Моноїд — це алгебрична структура з бінарною операцією, що є асоціативною та має нейтральний елемент. Стисліше, моноїд — це напівгрупа з нейтральним елементом.
Якщо для всіх елементів моноїда існує обернений елемент тоді це група.
Визначення
Моноїд — це множина , разом із двомісною операцією “”, яка задовольняє трьом наступним аксіомам:
- Замкнутість
- Для всіх , результат операції також в .
- Асоціативність
- Для всіх , виконується рівність .
- Нейтральний елемент (одиниця)
- Існує елемент такий, що для всіх елементів , вірна рівність .
І в математичному записі ми можемо записати це так
- Замкнутість: ,
- Асоціативність: ,
- Нейтральний елемент: такий, що .
Символ двомісної операції часто опускається; наприклад, аксіоми моноїда вимагають і . Двомісна операція традиційно називається множенням, але може реалізовуватися будь-якою.
Моноїдні структури
Підмоноїди
Підмоноїдом моноїда є підмножина N із М, замкнута відносно моноїдної операції і така, що містить нейтральний елемент e із M. В символьному записі, N є підмоноїдом М, якщо , якщо , і . В цьому випадку N є моноїдом за двомісною операцією, успадкованою від М.
З іншого боку, якщо N є підмножиною моноїду, замкнутою щодо моноїдної операції, та є моноїдом щодо цієї успадкованої операції, то N не завжди буде підмоноїдом, оскільки нейтральний елемент може бути іншим. Наприклад, синглетон {0} замкнутий щодо алгебраїчного множення, але він не є підмоноїдом (мультиплікативного) моноїду невід’ємних цілих чисел: тут нейтральним елементом буде 1.
Генератори
Підмножина S із М породжує М, якщо найменший підмоноїд М, що містить S, є самим М. Якщо моноїд М може бути породженим скінченною множиною, він називається скінченно породженим моноїдом.
Комутативний моноїд
Моноїд, операція якого комутативна, називається комутативним (або, рідше, за аналогією з групами, абелевим). Операцію комутативного моноїда часто позначають як додавання. Будь-який комутативний моноїд наділений алгебраїчним передпорядком , визначеним так, що , якщо існує z такий, що . Порядковою одиницею комутативного моноїда М є такий елемент u із М, що для будь-якого елемента х із М у множині, породженій u, існує елемент v такий, що . Це часто має місце, коли М є (додатним конусом) частково впорядкованої абелевої групи G, в цьому випадку u називають порядковою одиницею G.
Частково комутативний моноїд
Моноїд, операція якого є комутативною лише для деяких, але не для всіх елементів, називають слідовим моноїдом. Слідові моноїди часто зустрічаються в теорії паралельних обчислень.
Приклади
- З 16 можливих двомісних булевих операцій чотири, які мають двобічну ідентичність, є комутативними та асоціативними. Таким чином, будь-яка з них перетворює множину {False, True} на комутативний моноїд. Відповідно до стандартних визначень, AND та XNOR мають одиницею True, а XOR та OR мають одиницею False. Моноїди з AND чи OR також ідемпотентні, тоді як моноїди із XOR та XNOR — ні.
- Множина натуральних чисел є комутативним моноїдом щодо операції алгебраїчного додавання (нейтральний елемент 0) або щодо операції алгебраїчного множення (нейтральний елемент 1). Підмоноїд N щодо додавання називають числовим моноїдом.
- Множина цілих додатних чисел є комутативним моноїдом щодо алгебраїчного множення (нейтральний елемент 1).
- Якщо задано множину A, множина підмножин A є комутативним моноїдом щодо операції перетину (нейтральним елементом є сама множина A).
- Якщо задано множину A, множина підмножин A є комутативним моноїдом щодо операції об'єднання (нейтральним елементом є порожня множина).
