Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Зеруг (англ. zarug) або єменський зеруг — вузьке, швидке та маневрене судно типу дау, з частковим покриттям на носі й кормі, схожим на палубу, яке має одну нахилену вперед щоглу з одним арабським вітрилом. Для управління зеругом потрібно 3 та більше людей, один за стерном, інші регулюють вітрило, спеціальні блоки i снасті для щогли i вітрила.
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (серпень 2020) |
Не треба плутати зеруг із . Зеруг це більш вузьке судно, яке має пропорцію довжини судна до ширини близько 5:1. А є ширшим судном з пропорцією довжини судна до ширини 4:1, 3:1, з явно вираженими форштевнем і ахтерштевнем, верхня частина яких на рівні фальшбортів частково захована під дощатою обшивкою бортів. Зеруг добре підходить для контрабанди.
Завдяки тому, що зеруги були основними суднами Ємену, який не мав досить якісної деревини для будування більш великих суден, зеруг має іншу назву — єменський зеруг. Але i сьогодні майже всі човни прибувають на Сокотру з Африки (Сомалі), де їх будують, бо на Сокотрі нема придатної для цього деревини.
Інформація про зеруг
Завдяки тому, що різні автори по різному класифікують арабські судна та судна держав Індійського океану, треба вказати сперше інформацію.
- «Zaruq, який набуває форму великого каное, нагадує ряд архетипів, таких як довге судно викінгів.» — Тут автор не бачить різницю між єменським зеругом та більш широким сомалійським заруком не схожим на каное. Але тут скоріше йде мова про зеруг, бо зеруг более вузький i тому схожий трохи на каное.
- «Zarug використовується в основному на узбережжі Ємену і Хіджазу. Тоннаж цих суден рідко перевищує 100 тонн. За свою швидкість зеруг став улюбленцем піратів та контрабандистів.». — Поставимо під сумнів тоннаж зеруга, бо цифра 100 тонн мабуть буде велика для більш широкого зарука i зовсім не реальна для зеруга. Тут автор об'єднав зеруг та зарук.
- «Таким чином, ми бачимо, що jalbut і shu'i переважають в Бахрейні, shu'i і sanbuq в Омані, za'ima, zaruq і, рідше, sanbuq в Ємені.» — Тут обидва типи суден, зеруг та зарук, не розподіляють.
- Zaroug yéménite та Zaruk з французького сайту «Mandragore II». Але там треба змінити місцями малюнки тому, що нижчий малюнок — це зеруг риболовів, так званий , а зверху сомалійський :
- «Zaroug yéménite — являє собою тонкий, вузький дхау. Він має корпус зі зігнутим носом, загострену корму і незакриту палубу. Використовується для торгівлі й риболовлі в Червоному морі, уздовж східного узбережжя Африки і Перської затоки. Має одну щоглу і несправжнє трикутне (тобто арабське) вітрило».
- «Zaruk — арабське середньовічне судно, що використовується як прибережний транспорт і використовує трикутне (латинське) вітрило.»
- «Зеруг або зарук або геруке є найшвидше і маневрене судно малого розміру з одним латинським вітрилом, яке регулюється за допомогою незвичайної системі блоків і снастей. Добре для контрабанди, само собою зрозуміло?» — Тут обидва типи суден, зеруг та зарук, не розподіляють.
Французький сайт «Mandragore II» (джерело за номером 4) відзначив єменський Zaroug і Zaruk як два різних судна — і вони мають рацію. В основному в сайтах, джерелах, малюнках єменське судно називають зеруг, а сомалійський зарук. Та й за формою і по конструкції судна розрізняються. Щоб поняти різницю між зеругом та заруком досить подивитись на ці малюнки:
- http://www.cherini.eu/etnografia/AF/slides/af_0075.html [ 10 червня 2015 у Wayback Machine.] - автор пише, що це зеруг великих розмірів, але це невеликий зеруг — десь 7,2 метра максимальна довжина за пропорцією зросту людей та довжини судна. Якщо на кормі середня ширина майданщика близько 75 см, а посередині 140 см, то при розмірі 5 метрів кормовий майданчик повинен бути таких же розмірів (75 см, щоб міг зручно сидіти керуючий стерном), а середина судна буде 95 см — тоді вже й за пропорцією не зеруг.
