Джалібот або джальбот, джалібут (араб. جالبوت, jalibut) — традиційне арабське вітрильне дау невеликих розмірів з прямим вертикальним ахтерштевнем і пласкою транцевою кормою, що часто прикрашена по краям характерними «крилами». Сьогодні джалібот є другим після шуї найпоширенішим видом дау в Перській затоці та Омані. Використовуються в якості рибальського судна, а також для перевезення пасажирів та невеликих вантажів.
Етимологія
Існує декілька версій походження назви джалібот. Одна з них, спираючись на схожість конструкції джалібота на європейські човни стверджує, що його назва походить від перекрученого англійського [en]» (дослівно з англійської — «відпочинковий човен»), що у XVIII—XIX ст. використовувалась для позначення корабельної шлюпки британського королівського військово-морського флоту. Інші дослідники стверджують, що ця назва має місцеве походження і що ще в 1183 році мандрівник і географ з Аль-Андалусу [en] згадував про дау з назвою «джалаба» (jalabah) або «джалба» (jalbah), на яких він переправлявся через Червоне море під час свого хаджу до Мекки. Необхідно також згадати, що невеликі дау з вертикальним форштевнем, які дотепер будують на архіпелазі Ламу на узбережжі Суахілі мають схожу назву джалбут (jalboot).
Опис
Профіль джалібота добре впізнаваний завдяки прямому вертикальному форштевню, який дуже нехарактерний для арабських дау, і піднятій пласкій транцевій кормі, прикрашеній по краях характерними «крилами». Середня довжина корпусу джалібота складає від 6 до 13 метрів. Джалібот, разом із шуї, багалою та ганджою належить до типу дау з «європеїзованою» пласкою транцевою кормою і історично мав одну, або зрідка — дві щогли з чотирикутними косими «арабськими» вітрилами у формі неправильної трапеції. Пласка корма джаліботів чудово підходить для розміщення на ній підвісних чи вбудованих двигунів і сьогодні значна кількість цих човнів у Перській затоці моторизовані і використовують вітрила лише в якості допоміжного засобу до двигуна, або й взагалі позбавлені щогл і вітрил.
На кормі джаліботіа зазвичай встановлюється легкий каркас з дерев'яних брусів, на якому робиться навіс для захисту від сонця, а на рибальських джаліботах зберігаються сітки.
Історично, як усі дау, джаліботи відносились до «зшитих суден» і будувались за традиційною арабською технологією «спочатку корпус» за допомогою зв'язування або «зшиття» дерев'яних елементів судна мотузками з койру, без застосування металевих цвяхів. Хоча сучасні джаліботи продовжують будуватись за технологією «спочатку корпус», при їх будівництві використовують сучасні технології те металеві цвяхи, а човни з корпусом, зшитим мотузками сьогодні майже не зустрічаються.
Поширення і використання
Джалібот є традиційними човнами для країн, розташованих на узбережжі Перської і Оманської заток, таких як Катар, Бахрейн, Кувейт, Оман і ОАЕ. Історично вони використовувались для вилову перлів і рибальства наряду з іншими дау малих і середніх розмірів, таких як шуї, самбук і батиль. Після винайдення і розповсюдження в 1910-х роках в Японії штучного (способу вирощування перлин) в промислових масштабах, а також відкриття в 1930-х роках в Перській затоці великих покладів нафти, перловий і риболовний бізнес в регіоні почав швидко втрачати свою актуальність, що призвело до зникнення традиційних дау і занепаду традицій їх будівництва. Проте, якщо великі і середні традиційні торгові, транспортні та риболовні дау, такі як бум, ганджа, багала, самбук і батиль в другій половині XX ст. майже повністю зникли, невеликі дау, такі як джалібот і шуї, змогли пристосуватись до змін і знайти свою нішу в нових умовах. Моторизовані джаліботи сьогодні використовуються рибальства та відпочинку, а також для перевезення пасажирів та невеликих вантажів між затоками та прилеглими до узбережжя островами, хоча цей тип човнів і не так поширений, як схожі на них шуї.
Суднобудівні верфі, що будують човни типу джалібот, переважно розташовані в Катарі і на узбережжі Оману, від Моската до Сухара.