Див. також
Це незавершена стаття з математики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Monoyid ce algebrichna struktura z binarnoyu operaciyeyu sho ye asociativnoyu ta maye nejtralnij element Stislishe monoyid ce napivgrupa z nejtralnim elementom Kubichna gratka algebrichnih struktur vid magmi do grupi Yaksho dlya vsih elementiv monoyida isnuye obernenij element todi ce grupa ViznachennyaMonoyid ce mnozhina S displaystyle S razom iz dvomisnoyu operaciyeyu displaystyle cdot yaka zadovolnyaye trom nastupnim aksiomam Zamknutist Dlya vsih a b S displaystyle a b in S rezultat operaciyi a b displaystyle a cdot b takozh v S displaystyle S Asociativnist Dlya vsih a b c S displaystyle a b c in S vikonuyetsya rivnist a b c a b c displaystyle a cdot b cdot c a cdot b cdot c Nejtralnij element odinicya Isnuye element e S displaystyle e in S takij sho dlya vsih elementiv a S displaystyle a in S virna rivnist a e e a a displaystyle a cdot e e cdot a a I v matematichnomu zapisi mi mozhemo zapisati ce tak Zamknutist a b S a b S displaystyle forall a b in S colon a cdot b in S Asociativnist a b c S a b c a b c displaystyle forall a b c in S colon a cdot b cdot c a cdot b cdot c Nejtralnij element e S displaystyle exists e in S takij sho a S e a a e a displaystyle forall a in S colon e cdot a a cdot e a Simvol dvomisnoyi operaciyi chasto opuskayetsya napriklad aksiomi monoyida vimagayut a b c a b c displaystyle ab c a bc i e a a e a displaystyle ea ae a Dvomisna operaciya tradicijno nazivayetsya mnozhennyam ale mozhe realizovuvatisya bud yakoyu Monoyidni strukturiPidmonoyidi Pidmonoyidom monoyida M displaystyle left M cdot right ye pidmnozhina N iz M zamknuta vidnosno monoyidnoyi operaciyi i taka sho mistit nejtralnij element e iz M V simvolnomu zapisi N ye pidmonoyidom M yaksho N M displaystyle N subseteq M x y N displaystyle x cdot y in N yaksho x y N displaystyle x y in N i M e N displaystyle M ni e in N V comu vipadku N ye monoyidom za dvomisnoyu operaciyeyu uspadkovanoyu vid M Z inshogo boku yaksho N ye pidmnozhinoyu monoyidu zamknutoyu shodo monoyidnoyi operaciyi ta ye monoyidom shodo ciyeyi uspadkovanoyi operaciyi to N ne zavzhdi bude pidmonoyidom oskilki nejtralnij element mozhe buti inshim Napriklad singleton 0 zamknutij shodo algebrayichnogo mnozhennya ale vin ne ye pidmonoyidom multiplikativnogo monoyidu nevid yemnih cilih chisel tut nejtralnim elementom bude 1 Generatori Pidmnozhina S iz M porodzhuye M yaksho najmenshij pidmonoyid M sho mistit S ye samim M Yaksho monoyid M mozhe buti porodzhenim skinchennoyu mnozhinoyu vin nazivayetsya skinchenno porodzhenim monoyidom Komutativnij monoyid Monoyid operaciya yakogo komutativna nazivayetsya komutativnim abo ridshe za analogiyeyu z grupami abelevim Operaciyu komutativnogo monoyida chasto poznachayut yak dodavannya Bud yakij komutativnij monoyid nadilenij algebrayichnim peredporyadkom displaystyle leq viznachenim tak sho x y displaystyle x leq y yaksho isnuye z takij sho x z y displaystyle x z y Poryadkovoyu odiniceyu komutativnogo monoyida M ye takij element u iz M sho dlya bud yakogo elementa h iz M u mnozhini porodzhenij u isnuye element v takij sho x v displaystyle x leq v Ce chasto maye misce koli M ye dodatnim konusom chastkovo vporyadkovanoyi abelevoyi grupi G v comu vipadku u nazivayut poryadkovoyu odiniceyu G Chastkovo komutativnij monoyid Monoyid operaciya yakogo ye komutativnoyu lishe dlya deyakih ale ne dlya vsih elementiv nazivayut slidovim monoyidom Slidovi monoyidi chasto zustrichayutsya v teoriyi paralelnih obchislen PrikladiZ 16 mozhlivih dvomisnih bulevih operacij chotiri yaki mayut dvobichnu identichnist ye komutativnimi ta asociativnimi Takim chinom bud yaka z nih peretvoryuye mnozhinu False True na komutativnij monoyid Vidpovidno do standartnih viznachen AND ta XNOR mayut odiniceyu True a XOR ta OR mayut odiniceyu False Monoyidi z AND chi OR takozh idempotentni todi yak monoyidi iz XOR ta XNOR ni Mnozhina naturalnih chisel N 0 1 2 displaystyle mathbb N 0 1 2 ldots ye komutativnim monoyidom shodo operaciyi algebrayichnogo dodavannya nejtralnij element 0 abo shodo operaciyi algebrayichnogo mnozhennya nejtralnij element 1 Pidmonoyid N shodo dodavannya nazivayut chislovim monoyidom Mnozhina cilih dodatnih chisel ye komutativnim monoyidom shodo algebrayichnogo mnozhennya nejtralnij element 1 Yaksho zadano mnozhinu A mnozhina pidmnozhin A ye komutativnim monoyidom shodo operaciyi peretinu nejtralnim elementom ye sama mnozhina A Yaksho zadano mnozhinu A mnozhina pidmnozhin A ye komutativnim monoyidom shodo operaciyi ob yednannya nejtralnim elementom ye porozhnya mnozhina Div takozhGratka z dilennyam Ce nezavershena stattya z matematiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi