Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірнича промисловість Колумбії.
Загальна характеристика
Провідну роль в країні відіграє видобуток нафти, вугілля, природного горючого газу, золота і смарагдів (табл. 1). За видобутком смарагдів країна в кінці XX ст. займала 1-е місце у світі. Крім золота видобувають інші благородні метали — платину, срібло, а також самородну сірку, гіпс, фосфати і нерудні буд. матеріали. У гірн. галузі зайнято бл. 50 тис. чол. Провідна компанія гірничорудної промисловості «Empresa Colombia de Minas» (ECOMINAS), нафтової — «Empresa Colombia de Petroleo» (ECOPETROL), вугільної — «Carbones de Colombia» (CARBOCOL). Застосовується також форма змішаних компаній при експлуатації родов. вугілля, руд нікелю і урану. Загалом же природні ресурси станом на кінець XX ст. К. освоєні ще досить слабко.
Добувна пром-сть відіграє важливу роль в експорті. Експортні надходження в 1997 становили 11,529 млрд дол., в тому числі від експорту нафти — 2,7 млрд дол., кам'яного вугілля — 888 млрд дол. і нікелю — 161 млрд дол. К. займає одне з провідних місць серед країн Заходу за експортом дорогоцінних каменів і благородних металів.
Таблиця 1. — Динаміка видобутку основних видів мінеральної сировини в Колумбії*.
| Товарний продукт | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 |
| Золото, кг | 18 811 | 34 600 | 37 018 | 21 813 |
| Срібло, кг | 5 218 | 7 009 | 7 970 | 7 242 |
| Платина, кг | 411 | 437 | 340 | 674 |
| (тис.карат) | 9 360 | 6 834 | 8 454 | 5 499 |
| Залізна руда, тис.т | 526 | 576 | 554 | 637 |
| Нікель (т) | 28 100 | 28 400 | 27 750 | 38 457 |
| Вугілля (млн т) | 33,8 | 32,7 | 38,1 | 43,9 |
* Mining Annual Review 2002
Окремі галузі
Нафтогазова промисловість. Основною сировинною базою цієї промисловості з 60-х рр. XX ст. послідовно були райони нафтовидобутку в долині р. Магдалена і на півн.-сх. країни, потім родов. нафти в долині р. Путумайо, і, нарешті, нафтоносний район Льянос (родов. Араука, Тринідад, Токарія). Провідні позиції в 1990-х рр. в галузі займали фірма «ECOPETROL» і монополії США «ТЕХАСО» і «Chevron» (філіал «Standard Oil of California»). У 1970-х роках прибутки від експорту нафти і нафтопродуктів перевищили прибутки від кави. У 1990-і роки Колумбія була близька до того, щоб стати одним з провідних експортерів нафти на світовому ринку. В цей період основними районами нафтовидобутку є родовища, що давно розробляються в долині р. Магдалена (біля міста Барранкабермеха); нафтоносний район Путумайо на південному сході країни; і родовища в департаментах Північний Сантандер і Араука поблизу кордону з Венесуелою. У 2001 видобуток нафти в Колумбії становив 605,0 тис. бар/добу з експортним значенням US$2.99 млрд, (US$4.57 млрд у 2000), зниження — 34,6%. Спад видобутку спостерігається з 1999.
На початку XXI ст. продовжується ввід нових нафтовидобувних потужностей. Global Energy Development PLC, міжнародний підрозділ корпорації Harken Energy Corp. у 2003 р. почав видобуток нафти зі свердловини Кахаро-1 (Cajaro 1) на родовищі Бланко (Palo Blanco) в басейні Льянос східніше великих газонафтових родовищ Кусіана (Cusiana) і Купіагуа (Cupiagua). В інтервалі глибин 2520–2521 м отримано притік нафти понад 700 бар./добу [Oil & Gas Journal online].
В 2003 р. намічено пробурити 25 пошуково-розвідувальних свердловин. Одночасно Ecopetrol повідомила про скорочення видобутки нафти в країні. У 2003 р. планується добувати 0.54 млн бар./добу, або на 40 тис. бар./добу менше, ніж в 2002 р [Petroleum Economist. 2003. V.70].
