Франц Лега́р (також Ференц Легар, нім. Franz Lehár, угор. Lehár Ferenc; 30 квітня 1870 — 24 жовтня 1948) — австрійський композитор угорського походження, видатний майстер віденської оперети. Разом з [de], Імре Кальманом та [de] вважається фундатором так званої [de].
Франц Легар | |
---|---|
угор. Lehár Ferenc | |
Народився | 30 квітня 1870[1][2][…] Комаром, d, Комаром-Естерґом, Угорщина |
Помер | 24 жовтня 1948[1][2][…](78 років) Бад-Ішль, Гмунден, Верхня Австрія, Австрія[5][6] |
Поховання | Кладовище Бад-Ішль |
Країна | Угорщина Долитавщина Австрія |
Діяльність | композитор, диригент, автор, operetta composer |
Галузь | театр[7] і музика[7] |
Alma mater | Празька консерваторія (1888) |
Вчителі | d |
Відомі учні | d |
Знання мов | угорська[8][9] |
Жанр | опера і оперета |
Magnum opus | Весела вдова, Країна посмішок, d, d і d |
Батько | d |
Брати, сестри | Легар Антон |
У шлюбі з | d |
Автограф | |
Нагороди | |
IMDb | ID 0006167 |
|
Біографія
Народився 30 квітня 1870 року в австро-угорському містечку Комаром (нині Комарно в Словаччині) в сім'ї військового капельмейстера. Серед предків Легара були німці, угорці, словаки та італійці. Вже в п'ять років Легар знав ноти і блискуче імпровізував на фортепіано.
У 1882 Легар вступив до Празької консерваторії, де вчився у А. Бенневіца (скрипка), Й. Б. Ферстера (гармонія) і А. Дворжака (композиція).
Якийсь час працював скрипалем-концертмейстером у театральному оркестрі Бармен-Ельберфельда, потім протягом 10 років був на службі в австро-угорській армії, ставши одним з найпопулярніших капельмейстерів військових оркестрів. У цей час виходять в світ перші твори Легара: п'єси для скрипки, пісні, марші, вальси (зокрема вальс Золото і срібло, 1899) і опера Зозуля (поставлена в Лейпцигу в 1896).
Година Легара пробила, коли В. Леон, у той час найкращий віденський лібретист, запропонував композиторові написати музику на його лібрето (Лудильник). Поставлена в 1902, ця оперета послужила добрим заділом на майбутнє. Через три роки Легар прославився на весь світ оперетою Весела вдова (Die lustige Witwe) — твором, який завдяки своїй свіжості, винахідливості і пишності оркестрової партитури відкрив нову епоху в історії віденської оперети. У «Театрі ан дер Він» Весела вдова витримала 483 вистави; за деякими даними число спектаклів у всьому світі досягало 60 000 за перші 50 років сценічного життя твору. За три десятиліття після Веселої вдови Легар створив 19 оперет, зокрема Граф Люксембург (Der Graf von Luxemburg, 1909), Циганська любов (Zigeuner Liebe, 1910), Єва (1911), Там, де співає жайворонок (Wo die Lerche singt, 1918) і Фраскіта (Frasquita, 1922; чудова серенада з цієї оперети здобула широку популярність в обробці Ф. Крейслера). Легару було вже за п'ятдесят, коли почалася його співпраця з Р. Таубером, найкращим тенором Німеччини. В результаті з'явилися такі вдалі оперети, як Паганіні (1925), Царевич (1927), Фрідеріка (1928), Країна усмішок (Das Land des Lächelns, 1929), Який прекрасний світ! (Schön ist die Welt, 1931) і, нарешті, останній опус Легара — Джудітта, поставлений в 1934 у Віденській опері. З чотирьох майстрів пізньої віденської оперети (разом з О. Штраусом, Л. Фалем і І. Кальманом) Легар був найяскравішим: його мелодійне дарування справді невичерпне, ритмічна і гармонійна мова відзначається різноманітністю, а оркестрове письмо — ефектністю. Окрім віденського і угорського колориту Легар використовує паризькі, російські, іспанські, польські і навіть китайські елементи. Хоча його критикували за підміну справжньої музичної комедії мелодрамою, тобто відходом від традицій основоположників жанру Ж. Оффенбаха і Й. Штрауса, не викликає сумнівів, що саме творчість Легара принесла віденській опереті широке міжнародне визнання.
