Багала, або багла (араб. بغلة) — традиційне велике арабське вітрильне судно для далеких плавань, одне з найбільших за розміром і найбагатше прикрашене серед інших дау. З арабської назва судна «багала» перекладається як «мул».
Опис
Багала, разом з ганджа і бумом відносилась до найбільших за розміром дау. Вона мала довжину 25-35 метрів і водотоннажність100-300 тон. Це судно традиційно дуже багато прикрашалось і часто використовувалось в презентаційних цілях.
Багала мала похилий вигнутий форштевень на носі і пласку транцеву корму з високим кватердеком, схожу на корму європейського галеона. Корма зазвичай багато прикрашалась різьбленням і розписами, на ній часто розміщувались вікна, галереї і балюстради.
Багала була озброєна двома і рідше трьома щоглами з косими чотирикратними арабськими вітрилами у формі неправильної трапеції з короткою передньою шкаториною. Передня грот-щогла була приблизно в 1,2 рази більшою за кормову бізань. Грот-щогла була нахилена вперед приблизно на 10°, тоді як бізань встановлювалась вертикально. Якщо встановлювалась третя щогла (мала бізань), вона зазвичай мала нахил в сторону корми. Додатково на багалі міг встановлюватись бушприт, який ніс трикутний клівер.
Як велике і важке судно, багала потребувала для управління значної команди, що складалась як мінімум з 30 моряків. Деякі судна потребували навіть до 40 моряків.
Схожим типом судна є ганджа (в Індії відома як «котія»), яку часто важко відрізнити від багали.
Історія
Багали широко використовувались до початку XX століття в якості торгових суден в Індійському океані і морях навколо Аравійського півострова. Вони курсували по маршрутах від Сінду, Індії, Бенгальської затоки і островів прянощів на сході до африканського узбережжя Суахілі на заході і були одним з основних типів кораблів, які використовуються арабськими торговцями.
На початку XIX століття ці кораблі також були частиною піратських флотів різноманітних еміратів з узбережжя Перської затоки та Аравійського півострова. На суднах військового і піратського призначення уздовж бортів встановлювалися легкі артилерійські гармати, для ведення вогню в фальшборті робили гарматні порти. Для здійснення психологічного ефекту, навіть при відсутності озброєння неіснуючі гарматні порти. на фальшборті могли бути просто намальовані.
У сприятливих умовах багала може розвинути швидкість до 9 вузлів, але це було дещо громіздке судно, що потребувало великого екіпажу і на початку XX ст. було замінене на більш маневрений і легший в управлінні бум.
Див. також
Посилання
- Hikoichi Yajima, The Arab dhow trade in the Indian Ocean: preliminary report [ 23 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- The first traditional Dhow Exhibition in Qatar [ 2 лютого 2021 у Wayback Machine.]
Примітки
- Clifford W. Hawkins, The dhow: an illustrated history of the dhow and its world
- . Архів оригіналу за 20 квітня 2012. Процитовано 27 червня 2013.
- Thabit A. J. Abdullah, The Political Economy of Trade in Eighteenth-Century Basra, SUNY series in the Social and Economic History of the Middle East , 2000,
- . Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 27 червня 2013.
- Gardiner, Robert (2001 [1998]). The Victory of Seapower. Caxton Editions. . p. 89
Джерела
- Agius, Dionisius (2005). Seafaring in the Arabian Gulf and Oman. The People of the Dhow. Kegan Paul ltd, London, (англ.)
- Agius, Dionisius (2007). Decorative Motifs on Arabian Boats. Meaning and Identity. Natural Resources and Cultural Connections of the Red Sea. Society for Arabian Studies Monographs No. 5. [BAR International Series 1666].
- Agius, Dionisius (2008). Classic Ships of Islam: From Mesopotamia to the Indian Ocean, BRILL, . p. 314 (англ.)
- Agius, Dionisius (2009). In the Wake of the Dhow: The Arabian Gulf and Oman, Ithaca Press, Amazon (англ.)
- Al-Hijji, Ya'qub Yusuf (2001). The Art of Dhow-building in Kuwait. Arabian Publishing Ltd (англ.)
