Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Колумбія — аграрно-індустріальна країна. Основні галузі промисловості: текстильна, харчова, нафтова, хімічна, цементна, гірнича. Транспорт: залізничний, автомобільний, морський, повітряний. Найбільші порти: Картахена, Барранкілья, Буенавентура, Тумако, Ковеньяс і Мамональ (останні два — нафтові). Обсяг повітряних перевезень вантажів в кінці XX ст. різко зріс і склав у 1996 бл. 60 тис. т.
| Економіка Колумбії | |
| Країна |  Колумбія |
|---|---|
| Місце розташування | Колумбія |
| Номінальний ВВП | 309 191 382 833,36 $[1] |
| Номінальний ВВП на душу населення | 6408 $[2] |
| ВВП (ПКС) | 711 614 618 938 Міжнародний долар[3] |
| ПКС ВВП на душу населення | 14 503,326 Міжнародний долар[4] |
| Темп зростання реального ВВП | 2 ± 0,1 %[5] |
| Сумарні запаси | 47 131 104 746 $[6] |
| Рівень інфляції | 1,6 %[7] |
| Пов'язана категорія | d і d |
 Економіка Колумбії у Вікісховищі | |
Опис
2000 року ВВП склав $ 97,5 млрд. Темп зростання ВВП — 0,6 %. ВВП на душу населення — $ 2392. Прямі закордонні інвестиції — $ 1,5 млрд. Імпорт — $ 18 млрд (г.ч. США — 41,5 %, Венесуела — 10,0 %, Німеччина — 5,0 %, Японія — 4,3 %). Експорт — $ 15,2 млрд (г.ч. США — 48,5 %, Венесуела — 7,9 %, Німеччина — 9,0 %, Італія — 6,0 %).
Протягом більшої частини XX ст. основу колумбійської економіки становило сільське господарство, головна стаття легального експорту — кава. Однак в останні десятиріччя роль сільського господарства знижується, у 1996 його частка — 20 % ВВП. Колумбія експортує сільськогосподарську продукцію і майже повністю задовольняє власні потреби в харчових продуктах і сировині для текстильної промисловості. Обробна промисловість становить 19 % ВВП, сектор послуг — майже 51 %. Темпи економічного зростання в 1990-х коливаються від 2 до 5 % в рік.
Велика частина промислового виробництва зосереджена в п'яти найбільших містах: Богота, Медельїн, Калі, Барранкілья і Букараманга. Довгий час головним промисловим центром був Медельїн, де розташовані найбільші текстильні фабрики, однак до 1970-м років на перше місце вийшла Богота, що стала найбільшим промисловим центром і найбільшим містом країни. Основну продукцію обробної промисловості складають продовольчі товари і напої (27 % загального обсягу продукції цього сектора в 1997), текстильні і швейні вироби (13 %), хімікати (16 %), папір і друкарська продукція (9 %), машини і обладнання (12 %).
Обробна промисловість продовжує грати ключову роль в економіці Колумбії; на її частку припадає 19 % ВВП (дані на 1996) і 16 % трудових ресурсів (за даними на 1990). Велика частина обладнання і машин ввозиться з-за кордону. На початку 1990-х років продукція обробних галузей становила 20-30 % від обсягу експорту.
На початку 1990-х років проведена лібералізація торгівлі, знижені митні тарифи, зняті обмеження на експорт. Реформи в трудовому законодавстві знизили державний контроль над звільненням найманих робітників і над текучістю робочої сили. Проведені фінансові реформи заохочували встановлення банками процентних ставок виходячи з положення на ринку, а також сприяли підвищенню відносної ролі приватних комерційних банків. Загалом всі ці реформи були спрямовані на зменшення ролі держави в економіці.
У 1960 Колумбія першої з латиноамериканських країн підготувала докладний 10-літній план соціального і економічного розвитку. Після цього плани розробляються, як правило, на чотирирічні періоди, що збігаються з термінами президентського правління.
