Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Батиль араб بتيل batīl вид традиційного арабського дау середніх розмірів характерного для країн Перської затоки Відрізня

Батиль

Батиль

Батиль (араб. بتيل‎, batīl) — вид традиційного арабського дау середніх розмірів, характерного для країн Перської затоки. Відрізнявся довгим і вузьким корпусом з витонченими формами, гострою кормою з високим, майже вертикальним ахтерштевнем і низько нахиленим форштевнем, прикрашеним на кінці характерною спіралеподібною волютою.

image
Батиль в Катарі на фестивалі дау

Опис

image
Європейський корабель переслідує швидкісний Батиль работорговців в Індійському океані. Малюнок 1873 р.

Батиль має найбільш вишукані форми серед усіх арабських дау, його видовжений вузький корпус чимось нагадує європейську галеру, але на відміну від галер має однаково загострені і ніс і корму. Судно озброєне двома щоглами з характерними косими чотирикутними арабськими вітрилами (англ. settee sail) у формі неправильної трапеції з дуже короткою передньою шкаториною.

Форма корпусу і неглибока осадка робили його дуже швидким судном, через що він часто використовувалось арабами як бойовий або піратський корабель. Батиль також був популярним серед работорговців на східноафриканському узбережжі, після того, як в 19 ст. європейські кораблі почали перехоплювати в Індійському океані їх кораблі та питання швидкості стало ключовим. В мирних умовах використовувався для риболовлі та пасажирських перевезень.

Типові батилі становили 25–45 м у довжину, від 5 до 8 м у ширину і мали водотоннажність від 30 до 100 тонн. Існувала традиція прикрашати форштевень і високо піднятий ахтерштевень судна мушлями каурі і козячою шкірою.

В наш час батиль переважно використовуються у вітрильних перегонах та в рекреаційних цілях.

Особливості конструкції

image
Модель батиля в місті Доха

Джеймс Хорнел в своїй спробі класифікувати типи арабських суден, запропонував розділяти дау на дві великі групи — човни з пласкою транцевою кормою (можливо скопійованої з європейських суден), такі як багала, самбук чи шуї та човни з гострою кормою, такі як батиль, бум і зеруг.

Батиль є кільовим судном з набірним корпусом. До кіля кріпились штевні, а обшивці додавався необхідний запас міцності завдяки вставленим в неї поперечним силовим елементам. Як правило, корпус спочатку обшивався дошками і тільки після цього укріплювався зсередини шпангоутами. На високо піднятий ахтерштевень підвішувалось кормове стерно.

image
Зменшена репліка батиля на пляжі в Катарі

Історично елементи обшивки кріпились до кіля, штевнів і один до одного по технології «зшитих суден» — тобто за допомогою канатів з натуральних матеріалів, без використання металевих цвяхів чи скоб. Це робилось не через брак металу або відсталість технічних знань, а через особливості конкретної деревини — індійський тик при контакті з залізними цвяхами починав активно гнити і в цих місцях швидко з'являлися течі. Крім того, серед стародавніх арабських мореплавців були поширені легенди про підводні магнітні скелі, які нібито можуть висмикувати залізні цвяхи з корпусу корабля прямо під час плавання в морі. Канати для «зшивання» корпусу виготовлялись з койру — волокон лушпиння кокосових горіхів, оброблених в морській воді. Пізніше обшивку корпусу стали кріпити із застосуванням металевих цвяхів.

Обшивка робилась з тикового дерева, яке постачалось з Малабарського узбережжя Індії. Для шпангоутів та інших елементів каркасу могла використовуватись єгипетська акація або деревина, яку завозили з узбережжя Східної Африки. Корпус конопатили кокосовим волокном, просоченим в шахаму — суміші вапна і баранячого жиру або смоли, а зверху покривали акулячим жиром. Внутрішні дерев'яні елементи судна раз в 4-6 місяців просочували рослинною олією, що охороняла їх від гниття і деревоточця, тому звичайний термін служби суден вимірювався десятками років.

