Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Цислейтанія (нім. Cisleithanien також Zisleithanien, укр. Долитавщина, угор. Ciszlajtánia, чеськ. Předlitavsko, словац. Predlitavsko, пол. Przedlitawia, хорв. Cislajtanija, словен. Cislajtanija, рум. Cisleithania, італ. Cisleitania) — у 1867–1918 роках назва однієї із двох складових частин Австро-Угорщини. Цислейтанія охоплювала землі, безпосередньо підконтрольні австрійській імперській короні, Транслейтанія — угорській королівській короні.
| Королівства і землі, представлені в Рейхсраті (Імперській раді) Die im Reichsrat vertretenen Königreiche und Länder | |||||
| Австро-Угорщина | |||||
| |||||
| |||||
| Девіз лат. Indivisibiliter ac inseparabiliter Неподільні та нерозлучні | |||||
| Гімн немає Імператорський гімн Gott erhalte, Gott beschütze / Unsern Kaiser, unser Land! Боже, збережи, Боже, захисти, нашого імператора, нашу країну!
| |||||
 | |||||
| Столиця | Відень H G O | ||||
| Мови | німецька, чеська, польська, хорватська, сербська, українська, румунська, словенська, італійська | ||||
| Релігії | Католицизм, Протестантизм, Православ'я, Юдаїзм, Сунізм | ||||
| Форма правління | Конституційна монархія | ||||
| Імператор | |||||
| - 1867–1916 | Франц Йосиф I | ||||
| - 1916–1918 | Карл I | ||||
| Міністр-президент | |||||
| - 1867–1871 | Фрідрік фон Бейст | ||||
| - 1918 | Генріх Ламмаш | ||||
| Законодавчий орган | Райхсрат | ||||
| - Верхня палата | Палата шляхти | ||||
| - Нижня палата | Палата представників | ||||
| Історичний період | Неоімперіалізм | ||||
| - Австро-угорський компроміс | 30 березня 1867 | ||||
| - Розпад Австро-Угорщини | 31 жовтня 1918 | ||||
| - Шенбруннська декларація | 11 листопада 1918 | ||||
| - Скасування монархії | 12 листопада 1918 | ||||
| Площа | |||||
| - 1910 | 300 005 км2 | ||||
| Населення | |||||
| - 1910 | 28 571 934 осіб | ||||
| Густота | 95,2 осіб/км² | ||||
| Валюта | Ґульден (1867–1892) Крона (1892–1918) | ||||
| Сьогодні є частиною |  Австрія Боснія і Герцеговина Хорватія Чехія Італія Чорногорія Польща Румунія Словенія Україна | ||||
| |||||
Назва
Хоронім Цислейтанія походить від назви прикордонної річки Лейти (Литави).
Офіційною назвою Цислейтанії було нім. Die im Reichsrat vertretenen Königreiche und Länder — Королівства і землі, представлені в Райхсраті (Імперській раді).
Історія
До угоди 1867 року і утворення Австро-Угорщини, розділеної на Цислейтанську і Транслейтанську половини, термін «Австрія» був загальною назвою для всіх земель створеної в 1804 році Австрійської імперії. В австро-угорський період під «Австрією» мали на увазі Цислейтанську половину держави в протилежність Транслейтанській (або Угорській в ширшому сенсі).
Територіально землі австрійської корони включали не лише сучасну Австрію, але також і Словенію, Чехію, Моравію, значні області сучасних Хорватії, Польщі й України, а також деякі райони Італії (Гориція, Трієст, частину Тіроля).
У складі Австро-Угорщини цислейтанські (австрійські) землі мали окремий від угорських парламент (вищезазначений Райхсрат), уряд (очолюваний ) і деякі інші органи управління.
