Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Корисні копалини Колумбії
Загальна характеристика
Надра Колумбії багаті на різні види мінеральної сировини. Тут відомі родов. нафти і газу, вугілля, руд чорних, кольорових і благородних металів, фосфоритів, дорогоцінних каменів та ін. (табл. 1).
Таблиця 1. – Основні корисні копалини Колумбії станом на 1998-1999 рр.
Корисні копалини | Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | |
Підтверджені | Загальні | |||
29 |
| 1,3 г/т |
| |
, млн кар. |
| 0,2 |
|
|
Боксити, млн т | 380 | 775 | 40 (Al2O3) | 1,4 |
Барит, тис. т | 300 | 500 | 90 (BaSO4) | 0,1 |
Залізні руди, млн т | 142 | 550 | 48 (Fe) | 0,1 |
Золото, т | 55 | 155 | 0,25 - 7,5 г/т | 0,1 |
Кобальт, тис. т | 20 | 35 | 0,05 (Со) | 0,4 |
Марганцеві руди, млн т | 2 | 2 | 40 (Mn) | 0,1 |
Мідь, тис. т | 2800 | 4000 | 0,55 (Cu) | 0,4 |
Молібден, тис. т | 277 | 303 | 0,041 | 3,1 |
Нафта, млн т | 356 |
|
| 0,3 |
Нікель, тис. т | 995 | 1150 | 2,33 (Ni) | 2 |
Плавиковий шпат, млн т | 0,1 | 0,15 | 50 (CaF2) | 0,1 |
Природний горючий газ, млрд м³ | 226 |
|
| 0,2 |
Свинець, тис. т | 120 | 300 |
| 0,1 |
Срібло, т | 200 | 600 | 30 г/т |
|
Вугілля, млн т | 6501 | 21900 |
|
|
Фосфорити, млн т | 94 | 162 | 24 (Р2О5) | 1,85 |
Цинк, тис. т | 210 | 300 | 1,5 (Zn) |
|
Окремі види корисних копалин
Нафта і газ. На тер. К. виділяється 10 нафтогазоносних бас., приурочених до міжгірських западин Анд, западин Передандського крайового прогину і прогинів в зонах зчленування континенту з Тихим ок. і Карибським м. Загальна площа басейнів 434 тис. км², з них 51 тис. км² припадає на акваторіальні райони. Найбільш вивчений бас. Верх. і Сер. Магдалени, де зосереджено бл. 35% розвіданих запасів нафти і 14% запасів газу. Нафти цього бас. мають густину 824-932 кг/м³ і високу сірчистість – до 1,11%. Близько 60% запасів нафти встановлено в нафт. районі Барінас-Апуре (густина 830-975 кг/м³). Нафтогазоносні також відклади крейди і кайнозою. Найпродуктивніші пісковики еоцену і олігоцену. Поклади в осн. приурочені до порушених антикліналей, рідше до рифогенних масивів і зон виклинювання. Глиб. залягання продуктивних горизонтів від 700 до 5840 м. У країні відкрито понад 150 нафтових і 20 газових та газоконденсатних родовищ.
У 2002 р. в Колумбії відкриті два великі промислові поклади нафти. Перший – на родовищі Гуандо, що розробляється бразильською компанією Petrobras, другий – у комплексі родовищ Кусьяна-Купьяга.
На початку 2003 р. підтверджені нафтові запаси Колумбії національна компанія Ecopetrol оцінила в 1.85 млрд бар., тобто 253 млн т.
Вугілля. За запасами вугілля К. займає провідне місце в Лат. Америці. Прогнозні ресурси вугілля оцінюються в 21 млрд т (за інш. даними – до 40 млрд т). У країні відомо понад 30 вугільних бас., вугленосних зон і родовищ. Основна промислова вугленосність приурочена до пізньокрейдових неогенових відкладів Сх. і Центр. Кордильєр, п-ова Гуахіра. Глиб. залягання продуктивних горизонтів 10-900 м. Вугілля коксівне та енергетичне, вміст вологи в них 0,8-10%, зольність 1,8-45%, сірчистість 0,4-6%, вихід летких речовин 5,7-48%, теплота згоряння 16,8-34,4 МДж/кг. Основні запаси вугілля зосереджені на родов. Серрехон (2 млрд т) і в зонах Субачоке – Прадера (800 млн т), Ріо-Фріо (600 млн т), Хагуа-де-Іберіко (480 млн т). Прогнозні ресурси зон Чикамоча Херіко і Бальса -Суеська-Чоконта до 2 млрд т в кожній.