- http://www.cherini.eu/etnografia/AF/slides/af_0076.html [ 11 червня 2015 у Wayback Machine.] - це зеруг малих розмірів, це мабуть тому що нема блоків та й особлива зав'язка за ніс. Але без блоків та з такою зав'язкою могли бути судна менші ніж зеруг, тоді рукою дістати до реї та й блоки не потрібні, а ширина корми та й носа десь однакові, мов у звичайного човна. Це збоку зеруг, але такелаж не заруга. Для судна завдовжки десь 7 метрів вже потрібні блоки.
- http://www.cherini.eu/etnografia/AF/slides/af_0082.html [ 3 листопада 2014 у Wayback Machine.] - тут автор малюнку написав zaruq, а хтось зверху виправив zaroug. Але це — подивитесь на форштевень та ахтерштевень, ніс та корма схожі.
- http://www.cherini.eu/etnografia/AS/slides/As_0010.html [ 13 червня 2014 у Wayback Machine.]
Конструкція зеруга
Зерук дещо більше звичайного човна.
- Довжина та ширина: Малий зеруг має довжину близько 8 метрів. Мабуть зеруги досягали довжини близько 12 м, бо схожі судна [ar] (baggarah, baqarah) без свого кормового додатку довжиною близько 1 м, мали довжину десь від 8 до 12 м (25-35 футів). Якщо у бакари прибрати хвіст, то будемо мати судно довжиною як зерук довжиною від 8 до 12 м приблизно. Пропорція довжини судна до її ширини близько 5:1. Якщо довжина судна близько 8 м, то максимальна ширина десь 1 м 60 см. Якщо довжина 10 м, то ширина близько 2 м. Це можна назвати великим човном чи маленьким кораблем з вузькою кормою та арабським вітрилом. Але така краплеподібна форма зеруга не сприяла будувати судна більш ніж 12 м, бо ширина мала бути значно широкою i судно вело б себе погано, натикаючись на хвилі у непогоду.
- Корпус: Борт біля кормової та носової частин судна дещо вищий, ніж борт посередині судна завдяки невисоким фальшбортам у носі та в кормі. Обводи носа ложкоподібні та ширші ніж корма. Ложкоподібний ніс менш загострений ніж більш вузька корма, яка сходить нанівець. Але трохи загнутий форштевень, який сховано під обшивкою, мав великий нахил уперед і тому ця ложкоподібність не сходила нанівець в підводній частині судна. Форштевень міг трошечки продовжуватися вище бортів (фальшбортів) судна. Також форштевень міг бути складним — нижня частина форштевня була продовженням загнутого трохи вверх кіля, а до неї приладнали другу, менш міцну деревину у виді стовбура чи дошки. Цей додаток зашивали обшивкою зовні так, як обшивали ніс єменського шехуфа (англ. shahuf). Ложкоподібний ніс, ширший ніж корма, дозволяв зеругу більш надійно утримувати корму проти вітру, що сприяло надуванню парусу та меншому рисканню судна, а значить і більший швидкості. Також завдяки ложкоподібності ніс судна менш заривався в хвилі та й можна було більш завантажити ніс, але тоді швидкість перевантаженого зеруга значно зменшувалась. Ахтерштевень закінчувався на рівні кормового (кормової палуби) i, якщо мав місто кормовий фальшборт, то його будували поверх ахтерштевня. До ахтерштевня приєднали стерно.
- Палубне покриття: Зеруг має місце для сидіння на носі судна схоже на коротке часткове палубне покриття. Також він має досить широке у довжину місце на кормі для сидіння декілька людей включаючи керуючого стерном, яке також схоже на часткове палубне покриття. Майданчик та кормі не має явно виражений фальшборт, майданчик на носі має невисокий фальшборт. Зеруг — звуть безпалубним судном, але деякі заруги мали досить великий майданчик на кормі для заяви, що такий зеруг можна звати частково палубним судном. Таке палубне покриття могло мати загальну довжину до 2:5 від довжини судна — частково в носовій частині судна та й більшість у кормовій частині судна, а середина зеруга була відкрита (безпалубна).
- Стерно: Стерно приєднали до ахтерштевня.
