Гафі́з (Хафіз, Гафез, Гафіз Ширазький; літературний псевдонім Мохаммеда Шамседдіна або Шамс ад-діна Мухаммада; перс. خواجه شمسالدین محمد حافظ شیرازی; близько 1325, Шираз — 1389 чи 1390, там само) — перський і таджицький поет, народний співець.
Гафіз Ширазький | |
---|---|
перс. خواجه شمسالدین محمد حافظ شیرازی | |
Псевдо | حافظ |
Народився | 1325[1][2][3] Шираз, Музаффариди |
Помер | не раніше 1389 і не пізніше 1390 Шираз, імперія Тимуридів |
Поховання | d |
Країна | Музаффариди імперія Тимуридів |
Діяльність | поет, поет-пісняр, письменник |
Знання мов | перська, таджицька і арабська |
Напрямок | лірика |
Жанр | лірика |
Magnum opus | d |
Конфесія | іслам, сунізм і суфізм |
|
Улюбленими темами його газелей є віра, і викриття лицемірства. Його вплив на життя іранців можна знайти в читаннях Гафіза, часте покладання його віршів на перську традиційну музику, образотворче мистецтво і перську каліграфію. Його могила у Ширазі є шедевром іранської архітектури і популярна серед туристів. Адаптація, наслідування і переклади віршів Гафіза існують багатьма мовами світу.
Життєпис
Про життя Гафіза можна дізнатися не так з достеменних джерел, як з легенд і переказів, яких складено персами силу-силенну.
Родина й дитинство
Батько Шамс ад-діна Мухаммада Бахауддін(Гаафіз) був небагатим купцем родом з Ісфагана, займався у Шіразі дрібною торгівлею (торгував вугіллям) і згодом досяг деякого достатку. Він помер, коли Гаафіз ще був малям. Після батькової смерті поетові брати поділили між собою спадщину, покинувши напризволяще Гаафіза та матір. Щоб якось заробити на прожиття, хлопчик пішов у найми до сусідів , але незабаром покинув свою нелегку службу і взявся до виробництва дріжджів для однієї шіразької хлібопекарні. Це давало йому змогу вчитися й утримувати матір. Свій невеличкий прибуток майбутній поет розподіляв буцімто так: одну третину віддавав неньці, другу — жебракам, а решта йшла на плату вчителеві. Пекарня, якій юнак збував дріжджі, була своєрідним літературним клубом, де місцеві поети читали свої нові твори або проводили диспути на літературні теми. Тут почав віршувати і юний Гафіз.
Саме від батька, за переказами, малий Гафіз перейняв любов до декламування, і буцімто вже у 8 років вивчив Коран напам'ять, за що й отримав своє прізвисько гафіз, що означає людину, здатну напам'ять відтворити священну Книгу всіх мусульман цілком. Також змалку Гафіз захопився поезією Румі, Сааді, Аттара й Нізамі. У дитинстві працював у пекарні, проте поєднував роботу з навчанням у . Освіту Гафіз, ймовірно, отримав у медресе. Пізніше основу його заробітку становила плата за обрядове читання Корану та пожалування від покровителів.
Юначі роки й двірцеві покровителі
У 21-річному віці Гафіз став учнем Аттара в Ширазі. Вже тоді він складав вірші, ставши професійним поетом і декламувальником Корану при дворі Абу-Ісхака, увійшов до суфійського ордену Таріка. Історія зберегла легендарну зустріч Хафіза з Тимуром, яка на нинішній момент вважається реальною подією.
У 1333 році війська Мубариза Музаффара зайняли Шираз, і Гафіз почав складати пісні протесту замість романтичних віршів.
Після повалення й ув'язнення Мубариза його ж власним сином шахом Шуджа, Гафіз знову отримав посаду придворного поета. Однак невдовзі він відійшов від двору, відчувши небезпеку, й перебрався до Ісфахану.
Коли Гафізу було 52 роки, ширазький шах запропонував йому повернутися до двору.
