Володи́мир Миха́йлович Гнатю́к (9 травня 1871, Велеснів, нині Тернопільської області — 6 жовтня 1926, Львів) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач та громадський діяч, член-кореспондент Петербурзької АН (1902), академік АН України (1924), член (1905), та .
Гнатюк Володимир Михайлович | |
---|---|
Володимир Гнатюк | |
Народився | 9 травня 1871 с. Велеснів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія |
Помер | 6 жовтня 1926 (55 років) Львів, Польська республіка |
Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
Місце проживання | Львів |
Країна | Австро-Угорщина ЗУНР Польська Республіка |
Національність | українець |
Діяльність | антрополог, мовознавець, журналіст, фольклорист, етнолог, письменник, перекладач |
Alma mater | Львівський університет |
Галузь | етнографія, фольклористика, мовознавство, літературознавство |
Заклад | Петербурзька академія наук Наукове товариство імені Шевченка |
Науковий керівник | Грушевський Михайло Сергійович і Колесса Олександр Михайлович |
Членство | НАН України Петербурзька академія наук Наукове товариство імені Шевченка |
Відомий завдяки: | етнографічні праці |
Нагороди | Премія Російської Академії Наук імені О. Котляревського |
Роботи у Вікіджерелах Гнатюк Володимир Михайлович у Вікісховищі |
Від 1899 р. — секретар НТШ. Від 1909 р. — член-кореспондент Російської академії наук. Від 1916 р. — голова Етнографічної комісії НТШ. Від 1924 р. — член ВУАН
Редактор видань НТШ (близько 60 томів та ) й Літературно-Наукового Вістника. Директор Української видавничої спілки.
Життєпис
Володимир Гнатюк народився на Галичині 9 травня 1871 року в селі Велеснів, нині це Чортківський (до 2020 Монастириський) район Тернопільської області.
Навчався в сільській 1-класовій школі, з осені 1883 р. — у міській школі, у гімназіях: василіянській — у Бучачі (з 1885 р.) та Станіславі (нині Івано-Франківськ; закінчив 1894 р.). Перед вступом до Станіславської гімназії за порадою пароха села Гри́горова отця Я. Бачинського звернувся до єпископа Юліана Пелеша, щоб той допоміг йому добратись до Колегії св. Атанасія в Римі, бо хотів стати місіонером та подорожувати. Вакантне місце отримав інший (болгарин).
Під час навчання в цісарсько-королівській гімназії в Станиславові друкувався в бережанській газеті Лева Джулинського «Посланникъ», де була надрукована його перша стаття . Вислав до москвофільської львівської газети «Новый Галичанинъ» (редактор П. Полянський) чималу збірку записаних народних пісень, коли чекав на рішення з Риму. Декілька з них були надруковані, решта зникла. Приїхавши на студії до Львова, передав Іванові Франку не менше 500 народних віршів, прози, які той передав секретареві «Товариства Людознавчого» А. Стрілецькому для друку в журналі «Люд». Збірку не надрукували, вона пропала.
1894 р. вступив до Львівського університету (слов'янська філологія, вивчав українську мову, літературу; студіював у Михайла Грушевського й Олександра Колесси).
Після його закінчення — вчений секретар НТШ у Львові. На цій посаді залишався до кінця життя.
Помер 6 жовтня 1926 у Львові. Похований на Личаківському кладовищі (поле № 5). Автори надгробного пам'ятника — скульптор Лука Біганич, архітектор Володимир Блюсюк.
Наукова діяльність
У роки навчання почав серйозно студіювати фольклористику та етнографію, саме тоді вийшли його перші праці в часописах «Житє і слово», «Народ» та ін. Усього опубліковано майже 1000 наукових праць.
Студентом І-го курсу філософського факультету Львівського університету зацікавився фольклором лемків південних схилів Карпат.
Першу розвідку «Лірники: Лірницькі пісні, молитви, слова, звістки і т. ін. про лірників повіту Бучацького» надруковано 1896 р.
У 1897 р. видав першу книжку шеститомника . Під керівництвом Івана Франка редагував етнографічний збірник «Матеріали до української етнології». Видав низку наукових праць про лемків закарпатської смуги, а також югославських русинів-українців:
- «Руські в Бачці» (1898),
- «Русини в Угорщині» (1899),
- «Русини Пряшівської єпархії і їх говори» (1900),
- «Словаки чи русини» (1901).