- Щогла та вітрило: Декілька більший розмір та тоннаж зеруки потребує більші за розміром щоглу та вітрило. Щоб значно збільшити площу вітрила і не дуже збільшити довжину реї, довжина якої мусить бути приблизно рівною довжині зеруга, змінили форму вітрила з трикутної на форму трикутник з відрізаним одним кутом. Це так зване арабське латинське вітрило, чи скорочено — арабське вітрило. Таке вітрило потребує більш високу та важку щоглу, а також блоки та снасті, за допомогою яких можна було опускати чи піднімати щоглу та й рей з вітрилом.
- Такелаж: зеруг вже потребував блок чи декілька блоків для більш важкої та більшею за довжиною ніж щогли попередніх, менших суден.
- Тоннаж: зеруг довжиною 8 метрів за тоннажем можна порівняти з 6-ти весельним ялом, довжина якого 6,11 м. Пассаживовместімисть такого ялу 13 людей. Якщо середня вага людини 85 кг, то тоннаж буде 1100 кг. Якщо врахувати запаси води, їжі, то більше. Так що можна з запасом говорити, що мінімальний тоннаж малого зеруга був 1 тонна, а зеруга довжиною 12 метрів міг досягати 3 тонни. Але, враховуючи екіпаж судна та припаси, на товар залишалося від 800 кг до десь 2,5 тонн. Один верблюд міг вести двох людей чи до 200 кг вантажу. Значить, товар одного зеругу потребував для подальшого перевезення від 4 до 14 верблюдів.
Нова форма корпусу та обладнання сприяли більшій дальності плавання в порівнянні з попередніми меншими Дау. Зеруг — це вже не малий човен, це вже невелике безпалубне чи частково палубне судно, яке схоже на великий довгий човен.
Еволюція зеруга
Малий, 7-10 м довжиною зеруг був здатен для безпечного плавання у Красному морі та й у західній частині Аденської затоки майже протягом цілого року. У цих районах немає великих хвиль. Але забезпечити вантажні перевезення вздовж узбережжя він не міг, тому що на великих хвилях малий зеруг губив швидкість, та й міг перевернутися. Стали потрібні судна більшого тоннажу, а також судна здатні для плавання в поганих погодних умовах зеруг почав змінюватися. Щоб додати тоннаж, зеруги почали зростати у довжину, посилювався форштевень та й змінювалась форма корпусу, який вже не був більш вузьким в кормі. Але, якщо зробити однаковими форму носа та корми, то судно буде погано дотримуватись курсу (рискать) i тоді буде губити швидкість та й погано, небезпечно вести себе у непогоду. Щоб запобігти цього, почали робити корму значно глибшою ніж ніс. Так, з посиленим більш вульким та схожим на ніж форштевнєм, кілем довжиною 1/3 довжини судна, зміненим корпусом з'явився , бо в Сомалі було більше деревини для суднобудування.
Поширення
Зеруг був більш традиційним судном на узбережжі Ємену та Хіджазу (Червоне море та східна частина Аденської затоки) тому, що це судно потребує сприятливу погоду. У відповідні погодні сезони зеруг могли використовувати для торгівлі у напрямках східне узбережжя Африки та вздовж узбережжя Аравійського півострова до Перської затоки. Але завдяки своєму ложкоподібному корпусу таке океанське плавання було небезпечним для зеруга i тому Червоне море та Аденська затока були регіоном поширення зеруга.
За свою швидкість та маневреність зеруг став улюбленцем піратів та контрабандистів.
Це більш судно для перевезення вантажів ніж риболовецьке судно. За дефіцитом деревини араби Оману та й держав Перської затоки будували судна схожі на зеруги, але з трохи іншою кормою — такі риболовні зеруги звали (англ. Shahuf). Але шехафи потребували доброї погоди та й не виходили з Перської затоки та Оманської затоки далі у Аравійське море та у Індійський океан.
А більш витривалі до погоди були судна з більшими розмірами, більш потужними похилими та прямими форштевнєм i ахтерштевнєм, та з іншою формою корпусу — (англ. Zaruk), з якими часто плутають зеруги.
Див. також
Примітки
- . 2002. Архів оригіналу за 25 січня 2013. Процитовано 5 липня 2013.
- Aldo Cherini (10/06/2013). . Sito ottimizzato per Firefox. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 30 червня 2013.
