Бангладеш — південноазійська країна, що знаходиться в дельті Гангу і Брахмапутри . Загальна площа країни 143 998 км² (95-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 130 170 км², а на поверхню внутрішніх вод — 18 290 км². Площа країни у 4 рази менша ніж площа України.
Географія Бангладеш | |
---|---|
Географічне положення Бангладеш | |
Географічне положення | |
Континент | Азія |
Регіон | Південна Азія |
Координати | 24°00′ пн. ш. 90°00′ сх. д. / 24.000° пн. ш. 90.000° сх. д. |
Територія | |
Площа | 143 998 км² (95-те) |
• суходіл | 93 % |
• води | 7 % |
Морське узбережжя | 580 км |
Державний кордон | 4413 км |
Рельєф | |
Тип | низовинний |
Найвища точка | гора (1230 м) |
Найнижча точка | Індійський океан (0 м) |
Клімат | |
Тип | субекваторіальний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Мегна (264 км² км) |
Найбільше озеро | озеро Каптай (184 км² км²) |
Інше | |
Природні ресурси | вуглеводні, родючі ґрунти, деревина, кам'яне вугілля |
Стихійні лиха | посухи, тропічні циклон, повіді |
Екологічні проблеми | забруднення вод арсеном, дефіцит прісної води, деградація ґрунтів |
Назва
Офіційна назва — Народна Республіка Бангладеш, Бангладеш (бенг. গণপ্রজাতন্ত্রী বাংলাদেশ — Гана Праджтантрі Бангладеш). Назва країни перекладається з бенгальської як «бангла» — бенгальський народ і «деш» — країна, тобто країна бенгальців. Після Другої світової війни Індія була розділена за релігійною ознакою, таким чином індуїсти західної частини Бенгалії залишились в Індії, а мусульманські території увійшли до новоствореної держави Пакистан як провінція Східний Пакистан. 1971 року було проголошено незалежність Східного Пакистану від Західного.
Історія дослідження території
Географічне положення
Бангладеш — південноазійська країна, що межує з двома іншими країнами: на сході — з М'янмою (спільний кордон — 271 км), на півночі і заході — з Індією (4142 км). Загальна довжина державного кордону — 4413 км. Країна простягнулася з півночі на південь на 820 км і зі сходу на захід на 600 км. Бангладеш на півдні омивається водами Бенгальської затоки Індійського океану. Загальна довжина морського узбережжя 580 км.
- Карта Бангладеш від ООН (англ.)
- Порівняння розмірів території Бангладеш та США
- Карта системи колишніх анклавів Куч-Бехар
- Колишні наділи-анклави Куч-Бехар
Донедавна Бангладеш мав безліч анклавів й ексклавів на північному кордоні з Індією в регіоні Куч-Бехар, навіть третього порядку. Питання було вирішене внесенням поправок до конституції Індії і 31 липня 2015 року держави обмінялись територіями, у наслідок чого Бангладеш додатково отримав 40 км².
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 18 морських миль (33,3 км). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — до визначених меж підводної окраїни материка.
← | Індія | → |
Індія | Індія | |
← | Бенгальська затока | М'янма |
Крайні пункти
Час
Геологія
Більша частина території — це алювіальні відклади східної частини . На південному сході невисокі гори складені вапняком і сланцями.
Корисні копалини
Надра Бангладеш багаті на ряд корисних копалин: кам'яне вугілля (провінція Читтагонг), природного газу (провінція Сілхет), залізної руди, каоліну, торфу, будівельних матеріалів ()..
Сейсмічність
Рельєф
Середні висоти — 85 м; найнижча точка — рівень вод Індійського океану (0 м); найвища точка — гора (1230 м). Більша частина території країни лежить у східній частині алювіальної Індо-Гангської рівнини, в дельті Гангу, Брахмапутри і Мегхни (Ямуна), яка майже щороку затоплюється. Рельєф країни сформувався під впливом діяльності вод великих річок, їхніх рукавів та приток.
Низовина в прибережних районах розчленована численними рукавами й протоками, середні висоти від 1-3 до 20-40 м над рівнем моря. Підвищені межиріччя («доаби») розчленовані заболоченими старицями («бхілі»). На південному заході країни знаходяться широкі мангрові болота Сундарбан площею 27 тис. км².
- Рельєф Бангладеш
- Гіпсометрична карта Бангладеш
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Карта країни (англ.)
Хоча північно-західні райони Бангладеш (межиріччя Гангу і Брахмапутри) займають дещо вище положення, максимальні позначки поверхні не перевищують 90 м. Тут в умовах пологого схилу місцевості на півдні переважають ерозійно-акумулятивні форми рельєфу. Уздовж північного кордону з Індією лежать невисокі , відносна висота яких не перевищує 30 м.
На південному сході Бангладеш з північного заходу на південний схід простяглися глибоко розчленовані західні хребти (60—300 м) і (, 957 м), що займають менше десятої частини площі країни. Найвища точка країни — гора (офіційна висота — 1230 м, виміряна — 986 м) у хребті . За іншими даними найвищою вершиною країни є (Сака-Хафонг) на кордоні з М'янмою — 1052 м.
