Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Куницький Стефан Куницький інколи Степан Куницький пол Stefan Kunicki

Стефан Куницький

Стефан Куницький
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Куницький.

Стефан Куницький (інколи Степан Куницький; пол. Stefan Kunicki; *бл.1640 — †1684) — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Правобережній Україні (1683-1684). Представник козацького шляхетського роду Куницьких.

Стефан Куницький
image
image
image
Прапор
 Гетьман Війська Запорозького
(на Правобережжі)
1683 — 1684
Монарх: Ян III Собеський
Попередник: Остап Гоголь
Наступник: Андрій Могила
 
Народження: бл. 1640
Смерть: 1684[1]
Могилів-Подільський
Країна: Річ Посполита
Рід: Q111729174?

Біографія

Був прибічником гетьмана Івана Виговського, у складі його війська брав участь у Чуднівській битві.

У 1672 році, перед своїм зміщенням, гетьман Дем'ян Многогрішний надав йому звання військового товариша і дозволив йому оселитися у Миргороді на Лівобережній Україні. Створив розвідувальну мережу, яка діяла в інтересах гетьмана Івана Самойловича. Виконував також дипломатичні завдання.[1] У січні 1673 року привіз лист від гетьмана Петра Дорошенка до короля Речі Посполитої Михайла Корибута Вишневецького, брав участь у роботі сейму. За рекомендацією гетьмана Михайла Ханенка був нобілітований урядом Речі Посполитої 25 лютого 1673 р. При цьому був прийнятий Олександром Клодницьким, рацлавицьким підстолієм та ротмістром надвірної козацької коругви, до шляхетських родів гербу Сас. Був підстаростою у Немирові. Під час османської окупації Правобережжя був призначений османами корсунським полковником.

23 липня 1683 p. рада правобережного козацтва звертається до короля Яна III Собеського з проханням прийняти її під свою владу й дозволити виправу на османські володіння. 24 серпня того ж року монарх Речі Посполитої призначив Стефана Куницького гетьманом правобережного Війська Запорозького. Наприкінці 1683 р. 5-тисячне військо на чолі з Куницьким здійснює похід через молдавські землі в буджацькі та білгородські степи. Козаки звільнили майже все Правобережжя від османів та нанесли поразку татарам, але на початку 1684 року самі були розбиті у Молдові.

Куницький із козацькою кіннотою на початку січня 1684 року перейшов Дністер та планував по лівому березі річки утворити оборонну лінію від татар. У листуванні з каштеляном Потоцьким він дякував за надіслану йому гетьманську булаву та вимагав плату для війська за похід. Начебто він отримав від уряду Речі Посполитої 100 тисяч злотих, але розділив цю суму не між усім військом, а лише серед найближчого оточення. Також гетьман висував у листуванні до короля Речі Посполитої політичні вимоги щодо збільшення козацької автономії.

Невдоволені діями гетьмана, які призвели до загибелі значної кількості людей, козаки на раді під Могилевом (початок березня 1684 р.) переобрали свого керівника й поставили на гетьманство полковника Андрія Могилу, а самого Куницького вбили, коли він, перевдягнувшись у чернечий одяг, намагався втекти з місця проведення ради. У Молдові також збереглася легенда про те, що Куницький загинув у нерівному бою із татарами, перед тим вбивши хана. Описи смерті Куницького від рук козаків наводяться в літописах Самовидця, Григорія Граб'янки і Самійла Величка. Правда, невідомо, якими джерелами при цьому користувалися їх автори. Взагалі, Куницький — один з найменш згадуваних козацьких гетьманів. Але, що цікаво, згадку про нього ми знаходимо у наших сусідів, у Молдавії. У 1844 році, за два роки до видання Осипом Бодянським «Истории Русов», в газеті «ОДЕССКИЙ ВЕСТНИК» № 32 була надрукована невелика розповідь молдавського письменника Болеслава Хиждеу «Гетьман Куницький. Молдавське віддання з літопису Василя Баїнського». З цієї розповіді виходить, що Куницький загинув зовсім не так, як повідомляють нас козацькі літописці.