- (рос.) Денис Романов (23.05.2009). . Сокотра. Остров-сказка. Жемчужина Индийского океана.Авторские блоги.COPYRIGHT (C) SOCOTRA.RU 2006. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 8 липня 2013.
- by JAMES TAYLOR (August 2003). . The British-Yemeni Society. Архів оригіналу за 15 липня 2012. Процитовано 29 червня 2013.
- . 2002. Архів оригіналу за 25 січня 2013. Процитовано 5 липня 2013.
- . 2002. Архів оригіналу за 25 січня 2013. Процитовано 5 липня 2013.
- . Vinistry of information Sultanate of Oman. Сайт Omanet.om. 2002. Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 9 липня 2013.
- Shahuf.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Література
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Зеруг (судно) |
- (англ.) Історія дхау. [ 6 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zerug angl zarug abo yemenskij zerug vuzke shvidke ta manevrene sudno tipu dau z chastkovim pokrittyam na nosi j kormi shozhim na palubu yake maye odnu nahilenu vpered shoglu z odnim arabskim vitrilom Dlya upravlinnya zerugom potribno 3 ta bilshe lyudej odin za sternom inshi regulyuyut vitrilo specialni bloki i snasti dlya shogli i vitrila Yemenskij zerug Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin serpen 2020 Ne treba plutati zerug iz Zerug ce bilsh vuzke sudno yake maye proporciyu dovzhini sudna do shirini blizko 5 1 A ye shirshim sudnom z proporciyeyu dovzhini sudna do shirini 4 1 3 1 z yavno virazhenimi forshtevnem i ahtershtevnem verhnya chastina yakih na rivni falshbortiv chastkovo zahovana pid doshatoyu obshivkoyu bortiv Zerug dobre pidhodit dlya kontrabandi Zavdyaki tomu sho zerugi buli osnovnimi sudnami Yemenu yakij ne mav dosit yakisnoyi derevini dlya buduvannya bilsh velikih suden zerug maye inshu nazvu yemenskij zerug Ale i sogodni majzhe vsi chovni pribuvayut na Sokotru z Afriki Somali de yih buduyut bo na Sokotri nema pridatnoyi dlya cogo derevini Informaciya pro zerugZavdyaki tomu sho rizni avtori po riznomu klasifikuyut arabski sudna ta sudna derzhav Indijskogo okeanu treba vkazati spershe informaciyu Zaruq yakij nabuvaye formu velikogo kanoe nagaduye ryad arhetipiv takih yak dovge sudno vikingiv Tut avtor ne bachit riznicyu mizh yemenskim zerugom ta bilsh shirokim somalijskim zarukom ne shozhim na kanoe Ale tut skorishe jde mova pro zerug bo zerug bolee vuzkij i tomu shozhij trohi na kanoe Zarug vikoristovuyetsya v osnovnomu na uzberezhzhi Yemenu i Hidzhazu Tonnazh cih suden ridko perevishuye 100 tonn Za svoyu shvidkist zerug stav ulyublencem pirativ ta kontrabandistiv Postavimo pid sumniv tonnazh zeruga bo cifra 100 tonn mabut bude velika dlya bilsh shirokogo zaruka i zovsim ne realna dlya zeruga Tut avtor ob yednav zerug ta zaruk Takim chinom mi bachimo sho jalbut i shu i perevazhayut v Bahrejni shu i i sanbuq v Omani za ima zaruq i ridshe sanbuq v Yemeni Tut obidva tipi suden zerug ta zaruk ne rozpodilyayut Zaroug yemenite ta Zaruk z francuzkogo sajtu Mandragore II Ale tam treba zminiti miscyami malyunki tomu sho nizhchij malyunok ce zerug riboloviv tak zvanij a zverhu somalijskij Zaroug yemenite yavlyaye soboyu tonkij vuzkij dhau Vin maye korpus zi zignutim nosom zagostrenu kormu i nezakritu palubu Vikoristovuyetsya dlya torgivli j ribolovli v Chervonomu mori uzdovzh shidnogo uzberezhzhya Afriki i Perskoyi zatoki Maye odnu shoglu i