- На вершині Кеокрадонгу
- Моудок-Муал
- Пляж Кокс-Базар
Узбережжя
Бангладеш омивається на півдні водами Бенгальської затоки Індійського океану. Загальна протяжність узбережжя складає 580 км. Узбережжя являє собою дельту Гангу з численними рукавами, мілинами, намивними островами («чарами») у західній частині. Центральна частина узбережжя — це естуарій головного русла Гангу. У південно-східній частині узбережжя країни знаходиться найдовший в світі піщаний пляж (125 км) — Кокс-Базар, що закінчується півостровом (Текнаф).
Острови
Усі острови Бангладешу можна умовно розділити на 3 групи:
- острови західного узбережжя:
- , , , , , , , , , , , , , ;
- острови головного естуарію Гангу:
- острови східного узбережжя:
- Сент-Мартінс — найпівденніший острів, , , , , .
Більшість островів перших двох груп є алювіальними наносами дельти Гангу та його численних рукавів, тому обриси й площа островів мають мінливий характер.
- Ніджхум-Двіп
- Сандвіп
- Сандвіп з космосу
- Сент-Мартінс
- Чхера
У 1970 році після проходження циклону Бхола виник спірний острів на кордоні з Індією площею 0,25 га — (бенг. দক্ষিণ তালপট্টি দ্বীপ), або Нью-Мур (гінді दक्षिण तालपटि द्वीप), який у березні 2010 року був розмитий водними потоками — суперечка вирішилась. 1861 року внаслідок землетрусу зник острів Бхолар-Двіп, що знаходився у західній групі між півостровом і островом Сент-Мартінс.
Клімат
Територія Бангладеш лежить у субекваторіальному кліматичному поясі. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Зволоження достатнє. У літньо-осінній період з морів та океанів часто надходять руйнівні тропічні циклони. Зими м'які, сухі і сонячні (листопад-квітень), літо спекотне, дощове (травень-жовтень). Середні добові температури січня коливаються в діапазоні +15…+25 °C, квітня (найтепліший місяць) — +25…+34°C. Опадів 1500-3000 мм на рік, максимум з травня по жовтень. У сухий сезон (20 % річних опадів), з листопада по лютий або березень, східні райони країни зазвичай отримують менше 180 мм атмосферних опадів, на північному заході їх випадає менше 75 мм. Головна пора сільськогосподарських робіт. З квітня по травень — сезон «малих дощів», дуже необхідних селянам, які готуються до оранки для раннього посіву осіннього рису аусу й головної ринкової культури — джуту. У цей сезон кількість опадів на сході Бангладеш перевищує 380 мм, середньодобові мінімальні температури становлять 21-26 °C, максимальні — 32 °C. Власне дощовий період триває з червня по жовтень, коли мусонний повітряний потік приходить з боку Бенгальської затоки й приносить більше 1270 мм, за добу випадає до 25 мм. Температурний режим досить стабільний: повітря, як правило, не прогрівається вище 31 °C. Вночі можуть бути значні похолодання — до 6 °C.
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Бангладеш (за Кеппеном)
Прибережні округи Бангладеш, які здебільшого прилягають до естуарію Мегхни, потерпають від тропічних циклонів, що призводять до масової загибелі людей і значних матеріальних збитків. Великих збитків завдають повені улітку під час танення снігів у Гімалаях. Меншої шкоди завдають бурі з градом, які найчастіше трапляються у березні-квітні, та урагани.
Бангладеш є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 1227 км³. Річкова сітка дуже густа, річки повноводні. На річках часто бувають поводі, які завдають значних руйнувань. Рельєф країни сформувався під впливом діяльності вод річок, їх рукавів та приток. Уздовж берегів річок, які утворюють багаторукавну дельту Гангу, простяглися прируслові дюни (вали), зовнішні схили яких спускаються до заболочених і насичених вологою заплавних низин. Хоча вода виходить за межі дюн лише в пік повеней, вона може триматися в пониженнях рельєфу протягом всього року. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 53 тис. км² зрошуваних земель.
- Гідрографічна мережа Бангладеш
- Річка Брахмапутра
- Сундарбан з космосу
Річки
Річки країни (понад 700) належать басейну Бенгальської затоки Індійського океану. Більшість з них належать до системи Ганг—Брахмапутра. Загальна протяжність водних шляхів в країні становить понад 24 тис. км. Живлення річок — мішане, сніжно-дощове. Для рівнинних річок не рідка біфуркація. Під час повені Падма, Джамуна та інші річки часто змінюють русла. Це нерідко призводить до розмиву сільськогосподарських угідь і утворення нових піщаних островів («чарів») у широких руслах мігруючих водотоків.
Головний рукав Гангу, Падма, перетинає країну від західного кордону в південно-східному напрямку. Після злиття з головним рукавом Брахмапутри, Джамуною, їх об'єднаний потік (Падма) також рухається на південний схід, до злиття з Мегхною. Вже під цією назвою річка впадає в Бенгальську затоку, як і протоки Ганга, що течуть від Падми безпосередньо на південь: , , , , , , .
На північному-заході до Джамуни несуть свої води її праві притоки: , , Тіста. А на північному сході до Мегхни — , .