В Колумбії з 2003 р застосовується нова бізнес-стратегія в нафтовій промисловості країни, яка полягає в «демократизації» нафтовидобутку шляхом залучення дрібних виробників для експлуатації дрібних і середніх родовищ. Кожний експлуатаційний контракт передбачає 20%-ні роялті і 5%-ну частку в реалізації продукції. На першому етапі колумбійська державна нафтова компанія Ecopetrol отримала заявки від 40 дрібних і середніх компаній на участь в тендері по підвищенню видобутку на 13 колумбійських нафтових родовищах: Барранка-Лебрійха (Barranca-Lebrija), Павас (Pavas), Ла-Ромпіда (La Rompida), Нансі Бурдіне Максіне-Карбонера (Nancy Burdine Maxine Carbonera), Ріо-де-Оро (Rio de Oro), Пуерто-Барко (Puerto Barco), Камоа (Camoa), Ченче (Chenche), Діфісіль (El Dificil), Ато-Нуево (Hato Nuevo). Крім того, на тендер будуть висунуті інші малоперспективні родовища. Право розробки компанії отримують на 10-літній період [Business News Americas].
У 1984 сумарна потужність НПЗ країни по прямій перегонці нафти зросла до 10,3 млн т нафти на рік. Видобуток природного газу ведеться в осн. на нових нафтогазових родов. п-ова Гуахіра (компанія «PROMIGAS» разом з амер. компаніями).
Вугільна промисловість. Розробка вугілля велася ще до іспанського завоювання. Але промисловий видобуток почався лише в на початку 1950-х рр. в зв'язку зі створенням власної чорної металургії. Керівництво вугільною пром-стю здійснює компанія «CARBOCOL». Експлуатуються понад 1000 дрібних підприємств в 10 басейнах. Родовища розкриваються штольнями, камерно-стовповою системою розробки (басейни Каука і Антьокія). До 1980-х рр. 80-90% видобутку було зосереджено в басейнах Богота (Кундинамарка) і Бояка. На родов. Сан-Хіль пласт потужністю 4 м розробляється відкритим способом. У 1982 іспано-колумбійським концерном «Domini-Prodeco-Auximi» побудований кар'єр (0,3 млн т в 1983) на одному з найбільших у світі родовищ Серрехон. У полі кар'єра залягає 40 пластів сумарною потужністю 120 м (від 0,9 до 4,8 м). Коеф. розкриву 5:1.
Динаміка видобутку вугілля (млн т): 1990 — 20; 1994 — 22,7; 1998 — 34; 1999 — 33; 2000 — 32,7 (Локер С., 2000, Лондон). У 2001 р в Колумбії видобуток вугілля склав 38 142 тис. т (15-е місце у світі), експорт 35 614 тис. т. Підприємства класифікуються на великі, середні і малі. Великі, оснащені сучасною технікою, постачають вугілля на експорт, малі — діють в горах [World Coal. — 2002. — 11, № 3. — Р. 23-26]. Коли в середині 1980-х років почалася розробка родовища Серрехон, очікувалося, що експорт вугілля може стати основним джерелом валютних надходжень. Однак падіння цін на вугілля (одночасно з падінням цін на нафту) значно знизило економічний потенціал цього родовища.
До 2005 р планується довести видобуток вугілля до 50 млн т [Mining Annual Review 2002].
Видобуток залізняку в К. ведеться з 1935 р. Родов. розробляються відкритим і підземним способами. У 1954 на базі родов. Пас-дель-Ріо, а також інш. розташованих в департаментах Кундинамарка і Бояка, введений в дію перший металургійний комбінат повного циклу в м. Беленсіто компанії «Асеріас-Пас-дель-Ріо» («Acerias Paz del Rio»). У кінці 1990-х років видобуток залізняку зосереджений головним чином в департаменті Бояка, де продовжує працювати найбільший металургійний комбінат «Асеріас-Пас-дель-Ріо» в місті Пас-дель-Ріо.
За видобутком золота К. займає провідне місце в Лат. Америці. Попутно із золотом добуваються метали платинової групи. Осн. район видобутку — верхів'я pp. Атрато і Сан-Хуан. На корінних родов. розробляються в основному найбагатші жили із вмістом золота 5 г/т. На частку розсипних родов. припадає бл. 95% видобутку. Золото добувається старателями, а також дражною розробкою. Коливання видобутку золота на початку XXI ст. пояснюють коливанням ціни на злитки та тим, що оціночно 2/3 золота складає нелегальний (неформальний) видобуток. Це утруднює визначення загальної кількості золота, яке видобувають в країні.
Срібло видобувається попутно при видобутку золота, хоч і є самостійні родов. Гол. район видобутку — нагір'я Антьокії. Відкриті родов. поблизу мм. Соленто і Крід.
