Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Палата шляхти Австрії, Палата австрійської знаті (нім. Herrenhaus; чеськ. Panská sněmovna; італ. Camera dei signori; словен. Gosposka zbornica; пол. Izba Panów) — верхня палата Імператорської ради, двопалатного законодавчого органу Австрійської імперії з 1861 р. та цислейтанської (австрійської) половини Австро-Угорщини після компромісу 1867 року. Створена лютневим патентом, виданим імператором Францом Йосипом I 26 лютого 1861 р., що існував до кінця Першої світової війни та розпаду двоїстої монархії, коли 12 листопада 1918 р. перехідна Національна асамблея Німеччини та Австрії оголосила про її скасування. Його замінила Федеральна рада парламенту Австрії, реалізована [en] 1920 року.
| Палата шляхти Австрії нім. Herrenhaus | |||
 | |||
 | |||
| Дебатне приміщення Палати шляхти Австрії в Будівлі парламенту Австрії, м. Відень | |||
| Загальна інформація: | |||
| Юрисдикція: |  Австро-Угорщина | ||
| Тип: | двопалатний парламент | ||
| Дата заснування: | 1861 | ||
| Дата ліквідації: | 1918 | ||
| Верхня палата Імперської Ради: | |||
| Депутатів: | 306 (1917) | ||
| президент: |
| ||
| Адреса: | |||
| Адреса: | Будівля парламенту Австрії | ||
| |||
Історія
Перші спроби створити дорадчий комітет Рейхсрату були зроблені [en]1860 року. Оскільки позиції імператора Франца Йосифа були послаблені Другою італійською війною за незалежність та втратою Ломбардії, австрійський міністр-президент граф [de] прагнув до тісного союзу з високою буржуазією. Однак громадяни, орієнтовані на ліберальну політику, вимагали керуватися парламентською конституцією, що нарешті була оприлюднена патентом 18 лютого 1861 року. Створена під керівництвом наступника згаданого графа Рехберга ерцгерцогом Райнером та державним міністром [en], вона поступалася місцем у переході Австрії до конституційної монархії. До новоствореного двопалатного законодавчого органу Імператорської Ради входила Палата шляхти, яка мала на меті класово орієнтувати раду для противаги нижній [en], яку направляли провінційні збори (Ландтаг). Патент було відхилено в Угорському королівстві Габсбургів, яке вимагало власної конституції. Врешті-решт це призвело до створення суверенних земель Корони Святого Стефана в 1867 році.
Палата шляхти вперше зібралася 29 квітня 1861 р. у [en] у віденському [en] — до завершення будівлі австрійського парламенту на бульварі Рінгштрасе. Перша сесія на новому місці відбулася 4 грудня 1883 року. Приміщення для дебатів Палати шляхти було серйозно пошкоджене під час Другої світової війни. Відреставроване у сучасному стилі, воно сьогодні є місцем зборів Національної ради, нижньої палати австрійського парламенту.
Угорські магнати відмовились відсилати членів до австрійської Палати шляхти і наполягали на власному парламентському зібранні. Спочатку їхні прохання відхилив міністр Шмерлінг («Австрія може зачекати»). Проте, напередодні австро-угорського компромісу, інавгураційне засідання другого законодавчого органу відбулося 20 травня 1867 р.. Навіть не було призначено представників Угорщини. Через півроку [en] (угор. Országgyűlés) було відновлено грудневою Конституцією, включаючи палату представників, а також [en] (угор. Főrendiház), тоді як законодавчий орган Рейхсрату відповідав лише за землі Цислейтанської Корони. Ті спільні справи, які стосувались всієї Двоїстої монархії, такі як зовнішня політика, національна оборона та фінанси, були розглянуті парламентськими делегаціями по 60 депутатів; третину австрійських делегатів обирала Палата шляхти.
У грудні 1906 р. члени Палати шляхти на чолі з ерцгерцогом Францом Фердінандом виступили проти запровадження загального виборчого права, ініційованого австрійським урядом міністра-президента барона Макса Володимира фон Бека для задоволення вимог соціал-демократів Австрії підо впливом Віктора Адлера. Бек міг заручитися підтримкою імператора Франца Йосифа, який направив своїх Великих магістрів придворних принца Рудольфа Ліхтенштейнського та [en] з проханням про виборчу реформу до парламенту. Пропозиція була остаточно схвалена і застосована до Цислейтанських законодавчих виборів 1907 р. і 1911 року.