nespravzhnye trikutne tobto arabske vitrilo Zaruk arabske serednovichne sudno sho vikoristovuyetsya yak priberezhnij transport i vikoristovuye trikutne latinske vitrilo Zerug abo zaruk abo geruke ye najshvidshe i manevrene sudno malogo rozmiru z odnim latinskim vitrilom yake regulyuyetsya za dopomogoyu nezvichajnoyi sistemi blokiv i snastej Dobre dlya kontrabandi samo soboyu zrozumilo Tut obidva tipi suden zerug ta zaruk ne rozpodilyayut Francuzkij sajt Mandragore II dzherelo za nomerom 4 vidznachiv yemenskij Zaroug i Zaruk yak dva riznih sudna i voni mayut raciyu V osnovnomu v sajtah dzherelah malyunkah yemenske sudno nazivayut zerug a somalijskij zaruk Ta j za formoyu i po konstrukciyi sudna rozriznyayutsya Shob ponyati riznicyu mizh zerugom ta zarukom dosit podivitis na ci malyunki http www cherini eu etnografia AF slides af 0075 html 10 chervnya 2015 u Wayback Machine avtor pishe sho ce zerug velikih rozmiriv ale ce nevelikij zerug des 7 2 metra maksimalna dovzhina za proporciyeyu zrostu lyudej ta dovzhini sudna Yaksho na kormi serednya shirina majdanshika blizko 75 sm a poseredini 140 sm to pri rozmiri 5 metriv kormovij majdanchik povinen buti takih zhe rozmiriv 75 sm shob mig zruchno siditi keruyuchij sternom a seredina sudna bude 95 sm todi vzhe j za proporciyeyu ne zerug http www cherini eu etnografia AF slides af 0076 html 11 chervnya 2015 u Wayback Machine ce zerug malih rozmiriv ce mabut tomu sho nema blokiv ta j osobliva zav yazka za nis Ale bez blokiv ta z takoyu zav yazkoyu mogli buti sudna menshi nizh zerug todi rukoyu distati do reyi ta j bloki ne potribni a shirina kormi ta j nosa des odnakovi mov u zvichajnogo chovna Ce zboku zerug ale takelazh ne zaruga Dlya sudna zavdovzhki des 7 metriv vzhe potribni bloki http www cherini eu etnografia AF slides af 0082 html 3 listopada 2014 u Wayback Machine tut avtor malyunku napisav zaruq a htos zverhu vipraviv zaroug Ale ce podivites na forshteven ta ahtershteven nis ta korma shozhi http www cherini eu etnografia AS slides As 0010 html 13 chervnya 2014 u Wayback Machine Konstrukciya zerugaZeruk desho bilshe zvichajnogo chovna Dovzhina ta shirina Malij zerug maye dovzhinu blizko 8 metriv Mabut zerugi dosyagali dovzhini blizko 12 m bo shozhi sudna ar baggarah baqarah bez svogo kormovogo dodatku dovzhinoyu blizko 1 m mali dovzhinu des vid 8 do 12 m 25 35 futiv Yaksho u bakari pribrati hvist to budemo mati sudno dovzhinoyu yak zeruk dovzhinoyu vid 8 do 12 m priblizno Proporciya dovzhini sudna do yiyi shirini blizko 5 1 Yaksho dovzhina sudna blizko 8 m to maksimalna shirina des 1 m 60 sm Yaksho dovzhina 10 m to shirina blizko 2 m Ce mozhna nazvati velikim chovnom chi malenkim korablem z vuzkoyu kormoyu ta arabskim vitrilom Ale taka kraplepodibna forma zeruga ne spriyala buduvati sudna bilsh nizh 12 m bo shirina mala buti znachno shirokoyu i sudno velo b sebe pogano natikayuchis na hvili u nepogodu Korpus Bort bilya kormovoyi ta nosovoyi chastin sudna desho vishij nizh bort poseredini sudna zavdyaki nevisokim falshbortam u nosi ta v kormi Obvodi nosa lozhkopodibni ta shirshi nizh korma Lozhkopodibnij nis mensh zagostrenij nizh bilsh vuzka korma yaka shodit nanivec Ale trohi zagnutij forshteven yakij shovano pid obshivkoyu mav velikij nahil upered i tomu cya lozhkopodibnist ne shodila nanivec v pidvodnij chastini sudna Forshteven