Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бум араб بوم фр bhum відоме в Індії як дхангі традиційне арабське торгове вітрильне судно для далеких морських плавань о

Бум (судно)

Бум (судно)

Бум (араб. بوم‎, фр. bhum), відоме в Індії як дхангі — традиційне арабське торгове вітрильне судно для далеких морських плавань, один з найбільших відомих типів дау. Має характерний довгий прямий ахтерштевень, нахилений під кутом в 40°, і гостру, зазвичай не прикрашену корму й озброєний двома або трьома щоглами з косими арабськими вітрилами.

image
Сучасний бум в Катарі. Підняте тільки одне вітрило — грот
image
Бум (на задньому плані) в морському музеї у Кувейті. Чітко видно різницю в розмірах з , що знаходиться на передньому плані
image
Індійський бум (дхангі). Зверніть увагу на коротший ніс
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бум (значення).

Бум використовувався для перевезення важких і об'ємних вантажів, прісної води (boom-ma'y), деревини та будівельного каміння (teshalah), свіжих фруктів, а також для вилову перлів (boom-ghawas). Як велике й важке судно, бум потребував для управління значної команди, що складалась з 15—25 моряків, хоча деякі особливо великі судна потребували навіть до 40 моряків.

Опис

Алан Мур і Джеймс Хорнел у своїх спробах класифікувати типи арабських суден запропонували розділяти дау на дві великі групи — човни з пласкою транцевою кормою (можливо скопійованої з європейських суден), такі як багала, самбук чи шуї та човни з гострою кормою, такі як бум і зеруг і бадан. При цьому судна з гострою кормою вважаються більш старою формою, оскільки саме такі судна збереглись на найстаріших відомих зображеннях дау з XII століття, тоді як транцева корма вважається результатом впливу європейського досвіду суднобудування, привнесеного в регіон з початку XVI століття. Буми, що виготовлялись на Аравійському півострові, мали характерний довгий і прямий ахтерштевень, тоді як у індійських бумів (дхангі) він був значно коротший.

Бум мав довжину від 20 до 50 метрів, водотоннажність від 75 до 500 тонн та був озброєний двома й рідше трьома щоглами. Передня грот-щогла була приблизно в 1,2 рази більшою за кормову бізань. Грот-щогла була нахилена вперед приблизно на 10°, тоді як бізань встановлювалась вертикально. Якщо встановлювалась третя щогла (мала бізань), вона зазвичай мала нахил у сторону корми. Додатково на бумі міг встановлюватись бушприт, який ніс трикутний клівер.

image
Інтер'єр великого вітрильного дау — оформлення палуби

Усі щогли на бумі в якості головного вітрильного озброєння несли характерні косі «арабські» вітрила (англ. settee sail) у формі неправильної трапеції з короткою передньою шкаториною. Головне вітрило піднімалось на передній великій грот-щоглі, тоді як кормові щогли (бізань і мала бізань) несли такі ж по формі вітрила, але значно меншого розміру ніж головне і, крім свого основного призначення, могли при маневрах виконувати роль повітряного керма. На великих бумах з високою грот-щоглою, на ній, над косим арабським гротом, іноді встановлювався чотирикутний топсель.

Кожне вітрило (shira'a) мало свою назву. Основні вітрила називались «аль-уд» (Al-Oud), на грот-щоглі «аль-каламі» (Al-Qalami) на бізані. Передній клівер називався «аль-буміа» (Al-Boomiah), заднє вітрило на малій бізані — «шаманді» (Shamandi) і топсель, який встановлювався над основним вітрилом «аль-уд» на гроті — «кабіа» (Qabiah). Розмір вітрил на бумі не регулювався за допомогою рифів, тож кожне судно зазвичай мало декілька наборів вітрил — для спокійної погоди (Terkate) і для штормових умов (Sefdairah).

Історія

image
Бум на гербі Кувейту
image
Бум, вид з корми. Добре видно його характерну гостру корму

На початку XX століття бум замінив важчі й менш маневрені багалу і ганджу, які, на відміну від бума, мали пласку транцеву корму й були менш маневрені. Буми в основному будувались у [en], Конкані та Гуджараті в Індії, та в Кувейті на Аравійському півострові і використовуються для транспортних перевезень від Аравійського півострова до Сінда й Індії на сході та до африканського узбережжя Суахілі на заході.