Кілька разів поет отримував запрошення від іноземних володарів відвідати їх країни, проте поїздки так і не здійснилися. Його кликав до себе багдадський султан Ахмед ібн-Увейс Джалаір. В Індії його звали султан Бенгалу Гіясіддін та головний візир султана Махмуд Бахманн.
Сім'я та побут
Одружився Хафіз на схилі років, у нього народилося двоє дітей. Але обидва сини і дружина померли ще за життя поета. Є відомості, що молодший син Хафіза, Шах Нуман, переселився в Індію, в Бурханпур, а похований у Асіргархе. Жив Хафіз дуже бідно, відчуваючи постійні злидні.
Він написав багато знаменитих ліричних газелей — про любов, вини, красу природи та троянди. Завдяки цим віршам поет отримав прізвисько Шекерлеб («цукрові вуста»).
Смерть та пошанування поета його сучасниками
Помер Гафіз приблизно в 64 роки. Його поховали в саду Мусалла в Ширазі. По смерті Гафіза ортодоксальна мусульманська церква заборонила ховати його тіло в околицях Шіраза. Тільки втручання друзів залагодило справу. Усипальниця-мавзолей поета майже відразу стала місцем постійного паломництва охочих схилитися перед його могилою.
Приблизно через двадцять років після його смерті, спеціально для труни Гафіза була побудована гробниця в Ширазі. Свого нинішнього вигляду вона набула в тридцяті роки 20-го століття і була завершена французьким археологом і архітектором . На алебастровій гробниці розташована вигравірувана його віршами плита. Для багатьох іранців є місцем паломництва і однією з найвідвідуваніших пам'яток Ширазу.
Творчість
Гафіз був високоосвіченою людиною. Він залишив по собі чималу літературну спадщину, об'єднану за перським звичаєм у збірку, яку називають «Диваном». Сам він не збирав своїх поетичних творів — це зробив після смерті поета його шанувальник і шкільний товариш Мохаммед Гольандам (він же й особисто написав передмову та привідкрив деталі біографії друга). Канонізований збірник (диван) Гафіза донедавна налічував 693 поезії, з них 573 — газелі. Інші видання творів Гафіза, переважно індійські літографії, доводять число газелей до понад 700, хоча найновіші текстуально-філологічні дослідження і зменшили їх до 495.
Відтак, на сьогоднішній день, дослідниками життя та творчості Гафіза було досліджено й доведено, що поетична збірка «Диван» Хафіза включає 418 газелей (ліричних віршів), 5 великих касид (великих панегіриків), 29 кита (невеликих віршів), 41 рубаї (афористичний чотиривірші) і 3 месневі (героїко-романтичні поеми): «Дика лань», «Саки-наме» і «Моганні-наме»
Особливості газелей Гафіза
Вірші Гафіза, газелі, відрізняються незвичайною майстерністю форми і глибиною змісту. Газелі Гафіза складаються із двовіршів-бейтів, пов'язаних однією наскрізною римою. Кількість двовіршів у газелі, як правило, не перевищує десяти. Бейти, зазвичай, не зв'язані фабулою, найчастіше їх пов'язує тільки тема. У кінцевому бейті поет неодмінно називає свій літературний псевдонім.
Зазвичай газель складається з п'яти-семи двовіршів (бейтів). При цьому важливо те, що кожний двовірш висловлює закінчену думку, і, найчастіше, не має прямого зв'язку з іншими бейтами.