mig troshechki prodovzhuvatisya vishe bortiv falshbortiv sudna Takozh forshteven mig buti skladnim nizhnya chastina forshtevnya bula prodovzhennyam zagnutogo trohi vverh kilya a do neyi priladnali drugu mensh micnu derevinu u vidi stovbura chi doshki Cej dodatok zashivali obshivkoyu zovni tak yak obshivali nis yemenskogo shehufa angl shahuf Lozhkopodibnij nis shirshij nizh korma dozvolyav zerugu bilsh nadijno utrimuvati kormu proti vitru sho spriyalo naduvannyu parusu ta menshomu riskannyu sudna a znachit i bilshij shvidkosti Takozh zavdyaki lozhkopodibnosti nis sudna mensh zarivavsya v hvili ta j mozhna bulo bilsh zavantazhiti nis ale todi shvidkist perevantazhenogo zeruga znachno zmenshuvalas Ahtershteven zakinchuvavsya na rivni kormovogo kormovoyi palubi i yaksho mav misto kormovij falshbort to jogo buduvali poverh ahtershtevnya Do ahtershtevnya priyednali sterno Palubne pokrittya Zerug maye misce dlya sidinnya na nosi sudna shozhe na korotke chastkove palubne pokrittya Takozh vin maye dosit shiroke u dovzhinu misce na kormi dlya sidinnya dekilka lyudej vklyuchayuchi keruyuchogo sternom yake takozh shozhe na chastkove palubne pokrittya Majdanchik ta kormi ne maye yavno virazhenij falshbort majdanchik na nosi maye nevisokij falshbort Zerug zvut bezpalubnim sudnom ale deyaki zarugi mali dosit velikij majdanchik na kormi dlya zayavi sho takij zerug mozhna zvati chastkovo palubnim sudnom Take palubne pokrittya moglo mati zagalnu dovzhinu do 2 5 vid dovzhini sudna chastkovo v nosovij chastini sudna ta j bilshist u kormovij chastini sudna a seredina zeruga bula vidkrita bezpalubna Sterno Sterno priyednali do ahtershtevnya Shogla ta vitrilo Dekilka bilshij rozmir ta tonnazh zeruki potrebuye bilshi za rozmirom shoglu ta vitrilo Shob znachno zbilshiti ploshu vitrila i ne duzhe zbilshiti dovzhinu reyi dovzhina yakoyi musit buti priblizno rivnoyu dovzhini zeruga zminili formu vitrila z trikutnoyi na formu trikutnik z vidrizanim odnim kutom Ce tak zvane arabske latinske vitrilo chi skorocheno arabske vitrilo Take vitrilo potrebuye bilsh visoku ta vazhku shoglu a takozh bloki ta snasti za dopomogoyu yakih mozhna bulo opuskati chi pidnimati shoglu ta j rej z vitrilom Takelazh zerug vzhe potrebuvav blok chi dekilka blokiv dlya bilsh vazhkoyi ta bilsheyu za dovzhinoyu nizh shogli poperednih menshih suden Tonnazh zerug dovzhinoyu 8 metriv za tonnazhem mozhna porivnyati z 6 ti veselnim yalom dovzhina yakogo 6 11 m Passazhivovmestimist takogo yalu 13 lyudej Yaksho serednya vaga lyudini 85 kg to tonnazh bude 1100 kg Yaksho vrahuvati zapasi vodi yizhi to bilshe Tak sho mozhna z zapasom govoriti sho minimalnij tonnazh malogo zeruga buv 1 tonna a zeruga dovzhinoyu 12 metriv mig dosyagati 3 tonni Ale vrahovuyuchi ekipazh sudna ta pripasi na tovar zalishalosya vid 800 kg do des 2 5 tonn Odin verblyud mig vesti dvoh lyudej chi do 200 kg vantazhu Znachit tovar odnogo zerugu potrebuvav dlya podalshogo perevezennya vid 4 do 14 verblyudiv Nova forma korpusu ta obladnannya spriyali bilshij dalnosti plavannya v porivnyanni z poperednimi menshimi Dau Zerug ce vzhe ne malij choven ce vzhe nevelike bezpalubne chi chastkovo palubne sudno yake shozhe na velikij dovgij choven Evolyuciya zerugaOs tak postupovo zminyuvali korpus yemenskogo zeruga na korpus somalijskogo zaruka Nis sudna podali maye lozhkopodibnij