Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дмитріївський повіт — адміністративно-територіальна одиниця, що існувала у 1779—97 роках у складі Курського намісництва та у 1802—1924 роках у складі Курської губернії Російської імперії, РСФРР та СРСР з повітовим центром у місті Дмитріїв.
| Дмитріївський повіт | ||||
 | ||||
| Губернія | Курська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Дмитріїв | |||
| Створений | 1779 | |||
| Скасований | 12 червня 1924 | |||
| Площа | 2 789,3 кв. верст | |||
| Населення | 126 758 осіб (1897) | |||
Географія
Розміщувався на півночі Курської губернії на прикордонні її з Орловською, по річці Свапі, притоці Сейму. Протяжність Свапи на теренах повіту становила 110 верст. Наприкінці 19 століття територія повіту становила 2 786 кв. верст. Рельєф повіту неоднорідний, правобережжя Свапи було вкрите яругами, висота від 103 до 112 сажнів, рівень води близько 70 сажнів. Такі ж яруги покривали й південно-східна частину, в заплаві річок Ваблі та Прута, на межі з Фатезьким повітом — висота гряди тут становила 118 сажнів з рівнем води 73—74 сажні. Західна ж частина повіту була рівнинною, з нахилом на південь, з висотами 101—103 сажні та відсутністю великих річок.
Геологічна структура земель повіту неоднорідна, східна частина, біля Фатезької межі, має розвинуті покривні леси, завдяки чому розростаються яруги, в основному на межі із повітом, близькість Прута з висотою 72—73 сажні дуже впливає на орографію. Щодалі на захід місцевість понижується і біля Свапи виходить широка смуга пісків з висотою 75—88 сажнів. Тут на невеликій глибині залягає сеноманський ярус крейдової системи, піскуватий мергель та фосфоритні шари. В прибережній смузі правого берега Свапи також виходить крейдова система, головну товщу виходів якої складає фосфоритний нижній шар. Далі на південь спостерігаються виходи крейди та мергелів, які поширюються на захід до та Глухівського повітів, чим далі на захід покриваються третинними утвореннями піщаного шару або бурими глинами післяльодовикового періоду. На північно-західній та західній межі повіту розвинута смуга водостійких глин, серед яких зустрічаються вогнетривкі та гончарні глини. Наявністю глини пояснюється особливість рельєфу — через водонепроникність ґрунтів тут немає схилів та ярів.
Ґрунти неоднорідні, межею слугує річка Свапа, на захід від якої тягнеться смуга чорноземів, ще західніше переважають суглинки та торф'яні ґрунти. Східніше Свапи 20-верстовою смугою поширюються супіски, далі знову суглинки та чорноземи. З корисних копалин були пісковики, крейда та поклади фосфоритів невисокої якости.
Площа території повіту, станом на 1897 рік, становила 2 789,3 квадратних версти.
Населення
За довідником 1880 року, чисельність населення повіту в межах волосної території становила 81 527 осіб (31 410 чоловіків та 49 847 жінок), за сімейними списками — 94 533 особи (47 815 чоловіків та 46 718 жінок), дворів — 13 162, населених пунктів — 195.
За довідником 1890 року, в повіті налічувалося 99 165 мешканців, з них 49 824 чоловіки та 49 341 жінка. Кількість поселень — 191, селянських дворів — 16 131, дворів неселянського типу — 564.
Наприкінці 19 століття в повіті налічувалося 117 174 мешканці, з них 60 210 чоловіків та 56 964 жінки, 98 017 селян.
Відповідно до перепису населення Російської імперії 1897 року, чисельність населення становила 126 758 осіб, з них 61 554 чоловіки та 65 204 жінки.
Історія та адміністративний устрій
Повіт утворено 1779 року в складі Курського намісництва. Повітовим містом стало колишнє село Дмитріївське.
Наприкінці 19 століття до складу повіту входило 18 волостей: , , , [ru], , , [ru], [ru], , [ru], , , , , , , та .
На території повіту будували Брянсько-Рильську залізницю протяжністю 200 верст; проходила на відстані 80 верст від повітового міста.
Станом на 1913 рік кількість волостей у складі повіту становила 19: до перелічених вище додалася . Згодом кількість волостей знову становила 18. На 1 січня 1924 року до складу повіту входило 14 волостей.