Під час розпаду Австро-Угорської імперії остання сесія Палати шляхти відбулася 30 жовтня 1918 року. Останній австрійський міністр-президент Генріх Ламаш заявив, що його кабінет, призначений імператором Карлом I 27 жовтня, не буде робити жодних політичних заяв, після чого засідання було перервано спікером принцом Альфредом III Віндіш-Грецом вже через п'ять хвилин. У той же час Тимчасові національні збори Німеччини та Австрії зібрались у Палаці Нідершеррайх (палаці Нижньої Австрії) і виконували вказівки канцлера Карла Ренера.
Місце діяльності Палати шляхти в Будівлі парламенту було зруйноване бомбардуванням під час Другої світової війни. Але було перебудоване в сучасному стилі й сьогодні служить палатою Австрійської національної ради.
Членство
На відміну від обраних у Палаті депутатів, більшість нових членів Палати шляхти були призначені. До складу Палати шляхти входили:
- призначені ерцгерцоги правлячого Дому Габсбург-Лотарингії
- австрійські архієпископи та єпископи княжого рангу (подібні до [en]Сполученого Королівства)
- глави заможних і поміщицьких шляхетних династій, які мають право від імператора Австрії (подібно до [en]перів)
- [en], призначені довічно імператором за заслуги перед державою чи церквою, наукою чи мистецтвом (подібно до пожиттєвого перства).
Була низка духовних перів, які сиділи в Палаті завдяки своїй церковній ролі у Римо-Католицькій Церкві, а також Греко-Католицькій Церкві. Поряд з ерцгерцогами імператорської сім'ї, решта членів становили повноправні світські шляхтичі; з них більшість були спадковими перами. Меншу кількість перів призначав монарх за іменною порадою австрійського міністра-президента або за порадою Комісії з призначень Палати шляхти.
Членство давалося першородством (по праву від народження) усіх спадкових перів. Кількість членів не була визначена, хоча закон, прийнятий в 1907 р., постановляв, що категорія перів має становити принаймні 150 місць, і не більше 170 місць.
Законопроєкти можуть бути внесені в Палату шляхти або Палату депутатів. Членам Палати шляхти також дозволялося виконувати ролі міністрів уряду. Палата шляхти мала власні служби підтримки, окремо від депутатів, включаючи бібліотеку Палати шляхти.
Палата шляхти уважно вивчала законопроєкти, що були схвалені Палатою депутатів, і регулярно переглядала та вносила до них зміни. Хоча це і не могло перешкодити законопроєктам, які вступали у статус офіційного закону, за винятком певних обмежених обставин, це могло стримувати їх і змушувати депутатів переглянути свої рішення. У цій якості шляхта діяла як перевірка Палати депутатів, яка була незалежною від виборчого процесу.
Промова імператора була виголошена в палаці Гофбург під час державного відкриття парламенту. Початковий план проведення церемоній відкриття в залі атріуму будівлі парламенту не був реалізований.
Склад
Духовні члени
Згідно з Патентом лютого 1861 р. та його поправками 1867 р., 18 членів Цислейтанського духовенства засідали в Палаті шляхти, незалежно від їх релігійної конфесії:
- римо-католицький принц-архієпископи [en], Праги, Зальцбурга, [en] та [en]
- римсько-католицькі архієпископи Лембергу та Задари, греко-католицький архієпископ Лембергу, вірменсько-католицький архієпископ Лембергу та греко-православний архієпископ Чернівіців
- Римо—католицький принц-єпископи [en], Бреслау (для єпископської території в австрійській Сілезії), Кракові, [en], [en], [en], [en] та [en].
Спадкові члени
106 сімей мали спадкове членство в Палаті шляхти. Це були:
| Три суверенні доми: Шістнадцять посередницьких княжих домів:
|
| Шістнадцять інших княжих домів:
|
|
Чотири посередницькі графи:
|
Шістдесят чотири інші графи:
[de], [de], [de], [de], [de], [de], Тарновські, [de], [en], [de], [de], [de], [de], [de], [de], [de], [de], [de], [de], [de], [de], [de], [de], [de], Коловрат, [de], Кінські, [de], [de], [de], [de], Зеротін, [de], [de], Потоцький, Голуховський, Лянцкоронські, [de], [de], [de], [de], [de], [de], Бадені, [de], [de], [de], [de], [de], [de], [de], [de], [de], [de] та Василько фон Серецький.