Головні річки південного-сходу, та Гумті, беруть свій початок в горах Індії на сході й течуть на захід.
Озера
На південному сході Бангладеш в регіоні Читтагонг споруджено кілька ГЕС, зокрема перша з них — у середній течії головної річки регіону — .
Болота
Ґрунтові води
Ґрунти
На більшій частині території Бангладеш поширені різноманітні родючі алювіальні ґрунти, подекуди — червоноземи й жовтоземи. У межах височин і на давньому плейстоценовому алювію домінують глинясті латеритні ґрунти (так званий ), які в спекотний сезон дуже ущільнюються. У дельтових районах в результаті дії морських припливів поширені засолені глинисті важкі ґрунти. З боку Бенгальської затоки їх оточує смуга легких . У порівняно великих пониженнях рельєфу переважають ґрунти важкого механічного складу. Алювіальні ґрунти мають супісчаний і піщаний склад у долинах річок Брахмапутри, Мегхни і Тісти, глинистий — у басейні Гангу. На сході країни біля підніжжя крутосхилих гір на грубощебнистих наносах і на мілкоземі сформувалися .
Рослинність
У Бангладеш переважає культурний ландшафт, природна рослинність збереглася лише в декількох районах. Природна рослинність представлена вічнозеленими субекваторіальними лісами, мангровими заростями вздовж річок і саваною на височинах.
У вологих дощових лісах поширені такі цінні породи, як тикове і сандалове дерева, (до 60 м), манго, камфорні, . Ліани завдовжки 100 м, численні епіфіти роблять такі ліси важкодоступними.
У горах Лушай і Читтагонг ростуть вологі тропічні вічнозелені і мусонні ліси, які скидають листя в суху пору року.
Мангрові ліси поширені в Сундарбані на південному заході країни, там домінує дерево .
У низинах гір, де практикується перекладне землеробство, ліси змінюються бамбуковими джунглями.
Земельні ресурси Бангладеш (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 70,1 %,
- орні землі — 59 %,
- багаторічні насадження — 6,5 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 4,6 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 11,1 %;
- інше — 18,8 %.
Тваринний світ
зоогеографічно територія країни належить до Індо-малайської області, більша частина до , східна — до . На південному сході мешкають дикі слони, зустрічаються носороги, леопарди, шакали, та індійський замбар, дикі кабани; багато мавп, кажанів, видр, мангустів, землерийок, пацюків і звичайних мишей. У лісах іноді зустрічається бенгальський тигр (королівський).
У Бангладеш безліч видів птахів (павичі, фазани, куріпки, качки, папуги, та ін.).
З плазунів водяться змії, у тому числі кобри і крайти, а також ящірки, включаючи геконів. У прибережних водах Сундарбану водяться крокодили-гавіали. З земноводних зустрічаються саламандри і жаби.
- Індійський слон
- Індійський носоріг
- Бенгальський тигр
- Буйвіл
Охорона природи
Через значну густоту населення (приблизне населення Росії на території меншій ніж острів Велика Британія) в країні майже не залишилось ділянок з первісною рослинністю, не перетвореними ландшафтами. Але усе ж таки вони є й узяті під охорону держави, здебільшого на півдні та островах. Найбільшою заповідною територією держави (6 тис. км²) є заповідний мангровий ліс Сундарбану на південному-заході. 1992 року його включено до Рамсарського списку водно-болотяних угідь, а у 1997 році, разом з індійською частиною, Сундарбан (бенг. সুন্দরবন; англ. Sundarbans) оголошено Світовою спадщиною ЮНЕСКО.
На південному заході в Читтагонзі засновані національні парки (бенг. কাপ্তাই জাতীয় উদ্যান), на правому березі річки Карнапулі; (бенг. হিমছড়ি জাতীয় উদ্যান) у Кокс-Базарі; поряд, на півострові Наф, заповідник (бенг. টেকনাফ বন্যপ্রানী অভয়ারণ্য) площею 116 км².
У центральній частині країни національні парки (бенг. ভাওয়াল জাতীয় উদ্যান) площею 50 км² і (бенг. জাতীয় উদ্যান). На півночі — заповідник площею 95 км², що входить до Рамсарського списку. На південному сході країни розташований невеликий Національний парк Лавачара.
- Національні парки Бангладеш
- Мангри Сундарбану
- Нацпарк Гімчарі
- Нацпарк Бхавал
- Нацпарк Лавачара
Бангладеш є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- (MARPOL),
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:
- посухи;
- Прибережні округи Бангладеш, які здебільшого прилягають до естуарію Мегхни, потерпають від тропічних циклонів, що призводять до масової загибелі людей і значних матеріальних збитків. Так, наприклад, від припливу під час Бхолійського циклону в листопаді 1970 року загинуло кількасот тисяч людей.
- Значна частина території країни стає важкодоступною через повіді та з Бенгальської затоки під час сезону мусонів. Регулярно затоплюються під час повеней значні території регіонів Дака, Барісал і Кхулна у центральній частині Бангладеш, де алювіальні ґрунти, що збагачуються мулом під час повеней, характеризуються високою природною родючістю. Під час повені Падма, Джамуна та інші річки часто змінюють русла. Особливо потужна повінь сталася 1998 року, коли затоплено було третину території країни (що також призвело до спалаху епідемій).