Шуї та джалбут
На джалібот дуже схоже інше дау, що широко використовується сьогодні в Перській затоці — шуї. Цей тип дау має подібні до джалібота розміри, вітрильне озброєння та призначення, але відрізняється формою носа, на якому форштевень розміщується не вертикально, як у джалібота, а більш традиційно для арабських дау сильно нахилений вперед і прикрашений на кінці не одинарним увігнутим вигином, як у джалібота, а подвійним випуклим вигином. За назвою і за загальною формою на арабський джалібот дуже схожі з східноафриканського узбережжя Суахілі, центр будівництва яких знаходиться на островах Ламу в Кенії.
Див. також
Примітки
- . catnaps.org. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 24 лютого 2021.
- . web.archive.org. 15 липня 2012. Архів оригіналу за 15 липня 2012. Процитовано 25 лютого 2021.
- The dhow chronicles. Gulf-Times (араб.). 21 квітня 2014. Процитовано 25 лютого 2021.
- Hornell, James (1942)
- Agius, Dionisius (2009)
- The dhow chronicles. Gulf-Times (араб.). 21 квітня 2014. Процитовано 24 лютого 2021.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джалібот |
- Agius, Dionisius (2005). Seafaring in the Arabian Gulf and Oman. The People of the Dhow. Kegan Paul ltd, London, (англ.)
- Agius, Dionisius (2008). Classic Ships of Islam: From Mesopotamia to the Indian Ocean, BRILL, . p. 314 [ 12 березня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- Agius, Dionisius (2009). In the Wake of the Dhow: The Arabian Gulf and Oman, Ithaca Press, Amazon [ 26 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Al-Hijji, Ya'qub Yusuf (2001). The Art of Dhow-building in Kuwait. Arabian Publishing Ltd (англ.)
- Hawkins, Clifford W. (1977). The Dhow: An Illustrated History Of The Dhow And Its World, Nautical Publishing Co. Ltd, (англ.)
- Hornell, James (1942). A Tentative Classification of Arab Sea-craft // Society for Nautical Research. Mariners Mirror 28 no1, 1942, 11-40 [[https://web.archive.org/web/20210131193841/https://books.google.com.ua/books/about/A_Tentative_Classification_of_Arab_Sea_c.html?id=ryryHAAACAAJ&hl=en&redir_esc=y Архівовано 31 січня 2021 у Wayback Machine.] books.google] (англ.)
- Hourani, George F. (1951). Arab Seafaring in the Indian Ocean in Ancient and Early Medieval Times [ 1 лютого 2021 у Wayback Machine.]. viii, 131 pages, 8 plates. Princeton University Press, 1951., Reprinted: Princeton University Press. 1995 (англ.)
- Mondfeld, Wolfram (1979). Die arabische Dau [ 1 лютого 2021 у Wayback Machine.]. Delius Klasing & Co, (нім.)
- Moreland, W.H. (1939). The Ships of the Arabian Sea about A. D. 1500 // The Journal of the Royal Asiatic Society of Great Britain and Ireland. Vol. I, IV. 1939. (англ.)
- Sheriff, Abdul (2010). Dhow Cultures of the Indian Ocean: Cosmopolitanism, Commerce and Islam. London Hurst&Co (англ.)