Редактор творів українських і закордонних письменників, перекладав українською мовою з болгарської, польської, російської, сербської, чеської, шведської та інших літератур.
Зібрані матеріали відзначаються точністю запису і мають велике значення для дальшого вивчення культури й побуту українців, зокрема лемків. Створив регулярну мережу для збору етнографічних та фольклористичних матеріалів. Має численні праці з порівняльної етнографії, мовознавства, літературної критики, упорядкування та видання фольклористичних матеріалів.
Більшість народнопісенних зразків (зафіксував понад 1500 текстів) записана Володимиром Гнатюком у селах Косівського, Бучацького, Монастирського, Старосамбірського, Стрийського, Надвірнянського повітів, на Берегівщині, Пряшівщині. Автографи зберігаються в рукописних відділах Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.
Володимир Гнатюк виділив основні жанрово-тематичні групи фольклорного матеріалу:
|
|
|
У 1895—1903 роках перебував у народознавчій подорожі на Закарпатті, результатом якої стало видання його шеститомної праці «Етнографічні матеріали з Угорської Русі». Лемківські фольклорні матеріали, записані під час відвідування Гнатюком Пряшівщини в 1896 і 1899 роках, увійшли до перших трьох томів «Етнографічних матеріалів з Угорської Русі». Це записи передусім народної прози — легенд, казок, анекдотів, народних оповідань, а також пісень. Зокрема, унікальна фіксація пісенного репертуару одного села (140 текстів) — Орябина.
Володимир Гнатюк був досвідченим збирачем та текстологом фольклорно-етнографічних матеріалів. Його науково довершені тексти вирізнялися фактологічною автенти́чністю, високою текстологічною культурою. З найширшого кола текстологічних питань, що їх ставив і розв'язував Володимир Гнатюк, були такі: атрибуція фольклорного твору, встановлення його приналежності до народної традиції, принципи й засоби філологічної критики фольклорного тексту та його редагування, явища контамінації у фольклорі, джерелознавча база фольклорного тексту, його паралелі й варіанти.
Величезною є епістолярна спадщина вченого. Він активно листувався з Іваном Франком, Борисом Грінченком, Миколою Вороним, Богданом Лепким, Михайлом Павликом, Антоном Крушельницьким, Іваном Нечуєм-Левицьким та ін. Протягом 30 років своєї дослідницької та видавничої діяльності Володимир Гнатюк опублікував близько тисячі різних за жанром праць.
Він був першим, хто вивів українську фольклористику на широкий шлях європейської науки. Іван Франко назвав Володимира Гнатюка «феноменально щасливим збирачем усякого етнографічного матеріалу, якому з наших давніших збирачів, мабуть, не дорівняв ні один». Усе багатство й розмаїття творчої спадщини Володимира Гнатюка й досі не вивчено. Нині нам випадає нагода осягнути створений ним золотий фонд не лише української чи слов'янської, а й світової етнології.
Відомий чеський фольклорист Їржі Горак писав, що Володимир Гнатюк поряд з Оскаром Кольбергом та Франтішком Бартошем посідає одне з провідних місць в історії слов'янської фольклористики, а його праці за своїм змістом, точністю запису та науковим рівнем мають світове значення.
Праці
Серед праць Гнатюка:
- «Етнографічні матеріали з Угорської Руси» (т. 1, 2, 4—6; 1897—1911)
- «Словацький опришок Яношик в народній поезії» (1899)
- «Угро-руські духовні вірші» (1902)
- «Пісенні новотвори в українсько-руській народній словесності» (1902)
- (2 т.; 1902—1903)
- «Співаник з Грушова» (1903)
- «Коломийки» (3 т.; т. 1, 2, 3, 1905—1907)
- «Гаївки» (1909)
- «Хоценський співаник Левицьких» (1909)
- «Народні оповідання про опришків» (1910)
- «Колядки і щедрівки» (т. 1, 2, 1914)
- «Національне відродження австро-угорських українців» (1916),
- «Паленє та купанє відьом на Галичині»
- «Українські народні байки» (2 т.; 1916)
- «Деякі уваги над байкою» (1916)
- «Народні новели» (1917)
- «Війна і народна поезія» (1917)
- «Українська народна словесність» (1917)
- «Народні байки» (1918)
- «Чи закарпатські українці автохтони?» (1922)
- «Гуцули» (1923)
- «Як поставав світ: Народні легенди з історії природи й людського побуту» (1926)
Видання
- Українські народні байки (звіринний епос) [ 19 січня 2021 у Wayback Machine.]. Т. 1—2 / зібрав В. Гнатюк. Львів : Накладом Наук. т-ва ім. Шевченка, 1916. 559 с.