На більшій частині території країни ліси давно знищені, і на цьому місці переважають сільськогосподарські угіддя.
- Наслідки тропічного циклону
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- велику долю населення, що не має власної землі;
- більшість населення живе на періодично затоплюваних територіях;
- забруднення вод пестицидами становить суттєву загрозу для рибних ресурсів;
- ґрунтові води забруднені миш'яком з природного походження;
- дефіцит питної води в центральних і північних районах через зниження рівня ґрунтових вод;
- деградацію і ерозію ґрунтів;
- знеліснення;
- значне перенаселення.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Бангладеш можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом.
Див. також
Примітки
- Бангладеш // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Bangladesh, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Атлас світу, 2005.
- (англ.) Suvojit Bagchi Land pact rollout in next 11 months. — The Hindu, 13 червня 2015 року.
- (англ.) Shoaib Daniyal India-Bangla land swap: was the world's strangest border created by a game of chess? — Scroll.in, 8 травня 2015 року.
- (англ.) Indrani Amarami Border deal will control infiltration from Bangladesh. — Rediff.com, 5 червня 2015 року.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 26 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- (рос.) Пакистан // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1961. — Т. 2 : Евлах — Миллибар. — 592 с.
- Бангладеш // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- (англ.) Keokradong, Banglatrek. [ 25 липня 2011 у Wayback Machine.] — Banglatrek.org
- (англ.) Bao-Rong Lu, Generai information of the areas visited and the collecting routes,[недоступне посилання з квітня 2019] A Report On BRRI-IRRI Cooperative Collection of Wild Oryza Species In Bangladesh, page 5, International Rice Research Institute, 1998.
- (англ.) Kara Gilmour New Moore Island Sinks From Global Warming. [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] — Newsoxy, 11 вересня 2012 року.
- (англ.) Moinul Hoque Chowdhury. St Martin's treasure at risk. [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] — IOSEA Marine Turtle MoU Secretariat, c/o UNEP Regional Office for Asia and the Pacific, United Nations Building, Rajdamnern Nok Avenue, Bangkok, 10200, Thailand.
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- (англ.) River and Drainage System. [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] — Banglapedia: National Encyclopedia of Bangladesh. Banglapedia, 2012.
- (англ.) The Sundarbans — World Heritage Centre. The List.
- (англ.) Sundarbans Reserved Forest. — Ramsar Sites Information Service.
- (англ.) Tanguar Haor. — Ramsar Sites Information Service.
- Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Бангладеш // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2009. — Т. 1. : Азія. — 643 с. — .
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
- (англ.) Rashid, Haroun Er. Geography of Bangladesh. — Dhaka, Bangladesh : University Press, 1991. — .
Російською
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Бангладеш // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
- (рос.) Азия. — М. : Прогресс, 1982. — 316 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Тринич Ф. А. Восточный Пакистан. — М., 1959.
- (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Бангладеш |
- Вікісховище : Атлас Бангладеш.
- Карти Бангладеш : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Bangladesh : ( )[англ.] : [арх. 26 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 26 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Бангладеш : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Бангладеш.
- (англ.) Banglapedia [ 15 травня 2020 у Wayback Machine.] — національна енциклопедія Бенгладеш.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bangladesh pivdennoazijska krayina sho znahoditsya v delti Gangu i Brahmaputri Zagalna plosha krayini 143 998 km 95 te misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 130 170 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 18 290 km Plosha krayini u 4 razi mensha nizh plosha Ukrayini Geografiya BangladeshGeografichne polozhennya BangladeshGeografichne polozhennyaKontinentAziyaRegionPivdenna AziyaKoordinati24 00 pn sh 90 00 sh d 24 000 pn sh 90 000 sh d 24 000 90 000TeritoriyaPlosha143 998 km 95 te suhodil93 vodi7 Morske uzberezhzhya580 kmDerzhavnij kordon4413 kmRelyefTipnizovinnijNajvisha tochkagora 1230 m Najnizhcha tochkaIndijskij okean 0 m KlimatTipsubekvatorialnijVnutrishni vodiNajdovsha richkaMegna 264 km km Najbilshe ozeroozero Kaptaj 184 km km InshePrirodni