Бум під вітрилами зображений на монетах і на гербі Кувейту, підкреслюючи його традиційне значення в країні, де він використовувався для перевезення прісної води та в перлинній промисловості, а також як торговий корабель.

На відміну від інших історичних великих транспортних дау, таких як багала і ганжа, які нині майже зникли, а ті рідкі екземпляри, що залишилися, використовуються переважно в презентаційних цілях, буми й далі активно використовують. У наш, особливо в районі Перської затоки багато бумів були переобладнані в моторні човни, їхні щогли та вітрила замінені на потужні дизельні двигуни і вони продовжують активно використовуватись для транспортних перевезень.

«Сохар» Тіма Северіна

image
«Сохар» Тіма Северіна, репліка бума IX ст. Маскат, Оман.

У 1980 році спільна ірландсько-оманська команда на чолі з британським мандрівником, дослідником, істориком і письменником Тімом Северіном вирішила довести, що описане в циклі арабських казок з VII-IX століття «Тисяча і одна ніч» плавання Сіндбада-мореплавця з Аравійського півострову до Китаю було можливе на тогочасних судах.

Для цього Тім Северін за допомогою команди корабельників з Суру в Омані відтворив репліку старовинного арабського судна типу бум з IX століття. Команда збудувала без жодного металевого цвяха за сім місяців судно довжиною 26,5 метрів, використовуючи вручну виготовлені дошки, зшиті за допомогою 640 км мотузок, також виготовлених вручну з койру — лушпиння кокосового горіха, вимоченого в морській воді.

У листопаді того ж року бум «Сохар» (так було названо вітрильник) вийшов з оманського порту Маскат и пройшов за 9 місяців шляхом знаменитого героя арабських казок Сіндбада-мореплавця до китайського порту Гуанчжоу (Кантон). Северін з командою з 25 мореплавців вийшли з Маската 21 листопада 1980 р., пройшли через Аравійське море, Лаккадівські острови, Калікут, Шрі-Ланку і Малаккську протоку і прийшли в м. Гуанчжоу в південному Китаї 6 липня 1981 р., орієнтуючись по зіркам і використовуючи лише навігаційні прилади того періоду. Ця мандрівка описана у книзі Северіна (1983 р.).

Див. також

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бум (судно)
  • Kuwait boum [ 6 липня 2017 у Wayback Machine.]
  • Traditional boat types [ 9 лютого 2021 у Wayback Machine.]
  • The first traditional Dhow Exhibition in Qatar [ 2 лютого 2021 у Wayback Machine.]
  • Hikoichi Yajima, The Arab dhow trade in the Indian Ocean: preliminary report [ 23 лютого 2012 у Wayback Machine.]

Галерея

  • image
    Бум. Модель
  • image
    Бум в музеї в Кувейті
  • image
    Бум. Музейний експонат
  • image
    Бум, переобладнаний під моторне судно. Аденська затока
  • image
    Бум, переобладнаний під моторне судно. Пакистан
  • image
    Моторно-вітрильний бум біля берегів Ірану
  • image
    Бум, перероблений під ресторан. Шарджа
  • image
    Два буми в музеї в Кувейті

Примітки

  1. K. N. Chaudhuri, Trade and Civilisation in the Indian Ocean, Cambridge University Press,
  2. Thabit A. J. Abdullah, The Political Economy of Trade in Eighteenth-Century Basra, SUNY series in the Social and Economic History of the Middle East , 2000,
  3. Moore, Alan (1940)
  4. Hornell, James (1942).
  5. . Архів оригіналу за 20 квітня 2012. Процитовано 29 січня 2021.
  6. The Origins of The Dhow
  7. . www.kuwaitboom.com. Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 6 лютого 2021.
  8. Severin, Tim (1982)