| Дев'ять баронських родин:
|
Три маркграфські родини:
|
У 1911 р. в імператорській родині було чотирнадцять князів, вісімнадцять єпископів, дев'яносто [en]перів та 169 перів. Це були виключно чоловіки. Серед деяких членів Палати шляхти, призначених на перів, є скляний магнат Людвіг Лобмеєр, бавовняний магнат [en], штирський поет Петер Розеггер та власник броварні [en]. Палата шляхти була очолювана президентом, якого підтримували два віце-президенти. З 1907 р. члени Палати шляхти могли висуватися на вибори до Палати депутатів. Шляхтичі, які не засідали в Палаті шляхти, завжди могли бути обраними до Палати депутатів.
Президентство
Згідно з Патентом від 18 лютого 1861 р., головуючий комітет Палати шляхти складався з президента та його заступників, завжди з числа аристократів, які були призначені імператором на початку нової законодавчої сесії. Також імператор мав ексклюзивне право відкликати президію, чого ніколи не було раніше. У засіданні по черзі головували члени ради, тимчасово виконуючи обов'язки президента Палати шляхти.
Президенти
- Карл Вільгельм, 8-й принц Ауерспергу (8 квітня 1861 — 31 грудня 1867)
- Йозеф, 4-й принц [en] (31 січня 1868 — 15 травня 1869)
- Карл Вільгельм, 8-й принц Ауерспергу (88 грудня 1869 — 21 травня 1870)
- Граф Франц Куфштайн (13 вересня 1870 — 1 березня 1871)
- Карл Вільгельм, 8-й принц Ауерспергу (21 грудня 1871 — 17 травня 1879)
- [en] (14 лютого 1871 — 10 серпня 1871)
- [en] граф Фердинанд [en]-Вайнсберг (30 вересня 1879 — 12 грудня 1896)
- Альфред III, принц Віндіш-Грац (25 березня 1897 — 12 листопада 1918)
Віце-президенти
- Альфред III, принц Віндіш-Грац (1892—1897)
- [en] (1897—1907)
- Максиміліан Егон II, 8-й принц Фюрстенбергу (21 травня 1917 — 12 листопада 1918)
- [de] (21 травня 1917 — 12 листопада 1918)
- Князь Фердинанд [de] (12 жовтня 1917 — 12 листопада 1918)
- Граф Ернст Сільва-Тарука (30 серпня 1917 — жовтень 1917)
Примітки
- (нім.) Index der Stenographischen Protokolle des Reichsrates, XII. Session, Abschnitt VI. Personalien des Herrenhauses des Reichsrathes
- (нім.) Gustav Adolf Metnitz. Auersperg, Karl Maria Alexander Fürst, Herzog von Gottschee. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1953, Band 1, S. 438 (Digitalisat).
- (нім.) Stenographisches Protokoll. Herrenhaus. 39. Sitzung der XXII. Session
Джерела
- (нім.) Lanjus, Friedrich Graf. Die erbliche Reichsratswürde in Österreich. Selbstverlag, Schloss Haindorf am Kamp, Langenlois, 1939.