resursivuglevodni rodyuchi grunti derevina kam yane vugillyaStihijni lihaposuhi tropichni ciklon povidiEkologichni problemizabrudnennya vod arsenom deficit prisnoyi vodi degradaciya gruntivNazvaOficijna nazva Narodna Respublika Bangladesh Bangladesh beng গণপ রজ তন ত র ব ল দ শ Gana Pradzhtantri Bangladesh Nazva krayini perekladayetsya z bengalskoyi yak bangla bengalskij narod i desh krayina tobto krayina bengalciv Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Indiya bula rozdilena za religijnoyu oznakoyu takim chinom induyisti zahidnoyi chastini Bengaliyi zalishilis v Indiyi a musulmanski teritoriyi uvijshli do novostvorenoyi derzhavi Pakistan yak provinciya Shidnij Pakistan 1971 roku bulo progolosheno nezalezhnist Shidnogo Pakistanu vid Zahidnogo Istoriya doslidzhennya teritoriyiGeografichne polozhennyaBangladesh pivdennoazijska krayina sho mezhuye z dvoma inshimi krayinami na shodi z M yanmoyu spilnij kordon 271 km na pivnochi i zahodi z Indiyeyu 4142 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 4413 km Krayina prostyagnulasya z pivnochi na pivden na 820 km i zi shodu na zahid na 600 km Bangladesh na pivdni omivayetsya vodami Bengalskoyi zatoki Indijskogo okeanu Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 580 km Karta Bangladesh vid OON angl Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Bangladesh ta SShA Karta sistemi kolishnih anklaviv Kuch Behar Kolishni nadili anklavi Kuch Behar Donedavna Bangladesh mav bezlich anklaviv j eksklaviv na pivnichnomu kordoni z Indiyeyu v regioni Kuch Behar navit tretogo poryadku Pitannya bulo virishene vnesennyam popravok do konstituciyi Indiyi i 31 lipnya 2015 roku derzhavi obminyalis teritoriyami u naslidok chogo Bangladesh dodatkovo otrimav 40 km Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km Prilegla zona sho primikaye do teritorialnih vod v yakij derzhava mozhe zdijsnyuvati kontrol neobhidnij dlya zapobigannya porushen mitnih fiskalnih immigracijnih abo sanitarnih zakoniv prostyagayetsya na 18 morskih mil 33 3 km Viklyuchna ekonomichna zona vstanovlena na vidstan 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya Kontinentalnij shelf do viznachenih mezh pidvodnoyi okrayini materika Indiya Indiya Indiya Bengalska zatoka M yanma Krajni punkti Dokladnishe Chas Dokladnishe UTC 6 4 godini riznici chasu z Kiyevom GeologiyaDokladnishe Bilsha chastina teritoriyi ce alyuvialni vidkladi shidnoyi chastini Na pivdennomu shodi nevisoki gori skladeni vapnyakom i slancyami Div takozh Korisni kopalini Dokladnishe Nadra Bangladesh bagati na ryad korisnih kopalin kam yane vugillya provinciya Chittagong prirodnogo gazu provinciya Silhet zaliznoyi rudi kaolinu torfu budivelnih materialiv Sejsmichnist Dokladnishe RelyefDokladnishe Seredni visoti 85 m najnizhcha tochka riven vod Indijskogo okeanu 0 m najvisha tochka gora 1230 m Bilsha chastina teritoriyi krayini lezhit u shidnij chastini alyuvialnoyi Indo Gangskoyi rivnini v delti Gangu Brahmaputri i Meghni Yamuna yaka majzhe shoroku zatoplyuyetsya Relyef krayini sformuvavsya pid vplivom diyalnosti vod velikih richok yihnih rukaviv ta pritok Nizovina v priberezhnih rajonah rozchlenovana chislennimi rukavami j protokami seredni visoti vid 1 3 do 20 40 m nad rivnem morya Pidvisheni mezhirichchya doabi rozchlenovani zabolochenimi staricyami bhili Na pivdennomu zahodi krayini znahodyatsya shiroki mangrovi bolota Sundarban plosheyu 27 tis km Relyef Bangladesh Gipsometrichna karta Bangladesh Suputnikovij znimok poverhni krayini Karta krayini angl Hocha pivnichno zahidni rajoni Bangladesh mezhirichchya Gangu i Brahmaputri zajmayut desho vishe polozhennya maksimalni poznachki poverhni ne perevishuyut 90 m Tut v umovah pologogo shilu miscevosti na pivdni perevazhayut erozijno akumulyativni formi relyefu Uzdovzh pivnichnogo kordonu z Indiyeyu lezhat nevisoki vidnosna visota yakih ne perevishuye 30 m Na pivdennomu shodi Bangladesh z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid prostyaglisya gliboko rozchlenovani zahidni hrebti 60 300 m i 957 m sho zajmayut menshe desyatoyi chastini ploshi krayini Najvisha tochka krayini gora oficijna visota 1230 m vimiryana 986 m u hrebti Za inshimi danimi najvishoyu vershinoyu krayini ye Saka Hafong na kordoni z M yanmoyu 1052 m Na vershini Keokradongu Moudok Mual Plyazh Koks Bazar Uzberezhzhya Bangladesh omivayetsya na pivdni vodami Bengalskoyi zatoki Indijskogo okeanu Zagalna protyazhnist uzberezhzhya skladaye 580 km Uzberezhzhya yavlyaye soboyu deltu Gangu z chislennimi rukavami milinami namivnimi ostrovami charami u zahidnij chastini Centralna chastina uzberezhzhya ce estuarij golovnogo rusla Gangu U pivdenno shidnij chastini