Уран. В К. відомо дек. виявів і понад 300 уранових аномалій. Прогнозні запаси уранової сировини оцінюються в 40 тис. т (U3O8).
Залізо. Б.ч. запасів залізняку (93%) пов'язана з міоценовими піщано-глинистими відкладами східного схилу Сх. Кордильєри (родов. Пас-дель-Ріо, Пачо, Убала, Сабаналарга). Це пластові осадові родов. оолітових ґетит-сидеритових руд. Вміст Fe 35-55%. Загальні запаси родовища Пас-дель-Ріо, розташованого за 200 км на північний схід від м. Богота, становлять 328 млн т руди.
Алюмінієві руди виявлені у верхів'ях р. Каука – родов. бокситів Моралес-Кохібо (Аль-та-Каука), запаси якого оцінюються в 400 млн т руди, що містить 38% Al2O3. За підтвердженими запасами бокситів К. займає 5-е місце в Америці (1999). Ця сировинна база цілком достатня для розвитку виробництва алюмінію.
Мідь. Прогнозні ресурси мідних руд оцінюються в 6 млн т запасів пов'язані з відкритими в 1970-х рр. в Центр. і Зах. Кордильєрах мідно-порфіровими родов. Пантанос-Пегадорсіто і Мокоа. Підтверджені запаси – 2,8 млн т, загальні – 4 млн т при вмісті Cu в руді 0,55%. Розвідані запаси Мокоа 260 млн т мідної руди з сер. вмістом міді 0,4%, молібдену 0,06% (запаси молібдену 160 тис. т). Заздалегідь оцінені запаси Пантанос-Пегадорсіто становлять 625 млн т з сер. вмістом міді 0,7%. Виявлено також багато рудопроявів цього типу. Невеликі гідротермальні і скарнові родов. з багатими рудами (вміст міді 1,2-7,0%) – Роблес і Міна-Вьєха-Паянде. Родов. руд міді і нікелю містять, крім того, і кобальт.
Нікель. Родов. нікелевих руд в латеритних корах вивітрювання Серро-Матосо, Уре і Планета-Рика розвідані у північній частині Центр. Кордильєри. Бл. 75% загальних запасів нікелю в країні (26,5 млн руди з сер. вмістом металу 2,7%) припадає на родов. Серро-Матосо.
Ртуть і стибій. У Центр. Кордильєрі є дек. дрібних родов. руд ртуті і стибію (Нуева-Есперанса, Кіндіо, Пахарітос і інш.).
Золото. В К. відоме велике число корінних і розсипних родов. золота. Провідними за обсягом запасів є пліоцен-четвертинні алювіальні розсипні родов. в бас. pp. Каука, Сулія, Магдалена, Какета, Сан-Хуан, Атрато і інш., на частку яких припадає 95% всього видобутку. Найбільшими є розсипні родовища – Ріо-Нечі, Віборіта, Аспасу. Корінні родов. золото-сульфідного і золото-кварцового типів приурочені до кристалічних сланців докембрію (родов. Сеговія, Мармато, Ярумаль (Берлін) в Центр. Кордильєрі; Каліфорнія-Ветас у Сх. Кордильєрі).
У 2007 р. на території країни знайдено нове родовище золота, яке, за оцінками фахівців, може увійти до 10-и найбільших у світі.
Платиноїди. Прогнозні ресурси МГП Колумбії незначні і складають до 300 т(~ 0,6% світових). У бас. pp. Сан-Хуан і Атрато відомі розсипу платини і золота. Корінними джерелами платинових розсипів є числ. дрібні масиви ультраосновних порід, що містять дрібну вкрапленість самородної платини, нікелю, хрому і сульфідів. Найзначнішими є родов. платини (Андагода, Кібдо, Кондото-Іро, Опогодо, Тамана) розташовані на притоках pp. Сан-Хуан і Атрато. Тут же є велике число дрібних розсипів. Невеликі платинові розсипи розташовані на півдні країни, на р. Телембі (родов. Барбакоас) і р. Патія. Сірка. Родов. самородної сірки зосереджені в смузі молодих вулканів на півдні країни, в Центр. Кордильєрі. Родов. Пурасе-Папаян має значні запаси.