Вітрила обшивались ліктросами і мали на верхній шкаторині люверси, через які кріпились до довгого складного рейка «рю», що збирався з двох частин, як на європейських галерах. Фал для підйому вітрила устатковувався потужними талями. Шкотовий кут вітрила фіксували звичайні шкоти, такі ж, як на більшості вітрильних суден. Розмір вітрил на батилі, як і на інших дау з арабськими вітрилами не регулювався за допомогою рифів, тож кожне судно мало два, а іноді три набори вітрил, що відрізнялись між собою за розміром — для спокійної погоди і для штормових умов.

Головне вітрило піднімалось на передній великій грот-щоглі, тоді як кормова щогла (бізань) несла таке ж по формі вітрило, але значно менше за розміром ніж головне і, крім свого основного призначення, могло при маневрах виконувати роль повітряного керма.

Див. також

Примітки

  1. . agmgifts.co.uk
  2. Hornell, James (1942).
  3. Holtzman, Bob (21 квітня 2012). . Indigenous Boats. Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  4. Catsambis, Alexis; Ford, Ben; Hamilton, Donny L. (2011), стор. 507 [ 30 січня 2021 у Wayback Machine.]
  5. . sailhistory.ru. Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 22 січня 2021.

Джерела

  • Agius, Dionisius A. (2005). Seafaring in the Arabian Gulf and Oman. The People of the Dhow. Kegan Paul ltd, London,
  • Agius, Dionisius A. (2008). Classic Ships of Islam: From Mesopotamia to the Indian Ocean, BRILL, . p. 314 [ 12 березня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Agius, Dionisius A. (2009). In the Wake of the Dhow: The Arabian Gulf and Oman, Ithaca Press, Amazon [ 26 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Al-Hijji, Ya'qub Yusuf (2001). The Art of Dhow-building in Kuwait. Arabian Publishing Ltd (англ.)
  • Catsambis, Alexis; Ford, Ben; Hamilton, Donny L. (2011). The Oxford Handbook of Maritime Archaeology. Oxford University Press .
  • Hawkins, Clifford W. (1977). The Dhow: An Illustrated History Of The Dhow And Its World, Nautical Publishing Co. Ltd, (англ.)
  • Hornell, James (1942). A Tentative Classification of Arab Sea-craft Society for Nautical Research. Mariners Mirror 28 no1, 1942, 11-40 books.google [ 31 січня 2021 у Wayback Machine.]
  • Mondfeld, Wolfram (1979). Die arabische Dau [ 1 лютого 2021 у Wayback Machine.]. Delius Klasing & Co, (нім.)
  • Moreland, W.H. (1939). The Ships of the Arabian Sea about A. D. 1500 // The Journal of the Royal Asiatic Society of Great Britain and Ireland. Vol. I, IV. 1939.
  • Severin, Tim (1982). The Sindbad Voyage. Hutchinson. Amazon (англ.)
  • Sheriff, Abdul (2010). Dhow Cultures of the Indian Ocean: Cosmopolitanism, Commerce and Islam. London Hurst&Co (англ.)