Платина. За видобутком платини К. займає провідне місце серед країн Заходу (разом з ПАР і Канадою). Платина відрізняється високою якістю (85-95% Pt). Співвідношення платини і золота в розсипах мінливе — від 1:3 до 1:22. Вміст платини в розсипах 0,1-1,2 г/м3, іноді досягає 15 г/м3.
Видобуток мідних руд. У К. експлуатуються невеликі за запасами комплексні родов. міді, що містять молібден, домішки золота і срібла. К. експортує мідні концентрати, але імпортує метал.
Видобуток нікелевих руд. У 1982 на базі родов. Серро-Матосо, поблизу м. Монте-Лібано (деп. Кордова), став до ладу гірничо-металургійний комплекс потужністю 22,6 тис. т феронікелю на рік із вмістом металу 35-40%, що включає кар'єр, збагач. ф-ку і плавильний завод. Розробка найбільшого родовища Серро-Матосо суттєво збільшила видобуток (див. табл. 2) і зробила Колумбію в кінці XX ст. однією з великих країн-експортерів нікелю.
Видобуток свинцево-цинкових руд здійснюється попутно із золотом з корінних родов. Розробка родов. власне свинцевих руд в країні припинена.
Гірничохімічна пром-сть. Її основу складають запаси фосфатних руд, бариту, сірки і солі. Фосфатна сировина (апатити і фосфорити) в К. відпрацьовується з початку 60-х рр. XX ст. Родов. Асуфрада розробляється підземним способом (вміст Р2О5 20%). Загальний видобуток апатиту задовольняє потреби країни в фосфатах лише частково. У 1980 стало до ладу гірничодобувне підприємство в деп. Бояка потужністю 150 тис. т фосфатного концентрату на рік. Руда на це підприємство надходить з рудників «Пєску» і «Ла-Конехера». Розробляють родов. компанії «ECOMINAS» та «Sociedad de Agriculturas de Colombia».
Видобуток хризотил-азбесту ведеться на родов. Кампаменто (деп. Антьокія). У 1982 тут введена в дію збагач. ф-ка потужністю 10 тис. т волокна на рік. Азбест використовується г.ч. всередині країни.
Видобуток дорогоцінних і виробних каменів. У пром. масштабах розробляються тільки родов. смарагдів. У XX ст. Колумбія залишалась найбільшим постачальником смарагдів на світовий ринок, причому якість колумбійських каменів визнана неперевершеною. Слід зазначити, що значна частина колумбійських розробок у XX ст. контролювалася гангстерськими угрупованнями або напівлегальними компаніями (за різними оцінками — від 40 до 60%).
На початку XXI ст. Колумбія є одним з найбільших у світі продуцентом і експортером натуральних високоякісних смарагдів. Вони експортуються в Японію, Індію, Швейцарію та ін. країни. Вартість смарагдового експорту у 2000 р становила US$94.3 млн, у 2001 — US$84.2 млн.
З нерудних буд. матеріалів в К. видобувають вапняк, глини, піски, сірку, барит, тальк, гіпс і інш.
Наукові установи. Геологічна служба. Підготовка кадрів. Друк
Всі геол. і гірн. роботи, питання підготовки геол. та інж. кадрів, координації наук. досліджень і розробка проектів в гірничодоб. галузі знаходяться у веденні Міністерства гірництва і енергетики та Нац. інституту геології, гірництва, охорони навколишнього середовища і ядерних досліджень. Гірничо-геол. кадри готують у філії Антьокійського університету (м. Медельїн) і в Сантандерському промисловому університеті (м. Букараманга). Основні періодичні видання в галузі геології і гірн. справи «Caldasia» (з 1942); «Boletin Geologico» (з 1953).