uzberezhzhya krayini znahoditsya najdovshij v sviti pishanij plyazh 125 km Koks Bazar sho zakinchuyetsya pivostrovom Teknaf Ostrovi Dokladnishe Usi ostrovi Bangladeshu mozhna umovno rozdiliti na 3 grupi ostrovi zahidnogo uzberezhzhya ostrovi golovnogo estuariyu Gangu beng ভ ল najbilshij ostriv derzhavi 1441 km beng ভ ল drugij za rozmirami ostriv derzhavi 762 km 371 km ostrovi shidnogo uzberezhzhya Sent Martins najpivdennishij ostriv Bilshist ostroviv pershih dvoh grup ye alyuvialnimi nanosami delti Gangu ta jogo chislennih rukaviv tomu obrisi j plosha ostroviv mayut minlivij harakter Ostrovi Bangladesh Nidzhhum Dvip Sandvip Sandvip z kosmosu Sent Martins Chhera U 1970 roci pislya prohodzhennya ciklonu Bhola vinik spirnij ostriv na kordoni z Indiyeyu plosheyu 0 25 ga beng দক ষ ণ ত লপট ট দ ব প abo Nyu Mur gindi दक ष ण त लपट द व प yakij u berezni 2010 roku buv rozmitij vodnimi potokami superechka virishilas 1861 roku vnaslidok zemletrusu znik ostriv Bholar Dvip sho znahodivsya u zahidnij grupi mizh pivostrovom i ostrovom Sent Martins KlimatDokladnishe Teritoriya Bangladesh lezhit u subekvatorialnomu klimatichnomu poyasi Vlitku perevazhayut ekvatorialni povitryani masi vzimku tropichni Vlitku vitri dmut vid a vzimku do ekvatora Sezonni amplitudi temperaturi povitrya neznachni zimovij period ne nabagato proholodnishij za litnij Zvolozhennya dostatnye U litno osinnij period z moriv ta okeaniv chasto nadhodyat rujnivni tropichni cikloni Zimi m yaki suhi i sonyachni listopad kviten lito spekotne doshove traven zhovten Seredni dobovi temperaturi sichnya kolivayutsya v diapazoni 15 25 C kvitnya najteplishij misyac 25 34 C Opadiv 1500 3000 mm na rik maksimum z travnya po zhovten U suhij sezon 20 richnih opadiv z listopada po lyutij abo berezen shidni rajoni krayini zazvichaj otrimuyut menshe 180 mm atmosfernih opadiv na pivnichnomu zahodi yih vipadaye menshe 75 mm Golovna pora silskogospodarskih robit Z kvitnya po traven sezon malih doshiv duzhe neobhidnih selyanam yaki gotuyutsya do oranki dlya rannogo posivu osinnogo risu ausu j golovnoyi rinkovoyi kulturi dzhutu U cej sezon kilkist opadiv na shodi Bangladesh perevishuye 380 mm serednodobovi minimalni temperaturi stanovlyat 21 26 C maksimalni 32 C Vlasne doshovij period trivaye z chervnya po zhovten koli musonnij povitryanij potik prihodit z boku Bengalskoyi zatoki j prinosit bilshe 1270 mm za dobu vipadaye do 25 mm Temperaturnij rezhim dosit stabilnij povitrya yak pravilo ne progrivayetsya vishe 31 C Vnochi mozhut buti znachni poholodannya do 6 C Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Bangladesh za Keppenom Priberezhni okrugi Bangladesh yaki zdebilshogo prilyagayut do estuariyu Meghni poterpayut vid tropichnih cikloniv sho prizvodyat do masovoyi zagibeli lyudej i znachnih materialnih zbitkiv Velikih zbitkiv zavdayut poveni ulitku pid chas tanennya snigiv u Gimalayah Menshoyi shkodi zavdayut buri z gradom yaki najchastishe traplyayutsya u berezni kvitni ta uragani Bangladesh ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 1227 km Richkova sitka duzhe gusta richki povnovodni Na richkah chasto buvayut povodi yaki zavdayut znachnih rujnuvan Relyef krayini sformuvavsya pid vplivom diyalnosti vod richok yih rukaviv ta pritok Uzdovzh beregiv richok yaki utvoryuyut bagatorukavnu deltu Gangu prostyaglisya priruslovi dyuni vali zovnishni shili yakih spuskayutsya do zabolochenih i nasichenih vologoyu zaplavnih nizin Hocha voda vihodit za mezhi dyun lishe v pik povenej vona mozhe trimatisya v ponizhennyah relyefu protyagom vsogo roku Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 53 tis km zroshuvanih zemel Gidrografichna merezha Bangladesh Richka Brahmaputra Sundarban z kosmosu Richki Dokladnishe Richki Bangladesh Richki krayini ponad 700 nalezhat basejnu Bengalskoyi zatoki Indijskogo okeanu Bilshist z nih nalezhat do sistemi Gang Brahmaputra Zagalna protyazhnist vodnih shlyahiv v krayini stanovit ponad 24 tis km Zhivlennya richok mishane snizhno doshove Dlya rivninnih richok ne ridka bifurkaciya Pid chas poveni Padma Dzhamuna ta inshi richki chasto zminyuyut rusla Ce neridko prizvodit do rozmivu silskogospodarskih ugid i utvorennya novih pishanih ostroviv chariv u shirokih ruslah migruyuchih vodotokiv Golovnij rukav Gangu Padma peretinaye krayinu vid zahidnogo kordonu v pivdenno shidnomu napryamku Pislya zlittya z golovnim rukavom Brahmaputri Dzhamunoyu yih ob yednanij potik Padma takozh ruhayetsya na pivdennij shid do zlittya z Meghnoyu Vzhe pid ciyeyu nazvoyu richka vpadaye v Bengalsku zatoku yak i protoki Ganga sho techut vid Padmi bezposeredno na pivden Na pivnichnomu zahodi do Dzhamuni nesut svoyi vodi yiyi pravi