  • Wiebeck, Erno (1987). Indische Boote und Schiffe. Hinstorff Verlag, Rostock 1987, (нім.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Batil arab بتيل batil vid tradicijnogo arabskogo dau serednih rozmiriv harakternogo dlya krayin Perskoyi zatoki Vidriznyavsya dovgim i vuzkim korpusom z vitonchenimi formami gostroyu kormoyu z visokim majzhe vertikalnim ahtershtevnem i nizko nahilenim forshtevnem prikrashenim na kinci harakternoyu spiralepodibnoyu volyutoyu Batil v Katari na festivali dauOpisYevropejskij korabel peresliduye shvidkisnij Batil rabotorgovciv v Indijskomu okeani Malyunok 1873 r Batil maye najbilsh vishukani formi sered usih arabskih dau jogo vidovzhenij vuzkij korpus chimos nagaduye yevropejsku galeru ale na vidminu vid galer maye odnakovo zagostreni i nis i kormu Sudno ozbroyene dvoma shoglami z harakternimi kosimi chotirikutnimi arabskimi vitrilami angl settee sail u formi nepravilnoyi trapeciyi z duzhe korotkoyu perednoyu shkatorinoyu Forma korpusu i negliboka osadka robili jogo duzhe shvidkim sudnom cherez sho vin chasto vikoristovuvalos arabami yak bojovij abo piratskij korabel Batil takozh buv populyarnim sered rabotorgovciv na shidnoafrikanskomu uzberezhzhi pislya togo yak v 19 st yevropejski korabli pochali perehoplyuvati v Indijskomu okeani yih korabli ta pitannya shvidkosti stalo klyuchovim V mirnih umovah vikoristovuvavsya dlya ribolovli ta pasazhirskih perevezen Tipovi batili stanovili 25 45 m u dovzhinu vid 5 do 8 m u shirinu i mali vodotonnazhnist vid 30 do 100 tonn Isnuvala tradiciya prikrashati forshteven i visoko pidnyatij ahtershteven sudna mushlyami kauri i kozyachoyu shkiroyu V nash chas batil perevazhno vikoristovuyutsya u vitrilnih peregonah ta v rekreacijnih cilyah Osoblivosti konstrukciyiModel batilya v misti Doha Dzhejms Hornel v svoyij sprobi klasifikuvati tipi arabskih suden zaproponuvav rozdilyati dau na dvi veliki grupi chovni z plaskoyu trancevoyu kormoyu mozhlivo skopijovanoyi z yevropejskih suden taki yak bagala sambuk chi shuyi ta chovni z gostroyu kormoyu taki yak batil bum i zerug Batil ye kilovim sudnom z nabirnim korpusom Do kilya kripilis shtevni a obshivci dodavavsya neobhidnij zapas micnosti zavdyaki vstavlenim v neyi poperechnim silovim elementam Yak pravilo korpus spochatku obshivavsya doshkami i tilki pislya cogo ukriplyuvavsya zseredini shpangoutami Na visoko pidnyatij ahtershteven pidvishuvalos kormove sterno Zmenshena replika batilya na plyazhi v Katari Istorichno elementi obshivki kripilis do kilya shtevniv i odin do odnogo po tehnologiyi zshitih suden tobto za dopomogoyu kanativ z naturalnih materialiv bez vikoristannya metalevih cvyahiv chi skob Ce robilos ne cherez brak metalu abo vidstalist tehnichnih znan a cherez osoblivosti konkretnoyi derevini indijskij tik pri kontakti z zaliznimi cvyahami pochinav aktivno gniti i v cih miscyah shvidko z yavlyalisya techi Krim togo sered starodavnih arabskih moreplavciv buli poshireni legendi pro pidvodni magnitni skeli yaki nibito mozhut vismikuvati zalizni cvyahi z korpusu korablya pryamo pid chas plavannya v mori Kanati dlya zshivannya korpusu vigotovlyalis z kojru volokon lushpinnya kokosovih gorihiv obroblenih v morskij vodi Piznishe obshivku korpusu stali kripiti iz zastosuvannyam metalevih cvyahiv Obshivka robilas z tikovogo dereva yake postachalos z Malabarskogo uzberezhzhya Indiyi Dlya shpangoutiv ta inshih elementiv karkasu mogla vikoristovuvatis yegipetska akaciya abo derevina yaku zavozili z uzberezhzhya Shidnoyi Afriki Korpus konopatili kokosovim