Населення
| Національність | Кількість | % від загальної кіл. насення |
|---|---|---|
| Німці | 9 950 266 | 34,8 % |
| Чехи | 6 435 983 | 22,5 % |
| Поляки | 4 967 984 | 17,3 % |
| Рутени (Українці) | 3 518 854 | 12,3 % |
| Словенці | 1 252 940 | 4,4 % |
| Хорвати та Серби | 783 334 | 2,8 % |
| Італійці | 768 422 | 2,7 % |
| Румуни | 275 115 | 1 % |
| Угорці | 10 974 | 0,03 % |
| Інші | 2 ‰ | |
| Загалом | 28 571 934 | 100 ‰ |
| Джерело: Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Österreichs nach den Ergebnissen der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 | ||
Адміністративно-територіальний поділ
| № | Герб | Земля | Німецька назва | Столиця | Площа в км² | Населення (1910) |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 |  | Богемське королівство | Königreich Böhmen | Прага | 51.947 | 6.769.548 |
| 2 |  | Герцогство Буковина | Herzogtum Bukowina | Чернівці | 10.441 | 800.098 |
| 3 |  | Герцогство Каринтія | Herzogtum Kärnten | Клаґенфурт | 10.326 | 396.200 |
| 4 |  | Герцогство Крайна | Herzogtum Krain | Любляна | 9.954 | 525.995 |
| 5 |  | Королівство Далмація | Königreich Dalmatien | Задар | 12.831 | 645.666 |
| 6 |  | Королівство Галичини та Володимирії | Königreich Galizien und Lodomerien | Львів | 78.497 | 8.025.675 |
| 7 |    | Австрійське Примор'я Графство Гориця і Градишка Імперське вільне місто Трієст Маркграфство Істрія | Österreichisches Küstenland Gefürstete Grafschaft Görz und Gradisca Reichsunmittelbare Stadt Triest Markgrafschaft Istrien | Трієст Гориція Пореч | 7.969 95 2.918 4.956 | 893.797 229.510 260.721 403.566 |
| 8 |  | Князівство Нижня Австрія | Erzherzogtum Österreich unter der Enns | Відень | 19.825 | 3.513.814 |
| 9 |  | Маркграфство Моравія | Markgrafschaft Mähren | Брно | 22.222 | 2.622.271 |
| 10 |  | Герцогство Зальцбург | Herzogtum Salzburg | Зальцбург | 7.153 | 214.737 |
| 11 |  | Князівство Верхньої і Нижньої Сілезії | Herzogtum Ober- und Niederschlesien, Herzogtum Schlesien | Опава | 5.147 | 756.949 |
| 12 |  | Герцогство Штирія | Herzogtum Steiermark | Грац | 22.425 | 1.444.157 |
| 13 |  | Графство Тіроль | Gefürstete Grafschaft Tirol | Інсбрук | 26.683 | 946.613 |
| 14 |  | Князівство Верхня Австрія | Erzherzogtum Österreich ob der Enns | Лінц | 11.982 | 853.006 |
| 15 |  | Область Форарльберґ | Das Land Vorarlberg | Брегенц | 2.602 | 145.408 |
Цислейтанія (Австрійська імперія): 1. Богемія, 2. Буковина, 3. Каринтія, 4. Крайна, 5. Далмація, 6. Галичина, 7. Примор'я, 8. Нижня Австрія, 9. Моравія, 10. Зальцбург, 11. Сілезія, 12. Штирія, 13. Тіроль, 14. Верхня Австрія, 15. Форарльберг;
Транслейтанія (Угорське королівство): 16. Угорщина, 17. Хорватія і Славонія;
Австро-Угорський кондомініум: 18. Боснія і Герцеговина
Див. також
Посилання
- Austro-Hungarian Monarchy. The Columbia Encyclopedia. Процитовано 23 квітня 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Avstriya znachennya Cislejtaniya nim Cisleithanien takozh Zisleithanien ukr Dolitavshina ugor Ciszlajtania chesk Predlitavsko slovac Predlitavsko pol Przedlitawia horv Cislajtanija sloven Cislajtanija rum Cisleithania ital Cisleitania u 1867 1918 rokah nazva odniyeyi iz dvoh skladovih chastin Avstro Ugorshini Cislejtaniya ohoplyuvala zemli bezposeredno pidkontrolni avstrijskij imperskij koroni Translejtaniya ugorskij korolivskij koroni Korolivstva i zemli predstavleni v Rejhsrati Imperskij radi Die im Reichsrat vertretenen Konigreiche und Lander Avstro Ugorshina 1867 1918 Prapor Gerb Deviz lat Indivisibiliter ac inseparabiliter Nepodilni ta nerozluchni Gimn nemayeImperatorskij gimn Gott erhalte Gott beschutze Unsern Kaiser unser Land Bozhe zberezhi Bozhe zahisti nashogo imperatora nashu krayinu source source track track track track track track track track track track track track track track track track Avstriyi istorichni kordoni na kartiCislejtaniya zemli avstrijskoyi koroni poznacheni chervonim Stolicya Viden 48 30 pn sh 16 23 sh d H G O Movi nimecka cheska polska horvatska serbska ukrayinska rumunska slovenska italijska Religiyi Katolicizm Protestantizm Pravoslav ya Yudayizm Sunizm Forma pravlinnya Konstitucijna monarhiya Imperator 1867 1916 Franc Josif I 1916 1918 Karl I Ministr prezident 1867 1871 Fridrik fon Bejst 1918 Genrih Lammash Zakonodavchij organ Rajhsrat Verhnya palata Palata shlyahti Nizhnya palata Palata predstavnikiv Istorichnij period Neoimperializm Avstro ugorskij kompromis 30 bereznya 1867 Rozpad Avstro Ugorshini 31 zhovtnya 1918 Shenbrunnska deklaraciya 11 listopada 1918 Skasuvannya monarhiyi 12 listopada 1918 Plosha 1910 300 005 km2 Naselennya 1910 28 571 934 osib Gustota 95 2 osib km Valyuta Gulden 1867 1892 Krona 1892 1918 Sogodni ye chastinoyu Avstriya Bosniya i Gercegovina Horvatiya Chehiya Italiya Chornogoriya Polsha Rumuniya Sloveniya Ukrayina Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Cislejtaniya Istoriya AvstriyiGallshtattska kulturaRimski provinciyi Norik Reciya KarantaniyaShidna markaGercogstvo AvstriyaErcgercogstvo AvstriyaSvyashenna Rimska imperiya Gabsburzka monarhiya Avstrijska imperiyaAvstro Ugorshina Cislejtaniya Nimecka AvstriyaPersha Avstrijska RespublikaFederativna derzhava AvstriyaAnshlyusAvstriya u chasi nacional socializmuOkupaciya Avstriyi soyuznikamiAvstrijska RespublikaPortal Avstriya pereglyanutiredaguvatiNazvaHoronim Cislejtaniya pohodit vid nazvi prikordonnoyi richki Lejti Litavi Oficijnoyu nazvoyu Cislejtaniyi bulo nim Die im Reichsrat vertretenen Konigreiche und Lander Korolivstva i zemli predstavleni v Rajhsrati Imperskij radi IstoriyaDo ugodi 1867 roku i utvorennya Avstro Ugorshini rozdilenoyi na Cislejtansku i Translejtansku polovini termin Avstriya buv zagalnoyu nazvoyu dlya vsih zemel stvorenoyi v 1804 roci Avstrijskoyi imperiyi V avstro ugorskij period pid Avstriyeyu mali na uvazi Cislejtansku polovinu derzhavi v protilezhnist Translejtanskij abo Ugorskij v shirshomu sensi Teritorialno zemli avstrijskoyi koroni vklyuchali ne lishe suchasnu Avstriyu ale takozh i Sloveniyu Chehiyu Moraviyu znachni oblasti suchasnih Horvatiyi Polshi j Ukrayini a takozh deyaki rajoni Italiyi Goriciya Triyest chastinu Tirolya U skladi Avstro Ugorshini cislejtanski avstrijski zemli mali okremij vid ugorskih parlament vishezaznachenij Rajhsrat uryad ocholyuvanij i deyaki inshi organi upravlinnya NaselennyaEtnichnij sklad naselennya 1910 Nacionalnist Kilkist vid zagalnoyi kil nasennya Nimci 9 950 266 34 8 Chehi 6 435 983 22 5 Polyaki 4 967 984 17 3 Ruteni Ukrayinci 3 518 854 12 3 Slovenci 1 252 940 4 4 Horvati ta Serbi 783 334 2 8 Italijci 768 422 2 7 Rumuni 275 115 1 Ugorci 10 974 0 03 Inshi 2 Zagalom 28 571 934 100 Dzherelo Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Osterreichs nach den Ergebnissen der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910Administrativno teritorialnij podil Gerb Zemlya Nimecka nazva Stolicya Plosha v km Naselennya 1910 1 Bogemske korolivstvo Konigreich Bohmen Praga 51 947 6 769 548 2 Gercogstvo Bukovina Herzogtum Bukowina Chernivci 10 441 800 098 3 Gercogstvo Karintiya Herzogtum Karnten Klagenfurt 10 326 396 200 4 Gercogstvo Krajna Herzogtum Krain Lyublyana 9 954 525 995 5 Korolivstvo Dalmaciya Konigreich Dalmatien Zadar 12 831 645 666 6 Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Konigreich Galizien und Lodomerien Lviv 78 497 8 025 675 7 Avstrijske Primor ya Grafstvo Goricya i Gradishka Imperske vilne misto Triyest Markgrafstvo Istriya Osterreichisches Kustenland Gefurstete Grafschaft Gorz und Gradisca Reichsunmittelbare Stadt Triest Markgrafschaft Istrien Triyest Goriciya Porech 7 969 95 2 918 4 956 893 797 229 510 260 721 403 566 8 Knyazivstvo Nizhnya Avstriya Erzherzogtum Osterreich unter der Enns Viden 19 825 3 513 814 9 Markgrafstvo Moraviya Markgrafschaft Mahren Brno 22 222 2 622 271 10 Gercogstvo Zalcburg Herzogtum Salzburg Zalcburg 7 153 214 737 11 Knyazivstvo Verhnoyi i Nizhnoyi Sileziyi Herzogtum Ober und Niederschlesien Herzogtum Schlesien Opava 5 147 756 949 12 Gercogstvo Shtiriya Herzogtum Steiermark Grac 22 425 1 444 157 13 Grafstvo Tirol Gefurstete Grafschaft Tirol Insbruk 26 683 946 613 14 Knyazivstvo Verhnya Avstriya Erzherzogtum Osterreich ob der Enns Linc 11 982 853 006 15 Oblast Forarlberg Das Land Vorarlberg Bregenc 2 602 145 408 Avstro Ugorshina Cislejtaniya Avstrijska imperiya 1 Bogemiya 2 Bukovina 3 Karintiya 4 Krajna 5 Dalmaciya 6 Galichina 7 Primor ya 8 Nizhnya Avstriya 9 Moraviya 10 Zalcburg 11 Sileziya 12 Shtiriya 13 Tirol 14 Verhnya Avstriya 15 Forarlberg Translejtaniya Ugorske korolivstvo 16 Ugorshina 17 Horvatiya i Slavoniya Avstro Ugorskij kondominium 18 Bosniya i GercegovinaDiv takozhAvstro ugorskij kompromis Nimecka Avstriya TranslejtaniyaPosilannyaAustro Hungarian Monarchy The Columbia Encyclopedia Procitovano 23 kvitnya 2008