Ліквідований відповідно до постанови ВЦВК від 12 червня 1924 року. Волості повіту передано до складу Льговського та Рильського повітів, центр повіту Дмитріїв віднесено до позаштатних міст.
Господарство
За довідником 1880 року загальна кількість землі становила 271 737 десятин, з них 200 800 десятин — рілля.
Землі повіту, завдяки складу ґрунту, відносилися до родючих. Господарство велося за трипільною системою: на озимому полі жито, на яровому — переважно овес, потім картоплю та гречку, також сіяли коноплі. Загальна чисельність земель становила 270 628 десятин, з них ріллі — 193 616 десятин, під лісом — 38 481 десятина, під луками та пасовищами — 31 642 десятини, невигідні землі — 5 889 десятин. Селянам належало 133 907 десятин, поміщикам — 133 275 десятин. Станом на 1891 рік загальна кількість худоби в повіті становила 125 877 голів, з них рогатої худоби — 20 330 голів, коней — 34 763, овець — 46 947, свиней — 23 081, кіз — 756.
З підприємств були круподерня, два цукрових заводи, на яких працювали 800 працівників. З кустарних промислів були розвинуті ковальство, бондарство, столярство, кравецтво, чоботарство, гончарство, теслярство, стельмаство, ткацтво, каменеобробка та інші. У місцевих промислах було зайнято 2 946 осіб, 1 246 чоловік працювали на відхожих промислах.
За 10 верст північніше Дмитрієва розміщувався імператорський маєток площею 14 607 десятин, викуплений 1893 року в князя Д. Голіцина, з цукроварнею, винокурнею та паперовою фабрикою.
Примітки
- Кудрявцев Н. Дмитриев-на-Свапе или Дмитросвапск // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. — Т. Xа (20) : Десмургия — Домициан. — С. 778-779. (рос.)
- Первая Всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года. Наличное население в губерниях, уездах, городах Российской Империи (без Финляндии). Демоскоп Weekly (рос.). Архів оригіналу за 3 серпня 2014. Процитовано 22 вересня 2024.
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 258-261.
- Волости и гмины 1890 года. (Статистика Россійской имперіи).20 : Курская губернія (рос. дореф.). Санкт-Петербург. 1890. с. 3-4. Архів оригіналу за 8 травня 2022. Процитовано 22 вересня 2024.
- Преображенский А. (1928). (8).pdf Дмитриевский уезд в историко-археологическом отношении (PDF). Известия Курского губернского общества краеведения (рос.). Орган Совета Общества (2 (8)): 11. Процитовано 22 вересня 2024.
- Волостныя, станичныя, сельския, гминныя правления и управления, а также полицейские станы всей России с обозначением места их нахождения (рос. дореф.). Київ: Изд-во Т-ва Л. М. Фиш. 1913. с. 141. Архів оригіналу за 16 червня 2017. Процитовано 22 вересня 2024.
- Сулькевич С. (1926). Административно-политическое строение Союза ССР: материалы о территориальных преобразованиях с 1917 г. по 1 июля 1925 г. (PDF) (рос.). Ленінград: Государственное издательство. с. 35-36. Процитовано 22 вересня 2024.
Посилання
- Карта Дмитриевского уезда Курской губернии 1785 года (рос.).
