Рильський повіт

Рильський повіт (рос. Рыльский уезд) — адміністративно-територіальна одиниця Російського царства, Російської імперії та РРФСР. Повіт входив до складу: Бєлгородської губернії (1727-1779), Курського намісництва (1779-1796) і Курської губернії (1796-1928). Повітовим центром було місто Рильськ.

Рильський повіт
Герб повітового центру
Губернія	Курська губернія,
Центр	Рильськ
Площа	3 805 км² (1926)

Карта Рильського повіту у складі Курської губернії РРФСР (з 1924 до 1928 рр.)

Історія

Як адміністративно-територіальна одиниця Рильський повіт відомий з XVI ст. Повіт був наступником Рильського князівства, ліквідованого Василієм III 1523 року. Центром повіту було місто Рильськ (відоме з 1152 року). У XVI-XVII століттях Рильський повіт був самостійною адміністративно-територіальною одиницею, керованою намісником або воєводою.

В ході обласної реформи Петра I в 1708 році повіт був скасований, а місто Рильськ увійшло до складу Київської губернії.

У 1719 році губернії були поділені на провінції. Було утворено Рильський дистрикт Севської провінції Київської губернії.

У 1727 році зі складу Київської губернії було виділено Бєлгородську губернію, що складалася з Бєлгородської, Орловської та Севської провінцій. Дистрикти були перейменовані на повіти. Рильський повіт увійшов до складу Севської провінції Бєлгородської губернії.

У 1779 році Бєлгородська губернія була поділена на Курське та Орловське намісництва. Рильський повіт, територію якого було зменшено, увійшов до складу Курського намісництва.

У 1797 році Курське намісництво було замінено на Курську губернію. Повіти були укрупнені. До Рильського повіту було приєднано територію скасованого Льговського повіту.

У 1802 повіти були розукрупнені. Відновлено Льговський повіт, крім того, частина території Рильського повіту відійшла до відтвореного Дмитрівського повіту. Разом з тим, до Рильського повіту було приєднано частини Суджанського і Путивльського повітів, тому, загальна площа (у порівнянні з 1797 роком) змінилася незначно.

З 1802 по 1918 межі Рильського повіту існували без значних змін.

Протягом 21 року рильським повітовим ватажком дворянства був Васьянов Іван Васильович (1819-1894), він голова рильської земської управи — товариш М. Н. Каткова за університетом, автор публіцистичних статей у «Російському віснику».

Під час громадянської війни в 1918-1919 місто Рильськ і територія Рильського повіту неодноразово переходили від однієї з воюючих сторін до іншої. З серпня по листопад 1918 року Рильськ було окуповано німецькими військами. У серпні 1919 року повіт був захоплений Добровольчою армією Денікіна, а листопаді 1919 року перейшов до рук Червоної Армії.

У період між 1918 і 1924 роками багаторазово переглядався склад і назви волостей і сільрад, що входили в повіт.

Рішенням Президії ВЦВК від 12 травня 1924 року до складу Рильського повіту увійшла територія Путивльського повіту, а також частина Дмитрівського повіту.

16 жовтня 1925 року згідно з обміном територій між РРФСР та УРСР територія колишнього Путивльського повіту (без Крупецької волості) була відокремлена Рильського та відійшла до УРСР.

У 1928 році, у зв'язку з переходом з губернського на обласний, окружний і районний поділ, Рильський повіт був скасований. На території колишніх Рильського та Льговського повітів було утворено Льговський округ, що увійшов до складу Центрально-чорноземної області. Округ був поділений на 11 районів. Було створено Рильський район.

Географія

Склад (волості)

За даними на 1897 рік Рильський повіт поділявся на 16 волостей і займав площу 259792 десятини, включаючи землі, що розташовані під річками та озерами. Найбільшою за розміром була Благодатенська волость, а найменшою — Студенокська. У Рильський повіт входили великі села: Глушково, Званне, Кобилки, Тьоткіне, Коренево.

№ п/п	Волость	Волостний центр	Число поселень	Населення
1	Амоньська	с. Амонь	21	8890
2	Благодатненська	с. Благодатне	13	9843
3	Бобровська	с. Боброво	18	7295
4	Волобуєвська	с. Волобуєво	16	6553
5	Глушковська	с. Глушково	2	9747
6	Кобильська	с. Кобилки	4	7971
7	Коровяківська	с. Коровяківка	9	11452
8	Костровська	с. Кострова	34	7557
9	Кульбакинська	с. Кульбаки	8	8717
10	Марковська	с. Марково	10	6027
11	Низовцевська	с. Низовцеве	25	6283
12	Петровська	с. Петровське	19	7226
13	Снагостьская	с. Снагость	7	10652
14	Студенокська	с. Студенок	9	5506
15	Толпінська	с. Толпіно	9	6890
16	Тьоткінська	с. Тьоткіно	3	6188

Волості Рильського повіту станом на 1922:

• Амонська
• Благоденська
• Бобровська
• Бегошанська
• Волобуївська
• Глушковська
• Кобильська.
• Коренівська
• Коров'яківська
• Костровський
• Кульбакінська
• Марківська
• Надійська
• Низовцевська
• Петрівська
• Снагостьська
• Студенівська
• Сухінівська
• Тьоткінська

Населення

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в Рильському повіті проживало 164 368 особи. З них рідною мовою 68,5% назвали російську, 31,0% українську, 0,2% їдиш, 0,2% білоруську, 0,1% польську та 0,1% німецьку.

Примітки

1. Раздорский, А. И. Предисловие // Князья, наместники и воеводы Курского края XI-XVIII вв. — Курск : Регион-Пресс, 2004. — 125 с. — .
2. Указ об учреждении губерний и о росписании к ним городов
3. [Российский архив. — М., ТРИТЭ «Московский архив», 1994, с.272 ]
4. Курск дореволюционный. Н.Н.Чалых. Рыльск. История с древнейших времён до конца XX века. Развитие культуры и сферы образования в городе Рыльске. old-kursk.ru. Процитовано 25 січня 2021.
5. Сборник губерний, уездов и волостей 1922 г. www.personalhistory.ru. Процитовано 25 січня 2021.
6. Demoscope Weekly - Annex. Statistical indicators reference. www.demoscope.ru. Процитовано 29 червня 2022.