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist Kolumbiyi Zagalna harakteristikaProvidnu rol v krayini vidigraye vidobutok nafti vugillya prirodnogo goryuchogo gazu zolota i smaragdiv tabl 1 Za vidobutkom smaragdiv krayina v kinci XX st zajmala 1 e misce u sviti Krim zolota vidobuvayut inshi blagorodni metali platinu sriblo a takozh samorodnu sirku gips fosfati i nerudni bud materiali U girn galuzi zajnyato bl 50 tis chol Providna kompaniya girnichorudnoyi promislovosti Empresa Colombia de Minas ECOMINAS naftovoyi Empresa Colombia de Petroleo ECOPETROL vugilnoyi Carbones de Colombia CARBOCOL Zastosovuyetsya takozh forma zmishanih kompanij pri ekspluataciyi rodov vugillya rud nikelyu i uranu Zagalom zhe prirodni resursi stanom na kinec XX st K osvoyeni she dosit slabko Dobuvna prom st vidigraye vazhlivu rol v eksporti Eksportni nadhodzhennya v 1997 stanovili 11 529 mlrd dol v tomu chisli vid eksportu nafti 2 7 mlrd dol kam yanogo vugillya 888 mlrd dol i nikelyu 161 mlrd dol K zajmaye odne z providnih misc sered krayin Zahodu za eksportom dorogocinnih kameniv i blagorodnih metaliv Tablicya 1 Dinamika vidobutku osnovnih vidiv mineralnoyi sirovini v Kolumbiyi Tovarnij produkt 1998 1999 2000 2001Zoloto kg 18 811 34 600 37 018 21 813Sriblo kg 5 218 7 009 7 970 7 242Platina kg 411 437 340 674 tis karat 9 360 6 834 8 454 5 499Zalizna ruda tis t 526 576 554 637Nikel t 28 100 28 400 27 750 38 457Vugillya mln t 33 8 32 7 38 1 43 9 Mining Annual Review 2002Okremi galuziNaftogazova promislovist Osnovnoyu sirovinnoyu bazoyu ciyeyi promislovosti z 60 h rr XX st poslidovno buli rajoni naftovidobutku v dolini r Magdalena i na pivn sh krayini potim rodov nafti v dolini r Putumajo i nareshti naftonosnij rajon Lyanos rodov Arauka Trinidad Tokariya Providni poziciyi v 1990 h rr v galuzi zajmali firma ECOPETROL i monopoliyi SShA TEHASO i Chevron filial Standard Oil of California U 1970 h rokah pributki vid eksportu nafti i naftoproduktiv perevishili pributki vid kavi U 1990 i roki Kolumbiya bula blizka do togo shob stati odnim z providnih eksporteriv nafti na svitovomu rinku V cej period osnovnimi rajonami naftovidobutku ye rodovisha sho davno rozroblyayutsya v dolini r Magdalena bilya mista Barrankabermeha naftonosnij rajon Putumajo na pivdennomu shodi krayini i rodovisha v departamentah Pivnichnij Santander i Arauka poblizu kordonu z Venesueloyu U 2001 vidobutok nafti v Kolumbiyi stanoviv 605 0 tis bar dobu z eksportnim znachennyam US 2 99 mlrd US 4 57 mlrd u 2000 znizhennya 34 6 Spad vidobutku sposterigayetsya z 1999 Na pochatku XXI st prodovzhuyetsya vvid novih naftovidobuvnih potuzhnostej Global Energy Development PLC mizhnarodnij pidrozdil korporaciyi Harken Energy Corp u 2003 r pochav vidobutok nafti zi sverdlovini Kaharo 1 Cajaro 1 na rodovishi Blanko Palo Blanco v basejni Lyanos shidnishe velikih gazonaftovih rodovish Kusiana Cusiana i Kupiagua Cupiagua V intervali glibin 2520 2521 m otrimano pritik nafti ponad 700 bar dobu Oil amp Gas Journal online V 2003 r namicheno proburiti 25 poshukovo rozviduvalnih sverdlovin Odnochasno Ecopetrol povidomila pro skorochennya vidobutki nafti v krayini U 2003 r planuyetsya dobuvati 0 54 mln bar dobu abo na 40 tis bar dobu menshe nizh v 2002 r Petroleum Economist 2003 V 70 V Kolumbiyi z 2003 r zastosovuyetsya nova biznes strategiya v naftovij promislovosti krayini yaka polyagaye v demokratizaciyi naftovidobutku shlyahom zaluchennya dribnih virobnikiv dlya ekspluataciyi dribnih i serednih rodovish Kozhnij ekspluatacijnij kontrakt peredbachaye 20 