- Гнатюк В. Вибрані статті про народну творчість [ 19 лютого 2022 у Wayback Machine.]. Нью-Йорк : Наукове Товариство ім. Шевченка, 1981. 288 с. (Філологічна секція, т. 201)
Премії
Премія Російської Академії Наук імені О. Котляревського (1913).
Ушанування
- У селі, де народився Володимир Гнатюк, створено етнографічно-меморіальний музей (перший директор — Остап Черемшинський).
- На честь Володимира Гнатюка названо:
- Тернопільський педагогічний університет,
- Бучацьку гімназію,
- вулиці у Львові, Бучачі, Тернополі, Коломиї, Івано-Франківську.
- 2005 року засновано Тернопільську обласну премію імені Гнатюка за збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини.
- Погруддя перед головним корпусом ТНПУ, пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення, охоронний номер № 1690.
Світлини
- Пам'ятник на могилі Володимира Гнатюка на Личаківському цвинтарі у Львові
-
Примітки
- Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 157. —
- Діячі науки і культури України : нариси життя та діяльності. Київ: Книги - ХХІ. 2007. с. 105. ISBN .
- Романенчук Б. Володимир Гнатюк, 1871—1926… — С. 129.
- так в книзі
- . Архів оригіналу за 14 вересня 2014. Процитовано 19 травня 2014.
- . Архів оригіналу за 9 квітня 2014. Процитовано 28 жовтня 2015.
- (укр.)Постанова Кабінет Міністрів України «Про заснування премії імені В. М. Гнатюка за збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини» № 841 (від 31 серпня 2005 року) [ 1 вересня 2018 у Wayback Machine.]
Джерела
- Володимир Гнатюк. Документи і матеріали (1871—1989). — Львів, 1989.
- Женецький Степан. Юґославські українці про В. Гнатюка // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 145–146.
- Література до знаменних і пам'ятних дат Тернопільщини на 1996 рік: Бібліографічний список. — Т., 1995.
- Мушинка Микола. Володимир Гнатюк [ 17 червня 2021 у Wayback Machine.]: Життя та його діяльність у галузі фольклористики, літературознавства та мовознавства. — Париж — Нью-Йорк — Сидней — Торонто : Наукове Товариство ім. Шевченка, 1987. — 332 с. (Праці філологічної секції, т. 207)
- Романенчук Богдан. Володимир Гнатюк, 1871—1926 // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 128–144.
- Скрипник П. І. Гнатюк Володимир Михайлович [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 127. — .
- Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника [ 27 березня 2019 у Wayback Machine.] / авт.-уклад. Л. В. Гарбар; відп. ред. Л. А. Дубровіна; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — К.: НБУВ, 2017. — С. 100.
- Черемшинський Остап. Гнатюк Володимир Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 367. — .
- Матеріали до української етнології. Т. 12: Гаївки [ 19 січня 2021 у Wayback Machine.] / зібрав В. Гнатюк; Етногр. коміс. Наук. Т-ва ім. Шевченка у Львові. — У Львові: З друк. Наук. Т-ва ім. Шевченка під зарядом К. Беднарського, 1909. — 267 с.
- ЕТНОГРАФІЧНО-ФОЛЬКЛОРИСТИЧНА ТНОГРАФІЧНО-ФОЛЬКЛОРИСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА — ІЯЛЬНІСТЬ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА — ГІДНИЙ НАСЛІДУВАННЯ ПОЧИН \ „Вісник НТШ”, 2021, число 65. С. 74
Посилання
- Гнатюк Володимир Михайлович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 474-475.
