Гео́рг Ка́рлович Отс (ест. Georg Ots; 1920—1975) — естонський оперний і естрадний співак (ліричний баритон).
Георг Отс | |
---|---|
ест. Georg Ots | |
ест. Georg Ots | |
Основна інформація | |
Дата народження | 21 березня 1920[1][2][…] |
Місце народження | Петроград[d][1] |
Дата смерті | 5 вересня 1975[2][4](55 років) |
Місце смерті | Таллінн, Естонська РСР, СРСР |
Причина смерті | рак головного мозку[d] |
Поховання | Метсакальмісту |
Роки активності | з 1944 |
Громадянство | Естонія |
Професії | актор, оперний співак, плавець |
Освіта | Естонська академія музики й театру і Таллінська французька школа |
Співацький голос | баритон |
Інструменти | вокал[d] |
Жанри | опера |
Нагороди | |
Батько | d |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Георг Отс народився 21 березня 1920 року в Петрограді. Син народного артиста Естонської РСР співака (тенора) .
Навчався у Французькому ліцеї.
В 1939 році він став чемпіоном Естонії з плавання на марафонську дистанцію 1500 метрів, а в 1940-му році — в естафеті 4х200 метрів вільним стилем. Георг Отс закінчив як офіцер талліннське військове училище на Тондо, потім надходить на підготовчий курс військово-технічного училища. Але в 1940 він вступив до Талліннського Технічного Університету, в 1941 році закінчив перший курс як архітектор.
В 1941 році Отс був мобілізований в РСЧА. Отс відплив з Таллінна на пароплаві «Сибір» в Ленінград для зарахування в армійські частини. На кораблях Балтійського флоту курсом на Кронштадт покидали Таллінн захисники міста, поранені, мирні жителі. Для багатьох цей рейс став останнім. Зі 197 кораблів до Кронштадта не дійшли 53.
18 серпня у районі острова Гогланд в «Сибір» потрапила німецька бомба. Отс був підібраний мінним тральником. З Кронштадта пасажирів «Сибіру» пересадили на корабель «Урал» і відправили в Ленінград, а потім потяг повіз його в Зранку, маленьку залізничну станцію за 200 кілометрів від Челябінська. В кінці січня 1942 року його направили у військову частину командиром протитанкового взводу.
З 1944 року артист хору, з 1945 року соліст театру опери та балету «Естонія». В 1951 році закінчив Талліннську консерваторію.
Георг Отс офіційно ніколи не викладав у вищих навчальних музичних навчальних закладах, але виховав ряд учнів, серед яких народний артист Росії .
Депутат Верховної Ради СРСР 9-го скликання.
У квітучому віці Отс захворів раком мозку, переніс 8 операцій, ампутацію очей, але практично до кінця життя продовжував працювати.
Георг Отс помер 5 вересня 1975 року в Таллінні. Похований на Лісовому кладовищі в Таллінні.
Народний артист СРСР (1960), лауреат двох сталінських (1950, 1952) і Державної премії СРСР (1968).
Творчість
Виконував партії оперет та опер — Онєгін («Євгеній Онєгін» П. І. Чайковського), демон («Демон» А. Рубінштейна), Малатеста («Дон Паскуале» Г. Доніцетті), Ріголетто («Ріголетто», Дж. Верді), Яго («Отелло» Дж. Верді), Олег Кошовий («Молода гвардія» Ю. С. Мейтуса), Данило («Весела вдова» Ф. Легара), Тасілло («Маріца» І. Кальмана) та інші. Крім того, виконував також твори камерної музики, а також пісні радянських і фінських композиторів.
Голос Отса — високий «Онєгінський» баритон великого діапазону, з блискучими потужними верхніми нотами, красивим м'яким тембром. Отс підкоряв слухачів спокійною, дуже благородною академічною манерою співу, великим почуттям гідності, бездоганним смаком, особливою манерою вимови. Отс дуже добре володів російською мовою, але в його мові був легкий акцент, що надавав співу особливу чарівність. При всій своїй незворушності Отс був дуже привабливий, демонстрував почуття гумору там, де це було доречно.
Співак працював у різних жанрах з великим успіхом. Крім баритональних оперних партій Отс блискуче виконував опереткові партії. Особливу популярність йому принесла роль Містера Ікс у фільмі «Містер Ікс» (СРСР, 1958, реж. Юзеф Хмельницький) — екранізації оперети Імре Кальмана «Принцеса цирку». Отс показав свого героя Етьєна Верде особистістю бездоганної честі, гідності, мужності, аристократом духу, людиною тонкої та романтичною душевної організації. Фільм мав величезний успіх, після його виходу арія Містера Ікс стала поширеною у співаків-баритонів, а оперета Кальмана «Принцеса цирку» увійшла до репертуарів практично всіх музично-драматичних театрів СРСР.