- Catsambis, Alexis; Ford, Ben; Hamilton, Donny L. (2011). The Oxford Handbook of Maritime Archaeology. Oxford University Press . (англ.)
- Hawkins, Clifford W. (1977). The Dhow: An Illustrated History Of The Dhow And Its World, Nautical Publishing Co. Ltd, (англ.)
- Hornell, James (1942). A Tentative Classification of Arab Sea-craft Society for Nautical Research. Mariners Mirror 28 no1, 1942, 11-40 books.google (англ.)
- Hourani, George F. (1995). Arab Seafaring in the Indian Ocean in Ancient and Early Medieval Times. Princeton: Princeton University Press. (англ.)
- Mondfeld, Wolfram (1979). Die arabische Dau. Delius Klasing & Co, (нім.)
- Moreland, W.H. (1939). The Ships of the Arabian Sea about A. D. 1500 // The Journal of the Royal Asiatic Society of Great Britain and Ireland. Vol. I, IV. 1939. (англ.)
- Moore, Alan (1940) Notes on ‘Dhows’, The Mariner's Mirror, 26.2 (1940): 205—213.
- Severin, Tim (1982). The Sindbad Voyage. Hutchinson. Amazon (англ.)
- Sheriff, Abdul (2010). Dhow Cultures of the Indian Ocean: Cosmopolitanism, Commerce and Islam. London Hurst&Co (англ.)
- Wiebeck, Erno (1987). Indische Boote und Schiffe. Hinstorff Verlag, Rostock 1987, (нім.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Багала
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bagala abo bagla arab بغلة tradicijne velike arabske vitrilne sudno dlya dalekih plavan odne z najbilshih za rozmirom i najbagatshe prikrashene sered inshih dau Z arabskoyi nazva sudna bagala perekladayetsya yak mul Bagala potrebuye veliku komandu Bagala pid vitrilami Korma bagali Al Hashemi II prikrashena rizblennyam Kuvejt Korma bagali Princesa moriv Amirat Al Behar Foto pochatku XX st OpisBagala razom z gandzha i bumom vidnosilas do najbilshih za rozmirom dau Vona mala dovzhinu 25 35 metriv i vodotonnazhnist100 300 ton Ce sudno tradicijno duzhe bagato prikrashalos i chasto vikoristovuvalos v prezentacijnih cilyah Bagala mala pohilij vignutij forshteven na nosi i plasku trancevu kormu z visokim kvaterdekom shozhu na kormu yevropejskogo galeona Korma zazvichaj bagato prikrashalas rizblennyam i rozpisami na nij chasto rozmishuvalis vikna galereyi i balyustradi Bagala bula ozbroyena dvoma i ridshe troma shoglami z kosimi chotirikratnimi arabskimi vitrilami u formi nepravilnoyi trapeciyi z korotkoyu perednoyu shkatorinoyu Perednya grot shogla bula priblizno v 1 2 razi bilshoyu za kormovu bizan Grot shogla bula nahilena vpered priblizno na 10 todi yak bizan vstanovlyuvalas vertikalno Yaksho vstanovlyuvalas tretya shogla mala bizan vona zazvichaj mala nahil v storonu kormi Dodatkovo na bagali mig vstanovlyuvatis bushprit yakij nis trikutnij kliver Yak velike i vazhke sudno bagala potrebuvala dlya upravlinnya znachnoyi komandi sho skladalas yak minimum z 30 moryakiv Deyaki sudna potrebuvali navit do 40 moryakiv Shozhim tipom sudna ye gandzha v Indiyi vidoma yak kotiya yaku chasto vazhko vidrizniti vid bagali IstoriyaSpusk na vodu bagali stare foto Ekipazh bagali za pochinkoyu vitril Bagali shiroko vikoristovuvalis do pochatku XX stolittya v yakosti torgovih suden v Indijskomu okeani i moryah navkolo Aravijskogo pivostrova Voni kursuvali po marshrutah vid Sindu Indiyi Bengalskoyi zatoki i ostroviv pryanoshiv na shodi do afrikanskogo uzberezhzhya Suahili na zahodi i buli odnim z osnovnih tipiv korabliv yaki vikoristovuyutsya arabskimi torgovcyami