- Вибрані праці В. Гнатюка в е-бібліотеці ЧТИВО [ 17 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Вірші-присвяти Володимирові Гнатюку [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Молода Лемківщина [ 10 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Ольга Рутковська (1 листопада 2016). . Жінка-УКРАЇНКА. Архів оригіналу за 3 листопада 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gnatyuk Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Volodimir Gnatyuk Volodi mir Miha jlovich Gnatyu k 9 travnya 1871 Velesniv nini Ternopilskoyi oblasti 6 zhovtnya 1926 Lviv ukrayinskij etnograf folklorist movoznavec literaturoznavec mistectvoznavec perekladach ta gromadskij diyach chlen korespondent Peterburzkoyi AN 1902 akademik AN Ukrayini 1924 chlen 1905 ta Gnatyuk Volodimir MihajlovichVolodimir Gnatyuk Volodimir GnatyukNarodivsya9 travnya 1871 1871 05 09 s Velesniv Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiyaPomer6 zhovtnya 1926 1926 10 06 55 rokiv Lviv Polska respublikaPohovannyaLichakivskij cvintar 1 Misce prozhivannyaLvivKrayina Avstro Ugorshina ZUNR Polska RespublikaNacionalnistukrayinecDiyalnistantropolog movoznavec zhurnalist folklorist etnolog pismennik perekladachAlma materLvivskij universitetGaluzetnografiya folkloristika movoznavstvo literaturoznavstvoZakladPeterburzka akademiya nauk Naukove tovaristvo imeni ShevchenkaNaukovij kerivnikGrushevskij Mihajlo Sergijovich i Kolessa Oleksandr MihajlovichChlenstvoNAN Ukrayini Peterburzka akademiya nauk Naukove tovaristvo imeni ShevchenkaVidomij zavdyaki etnografichni praciNagorodiPremiya Rosijskoyi Akademiyi Nauk imeni O KotlyarevskogoRoboti u Vikidzherelah Gnatyuk Volodimir Mihajlovich u Vikishovishi Vid 1899 r sekretar NTSh Vid 1909 r chlen korespondent Rosijskoyi akademiyi nauk Vid 1916 r golova Etnografichnoyi komisiyi NTSh Vid 1924 r chlen VUAN Redaktor vidan NTSh blizko 60 tomiv ta j Literaturno Naukovogo Vistnika Direktor Ukrayinskoyi vidavnichoyi spilki ZhittyepisVolodimir Gnatyuk Volodimir Gnatyuk narodivsya na Galichini 9 travnya 1871 roku v seli Velesniv nini ce Chortkivskij do 2020 Monastiriskij rajon Ternopilskoyi oblasti Navchavsya v silskij 1 klasovij shkoli z oseni 1883 r u miskij shkoli u gimnaziyah vasiliyanskij u Buchachi z 1885 r ta Stanislavi nini Ivano Frankivsk zakinchiv 1894 r Pered vstupom do Stanislavskoyi gimnaziyi za poradoyu paroha sela Gri gorova otcya Ya Bachinskogo zvernuvsya do yepiskopa Yuliana Pelesha shob toj dopomig jomu dobratis do Kolegiyi sv Atanasiya v Rimi bo hotiv stati misionerom ta podorozhuvati Vakantne misce otrimav inshij bolgarin Pid chas navchannya v cisarsko korolivskij gimnaziyi v Stanislavovi drukuvavsya v berezhanskij gazeti Leva Dzhulinskogo Poslannik de bula nadrukovana jogo persha stattya Vislav do moskvofilskoyi lvivskoyi gazeti Novyj Galichanin redaktor P Polyanskij chimalu zbirku zapisanih narodnih pisen koli chekav na rishennya z Rimu Dekilka z nih buli nadrukovani reshta znikla Priyihavshi na studiyi do Lvova peredav Ivanovi Franku ne menshe 500 narodnih virshiv prozi yaki toj peredav sekretarevi Tovaristva Lyudoznavchogo A Strileckomu dlya druku v zhurnali Lyud Zbirku ne nadrukuvali vona propala 1894 r vstupiv do Lvivskogo universitetu slov yanska