pritoki Tista A na pivnichnomu shodi do Meghni Golovni richki pivdennogo shodu ta Gumti berut svij pochatok v gorah Indiyi na shodi j techut na zahid Ozera Dokladnishe Na pivdennomu shodi Bangladesh v regioni Chittagong sporudzheno kilka GES zokrema persha z nih u serednij techiyi golovnoyi richki regionu Bolota Dokladnishe Gruntovi vodiGruntiDokladnishe Na bilshij chastini teritoriyi Bangladesh poshireni riznomanitni rodyuchi alyuvialni grunti podekudi chervonozemi j zhovtozemi U mezhah visochin i na davnomu plejstocenovomu alyuviyu dominuyut glinyasti lateritni grunti tak zvanij yaki v spekotnij sezon duzhe ushilnyuyutsya U deltovih rajonah v rezultati diyi morskih pripliviv poshireni zasoleni glinisti vazhki grunti Z boku Bengalskoyi zatoki yih otochuye smuga legkih U porivnyano velikih ponizhennyah relyefu perevazhayut grunti vazhkogo mehanichnogo skladu Alyuvialni grunti mayut supischanij i pishanij sklad u dolinah richok Brahmaputri Meghni i Tisti glinistij u basejni Gangu Na shodi krayini bilya pidnizhzhya krutoshilih gir na gruboshebnistih nanosah i na milkozemi sformuvalisya RoslinnistDokladnishe U Bangladesh perevazhaye kulturnij landshaft prirodna roslinnist zbereglasya lishe v dekilkoh rajonah Prirodna roslinnist predstavlena vichnozelenimi subekvatorialnimi lisami mangrovimi zarostyami vzdovzh richok i savanoyu na visochinah U vologih doshovih lisah poshireni taki cinni porodi yak tikove i sandalove dereva do 60 m mango kamforni Liani zavdovzhki 100 m chislenni epifiti roblyat taki lisi vazhkodostupnimi U gorah Lushaj i Chittagong rostut vologi tropichni vichnozeleni i musonni lisi yaki skidayut listya v suhu poru roku Mangrovi lisi poshireni v Sundarbani na pivdennomu zahodi krayini tam dominuye derevo U nizinah gir de praktikuyetsya perekladne zemlerobstvo lisi zminyuyutsya bambukovimi dzhunglyami Zemelni resursi Bangladesh ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 70 1 orni zemli 59 bagatorichni nasadzhennya 6 5 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 4 6 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 11 1 inshe 18 8 Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe zoogeografichno teritoriya krayini nalezhit do Indo malajskoyi oblasti bilsha chastina do shidna do Na pivdennomu shodi meshkayut diki sloni zustrichayutsya nosorogi leopardi shakali ta indijskij zambar diki kabani bagato mavp kazhaniv vidr mangustiv zemlerijok pacyukiv i zvichajnih mishej U lisah inodi zustrichayetsya bengalskij tigr korolivskij U Bangladesh bezlich vidiv ptahiv pavichi fazani kuripki kachki papugi ta in Z plazuniv vodyatsya zmiyi u tomu chisli kobri i krajti a takozh yashirki vklyuchayuchi gekoniv U priberezhnih vodah Sundarbanu vodyatsya krokodili gaviali Z zemnovodnih zustrichayutsya salamandri i zhabi Indijskij slon Indijskij nosorig Bengalskij tigr Bujvil Div takozh Ptahi Bangladesh taOhorona prirodiDokladnishe Cherez znachnu gustotu naselennya priblizne naselennya Rosiyi na teritoriyi menshij nizh ostriv Velika Britaniya v krayini majzhe ne zalishilos dilyanok z pervisnoyu roslinnistyu ne peretvorenimi landshaftami Ale use zh taki voni ye j uzyati pid ohoronu derzhavi zdebilshogo na pivdni ta ostrovah Najbilshoyu zapovidnoyu teritoriyeyu derzhavi 6 tis km ye zapovidnij mangrovij lis Sundarbanu na pivdennomu zahodi 1992 roku jogo vklyucheno do Ramsarskogo spisku vodno bolotyanih ugid a u 1997 roci razom z indijskoyu chastinoyu Sundarban beng স ন দরবন angl Sundarbans ogolosheno Svitovoyu spadshinoyu YuNESKO Na pivdennomu zahodi v Chittagonzi zasnovani nacionalni parki beng ক প ত ই জ ত য উদ য ন na pravomu berezi richki Karnapuli beng হ মছড জ ত য উদ য ন u Koks Bazari poryad na pivostrovi Naf zapovidnik beng ট কন ফ বন যপ র ন অভয রণ য plosheyu 116 km U centralnij chastini krayini nacionalni parki beng ভ ওয ল জ ত য উদ য ন plosheyu 50 km i beng জ ত য উদ য ন Na pivnochi zapovidnik plosheyu 95 km sho vhodit do Ramsarskogo spisku Na pivdennomu shodi krayini roztashovanij nevelikij Nacionalnij park Lavachara Nacionalni parki Bangladesh Mangri Sundarbanu Nacpark Gimchari Nacpark Bhaval Nacpark Lavachara Bangladesh ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Konvenciyi pro zaboronu vijskovogo vplivu na prirodne seredovishe ENMOD Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu MARPOL Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha posuhi Priberezhni okrugi Bangladesh yaki zdebilshogo prilyagayut do estuariyu Meghni poterpayut vid tropichnih cikloniv sho prizvodyat do masovoyi zagibeli lyudej i znachnih materialnih zbitkiv Tak napriklad vid priplivu pid chas Bholijskogo ciklonu v listopadi 1970 roku zaginulo kilkasot tisyach lyudej