- (нім.) G. Stourzh, Die Entwicklung der ersten Kammer in der österreichischen Verfassung unter besonderer Berücksichtigung der Zeit von 1848-61. Dissertation, Vienna, 1951.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Palata shlyahti Avstriyi Palata avstrijskoyi znati nim Herrenhaus chesk Panska snemovna ital Camera dei signori sloven Gosposka zbornica pol Izba Panow verhnya palata Imperatorskoyi radi dvopalatnogo zakonodavchogo organu Avstrijskoyi imperiyi z 1861 r ta cislejtanskoyi avstrijskoyi polovini Avstro Ugorshini pislya kompromisu 1867 roku Stvorena lyutnevim patentom vidanim imperatorom Francom Josipom I 26 lyutogo 1861 r sho isnuvav do kincya Pershoyi svitovoyi vijni ta rozpadu dvoyistoyi monarhiyi koli 12 listopada 1918 r perehidna Nacionalna asambleya Nimechchini ta Avstriyi ogolosila pro yiyi skasuvannya Jogo zaminila Federalna rada parlamentu Avstriyi realizovana en 1920 roku Palata shlyahti Avstriyi nim Herrenhaus Debatne primishennya Palati shlyahti Avstriyi v Budivli parlamentu Avstriyi m VidenZagalna informaciya Yurisdikciya Avstro UgorshinaTip dvopalatnij parlamentData zasnuvannya 1861Data likvidaciyi 1918Verhnya palata Imperskoyi Radi Deputativ 306 1917 prezident Karl Auershperg 1861 1867 Jozef Koloredo 1868 1869 Karl Auersperg 1869 1870 Franc Kufshtajn 1870 1871 Karl Auersperg 1871 1879 Anton Shmerling 1871 1871 Ferdinand Trautmansdorf 1879 1896 Alfred Vindish Grec 1897 1918 Adresa Adresa Budivlya parlamentu AvstriyiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Palata shlyahti AvstriyiIstoriyaPershi sprobi stvoriti doradchij komitet Rejhsratu buli zrobleni en 1860 roku Oskilki poziciyi imperatora Franca Josifa buli poslableni Drugoyu italijskoyu vijnoyu za nezalezhnist ta vtratoyu Lombardiyi avstrijskij ministr prezident graf de pragnuv do tisnogo soyuzu z visokoyu burzhuaziyeyu Odnak gromadyani oriyentovani na liberalnu politiku vimagali keruvatisya parlamentskoyu konstituciyeyu sho nareshti bula oprilyudnena patentom 18 lyutogo 1861 roku Stvorena pid kerivnictvom nastupnika zgadanogo grafa Rehberga ercgercogom Rajnerom ta derzhavnim ministrom en vona postupalasya miscem u perehodi Avstriyi do konstitucijnoyi monarhiyi Do novostvorenogo dvopalatnogo zakonodavchogo organu Imperatorskoyi Radi vhodila Palata shlyahti yaka mala na meti klasovo oriyentuvati radu dlya protivagi nizhnij en yaku napravlyali provincijni zbori Landtag Patent bulo vidhileno v Ugorskomu korolivstvi Gabsburgiv yake vimagalo vlasnoyi konstituciyi Vreshti resht ce prizvelo do stvorennya suverennih zemel Koroni Svyatogo Stefana v 1867 roci Zasidannya Palati shlyahti u en 1868 r Palata shlyahti vpershe zibralasya 29 kvitnya 1861 r u en u videnskomu en do zavershennya budivli avstrijskogo parlamentu na bulvari Ringshtrase Persha sesiya na novomu misci vidbulasya 4 grudnya 1883 roku Primishennya dlya debativ Palati shlyahti bulo serjozno poshkodzhene pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Vidrestavrovane u suchasnomu stili vono sogodni ye miscem zboriv Nacionalnoyi radi nizhnoyi palati avstrijskogo parlamentu Ugorski magnati vidmovilis vidsilati chleniv do avstrijskoyi Palati shlyahti i napolyagali na vlasnomu parlamentskomu zibranni Spochatku yihni prohannya vidhiliv ministr Shmerling Avstriya mozhe zachekati Prote naperedodni avstro ugorskogo kompromisu inavguracijne zasidannya drugogo zakonodavchogo organu vidbulosya 20 travnya 1867 r Navit ne bulo priznacheno predstavnikiv Ugorshini Cherez pivroku en ugor Orszaggyules bulo vidnovleno grudnevoyu Konstituciyeyu vklyuchayuchi palatu predstavnikiv a takozh en ugor Forendihaz todi yak zakonodavchij organ Rejhsratu vidpovidav lishe za zemli Cislejtanskoyi Koroni Ti spilni spravi yaki stosuvalis vsiyeyi Dvoyistoyi monarhiyi taki yak zovnishnya politika