ni royalti i 5 nu chastku v realizaciyi produkciyi Na pershomu etapi kolumbijska derzhavna naftova kompaniya Ecopetrol otrimala zayavki vid 40 dribnih i serednih kompanij na uchast v tenderi po pidvishennyu vidobutku na 13 kolumbijskih naftovih rodovishah Barranka Lebrijha Barranca Lebrija Pavas Pavas La Rompida La Rompida Nansi Burdine Maksine Karbonera Nancy Burdine Maxine Carbonera Rio de Oro Rio de Oro Puerto Barko Puerto Barco Kamoa Camoa Chenche Chenche Difisil El Dificil Ato Nuevo Hato Nuevo Krim togo na tender budut visunuti inshi maloperspektivni rodovisha Pravo rozrobki kompaniyi otrimuyut na 10 litnij period Business News Americas U 1984 sumarna potuzhnist NPZ krayini po pryamij peregonci nafti zrosla do 10 3 mln t nafti na rik Vidobutok prirodnogo gazu vedetsya v osn na novih naftogazovih rodov p ova Guahira kompaniya PROMIGAS razom z amer kompaniyami Vugilna promislovist Rozrobka vugillya velasya she do ispanskogo zavoyuvannya Ale promislovij vidobutok pochavsya lishe v na pochatku 1950 h rr v zv yazku zi stvorennyam vlasnoyi chornoyi metalurgiyi Kerivnictvo vugilnoyu prom styu zdijsnyuye kompaniya CARBOCOL Ekspluatuyutsya ponad 1000 dribnih pidpriyemstv v 10 basejnah Rodovisha rozkrivayutsya shtolnyami kamerno stovpovoyu sistemoyu rozrobki basejni Kauka i Antokiya Do 1980 h rr 80 90 vidobutku bulo zoseredzheno v basejnah Bogota Kundinamarka i Boyaka Na rodov San Hil plast potuzhnistyu 4 m rozroblyayetsya vidkritim sposobom U 1982 ispano kolumbijskim koncernom Domini Prodeco Auximi pobudovanij kar yer 0 3 mln t v 1983 na odnomu z najbilshih u sviti rodovish Serrehon U poli kar yera zalyagaye 40 plastiv sumarnoyu potuzhnistyu 120 m vid 0 9 do 4 8 m Koef rozkrivu 5 1 Dinamika vidobutku vugillya mln t 1990 20 1994 22 7 1998 34 1999 33 2000 32 7 Loker S 2000 London U 2001 r v Kolumbiyi vidobutok vugillya sklav 38 142 tis t 15 e misce u sviti eksport 35 614 tis t Pidpriyemstva klasifikuyutsya na veliki seredni i mali Veliki osnasheni suchasnoyu tehnikoyu postachayut vugillya na eksport mali diyut v gorah World Coal 2002 11 3 R 23 26 Koli v seredini 1980 h rokiv pochalasya rozrobka rodovisha Serrehon ochikuvalosya sho eksport vugillya mozhe stati osnovnim dzherelom valyutnih nadhodzhen Odnak padinnya cin na vugillya odnochasno z padinnyam cin na naftu znachno znizilo ekonomichnij potencial cogo rodovisha Do 2005 r planuyetsya dovesti vidobutok vugillya do 50 mln t Mining Annual Review 2002 Vidobutok zaliznyaku v K vedetsya z 1935 r Rodov rozroblyayutsya vidkritim i pidzemnim sposobami U 1954 na bazi rodov Pas del Rio a takozh insh roztashovanih v departamentah Kundinamarka i Boyaka vvedenij v diyu pershij metalurgijnij kombinat povnogo ciklu v m Belensito kompaniyi Aserias Pas del Rio Acerias Paz del Rio U kinci 1990 h rokiv vidobutok zaliznyaku zoseredzhenij golovnim chinom v departamenti Boyaka de prodovzhuye pracyuvati najbilshij metalurgijnij kombinat Aserias Pas del Rio v misti Pas del Rio Za vidobutkom zolota K zajmaye providne misce v Lat Americi Poputno iz zolotom dobuvayutsya metali platinovoyi grupi Osn rajon vidobutku verhiv ya pp Atrato i San Huan Na korinnih rodov rozroblyayutsya v osnovnomu najbagatshi zhili iz vmistom zolota 5 g t Na chastku rozsipnih rodov pripadaye bl 95 vidobutku Zoloto dobuvayetsya staratelyami a takozh drazhnoyu rozrobkoyu Kolivannya vidobutku zolota na pochatku XXI st poyasnyuyut kolivannyam cini na zlitki ta tim sho ocinochno 2 3 zolota skladaye nelegalnij neformalnij vidobutok Ce utrudnyuye viznachennya zagalnoyi kilkosti zolota yake