Джерела

  • Agius, Dionisius (2005). Seafaring in the Arabian Gulf and Oman. The People of the Dhow. Kegan Paul ltd, London, (англ.)
  • Agius, Dionisius (2007). Decorative Motifs on Arabian Boats. Meaning and Identity. Natural Resources and Cultural Connections of the Red Sea. Society for Arabian Studies Monographs No. 5. [BAR International Series 1666].
  • Agius, Dionisius (2008). Classic Ships of Islam: From Mesopotamia to the Indian Ocean, BRILL, . (англ.)
  • Agius, Dionisius (2009). In the Wake of the Dhow: The Arabian Gulf and Oman, Ithaca Press, Amazon (англ.)
  • Al-Hijji, Ya'qub Yusuf (2001). The Art of Dhow-building in Kuwait. Arabian Publishing Ltd (англ.)
  • Catsambis, Alexis; Ford, Ben; Hamilton, Donny L. (2011). The Oxford Handbook of Maritime Archaeology. Oxford University Press . (англ.)
  • Hawkins, Clifford W. (1977). The Dhow: An Illustrated History Of The Dhow And Its World, Nautical Publishing Co. Ltd, (англ.)
  • Hornell, James (1942). A Tentative Classification of Arab Sea-craft. Society for Nautical Research. Mariners Mirror 28 no1, 1942, 11-40 books.google (англ.)
  • Hourani, George F. (1995). Arab Seafaring in the Indian Ocean in Ancient and Early Medieval Times. Princeton: Princeton University Press. (англ.)
  • Mondfeld, Wolfram (1979). Die arabische Dau. Delius Klasing & Co, (нім.)
  • Moreland, W.H. (1939). The Ships of the Arabian Sea about A. D. 1500 // The Journal of the Royal Asiatic Society of Great Britain and Ireland. Vol. I, IV. 1939. (англ.)
  • Moore, Alan (1940) Notes on ‘Dhows’, The Mariner's Mirror, 26.2 (1940): 205—213.
  • Severin, Tim (1982). The Sindbad Voyage. Hutchinson. Amazon (англ.)
  • Sheriff, Abdul (2010). Dhow Cultures of the Indian Ocean: Cosmopolitanism, Commerce and Islam. London Hurst&Co (англ.)
  • Wiebeck, Erno (1987). Indische Boote und Schiffe. Hinstorff Verlag, Rostock 1987, (нім.)
    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бум (судно)


