Гвінея — західноафриканська країна, що знаходиться на крайньому заході континенту . Загальна площа країни 245 857 км² (79-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 245 717 км², а на поверхню внутрішніх вод — 140 км². Площа країни трохи менша ніж половина площі України.
Географія Гвінеї | |
---|---|
Географічне положення Гвінеї | |
Географічне положення | |
Континент | Африка |
Регіон | Західна Африка |
Координати | 11°00′ пн. ш. 10°00′ зх. д. / 11.000° пн. ш. 10.000° зх. д. |
Територія | |
Площа | 245 857 км² (79-те) |
• суходіл | 100 % |
• води | 0 % |
Морське узбережжя | 320 км |
Державний кордон | 4046 км |
Рельєф | |
Тип | височинний |
Найвища точка | гора Німба (1752 м) |
Найнижча точка | Атлантичний океан (0 м) |
Клімат | |
Тип | субекваторіальний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Нігер ( км) |
Найбільше озеро | [[_]] ( км²) |
Інше | |
Природні ресурси | боксити, залізні руди, алмази, золото, уранові руди, гідроенергія, риба, кам'яна сіль |
Стихійні лиха | суховії |
Екологічні проблеми | знеліснення, спустелювання, |
Назва
Офіційна назва — Республіка Гвінея, Гвінея (фр. Republique de Guinee, Guinee). Назва країни походить від злиття топоніму Гвінея. Топонім Гануа, Гінья (Ganua, Ginya) зустрічається на картах XIV століття. У сучасному вигляді топонім Гвінея (порт. Guinea) уведений у XV столітті португальськими мореплавцями на означення усіх африканських земель на південь від Сахари, від них він потрапив до інших європейських мов. З мови сусу топонім перекладається як жінки, за іншою версією, походить від бербер. Akal n-Iguinawen, що означає Земля німих, тобто варварів, що не розуміють берберської. Колишня колонія Французька Гвінея.
Історія дослідження території
Географічне положення
Гвінея — західноафриканська країна, що межує з шістьма іншими країнами: на півночі — з Гвінеєю-Бісау (спільний кордон — 421 км), Сенегалом (363 км) і Малі (1062 км), на сході — з Кот-д'Івуаром (816 км), на півдні — з Ліберією (590 км), Сьєрра-Леоне (794 км). Загальна довжина державного кордону — 4046 км. Гвінея на заході омивається водами Атлантичного океану. Загальна довжина морського узбережжя 320 км.
- Карта Гвінеї від ООН (англ.)
- Порівняння розмірів території Гвінеї та США
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя.
Крайні пункти
Час
Час у Гвінеї: UTC0 (-2 години різниці часу з Києвом).
Геологія
Корисні копалини
Надра Гвінеї багаті на ряд корисних копалин: боксити, залізну руду, алмази, золото, уранові руди, кам'яну сіль.
Сейсмічність
Вулканізм
Рельєф
Середні висоти — 472 м; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — гора Німба (1752 м).
- Рельєф Гвінеї
- Гіпсометрична карта Гвінеї
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Карта країни (англ.)
- Гора Німба
Узбережжя
- Карта гвінейського узбережжя
- Гвінейське узбережжя
- Гвінейське узбережжя
Острови
Клімат
Територія Гвінеї лежить у субекваторіальному кліматичному поясі. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. У літньо-осінній період з океану можуть надходити тропічні циклони, вдалині від моря взимку відзначається сухий сезон.
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Гвінеї (за Кеппеном)
- Кліматограма Конакрі
Гвінея є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 226 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 950 км² зрошуваних земель.
- Гідрографічна мережа Гвінеї
- Водоспади Дубрека
- Риболовля на озері Селінья
- Канали Ватаба
Річки
Річки країни належать басейну Атлантичного океану.
Озера
Болота
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
Земельні ресурси Гвінеї (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 58,1 %,
- орні землі — 11,8 %,
- багаторічні насадження — 2,8 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 43,5 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 26,5 %;
- інше — 15,4 %.
Тваринний світ
Зоогеографічно територія країни належить до : південно-західна частина, узбережжя Гвінейської затоки — до , північна і гірська частина — до .
Охорона природи
Гвінея є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- (MARPOL),
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь,
- .
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: сухі пилові вітри харматани дмуть з Сахари в сухий сезон, спричиняючи зниження вологості повітря і значне зниження видимості.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- знеліснення;
- нестача ресурсів питної води;
- спустелювання;
- деградацію земель і ерозію ґрунтів;
- внаслідок стрімко зростаючого населення;
- примітивні технології в гірництві руйнують місцеві екосистеми.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Гвінеї можна розділити на 4 райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом:
- Нижня Гвінея. Розташована на заході країни, — Нижній, або Приморський регіон. Район товарно-експортного землеробства.