Фосфорити. Фосфоритові родов. приурочені до смуги кременисто-теригенно-карбонатних відкладів верх. крейди в Сх. Кордильєрі (від м. Нейва до м. Кукута). Детально розвідані родов. Сардината, Асуфрада, Каскахера, Ла-Хуаніта. Фосфоритоносний горизонт має потужність до 25 м і включає до 6 пластів фосфоритів потужністю 0,5-4 м. Вміст Р2О5 20-28%.
Дорогоцінні та напівдорогоцінні камені. К. багата дорогоцінними і напівдорогоцінними каменями: смарагдами (деп. Бояка), сапфірами (Каука), нефритами і жадеїтами (Магдалена), яшмою, бірюзою і оніксом (Кундинамарка), топазами (Какета), аметистами (Толіма) і інш. У 1558 в Сх. Кордильєрі, за 120 км від м. Богота були відкриті родов. смарагдів, які є найбільшими родов. у світі (Мусо, Чівор, Коскес і Пенья-Бланка). Смарагди в асоціації з кварцом, кальцитом і піритом зустрічаються в низькотемпературних жилах, січних до вапняків крейди.
Родовища смарагдів у Колумбії згруповані у вигляді широкої смуги, що перетинає хребти Східної Кордильєри у північно-західному напрямку. Найбагатшими районами виступають ділянки Музо в центрі смуги та Чівор – на її крайньому півдні. Смарагди знаходяться тут у вельми специфічних термальних альбітових або кальцитових жилах, розміщених у чорних вуглистих сланцях чи вапняках.
Барит. У районах Сантандер і Уіла є жильні родов. бариту (родов. Чирігуана і інші).
Азбест. Відомі одне родовище азбесту Лас-Брісас з розвіданими запасами в 400 тис. т і декілька виявів поблизу нього (Сабаналарга, Ла-Соліта).
Будівельні матеріали. У країні є родов. тальку, цем. сировина (Ель-Наре), каоліну (Ла-Уньйон), кварцу, кварцових пісків і інш. нерудних будує, матеріалів.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini KolumbiyiZagalna harakteristikaNadra Kolumbiyi bagati na rizni vidi mineralnoyi sirovini Tut vidomi rodov nafti i gazu vugillya rud chornih kolorovih i blagorodnih metaliv fosforitiv dorogocinnih kameniv ta in tabl 1 Tablicya 1 Osnovni korisni kopalini Kolumbiyi stanom na 1998 1999 rr Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni Zagalni Metali platinovoyi grupi t 29 1 3 g t mln kar 0 2 Boksiti mln t 380 775 40 Al2O3 1 4 Barit tis t 300 500 90 BaSO4 0 1 Zalizni rudi mln t 142 550 48 Fe 0 1 Zoloto t 55 155 0 25 7 5 g t 0 1 Kobalt tis t 20 35 0 05 So 0 4 Margancevi rudi mln t 2 2 40 Mn 0 1 Mid tis t 2800 4000 0 55 Cu 0 4 Molibden tis t 277 303 0 041 3 1 Nafta mln t 356 0 3 Nikel tis t 995 1150 2 33 Ni 2 Plavikovij shpat mln t 0 1 0 15 50 CaF2 0 1 Prirodnij goryuchij gaz mlrd m 226 0 2 Svinec tis t 120 300 0 1 Sriblo t 200 600 30 g t Vugillya mln t 6501 21900 Fosforiti mln t 94 162 24 R2O5 1 85 Cink tis t 210 300 1 5 Zn Okremi vidi korisnih kopalinNafta i gaz Na ter K vidilyayetsya 10 naftogazonosnih bas priurochenih do mizhgirskih zapadin And zapadin Peredandskogo krajovogo proginu i proginiv v zonah zchlenuvannya kontinentu z Tihim ok i Karibskim m Zagalna plosha basejniv 434 tis km z nih 51 tis km pripadaye na akvatorialni rajoni Najbilsh vivchenij bas Verh i Ser Magdaleni de zoseredzheno bl 35 rozvidanih zapasiv nafti i 14 zapasiv gazu Nafti cogo bas mayut gustinu 824 932 kg m i visoku sirchistist do 1 11 Blizko 60 zapasiv nafti vstanovleno v naft rajoni Barinas Apure gustina 830 975 kg m Naftogazonosni takozh vidkladi krejdi i kajnozoyu Najproduktivnishi piskoviki eocenu i oligocenu Pokladi v osn priurocheni do porushenih antiklinalej ridshe do rifogennih masiviv i zon viklinyuvannya Glib zalyagannya produktivnih gorizontiv vid 700 do 5840 m U krayini vidkrito ponad 150 naftovih i 20 gazovih ta gazokondensatnih rodovish U 2002 r v Kolumbiyi vidkriti dva veliki promislovi pokladi nafti Pershij na rodovishi Guando sho rozroblyayetsya brazilskoyu kompaniyeyu Petrobras drugij u kompleksi rodovish Kusyana Kupyaga Na pochatku 2003 r pidtverdzheni naftovi zapasi Kolumbiyi nacionalna kompaniya Ecopetrol ocinila v 1 85 mlrd bar tobto 253 mln t Vugillya Za zapasami vugillya K zajmaye providne misce v Lat Americi Prognozni resursi vugillya ocinyuyutsya v 21 mlrd t za insh danimi do 40 mlrd t U krayini vidomo ponad 30 vugilnih bas vuglenosnih zon i rodovish Osnovna promislova vuglenosnist priurochena do piznokrejdovih neogenovih vidkladiv Sh i Centr Kordilyer p ova Guahira Glib zalyagannya produktivnih gorizontiv 10 900 m Vugillya koksivne ta energetichne vmist vologi v nih 0 8 10 zolnist 1 8 45 sirchistist 0 4 6 vihid letkih rechovin 5 7 48 teplota zgoryannya 16 8 34 4 MDzh kg Osnovni zapasi vugillya zoseredzheni na rodov Serrehon 2 mlrd t i v zonah Subachoke Pradera 800 mln t Rio Frio 600 mln t Hagua de Iberiko 480 mln t Prognozni resursi zon Chikamocha Heriko i Balsa Sueska Chokonta do 2 mlrd t v kozhnij Uran V K vidomo dek viyaviv i ponad 300 uranovih anomalij Prognozni zapasi uranovoyi sirovini ocinyuyutsya v 40 tis t U3O8 Zalizo B ch zapasiv zaliznyaku 93 pov yazana z miocenovimi pishano glinistimi vidkladami shidnogo shilu Sh Kordilyeri rodov Pas del Rio Pacho Ubala Sabanalarga Ce plastovi osadovi rodov oolitovih getit sideritovih rud Vmist Fe 35 55 Zagalni zapasi rodovisha Pas del Rio roztashovanogo za 200 km na pivnichnij shid vid m Bogota stanovlyat 328 mln t rudi Alyuminiyevi rudi viyavleni u verhiv yah r Kauka rodov boksitiv Morales Kohibo Al ta Kauka zapasi yakogo ocinyuyutsya v 400 mln t rudi sho mistit 38 Al2O3 Za pidtverdzhenimi zapasami boksitiv K zajmaye 5 e misce v Americi 1999 Cya sirovinna baza cilkom dostatnya dlya rozvitku virobnictva alyuminiyu Mid Prognozni resursi midnih rud ocinyuyutsya v 6 mln t zapasiv pov yazani z vidkritimi v 1970 h rr v Centr i Zah Kordilyerah midno porfirovimi rodov Pantanos Pegadorsito i Mokoa Pidtverdzheni zapasi 2 8 mln t zagalni 4 mln t pri vmisti Cu v rudi 0 55 Rozvidani zapasi Mokoa 260 mln t midnoyi rudi z ser vmistom midi 0 4 molibdenu 0 06 zapasi molibdenu 160 tis t Zazdalegid ocineni zapasi Pantanos Pegadorsito stanovlyat 625 mln t z ser vmistom midi 0 7 Viyavleno takozh bagato rudoproyaviv cogo tipu Neveliki gidrotermalni i skarnovi rodov z bagatimi rudami vmist midi 1 2 7 0 Robles i Mina Vyeha Payande Rodov rud midi i nikelyu mistyat krim togo i kobalt Nikel Rodov nikelevih rud v lateritnih korah vivitryuvannya Serro Matoso Ure i Planeta Rika rozvidani u pivnichnij chastini Centr Kordilyeri Bl 75 zagalnih zapasiv nikelyu v krayini 26 5 mln rudi z ser vmistom metalu 2 7 pripadaye na rodov Serro Matoso Rtut i stibij U Centr Kordilyeri ye dek dribnih rodov