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bum arab بوم fr bhum vidome v Indiyi yak dhangi tradicijne arabske torgove vitrilne sudno dlya dalekih morskih plavan odin z najbilshih vidomih tipiv dau Maye harakternij dovgij pryamij ahtershteven nahilenij pid kutom v 40 i gostru zazvichaj ne prikrashenu kormu j ozbroyenij dvoma abo troma shoglami z kosimi arabskimi vitrilami Suchasnij bum v Katari Pidnyate tilki odne vitrilo grotBum na zadnomu plani v morskomu muzeyi u Kuvejti Chitko vidno riznicyu v rozmirah z sho znahoditsya na perednomu planiIndijskij bum dhangi Zvernit uvagu na korotshij nisU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bum znachennya Bum vikoristovuvavsya dlya perevezennya vazhkih i ob yemnih vantazhiv prisnoyi vodi boom ma y derevini ta budivelnogo kaminnya teshalah svizhih fruktiv a takozh dlya vilovu perliv boom ghawas Yak velike j vazhke sudno bum potrebuvav dlya upravlinnya znachnoyi komandi sho skladalas z 15 25 moryakiv hocha deyaki osoblivo veliki sudna potrebuvali navit do 40 moryakiv OpisAlan Mur i Dzhejms Hornel u svoyih sprobah klasifikuvati tipi arabskih suden zaproponuvali rozdilyati dau na dvi veliki grupi chovni z plaskoyu trancevoyu kormoyu mozhlivo skopijovanoyi z yevropejskih suden taki yak bagala sambuk chi shuyi ta chovni z gostroyu kormoyu taki yak bum i zerug i badan Pri comu sudna z gostroyu kormoyu vvazhayutsya bilsh staroyu formoyu oskilki same taki sudna zbereglis na najstarishih vidomih zobrazhennyah dau z XII stolittya todi yak tranceva korma vvazhayetsya rezultatom vplivu yevropejskogo dosvidu sudnobuduvannya privnesenogo v region z pochatku XVI stolittya Bumi sho vigotovlyalis na Aravijskomu pivostrovi mali harakternij dovgij i pryamij ahtershteven todi yak u indijskih bumiv dhangi vin buv znachno korotshij Bum mav dovzhinu vid 20 do 50 metriv vodotonnazhnist vid 75 do 500 tonn ta buv ozbroyenij dvoma j ridshe troma shoglami Perednya grot shogla bula priblizno v 1 2 razi bilshoyu za kormovu bizan Grot shogla bula nahilena vpered priblizno na 10 todi yak bizan vstanovlyuvalas vertikalno Yaksho vstanovlyuvalas tretya shogla mala bizan vona zazvichaj mala nahil u storonu kormi Dodatkovo na bumi mig vstanovlyuvatis bushprit yakij nis trikutnij kliver Inter yer velikogo vitrilnogo dau oformlennya palubi Usi shogli na bumi v yakosti golovnogo vitrilnogo ozbroyennya nesli harakterni kosi arabski vitrila angl settee sail u formi nepravilnoyi trapeciyi z korotkoyu perednoyu shkatorinoyu Golovne vitrilo pidnimalos na perednij velikij grot shogli todi yak kormovi shogli bizan i mala bizan nesli taki zh po formi vitrila ale znachno menshogo rozmiru nizh golovne i krim svogo osnovnogo priznachennya mogli pri manevrah vikonuvati rol povitryanogo kerma Na velikih bumah z visokoyu grot shogloyu na nij nad kosim arabskim grotom inodi vstanovlyuvavsya chotirikutnij topsel Kozhne vitrilo shira a malo svoyu nazvu Osnovni vitrila nazivalis al ud Al Oud na grot shogli al kalami Al Qalami na bizani Perednij kliver nazivavsya al bumia Al Boomiah zadnye vitrilo na malij bizani shamandi Shamandi i topsel yakij vstanovlyuvavsya nad osnovnim vitrilom al ud na groti kabia Qabiah Rozmir vitril na bumi ne regulyuvavsya za dopomogoyu rifiv tozh kozhne sudno zazvichaj malo dekilka naboriv vitril dlya spokijnoyi pogodi Terkate i dlya shtormovih umov Sefdairah IstoriyaBum na gerbi KuvejtuBum vid z kormi Dobre vidno jogo harakternu gostru kormu Na pochatku XX stolittya bum zaminiv vazhchi j mensh manevreni bagalu i gandzhu yaki na vidminu vid buma mali plasku trancevu kormu j buli mensh manevreni Bumi v osnovnomu buduvalis u en Konkani ta Gudzharati v Indiyi ta v Kuvejti na Aravijskomu pivostrovi i vikoristovuyutsya dlya transportnih perevezen vid Aravijskogo pivostrova do Sinda j Indiyi na shodi ta do afrikanskogo uzberezhzhya Suahili na zahodi Bum pid vitrilami zobrazhenij na monetah i na gerbi Kuvejtu pidkreslyuyuchi jogo tradicijne znachennya v krayini de vin vikoristovuvavsya dlya perevezennya prisnoyi vodi ta v perlinnij promislovosti a takozh yak torgovij korabel Na vidminu vid inshih istorichnih velikih transportnih dau takih yak bagala i ganzha yaki nini majzhe znikli a ti ridki ekzemplyari sho zalishilisya vikoristovuyutsya perevazhno v prezentacijnih cilyah bumi j dali aktivno vikoristovuyut U nash osoblivo v rajoni Perskoyi zatoki bagato bumiv buli pereobladnani v motorni chovni yihni shogli ta vitrila zamineni na potuzhni dizelni dviguni i voni prodovzhuyut aktivno vikoristovuvatis dlya transportnih