Посилання
- Traditional boat types — Jaliboot [ 9 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhalibot abo dzhalbot dzhalibut arab جالبوت jalibut tradicijne arabske vitrilne dau nevelikih rozmiriv z pryamim vertikalnim ahtershtevnem i plaskoyu trancevoyu kormoyu sho chasto prikrashena po krayam harakternimi krilami Sogodni dzhalibot ye drugim pislya shuyi najposhirenishim vidom dau v Perskij zatoci ta Omani Vikoristovuyutsya v yakosti ribalskogo sudna a takozh dlya perevezennya pasazhiriv ta nevelikih vantazhiv Dzhalibot v Katari na perednomu plani Za nim prishvartovane shuyi z pohilim forshtevnemEtimologiyaIsnuye dekilka versij pohodzhennya nazvi dzhalibot Odna z nih spirayuchis na shozhist konstrukciyi dzhalibota na yevropejski chovni stverdzhuye sho jogo nazva pohodit vid perekruchenogo anglijskogo en doslivno z anglijskoyi vidpochinkovij choven sho u XVIII XIX st vikoristovuvalas dlya poznachennya korabelnoyi shlyupki britanskogo korolivskogo vijskovo morskogo flotu Inshi doslidniki stverdzhuyut sho cya nazva maye misceve pohodzhennya i sho she v 1183 roci mandrivnik i geograf z Al Andalusu en zgaduvav pro dau z nazvoyu dzhalaba jalabah abo dzhalba jalbah na yakih vin perepravlyavsya cherez Chervone more pid chas svogo hadzhu do Mekki Neobhidno takozh zgadati sho neveliki dau z vertikalnim forshtevnem yaki doteper buduyut na arhipelazi Lamu na uzberezhzhi Suahili mayut shozhu nazvu dzhalbut jalboot OpisDzhalibot bilya Muharraka Bahrejn Foto 1911 r Profil dzhalibota dobre vpiznavanij zavdyaki pryamomu vertikalnomu forshtevnyu yakij duzhe neharakternij dlya arabskih dau i pidnyatij plaskij trancevij kormi prikrashenij po krayah harakternimi krilami Serednya dovzhina korpusu dzhalibota skladaye vid 6 do 13 metriv Dzhalibot razom iz shuyi bagaloyu ta gandzhoyu nalezhit do tipu dau z yevropeyizovanoyu plaskoyu trancevoyu kormoyu i istorichno mav odnu abo zridka dvi shogli z chotirikutnimi kosimi arabskimi vitrilami u formi nepravilnoyi trapeciyi Plaska korma dzhalibotiv chudovo pidhodit dlya rozmishennya na nij pidvisnih chi vbudovanih dviguniv i sogodni znachna kilkist cih chovniv u Perskij zatoci motorizovani i vikoristovuyut vitrila lishe v yakosti dopomizhnogo zasobu do dviguna abo j vzagali pozbavleni shogl i vitril Na kormi dzhalibotia zazvichaj vstanovlyuyetsya legkij karkas z derev yanih brusiv na yakomu robitsya navis dlya zahistu vid soncya a na ribalskih dzhalibotah zberigayutsya sitki Istorichno yak usi dau dzhaliboti vidnosilis do zshitih suden i buduvalis za tradicijnoyu arabskoyu tehnologiyeyu spochatku korpus za dopomogoyu zv yazuvannya abo zshittya derev yanih elementiv sudna motuzkami z kojru bez zastosuvannya metalevih cvyahiv Hocha suchasni dzhaliboti prodovzhuyut buduvatis za tehnologiyeyu spochatku korpus pri yih budivnictvi vikoristovuyut suchasni tehnologiyi te metalevi cvyahi a chovni z korpusom zshitim motuzkami sogodni majzhe ne zustrichayutsya Poshirennya i vikoristannyaModel dzhalibota vstanovlena nad arkoyu vorit korabelni sho buduye suchasni dau v El Hauri Katar Dzhalibot ye tradicijnimi chovnami dlya krayin roztashovanih na uzberezhzhi Perskoyi i Omanskoyi zatok takih yak Katar Bahrejn Kuvejt Oman i OAE Istorichno voni vikoristovuvalis dlya vilovu perliv i ribalstva naryadu z inshimi dau malih i serednih rozmiriv takih yak shuyi sambuk i batil Pislya vinajdennya i rozpovsyudzhennya v 1910 h rokah v Yaponiyi shtuchnogo sposobu viroshuvannya perlin v promislovih masshtabah a takozh vidkrittya v 1930 h rokah v Perskij zatoci velikih pokladiv nafti perlovij i ribolovnij biznes v regioni pochav shvidko vtrachati svoyu