На естраді Отс співав головним чином пісні героїчної тематики, присвячені так званій «Великій вітчизняній» війні композиторів , . Одна з найвідоміших його пісень — «Чи хочуть Росіяни Війни» (Є. С. Колмановського и Є. А. Євтушенко). Витончено й довірливо Отс співав ліричні пісні Е. С. Колмановського, М. І. Блантера, Б. А. Мокроусова та ін. Крім того, Отс мав великий камерний репертуар. Георг Отс співав 20 мовами. Крім російської, естонської, німецької, фінської, французької та італійської, якими він володів, Отс співав українською, литовською, латиською, татарською, вірменською, молдовською, сербохорватською, албанською, угорською, румунською, іспанською, англійською, монгольською та іншими мовами.
Особиста скромність, шляхетність, елегантність і витонченість Отса були настільки щирими, що ні за його життя, ні після смерті не з'явилося жодної знущальної пародії на нього.
Георг Отс іноді виступав в дуеті зі своїм батьком Карлом Отсом. Карл Хансович володів міцним дзвінким лірико-драматичним тенором, який лунав свіжо і потужно навіть у похилому віці. Голоси батька і сина чудово поєднувалися за тембром.
Фільмографія
- 1951 — Світло в Коорді
- 1958 — Містер Ікс, за сюжетом оперети І.Кальмана
- 1960 —
- 1960 — Демон (фільм-опера)
- 1964 — Повернена музика
- 1964 — )
- 1969 — )
- 1969 — Остання реліквія (пісні до фільму)
- 1972 — Кола Брюньон, за сюжетом опери Д.Кабалевського
Фільми про Георга Отса
- Документальний фільм «Лицар музики» (1976, реж. )
- Документальний фільм «Людина без маски. Георг Отс» (Телеканал «Росія», 2006; режисери: Микола Брусенцев, Віра Водинскі, Сергій Костін)
- Художній фільм «Георг» (2007, режисер ).
Нагороди та звання
- Сталінська премія другого ступеню (1950) — за виконання головної партії в оперному спектаклі «Євгеній Онєгін» П. І. Чайковського.
- Сталінська премія третього ступеня (1952) — за виконання ролі в фільмі «Світло в Коорді».
- (1953).
- (1956).
- Народний артист СРСР (1960).
- Державна премія СРСР (1968).
- (1975).
- Орден Леніна.
- Орден Трудового Червоного Прапора (1956).
- Орден «Знак Пошани» (1950).
Пам'ять про Георга Отса
- Іменем Отса пойменована вулиця в центрі Таллінна, на якій знаходяться Естонський драматичний театр та Національна опера «Естонія».
- Ім'я Георга Отса носить .
- Іменем Георга Отса названа вулиця в місті Кривий Ріг (Дніпропетровська область, Україна).
- — пасажирське судно, що курсувало в 1980—2000 роках між Таллінном й Гельсінкі, а з 2002 року — між Санкт-Петербургом та Калінінградом, згодом продано закордон та перейменовано.
- До 90-річчя з дня народження співака державне підприємство (ест. Eesti Post) випустило спеціальний комплект поштових марок, а Національна опера «Естонія» в співробітництві з підготувала DVD «Георг Отс — легенда Естонії».
Див. також
Виноски
- Отс Георг Карлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Eesti spordi biograafiline leksikon
- Некрополь
- Георг Отс — Биография
- . Архів оригіналу за 8 березня 2012. Процитовано 9 листопада 2011.
- http://patefon.knet.ru/stars/ots.htm
Посилання
- Георг Отс на сайте Peoples.ru
- Георг Карлович Отс
- Георг Отс на Last.fm
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geo rg Ka rlovich Ots est Georg Ots 1920 1975 estonskij opernij i estradnij spivak lirichnij bariton Georg Otsest Georg Otsest Georg Otsest Georg OtsOsnovna informaciyaData narodzhennya21 bereznya 1920 1920 03 21 1 2 Misce narodzhennyaPetrograd d 1 Data smerti5 veresnya 1975 1975 09 05 2 4 55 rokiv Misce smertiTallinn Estonska RSR SRSRPrichina smertirak golovnogo mozku d PohovannyaMetsakalmistuRoki aktivnostiz 1944GromadyanstvoEstoniyaProfesiyiaktor opernij spivak plavecOsvitaEstonska akademiya muziki j teatru i Tallinska francuzka shkolaSpivackij golosbaritonInstrumentivokal d ZhanrioperaNagorodid d 2014 Batkod Fajli u VikishovishiBiografiyaGeorg Ots narodivsya 21 bereznya 1920 roku v Petrogradi Sin narodnogo artista Estonskoyi RSR spivaka tenora Navchavsya u Francuzkomu liceyi V 1939 roci vin stav chempionom Estoniyi z plavannya na marafonsku distanciyu 1500 metriv a v 1940 mu roci v estafeti 4h200 metriv vilnim stilem Georg Ots zakinchiv yak oficer tallinnske vijskove uchilishe na Tondo potim nadhodit na pidgotovchij kurs vijskovo tehnichnogo uchilisha Ale v 1940 vin vstupiv do Tallinnskogo Tehnichnogo Universitetu v 1941 roci zakinchiv pershij kurs yak arhitektor V 1941 roci Ots buv mobilizovanij v RSChA Ots vidpliv z Tallinna na paroplavi Sibir v Leningrad dlya zarahuvannya v armijski chastini Na korablyah Baltijskogo flotu kursom na Kronshtadt pokidali Tallinn zahisniki mista poraneni mirni zhiteli Dlya bagatoh cej rejs stav ostannim Zi 197 korabliv do Kronshtadta ne dijshli 53 18 serpnya u rajoni ostrova Gogland v Sibir potrapila nimecka bomba Ots buv pidibranij minnim tralnikom Z Kronshtadta pasazhiriv Sibiru peresadili na korabel Ural i vidpravili v Leningrad a potim potyag poviz jogo v Zranku malenku zaliznichnu stanciyu za 200 kilometriv vid Chelyabinska V kinci sichnya 1942 roku jogo napravili u vijskovu chastinu komandirom protitankovogo vzvodu Z 1944 roku artist horu z 1945 roku solist teatru operi ta baletu Estoniya V 1951 roci zakinchiv Tallinnsku konservatoriyu Georg Ots oficijno nikoli ne vikladav u vishih navchalnih muzichnih navchalnih zakladah ale vihovav ryad uchniv sered yakih narodnij artist Rosiyi Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 9 go sklikannya U kvituchomu vici Ots zahvoriv rakom mozku perenis 8 operacij amputaciyu ochej ale praktichno do kincya zhittya prodovzhuvav pracyuvati Georg Ots pomer 5 veresnya 1975 roku v Tallinni Pohovanij na Lisovomu kladovishi v Tallinni Narodnij artist SRSR 1960 laureat dvoh stalinskih 1950 1952 i Derzhavnoyi premiyi SRSR 1968 TvorchistVikonuvav partiyi operet ta oper Onyegin Yevgenij Onyegin P I Chajkovskogo demon Demon A Rubinshtejna Malatesta Don Paskuale G Donicetti Rigoletto Rigoletto Dzh Verdi Yago Otello Dzh Verdi Oleg Koshovij Moloda gvardiya Yu S Mejtusa Danilo Vesela vdova F Legara Tasillo Marica I Kalmana ta inshi Krim togo vikonuvav takozh tvori kamernoyi muziki a takozh pisni radyanskih i finskih kompozitoriv Golos Otsa visokij Onyeginskij bariton velikogo diapazonu z bliskuchimi potuzhnimi verhnimi notami krasivim m yakim tembrom Ots pidkoryav sluhachiv spokijnoyu duzhe blagorodnoyu akademichnoyu maneroyu spivu velikim pochuttyam gidnosti bezdogannim smakom osoblivoyu maneroyu vimovi Ots duzhe dobre volodiv rosijskoyu movoyu ale v jogo movi buv legkij akcent sho nadavav spivu osoblivu charivnist Pri vsij svoyij nezvorushnosti Ots buv duzhe privablivij demonstruvav pochuttya gumoru tam de ce bulo dorechno Spivak pracyuvav