voloknom prosochenim v shahamu sumishi vapna i baranyachogo zhiru abo smoli a zverhu pokrivali akulyachim zhirom Vnutrishni derev yani elementi sudna raz v 4 6 misyaciv prosochuvali roslinnoyu oliyeyu sho ohoronyala yih vid gnittya i derevotochcya tomu zvichajnij termin sluzhbi suden vimiryuvavsya desyatkami rokiv Vitrila obshivalis liktrosami i mali na verhnij shkatorini lyuversi cherez yaki kripilis do dovgogo skladnogo rejka ryu sho zbiravsya z dvoh chastin yak na yevropejskih galerah Fal dlya pidjomu vitrila ustatkovuvavsya potuzhnimi talyami Shkotovij kut vitrila fiksuvali zvichajni shkoti taki zh yak na bilshosti vitrilnih suden Rozmir vitril na batili yak i na inshih dau z arabskimi vitrilami ne regulyuvavsya za dopomogoyu rifiv tozh kozhne sudno malo dva a inodi tri nabori vitril sho vidriznyalis mizh soboyu za rozmirom dlya spokijnoyi pogodi i dlya shtormovih umov Golovne vitrilo pidnimalos na perednij velikij grot shogli todi yak kormova shogla bizan nesla take zh po formi vitrilo ale znachno menshe za rozmirom nizh golovne i krim svogo osnovnogo priznachennya moglo pri manevrah vikonuvati rol povitryanogo kerma Div takozhDau Zshite sudno Bagala Bum Gandzha SambukPrimitki agmgifts co uk Hornell James 1942 Holtzman Bob 21 kvitnya 2012 Indigenous Boats Arhiv originalu za 30 sichnya 2021 Procitovano 23 sichnya 2021 Catsambis Alexis Ford Ben Hamilton Donny L 2011 stor 507 30 sichnya 2021 u Wayback Machine sailhistory ru Arhiv originalu za 31 sichnya 2021 Procitovano 22 sichnya 2021 DzherelaAgius Dionisius A 2005 Seafaring in the Arabian Gulf and Oman The People of the Dhow Kegan Paul ltd London ISBN 0 7103 0939 2 Agius Dionisius A 2008 Classic Ships of Islam From Mesopotamia to the Indian Ocean BRILL ISBN 9004158634 p 314 12 bereznya 2022 u Wayback Machine angl Agius Dionisius A 2009 In the Wake of the Dhow The Arabian Gulf and Oman Ithaca Press Amazon 26 sichnya 2021 u Wayback Machine ISBN 9004158634 angl Al Hijji Ya qub Yusuf 2001 The Art of Dhow building in Kuwait Arabian Publishing Ltd ISBN 978 1900404280 angl Catsambis Alexis Ford Ben Hamilton Donny L 2011 The Oxford Handbook of Maritime Archaeology Oxford University Press ISBN 978 0 19 970515 3 Hawkins Clifford W 1977 The Dhow An Illustrated History Of The Dhow And Its World Nautical Publishing Co Ltd ISBN 978 0245526558 angl Hornell James 1942 A Tentative Classification of Arab Sea craft Society for Nautical Research Mariners Mirror 28 no1 1942 11 40 books google 31 sichnya 2021 u Wayback Machine Mondfeld Wolfram 1979 Die arabische Dau 1 lyutogo 2021 u Wayback Machine Delius Klasing amp Co ISBN 3 7688 0283 3 nim Moreland W H 1939 The Ships of the Arabian Sea about A D 1500 The Journal of the Royal Asiatic Society of Great Britain and Ireland Vol I IV 1939 Severin Tim 1982 The Sindbad Voyage Hutchinson Amazon ISBN 978 0091505608 angl Sheriff Abdul 2010 Dhow Cultures of the Indian Ocean Cosmopolitanism Commerce and Islam London Hurst amp Co ISBN 978 1 84904 008 2 angl Wiebeck Erno 1987 Indische Boote und Schiffe Hinstorff Verlag Rostock 1987 ISBN 3 356 00084 5 nim

Дата публікації:
Топ