aktualnist sho prizvelo do zniknennya tradicijnih dau i zanepadu tradicij yih budivnictva Prote yaksho veliki i seredni tradicijni torgovi transportni ta ribolovni dau taki yak bum gandzha bagala sambuk i batil v drugij polovini XX st majzhe povnistyu znikli neveliki dau taki yak dzhalibot i shuyi zmogli pristosuvatis do zmin i znajti svoyu nishu v novih umovah Motorizovani dzhaliboti sogodni vikoristovuyutsya ribalstva ta vidpochinku a takozh dlya perevezennya pasazhiriv ta nevelikih vantazhiv mizh zatokami ta prileglimi do uzberezhzhya ostrovami hocha cej tip chovniv i ne tak poshirenij yak shozhi na nih shuyi Sudnobudivni verfi sho buduyut chovni tipu dzhalibot perevazhno roztashovani v Katari i na uzberezhzhi Omanu vid Moskata do Suhara Shuyi ta dzhalbutNa dzhalibot duzhe shozhe inshe dau sho shiroko vikoristovuyetsya sogodni v Perskij zatoci shuyi Cej tip dau maye podibni do dzhalibota rozmiri vitrilne ozbroyennya ta priznachennya ale vidriznyayetsya formoyu nosa na yakomu forshteven rozmishuyetsya ne vertikalno yak u dzhalibota a bilsh tradicijno dlya arabskih dau silno nahilenij vpered i prikrashenij na kinci ne odinarnim uvignutim viginom yak u dzhalibota a podvijnim vipuklim viginom Za nazvoyu i za zagalnoyu formoyu na arabskij dzhalibot duzhe shozhi z shidnoafrikanskogo uzberezhzhya Suahili centr budivnictva yakih znahoditsya na ostrovah Lamu v Keniyi Div takozhZshite sudno Dau ShuyiPrimitki catnaps org Arhiv originalu za 9 lyutogo 2021 Procitovano 24 lyutogo 2021 web archive org 15 lipnya 2012 Arhiv originalu za 15 lipnya 2012 Procitovano 25 lyutogo 2021 The dhow chronicles Gulf Times arab 21 kvitnya 2014 Procitovano 25 lyutogo 2021 Hornell James 1942 Agius Dionisius 2009 The dhow chronicles Gulf Times arab 21 kvitnya 2014 Procitovano 24 lyutogo 2021 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzhalibot Agius Dionisius 2005 Seafaring in the Arabian Gulf and Oman The People of the Dhow Kegan Paul ltd London ISBN 0 7103 0939 2 angl Agius Dionisius 2008 Classic Ships of Islam From Mesopotamia to the Indian Ocean BRILL ISBN 9004158634 p 314 12 bereznya 2022 u Wayback Machine angl Agius Dionisius 2009 In the Wake of the Dhow The Arabian Gulf and Oman Ithaca Press Amazon 26 sichnya 2021 u Wayback Machine ISBN 9004158634 angl Al Hijji Ya qub Yusuf 2001 The Art of Dhow building in Kuwait Arabian Publishing Ltd ISBN 978 1900404280 angl Hawkins Clifford W 1977 The Dhow An Illustrated History Of The Dhow And Its World Nautical Publishing Co Ltd ISBN 978 0245526558 angl Hornell James 1942 A Tentative Classification of Arab Sea craft Society for Nautical Research Mariners Mirror 28 no1 1942 11 40 https web archive org web 20210131193841 https books google com ua books about A Tentative Classification of Arab Sea c html id ryryHAAACAAJ amp hl en amp redir esc y Arhivovano31 sichnya 2021 u Wayback Machine books google angl Hourani George F 1951 Arab Seafaring in the Indian Ocean in Ancient and Early Medieval Times 1 lyutogo 2021 u Wayback Machine viii 131 pages 8 plates Princeton University Press 1951 Reprinted Princeton University Press 1995 ISBN 9780691000329 angl Mondfeld Wolfram 1979 Die arabische Dau 1 lyutogo 2021 u Wayback Machine Delius Klasing amp Co ISBN 3 7688 0283 3 nim Moreland W H 1939 The Ships of the Arabian Sea about A D 1500 The Journal of the Royal Asiatic Society of Great Britain and Ireland Vol I IV 1939 angl Sheriff Abdul 2010 Dhow Cultures of the Indian Ocean Cosmopolitanism Commerce and Islam London Hurst amp Co ISBN 978 1 84904 008 2 angl PosilannyaTraditional boat types Jaliboot 9 lyutogo 2021 u Wayback Machine angl angl