Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Макс Владімір фон Бек (нім. Max Wladimir Freiherr von Beck; 6 вересня 1854, Відень, Австрійська імперія — 20 січня 1943, Відень) — австро-угорський державний діяч, міністр-президент Цислейтанії в 1906-1908. Барон.
| Макс Владімір фон Бек нім. Max Wladimir Freiherr von Beck | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1 червня 1906 — 7 листопада 1908 | |||
| Попередник: | Конрад цу Гогенлое-Шіллінгсфюрст | ||
| Спадкоємець: | Ріхард фон Бінерт-Шмерлінг | ||
| Народження: | 6 вересня 1854 Відень, Австрійська імперія | ||
| Смерть: | 20 січня 1943 (88 років) Відень | ||
| Поховання: | d | ||
| Країна: | Долитавщина, Третій Райх і Австрія | ||
| Освіта: | Віденський університет і d | ||
| Батько: | d | ||
| | |||
Ранні роки
Походив з родини Антона фон Бека (1812-1895), який тримав трактир в Південній Моравії. Під час революції 1848 батько брав участь в роботі Кремзірського рейхстагу, потім працював директором придворної і державної друкарні (K. u k. Hof- und Staatsdruckerei). Ідентифікував себе як чеха.
У Бека було чотири сестри. У дитинстві майбутній керівник уряду навчався в Академічній гімназії у Відні разом з Томашем Масариком. Продовжив навчання на юридичному факультеті Віденського університету. Державну службу розпочав у міністерстві фінансів, потім довгий час працював в міністерстві землеробства. З 1898 по 1906 — шеф секції в міністерстві землеробства Цислейтанії, займався підготовкою аграрної реформи.
Міністр-президент
В результаті Угорської кризи 1905-1906, після відставки Конрада цу Гогенлое-Шіллінгсфюрста, Бек був призначений міністр-президентом. Виступаючи в Рейхстазі 7 червня 1906, Бек так описував ситуацію, в якій він очолив уряд:
 | Перед нами стоять такі проблеми, як ні перед однією іншою державою Європи. 8 національностей, 17 земель, 20 парламентських об'єднань, 27 парламентських партій, 2 різних світогляди (віросповідання), складні відносини з Угорщиною, крім того, 8,5 градусів широти і, приблизно, стільки ж градусів довготи - об'єднати все в одну точку, потім рухатися до наступної - все це необхідно, щоб керувати Австрією. |  |
Бек вважався одним з найбільш здібних керівників уряду Цислейтанії. Скориставшись сприятливою економічною кон'юнктурою, він зміг створити дієздатну парламентську більшість з ліберальних партій, що представляли різні національності. Уряд отримав можливість відмовитися від практики введення законодавчих актів за допомогою надзвичайних постанов і позиціонування кабінету як нейтрального і технічного. Глава уряду широко практикував неформальні зустрічі з німецькими, чеськими та польськими депутатами, називаючи свій кабінет «постійною конференцією з пошуку компромісу» (Ausgleichskonferenz in Permanenz).
Хоча уряд діяв лише трохи більше двох років, Бек зміг провести кілька великих реформ. Всупереч думці імператора Франца Йосифа кабінет зміг запровадити загальне виборче право для чоловіків. Під впливом Російської революції 1905—1907, що викликала піднесенняис в середовищі соціал-демократів і слов'янських партій, були прийняті закони про страхування робітників на випадок інвалідності та страхування пенсій. Був введений новий коефіцієнт розподілу державних доходів — 63,6 % стали надходити в Цислейтанію, 36,4 % — в Транслейтанію.
У своїй діяльності Бек стикався з опором консервативних партій та міністра закордонних справ Алоїза фон Еренталя. Після успішного для Австро-Угорщини рішення боснійської кризи, під впливом консерваторів глава уряду був змушений покинути свій пост.
У 1907-1918 фон Бек був членом Палати панів (Heerenhaus) Рейхсрата. З 1915 по 1934 обіймав посаду президента Вищої рахункової палати, з 1919 по 1938 — президент Австрійського товариства Червоного хреста.
Пам'ять
У 1949 ім'ям Бека названо провулок у віденському районі Гітцінг.
Примітки
Джерела
- Der Kaiser und die Wahlreform. In: Eduard Ritter von Steinitz (Hrsg.): Erinnerungen an Franz Joseph I. Kaiser von Österreich, apostolischer König von Ungarn. Verlag für Kulturpolitik, Berlin 1931, S. 197—225.
- Beck Max Wladimir von. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). Band 1, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1957.
- Johann Christoph Allmayer-Beck: Ministerpräsident Baron Beck. Ein Staatsmann des alten Österreich. Verlag für Geschichte und Politik, Wien 1956.
- Alfred Ableitinger: Max Vladimir Freiherr von Beck. In: Walter Pollak (Hrsg.): Tausend Jahre Österreich. Eine Biographische Chronik. Band 3: Der Parlamentarismus und die beiden Republiken. Verlag Jugend und Volk, Wien 1974, .