filologiya vivchav ukrayinsku movu literaturu studiyuvav u Mihajla Grushevskogo j Oleksandra Kolessi Pislya jogo zakinchennya vchenij sekretar NTSh u Lvovi Na cij posadi zalishavsya do kincya zhittya Pomer 6 zhovtnya 1926 u Lvovi Pohovanij na Lichakivskomu kladovishi pole 5 Avtori nadgrobnogo pam yatnika skulptor Luka Biganich arhitektor Volodimir Blyusyuk Naukova diyalnistU roki navchannya pochav serjozno studiyuvati folkloristiku ta etnografiyu same todi vijshli jogo pershi praci v chasopisah Zhitye i slovo Narod ta in Usogo opublikovano majzhe 1000 naukovih prac Studentom I go kursu filosofskogo fakultetu Lvivskogo universitetu zacikavivsya folklorom lemkiv pivdennih shiliv Karpat Pershu rozvidku Lirniki Lirnicki pisni molitvi slova zvistki i t in pro lirnikiv povitu Buchackogo nadrukovano 1896 r Uchasniki z yizdu ukrayinskih pismennikiv u Lvovi z nagodi 100 richchya vihodu v svit Eneyidi Kotlyarevskogo 1898 r Sidyat u pershomu ryadu Mihajlo Pavlik Yevgeniya Yaroshinska Nataliya Kobrinska Olga Kobilyanska Silvestr Lepkij Andrij Chajkovskij Kost Pankivskij starshij Stoyat u drugomu ryadu Ivan Kopach Volodimir Gnatyuk Osip Makovej Mihajlo Grushevskij Ivan Franko Oleksandr Kolessa Bogdan Lepkij Stoyat u tretomu ryadu Ivan Petrushevich Filaret Kolessa Josip Kishakevich Ivan Trush Denis Lukiyanovich Mikola Ivasyuk U 1897 r vidav pershu knizhku shestitomnika Pid kerivnictvom Ivana Franka redaguvav etnografichnij zbirnik Materiali do ukrayinskoyi etnologiyi Vidav nizku naukovih prac pro lemkiv zakarpatskoyi smugi a takozh yugoslavskih rusiniv ukrayinciv Ruski v Bachci 1898 Rusini v Ugorshini 1899 Rusini Pryashivskoyi yeparhiyi i yih govori 1900 Slovaki chi rusini 1901 Redaktor tvoriv ukrayinskih i zakordonnih pismennikiv perekladav ukrayinskoyu movoyu z bolgarskoyi polskoyi rosijskoyi serbskoyi cheskoyi shvedskoyi ta inshih literatur Zibrani materiali vidznachayutsya tochnistyu zapisu i mayut velike znachennya dlya dalshogo vivchennya kulturi j pobutu ukrayinciv zokrema lemkiv Stvoriv regulyarnu merezhu dlya zboru etnografichnih ta folkloristichnih materialiv Maye chislenni praci z porivnyalnoyi etnografiyi movoznavstva literaturnoyi kritiki uporyadkuvannya ta vidannya folkloristichnih materialiv Bilshist narodnopisennih zrazkiv zafiksuvav ponad 1500 tekstiv zapisana Volodimirom Gnatyukom u selah Kosivskogo Buchackogo Monastirskogo Starosambirskogo Strijskogo Nadvirnyanskogo povitiv na Beregivshini Pryashivshini Avtografi zberigayutsya v rukopisnih viddilah Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo NAN Ukrayini Institutu literaturi im T G Shevchenka NAN Ukrayini Volodimir Gnatyuk vidiliv osnovni zhanrovo tematichni grupi folklornogo materialu obryadovi pisni istorichni pisni pobutovi pisni dribni pisni duhovni pisni soromicki pisni chuzhi pisni melodiyi pisen zamovlyannya dramatichni predstavlennya igri kazki bajki mifi legendi perekazi noveli anekdoti prikazki pripovidki zagadki liki viruvannya U 1895 1903 rokah perebuvav u narodoznavchij podorozhi na Zakarpatti rezultatom yakoyi stalo vidannya jogo shestitomnoyi praci Etnografichni materiali z Ugorskoyi Rusi Lemkivski folklorni materiali zapisani pid chas vidviduvannya Gnatyukom Pryashivshini v 1896 i 1899 rokah uvijshli do pershih