on swine erysipelas Erysipelothrix rhusiopathiae in man and animals Proc R Soc Med 41 330 332 Wood R L 1975 Erysipelothrix infection p 271 281 In W T Hubbert W F McCullough and P R Schnurrenberger ed Diseases transmitted from animals to man 6th ed Charles C Thomas Publisher Springfield Ill Takahashi T Sawada T Muramatsu M et al Serotype antimicrobial susceptibility and pathogenicity of Erysipelothrix rhusiopathiae isolates from tonsils of apparently healthy slaughter pigs J Clin Microbiol 1987 25 536 539 Takahashi T Fujisawa T Tamura Y et al DNA relatedness among Erysipelothrix rhusiopathiae strains representing all twenty three serovars and Erysipelothrix tonsillarum Int J Syst Bacteriol 1992 42 469 473 Shimoji Y Ogawa Y Osaki M et al Adhesive surface proteins of Erysipelothrix rhusiopathiae bind to polystyrene fibronectin and type I and IV collagens J Bacteriol 2003 May 185 9 2739 48 Wang Q Chang BJ Mee BJ Riley TV Neuraminidase production by Erysipelothrix rhusiopathiae Vet Microbiol 2005 May 20 107 3 4 265 72 Dzherela ta literaturaZeina Nehme Ghorayeb Mona Matta Muallem Erysipeloid Jul 17 2014 Medscape Dermatology Bacterial Infections Chief Editor Dirk M Elston 1 1 serpnya 2016 u Wayback Machine angl Brooke CJ Riley TV Erysipelothrix rhusiopathiae bacteriology epidemiology and clinical manifestations of an occupational pathogen J Med Microbiol 1999 Sep 48 9 789 99 angl S Veraldi V Girgenti F Dassoni R Gianotti 2009 Erysipeloid a review Journal of Clinical and Experimental Dermatology 34 859 862 angl Reboli AC Farrar WE Erysipelothrix rhusiopathiae an occupational pathogen Clin Microbiol Rev 1989 Oct 2 4 354 9 angl Q Wang B J Chang Th V Riley 2010 Erysipelothrix rhusiopathiae Journal of Veterinary Microbiology 140 405 417 Dennis L Stevens Alan L Bisno Henry F Chambers E Patchen Dellinger Ellie J C Goldstein Sherwood L Gorbach Jan V Hirschmann Sheldon L Kaplan Jose G Montoya and James C Wade Practice Guidelines for the Diagnosis and Management of Skin and Soft Tissue Infections 2014 Update by the Infectious Diseases Society of America Clin Infect Dis 2014 doi 10 1093 cid ciu296 angl Barber M Discussion on swine erysipelas infection Erysipelothrix rhusiopathiae in man and animals Proc R Soc Me 1948 41 238 233 angl PosilannyaErysipelothrix rhusiopathiae 1999 2006 Provet Healthcare Information 2 22 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Annette C Reboli Erysipelothrix rhusiopathiae 3 16 listopada 2015 u Wayback Machine angl