Дійсно, ось що пише Хиждеу: «У 1684 році козацький гетьман Куницький ввійшов до Молдавії, аби звільнити її від османського полону і затвердити на її престолі господарем Стефана Петрічейку. Обдурений в сприянні молдаван, переслідуваний сильним військом хана татарського, він втік в буджацькі степи, аби через Дністер добратися швидше до Речі Посполитої. З п'яти тисяч козаків, приведених Куницьким, залишилося лише сімсот легінів. На березі річки Ялпуха розташувався цей уламок славної козацької сили святкувати Пасху». На наступний ранок, не встигли ще козаки до пуття розкрити очі, як побачили в степу чорну хмару. Це десятитисячна татарська орда на чолі з ханським сином наближалася до них. Ну і що ж Куницький? «Ей, братики-молодці! — сказав своїм Куницький, — непереливки нам! Незваних гостей проводжають вогнем і мечем. Не осоромимо крові козацької, не осоромимо нашої слави лицарської. Краще гнити в сирій землі, та жити в пам'яті людей, чим піти в ясак, та служити бусурманам рабством єгипетським!»

Як зрозумів читач, розповідь Хиждеу не історичний, а художній твір, заснований на конкретному історичному факті. Далі слідує красива легенда про те, що ханський син погодився відпустити козаків з миром, але за умови, що у випущеному ним в небо соколові буде стільки ран, скільки козаків в Куницького. Козаки погоджуються, але коли розвіюється дим від пострілів, татари бачать, що сімсот козацьких куль пробили не білого сокола, а серце їх хана. У ту ж мить десять тисяч татарських шабель обрушуються на козацькі голови. «Так загинув в Буджаці славний козацький гетьман Куницький разом зі своїм славним лицарством, — укладає Хиждеу свою розповідь. — Вічна пам'ять героєві, що прагнув звільнити Молдавію від іга турецького!»

Як же виникло це видання, і ким був автор розповіді? Відомо, що Василь Баїнський, «родич молдавського господаря Стефана Петрічейку», якому Хиждеу приписує роль літописця, не залишив після себе якого-небудь літопису, але сам Болеслав Хиждеу був прямим нащадком молдавського господаря. Його прапрадід Стефан Хиждеу був одружений з рідною сестрою Стефана Петрічейку, і після його загибелі в 1673 році Стефан Петрічейку усиновив своїх племінників. З тих пір цей рід носив подвійне прізвище — Петрічейку- Хиждеу. Вочевидь, що в сім'ї Хиждеу збереглися родинні віддання, що беруть начало від подій тих років.

Хиждеу було відоме, що існує інша, викладена вище, версія загибелі Куніцького, оскільки в кінці розповіді він по суті справи коментує описувані події і дає примітну оцінку цьому переданню, що свідчить про те, що «Куніцький вбитий татарами, а не своїми ж козаками, як це затверджують деякі друкарські джерела». Як же сталося, що Граб'янка, Величко і автор «Истории Русов» використовували в своїх літописах невірну версію загибелі Куницького? Відповідь, як не дивно, міститься в тій же «Истории Русов». У передмові до неї автор звертає увагу на наступне: «Історики Польські і Литовські, справедливо підозрювані в баснословстві та самохвальстві, описуючи діяння народу Руського, нібито в підданстві у Поляків що був, затьмарювали всемірно великі подвиги їх на користь спільної вітчизни своєї та Польщі». Прикладом такого «баснословства» може служити хоч би вже згадувана легенда про спалювання Наливайка в мідному бику, легенда була вигадана польськими істориками з бажання помститися козацькому героєві навіть після його смерті.

Своїй розповіді Болеслав Хиждеу передував епіграфом з української народної пісні «Слава наша козацька хай марно не гине!» Хотілося б, аби ці слова збулися, нарешті, повною мірою і відносно славного козацького гетьмана Стефана Куницького.

Військова кампанія гетьмана Стафана Куницького, що відбулася взимку 1683—1684 рр., набула великого розголосу в багатьох країнах і увійшла до світової історії. Цей похід відбувався у руслі політики християнських монархів Європи з оборони від експансіоністських намірів Османської імперії. Перемігши османське військо візира Кари-Мустафи під Віднем у 1683 р., король Речі Посполитої Ян III Собеський та австрійський імператор Леопольд I за моральної та матеріальної підтримки Римського папи Інокентія XI за допомогою українського козацтва перейшли у фронтальний наступ на позиції османів у Центрально-Східній та Південно-Східній Європі.