troh tomiv Etnografichnih materialiv z Ugorskoyi Rusi Ce zapisi peredusim narodnoyi prozi legend kazok anekdotiv narodnih opovidan a takozh pisen Zokrema unikalna fiksaciya pisennogo repertuaru odnogo sela 140 tekstiv Oryabina Volodimir Gnatyuk buv dosvidchenim zbirachem ta tekstologom folklorno etnografichnih materialiv Jogo naukovo doversheni teksti viriznyalisya faktologichnoyu avtenti chnistyu visokoyu tekstologichnoyu kulturoyu Z najshirshogo kola tekstologichnih pitan sho yih staviv i rozv yazuvav Volodimir Gnatyuk buli taki atribuciya folklornogo tvoru vstanovlennya jogo prinalezhnosti do narodnoyi tradiciyi principi j zasobi filologichnoyi kritiki folklornogo tekstu ta jogo redaguvannya yavisha kontaminaciyi u folklori dzhereloznavcha baza folklornogo tekstu jogo paraleli j varianti Velicheznoyu ye epistolyarna spadshina vchenogo Vin aktivno listuvavsya z Ivanom Frankom Borisom Grinchenkom Mikoloyu Voronim Bogdanom Lepkim Mihajlom Pavlikom Antonom Krushelnickim Ivanom Nechuyem Levickim ta in Protyagom 30 rokiv svoyeyi doslidnickoyi ta vidavnichoyi diyalnosti Volodimir Gnatyuk opublikuvav blizko tisyachi riznih za zhanrom prac Vin buv pershim hto viviv ukrayinsku folkloristiku na shirokij shlyah yevropejskoyi nauki Ivan Franko nazvav Volodimira Gnatyuka fenomenalno shaslivim zbirachem usyakogo etnografichnogo materialu yakomu z nashih davnishih zbirachiv mabut ne dorivnyav ni odin Use bagatstvo j rozmayittya tvorchoyi spadshini Volodimira Gnatyuka j dosi ne vivcheno Nini nam vipadaye nagoda osyagnuti stvorenij nim zolotij fond ne lishe ukrayinskoyi chi slov yanskoyi a j svitovoyi etnologiyi Vidomij cheskij folklorist Yirzhi Gorak pisav sho Volodimir Gnatyuk poryad z Oskarom Kolbergom ta Frantishkom Bartoshem posidaye odne z providnih misc v istoriyi slov yanskoyi folkloristiki a jogo praci za svoyim zmistom tochnistyu zapisu ta naukovim rivnem mayut svitove znachennya PraciTitulna storinka zbirki Volodimira Gnatyuka Ukrayinski narodni bajki Lviv 1916 rik Sered prac Gnatyuka Etnografichni materiali z Ugorskoyi Rusi t 1 2 4 6 1897 1911 Slovackij oprishok Yanoshik v narodnij poeziyi 1899 Ugro ruski duhovni virshi 1902 Pisenni novotvori v ukrayinsko ruskij narodnij slovesnosti 1902 2 t 1902 1903 Spivanik z Grushova 1903 Kolomijki 3 t t 1 2 3 1905 1907 Gayivki 1909 Hocenskij spivanik Levickih 1909 Narodni opovidannya pro oprishkiv 1910 Kolyadki i shedrivki t 1 2 1914 Nacionalne vidrodzhennya avstro ugorskih ukrayinciv 1916 Palenye ta kupanye vidom na Galichini Ukrayinski narodni bajki 2 t 1916 Deyaki uvagi nad bajkoyu 1916 Narodni noveli 1917 Vijna i narodna poeziya 1917 Ukrayinska narodna slovesnist 1917 Narodni bajki 1918 Chi zakarpatski ukrayinci avtohtoni 1922 Guculi 1923 Yak postavav svit Narodni legendi z istoriyi prirodi j lyudskogo pobutu 1926 VidannyaUkrayinski narodni bajki zvirinnij epos 19 sichnya 2021 u Wayback Machine T 1 2 zibrav V Gnatyuk Lviv Nakladom Nauk t va im Shevchenka 1916 559 s Gnatyuk V Vibrani statti pro narodnu tvorchist 19 lyutogo 2022 u Wayback Machine Nyu Jork Naukove Tovaristvo im Shevchenka 1981 288 s Filologichna sekciya t 201 PremiyiPremiya Rosijskoyi Akademiyi Nauk imeni O Kotlyarevskogo 1913 UshanuvannyaU seli de narodivsya Volodimir Gnatyuk stvoreno