- Eduard Winkler: Wahlrechtsreformen und Wahlen in Triest 1905—1909. Eine Analyse der politischen Partizipation in einer multinationalen Stadtregion der Habsburgermonarchie. Verlag Oldenbourg, München 2000, .
- Johann Christoph Allmayer-Beck: Ministerpräsident Baron Beck. Ein Staatsmann des alten Österreich. Verlag für Geschichte u. Politik, Wien 1956.
- Jan Křen: Die Konfliktgemeinschaft. Tschechen und Deutsche. 1780—1918. Verlag Oldenbourg, München 1996, .
- Alfred Ableitinger: Max Vladimir Freiherr von Beck. In: Walter Pollak (Hrsg.): Tausend Jahre Österreich. Eine Biographische Chronik. Band 3: Der Parlamentarismus und die beiden Republiken. Verlag Jugend und Volk, Wien 1974, .
- Peter Schöffer: Der Wahlrechtskampf der österreichischen Sozialdemokratie 1888/89-1897. Vom Hainfelder Einigungsparteitag bis zur Wahlreform Badenis und zum Einzug der ersten Sozialdemokraten in den Reichsrat. Verlag Steiner, Stuttgart 1986, .
- Hellmuth Rößler: Beck, Max Wladimir Freiherr von. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 1, Duncker & Humblot, Berlin 1953.
- Eduard Winkler: Wahlrechtsreformen und Wahlen in Triest 1905—1909. Eine Analyse der politischen Partizipation in einer multinationalen Stadtregion der Habsburgermonarchie. Verlag Oldenbourg, München 2000, .
- Rudolf Sieghart: Die letzten Jahrzehnte einer Großmacht. Menschen, Völker, Probleme des Habsburger-Reichs. Verlag Ullstein, Berlin 1932.
- Alfred Ableitinger: Max Vladimir Freiherr von Beck. In: Walter Pollak (Hrsg.): Tausend Jahre Österreich. Eine Biographische Chronik. Band 3: Der Parlamentarismus und die beiden Republiken. Verlag Jugend u. Volk, Wien 1974, .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maks Vladimir fon Bek nim Max Wladimir Freiherr von Beck 6 veresnya 1854 Viden Avstrijska imperiya 20 sichnya 1943 Viden avstro ugorskij derzhavnij diyach ministr prezident Cislejtaniyi v 1906 1908 Baron Maks Vladimir fon Bek nim Max Wladimir Freiherr von BeckMaks Vladimir fon BekMaks Vladimir fon Bek na pam yatnij moneti Avstriya 2007 Prapor Ministr prezident Cislejtaniyi 1 chervnya 1906 7 listopada 1908 Poperednik Konrad cu Gogenloe Shillingsfyurst Spadkoyemec Rihard fon Binert Shmerling Narodzhennya 6 veresnya 1854 1854 09 06 Viden Avstrijska imperiyaSmert 20 sichnya 1943 1943 01 20 88 rokiv VidenPohovannya dKrayina Dolitavshina Tretij Rajh i AvstriyaOsvita Videnskij universitet i dBatko d Mediafajli b u VikishovishiRanni rokiPohodiv z rodini Antona fon Beka 1812 1895 yakij trimav traktir v Pivdennij Moraviyi Pid chas revolyuciyi 1848 batko brav uchast v roboti Kremzirskogo rejhstagu potim pracyuvav direktorom pridvornoyi i derzhavnoyi drukarni K u k Hof und Staatsdruckerei Identifikuvav sebe yak cheha U Beka bulo chotiri sestri U ditinstvi majbutnij kerivnik uryadu navchavsya v Akademichnij gimnaziyi u Vidni razom z Tomashem Masarikom Prodovzhiv navchannya na yuridichnomu fakulteti Videnskogo universitetu Derzhavnu sluzhbu rozpochav u ministerstvi finansiv potim dovgij chas pracyuvav v ministerstvi zemlerobstva Z 1898 po 1906 shef sekciyi v ministerstvi zemlerobstva Cislejtaniyi zajmavsya pidgotovkoyu agrarnoyi reformi Ministr prezidentV rezultati Ugorskoyi krizi 1905 1906 pislya vidstavki Konrada cu Gogenloe Shillingsfyursta Bek buv priznachenij ministr prezidentom Vistupayuchi v Rejhstazi 7 chervnya 1906 Bek tak opisuvav situaciyu v yakij vin ocholiv uryad Pered nami stoyat taki problemi yak ni pered odniyeyu inshoyu derzhavoyu Yevropi 8 nacionalnostej 17 zemel 20 parlamentskih ob yednan 27 parlamentskih partij 2 riznih svitoglyadi virospovidannya skladni vidnosini z Ugorshinoyu krim togo 8 5 gradusiv shiroti i priblizno stilki zh gradusiv dovgoti ob yednati vse v odnu tochku potim ruhatisya do nastupnoyi vse ce neobhidno shob keruvati Avstriyeyu Bek vvazhavsya odnim z najbilsh zdibnih kerivnikiv uryadu Cislejtaniyi Skoristavshis spriyatlivoyu ekonomichnoyu kon yunkturoyu vin zmig