Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття має кілька недоліків Будь ласка допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення

Гречана крупа

Гречана крупа
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (квітень 2018)

Гре́чка — рослина роду Fagopyrum родини гречкові (Polygonaceae).

Гречка
image
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гречкові (Polygonaceae)
Підродина:
Рід: Гречка (Fagopyrum)
Mill.
Види
image Вікісховище: Fagopyrum

Зазвичай гречкою називають Fagopyrum esculentum, що може виростати до одного метра на бідних ґрунтах і при короткому літі. Має дуже поживні темні трикутні зерна, які люди вживають для харчування, а також використовують у тваринних кормах. З гречки виготовляють дієтичне гречане борошно або варять гречану кашу.

Господарське значення

Гречка, як і просо, рис, належить до найважливіших круп'яних культур і є єдиною незлаковою рослиною в групі зернових культур. Крупа з неї має високі споживчі, смакові й дієтичні якості.

У зерні гречки міститься від 10 % до 15 % (у середньому 13,1 %) білка, 67,8 % вуглеводів, 3,1 % олії, 2,8 % золи, 13,1 % клітковини. У складі білка гречки переважають легкорозчинні глобуліни та глютеніни, тому він краще засвоюється і поживніший за білок злакових культур (наближається за якістю до білків зернобобових культур). Містить багато незамінних амінокислот: аргінін (12,7 %), лізин (7,9 %), цистин (1 %), гістидин (0,59 %) та ін. У золі гречки багато фосфорної кислоти (48,7 %), оксиду калію (23,1 %) та оксиду магнію (12,4 %). За вмістом заліза (1,7 %) вона переважає інші круп'яні культури, а також багата на мідь.

У зерні гречки містяться органічні кислоти (лимонна, яблучна, малеїнова, щавлева), які сприяють кращому засвоєнню не тільки гречаної каші, а й інших страв, які вживаються після неї. До складу зерна гречки входять такі цінні вітаміни, як B1, В2, В6, Р (рутин), необхідні для нормальної фізіологічної діяльності людського організму. Цим визначається цінність гречки як лікувально-дієтичного продукту харчування.

Гречана крупа швидко розварюється, відзначається високою калорійністю.

Хімічний склад зерна характеризує гречану крупу як важливий продукт харчування, особливо для дітей, літніх людей, а також осіб, хворих на діабет, гіпертонію, склероз, виразкову хворобу шлунка, розлад нервової системи.

Кашу з гречаної крупи вважають національною українською стравою. Із зерна гречки виробляють гречане борошно, придатне для виготовлення млинців, галушок, вареників, здавна відомих українських «гречаників», печива, макаронів, деяких сортів шоколаду. У хлібопеченні це борошно не використовують через брак у зерні клейковини.

Гречане борошно використовується для виготовлення дієтичного рослинного молока (замінник натурального молока).

Назва

Поширеною залишається версія, що назва «гречка» з'явилася за часів середньовічної Русі, оскільки цю культуру вирощували в монастирях, ченці яких були греками. Проте гречка була відома в Україні ще до появи християнства і ченців. За іншими версіями назва походить від дієслова «гріти» — адже зазвичай зерна прожарювали і варили, вживаючи як гарячу кашу. Або ж від імені чимось схожих на них плодів гірчиці, які в свою чергу отримали назву за свій гіркий смак (гречані зерна, втім, теж трохи гірчать).

У Східній Європі гречку іноді називали також «татаркою» — імовірно тому, що слов'яни запозичили технології вирощування цієї культури в степовиків, яких з часом почали об'єднувати під назвою «татари».

Італійці і французи іменують гречку «сарацинським зерном», чехи — «поганським», на Піренейському півострові називають «турецьким». Імовірно тому, що познайомилися ці народи з гречкою за посередництвом турків—сельджуків, з якими воювали під час Хрестових походів.

У Німеччині та Північній Європі гречку часто називають «буковим зерном». Саме тому Карл Лінней дав їй латинську назву «фагопірум» — «букоподібний горішок».

Історія

Батьківщина гречки — Гімалаї та Тибет. Тибетці, а за ними й китайці, корейці, японці і зараз сприймають гречані зерна швидше як насіння, яке частіше просто додають до борошна іншого походження — для кольору чи смаку.

Використовувати гречку як головний інгредієнт у стравах, робити з неї каші, а потім і хліб першими навчилися мешканці степу — кочові і напівкочові іраномовні племена, відомі нам під назвою саків. Саме в могильниках саків на Алтаї знайдені найдавніші археологічні свідчення вживання гречки у їжу. Її вирощування не вимагало такої ретельної обробки землі, як злаки, зростала гречка навіть на поганих ґрунтах, а при необхідності нею можна було годувати й худобу, яка для скотарів була все ж головним багатством.