perevezen Sohar Tima Severina Sohar Tima Severina replika buma IX st Maskat Oman U 1980 roci spilna irlandsko omanska komanda na choli z britanskim mandrivnikom doslidnikom istorikom i pismennikom Timom Severinom virishila dovesti sho opisane v cikli arabskih kazok z VII IX stolittya Tisyacha i odna nich plavannya Sindbada moreplavcya z Aravijskogo pivostrovu do Kitayu bulo mozhlive na togochasnih sudah Dlya cogo Tim Severin za dopomogoyu komandi korabelnikiv z Suru v Omani vidtvoriv repliku starovinnogo arabskogo sudna tipu bum z IX stolittya Komanda zbuduvala bez zhodnogo metalevogo cvyaha za sim misyaciv sudno dovzhinoyu 26 5 metriv vikoristovuyuchi vruchnu vigotovleni doshki zshiti za dopomogoyu 640 km motuzok takozh vigotovlenih vruchnu z kojru lushpinnya kokosovogo goriha vimochenogo v morskij vodi U listopadi togo zh roku bum Sohar tak bulo nazvano vitrilnik vijshov z omanskogo portu Maskat i projshov za 9 misyaciv shlyahom znamenitogo geroya arabskih kazok Sindbada moreplavcya do kitajskogo portu Guanchzhou Kanton Severin z komandoyu z 25 moreplavciv vijshli z Maskata 21 listopada 1980 r projshli cherez Aravijske more Lakkadivski ostrovi Kalikut Shri Lanku i Malakksku protoku i prijshli v m Guanchzhou v pivdennomu Kitayi 6 lipnya 1981 r oriyentuyuchis po zirkam i vikoristovuyuchi lishe navigacijni priladi togo periodu Cya mandrivka opisana u knizi Severina 1983 r Div takozhZshite sudno Dau Gandzha Bagala Sambuk BadanPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bum sudno Kuwait boum 6 lipnya 2017 u Wayback Machine Traditional boat types 9 lyutogo 2021 u Wayback Machine The first traditional Dhow Exhibition in Qatar 2 lyutogo 2021 u Wayback Machine Hikoichi Yajima The Arab dhow trade in the Indian Ocean preliminary report 23 lyutogo 2012 u Wayback Machine GalereyaBum Model Bum v muzeyi v Kuvejti Bum Muzejnij eksponat Bum pereobladnanij pid motorne sudno Adenska zatoka Bum pereobladnanij pid motorne sudno Pakistan Motorno vitrilnij bum bilya beregiv Iranu Bum pereroblenij pid restoran Shardzha Dva bumi v muzeyi v KuvejtiPrimitkiK N Chaudhuri Trade and Civilisation in the Indian Ocean Cambridge University Press ISBN 978 0 521 28542 1 Thabit A J Abdullah The Political Economy of Trade in Eighteenth Century Basra SUNY series in the Social and Economic History of the Middle East 2000 ISBN 978 0 7914 4808 3 Moore Alan 1940 Hornell James 1942 Arhiv originalu za 20 kvitnya 2012 Procitovano 29 sichnya 2021 The Origins of The Dhow www kuwaitboom com Arhiv originalu za 6 lipnya 2017 Procitovano 6 lyutogo 2021 Severin Tim 1982 DzherelaAgius Dionisius 2005 Seafaring in the Arabian Gulf and Oman The People of the Dhow Kegan Paul ltd London ISBN 0 7103 0939 2 angl Agius Dionisius 2007 Decorative Motifs on Arabian Boats Meaning and Identity Natural Resources and Cultural Connections of the Red Sea Society for Arabian Studies Monographs No 5 BAR International Series 1666 Agius Dionisius 2008 Classic Ships of Islam From Mesopotamia to the Indian Ocean BRILL ISBN 9004158634 angl Agius Dionisius 2009 In the Wake of the Dhow The Arabian Gulf and Oman Ithaca Press Amazon ISBN 9004158634 angl Al Hijji Ya qub Yusuf 2001 The Art of Dhow building in Kuwait Arabian Publishing Ltd ISBN 978 1900404280 angl Catsambis Alexis Ford Ben Hamilton Donny L 2011 The Oxford Handbook of Maritime Archaeology Oxford University Press ISBN 978 0 19 970515 3 angl Hawkins Clifford W 1977 The Dhow An Illustrated History Of The Dhow And Its World Nautical Publishing Co Ltd ISBN 978 0245526558 angl Hornell James 1942 A Tentative Classification of Arab Sea craft Society for Nautical Research Mariners Mirror 28 no1 1942 11 40 books google angl Hourani George F 1995 Arab Seafaring in the Indian Ocean in Ancient and Early Medieval Times Princeton Princeton University Press ISBN 9780691000329 angl Mondfeld Wolfram 1979 Die arabische Dau Delius Klasing amp Co ISBN 3 7688 0283 3 nim Moreland W H 1939 The Ships of the Arabian Sea about A D 1500 The Journal of the Royal Asiatic Society of Great Britain and Ireland Vol I IV 1939 angl Moore Alan 1940 Notes on Dhows The Mariner s Mirror 26 2 1940 205 213 Severin Tim 1982 The Sindbad Voyage Hutchinson Amazon ISBN 978 0091505608 angl Sheriff Abdul 2010 Dhow Cultures of the Indian Ocean Cosmopolitanism Commerce and Islam London Hurst amp Co ISBN 978 1 84904 008 2 angl Wiebeck Erno 1987 Indische Boote und Schiffe Hinstorff Verlag Rostock 1987 ISBN 3 356 00084 5 nim Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bum sudno

Дата публікації:
Топ