stvoriti diyezdatnu parlamentsku bilshist z liberalnih partij sho predstavlyali rizni nacionalnosti Uryad otrimav mozhlivist vidmovitisya vid praktiki vvedennya zakonodavchih aktiv za dopomogoyu nadzvichajnih postanov i pozicionuvannya kabinetu yak nejtralnogo i tehnichnogo Glava uryadu shiroko praktikuvav neformalni zustrichi z nimeckimi cheskimi ta polskimi deputatami nazivayuchi svij kabinet postijnoyu konferenciyeyu z poshuku kompromisu Ausgleichskonferenz in Permanenz Hocha uryad diyav lishe trohi bilshe dvoh rokiv Bek zmig provesti kilka velikih reform Vsuperech dumci imperatora Franca Josifa kabinet zmig zaprovaditi zagalne viborche pravo dlya cholovikiv Pid vplivom Rosijskoyi revolyuciyi 1905 1907 sho viklikala pidnesennyais v seredovishi social demokrativ i slov yanskih partij buli prijnyati zakoni pro strahuvannya robitnikiv na vipadok invalidnosti ta strahuvannya pensij Buv vvedenij novij koeficiyent rozpodilu derzhavnih dohodiv 63 6 stali nadhoditi v Cislejtaniyu 36 4 v Translejtaniyu U svoyij diyalnosti Bek stikavsya z oporom konservativnih partij ta ministra zakordonnih sprav Aloyiza fon Erentalya Pislya uspishnogo dlya Avstro Ugorshini rishennya bosnijskoyi krizi pid vplivom konservatoriv glava uryadu buv zmushenij pokinuti svij post U 1907 1918 fon Bek buv chlenom Palati paniv Heerenhaus Rejhsrata Z 1915 po 1934 obijmav posadu prezidenta Vishoyi rahunkovoyi palati z 1919 po 1938 prezident Avstrijskogo tovaristva Chervonogo hresta Pam yatU 1949 im yam Beka nazvano provulok u videnskomu rajoni Gitcing PrimitkiDzherelaDer Kaiser und die Wahlreform In Eduard Ritter von Steinitz Hrsg Erinnerungen an Franz Joseph I Kaiser von Osterreich apostolischer Konig von Ungarn Verlag fur Kulturpolitik Berlin 1931 S 197 225 Beck Max Wladimir von In Osterreichisches Biographisches Lexikon 1815 1950 OBL Band 1 Verlag der Osterreichischen Akademie der Wissenschaften Wien 1957 Johann Christoph Allmayer Beck Ministerprasident Baron Beck Ein Staatsmann des alten Osterreich Verlag fur Geschichte und Politik Wien 1956 Alfred Ableitinger Max Vladimir Freiherr von Beck In Walter Pollak Hrsg Tausend Jahre Osterreich Eine Biographische Chronik Band 3 Der Parlamentarismus und die beiden Republiken Verlag Jugend und Volk Wien 1974 ISBN 3 7141 6523 1 Eduard Winkler Wahlrechtsreformen und Wahlen in Triest 1905 1909 Eine Analyse der politischen Partizipation in einer multinationalen Stadtregion der Habsburgermonarchie Verlag Oldenbourg Munchen 2000 ISBN 3 486 56486 2 Johann Christoph Allmayer Beck Ministerprasident Baron Beck Ein Staatsmann des alten Osterreich Verlag fur Geschichte u Politik Wien 1956 Jan Kren Die Konfliktgemeinschaft Tschechen und Deutsche 1780 1918 Verlag Oldenbourg Munchen 1996 ISBN 3 486 56017 4 Alfred Ableitinger Max Vladimir Freiherr von Beck In Walter Pollak Hrsg Tausend Jahre Osterreich Eine Biographische Chronik Band 3 Der Parlamentarismus und die beiden Republiken Verlag Jugend und Volk Wien 1974 ISBN 3 7141 6523 1 Peter Schoffer Der Wahlrechtskampf der osterreichischen Sozialdemokratie 1888 89 1897 Vom Hainfelder Einigungsparteitag bis zur Wahlreform Badenis und zum Einzug der ersten Sozialdemokraten in den Reichsrat Verlag Steiner Stuttgart 1986 ISBN 3 515 04622 4 Hellmuth Rossler Beck Max Wladimir Freiherr von In Neue Deutsche Biographie NDB Band 1 Duncker amp Humblot Berlin 1953 Eduard Winkler Wahlrechtsreformen und Wahlen in Triest 1905 1909 Eine Analyse der politischen Partizipation in einer multinationalen Stadtregion der Habsburgermonarchie Verlag Oldenbourg Munchen 2000 ISBN 3 486 56486 2 Rudolf Sieghart Die letzten Jahrzehnte einer Grossmacht Menschen Volker Probleme des Habsburger Reichs Verlag Ullstein Berlin 1932 Alfred Ableitinger Max Vladimir Freiherr von Beck In Walter Pollak Hrsg Tausend Jahre Osterreich Eine Biographische Chronik Band 3 Der Parlamentarismus und die beiden Republiken Verlag Jugend u Volk Wien 1974 ISBN 3 7141 6523 1