Znachna chastina teritoriyi krayini staye vazhkodostupnoyu cherez povidi ta z Bengalskoyi zatoki pid chas sezonu musoniv Regulyarno zatoplyuyutsya pid chas povenej znachni teritoriyi regioniv Daka Barisal i Khulna u centralnij chastini Bangladesh de alyuvialni grunti sho zbagachuyutsya mulom pid chas povenej harakterizuyutsya visokoyu prirodnoyu rodyuchistyu Pid chas poveni Padma Dzhamuna ta inshi richki chasto zminyuyut rusla Osoblivo potuzhna povin stalasya 1998 roku koli zatopleno bulo tretinu teritoriyi krayini sho takozh prizvelo do spalahu epidemij Na bilshij chastini teritoriyi krayini lisi davno znisheni i na comu misci perevazhayut silskogospodarski ugiddya Naslidki tropichnogo ciklonu Sered ekologichnih problem varto vidznachiti veliku dolyu naselennya sho ne maye vlasnoyi zemli bilshist naselennya zhive na periodichno zatoplyuvanih teritoriyah zabrudnennya vod pesticidami stanovit suttyevu zagrozu dlya ribnih resursiv gruntovi vodi zabrudneni mish yakom z prirodnogo pohodzhennya deficit pitnoyi vodi v centralnih i pivnichnih rajonah cherez znizhennya rivnya gruntovih vod degradaciyu i eroziyu gruntiv znelisnennya znachne perenaselennya Fiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Bangladesh mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Div takozhPivdenna Aziya IndostanPrimitkiBangladesh Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Bangladesh Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 Pospelov E M 2005 Atlas svitu 2005 angl Suvojit Bagchi Land pact rollout in next 11 months The Hindu 13 chervnya 2015 roku angl Shoaib Daniyal India Bangla land swap was the world s strangest border created by a game of chess Scroll in 8 travnya 2015 roku angl Indrani Amarami Border deal will control infiltration from Bangladesh Rediff com 5 chervnya 2015 roku Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 26 June Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku ros Pakistan Kratkaya geograficheskaya enciklopediya v 5 t gl red A A Grigorev i dr M Sovetskaya enciklopediya 1961 T 2 Evlah Millibar 592 s Bangladesh Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X angl Keokradong Banglatrek 25 lipnya 2011 u Wayback Machine Banglatrek org angl Bao Rong Lu Generai information of the areas visited and the collecting routes nedostupne posilannya z kvitnya 2019 A Report On BRRI IRRI Cooperative Collection of Wild Oryza Species In Bangladesh page 5 International Rice Research Institute 1998 angl Kara Gilmour New Moore Island Sinks From Global Warming 8 grudnya 2015 u Wayback Machine Newsoxy 11 veresnya 2012 roku angl Moinul Hoque Chowdhury St Martin s treasure at risk 8 grudnya 2015 u Wayback Machine IOSEA Marine Turtle MoU Secretariat c o UNEP Regional Office for Asia and the Pacific United Nations Building Rajdamnern Nok Avenue Bangkok 10200 Thailand Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku angl River and Drainage System 8 grudnya 2015 u Wayback Machine Banglapedia National Encyclopedia of Bangladesh Banglapedia 2012 angl The Sundarbans World Heritage Centre The List angl Sundarbans Reserved Forest Ramsar Sites Information Service angl Tanguar Haor Ramsar Sites Information Service Ramsar Sites Information Service angl 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Bangladesh Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Fizichna geografiya materikiv ta okeaniv pidruch dlya stud vish navch zakl u 2 t za red P G Shishenka K Vidavnictvo Kiyivskogo nac un t im T Shevchenka 2009 T 1 Aziya 643 s ISBN 978 966 439 257 7 Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 angl Rashid Haroun Er Geography of Bangladesh Dhaka Bangladesh University Press 1991 ISBN 984 05 1159 9 Rosijskoyu ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Evraziya Severnaya Amerika 4 e pererab M Prosveshenie 1986 417 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Bangladesh Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Aziya M Progress 1982 316 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Trinich F A Vostochnyj Pakistan M 1959 ros Geografiya pod red prof A P Gorkina M Rosmen Press 2006 624 s Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya ISBN 5 353 02443 5 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Bangladesh Vikishovishe Atlas Bangladesh Karti Bangladesh angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Bangladesh angl arh 26 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 26 June Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Bangladesh ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Bangladesh angl Banglapedia 15 travnya 2020 u Wayback Machine nacionalna enciklopediya Bengladesh