- Середня Гвінея. Річки Когон, і , які прорізують низовину, беруть початок в глибоких долинах другого району — Середньої Гвінеї. Тут пісковиковий масив Джаллон з вершинами 1200—1400 м перетинає країну з півночі на південь. Найвища точка плато — гора (1538 м). Середня Гвінея відрізняється переважанням ландшафту саван, в самих високих місцях є гірські луки.
- Верхня Гвінея. На схід від масиву Джаллон, на рівнинах в басейні верхньої течії р.Нігер, розташована Верхня Гвінея. Це район саван.
- Лісова Гвінея, розташована на південному сході країни, займає частину Гвінейської височини з невеликими масивами останцевих гір. Тут поблизу кордону з Ліберією в горах розташована найвища точка Гвінеї (1752 м). У цьому районі фон складають савани, в деяких місцевостях, особливо по долинах річок, збереглися тропічні ліси.
Див. також
Примітки
- Guinea, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Атлас світу, 2005.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 7 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Гвінея // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Африка : фізико-географічний нарис. — вид. 2-ге, перероб. і доп. — К. : Радянська школа, 1957. — 232 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Гвінея // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Фізична географія материків і океанів. Африка : навч.-метод. посібник. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 184 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Російською
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Гвинея // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 1. А-К. — 671 с.
- (рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н., Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Африка. — М. : Прогресс, 1976. — 288 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 269 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005.
- (рос.) Гвинея // Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. , В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Гвінеї |
- Вікісховище : Атлас Гвінеї.
- Карти Гвінеї : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Guinea : ( )[англ.] : [арх. 20 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 7 July. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Гвінею : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Гвінеї.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gvineya zahidnoafrikanska krayina sho znahoditsya na krajnomu zahodi kontinentu Zagalna plosha krayini 245 857 km 79 te misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 245 717 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 140 km Plosha krayini trohi mensha nizh polovina ploshi Ukrayini Geografiya GvineyiGeografichne polozhennya GvineyiGeografichne polozhennyaKontinentAfrikaRegionZahidna AfrikaKoordinati11 00 pn sh 10 00 zh d 11 000 pn sh 10 000 zh d 11 000 10 000TeritoriyaPlosha245 857 km 79 te suhodil100 vodi0 Morske uzberezhzhya320 kmDerzhavnij kordon4046 kmRelyefTipvisochinnijNajvisha tochkagora Nimba 1752 m Najnizhcha tochkaAtlantichnij okean 0 m KlimatTipsubekvatorialnijVnutrishni vodiNajdovsha richkaNiger km Najbilshe ozero km InshePrirodni resursiboksiti zalizni rudi almazi zoloto uranovi rudi gidroenergiya riba kam yana silStihijni lihasuhoviyiEkologichni problemiznelisnennya spustelyuvannya NazvaOficijna nazva Respublika Gvineya Gvineya fr Republique de Guinee Guinee Nazva krayini pohodit vid zlittya toponimu Gvineya Toponim Ganua Ginya Ganua Ginya zustrichayetsya na kartah XIV stolittya U suchasnomu viglyadi toponim Gvineya port Guinea uvedenij u XV stolitti portugalskimi moreplavcyami na oznachennya usih afrikanskih zemel na pivden vid Sahari vid nih vin potrapiv do inshih yevropejskih mov Z movi susu toponim perekladayetsya yak zhinki za inshoyu versiyeyu pohodit vid berber Akal n Iguinawen sho oznachaye Zemlya nimih tobto varvariv sho ne rozumiyut berberskoyi Kolishnya koloniya Francuzka Gvineya Istoriya doslidzhennya teritoriyiGeografichne polozhennyaGvineya zahidnoafrikanska krayina sho mezhuye z shistma inshimi krayinami na pivnochi z Gvineyeyu Bisau spilnij kordon 421 km Senegalom 363 km i Mali 1062 km na shodi z Kot d Ivuarom 816 km na pivdni z Liberiyeyu 590 km Syerra Leone 794 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 4046 km Gvineya na zahodi omivayetsya vodami Atlantichnogo okeanu Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 320 km Karta Gvineyi vid OON angl Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Gvineyi ta SShA Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km Viklyuchna ekonomichna zona vstanovlena na vidstan 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya Krajni punkti Dokladnishe Chas Dokladnishe Chas u Gvineyi Chas u Gvineyi UTC0 2 godini riznici chasu z Kiyevom GeologiyaDokladnishe Geologiya Gvineyi Div takozh Gidrogeologiya Gvineyi Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Gvineyi Nadra Gvineyi bagati na ryad korisnih kopalin boksiti zaliznu rudu almazi zoloto uranovi rudi kam yanu sil Sejsmichnist Dokladnishe Vulkanizm Div