Na pochatku XIX stolittya ci korabli takozh buli chastinoyu piratskih flotiv riznomanitnih emirativ z uzberezhzhya Perskoyi zatoki ta Aravijskogo pivostrova Na sudnah vijskovogo i piratskogo priznachennya uzdovzh bortiv vstanovlyuvalisya legki artilerijski garmati dlya vedennya vognyu v falshborti robili garmatni porti Dlya zdijsnennya psihologichnogo efektu navit pri vidsutnosti ozbroyennya neisnuyuchi garmatni porti na falshborti mogli buti prosto namalovani U spriyatlivih umovah bagala mozhe rozvinuti shvidkist do 9 vuzliv ale ce bulo desho gromizdke sudno sho potrebuvalo velikogo ekipazhu i na pochatku XX st bulo zaminene na bilsh manevrenij i legshij v upravlinni bum Div takozhDau Gandzha Bum Sambuk Zshite sudnoPosilannyaHikoichi Yajima The Arab dhow trade in the Indian Ocean preliminary report 23 lyutogo 2012 u Wayback Machine The first traditional Dhow Exhibition in Qatar 2 lyutogo 2021 u Wayback Machine PrimitkiClifford W Hawkins The dhow an illustrated history of the dhow and its world Arhiv originalu za 20 kvitnya 2012 Procitovano 27 chervnya 2013 Thabit A J Abdullah The Political Economy of Trade in Eighteenth Century Basra SUNY series in the Social and Economic History of the Middle East 2000 ISBN 978 0 7914 4808 3 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2014 Procitovano 27 chervnya 2013 Gardiner Robert 2001 1998 The Victory of Seapower Caxton Editions ISBN 1 84067 359 1 p 89DzherelaAgius Dionisius 2005 Seafaring in the Arabian Gulf and Oman The People of the Dhow Kegan Paul ltd London ISBN 0 7103 0939 2 angl Agius Dionisius 2007 Decorative Motifs on Arabian Boats Meaning and Identity Natural Resources and Cultural Connections of the Red Sea Society for Arabian Studies Monographs No 5 BAR International Series 1666 Agius Dionisius 2008 Classic Ships of Islam From Mesopotamia to the Indian Ocean BRILL ISBN 9004158634 p 314 angl Agius Dionisius 2009 In the Wake of the Dhow The Arabian Gulf and Oman Ithaca Press Amazon ISBN 9004158634 angl Al Hijji Ya qub Yusuf 2001 The Art of Dhow building in Kuwait Arabian Publishing Ltd ISBN 978 1900404280 angl Catsambis Alexis Ford Ben Hamilton Donny L 2011 The Oxford Handbook of Maritime Archaeology Oxford University Press ISBN 978 0 19 970515 3 angl Hawkins Clifford W 1977 The Dhow An Illustrated History Of The Dhow And Its World Nautical Publishing Co Ltd ISBN 978 0245526558 angl Hornell James 1942 A Tentative Classification of Arab Sea craft Society for Nautical Research Mariners Mirror 28 no1 1942 11 40 books google angl Hourani George F 1995 Arab Seafaring in the Indian Ocean in Ancient and Early Medieval Times Princeton Princeton University Press ISBN 9780691000329 angl Mondfeld Wolfram 1979 Die arabische Dau Delius Klasing amp Co ISBN 3 7688 0283 3 nim Moreland W H 1939 The Ships of the Arabian Sea about A D 1500 The Journal of the Royal Asiatic Society of Great Britain and Ireland Vol I IV 1939 angl Moore Alan 1940 Notes on Dhows The Mariner s Mirror 26 2 1940 205 213 Severin Tim 1982 The Sindbad Voyage Hutchinson Amazon ISBN 978 0091505608 angl Sheriff Abdul 2010 Dhow Cultures of the Indian Ocean Cosmopolitanism Commerce and Islam London Hurst amp Co ISBN 978 1 84904 008 2 angl Wiebeck Erno 1987 Indische Boote und Schiffe Hinstorff Verlag Rostock 1987 ISBN 3 356 00084 5 nim Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bagala