Колумбія — південноамериканська країна, що знаходиться на крайньому північному заході континенту . Загальна площа країни 1 138 910 км² (26-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 1 038 700 км², а на поверхню внутрішніх вод — 100 210 км². Площа країни майже вдвічі більша за площу території України.
Географія Колумбії | |
---|---|
Географічне положення Колумбії | |
Географічне положення | |
Континент | Південна Америка |
Регіон | Латинська Америка |
Координати | 4°00′ пн. ш. 72°00′ зх. д. / 4.000° пн. ш. 72.000° зх. д. |
Територія | |
Площа | 1 138 910 км² (26-те) |
Морське узбережжя | 3208 км |
Державний кордон | 6672 км |
Рельєф | |
Тип | гористий |
Найвища точка | гора Піко-Кристобаль-Колон (5775 м) |
Найнижча точка | Тихий океан (0 м) |
Клімат | |
Тип | екваторіальний, субекваторіальний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Магдалена ( км) |
Найбільше озеро | [[_]] ( км²) |
Інше | |
Природні ресурси | вуглеводні, вуглеводні, кам'яне вугілля, залізні руди, руди кольорових металів, золото, коштовне каміння, гідроенергія |
Стихійні лиха | активний вулканізм, землетруси, посухи |
Екологічні проблеми | знеліснення, забруднення вод, забруднення ґрунтів |
Назва
Офіційна назва — Республіка Колумбія, Колумбія (ісп. Republica de Colombia, Colombia). Країна названа на честь першовідкривача Америки, іспанського мореплавця Христофора Колумба. До отримання незалежності від іспанської корони 1819 року в складі новоутвореної Федеративної Республіки Колумбія входила до складу колонії Нова Гранада. 1830 року Федерація розпалась і Колумбія до 1886 року знов називалась Новою Гранадою.
Історія дослідження території
Географічне положення
Колумбія — південноамериканська країна, що межує з п'ятьма іншими країнами: на сході — з Венесуелою (спільний кордон — 2341 км), на південному сході — з Бразилією (1790 км), на півдні — з Еквадором (708 км) і Перу (1494 км), на північному заході — з Панамою (339 км). Загальна довжина державного кордону — 6672 км. Колумбія на півночі омивається водами Карибського моря Атлантичного океану; на заході — водами Тихого. Загальна довжина морського узбережжя 3208 км, з них на узбережжя Карибського моря припадає 1760 км довжина тихоокеанського узбережжя — 1448 км.
- Карта Колумбії від ООН (англ.)
- Порівняння розмірів території Колумбії та США
- Морські кордони Колумбії
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — до глибин 200 м.
Крайні пункти
Час
Геологія
Корисні копалини
Надра Колумбії багаті на ряд корисних копалин: нафту, природний газ, кам'яне вугілля, залізну руду, нікель, золото, мідь, смарагди.
Сейсмічність
Вулканізм
Вулкан Ґалерас був включений у роках до «Десятиліття вулканів», міжнародної дослідницької програми впливу вулканічної діяльності на людство (IAVCEI), як частини зі зменшення небезпеки від стихійних лих.
Рельєф
Середні висоти — 593 м; найнижча точка — рівень вод Тихого океану (0 м); найвища точка — гора Піко-Крістобаль-Колон (5800 м) поряд із Піко-Сімон-Болівар (5775 м). Природні умови Колумбії дуже різноманітні. Західну частину країни, що становить приблизно 2/5 її площі, займає високогірна область з і , що примикають до неї. Інші 3/5 території на схід від Анд займають степи, або льянос, басейну Ориноко і дощові ліси, або сельва, басейну Амазонки. Східна частина країни — плоскогір'я, обрамоване і Амазонською низовинами.
- Рельєф Колумбії
- Гіпсометрична карта Колумбії
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Карта країни (англ.)
- Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта
Узбережжя
Острови
Клімат
Територія Колумбії з півночі на південь лежить у тропічному, субекваторіальному і екваторіальному кліматичних поясах (крайня північ). Над більшою частиною країни цілий рік панують екваторіальні повітряні маси. Цілий рік спекотно, сезонні коливання температури незначні, значно менші за добові. превалюють слабкі вітри, цілий рік надмірне зволоження, часті зливи з грозами. На півночі взимку переважають тропічні повітряні маси. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Зволоження достатнє, вдалині від моря взимку може відзначатись більш сухий сезон. На крайній півночі увесь рік панують тропічні повітряні маси. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають східні пасатні вітри, достатнє зволоження (на підвітряних схилах відчувається значний дефіцит вологи). У горах, вище за 3 тис. м високогірні різновиди відповідних кліматичних зон.
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Колумбії (за Кеппеном)
Колумбія є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 2132 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 10,9 тис. км² зрошуваних земель.
- Гідрографічна мережа Колумбії
- Річка Магдалена
- Річка Атрато
- Льодовики Колумбії
Річки
Річки країни належать басейну Атлантичного океану; на південному заході — басейну Тихого океану. Річкова мережа дуже густа, річки порожисті, головним чином дощового живлення. Головні річки: Магдалена з Каукою, Атрато (впадають в Карибське море), притоки Оріноко — Ґуав'яре і Мета, притоки Амазонки — Путумайо і Какета. Крім Магдалени, річки малопридатні для судноплавства. Один з найбільших водоспадів — Ла Чорера (590 м).
Озера
Болота
Льодовики
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
Земельні ресурси Колумбії (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 37,5 %,
- орні землі — 1,4 %,
- багаторічні насадження — 1,6 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 34,5 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 54,4 %;
- інше — 8,1 %.
- Використання земель, 1970 рік
- Льянос
- Парамос
Тваринний світ
Зоогеографічно територія країни належить до Неотропічної області: тихоокеанське узбережжя — до , гірські хребти Анд — до , а сельва Амазонки — до .
Охорона природи
Колумбія є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Договору про Антарктику,
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- ,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- (MARPOL),
- 1983 і 1994 років,
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.
Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: міжнародного морського права.
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:
- активний вулканізм у горах, найбільш активний вулкан Галерас (4276 м) востаннє вивергався 2010 року, вулкан Невадо-дель-Руїс, що за 80 км від столиці країни, вивергався 1985 року, його грязьові потоки вбили 23 тис. місцевих жителів, останнє виверження 1991 року, вулкан Невадо-дель-Уїла востаннє вивергався 2007 року;
- часті землетруси; періодичні посухи.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- знеліснення;
- забруднення вод і ґрунтів пестицидами;
- забруднення повітря транспортними засобами, особливо в Боготі.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Колумбії можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Див. також
Примітки
- Colombia, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Атлас світу, 2005.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 30 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Колумбія // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Колумбія // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Російською
- (рос.) Колумбия // Латинская Америка. Энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / Главный редактор В. В. Вольский. — М. : Советская энциклопедия, 1979. — Т. 1. А-К. — 576 с.
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 269 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) , Ледники. — М. : Мысль, 1989. — 448 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Дорст Ж. Центральная и Южная Америка. — М. : Прогресс, 1977. — 318 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Колумбия // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
- (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Колумбії |
- Вікісховище : Атлас Колумбії.
- Карти Колумбії : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Colombia : ( )[англ.] : [арх. 24 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 30 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Колумбію : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Колумбії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolumbiya pivdennoamerikanska krayina sho znahoditsya na krajnomu pivnichnomu zahodi kontinentu Zagalna plosha krayini 1 138 910 km 26 te misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 1 038 700 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 100 210 km Plosha krayini majzhe vdvichi bilsha za ploshu teritoriyi Ukrayini Geografiya KolumbiyiGeografichne polozhennya KolumbiyiGeografichne polozhennyaKontinentPivdenna AmerikaRegionLatinska AmerikaKoordinati4 00 pn sh 72 00 zh d 4 000 pn sh 72 000 zh d 4 000 72 000TeritoriyaPlosha1 138 910 km 26 te Morske uzberezhzhya3208 kmDerzhavnij kordon6672 kmRelyefTipgoristijNajvisha tochkagora Piko Kristobal Kolon 5775 m Najnizhcha tochkaTihij okean 0 m KlimatTipekvatorialnij subekvatorialnijVnutrishni vodiNajdovsha richkaMagdalena km Najbilshe ozero km InshePrirodni resursivuglevodni vuglevodni kam yane vugillya zalizni rudi rudi kolorovih metaliv zoloto koshtovne kaminnya gidroenergiyaStihijni lihaaktivnij vulkanizm zemletrusi posuhiEkologichni problemiznelisnennya zabrudnennya vod zabrudnennya gruntivNazvaOficijna nazva Respublika Kolumbiya Kolumbiya isp Republica de Colombia Colombia Krayina nazvana na chest pershovidkrivacha Ameriki ispanskogo moreplavcya Hristofora Kolumba Do otrimannya nezalezhnosti vid ispanskoyi koroni 1819 roku v skladi novoutvorenoyi Federativnoyi Respubliki Kolumbiya vhodila do skladu koloniyi Nova Granada 1830 roku Federaciya rozpalas i Kolumbiya do 1886 roku znov nazivalas Novoyu Granadoyu Istoriya doslidzhennya teritoriyiGeografichne polozhennyaKolumbiya pivdennoamerikanska krayina sho mezhuye z p yatma inshimi krayinami na shodi z Venesueloyu spilnij kordon 2341 km na pivdennomu shodi z Braziliyeyu 1790 km na pivdni z Ekvadorom 708 km i Peru 1494 km na pivnichnomu zahodi z Panamoyu 339 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 6672 km Kolumbiya na pivnochi omivayetsya vodami Karibskogo morya Atlantichnogo okeanu na zahodi vodami Tihogo Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 3208 km z nih na uzberezhzhya Karibskogo morya pripadaye 1760 km dovzhina tihookeanskogo uzberezhzhya 1448 km Karta Kolumbiyi vid OON angl Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Kolumbiyi ta SShA Morski kordoni Kolumbiyi Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km Viklyuchna ekonomichna zona vstanovlena na vidstan 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya Kontinentalnij shelf do glibin 200 m Krajni punkti Dokladnishe Chas Dokladnishe UTC 5 7 godin riznici chasu z Kiyevom GeologiyaDokladnishe Geologiya Kolumbiyi Div takozh Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Kolumbiyi Nadra Kolumbiyi bagati na ryad korisnih kopalin naftu prirodnij gaz kam yane vugillya zaliznu rudu nikel zoloto mid smaragdi Sejsmichnist Dokladnishe Sejsmichnist Kolumbiyi Vulkanizm Vulkan Galeras buv vklyuchenij u rokah do Desyatilittya vulkaniv mizhnarodnoyi doslidnickoyi programi vplivu vulkanichnoyi diyalnosti na lyudstvo IAVCEI yak chastini zi zmenshennya nebezpeki vid stihijnih lih Div takozh RelyefDokladnishe Seredni visoti 593 m najnizhcha tochka riven vod Tihogo okeanu 0 m najvisha tochka gora Piko Kristobal Kolon 5800 m poryad iz Piko Simon Bolivar 5775 m Prirodni umovi Kolumbiyi duzhe riznomanitni Zahidnu chastinu krayini sho stanovit priblizno 2 5 yiyi ploshi zajmaye visokogirna oblast z i sho primikayut do neyi Inshi 3 5 teritoriyi na shid vid And zajmayut stepi abo lyanos basejnu Orinoko i doshovi lisi abo selva basejnu Amazonki Shidna chastina krayini ploskogir ya obramovane i Amazonskoyu nizovinami Relyef Kolumbiyi Gipsometrichna karta Kolumbiyi Suputnikovij znimok poverhni krayini Karta krayini angl Syerra Nevada de Santa Marta Uzberezhzhya Ostrovi Dokladnishe KlimatDokladnishe Teritoriya Kolumbiyi z pivnochi na pivden lezhit u tropichnomu subekvatorialnomu i ekvatorialnomu klimatichnih poyasah krajnya pivnich Nad bilshoyu chastinoyu krayini cilij rik panuyut ekvatorialni povitryani masi Cilij rik spekotno sezonni kolivannya temperaturi neznachni znachno menshi za dobovi prevalyuyut slabki vitri cilij rik nadmirne zvolozhennya chasti zlivi z grozami