takozh RelyefDokladnishe Seredni visoti 472 m najnizhcha tochka riven vod Atlantichnogo okeanu 0 m najvisha tochka gora Nimba 1752 m Relyef Gvineyi Gipsometrichna karta Gvineyi Suputnikovij znimok poverhni krayini Karta krayini angl Gora Nimba Uzberezhzhya Karta gvinejskogo uzberezhzhya Gvinejske uzberezhzhya Gvinejske uzberezhzhya Ostrovi Dokladnishe KlimatDokladnishe Teritoriya Gvineyi lezhit u subekvatorialnomu klimatichnomu poyasi Vlitku perevazhayut ekvatorialni povitryani masi vzimku tropichni Vlitku vitri dmut vid a vzimku do ekvatora Sezonni amplitudi temperaturi povitrya neznachni zimovij period ne nabagato proholodnishij za litnij U litno osinnij period z okeanu mozhut nadhoditi tropichni cikloni vdalini vid morya vzimku vidznachayetsya suhij sezon Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Gvineyi za Keppenom Klimatograma Konakri Gvineya ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 226 km Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 950 km zroshuvanih zemel Gidrografichna merezha Gvineyi Vodospadi Dubreka Ribolovlya na ozeri Selinya Kanali Vataba Richki Dokladnishe Richki krayini nalezhat basejnu Atlantichnogo okeanu Ozera Dokladnishe Bolota Dokladnishe Gruntovi vodiGruntiDokladnishe RoslinnistDokladnishe Zemelni resursi Gvineyi ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 58 1 orni zemli 11 8 bagatorichni nasadzhennya 2 8 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 43 5 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 26 5 inshe 15 4 Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe Zoogeografichno teritoriya krayini nalezhit do pivdenno zahidna chastina uzberezhzhya Gvinejskoyi zatoki do pivnichna i girska chastina do Div takozh Ptahi Gvineyi taOhorona prirodiDokladnishe Gvineya ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu MARPOL Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha suhi pilovi vitri harmatani dmut z Sahari v suhij sezon sprichinyayuchi znizhennya vologosti povitrya i znachne znizhennya vidimosti Sered ekologichnih problem varto vidznachiti znelisnennya nestacha resursiv pitnoyi vodi spustelyuvannya degradaciyu zemel i eroziyu gruntiv vnaslidok strimko zrostayuchogo naselennya primitivni tehnologiyi v girnictvi rujnuyut miscevi ekosistemi Fiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Gvineyi mozhna rozdiliti na 4 rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Nizhnya Gvineya Roztashovana na zahodi krayini Nizhnij abo Primorskij region Rajon tovarno eksportnogo zemlerobstva Serednya Gvineya Richki Kogon i yaki prorizuyut nizovinu berut pochatok v glibokih dolinah drugogo rajonu Serednoyi Gvineyi Tut piskovikovij masiv Dzhallon z vershinami 1200 1400 m peretinaye krayinu z pivnochi na pivden Najvisha tochka plato gora 1538 m Serednya Gvineya vidriznyayetsya perevazhannyam landshaftu savan v samih visokih miscyah ye girski luki Verhnya Gvineya Na shid vid masivu Dzhallon na rivninah v basejni verhnoyi techiyi r Niger roztashovana Verhnya Gvineya Ce rajon savan Lisova Gvineya roztashovana na pivdennomu shodi krayini zajmaye chastinu Gvinejskoyi visochini z nevelikimi masivami ostancevih gir Tut poblizu kordonu z Liberiyeyu v gorah roztashovana najvisha tochka Gvineyi 1752 m U comu rajoni fon skladayut savani v deyakih miscevostyah osoblivo po dolinah richok zbereglisya tropichni lisi Div takozh Div takozhZahidna Afrika Verhnya GvineyaPrimitkiGuinea Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 Pospelov E M 2005 Atlas svitu 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 7 July Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Gvineya Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Afrika fiziko geografichnij naris vid 2 ge pererob i dop K Radyanska shkola 1957 232 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Gvineya Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Fizichna geografiya materikiv i okeaniv Afrika navch metod posibnik L Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2017 184 s ISBN 978 617 10 0374 3 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Gvineya Afrika enciklopedicheskij spravochnik v 2 h tt gl red A A Gromyko M Sovetskaya enciklopediya 1986 T 1 A K 671 s ros Babaev A G Drozdov N N Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Afrika M Progress 1976 288 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Yuzhnaya Amerika Afrika Avstraliya i Okeaniya Antarktida 4 e pererab M Prosveshenie 1986 269 s ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Pospelov E M Geograficheskie nazvaniya mira Toponimicheskij slovar M AST 2005 ros Gvineya Strany Afriki Politiko ekonomicheskij spravochnik red V Rumyancev M Izdatelstvo politicheskoj literatury 1969 318 s ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya GvineyiVikishovishe Atlas Gvineyi Karti Gvineyi angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Guinea angl arh 20 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 7 July Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Gvineyu ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Gvineyi