Сільське господарство
26 % працездатного населення зайнято в сільському господарстві. 5 % земель використовується під посіви, 38 % — під випасання худоби. Найродючіші ґрунти знаходяться на плато і в деяких рівнинних регіонах. Колумбія — другий у світі виробник кави. Для гірських районів товарними культурами є бавовна і тютюн. У низинах розташовані плантації експортних культур — бананів, квітів і цукрової тростини. Для внутрішнього ринку вирощують рис, кукурудзу, картоплю і сорго. У тваринництві переважає розведення великої рогатої худоби, свинарство і вівчарство.
Протягом всієї своєї історії сільське господарство — головна стаття економіки країни. Колумбія самодостатня у власному забезпеченні всіма сільгосптоварами. Однак, оскільки велика частина країни має гористий рельєф, сільськогосподарські землі становлять приблизно тільки одну п'яту частину території країни, і лише невелика частина з них використовується під посіви. На обширних територіях, де ґрунти менш родючі, практикується екстенсивне тваринництво. Робітники, зайняті у сільськогосподарському секторі, зосереджені головним чином в землеробських районах, при цьому триває освоєння нових земель. Саме сільське господарство здавна забезпечувало активний торговельний баланс в країні, надаючи значну перевагу експорту над імпортом.
Хоч частка придатних для обробки земель невелика, Колумбія все-таки має значні ресурси родючих земель, розташованих у найрізноманітніших кліматичних умовах. Завдяки цьому Колумбія не тільки експортує сільськогосподарську продукцію, але й повністю задовольняє власні потреби в харчових продуктах і сировині для існуючої в країні розвиненої текстильної промисловості. У Південній Америці Колумбія займає друге місце за виробництвом сільськогосподарських продуктів.
Оброблювані землі розташовані у різних висотних поясах — від тропіків до холодного пояса на позначках вищих за 2000 м. На морському узбережжі і в долині річки Магдалена вирощується ряд комерційних культур — банани (колись — основна стаття колумбійського експорту), цукрова тростина, бавовник, рис, кукурудза, гвінейська олійна пальма; інші культури, такі як какао, боби, касава (юка) і різноманітні фрукти, вирощуються головним чином для внутрішнього споживання. Розташовані вище родючі долини річок у межах департаментів Каука і Толіма використовуються переважно для виробництва цукрової тростини і соєвих бобів (Каука), тютюну, рису і кави (Толіма); в обох районах є плантації бавовнику. Вище на схилах Анд вирощується кава особливих м'яких ароматних сортів, якими славиться Колумбія; в цій області з рівним помірним кліматом практично не буває ні заморозків, які періодично уражають кавові плантації Бразилії, ні сильних вітрів, від яких страждають деякі інші країни — виробники кави. За даними на початку 1990-х, обсяг виробництва кави в Колумбії становив близько 950 тис. т; за експортом кави країна знаходиться на другому місці у світі (після Бразилії), однак внаслідок зниження цін на світовому ринку частка кави у доходах від колумбійського експорту зменшилася до 1991 нижче за 20 %, тоді як десять років тому вона була близькою до 50 %.
У межах холодного поясу, зокрема в околицях Боготи та інших міст, розташованих у горах, можна вирощувати картоплю, боби, маїс, пшеницю, ячмінь та деякі фрукти. На плато неподалік Боготи вирощуються квіти, які протягом 1980-х років поступово зайняли одне з провідних місць у колумбійському експорті.
Лісове господарство. Хоч значна частина території країни (за деякими оцінками — більше половини) покрита лісами, у тому числі цінних порід, вартість цих ресурсів підвищується через їх важкодоступність, що пояснюється рельєфом країни, а також тим, що значна частина цінних порід знаходиться в Амазонці; таким чином частка цього сектора у ВВП не перевищує 1 %.