В саків гречку запозичили споріднені з ними народи — сармати і скіфи. За їхніми посередництвом вона потрапила і до України. Вчені стверджують, що її вирощували і їли мешканці Немирівського городища, розкопаного у Вінницькій області.

Коли скіфів з причорноморських степів витіснили сармати, а тих — гуни і тюрки, прибульці запозичили в попередників і технології вирощування гречки. Завдяки тюркським племенам булгар ця культура поширилася і на захід, і на північний схід, тож певний час вважали першовідкривачами цієї культури.

В Україні гречка набула особливого поширення після навали Батия. Цьому сприяла невибагливість цієї культури. Постійно доглядати за ланами за доби регулярних нападів кочовиків було важко. Навіть з появою козацтва і Запорозької Січі, ця особливість гречки залишалася затребуваною. І вона століттями була «культурою тривожного кордону». Козаки своїх сусідів-селян сприймали насамперед як «гречкосіїв», хоча ті, звісно, вирощували не лише гречку.

З XVI ст. Україна перетворилася на експортера хліба до Західної Європи. Натомість непопулярну на Заході гречку селяни залишали для власних потреб. Зазвичай її сіяли подалі від чужого ока, на схилах ярів тощо. Саме тому гречка вважалася місцем, де найкраще усамітнюватися коханцям, і згодом виник вислів «стрибати в гречку».

XX ст. було для української гречки «часом випробувань». За часів індустріалізації та мілітаризації Сталіну потрібен був хліб, що користувався б попитом на зовнішніх ринках, а гречка такою не була. Згадали про неї лише після Другої світової війни, коли людям доводилося хоч якось виживати в зруйнованій країні. Водночас для радянської статистики, яка звикла міряти «успіхи СРСР» в тонах і декалітрах,– відносно невисока врожайність гречки робила її «неперспективною». Посіви гречки скорочувалися і наприкінці 80-х вона перетворилася на дефіцитний товар.

За часів незалежності українська гречка стала жертвою ринкової конкуренції. Китайське чи російське зерно, навіть нижчої якості, виявилися дешевшими, тож площі, відведені під цю культуру в Україні і далі продовжували скорочуватися.

Сорти

В Україні з районованих селекційних сортів гречки найбільш поширені: Дев'ятка, Надійна, Оранта, Ольга, Руслана, Син-3/02, Софія та ін.

Див. також

Фото

  • image
    Квіти гречки
  • image
    Рослина гречки
  • image
    Стигле насіння на рослині
  • image
    Стигле насіння
  • image
    Чищена гречка
  • image
    Гречана каша
  • image
    Гречаний суп

Примітки

  1. . Еспресо. 2019-03-29. Архів оригіналу за 30 березня 2020. Процитовано 2 квітня 2020.

Посилання

  • Гречка. Ботанічна характеристика гречки [ 28 грудня 2011 у Wayback Machine.]

Література

  • Генетика, селекція і насінництво гречки : навч. посіб. / О. С. Алексєєва, Л. К. Тараненко, М. М. Малина. – К. : Вища школа, 2004. – 213 с. – ISBN 966-642-214-Х.
  • Королева круп. Все про гречку = Queen of grain. Everything on buckwheat: [зб. рецептів] / А. А. Мазаракі, М. Ф. Кравченко, М. П. Демічковська ; за ред. А. А. Мазаракі, д-ра екон. наук, проф., акад. НАПН України, заслуж. діяча науки і техніки України ; Київ. нац. торг.-екон. ун-т, [Укр. кулінар. союз]. — Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2016. — 267 с. : іл. — Текст парал. укр., англ. — Бібліогр.: с. 264—267. — 400 прим. —
  • Хвороби та шкідники гречки: навч. посіб. / О. В. Аверчев; Херсон. держ. аграр. ун-т, Ін-т післядиплом. освіти та дорадництва. — Херсон: Грінь Д. С., 2011. — 268 c. — Бібліогр.: 30 назв.