etnografichno memorialnij muzej pershij direktor Ostap Cheremshinskij Na chest Volodimira Gnatyuka nazvano Ternopilskij pedagogichnij universitet Buchacku gimnaziyu vulici u Lvovi Buchachi Ternopoli Kolomiyi Ivano Frankivsku 2005 roku zasnovano Ternopilsku oblasnu premiyu imeni Gnatyuka za zberezhennya ta ohoronu nematerialnoyi kulturnoyi spadshini Pogruddya pered golovnim korpusom TNPU pam yatka monumentalnogo mistectva miscevogo znachennya ohoronnij nomer 1690 SvitliniPam yatnik na mogili Volodimira Gnatyuka na Lichakivskomu cvintari u Lvovi Buchacka gimnaziya imeni Volodimira GnatyukaPrimitkiStepanovich K L Lichakivskij nekropol 2006 S 157 ISBN 978 966 8955 00 5 d Track Q62416080d Track Q116966495 Diyachi nauki i kulturi Ukrayini narisi zhittya ta diyalnosti Kiyiv Knigi HHI 2007 s 105 ISBN 978 966 8653 95 7 Romanenchuk B Volodimir Gnatyuk 1871 1926 S 129 tak v knizi Arhiv originalu za 14 veresnya 2014 Procitovano 19 travnya 2014 Arhiv originalu za 9 kvitnya 2014 Procitovano 28 zhovtnya 2015 ukr Postanova Kabinet Ministriv Ukrayini Pro zasnuvannya premiyi imeni V M Gnatyuka za zberezhennya ta ohoronu nematerialnoyi kulturnoyi spadshini 841 vid31 serpnya 2005 roku 1 veresnya 2018 u Wayback Machine DzherelaVolodimir Gnatyuk Dokumenti i materiali 1871 1989 Lviv 1989 Zheneckij Stepan Yugoslavski ukrayinci pro V Gnatyuka Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 145 146 Literatura do znamennih i pam yatnih dat Ternopilshini na 1996 rik Bibliografichnij spisok T 1995 Mushinka Mikola Volodimir Gnatyuk 17 chervnya 2021 u Wayback Machine Zhittya ta jogo diyalnist u galuzi folkloristiki literaturoznavstva ta movoznavstva Parizh Nyu Jork Sidnej Toronto Naukove Tovaristvo im Shevchenka 1987 332 s Praci filologichnoyi sekciyi t 207 Romanenchuk Bogdan Volodimir Gnatyuk 1871 1926 Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 128 144 Skripnik P I Gnatyuk Volodimir Mihajlovich 18 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 127 ISBN 966 00 0405 2 Istoriya ukrayinskoyi bibliotechnoyi spravi v imenah kinec HIH st 1941 r materiali do biobibliografichnogo slovnika 27 bereznya 2019 u Wayback Machine avt uklad L V Garbar vidp red L A Dubrovina NAN Ukrayini Nac b ka Ukrayini im V I Vernadskogo In t rukopisu K NBUV 2017 S 100 Cheremshinskij Ostap Gnatyuk Volodimir Mihajlovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 367 ISBN 966 528 197 6 Materiali do ukrayinskoyi etnologiyi T 12 Gayivki 19 sichnya 2021 u Wayback Machine zibrav V Gnatyuk Etnogr komis Nauk T va im Shevchenka u Lvovi U Lvovi Z druk Nauk T va im Shevchenka pid zaryadom K Bednarskogo 1909 267 s ETNOGRAFIChNO FOLKLORISTIChNA TNOGRAFIChNO FOLKLORISTIChNA DIYaLNIST VOLODIMIRA GNATYuKA IYaLNIST VOLODIMIRA GNATYuKA GIDNIJ NASLIDUVANNYa POChIN Visnik NTSh 2021 chislo 65 S 74PosilannyaGnatyuk Volodimir Mihajlovich Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 474 475 Vibrani praci V Gnatyuka v e biblioteci ChTIVO 17 lyutogo 2022 u Wayback Machine Virshi prisvyati Volodimirovi Gnatyuku 21 veresnya 2013 u Wayback Machine Moloda Lemkivshina 10 grudnya 2014 u Wayback Machine Olga Rutkovska 1 listopada 2016 Zhinka UKRAYiNKA Arhiv originalu za 3 listopada 2016 Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela