Гетьман Війська Запорозького — колишня історична урядова посада та політична інституція Війська Запорозького в Україні, яка була еквівалентом голови держави. Посада була ліквідована указом Російського Правлячого Сенату від 17 листопада 1764.
Гетьман Війська Запорозького | |
---|---|
Державний прапор | |
Тип | гетьман і голова держави |
Резиденція | Чигирин (початково) Гетьманська резиденція, Батурин |
Номінує | Козацька рада |
Створення | 26 січня 1648 |
Перший на посаді | Богдан Хмельницький |
Останній на посаді | Кирило Розумовський |
Скасовано | 17 листопада 1764 |
Коротка історія
Вперше посада була заснована Богданом Хмельницьким у часи великого повстання в середині XVII століття. Напередодні Зборівської битви король Ян II Казимир зі свого боку номінував на неї Семена Забузького, але через поразку змушений був підписати Зборівський договір, згідно з яким вона все ж була визнана за Хмельницьким. Протягом цього періоду посада була виборною. Всі вибори, крім перших, затверджувалися Радою Старшини в Чигирині, який до 1669 року слугував столицею Війська Запорозького.
Від часі Переяславської ради 1654 року декілька полковників та іншої старшини змовилися з Московським царством та 1663 провели Чорну раду в Ніжині, яка обрала Івана Брюховецького, як альтернативного гетьмана. Від часів поразки Петра Дорошенка в 1669 році титул Гетьмана було прийнято обраними про-Російськими гетьманами резиденція яких знаходилася в Батурині. В ході Великої Північної війни один з них, Іван Мазепа, вирішив повстати проти російського панування в 1708 році, що пізніше призвело до жахливих наслідків для Війська Запорозького, як і для Запорозької Січі. Адміністрація була перенесена в Глухів де лялька Мазепи була публічно страчена й піддана анафемі Російською православною церквою. Пізніше, в кінці XVIII століття вона була успішно скасована урядом Росії при розширенні території Російської імперії до узбережжя Чорного моря.
У 1764 році російська імператриця Катерина II видала секретну інструкцію для князя Вяземського, який був генерал-прокурором Правлячого Сенату.
“Малоросія, Лівонія, Фінляндія є провінціями, які управляються на основі наданих їм привілеїв; порушити їх раптовим скасуванням буде дуже неетично, але назвати їх чужими і ставитися до них, як таких, було б більшим за помилку; можливо, навіть нонсенсом. Ці провінції, а також Смоленськ повинні бути найпростішим способом русифіковані для того, щоб вони перестали «дивитися, як вовки в ліс». Досягти цієї мети буде дуже легко, якщо мудрі мужі будуть обрані губернаторами цих провінцій. Коли Малоросія не матиме свого гетьмана, необхідно, щоб з часом й ім'я гетьманів зникло.”
Катерина II, 1764
Перелік посадових осіб
# | Гетьман | Обраний (подія) | Обійняв посаду | Полишив посаду | ||
---|---|---|---|---|---|---|
1 | Богдан Хмельницький (1596–1657) | 1648 (Січ) | 26 січня 1648 | 6 серпня 1657 | Переяславська рада, Військовий союз Москви з Гетьманщиною | |
2 | Юрій Хмельницький (1641–1685) | смерть батька | 6 серпня 1657 | 27 серпня 1657 | ||
3 | Іван Виговський (бл. 1608–1664) | (Корсунь) | 27 серпня 1657 (підтверджено: 21 жовтня 1657) | 11 вересня 1659 | Спроба примирення з Річчю Посполитою | |
4 | Юрій Хмельницький (1641–1685) | (Германівка) | 11 вересня 1659 (підтверджено: 11 вересня 1659) | жовтень 1662 | Перший васалітет Московії, пізніше погодився на автономію в межах Речі Посполитої | |
5 | Павло Тетеря (1620?–1670) | (Чигирин) | жовтень 1662 | липень 1665 | ||
Період руїни та громадянської війни | ||||||
(1) | Іван Брюховецький (1623–1668) | 1663 (Ніжин) | 27 червня 1663 (підтверджено: 27 червня 1663) | 17 червня 1668 | про-московитська фракція, перейшли на іншу сторону через Андрусівське перемир'я | |
6 | Петро Дорошенко (1627–1698) | (Чигирин) | 10 жовтня 1665 (підтверджено: січень 1666) | 19 вересня 1676 | Союзна угода з Османською імперією | |
(2) | Дем'ян Многогрішний (1631–1703) | 1669 (Глухів) | 17 грудня 1668 (підтверджено: 3 березня 1669) | квітень 1672 | про-московитська фракція | |
(1) | Михайло Ханенко (1620–1680) | 1669 (Умань) | 1669 (підтверджено: 2 вересня 1670) | 1674 | пропольська фракція | |
7 (3) | Іван Самойлович (1630ті–1690) | (Козацька діброва) | 17 червня 1672 | серпень 1687 | про-московитська фракція | |
(2) | Стефан Куницький (?–1684) | 23 серпня 1683 | 23 серпня 1683 (підтверджено: 24 серпня 1683) | січень 1684 | пропольська фракція | |
(3) | Андрій Могила (?–1689) | січень 1684 | січень 1684 (підтверджено: 30 cічня 1684) | січень 1689 | пропольська фракція | |
Завершення періоду руїни та громадянської війни | ||||||
8 | Іван Мазепа (1639–1709) | (Коломак) | 4 серпня 1687 | 6 листопада 1708 | «позбавлення» титулу, дискредитація | |
9 | Іван Скоропадський (1646–1722) | 1708 (Глухів) | 6 листопада 1708 | 14 липня 1722 | помер | |
X | Павло Полуботок (1660–1724) | наказний гетьман | 1722 | 1724 | помер у в'язниці | |
Малоросійська колегія (Степан Вельямінов) 1722-1727 | ||||||
10 | Данило Апостол (1654–1734) | 1727 (Глухів) | 12 жовтня 1727 | 29 березня 1734 | помер | |
X | Яків Лизогуб (1675–1749) | наказний гетьман | 1733 | 1749 | помер | |
Правління гетьманського уряду (Олексій Шаховський) 1734-1745 | ||||||
11 | Кирило Розумовський (1728–1803) | 1750 (Глухів) | 22 лютого 1750 | 17 листопада 1764 | подав у відставку | |
Друга Малоросійська колегія 1764-1786 (Петро Рум'янцев) |
Деякі історики, серед яких Микола Аркас піддавали сумніву легітимність виборів Тетері звинувачуючи останні в корупції. Крім того, деякі джерела стверджують, що вибори Тетері відбулися в січня 1663 р. Вибори Тетері призвели до повстання Поволоцького полку в 1663 році, а потім великої кількості заворушень в сучасному регіоні Кіровоградської області, як і на Поліссі (усі на Правобережній Україні). Крім того, політична криза, яку викликало повстання Пушкаря-Барабаша розділила повністю Гетьманщину за двома берегами Дніпра. Так збіглося, що 10 січня 1663 року Московське царство створило новий Малоросійський приказ (Приказ) в рамках свого посольства.
За поручительства Шарля Ольє де Нуантеля, Юрій Хмельницький був звільнений з турецького полону, призначений і разом з Пашею Ібрагімом був направлений в Україну боротися проти московських військ Самойловича і Ромадановського. У 1681 році Мехмед IV призначив Георге Дука Гетьманом України, замінивши Хмельницького.
Після анафеми на гетьмана Івана Мазепу та обрання Івана Скоропадського, Гетьманщина була включена до Російської Київської губернії у грудні 1708. Після смерті Скоропадського гетьманські вибори були зірвані й були заміщені винагородженням князівськими титулами, спершу молдавського шляхтича, а потім фаворита імператриці Росії.
5 квітня 1710 року Радою козаків, серед яких були ветерани битви під Полтавою, обраний Пилип Орлик як гетьман України у вигнанні. Орлик вів партизанську війну на південних кордонах Російської імперії за підтримки Османської і Шведської імперій.
Див. також
Примітки
- Після Московитсько-Польського Віленського перемир'я яке припинило військову підтримку Москви для Гетьманщини, Виговський уклав Гадяцьку угоду шукаючи федеративного статусу в складі Річі Посполитої Трьох Народів.
- Хмельницький був змушений підписати переглянути 1659 року Переяславські статті підкоривши як державу так і церкву Московії. Це не було схвалено Генеральною козацькою радою.
- В 1660 році Хмельницький підписав Слободищенський трактат з Річчю Посполитою, який передбачав позбавлення від контролю Москви над Гетьманщиною. Угода була схваленв Генеральною козацькою радою в Корсуні.
- У 1669 році Дорошенко підписав Корсунську угоду, за якою Гетьманшина отримувала військову підтримку й захист українського екзархату.
- Після Андрусівського перемир'я, польський уряд призначав своїх гетьманів Війська Запорозького на власних територіях (так звана Правобережна Україна). Невідомо, чи виконувала посада будь-які адміністративні функції на цій території.
Посилання
- at the Jurist Encyclopedia
- Podobyed, O. Instructions of Catherine the Great to Senate [ 18 квітня 2016 у Wayback Machine.]. Handbook "History of Ukraine. 7-8 grades". Ranok Publishing House.
- Soroka, Yu. Hetmanless period and the last Hetman of Ukraine [ 8 лютого 2018 у Wayback Machine.].
- . Cossack leaders of Ukraine (textbook).
- Lohvyn, Yu. Pavlo Teteria. Hetmans of Ukraine [ 12 квітня 2013 у Wayback Machine.]. "Merry Alphabet".
- . History of the Great Nation.
- Horobets, V. Civil wars in Ukraine of 1650s-1660s [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]. Encyclopedia of history of Ukraine. Vol.2. Kiev: "", 2004.
Література
- Dyadychenko, V. Sketches of a social and political system of the Left-bank Ukraine at the end of 17th and the start of 18th centuries. Kiev 1959
- Smoliy, V. Hetmanate Ukraine. Kiev 1999
Зовнішні посилання
- Shcherbak, V. Institution of Hetmans [ 5 квітня 2013 у Wayback Machine.]. Encyclopedia of History of Ukraine. "Naukova dumka". Kiev 2004
- Hetman [ 25 січня 2021 у Wayback Machine.]. Encyclopedia of Ukraine.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Getman Vijska Zaporozkogo kolishnya istorichna uryadova posada ta politichna instituciya Vijska Zaporozkogo v Ukrayini yaka bula ekvivalentom golovi derzhavi Posada bula likvidovana ukazom Rosijskogo Pravlyachogo Senatu vid 17 listopada 1764 Getman Vijska ZaporozkogoDerzhavnij praporTipgetman i golova derzhaviRezidenciyaChigirin pochatkovo Getmanska rezidenciya BaturinNominuyeKozacka radaStvorennya26 sichnya 1648Pershij na posadiBogdan HmelnickijOstannij na posadiKirilo RozumovskijSkasovano17 listopada 1764Korotka istoriyaVpershe posada bula zasnovana Bogdanom Hmelnickim u chasi velikogo povstannya v seredini XVII stolittya Naperedodni Zborivskoyi bitvi korol Yan II Kazimir zi svogo boku nominuvav na neyi Semena Zabuzkogo ale cherez porazku zmushenij buv pidpisati Zborivskij dogovir zgidno z yakim vona vse zh bula viznana za Hmelnickim Protyagom cogo periodu posada bula vibornoyu Vsi vibori krim pershih zatverdzhuvalisya Radoyu Starshini v Chigirini yakij do 1669 roku sluguvav stoliceyu Vijska Zaporozkogo Vid chasi Pereyaslavskoyi radi 1654 roku dekilka polkovnikiv ta inshoyi starshini zmovilisya z Moskovskim carstvom ta 1663 proveli Chornu radu v Nizhini yaka obrala Ivana Bryuhoveckogo yak alternativnogo getmana Vid chasiv porazki Petra Doroshenka v 1669 roci titul Getmana bulo prijnyato obranimi pro Rosijskimi getmanami rezidenciya yakih znahodilasya v Baturini V hodi Velikoyi Pivnichnoyi vijni odin z nih Ivan Mazepa virishiv povstati proti rosijskogo panuvannya v 1708 roci sho piznishe prizvelo do zhahlivih naslidkiv dlya Vijska Zaporozkogo yak i dlya Zaporozkoyi Sichi Administraciya bula perenesena v Gluhiv de lyalka Mazepi bula publichno strachena j piddana anafemi Rosijskoyu pravoslavnoyu cerkvoyu Piznishe v kinci XVIII stolittya vona bula uspishno skasovana uryadom Rosiyi pri rozshirenni teritoriyi Rosijskoyi imperiyi do uzberezhzhya Chornogo morya U 1764 roci rosijska imperatricya Katerina II vidala sekretnu instrukciyu dlya knyazya Vyazemskogo yakij buv general prokurorom Pravlyachogo Senatu Instrukciya do Senatu Malorosiya Livoniya Finlyandiya ye provinciyami yaki upravlyayutsya na osnovi nadanih yim privileyiv porushiti yih raptovim skasuvannyam bude duzhe neetichno ale nazvati yih chuzhimi i stavitisya do nih yak takih bulo b bilshim za pomilku mozhlivo navit nonsensom Ci provinciyi a takozh Smolensk povinni buti najprostishim sposobom rusifikovani dlya togo shob voni perestali divitisya yak vovki v lis Dosyagti ciyeyi meti bude duzhe legko yaksho mudri muzhi budut obrani gubernatorami cih provincij Koli Malorosiya ne matime svogo getmana neobhidno shob z chasom j im ya getmaniv zniklo Katerina II 1764Perelik posadovih osib Getman Obranij podiya Obijnyav posadu Polishiv posadu 1 Bogdan Hmelnickij 1596 1657 1648 Sich 26 sichnya 1648 6 serpnya 1657 Pereyaslavska rada Vijskovij soyuz Moskvi z Getmanshinoyu 2 Yurij Hmelnickij 1641 1685 smert batka 6 serpnya 1657 27 serpnya 1657 3 Ivan Vigovskij bl 1608 1664 Korsun 27 serpnya 1657 pidtverdzheno 21 zhovtnya 1657 11 veresnya 1659 Sproba primirennya z Richchyu Pospolitoyu 4 Yurij Hmelnickij 1641 1685 Germanivka 11 veresnya 1659 pidtverdzheno 11 veresnya 1659 zhovten 1662 Pershij vasalitet Moskoviyi piznishe pogodivsya na avtonomiyu v mezhah Rechi Pospolitoyi 5 Pavlo Teterya 1620 1670 Chigirin zhovten 1662 lipen 1665 Period ruyini ta gromadyanskoyi vijni 1 Ivan Bryuhoveckij 1623 1668 1663 Nizhin 27 chervnya 1663 pidtverdzheno 27 chervnya 1663 17 chervnya 1668 pro moskovitska frakciya perejshli na inshu storonu cherez Andrusivske peremir ya 6 Petro Doroshenko 1627 1698 Chigirin 10 zhovtnya 1665 pidtverdzheno sichen 1666 19 veresnya 1676 Soyuzna ugoda z Osmanskoyu imperiyeyu 2 Dem yan Mnogogrishnij 1631 1703 1669 Gluhiv 17 grudnya 1668 pidtverdzheno 3 bereznya 1669 kviten 1672 pro moskovitska frakciya 1 Mihajlo Hanenko 1620 1680 1669 Uman 1669 pidtverdzheno 2 veresnya 1670 1674 propolska frakciya 7 3 Ivan Samojlovich 1630ti 1690 Kozacka dibrova 17 chervnya 1672 serpen 1687 pro moskovitska frakciya 2 Stefan Kunickij 1684 23 serpnya 1683 23 serpnya 1683 pidtverdzheno 24 serpnya 1683 sichen 1684 propolska frakciya 3 Andrij Mogila 1689 sichen 1684 sichen 1684 pidtverdzheno 30 cichnya 1684 sichen 1689 propolska frakciya Zavershennya periodu ruyini ta gromadyanskoyi vijni 8 Ivan Mazepa 1639 1709 Kolomak 4 serpnya 1687 6 listopada 1708 pozbavlennya titulu diskreditaciya 9 Ivan Skoropadskij 1646 1722 1708 Gluhiv 6 listopada 1708 14 lipnya 1722 pomer X Pavlo Polubotok 1660 1724 nakaznij getman 1722 1724 pomer u v yaznici Malorosijska kolegiya Stepan Velyaminov 1722 1727 10 Danilo Apostol 1654 1734 1727 Gluhiv 12 zhovtnya 1727 29 bereznya 1734 pomer X Yakiv Lizogub 1675 1749 nakaznij getman 1733 1749 pomer Pravlinnya getmanskogo uryadu Oleksij Shahovskij 1734 1745 11 Kirilo Rozumovskij 1728 1803 1750 Gluhiv 22 lyutogo 1750 17 listopada 1764 podav u vidstavku Druga Malorosijska kolegiya 1764 1786 Petro Rum yancev Deyaki istoriki sered yakih Mikola Arkas piddavali sumnivu legitimnist viboriv Teteri zvinuvachuyuchi ostanni v korupciyi Krim togo deyaki dzherela stverdzhuyut sho vibori Teteri vidbulisya v sichnya 1663 r Vibori Teteri prizveli do povstannya Povolockogo polku v 1663 roci a potim velikoyi kilkosti zavorushen v suchasnomu regioni Kirovogradskoyi oblasti yak i na Polissi usi na Pravoberezhnij Ukrayini Krim togo politichna kriza yaku viklikalo povstannya Pushkarya Barabasha rozdilila povnistyu Getmanshinu za dvoma beregami Dnipra Tak zbiglosya sho 10 sichnya 1663 roku Moskovske carstvo stvorilo novij Malorosijskij prikaz Prikaz v ramkah svogo posolstva Dokladnishe div Ruyina Za poruchitelstva Sharlya Olye de Nuantelya Yurij Hmelnickij buv zvilnenij z tureckogo polonu priznachenij i razom z Pasheyu Ibragimom buv napravlenij v Ukrayinu borotisya proti moskovskih vijsk Samojlovicha i Romadanovskogo U 1681 roci Mehmed IV priznachiv George Duka Getmanom Ukrayini zaminivshi Hmelnickogo Pislya anafemi na getmana Ivana Mazepu ta obrannya Ivana Skoropadskogo Getmanshina bula vklyuchena do Rosijskoyi Kiyivskoyi guberniyi u grudni 1708 Pislya smerti Skoropadskogo getmanski vibori buli zirvani j buli zamisheni vinagorodzhennyam knyazivskimi titulami spershu moldavskogo shlyahticha a potim favorita imperatrici Rosiyi 5 kvitnya 1710 roku Radoyu kozakiv sered yakih buli veterani bitvi pid Poltavoyu obranij Pilip Orlik yak getman Ukrayini u vignanni Orlik viv partizansku vijnu na pivdennih kordonah Rosijskoyi imperiyi za pidtrimki Osmanskoyi i Shvedskoyi imperij Div takozhSpisok lideriv Ukrayini Ukrayinski getmani i koshovi otamani Getman UkrayiniPrimitkiPislya Moskovitsko Polskogo Vilenskogo peremir ya yake pripinilo vijskovu pidtrimku Moskvi dlya Getmanshini Vigovskij uklav Gadyacku ugodu shukayuchi federativnogo statusu v skladi Richi Pospolitoyi Troh Narodiv Hmelnickij buv zmushenij pidpisati pereglyanuti 1659 roku Pereyaslavski statti pidkorivshi yak derzhavu tak i cerkvu Moskoviyi Ce ne bulo shvaleno Generalnoyu kozackoyu radoyu V 1660 roci Hmelnickij pidpisav Slobodishenskij traktat z Richchyu Pospolitoyu yakij peredbachav pozbavlennya vid kontrolyu Moskvi nad Getmanshinoyu Ugoda bula shvalenv Generalnoyu kozackoyu radoyu v Korsuni U 1669 roci Doroshenko pidpisav Korsunsku ugodu za yakoyu Getmanshina otrimuvala vijskovu pidtrimku j zahist ukrayinskogo ekzarhatu Pislya Andrusivskogo peremir ya polskij uryad priznachav svoyih getmaniv Vijska Zaporozkogo na vlasnih teritoriyah tak zvana Pravoberezhna Ukrayina Nevidomo chi vikonuvala posada bud yaki administrativni funkciyi na cij teritoriyi Posilannyaat the Jurist Encyclopedia Podobyed O Instructions of Catherine the Great to Senate 18 kvitnya 2016 u Wayback Machine Handbook History of Ukraine 7 8 grades Ranok Publishing House ISBN 9789666724437 Soroka Yu Hetmanless period and the last Hetman of Ukraine 8 lyutogo 2018 u Wayback Machine Cossack leaders of Ukraine textbook Lohvyn Yu Pavlo Teteria Hetmans of Ukraine 12 kvitnya 2013 u Wayback Machine Merry Alphabet History of the Great Nation Horobets V Civil wars in Ukraine of 1650s 1660s 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Encyclopedia of history of Ukraine Vol 2 Kiev 2004 LiteraturaDyadychenko V Sketches of a social and political system of the Left bank Ukraine at the end of 17th and the start of 18th centuries Kiev 1959 Smoliy V Hetmanate Ukraine Kiev 1999Zovnishni posilannyaShcherbak V Institution of Hetmans 5 kvitnya 2013 u Wayback Machine Encyclopedia of History of Ukraine Naukova dumka Kiev 2004 Hetman 25 sichnya 2021 u Wayback Machine Encyclopedia of Ukraine