Примітки

  1. NUKAT — 2002.
    d:Track:Q11789729
  2. Marek Wagner W cieniu szukamy jasności chwały. Studia z dziejów panowania Jana III Sobieskiego (1684—1696). Wydawnictwo Akademii Podlaskiej, 2002,

Джерела та література

Посилання

  • Куницький Стефан // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.236-238
  • Стефан Куницький
  • Куниця (Куницький) Степан // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 791-792. — 1000 екз.
  • Чухліб Т. Гетьман С.Куницький у боротьбі Правобережної України та Речі Посполитої проти Османської імперії (1683—1684 рр.) // Україна в Центрально-Східній Європі. Студії з історії ХІ — ХУІІІ ст. — К.2000. — С.314 -322
  • http://exlibris.org.ua/hetman/r5-p3.html
  • Marek Wagner W cieniu szukamy jasności chwały. Studia z dziejów panowania Jana III Sobieskiego (1684—1696). Wydawnictwo Akademii Podlaskiej, 2002, .
  • Jan Wimmer Odsiecz wiedeńska 1683 roku.
  • Чухліб Т. Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-Східної Європи (1663—1713 рр.). — К.: КМ Academia, 2004. — 250 с.
  • Чухліб Т. Зимовий похід 1683/1684 рр. українського козацтва проти Османів до причорноморського Степу // Надчорномор'я: студії з історії та археології (з ІХ ст. до н. е. по XIX ст. н. е.). — К.:Інститут історії України НАН України,2008. — С.163 — 180
  • Чухліб Тарас. Гетьман С.Куницький (1683—1684 рр.) // Історія України. — № 43 (203) (листопад). — 2000. — С.1 — 4.
  • «Рятівник Європи» Степан Куницький


Попередник
Остап Гоголь 		image Гетьман Правобережної України
1683-1684 		image Наступник
Андрій Могила

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kunickij Stefan Kunickij inkoli Stepan Kunickij pol Stefan Kunicki bl 1640 1684 ukrayinskij vijskovij politichnij i derzhavnij diyach Getman Vijska Zaporozkogo golova kozackoyi derzhavi na Pravoberezhnij Ukrayini 1683 1684 Predstavnik kozackogo shlyahetskogo rodu Kunickih Stefan Kunickij Prapor Getman Vijska Zaporozkogo na Pravoberezhzhi 1683 1684 Monarh Yan III Sobeskij Poperednik Ostap Gogol Nastupnik Andrij Mogila Narodzhennya bl 1640Smert 1684 1 Mogiliv PodilskijKrayina Rich PospolitaRid Q111729174 BiografiyaBuv pribichnikom getmana Ivana Vigovskogo u skladi jogo vijska brav uchast u Chudnivskij bitvi U 1672 roci pered svoyim zmishennyam getman Dem yan Mnogogrishnij nadav jomu zvannya vijskovogo tovarisha i dozvoliv jomu oselitisya u Mirgorodi na Livoberezhnij Ukrayini Stvoriv rozviduvalnu merezhu yaka diyala v interesah getmana Ivana Samojlovicha Vikonuvav takozh diplomatichni zavdannya 1 U sichni 1673 roku priviz list vid getmana Petra Doroshenka do korolya Rechi Pospolitoyi Mihajla Koributa Vishneveckogo brav uchast u roboti sejmu Za rekomendaciyeyu getmana Mihajla Hanenka buv nobilitovanij uryadom Rechi Pospolitoyi 25 lyutogo 1673 r Pri comu buv prijnyatij Oleksandrom Klodnickim raclavickim pidstoliyem ta rotmistrom nadvirnoyi kozackoyi korugvi do shlyahetskih rodiv gerbu Sas Buv pidstarostoyu u Nemirovi Pid chas osmanskoyi okupaciyi Pravoberezhzhya buv priznachenij osmanami korsunskim polkovnikom 23 lipnya 1683 p rada pravoberezhnogo kozactva zvertayetsya do korolya Yana III Sobeskogo z prohannyam prijnyati yiyi pid svoyu vladu j dozvoliti vipravu na osmanski volodinnya 24 serpnya togo zh roku monarh Rechi Pospolitoyi priznachiv Stefana Kunickogo getmanom pravoberezhnogo Vijska Zaporozkogo Naprikinci 1683 r 5 tisyachne vijsko na choli z Kunickim zdijsnyuye pohid cherez moldavski zemli v budzhacki ta bilgorodski stepi Kozaki zvilnili majzhe vse Pravoberezhzhya vid osmaniv ta nanesli porazku tataram ale na pochatku 1684 roku sami buli rozbiti u Moldovi Kunickij iz kozackoyu kinnotoyu na pochatku sichnya 1684 roku perejshov Dnister ta planuvav po livomu berezi richki utvoriti oboronnu liniyu vid tatar U listuvanni z kashtelyanom Potockim vin dyakuvav za nadislanu jomu getmansku bulavu ta vimagav platu dlya vijska za pohid Nachebto vin otrimav vid uryadu Rechi Pospolitoyi 100 tisyach zlotih ale rozdiliv cyu sumu ne mizh usim vijskom a lishe sered najblizhchogo otochennya Takozh getman visuvav u listuvanni do korolya Rechi Pospolitoyi politichni vimogi shodo zbilshennya kozackoyi avtonomiyi Nevdovoleni diyami getmana yaki prizveli do zagibeli znachnoyi kilkosti lyudej kozaki na radi pid Mogilevom pochatok bereznya 1684 r pereobrali svogo kerivnika j postavili na getmanstvo polkovnika Andriya Mogilu a samogo Kunickogo vbili koli vin perevdyagnuvshis u chernechij odyag namagavsya vtekti z miscya provedennya radi U Moldovi takozh zbereglasya legenda pro te sho Kunickij zaginuv u nerivnomu boyu iz tatarami pered tim vbivshi hana Opisi smerti Kunickogo vid ruk kozakiv navodyatsya v litopisah Samovidcya Grigoriya Grab yanki i Samijla Velichka Pravda nevidomo yakimi dzherelami pri comu koristuvalisya yih avtori Vzagali Kunickij odin z najmensh zgaduvanih kozackih getmaniv Ale sho cikavo zgadku pro nogo mi znahodimo u nashih susidiv u Moldaviyi U 1844 roci za dva roki do vidannya Osipom Bodyanskim Istorii Rusov v gazeti ODESSKIJ VESTNIK 32 bula nadrukovana nevelika rozpovid moldavskogo pismennika Boleslava Hizhdeu Getman Kunickij Moldavske viddannya z litopisu Vasilya Bayinskogo Z ciyeyi rozpovidi vihodit sho Kunickij zaginuv zovsim ne tak yak povidomlyayut nas kozacki litopisci Dijsno os sho pishe Hizhdeu U 1684 roci kozackij getman Kunickij vvijshov do Moldaviyi abi zvilniti yiyi vid osmanskogo polonu i zatverditi na yiyi prestoli gospodarem Stefana Petrichejku Obdurenij v spriyanni moldavan peresliduvanij silnim vijskom hana tatarskogo vin vtik v budzhacki stepi abi cherez Dnister dobratisya shvidshe do Rechi Pospolitoyi Z p yati tisyach kozakiv privedenih Kunickim zalishilosya lishe simsot leginiv Na berezi richki Yalpuha roztashuvavsya cej ulamok slavnoyi kozackoyi sili svyatkuvati Pashu Na nastupnij ranok ne vstigli she kozaki do puttya rozkriti ochi yak pobachili v stepu chornu hmaru Ce desyatitisyachna tatarska orda na choli z hanskim sinom nablizhalasya do nih Nu i sho zh Kunickij Ej bratiki molodci skazav svoyim Kunickij neperelivki nam Nezvanih gostej provodzhayut vognem i mechem Ne osoromimo krovi kozackoyi ne osoromimo nashoyi slavi licarskoyi Krashe gniti v sirij zemli ta zhiti v pam yati lyudej chim piti v yasak ta sluzhiti busurmanam rabstvom yegipetskim Yak zrozumiv chitach rozpovid Hizhdeu ne istorichnij a hudozhnij tvir zasnovanij na konkretnomu istorichnomu fakti Dali sliduye krasiva legenda pro te sho hanskij sin pogodivsya vidpustiti kozakiv z mirom ale za umovi sho u vipushenomu nim v nebo sokolovi bude stilki ran skilki kozakiv v Kunickogo Kozaki pogodzhuyutsya ale koli rozviyuyetsya dim vid postriliv tatari bachat sho simsot kozackih kul probili ne bilogo sokola a serce yih hana U tu zh mit desyat tisyach tatarskih shabel obrushuyutsya na kozacki golovi Tak zaginuv v Budzhaci slavnij kozackij getman Kunickij razom zi svoyim slavnim licarstvom ukladaye Hizhdeu svoyu rozpovid Vichna pam yat geroyevi sho pragnuv zvilniti Moldaviyu vid iga tureckogo Yak zhe viniklo ce vidannya i kim buv avtor rozpovidi Vidomo sho Vasil Bayinskij rodich moldavskogo gospodarya Stefana Petrichejku yakomu Hizhdeu pripisuye rol litopiscya ne zalishiv pislya sebe yakogo nebud litopisu ale sam Boleslav Hizhdeu buv pryamim nashadkom moldavskogo gospodarya Jogo prapradid Stefan Hizhdeu buv odruzhenij z ridnoyu sestroyu Stefana Petrichejku i pislya jogo zagibeli v 1673 roci Stefan Petrichejku usinoviv svoyih pleminnikiv Z tih pir cej rid nosiv podvijne prizvishe Petrichejku Hizhdeu Vochevid sho v sim yi Hizhdeu zbereglisya rodinni viddannya sho berut nachalo vid podij tih rokiv Hizhdeu bulo vidome sho isnuye insha vikladena vishe versiya zagibeli Kunickogo oskilki v kinci rozpovidi vin po suti spravi komentuye opisuvani podiyi i daye primitnu ocinku comu peredannyu sho svidchit pro te sho Kunickij vbitij tatarami a ne svoyimi zh kozakami yak ce zatverdzhuyut deyaki drukarski dzherela Yak zhe stalosya sho Grab yanka Velichko i avtor Istorii Rusov vikoristovuvali v svoyih litopisah nevirnu versiyu zagibeli Kunickogo Vidpovid yak ne divno mistitsya v tij zhe Istorii Rusov U peredmovi do neyi avtor zvertaye uvagu na nastupne Istoriki Polski i Litovski spravedlivo pidozryuvani v basnoslovstvi ta samohvalstvi opisuyuchi diyannya narodu Ruskogo nibito v piddanstvi u Polyakiv sho buv zatmaryuvali vsemirno veliki podvigi yih na korist spilnoyi vitchizni svoyeyi ta Polshi Prikladom takogo basnoslovstva mozhe sluzhiti hoch bi vzhe zgaduvana legenda pro spalyuvannya Nalivajka v midnomu biku legenda bula vigadana polskimi istorikami z bazhannya pomstitisya kozackomu geroyevi navit pislya jogo smerti Svoyij rozpovidi Boleslav Hizhdeu pereduvav epigrafom z ukrayinskoyi narodnoyi pisni Slava nasha kozacka haj marno ne gine Hotilosya b abi ci slova zbulisya nareshti povnoyu miroyu i vidnosno slavnogo kozackogo getmana Stefana Kunickogo Vijskova kampaniya getmana Stafana Kunickogo sho vidbulasya vzimku 1683 1684 rr nabula velikogo rozgolosu v bagatoh krayinah i uvijshla do svitovoyi istoriyi Cej pohid vidbuvavsya u rusli politiki hristiyanskih monarhiv Yevropi z oboroni vid ekspansionistskih namiriv Osmanskoyi imperiyi Peremigshi osmanske vijsko vizira Kari Mustafi pid Vidnem u 1683 r korol Rechi Pospolitoyi Yan III Sobeskij ta avstrijskij imperator Leopold I za moralnoyi ta materialnoyi pidtrimki Rimskogo papi Inokentiya XI za dopomogoyu ukrayinskogo kozactva perejshli u frontalnij nastup na poziciyi osmaniv u Centralno Shidnij ta Pivdenno Shidnij Yevropi PrimitkiNUKAT 2002 d Track Q11789729 Marek Wagner W cieniu szukamy jasnosci chwaly Studia z dziejow panowania Jana III Sobieskiego 1684 1696 Wydawnictwo Akademii Podlaskiej 2002 ISBN 83 7051 201 1Dzherela ta literaturaT V Chuhlib Kunickij Stefan Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 497 ISBN 978 966 00 0855 4 PosilannyaKunickij Stefan Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 s 236 238 Stefan Kunickij Kunicya Kunickij Stepan Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini 1960 T 3 kn VI Literi Kom Le S 791 792 1000 ekz Chuhlib T Getman S Kunickij u borotbi Pravoberezhnoyi Ukrayini ta Rechi Pospolitoyi proti Osmanskoyi imperiyi 1683 1684 rr Ukrayina v Centralno Shidnij Yevropi Studiyi z istoriyi HI HUIII st K 2000 S 314 322 http exlibris org ua hetman r5 p3 html Marek Wagner W cieniu szukamy jasnosci chwaly Studia z dziejow panowania Jana III Sobieskiego 1684 1696 Wydawnictwo Akademii Podlaskiej 2002 ISBN 83 7051 201 1 Jan Wimmer Odsiecz wiedenska 1683 roku Chuhlib T Getmani Pravoberezhnoyi Ukrayini v istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi 1663 1713 rr K KM Academia 2004 250 s Chuhlib T Zimovij pohid 1683 1684 rr ukrayinskogo kozactva proti Osmaniv do prichornomorskogo Stepu Nadchornomor ya studiyi z istoriyi ta arheologiyi z IH st do n e po XIX st n e K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2008 S 163 180 Chuhlib Taras Getman S Kunickij 1683 1684 rr Istoriya Ukrayini 43 203 listopad 2000 S 1 4 Ryativnik Yevropi Stepan Kunickij Poperednik Ostap Gogol Getman Pravoberezhnoyi Ukrayini 1683 1684 Nastupnik Andrij Mogila

Дата публікації:
Топ