nis ale vzhe posilenij forshteven Poblizu posilenij pryamij forshteven z tovstogo stovbura ta kil dovzhinoyu 1 3 dovzhini sudna Malij 7 10 m dovzhinoyu zerug buv zdaten dlya bezpechnogo plavannya u Krasnomu mori ta j u zahidnij chastini Adenskoyi zatoki majzhe protyagom cilogo roku U cih rajonah nemaye velikih hvil Ale zabezpechiti vantazhni perevezennya vzdovzh uzberezhzhya vin ne mig tomu sho na velikih hvilyah malij zerug gubiv shvidkist ta j mig perevernutisya Stali potribni sudna bilshogo tonnazhu a takozh sudna zdatni dlya plavannya v poganih pogodnih umovah zerug pochav zminyuvatisya Shob dodati tonnazh zerugi pochali zrostati u dovzhinu posilyuvavsya forshteven ta j zminyuvalas forma korpusu yakij vzhe ne buv bilsh vuzkim v kormi Ale yaksho zrobiti odnakovimi formu nosa ta kormi to sudno bude pogano dotrimuvatis kursu riskat i todi bude gubiti shvidkist ta j pogano nebezpechno vesti sebe u nepogodu Shob zapobigti cogo pochali robiti kormu znachno glibshoyu nizh nis Tak z posilenim bilsh vulkim ta shozhim na nizh forshtevnyem kilem dovzhinoyu 1 3 dovzhini sudna zminenim korpusom z yavivsya bo v Somali bulo bilshe derevini dlya sudnobuduvannya PoshirennyaZerug buv bilsh tradicijnim sudnom na uzberezhzhi Yemenu ta Hidzhazu Chervone more ta shidna chastina Adenskoyi zatoki tomu sho ce sudno potrebuye spriyatlivu pogodu U vidpovidni pogodni sezoni zerug mogli vikoristovuvati dlya torgivli u napryamkah shidne uzberezhzhya Afriki ta vzdovzh uzberezhzhya Aravijskogo pivostrova do Perskoyi zatoki Ale zavdyaki svoyemu lozhkopodibnomu korpusu take okeanske plavannya bulo nebezpechnim dlya zeruga i tomu Chervone more ta Adenska zatoka buli regionom poshirennya zeruga Za svoyu shvidkist ta manevrenist zerug stav ulyublencem pirativ ta kontrabandistiv Ce bilsh sudno dlya perevezennya vantazhiv nizh ribolovecke sudno Za deficitom derevini arabi Omanu ta j derzhav Perskoyi zatoki buduvali sudna shozhi na zerugi ale z trohi inshoyu kormoyu taki ribolovni zerugi zvali angl Shahuf Ale shehafi potrebuvali dobroyi pogodi ta j ne vihodili z Perskoyi zatoki ta Omanskoyi zatoki dali u Aravijske more ta u Indijskij okean A bilsh vitrivali do pogodi buli sudna z bilshimi rozmirami bilsh potuzhnimi pohilimi ta pryamimi forshtevnyem i ahtershtevnyem ta z inshoyu formoyu korpusu angl Zaruk z yakimi chasto plutayut zerugi Div takozhDau Bagala FelyugaPrimitki 2002 Arhiv originalu za 25 sichnya 2013 Procitovano 5 lipnya 2013 Aldo Cherini 10 06 2013 Sito ottimizzato per Firefox Arhiv originalu za 3 listopada 2014 Procitovano 30 chervnya 2013 ros Denis Romanov 23 05 2009 Sokotra Ostrov skazka Zhemchuzhina Indijskogo okeana Avtorskie blogi COPYRIGHT C SOCOTRA RU 2006 Arhiv originalu za 3 listopada 2014 Procitovano 8 lipnya 2013 by JAMES TAYLOR August 2003 The British Yemeni Society Arhiv originalu za 15 lipnya 2012 Procitovano 29 chervnya 2013 2002 Arhiv originalu za 25 sichnya 2013 Procitovano 5 lipnya 2013 2002 Arhiv originalu za 25 sichnya 2013 Procitovano 5 lipnya 2013 Vinistry of information Sultanate of Oman Sajt Omanet om 2002 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2014 Procitovano 9 lipnya 2013 Shahuf a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya LiteraturaPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zerug sudno angl Istoriya dhau 6 zhovtnya 2012 u Wayback Machine