nacionalna oborona ta finansi buli rozglyanuti parlamentskimi delegaciyami po 60 deputativ tretinu avstrijskih delegativ obirala Palata shlyahti U grudni 1906 r chleni Palati shlyahti na choli z ercgercogom Francom Ferdinandom vistupili proti zaprovadzhennya zagalnogo viborchogo prava inicijovanogo avstrijskim uryadom ministra prezidenta barona Maksa Volodimira fon Beka dlya zadovolennya vimog social demokrativ Avstriyi pido vplivom Viktora Adlera Bek mig zaruchitisya pidtrimkoyu imperatora Franca Josifa yakij napraviv svoyih Velikih magistriv pridvornih princa Rudolfa Lihtenshtejnskogo ta en z prohannyam pro viborchu reformu do parlamentu Propoziciya bula ostatochno shvalena i zastosovana do Cislejtanskih zakonodavchih viboriv 1907 r i 1911 roku Pid chas rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi ostannya sesiya Palati shlyahti vidbulasya 30 zhovtnya 1918 roku Ostannij avstrijskij ministr prezident Genrih Lamash zayaviv sho jogo kabinet priznachenij imperatorom Karlom I 27 zhovtnya ne bude robiti zhodnih politichnih zayav pislya chogo zasidannya bulo perervano spikerom princom Alfredom III Vindish Grecom vzhe cherez p yat hvilin U toj zhe chas Timchasovi nacionalni zbori Nimechchini ta Avstriyi zibralis u Palaci Nidersherrajh palaci Nizhnoyi Avstriyi i vikonuvali vkazivki kanclera Karla Renera Misce diyalnosti Palati shlyahti v Budivli parlamentu bulo zrujnovane bombarduvannyam pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Ale bulo perebudovane v suchasnomu stili j sogodni sluzhit palatoyu Avstrijskoyi nacionalnoyi radi ChlenstvoBudivlya avstrijskogo parlamentu 1900 r Na vidminu vid obranih u Palati deputativ bilshist novih chleniv Palati shlyahti buli priznacheni Do skladu Palati shlyahti vhodili priznacheni ercgercogi pravlyachogo Domu Gabsburg Lotaringiyi avstrijski arhiyepiskopi ta yepiskopi knyazhogo rangu podibni do en Spoluchenogo Korolivstva glavi zamozhnih i pomishickih shlyahetnih dinastij yaki mayut pravo vid imperatora Avstriyi podibno do en periv en priznacheni dovichno imperatorom za zaslugi pered derzhavoyu chi cerkvoyu naukoyu chi mistectvom podibno do pozhittyevogo perstva Bula nizka duhovnih periv yaki sidili v Palati zavdyaki svoyij cerkovnij roli u Rimo Katolickij Cerkvi a takozh Greko Katolickij Cerkvi Poryad z ercgercogami imperatorskoyi sim yi reshta chleniv stanovili povnopravni svitski shlyahtichi z nih bilshist buli spadkovimi perami Menshu kilkist periv priznachav monarh za imennoyu poradoyu avstrijskogo ministra prezidenta abo za poradoyu Komisiyi z priznachen Palati shlyahti Chlenstvo davalosya pershorodstvom po pravu vid narodzhennya usih spadkovih periv Kilkist chleniv ne bula viznachena hocha zakon prijnyatij v 1907 r postanovlyav sho kategoriya periv maye stanoviti prinajmni 150 misc i ne bilshe 170 misc Zakonoproyekti mozhut buti vneseni v Palatu shlyahti abo Palatu deputativ Chlenam Palati shlyahti takozh dozvolyalosya vikonuvati roli ministriv uryadu Palata shlyahti mala vlasni sluzhbi pidtrimki okremo vid deputativ vklyuchayuchi biblioteku Palati shlyahti Palata shlyahti uvazhno vivchala zakonoproyekti sho buli shvaleni Palatoyu deputativ i regulyarno pereglyadala ta vnosila do nih zmini Hocha ce i ne moglo pereshkoditi zakonoproyektam yaki vstupali u status oficijnogo zakonu za vinyatkom pevnih obmezhenih obstavin ce moglo strimuvati yih i zmushuvati deputativ pereglyanuti svoyi rishennya U cij yakosti shlyahta diyala yak perevirka Palati deputativ yaka bula nezalezhnoyu vid viborchogo procesu Promova imperatora bula vigoloshena v palaci Gofburg pid chas derzhavnogo vidkrittya parlamentu Pochatkovij plan provedennya ceremonij vidkrittya v zali atriumu budivli parlamentu ne buv realizovanij SkladDuhovni chleni Zgidno z Patentom lyutogo 1861 r ta jogo popravkami 