rud rtuti i stibiyu Nueva Esperansa Kindio Paharitos i insh Zoloto V K vidome velike chislo korinnih i rozsipnih rodov zolota Providnimi za obsyagom zapasiv ye pliocen chetvertinni alyuvialni rozsipni rodov v bas pp Kauka Suliya Magdalena Kaketa San Huan Atrato i insh na chastku yakih pripadaye 95 vsogo vidobutku Najbilshimi ye rozsipni rodovisha Rio Nechi Viborita Aspasu Korinni rodov zoloto sulfidnogo i zoloto kvarcovogo tipiv priurocheni do kristalichnih slanciv dokembriyu rodov Segoviya Marmato Yarumal Berlin v Centr Kordilyeri Kaliforniya Vetas u Sh Kordilyeri U 2007 r na teritoriyi krayini znajdeno nove rodovishe zolota yake za ocinkami fahivciv mozhe uvijti do 10 i najbilshih u sviti Platinoyidi Prognozni resursi MGP Kolumbiyi neznachni i skladayut do 300 t 0 6 svitovih U bas pp San Huan i Atrato vidomi rozsipu platini i zolota Korinnimi dzherelami platinovih rozsipiv ye chisl dribni masivi ultraosnovnih porid sho mistyat dribnu vkraplenist samorodnoyi platini nikelyu hromu i sulfidiv Najznachnishimi ye rodov platini Andagoda Kibdo Kondoto Iro Opogodo Tamana roztashovani na pritokah pp San Huan i Atrato Tut zhe ye velike chislo dribnih rozsipiv Neveliki platinovi rozsipi roztashovani na pivdni krayini na r Telembi rodov Barbakoas i r Patiya Sirka Rodov samorodnoyi sirki zoseredzheni v smuzi molodih vulkaniv na pivdni krayini v Centr Kordilyeri Rodov Purase Papayan maye znachni zapasi Fosforiti Fosforitovi rodov priurocheni do smugi kremenisto terigenno karbonatnih vidkladiv verh krejdi v Sh Kordilyeri vid m Nejva do m Kukuta Detalno rozvidani rodov Sardinata Asufrada Kaskahera La Huanita Fosforitonosnij gorizont maye potuzhnist do 25 m i vklyuchaye do 6 plastiv fosforitiv potuzhnistyu 0 5 4 m Vmist R2O5 20 28 Dorogocinni ta napivdorogocinni kameni K bagata dorogocinnimi i napivdorogocinnimi kamenyami smaragdami dep Boyaka sapfirami Kauka nefritami i zhadeyitami Magdalena yashmoyu biryuzoyu i oniksom Kundinamarka topazami Kaketa ametistami Tolima i insh U 1558 v Sh Kordilyeri za 120 km vid m Bogota buli vidkriti rodov smaragdiv yaki ye najbilshimi rodov u sviti Muso Chivor Koskes i Penya Blanka Smaragdi v asociaciyi z kvarcom kalcitom i piritom zustrichayutsya v nizkotemperaturnih zhilah sichnih do vapnyakiv krejdi Rodovisha smaragdiv u Kolumbiyi zgrupovani u viglyadi shirokoyi smugi sho peretinaye hrebti Shidnoyi Kordilyeri u pivnichno zahidnomu napryamku Najbagatshimi rajonami vistupayut dilyanki Muzo v centri smugi ta Chivor na yiyi krajnomu pivdni Smaragdi znahodyatsya tut u velmi specifichnih termalnih albitovih abo kalcitovih zhilah rozmishenih u chornih vuglistih slancyah chi vapnyakah Barit U rajonah Santander i Uila ye zhilni rodov baritu rodov Chiriguana i inshi Azbest Vidomi odne rodovishe azbestu Las Brisas z rozvidanimi zapasami v 400 tis t i dekilka viyaviv poblizu nogo Sabanalarga La Solita Budivelni materiali U krayini ye rodov talku cem sirovina El Nare kaolinu La Unjon kvarcu kvarcovih piskiv i insh nerudnih buduye materialiv Div takozhGirnicha promislovist Kolumbiyi Geologiya Kolumbiyi Smaragdi KolumbiyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020 Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s