Na pivnochi vzimku perevazhayut tropichni povitryani masi Vlitku vitri dmut vid a vzimku do ekvatora Sezonni amplitudi temperaturi povitrya neznachni zimovij period ne nabagato proholodnishij za litnij Zvolozhennya dostatnye vdalini vid morya vzimku mozhe vidznachatis bilsh suhij sezon Na krajnij pivnochi uves rik panuyut tropichni povitryani masi Sezonnij hid temperaturi povitrya chitko vidstezhuyetsya Perevazhayut shidni pasatni vitri dostatnye zvolozhennya na pidvitryanih shilah vidchuvayetsya znachnij deficit vologi U gorah vishe za 3 tis m visokogirni riznovidi vidpovidnih klimatichnih zon Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Kolumbiyi za Keppenom Kolumbiya ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 2132 km Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 10 9 tis km zroshuvanih zemel Gidrografichna merezha Kolumbiyi Richka Magdalena Richka Atrato Lodoviki Kolumbiyi Richki Dokladnishe Richki krayini nalezhat basejnu Atlantichnogo okeanu na pivdennomu zahodi basejnu Tihogo okeanu Richkova merezha duzhe gusta richki porozhisti golovnim chinom doshovogo zhivlennya Golovni richki Magdalena z Kaukoyu Atrato vpadayut v Karibske more pritoki Orinoko Guav yare i Meta pritoki Amazonki Putumajo i Kaketa Krim Magdaleni richki malopridatni dlya sudnoplavstva Odin z najbilshih vodospadiv La Chorera 590 m Ozera Dokladnishe Bolota Dokladnishe Lodoviki Dokladnishe Gruntovi vodiGruntiDokladnishe RoslinnistDokladnishe Zemelni resursi Kolumbiyi ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 37 5 orni zemli 1 4 bagatorichni nasadzhennya 1 6 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 34 5 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 54 4 inshe 8 1 Vikoristannya zemel 1970 rik Lyanos Paramos Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe Zoogeografichno teritoriya krayini nalezhit do Neotropichnoyi oblasti tihookeanske uzberezhzhya do girski hrebti And do a selva Amazonki do Div takozh Ptahi Kolumbiyi taOhorona prirodiDokladnishe Kolumbiya ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Dogovoru pro Antarktiku Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu MARPOL 1983 i 1994 rokiv Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Uryadom krayini pidpisani ale ne ratifikovani mizhnarodni ugodi shodo mizhnarodnogo morskogo prava Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha aktivnij vulkanizm u gorah najbilsh aktivnij vulkan Galeras 4276 m vostannye vivergavsya 2010 roku vulkan Nevado del Ruyis sho za 80 km vid stolici krayini vivergavsya 1985 roku jogo gryazovi potoki vbili 23 tis miscevih zhiteliv ostannye viverzhennya 1991 roku vulkan Nevado del Uyila vostannye vivergavsya 2007 roku chasti zemletrusi periodichni posuhi Sered ekologichnih problem varto vidznachiti znelisnennya zabrudnennya vod i gruntiv pesticidami zabrudnennya povitrya transportnimi zasobami osoblivo v Bogoti Fiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Kolumbiyi mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Div takozhPivdenna AmerikaPrimitkiColombia Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 Pospelov E M 2005 Atlas svitu 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 30 June Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Kolumbiya Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Kolumbiya Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu ros Kolumbiya Latinskaya Amerika Enciklopedicheskij spravochnik v 2 h tt Glavnyj redaktor V V Volskij M Sovetskaya enciklopediya 1979 T 1 A K 576 s ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Yuzhnaya Amerika Afrika Avstraliya i Okeaniya Antarktida 4 e pererab M Prosveshenie 1986 269 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Ledniki M Mysl 1989 448 s Priroda mira ISBN 5 244 00315 1 ros Dorst Zh Centralnaya i Yuzhnaya Amerika M Progress 1977 318 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Kolumbiya Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Geografiya pod red prof A P Gorkina M Rosmen Press 2006 624 s Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya ISBN 5 353 02443 5 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Kolumbiyi Vikishovishe Atlas Kolumbiyi Karti Kolumbiyi angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Colombia angl arh 24 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 30 June Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Kolumbiyu ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Kolumbiyi