image Це незавершена стаття про квіткові рослини.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2018 Gre chka roslina rodu Fagopyrum rodini grechkovi Polygonaceae Grechka Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Poryadok Gvozdikocviti Caryophyllales Rodina Grechkovi Polygonaceae Pidrodina Rid Grechka Fagopyrum Mill Vidi Grechka zvichajna F esculentum F esculentum subsp ancestrale Grechka tatarska F tataricum F tataricum subsp potanini F Fagopyrum sp C97106 Fagopyrum sp C97107 Vikishovishe Fagopyrum Zazvichaj grechkoyu nazivayut Fagopyrum esculentum sho mozhe virostati do odnogo metra na bidnih gruntah i pri korotkomu liti Maye duzhe pozhivni temni trikutni zerna yaki lyudi vzhivayut dlya harchuvannya a takozh vikoristovuyut u tvarinnih kormah Z grechki vigotovlyayut diyetichne grechane boroshno abo varyat grechanu kashu Gospodarske znachennyaGrechka yak i proso ris nalezhit do najvazhlivishih krup yanih kultur i ye yedinoyu nezlakovoyu roslinoyu v grupi zernovih kultur Krupa z neyi maye visoki spozhivchi smakovi j diyetichni yakosti U zerni grechki mistitsya vid 10 do 15 u serednomu 13 1 bilka 67 8 vuglevodiv 3 1 oliyi 2 8 zoli 13 1 klitkovini U skladi bilka grechki perevazhayut legkorozchinni globulini ta glyutenini tomu vin krashe zasvoyuyetsya i pozhivnishij za bilok zlakovih kultur nablizhayetsya za yakistyu do bilkiv zernobobovih kultur Mistit bagato nezaminnih aminokislot arginin 12 7 lizin 7 9 cistin 1 gistidin 0 59 ta in U zoli grechki bagato fosfornoyi kisloti 48 7 oksidu kaliyu 23 1 ta oksidu magniyu 12 4 Za vmistom zaliza 1 7 vona perevazhaye inshi krup yani kulturi a takozh bagata na mid U zerni grechki mistyatsya organichni kisloti limonna yabluchna maleyinova shavleva yaki spriyayut krashomu zasvoyennyu ne tilki grechanoyi kashi a j inshih strav yaki vzhivayutsya pislya neyi Do skladu zerna grechki vhodyat taki cinni vitamini yak B1 V2 V6 R rutin neobhidni dlya normalnoyi fiziologichnoyi diyalnosti lyudskogo organizmu Cim viznachayetsya cinnist grechki yak likuvalno diyetichnogo produktu harchuvannya Grechana krupa shvidko rozvaryuyetsya vidznachayetsya visokoyu kalorijnistyu Himichnij sklad zerna harakterizuye grechanu krupu yak vazhlivij produkt harchuvannya osoblivo dlya ditej litnih lyudej a takozh osib hvorih na diabet gipertoniyu skleroz virazkovu hvorobu shlunka rozlad nervovoyi sistemi Kashu z grechanoyi krupi vvazhayut nacionalnoyu ukrayinskoyu stravoyu Iz zerna grechki viroblyayut grechane boroshno pridatne dlya vigotovlennya mlinciv galushok varenikiv zdavna vidomih ukrayinskih grechanikiv pechiva makaroniv deyakih sortiv shokoladu U hlibopechenni ce boroshno ne vikoristovuyut cherez brak u zerni klejkovini Grechane boroshno vikoristovuyetsya dlya vigotovlennya diyetichnogo roslinnogo moloka zaminnik naturalnogo moloka NazvaPoshirenoyu zalishayetsya versiya sho nazva grechka z yavilasya za chasiv serednovichnoyi Rusi oskilki cyu kulturu viroshuvali v monastiryah chenci yakih buli grekami Prote grechka bula vidoma v Ukrayini she do poyavi hristiyanstva i chenciv Za inshimi versiyami nazva pohodit vid diyeslova griti adzhe zazvichaj zerna prozharyuvali i varili vzhivayuchi yak garyachu kashu Abo zh vid imeni chimos shozhih na nih plodiv girchici yaki v svoyu chergu otrimali nazvu za svij girkij smak grechani zerna vtim tezh trohi girchat U Shidnij Yevropi grechku inodi nazivali takozh tatarkoyu imovirno tomu sho slov yani zapozichili tehnologiyi viroshuvannya ciyeyi kulturi v stepovikiv yakih z chasom pochali ob yednuvati pid nazvoyu tatari Italijci i francuzi imenuyut grechku saracinskim zernom chehi poganskim na Pirenejskomu pivostrovi nazivayut tureckim Imovirno tomu sho poznajomilisya ci narodi z grechkoyu za poserednictvom turkiv seldzhukiv z yakimi voyuvali pid chas Hrestovih pohodiv U Nimechchini ta Pivnichnij Yevropi grechku chasto nazivayut bukovim zernom Same tomu Karl Linnej dav yij latinsku nazvu fagopirum bukopodibnij gorishok IstoriyaBatkivshina grechki Gimalayi ta Tibet Tibetci a za nimi j kitajci korejci yaponci i zaraz sprijmayut grechani zerna shvidshe yak