 | Це незавершена стаття з історії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dmitriyivskij povit administrativno teritorialna odinicya sho isnuvala u 1779 97 rokah u skladi Kurskogo namisnictva ta u 1802 1924 rokah u skladi Kurskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi RSFRR ta SRSR z povitovim centrom u misti Dmitriyiv Dmitriyivskij povitGuberniya Kurska guberniyaCentr DmitriyivStvorenij 1779Skasovanij 12 chervnya 1924Plosha 2 789 3 kv verstNaselennya 126 758 osib 1897 Zmist 1 Geografiya 2 Naselennya 3 Istoriya ta administrativnij ustrij 4 Gospodarstvo 5 Primitki 6 PosilannyaGeografiyared Rozmishuvavsya na pivnochi Kurskoyi guberniyi na prikordonni yiyi z Orlovskoyu po richci Svapi pritoci Sejmu Protyazhnist Svapi na terenah povitu stanovila 110 verst Naprikinci 19 stolittya teritoriya povitu stanovila 2 786 kv verst Relyef povitu neodnoridnij pravoberezhzhya Svapi bulo vkrite yarugami visota vid 103 do 112 sazhniv riven vodi blizko 70 sazhniv Taki zh yarugi pokrivali j pivdenno shidna chastinu v zaplavi richok Vabli ta Pruta na mezhi z Fatezkim povitom visota gryadi tut stanovila 118 sazhniv z rivnem vodi 73 74 sazhni Zahidna zh chastina povitu bula rivninnoyu z nahilom na pivden z visotami 101 103 sazhni ta vidsutnistyu velikih richok Geologichna struktura zemel povitu neodnoridna shidna chastina bilya Fatezkoyi mezhi maye rozvinuti pokrivni lesi zavdyaki chomu rozrostayutsya yarugi v osnovnomu na mezhi iz Lgovskim povitom blizkist Pruta z visotoyu 72 73 sazhni duzhe vplivaye na orografiyu Shodali na zahid miscevist ponizhuyetsya i bilya Svapi vihodit shiroka smuga piskiv z visotoyu 75 88 sazhniv Tut na nevelikij glibini zalyagaye senomanskij yarus krejdovoyi sistemi piskuvatij mergel ta fosforitni shari V priberezhnij smuzi pravogo berega Svapi takozh vihodit krejdova sistema golovnu tovshu vihodiv yakoyi skladaye fosforitnij nizhnij shar Dali na pivden sposterigayutsya vihodi krejdi ta mergeliv yaki poshiryuyutsya na zahid do Sevskogo ta Gluhivskogo povitiv chim dali na zahid pokrivayutsya tretinnimi utvorennyami pishanogo sharu abo burimi glinami pislyalodovikovogo periodu Na pivnichno zahidnij ta zahidnij mezhi povitu rozvinuta smuga vodostijkih glin sered yakih zustrichayutsya vognetrivki ta goncharni glini Nayavnistyu glini poyasnyuyetsya osoblivist relyefu cherez vodoneproniknist gruntiv tut nemaye shiliv ta yariv Grunti neodnoridni mezheyu sluguye richka Svapa na zahid vid yakoyi tyagnetsya smuga chornozemiv she zahidnishe perevazhayut suglinki ta torf yani grunti Shidnishe Svapi 20 verstovoyu smugoyu poshiryuyutsya supiski dali znovu suglinki ta chornozemi Z korisnih kopalin buli piskoviki krejda ta pokladi fosforitiv nevisokoyi yakosti 1 Plosha teritoriyi povitu stanom na 1897 rik stanovila 2 789 3 kvadratnih versti 2 Naselennyared Za dovidnikom 1880 roku chiselnist naselennya povitu v mezhah volosnoyi teritoriyi stanovila 81 527 osib 31 410 cholovikiv ta 49 847 zhinok za simejnimi spiskami 94 533 osobi 47 815 cholovikiv ta 46 718 zhinok dvoriv 13 162 naselenih punktiv 195 3 Za dovidnikom 1890 roku v poviti nalichuvalosya 99 165 meshkanciv z nih 49 824 choloviki ta 49 341 zhinka Kilkist poselen 191 selyanskih dvoriv 16 131 dvoriv neselyanskogo tipu 564 4 Naprikinci 19 stolittya v poviti nalichuvalosya 117 174 meshkanci z nih 60 210 cholovikiv ta 56 964 zhinki 98 017 selyan 1 Vidpovidno do perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku chiselnist naselennya stanovila 126 758 osib z nih 61 554 choloviki ta 65 204 zhinki 2 Istoriya ta administrativnij ustrijred Povit utvoreno 1779 roku v skladi Kurskogo namisnictva Povitovim mistom stalo kolishnye selo Dmitriyivske 5 Naprikinci 19 stolittya do skladu povitu vhodilo 18 volostej Berezivska Bichkivska Bilyayivska Vablinska ru Generalshinska Glamazdinska Karmanivska ru Kilikinska ru Mashkinska Mihajlivska ru Olhivska Popovkinska Prilepivska Selinska Skvorodnivska Staro Bilicka Fatiyivska ta Fokinska 3 4 Na teritoriyi povitu buduvali Bryansko Rilsku zaliznicyu protyazhnistyu 200 verst prohodila na vidstani 80 verst vid povitovogo mista 1 Stanom na 1913 rik kilkist volostej u skladi povitu stanovila 19 do perelichenih vishe dodalasya Kuznyecovska volost 6 Zgodom kilkist volostej znovu stanovila 18 Na 1 sichnya 1924 roku do skladu povitu vhodilo 14 volostej Likvidovanij vidpovidno do postanovi VCVK vid 12 chervnya 1924 roku Volosti povitu peredano do skladu Lgovskogo ta Rilskogo povitiv centr povitu Dmitriyiv vidneseno do pozashtatnih mist 7 Gospodarstvored Za dovidnikom 1880 roku zagalna kilkist zemli stanovila 271 737 desyatin z nih 200 800 desyatin rillya 3 Zemli povitu zavdyaki skladu gruntu vidnosilisya do rodyuchih Gospodarstvo velosya za tripilnoyu sistemoyu na ozimomu poli zhito na yarovomu perevazhno oves potim kartoplyu ta grechku takozh siyali konopli Zagalna chiselnist zemel stanovila 270 628 desyatin z nih rilli 193 616 desyatin pid lisom 38 481 desyatina pid lukami ta pasovishami 31 642 desyatini nevigidni zemli 5 889 desyatin Selyanam nalezhalo 133 907 desyatin pomishikam 133 275 desyatin Stanom na 1891 rik zagalna kilkist hudobi v poviti stanovila 125 877 goliv z nih rogatoyi hudobi 20 330 goliv konej 34 763 ovec 46 947 svinej 23 081 kiz 756 Z pidpriyemstv buli krupodernya dva cukrovih zavodi na yakih pracyuvali 800 pracivnikiv Z kustarnih promisliv buli rozvinuti kovalstvo bondarstvo stolyarstvo kravectvo chobotarstvo goncharstvo teslyarstvo stelmastvo tkactvo kameneobrobka ta inshi U miscevih promislah bulo zajnyato 2 946 osib 1 246 cholovik pracyuvali na vidhozhih promislah Za 10 verst pivnichnishe Dmitriyeva rozmishuvavsya imperatorskij mayetok plosheyu 14 607 desyatin vikuplenij 1893 roku v knyazya D Golicina z cukrovarneyu vinokurneyu ta paperovoyu fabrikoyu 1 Primitkired a b v g Kudryavcev N Dmitriev na Svape ili Dmitrosvapsk Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 T Xa 20 Desmurgiya Domician S 778 779 ros a b Pervaya Vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj imperii 1897 goda Nalichnoe naselenie v guberniyah uezdah gorodah Rossijskoj Imperii bez Finlyandii Demoskop Weekly ros Arhiv originalu za 3 serpnya 2014 Procitovano 22 veresnya 2024 a b v ros doref Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk I Gubernii Centralnoj zemledѣlcheskoj oblasti SanktPeterburg 1880 VI 413 s S 258 261 a b Volosti i gminy 1890 goda Statistika Rossijskoj imperii 20 Kurskaya guberniya ros doref Sankt Peterburg 1890 s 3 4 Arhiv originalu za 8 travnya 2022 Procitovano 22 veresnya 2024 Preobrazhenskij A 1928 8 pdf Dmitrievskij uezd v istoriko arheologicheskom otnoshenii PDF Izvestiya Kurskogo gubernskogo obshestva kraevedeniya ros Organ Soveta Obshestva 2 8 11 Procitovano 22 veresnya 2024 Volostnyya stanichnyya selskiya gminnyya pravleniya i upravleniya a takzhe policejskie stany vsej Rossii s oboznacheniem mesta ih nahozhdeniya ros doref Kiyiv Izd vo T va L M Fish 1913 s 141 Arhiv originalu za 16 chervnya 2017 Procitovano 22 veresnya 2024 Sulkevich S 1926 Administrativno politicheskoe stroenie Soyuza SSR materialy o territorialnyh preobrazovaniyah s 1917 g po 1 iyulya 1925 g PDF ros Leningrad Gosudarstvennoe izdatelstvo s 35 36 Procitovano 22 veresnya 2024 Posilannyared Karta Dmitrievskogo uezda Kurskoj gubernii 1785 goda ros nbsp Ce nezavershena stattya z istoriyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dmitriyivskij povit amp oldid 43629187