Тваринництво
За даними 1989, поголів'я великої худоби оцінювалося приблизно у 25 млн голів або дещо менше. В інтервалі 1970–1988 у секторі тваринництва відзначалося стійке, хоч і не надто швидке зростання виробництва, що становило приблизно 2,8 % на рік; 60 % цього зростання припадає на велику рогату худобу. Темпи розвитку свинарства були помірними, а птахівництво, навпаки, розвивалося швидше. Тваринництвом, яке раніше було зосереджено у долинах річок і на північному узбережжі, зараз займаються і на східних рівнинах (льянос).
Рибальство
Слабко розвинуте рибальство відіграє незначну роль у господарстві Колумбії; заходи щодо розвитку цієї галузі призвели до зростання обсягу виробництва, що становив 7,7 % у 1993 р.
Гірничовидобувна галузь
Колумбія має великі запаси корисних копалин, зосереджених переважно у гірських районах Анд. В країні видобувають золото, срібло, платину, смарагди (90 % світового видобутку), кам'яне вугілля (12,5 млн тонн/року), нафту (19 млн тонн/року), природний газ. Знайдені родовища міді, ртуті, свинцю і марганцю.
Промисловість
За останні 20 років стрімкими темпами розвиваються машинобудівна, переробна, взуттєва, хімічна і текстильна галузі. Головні промислові центри — Богота, Медельїн і Калі. Підприємства харчової промисловості в основному займаються переробкою цукрової тростини, рису, овочів та фруктів.
Проблема наркотиків
Проблема наркотиків виникла в Колумбії ще в 1970-х роках, коли важливою статтею експорту стала марихуана, і загострилася в 1980-і роки, з утворенням в містах Медельїн і Калі найбільших картелів, що відають виробництвом і поширенням наркотиків. Цей нелегальний сектор приносить величезні прибутки, породжує хвилю насильства і підточує основи політичної, правової і адміністративної системи країни. Під тиском США влада Колумбії зробила послідовний наступ на наркобізнес.
Азартні ігри
Азартні ігри в Колумбії є повністю легальним бізнесом, в країні працюють кілька десятків казино. До 2001 року більшість азартних ігор Колумбії контролювали воєнізовані організації, які роками контролювали виробництво та продаж кокаїну. 2019 року гральний бізнес приніс державі прибутків на 460 млн $, що склало 0,2 % ВВП країни, в цій сфері працює 111 тис. людей.
Див. також
Примітки
- World Bank Open Data — Світовий банк.
- World Bank Open Data — Світовий банк.
- World Bank Open Data — Світовий банк.
- World Bank Open Data — Світовий банк.
- http://www.imf.org/external/datamapper/NGDP_RPCH@WEO?year=2016
- World Bank Open Data — Світовий банк.
- https://www.dane.gov.co/index.php/estadisticas-por-tema/precios-y-costos/indice-de-precios-al-consumidor-ipc/ipc-informacion-tecnica
- За даними Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
- Colombia Economy report – official Investment portal
Посилання
- A U.S.-Colombia Free Trade Agreement: Strengthening Democracy and Progress in Latin America [Архівовано 9 жовтня 2009 у Portugese Web Archive]