nasinnya yake chastishe prosto dodayut do boroshna inshogo pohodzhennya dlya koloru chi smaku Vikoristovuvati grechku yak golovnij ingrediyent u stravah robiti z neyi kashi a potim i hlib pershimi navchilisya meshkanci stepu kochovi i napivkochovi iranomovni plemena vidomi nam pid nazvoyu sakiv Same v mogilnikah sakiv na Altayi znajdeni najdavnishi arheologichni svidchennya vzhivannya grechki u yizhu Yiyi viroshuvannya ne vimagalo takoyi retelnoyi obrobki zemli yak zlaki zrostala grechka navit na poganih gruntah a pri neobhidnosti neyu mozhna bulo goduvati j hudobu yaka dlya skotariv bula vse zh golovnim bagatstvom V sakiv grechku zapozichili sporidneni z nimi narodi sarmati i skifi Za yihnimi poserednictvom vona potrapila i do Ukrayini Vcheni stverdzhuyut sho yiyi viroshuvali i yili meshkanci Nemirivskogo gorodisha rozkopanogo u Vinnickij oblasti Koli skifiv z prichornomorskih stepiv vitisnili sarmati a tih guni i tyurki pribulci zapozichili v poperednikiv i tehnologiyi viroshuvannya grechki Zavdyaki tyurkskim plemenam bulgar cya kultura poshirilasya i na zahid i na pivnichnij shid tozh pevnij chas vvazhali pershovidkrivachami ciyeyi kulturi V Ukrayini grechka nabula osoblivogo poshirennya pislya navali Batiya Comu spriyala nevibaglivist ciyeyi kulturi Postijno doglyadati za lanami za dobi regulyarnih napadiv kochovikiv bulo vazhko Navit z poyavoyu kozactva i Zaporozkoyi Sichi cya osoblivist grechki zalishalasya zatrebuvanoyu I vona stolittyami bula kulturoyu trivozhnogo kordonu Kozaki svoyih susidiv selyan sprijmali nasampered yak grechkosiyiv hocha ti zvisno viroshuvali ne lishe grechku Z XVI st Ukrayina peretvorilasya na eksportera hliba do Zahidnoyi Yevropi Natomist nepopulyarnu na Zahodi grechku selyani zalishali dlya vlasnih potreb Zazvichaj yiyi siyali podali vid chuzhogo oka na shilah yariv tosho Same tomu grechka vvazhalasya miscem de najkrashe usamitnyuvatisya kohancyam i zgodom vinik visliv stribati v grechku XX st bulo dlya ukrayinskoyi grechki chasom viprobuvan Za chasiv industrializaciyi ta militarizaciyi Stalinu potriben buv hlib sho koristuvavsya b popitom na zovnishnih rinkah a grechka takoyu ne bula Zgadali pro neyi lishe pislya Drugoyi svitovoyi vijni koli lyudyam dovodilosya hoch yakos vizhivati v zrujnovanij krayini Vodnochas dlya radyanskoyi statistiki yaka zvikla miryati uspihi SRSR v tonah i dekalitrah vidnosno nevisoka vrozhajnist grechki robila yiyi neperspektivnoyu Posivi grechki skorochuvalisya i naprikinci 80 h vona peretvorilasya na deficitnij tovar Za chasiv nezalezhnosti ukrayinska grechka stala zhertvoyu rinkovoyi konkurenciyi Kitajske chi rosijske zerno navit nizhchoyi yakosti viyavilisya deshevshimi tozh ploshi vidvedeni pid cyu kulturu v Ukrayini i dali prodovzhuvali skorochuvatisya SortiV Ukrayini z rajonovanih selekcijnih sortiv grechki najbilsh poshireni Dev yatka Nadijna Oranta Olga Ruslana Sin 3 02 Sofiya ta in Div takozhGrechana kasha Grechanij sup Kasha Grechaniki Lemishka Solomaha Stovpci GaletiFotoKviti grechki Roslina grechki Stigle nasinnya na roslini Stigle nasinnya Chishena grechka Grechana kasha Grechanij supPrimitki Espreso 2019 03 29 Arhiv originalu za 30 bereznya 2020 Procitovano 2 kvitnya 2020 PosilannyaGrechka Botanichna harakteristika grechki 28 grudnya 2011 u Wayback Machine LiteraturaGenetika selekciya i nasinnictvo grechki navch posib O S Aleksyeyeva L K Taranenko M M Malina K Visha shkola 2004 213 s ISBN 966 642 214 H Koroleva krup Vse pro grechku Queen of grain Everything on buckwheat zb receptiv A A Mazaraki M F Kravchenko M P Demichkovska za red A A Mazaraki d ra ekon nauk prof akad NAPN Ukrayini zasluzh diyacha nauki i tehniki Ukrayini Kiyiv nac torg ekon un t Ukr kulinar soyuz Kiyiv Kiyiv nac torg ekon un t 2016 267 s il Tekst paral ukr angl Bibliogr s 264 267 400 prim ISBN 978 966 629 799 3 Hvorobi ta shkidniki grechki navch posib O V Averchev Herson derzh agrar un t In t pislyadiplom osviti ta doradnictva Herson Grin D S 2011 268 c Bibliogr 30 nazv Ce nezavershena stattya pro kvitkovi roslini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