Роки Другої світової війни Легар провів в Австрії, потім переїхав до Швейцарії (1946). Через два роки він повернувся в свій австрійський будинок в Бад-Ішлі. Помер Легар в Бад-Ішлі 24 жовтня 1948.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- http://www.britannica.com/EBchecked/topic/335162/Franz-Lehar
- Encyclopædia Britannica
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118571036 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Czech National Authority Database
- https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/22824035
- CONOR.Sl
Посилання
- Твори та інформація про Франц Легар у Інтернет-архіві
- Recording 's Franz Lehár: Love was a Dream
- Вільні ноти авторства Franz Lehár на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)
- Musical Theatre Guide page
- Recording[недоступне посилання з травня 2019] by of «So war meine Mutter…Wär es nichts…» from Eva in MP3 format
- Vocal score to Alone at Last (1915)
- Vocal score to Gypsy Love (1911)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Franc Lega r takozh Ferenc Legar nim Franz Lehar ugor Lehar Ferenc 30 kvitnya 1870 24 zhovtnya 1948 avstrijskij kompozitor ugorskogo pohodzhennya vidatnij majster videnskoyi opereti Razom z de Imre Kalmanom ta de vvazhayetsya fundatorom tak zvanoyi de Franc Legarugor Lehar FerencNarodivsya30 kvitnya 1870 1870 04 30 1 2 Komarom d Komarom Estergom UgorshinaPomer24 zhovtnya 1948 1948 10 24 1 2 78 rokiv Bad Ishl Gmunden Verhnya Avstriya Avstriya 5 6 PohovannyaKladovishe Bad IshlKrayina Ugorshina Dolitavshina AvstriyaDiyalnistkompozitor dirigent avtor operetta composerGaluzteatr 7 i muzika 7 Alma materPrazka konservatoriya 1888 VchitelidVidomi uchnidZnannya movugorska 8 9 Zhanropera i operetaMagnum opusVesela vdova Krayina posmishok d d i dBatkodBrati sestriLegar AntonU shlyubi zdAvtografNagorodid d medal Gete za mistectvo i nauku 1940 IMDbID 0006167 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 30 kvitnya 1870 roku v avstro ugorskomu mistechku Komarom nini Komarno v Slovachchini v sim yi vijskovogo kapelmejstera Sered predkiv Legara buli nimci ugorci slovaki ta italijci Vzhe v p yat rokiv Legar znav noti i bliskuche improvizuvav na fortepiano U 1882 Legar vstupiv do Prazkoyi konservatoriyi de vchivsya u A Bennevica skripka J B Ferstera garmoniya i A Dvorzhaka kompoziciya Yakijs chas pracyuvav skripalem koncertmejsterom u teatralnomu orkestri Barmen Elberfelda potim protyagom 10 rokiv buv na sluzhbi v avstro ugorskij armiyi stavshi odnim z najpopulyarnishih kapelmejsteriv vijskovih orkestriv U cej chas vihodyat v svit pershi tvori Legara p yesi dlya skripki pisni marshi valsi zokrema vals Zoloto i sriblo 1899 i opera Zozulya postavlena v Lejpcigu v 1896 Godina Legara probila koli V Leon u toj chas najkrashij videnskij libretist zaproponuvav kompozitorovi napisati muziku na jogo libreto Ludilnik Postavlena v 1902 cya opereta posluzhila dobrim zadilom na majbutnye Cherez tri roki Legar proslavivsya na ves svit operetoyu Vesela vdova Die lustige Witwe tvorom yakij zavdyaki svoyij svizhosti vinahidlivosti i pishnosti orkestrovoyi partituri vidkriv novu epohu v istoriyi videnskoyi opereti U Teatri an der Vin Vesela vdova vitrimala 483 vistavi za deyakimi danimi chislo spektakliv u vsomu sviti dosyagalo 60 000 za pershi 50 rokiv scenichnogo zhittya tvoru Za tri desyatilittya pislya Veseloyi vdovi Legar stvoriv 19 operet zokrema Graf Lyuksemburg Der Graf von Luxemburg 1909 Ciganska lyubov Zigeuner Liebe 1910 Yeva 1911 Tam de spivaye zhajvoronok Wo die Lerche singt 1918 i Fraskita Frasquita 1922 chudova serenada z ciyeyi opereti zdobula shiroku populyarnist v obrobci F Krejslera Legaru bulo vzhe za p yatdesyat koli pochalasya jogo spivpracya z R Tauberom najkrashim tenorom Nimechchini V rezultati z yavilisya taki vdali opereti yak Paganini 1925 Carevich 1927 Friderika 1928 Krayina usmishok Das Land des Lachelns 1929 Yakij prekrasnij svit Schon ist die Welt 1931 i nareshti ostannij opus Legara Dzhuditta postavlenij v 1934 u Videnskij operi Z chotiroh majstriv piznoyi videnskoyi opereti razom z O Shtrausom L Falem i I Kalmanom Legar buv najyaskravishim jogo melodijne daruvannya spravdi nevicherpne ritmichna i garmonijna mova vidznachayetsya riznomanitnistyu a orkestrove pismo efektnistyu Okrim videnskogo i ugorskogo koloritu Legar vikoristovuye parizki rosijski ispanski polski i navit kitajski elementi Hocha jogo kritikuvali za pidminu spravzhnoyi muzichnoyi komediyi melodramoyu tobto vidhodom vid tradicij osnovopolozhnikiv zhanru Zh Offenbaha i J Shtrausa ne viklikaye sumniviv sho same tvorchist Legara prinesla videnskij opereti shiroke mizhnarodne viznannya Pam yatnik Francu Legaru u Videnskomu miskomu parku Roki Drugoyi svitovoyi vijni Legar proviv v Avstriyi potim pereyihav do Shvejcariyi 1946 Cherez dva roki vin povernuvsya v svij avstrijskij budinok v Bad Ishli Pomer Legar v Bad Ishli 24 zhovtnya 1948 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 http www britannica com EBchecked topic 335162 Franz Lehar Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Deutsche Nationalbibliothek Record 118571036 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Czech National Authority Database d Track Q13550863 https plus si cobiss net opac7 conor 22824035 CONOR Sl d Track Q16744133PosilannyaTvori ta informaciya pro Franc Legar u Internet arhivi Recording s Franz Lehar Love was a Dream Vilni noti avtorstva Franz Lehar na sajti International Music Score Library Project IMSLP Musical Theatre Guide page Recording nedostupne posilannya z travnya 2019 by of So war meine Mutter War es nichts from Eva in MP3 format Vocal score to Alone at Last 1915 Vocal score to Gypsy Love 1911