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolumbiya agrarno industrialna krayina Osnovni galuzi promislovosti tekstilna harchova naftova himichna cementna girnicha Transport zaliznichnij avtomobilnij morskij povitryanij Najbilshi porti Kartahena Barrankilya Buenaventura Tumako Kovenyas i Mamonal ostanni dva naftovi Obsyag povitryanih perevezen vantazhiv v kinci XX st rizko zris i sklav u 1996 bl 60 tis t Ekonomika KolumbiyiKrayina KolumbiyaMisce roztashuvannyaKolumbiyaNominalnij VVP309 191 382 833 36 1 Nominalnij VVP na dushu naselennya6408 2 VVP PKS 711 614 618 938 Mizhnarodnij dolar 3 PKS VVP na dushu naselennya14 503 326 Mizhnarodnij dolar 4 Temp zrostannya realnogo VVP2 0 1 5 Sumarni zapasi47 131 104 746 6 Riven inflyaciyi1 6 7 Pov yazana kategoriyad i d Ekonomika Kolumbiyi u VikishovishiEkonomichna karta Kolumbiyi 1970 r Opis2000 roku VVP sklav 97 5 mlrd Temp zrostannya VVP 0 6 VVP na dushu naselennya 2392 Pryami zakordonni investiciyi 1 5 mlrd Import 18 mlrd g ch SShA 41 5 Venesuela 10 0 Nimechchina 5 0 Yaponiya 4 3 Eksport 15 2 mlrd g ch SShA 48 5 Venesuela 7 9 Nimechchina 9 0 Italiya 6 0 Protyagom bilshoyi chastini XX st osnovu kolumbijskoyi ekonomiki stanovilo silske gospodarstvo golovna stattya legalnogo eksportu kava Odnak v ostanni desyatirichchya rol silskogo gospodarstva znizhuyetsya u 1996 jogo chastka 20 VVP Kolumbiya eksportuye silskogospodarsku produkciyu i majzhe povnistyu zadovolnyaye vlasni potrebi v harchovih produktah i sirovini dlya tekstilnoyi promislovosti Obrobna promislovist stanovit 19 VVP sektor poslug majzhe 51 Tempi ekonomichnogo zrostannya v 1990 h kolivayutsya vid 2 do 5 v rik Velika chastina promislovogo virobnictva zoseredzhena v p yati najbilshih mistah Bogota Medelyin Kali Barrankilya i Bukaramanga Dovgij chas golovnim promislovim centrom buv Medelyin de roztashovani najbilshi tekstilni fabriki odnak do 1970 m rokiv na pershe misce vijshla Bogota sho stala najbilshim promislovim centrom i najbilshim mistom krayini Osnovnu produkciyu obrobnoyi promislovosti skladayut prodovolchi tovari i napoyi 27 zagalnogo obsyagu produkciyi cogo sektora v 1997 tekstilni i shvejni virobi 13 himikati 16 papir i drukarska produkciya 9 mashini i obladnannya 12 Obrobna promislovist prodovzhuye grati klyuchovu rol v ekonomici Kolumbiyi na yiyi chastku pripadaye 19 VVP dani na 1996 i 16 trudovih resursiv za danimi na 1990 Velika chastina obladnannya i mashin vvozitsya z za kordonu Na pochatku 1990 h rokiv produkciya obrobnih galuzej stanovila 20 30 vid obsyagu eksportu Na pochatku 1990 h rokiv provedena liberalizaciya torgivli znizheni mitni tarifi znyati obmezhennya na eksport Reformi v trudovomu zakonodavstvi znizili derzhavnij kontrol nad zvilnennyam najmanih robitnikiv i nad tekuchistyu robochoyi sili Provedeni finansovi reformi zaohochuvali vstanovlennya bankami procentnih stavok vihodyachi z polozhennya na rinku a takozh spriyali pidvishennyu vidnosnoyi roli privatnih komercijnih bankiv Zagalom vsi ci reformi buli spryamovani na zmenshennya roli derzhavi v ekonomici U 1960 Kolumbiya pershoyi z latinoamerikanskih krayin pidgotuvala dokladnij 10 litnij plan socialnogo i ekonomichnogo rozvitku Pislya cogo plani rozroblyayutsya yak pravilo na chotiririchni periodi sho zbigayutsya z terminami prezidentskogo pravlinnya Silske gospodarstvo26 pracezdatnogo naselennya zajnyato v silskomu gospodarstvi 5 zemel vikoristovuyetsya pid posivi 38 pid vipasannya hudobi Najrodyuchishi grunti znahodyatsya na plato i v deyakih rivninnih regionah Kolumbiya drugij u sviti virobnik kavi Dlya girskih rajoniv tovarnimi kulturami ye bavovna i tyutyun U nizinah roztashovani plantaciyi eksportnih kultur bananiv kvitiv i cukrovoyi trostini Dlya vnutrishnogo rinku viroshuyut ris kukurudzu kartoplyu i sorgo U tvarinnictvi perevazhaye rozvedennya velikoyi rogatoyi hudobi svinarstvo i vivcharstvo Protyagom vsiyeyi svoyeyi istoriyi silske gospodarstvo golovna stattya ekonomiki krayini Kolumbiya samodostatnya u vlasnomu zabezpechenni vsima silgosptovarami Odnak oskilki velika chastina krayini maye goristij relyef silskogospodarski zemli stanovlyat priblizno tilki odnu p yatu chastinu teritoriyi krayini i lishe nevelika chastina z nih vikoristovuyetsya pid posivi Na obshirnih teritoriyah de grunti mensh rodyuchi praktikuyetsya ekstensivne tvarinnictvo Robitniki zajnyati u silskogospodarskomu sektori zoseredzheni golovnim chinom v zemlerobskih rajonah pri comu trivaye osvoyennya novih zemel Same silske gospodarstvo zdavna zabezpechuvalo aktivnij torgovelnij balans v krayini nadayuchi znachnu perevagu eksportu nad importom Hoch chastka pridatnih dlya obrobki zemel nevelika Kolumbiya vse taki maye znachni resursi rodyuchih zemel roztashovanih u najriznomanitnishih klimatichnih umovah Zavdyaki comu Kolumbiya ne tilki eksportuye silskogospodarsku produkciyu ale j povnistyu zadovolnyaye vlasni potrebi v harchovih produktah i sirovini dlya isnuyuchoyi v krayini rozvinenoyi tekstilnoyi promislovosti U Pivdennij Americi Kolumbiya zajmaye druge misce za virobnictvom silskogospodarskih produktiv Obroblyuvani zemli roztashovani u riznih visotnih poyasah vid tropikiv do holodnogo poyasa na poznachkah vishih za 2000 m Na morskomu uzberezhzhi i v dolini richki Magdalena viroshuyetsya ryad komercijnih kultur banani kolis osnovna stattya kolumbijskogo eksportu cukrova trostina bavovnik ris kukurudza gvinejska olijna palma inshi kulturi taki yak kakao bobi kasava yuka i riznomanitni frukti viroshuyutsya golovnim chinom dlya vnutrishnogo spozhivannya Roztashovani vishe rodyuchi dolini richok u mezhah departamentiv Kauka i Tolima vikoristovuyutsya perevazhno dlya virobnictva cukrovoyi trostini i soyevih bobiv Kauka tyutyunu risu i kavi Tolima v oboh rajonah ye plantaciyi bavovniku Vishe na shilah And viroshuyetsya kava osoblivih m yakih aromatnih sortiv yakimi slavitsya Kolumbiya v cij oblasti z rivnim pomirnim klimatom praktichno ne buvaye ni zamorozkiv yaki periodichno urazhayut kavovi plantaciyi Braziliyi ni silnih vitriv vid yakih strazhdayut deyaki inshi krayini virobniki kavi Za danimi na pochatku 1990 h obsyag virobnictva kavi v Kolumbiyi stanoviv blizko 950 tis t za eksportom kavi krayina znahoditsya na drugomu misci u sviti pislya Braziliyi odnak vnaslidok znizhennya cin na svitovomu rinku chastka kavi u dohodah vid kolumbijskogo eksportu zmenshilasya do 1991 nizhche za 20 todi yak desyat rokiv tomu vona bula blizkoyu do 50 U mezhah holodnogo poyasu zokrema v okolicyah Bogoti ta inshih mist roztashovanih u gorah mozhna viroshuvati kartoplyu bobi mayis pshenicyu yachmin ta deyaki frukti Na plato nepodalik Bogoti viroshuyutsya kviti yaki protyagom 1980 h rokiv postupovo zajnyali odne z providnih misc u kolumbijskomu eksporti Lisove gospodarstvo Hoch znachna chastina teritoriyi krayini za deyakimi ocinkami bilshe polovini pokrita lisami u tomu chisli cinnih porid vartist cih resursiv pidvishuyetsya cherez yih vazhkodostupnist sho poyasnyuyetsya relyefom krayini a takozh tim sho znachna chastina cinnih porid znahoditsya v Amazonci takim chinom chastka cogo sektora u VVP ne perevishuye 1 TvarinnictvoZa danimi 1989 pogoliv ya velikoyi hudobi ocinyuvalosya priblizno u 25 mln goliv abo desho menshe V intervali 1970 1988 u sektori tvarinnictva vidznachalosya stijke hoch i ne nadto shvidke zrostannya virobnictva sho stanovilo priblizno 2 8 na rik 60 cogo zrostannya pripadaye na veliku rogatu hudobu Tempi rozvitku svinarstva buli pomirnimi a ptahivnictvo navpaki rozvivalosya shvidshe Tvarinnictvom yake ranishe bulo zoseredzheno u dolinah richok i na pivnichnomu uzberezhzhi zaraz zajmayutsya i na shidnih rivninah lyanos RibalstvoSlabko rozvinute ribalstvo vidigraye neznachnu rol u gospodarstvi Kolumbiyi zahodi shodo rozvitku ciyeyi galuzi prizveli do zrostannya obsyagu virobnictva sho stanoviv 7 7 u 1993 r Girnichovidobuvna galuzKolumbiya maye veliki zapasi korisnih kopalin zoseredzhenih perevazhno u girskih rajonah And V krayini vidobuvayut zoloto sriblo platinu smaragdi 90 svitovogo vidobutku kam yane vugillya 12 5 mln tonn roku naftu 19 mln tonn roku prirodnij gaz Znajdeni rodovisha midi rtuti svincyu i margancyu PromislovistZa ostanni 20 rokiv strimkimi tempami rozvivayutsya mashinobudivna pererobna vzuttyeva himichna i tekstilna galuzi Golovni promislovi centri Bogota Medelyin i Kali Pidpriyemstva harchovoyi promislovosti v osnovnomu zajmayutsya pererobkoyu cukrovoyi trostini risu ovochiv ta fruktiv Problema narkotikivProblema narkotikiv vinikla v Kolumbiyi she v 1970 h rokah koli vazhlivoyu statteyu eksportu stala marihuana i zagostrilasya v 1980 i roki z utvorennyam v mistah Medelyin i Kali najbilshih karteliv sho vidayut virobnictvom i poshirennyam narkotikiv Cej nelegalnij sektor prinosit velichezni pributki porodzhuye hvilyu nasilstva i pidtochuye osnovi politichnoyi pravovoyi i administrativnoyi sistemi krayini Pid tiskom SShA vlada Kolumbiyi zrobila poslidovnij nastup na narkobiznes Azartni igriDokladnishe Azartni igri v Kolumbiyi Azartni igri v Kolumbiyi ye povnistyu legalnim biznesom v krayini pracyuyut kilka desyatkiv kazino Do 2001 roku bilshist azartnih igor Kolumbiyi kontrolyuvali voyenizovani organizaciyi yaki rokami kontrolyuvali virobnictvo ta prodazh kokayinu 2019 roku gralnij biznes prinis derzhavi pributkiv na 460 mln sho sklalo 0 2 VVP krayini v cij sferi pracyuye 111 tis lyudej Div takozhKorisni kopalini Kolumbiyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Kolumbiyi Girnicha promislovist KolumbiyiPrimitkiWorld Bank Open Data Svitovij bank d Track Q21540096d Track Q7164 World Bank Open Data Svitovij bank d Track Q21540096d Track Q7164 World Bank Open Data Svitovij bank d Track Q21540096d Track Q7164 World Bank Open Data Svitovij bank d Track Q21540096d Track Q7164 http www imf org external datamapper NGDP RPCH WEO year 2016 World Bank Open Data Svitovij bank d Track Q21540096d Track Q7164 https www dane gov co index php estadisticas por tema precios y costos indice de precios al consumidor ipc ipc informacion tecnica Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Colombia Economy report official Investment portalPosilannyaA U S Colombia Free Trade Agreement Strengthening Democracy and Progress in Latin America Arhivovano 9 zhovtnya 2009 u Portugese Web Archive Primitki