1867 r 18 chleniv Cislejtanskogo duhovenstva zasidali v Palati shlyahti nezalezhno vid yih religijnoyi konfesiyi rimo katolickij princ arhiyepiskopi en Pragi Zalcburga en ta en rimsko katolicki arhiyepiskopi Lembergu ta Zadari greko katolickij arhiyepiskop Lembergu virmensko katolickij arhiyepiskop Lembergu ta greko pravoslavnij arhiyepiskop Cherniviciv Rimo katolickij princ yepiskopi en Breslau dlya yepiskopskoyi teritoriyi v avstrijskij Sileziyi Krakovi en en en en ta en Spadkovi chleni 106 simej mali spadkove chlenstvo v Palati shlyahti Ce buli Tri suverenni domi Lihtenshtejni Saksen Koburg Goti en Shistnadcyat poserednickih knyazhih domiv en en Auerspyergi en en en en en en en en en Shenburg Gartenshtajn Meternih Vindish Grec en Shistnadcyat inshih knyazhih domiv en Lyubomirski de en Kinski en de Chortorijski Sangushki en Vindish Grec en Sapigi Montenuovo en de Chotiri poserednicki grafi Shenborn en de en Shistdesyat chotiri inshi grafi de de de de de de Tarnovski de en de de de de de de de de de de de de de de de Kolovrat de Kinski de de de de Zerotin de de Potockij Goluhovskij Lyanckoronski de de de de de de Badeni de de de de de de de de de de ta Vasilko fon Sereckij Dev yat baronskih rodin de de de de de de de de Vasilko de Sereckij Tri markgrafski rodini de de de U 1911 r v imperatorskij rodini bulo chotirnadcyat knyaziv visimnadcyat yepiskopiv dev yanosto en periv ta 169 periv Ce buli viklyuchno choloviki Sered deyakih chleniv Palati shlyahti priznachenih na periv ye sklyanij magnat Lyudvig Lobmeyer bavovnyanij magnat en shtirskij poet Peter Rozegger ta vlasnik brovarni en Palata shlyahti bula ocholyuvana prezidentom yakogo pidtrimuvali dva vice prezidenti Z 1907 r chleni Palati shlyahti mogli visuvatisya na vibori do Palati deputativ Shlyahtichi yaki ne zasidali v Palati shlyahti zavzhdi mogli buti obranimi do Palati deputativ Prezidentstvo en prezident Palati shlyahti z 1871 r kartina Fridriha fon Amerlinga Zgidno z Patentom vid 18 lyutogo 1861 r golovuyuchij komitet Palati shlyahti skladavsya z prezidenta ta jogo zastupnikiv zavzhdi z chisla aristokrativ yaki buli priznacheni imperatorom na pochatku novoyi zakonodavchoyi sesiyi Takozh imperator mav eksklyuzivne pravo vidklikati prezidiyu chogo nikoli ne bulo ranishe U zasidanni po cherzi golovuvali chleni radi timchasovo vikonuyuchi obov yazki prezidenta Palati shlyahti Prezidenti Karl Vilgelm 8 j princ Auerspergu 8 kvitnya 1861 31 grudnya 1867 Jozef 4 j princ en 31 sichnya 1868 15 travnya 1869 Karl Vilgelm 8 j princ Auerspergu 88 grudnya 1869 21 travnya 1870 Graf Franc Kufshtajn 13 veresnya 1870 1 bereznya 1871 Karl Vilgelm 8 j princ Auerspergu 21 grudnya 1871 17 travnya 1879 en 14 lyutogo 1871 10 serpnya 1871 en graf Ferdinand en Vajnsberg 30 veresnya 1879 12 grudnya 1896 Alfred III princ Vindish Grac 25 bereznya 1897 12 listopada 1918 Vice prezidenti Alfred III princ Vindish Grac 1892 1897 en 1897 1907 Maksimilian Egon II 8 j princ Fyurstenbergu 21 travnya 1917 12 listopada 1918 de 21 travnya 1917 12 listopada 1918 Knyaz Ferdinand de 12 zhovtnya 1917 12 listopada 1918 Graf Ernst Silva Taruka 30 serpnya 1917 zhovten 1917 Primitki nim Index der Stenographischen Protokolle des Reichsrates XII Session Abschnitt VI Personalien des Herrenhauses des Reichsrathes nim Gustav Adolf Metnitz Auersperg Karl Maria Alexander Furst Herzog von Gottschee Neue Deutsche Biographie Berlin 1953 Band 1 S 438 Digitalisat nim Stenographisches Protokoll Herrenhaus 39 Sitzung der XXII SessionDzherela nim Lanjus Friedrich Graf Die erbliche Reichsratswurde in Osterreich Selbstverlag Schloss Haindorf am Kamp Langenlois 1939 nim G Stourzh Die Entwicklung der ersten Kammer in der osterreichischen Verfassung unter besonderer Berucksichtigung der Zeit von 1848 61 Dissertation Vienna 1951