Групою Гротендіка називається деяка група, що є розширенням комутативного моноїда. Поняття активно використовується зокрема у теорії представлень, алгебраїчній геометрії і K-теорії. Названа на честь французького математика Александра Гротендіка, який ввів це поняття в середині 1950-х років.
Універсальна властивість
У найбільш простих термінах, група Гротендіка комутативного моноїда є універсальним способом перетворити цей моноїд в абелеву групу. Нехай є комутативним моноїдом тобто комутативною напівгрупою із нейтральним елементом. Операцію в переважно називають додаванням. Група Гротендіка моноїда (позначається зазвичай або ) є абелевою групою, яка є (в певному сенсі) розширенням моноїда до групи, тобто допускає операцію не тільки суми, але і різниці двох елементів.
Група Гротендіка повинна задовольняти універсальну властивість: існує гомоморфізм моноїдів
такий, що для будь-якого гомоморфізму моноїдів
в абелеву групу існує єдиний гомоморфізм абелевих груп
такий, що
У термінах теорії категорій, функтор, що переводить комутативний моноїд у його групу Гротендіка є лівим спряженим функтором функтора забуття із категорії абелевих груп у категорію комутативних моноїдів.
Явна побудова
Розглянемо декартовий добуток , елементами якого є пари , де . На множині можна ввести відношення еквівалентності, при якому елементи і є еквівалентними, якщо для них існує такий елемент що
Дане відношення дійсно є відношенням еквівалентності бо випливає з того, що симетричність є очевидною, а з еквівалентностей і існування елементів для яких і Але додавши останні дві рівності можна отримати: тобто також і відношення є транзитивним.
Нехай позначає клас еквівалентності відповідної пари. Тоді зокрема для всіх всіх .
На множині класів еквівалентності можна ввести операцію додавання як:
Дана операція є коректно визначеною тобто не залежить від представників класів еквівалентності. Справді, якщо і то і для деяких . Тоді додавши ці рівності отримаємо тобто
Із властивостей моноїда випливає, що це додавання буде асоціативною і комутативною операцією. Клас еквівалентності пар виду для всіх є нейтральним (нульовим) елементом для такого додавання. Для класу еквівалентності клас еквівалентності буде оберненим. Таким чином множина класів еквівалентності із операцією додавання буде групою, яку і називають групою Гротендіка моноїда . Клас еквівалентності називається також формальною різницею елементів і і позначається .
Кожному елементу можна поставити у відповідність формальну різницю , тобто клас еквівалентності , тобто існує гомоморфізм моноїда у його групу Гротендіка. Цей гомоморфізм буде ін'єктивним тоді і тільки тоді коли є моноїдом із скороченням, тобто із випливає, що
Приклади
Цілі числа
Найпростіший приклад групи Гротендіка — побудова цілих чисел із натуральних (включно із нулем). Натуральні числа із нулем і звичайним додаванням утворюють комутативний моноїд. Використовуючи конструкцію групи Гротендіка, розглянемо формальні різниці натуральних чисел із відношенням еквівалентності
Тепер можна позначити
для всіх . Ця конструкція визначає цілі числа .
Додатні раціональні числа
Для мультиплікативного комутативного моноїда (натуральних чисел без нуля) група Гротендіка складається із формальних часток із відношенням еквівалентності:
- для деякого .
Цю групу очевидно можна ідентифікувати із мультиплікативною групою додатних раціональних чисел.
Приклад моноїда без скорочень
У двох попередніх прикладах розглядалися моноїди із скороченнями. Для таких моноїдів відношення еквівалентності в означенні групи Гротендіка можна записати простіше: тоді і тільки тоді, коли Навпаки коли у групі Гротендіка тоді і тільки тоді, коли то відповідний моноїд є моноїдом із скороченням (що відразу випливає із розгляду пар виду ).
Простим прикладом моноїда без скорочень є множина із операцією додавання заданою як і . У цьому випадку на маємо (якщо взяти в усіх випадках) і група Гротендіка є тривіальною. Проте якщо розглянути відношення задане як
- якщо і тільки якщо
то але тому це відношення не є навіть транзитивним. Цей приклад показує необхідність додавання в побудові групи.
Група Гротендіка многовида
Конструкція групи Гротендіка активно використовується у K-теорії. Група компактного многовида M за означенням є групою Гротендіка комутативного моноїда на класі ізоморфізмів векторних розшарувань скінченної розмірності на M де операцією є пряма сума розшарувань. Ці операції визначають контраваріантний функтор із категорії компактних многовидів у категорію абелевих груп.
Джерела
- Grothendieck group [ 14 травня 2011 у Wayback Machine.] на PlanetMath.
- Michael Atiyah. K-Theory, (Notes taken by D. W. Anderson, Fall 1964), published in 1967, W. A. Benjamin Inc., New York.
- Jonathan Rosenberg. Algebraic K-Theory and Its Applications, Springer Verlag, 1994, .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grupoyu Grotendika nazivayetsya deyaka grupa sho ye rozshirennyam komutativnogo monoyida Ponyattya aktivno vikoristovuyetsya zokrema u teoriyi predstavlen algebrayichnij geometriyi i K teoriyi Nazvana na chest francuzkogo matematika Aleksandra Grotendika yakij vviv ce ponyattya v seredini 1950 h rokiv Universalna vlastivistU najbilsh prostih terminah grupa Grotendika komutativnogo monoyida ye universalnim sposobom peretvoriti cej monoyid v abelevu grupu Nehaj M displaystyle M ye komutativnim monoyidom tobto komutativnoyu napivgrupoyu iz nejtralnim elementom Operaciyu v M displaystyle M perevazhno nazivayut dodavannyam Grupa Grotendika monoyida M displaystyle M poznachayetsya zazvichaj K displaystyle K abo K0 displaystyle K 0 ye abelevoyu grupoyu yaka ye v pevnomu sensi rozshirennyam monoyida M displaystyle M do grupi tobto dopuskaye operaciyu ne tilki sumi ale i riznici dvoh elementiv Grupa Grotendika K displaystyle K povinna zadovolnyati universalnu vlastivist isnuye gomomorfizm monoyidiv i M K displaystyle i colon M rightarrow K takij sho dlya bud yakogo gomomorfizmu monoyidiv f M A displaystyle f colon M rightarrow A v abelevu grupu A displaystyle A isnuye yedinij gomomorfizm abelevih grup g K A displaystyle g colon K rightarrow A takij sho f g i displaystyle f g circ i U terminah teoriyi kategorij funktor sho perevodit komutativnij monoyid M displaystyle M u jogo grupu Grotendika K displaystyle K ye livim spryazhenim funktorom funktora zabuttya iz kategoriyi abelevih grup u kategoriyu komutativnih monoyidiv Yavna pobudovaRozglyanemo dekartovij dobutok M M displaystyle M times M elementami yakogo ye pari a b displaystyle a b de a b M displaystyle a b in M Na mnozhini M M displaystyle M times M mozhna vvesti vidnoshennya ekvivalentnosti pri yakomu elementi a b displaystyle a b i a b displaystyle a b ye ekvivalentnimi yaksho dlya nih isnuye takij element c M displaystyle c in M sho a b c a b c displaystyle a b c a b c Dane vidnoshennya dijsno ye vidnoshennyam ekvivalentnosti bo a b a b displaystyle a b sim a b viplivaye z togo sho a b b a displaystyle a b b a simetrichnist ye ochevidnoyu a z ekvivalentnostej a b a b displaystyle a b sim a b i a b a b displaystyle a b sim a b isnuvannya elementiv c c M displaystyle c c in M dlya yakih a b c a b c displaystyle a b c a b c i a b c a b c displaystyle a b c a b c Ale dodavshi ostanni dvi rivnosti mozhna otrimati a b a b c c a b a b c c displaystyle a b a b c c a b a b c c tobto takozh a b a b displaystyle a b sim a b i vidnoshennya ye tranzitivnim Nehaj a b displaystyle a b poznachaye klas ekvivalentnosti vidpovidnoyi pari Todi zokrema a b a c b c displaystyle a b a c b c dlya vsih vsih c M displaystyle c in M Na mnozhini klasiv ekvivalentnosti mozhna vvesti operaciyu dodavannya yak a b a b a a b b displaystyle a b a b a a b b Dana operaciya ye korektno viznachenoyu tobto ne zalezhit vid predstavnikiv klasiv ekvivalentnosti Spravdi yaksho a b c d displaystyle a b sim c d i a b c d displaystyle a b sim c d to a d e b c e displaystyle a d e b c e i a d e b c e displaystyle a d e b c e dlya deyakih e e M displaystyle e e in M Todi dodavshi ci rivnosti otrimayemo a a d d e e b b c c e e displaystyle a a d d e e b b c c e e tobto a a b b c c d d displaystyle a a b b sim c c d d Iz vlastivostej monoyida viplivaye sho ce dodavannya bude asociativnoyu i komutativnoyu operaciyeyu Klas ekvivalentnosti par vidu a a displaystyle a a dlya vsih a M displaystyle a in M ye nejtralnim nulovim elementom dlya takogo dodavannya Dlya klasu ekvivalentnosti a b displaystyle a b klas ekvivalentnosti b a displaystyle b a bude obernenim Takim chinom mnozhina klasiv ekvivalentnosti iz operaciyeyu dodavannya bude grupoyu yaku i nazivayut grupoyu Grotendika K displaystyle K monoyida M displaystyle M Klas ekvivalentnosti a b displaystyle a b nazivayetsya takozh formalnoyu rizniceyu elementiv a displaystyle a i b displaystyle b i poznachayetsya a b displaystyle a b Kozhnomu elementu a M displaystyle a in M mozhna postaviti u vidpovidnist formalnu riznicyu a 0 displaystyle a 0 tobto klas ekvivalentnosti a 0 displaystyle a 0 tobto isnuye gomomorfizm monoyida M displaystyle M u jogo grupu Grotendika Cej gomomorfizm bude in yektivnim todi i tilki todi koli M displaystyle M ye monoyidom iz skorochennyam tobto iz a c b c displaystyle a c b c viplivaye sho a b displaystyle a b PrikladiCili chisla Najprostishij priklad grupi Grotendika pobudova cilih chisel iz naturalnih vklyuchno iz nulem Naturalni chisla iz nulem i zvichajnim dodavannyam N displaystyle mathbb N utvoryuyut komutativnij monoyid Vikoristovuyuchi konstrukciyu grupi Grotendika rozglyanemo formalni riznici naturalnih chisel n m displaystyle n m iz vidnoshennyam ekvivalentnosti n m n m n m n m displaystyle n m sim n m leftrightarrow n m n m Teper mozhna poznachiti n n 0 displaystyle n n 0 n 0 n displaystyle n 0 n dlya vsih n N displaystyle n in mathbb N Cya konstrukciya viznachaye cili chisla Z displaystyle mathbb Z Dodatni racionalni chisla Dlya multiplikativnogo komutativnogo monoyida N displaystyle mathbb N naturalnih chisel bez nulya grupa Grotendika skladayetsya iz formalnih chastok p q displaystyle p q iz vidnoshennyam ekvivalentnosti p q p q pq r p qr displaystyle p q sim p q Leftrightarrow pq r p qr dlya deyakogo r pq p q displaystyle r Leftrightarrow pq p q Cyu grupu ochevidno mozhna identifikuvati iz multiplikativnoyu grupoyu dodatnih racionalnih chisel Priklad monoyida bez skorochen U dvoh poperednih prikladah rozglyadalisya monoyidi iz skorochennyami Dlya takih monoyidiv vidnoshennya ekvivalentnosti v oznachenni grupi Grotendika mozhna zapisati prostishe a b a b displaystyle a b sim a b todi i tilki todi koli a b a b displaystyle a b a b Navpaki koli u grupi Grotendika a b a b displaystyle a b sim a b todi i tilki todi koli a b a b displaystyle a b a b to vidpovidnij monoyid ye monoyidom iz skorochennyam sho vidrazu viplivaye iz rozglyadu par vidu a 0 displaystyle a 0 Prostim prikladom monoyida bez skorochen ye mnozhina M 0 1 displaystyle M 0 1 iz operaciyeyu dodavannya zadanoyu yak 0 0 0 displaystyle 0 0 0 i 0 1 1 0 1 1 1 displaystyle 0 1 1 0 1 1 1 U comu vipadku na M M displaystyle M times M mayemo 0 0 0 1 1 0 1 1 displaystyle 0 0 sim 0 1 sim 1 0 sim 1 1 yaksho vzyati c 1 displaystyle c 1 v usih vipadkah i grupa Grotendika ye trivialnoyu Prote yaksho rozglyanuti vidnoshennya displaystyle equiv zadane yak a b a b displaystyle a b equiv a b yaksho i tilki yaksho m1 n2 m2 n1 displaystyle m 1 n 2 m 2 n 1 to 0 1 1 1 1 0 1 1 displaystyle 0 1 equiv 1 1 1 0 equiv 1 1 ale 0 1 1 0 displaystyle 0 1 not equiv 1 0 tomu ce vidnoshennya ne ye navit tranzitivnim Cej priklad pokazuye neobhidnist dodavannya c displaystyle c v pobudovi grupi Grupa Grotendika mnogovida Konstrukciya grupi Grotendika aktivno vikoristovuyetsya u K teoriyi Grupa K0 M displaystyle K 0 M kompaktnogo mnogovida M za oznachennyam ye grupoyu Grotendika komutativnogo monoyida na klasi izomorfizmiv vektornih rozsharuvan skinchennoyi rozmirnosti na M de operaciyeyu ye pryama suma rozsharuvan Ci operaciyi viznachayut kontravariantnij funktor iz kategoriyi kompaktnih mnogovidiv u kategoriyu abelevih grup DzherelaGrothendieck group 14 travnya 2011 u Wayback Machine na PlanetMath Michael Atiyah K Theory Notes taken by D W Anderson Fall 1964 published in 1967 W A Benjamin Inc New York Jonathan Rosenberg Algebraic K Theory and Its Applications Springer Verlag 1994 ISBN 3 540 94248 3