vidobuvayut v krayini Sriblo vidobuvayetsya poputno pri vidobutku zolota hoch i ye samostijni rodov Gol rajon vidobutku nagir ya Antokiyi Vidkriti rodov poblizu mm Solento i Krid Platina Za vidobutkom platini K zajmaye providne misce sered krayin Zahodu razom z PAR i Kanadoyu Platina vidriznyayetsya visokoyu yakistyu 85 95 Pt Spivvidnoshennya platini i zolota v rozsipah minlive vid 1 3 do 1 22 Vmist platini v rozsipah 0 1 1 2 g m3 inodi dosyagaye 15 g m3 Vidobutok midnih rud U K ekspluatuyutsya neveliki za zapasami kompleksni rodov midi sho mistyat molibden domishki zolota i sribla K eksportuye midni koncentrati ale importuye metal Vidobutok nikelevih rud U 1982 na bazi rodov Serro Matoso poblizu m Monte Libano dep Kordova stav do ladu girnicho metalurgijnij kompleks potuzhnistyu 22 6 tis t feronikelyu na rik iz vmistom metalu 35 40 sho vklyuchaye kar yer zbagach f ku i plavilnij zavod Rozrobka najbilshogo rodovisha Serro Matoso suttyevo zbilshila vidobutok div tabl 2 i zrobila Kolumbiyu v kinci XX st odniyeyu z velikih krayin eksporteriv nikelyu Vidobutok svincevo cinkovih rud zdijsnyuyetsya poputno iz zolotom z korinnih rodov Rozrobka rodov vlasne svincevih rud v krayini pripinena Girnichohimichna prom st Yiyi osnovu skladayut zapasi fosfatnih rud baritu sirki i soli Fosfatna sirovina apatiti i fosforiti v K vidpracovuyetsya z pochatku 60 h rr XX st Rodov Asufrada rozroblyayetsya pidzemnim sposobom vmist R2O5 20 Zagalnij vidobutok apatitu zadovolnyaye potrebi krayini v fosfatah lishe chastkovo U 1980 stalo do ladu girnichodobuvne pidpriyemstvo v dep Boyaka potuzhnistyu 150 tis t fosfatnogo koncentratu na rik Ruda na ce pidpriyemstvo nadhodit z rudnikiv Pyesku i La Konehera Rozroblyayut rodov kompaniyi ECOMINAS ta Sociedad de Agriculturas de Colombia Vidobutok hrizotil azbestu vedetsya na rodov Kampamento dep Antokiya U 1982 tut vvedena v diyu zbagach f ka potuzhnistyu 10 tis t volokna na rik Azbest vikoristovuyetsya g ch vseredini krayini Vidobutok dorogocinnih i virobnih kameniv U prom masshtabah rozroblyayutsya tilki rodov smaragdiv U XX st Kolumbiya zalishalas najbilshim postachalnikom smaragdiv na svitovij rinok prichomu yakist kolumbijskih kameniv viznana neperevershenoyu Slid zaznachiti sho znachna chastina kolumbijskih rozrobok u XX st kontrolyuvalasya gangsterskimi ugrupovannyami abo napivlegalnimi kompaniyami za riznimi ocinkami vid 40 do 60 Na pochatku XXI st Kolumbiya ye odnim z najbilshih u sviti producentom i eksporterom naturalnih visokoyakisnih smaragdiv Voni eksportuyutsya v Yaponiyu Indiyu Shvejcariyu ta in krayini Vartist smaragdovogo eksportu u 2000 r stanovila US 94 3 mln u 2001 US 84 2 mln Z nerudnih bud materialiv v K vidobuvayut vapnyak glini piski sirku barit talk gips i insh Naukovi ustanovi Geologichna sluzhba Pidgotovka kadriv DrukVsi geol i girn roboti pitannya pidgotovki geol ta inzh kadriv koordinaciyi nauk doslidzhen i rozrobka proektiv v girnichodob galuzi znahodyatsya u vedenni Ministerstva girnictva i energetiki ta Nac institutu geologiyi girnictva ohoroni navkolishnogo seredovisha i yadernih doslidzhen Girnicho geol kadri gotuyut u filiyi Antokijskogo universitetu m Medelyin i v Santanderskomu promislovomu universiteti m Bukaramanga Osnovni periodichni vidannya v galuzi geologiyi i girn spravi Caldasia z 1942 Boletin Geologico z 1953 Div takozhKorisni kopalini Kolumbiyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Kolumbiyi Ekonomika Kolumbiyi Geologiya Kolumbiyi Smaragdi KolumbiyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s