u riznih zhanrah z velikim uspihom Krim baritonalnih opernih partij Ots bliskuche vikonuvav operetkovi partiyi Osoblivu populyarnist jomu prinesla rol Mistera Iks u filmi Mister Iks SRSR 1958 rezh Yuzef Hmelnickij ekranizaciyi opereti Imre Kalmana Princesa cirku Ots pokazav svogo geroya Etyena Verde osobististyu bezdogannoyi chesti gidnosti muzhnosti aristokratom duhu lyudinoyu tonkoyi ta romantichnoyu dushevnoyi organizaciyi Film mav velicheznij uspih pislya jogo vihodu ariya Mistera Iks stala poshirenoyu u spivakiv baritoniv a opereta Kalmana Princesa cirku uvijshla do repertuariv praktichno vsih muzichno dramatichnih teatriv SRSR Na estradi Ots spivav golovnim chinom pisni geroyichnoyi tematiki prisvyacheni tak zvanij Velikij vitchiznyanij vijni kompozitoriv Odna z najvidomishih jogo pisen Chi hochut Rosiyani Vijni Ye S Kolmanovskogo i Ye A Yevtushenko Vitoncheno j dovirlivo Ots spivav lirichni pisni E S Kolmanovskogo M I Blantera B A Mokrousova ta in Krim togo Ots mav velikij kamernij repertuar Georg Ots spivav 20 movami Krim rosijskoyi estonskoyi nimeckoyi finskoyi francuzkoyi ta italijskoyi yakimi vin volodiv Ots spivav ukrayinskoyu litovskoyu latiskoyu tatarskoyu virmenskoyu moldovskoyu serbohorvatskoyu albanskoyu ugorskoyu rumunskoyu ispanskoyu anglijskoyu mongolskoyu ta inshimi movami Osobista skromnist shlyahetnist elegantnist i vitonchenist Otsa buli nastilki shirimi sho ni za jogo zhittya ni pislya smerti ne z yavilosya zhodnoyi znushalnoyi parodiyi na nogo Georg Ots inodi vistupav v dueti zi svoyim batkom Karlom Otsom Karl Hansovich volodiv micnim dzvinkim liriko dramatichnim tenorom yakij lunav svizho i potuzhno navit u pohilomu vici Golosi batka i sina chudovo poyednuvalisya za tembrom Filmografiya 1951 Svitlo v Koordi 1958 Mister Iks za syuzhetom opereti I Kalmana 1960 1960 Demon film opera 1964 Povernena muzika 1964 1969 1969 Ostannya relikviya pisni do filmu 1972 Kola Bryunon za syuzhetom operi D KabalevskogoFilmi pro Georga OtsaDokumentalnij film Licar muziki 1976 rezh Dokumentalnij film Lyudina bez maski Georg Ots Telekanal Rosiya 2006 rezhiseri Mikola Brusencev Vira Vodinski Sergij Kostin Hudozhnij film Georg 2007 rezhiser Nagorodi ta zvannyaStalinska premiya drugogo stupenyu 1950 za vikonannya golovnoyi partiyi v opernomu spektakli Yevgenij Onyegin P I Chajkovskogo Stalinska premiya tretogo stupenya 1952 za vikonannya roli v filmi Svitlo v Koordi 1953 1956 Narodnij artist SRSR 1960 Derzhavna premiya SRSR 1968 1975 Orden Lenina Orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1956 Orden Znak Poshani 1950 Pam yat pro Georga OtsaPoshtova marka SRSR 1980rik Narodnij artist SRSR G K Ots Imenem Otsa pojmenovana vulicya v centri Tallinna na yakij znahodyatsya Estonskij dramatichnij teatr ta Nacionalna opera Estoniya Im ya Georga Otsa nosit Imenem Georga Otsa nazvana vulicya v misti Krivij Rig Dnipropetrovska oblast Ukrayina pasazhirske sudno sho kursuvalo v 1980 2000 rokah mizh Tallinnom j Gelsinki a z 2002 roku mizh Sankt Peterburgom ta Kaliningradom zgodom prodano zakordon ta perejmenovano Do 90 richchya z dnya narodzhennya spivaka derzhavne pidpriyemstvo est Eesti Post vipustilo specialnij komplekt poshtovih marok a Nacionalna opera Estoniya v spivrobitnictvi z pidgotuvala DVD Georg Ots legenda Estoniyi Div takozhArtur RinneVinoskiOts Georg Karlovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Eesti spordi biograafiline leksikon d Track Q12361673 Nekropol Georg Ots Biografiya Arhiv originalu za 8 bereznya 2012 Procitovano 9 listopada 2011 http patefon knet ru stars ots htmPosilannyaGeorg Ots na sajte Peoples ru Georg Karlovich Ots Georg Ots na Last fm