У цьому полягає відмінність східного вірша від класичного вірша європейського, в якому рядки міцно об'єднані однією думкою автора і логічно пов'язані між собою. В газелі такий логічний зв'язок не завжди видно, особливо для читача, який звик до поезії Заходу. Однак, кожна газель, особливо газель, створена майстром, являє собою непорушне єдине ціле. Для того, щоб сприйняти і усвідомити цю цілісність, потрібна уява, почуття і розум, коли переходячи від одного двовіршя до другого двовіршя, читач повинен відновити опущені автором зв'язки, й пройти свій шлях по асоціативному ланцюжку, що з'єднує бейти, і те, що цей ланцюжок може не збігтися з шляхом, яким йшов сам автор, лише робить вірш ціннішим, ближчим серцю кожного окремого читача. Це тим більш цінно, що об'єднуючим зв'язком газелей часто служать самі переживання читача, його стан душі, почуття підвладні лише його розуму (наче становлять певну медитативну форму). Але в своїй суті газелі Хафіза подібні рубаї Хаяма, сплавляються в собі розум і почуття. Розуміння суті газелі також необхідно для розуміння творчості Хафіза.
Взірці
Гафіза вважають автором сотень ліричних газелей, широко відомих як в Ірані й Таджикистані, так і за їхніми межами — про кохання, мирські насолоди, дружбу, красу природи, радість життя, страждання нерозділеного кохання, викриття лицемірства офіційної моралі — ось теми його творінь. Гафіз був виразником своєї епохи, і тому в низці його творів лунають гострі соціальні ноти вони нерідко пройняті тонким почуттям гумору:
Мені «Прийду!» ти вчора говорив, І не прийшов... Виходить, обдурив!.. Та ти мене не зможеш ошукати: Я буду все одно тебе чекати. |
Вплив творчості Гафіза на світову культуру
І за життя поета, і після його смерті широкі маси персомовних народів сприймають поезію Гафіза як волелюбну, любовну, інтимну. Поет цим самим переріс і випередив свій час — його газелі з насолодою читають і нинішні читачі, милуючись яскравими описами природи, тонкими переживаннями закоханих, образом розумної і незалежної людини, яка протиставляє себе обмеженості та неуцтву.
«Взагалі протягом ХІХ століття Гафіз зробивсь рідним поетом для всіх європейських народів» (А. Кримський)
Вплив на світову літературу
Після смерті Хафіза «Диван» поширювався у вигляді списків у великій кількості, через що в оригінальному тексті з'являлися чужорідні вставки. Перше серйозне видання Хафіза було здійснено в середні століття в Туреччині, де були видані твори поета в трьох томах. На цьому виданні ґрунтувалися подальші публікації в Німеччині, Єгипті та Індії.
Перші відомості про Гафіза проникли в Європу через чотири століття після його смерті. У 1677 р. побачила світ перша газель Гафіза в перекладі латинською мовою. Значно пізніше, десь наприкінці XVII століття, в Європі з'явився науковий інтерес до поета. Але справжньої популярності ім'я шіразця здобуло лише після того, як Й.В.Ґете, ознайомившись із повним німецьким перекладом відомого орієнталіста И. фон Гаммер Пургшталя, написав свій «Західно-східний диван» на мотиви Гафіза.
Новим вибухом зацікавленості до Гафіза стала збірка, видана 1928 році в Тегерані А. Халхалі. Це видання спиралося на рукопис, переписаний всього через 35 років по смерті поета. Видання, що його підготував Халхалі, не дало якісного тексту — надто багато було в ньому описок і різних текстологічних помилок. У 1941 році в Тегерані досвідчені іранські текстологи, використавши той самий рукопис, що й Халхалі, та деякі інші старі рукописи, підготували й видали повніший й близький до оригіналів текст Дивану Гафіза.
Переклади газелей Гафіза
Слава Гафіза – як віщого лірика Перського Ренесансу (X–XV століття) – почала сходити наприкінці XVIII століття, коли перший перекладач й інтерпретатор його поезії угорський сходознавець граф (1736–1793) у 1771 році переклав і прокоментував 16 газелей Гафіза. Публікація, написана мовою оригіналу (перською) і в латинському перекладі, заклала основи європейської гафізіани. Наступним з угорців був визначний поет епохи Просвітництва (1775-1805), який, володіючи перською і арабською мовами, глибоко зрозумів поезію Гафіза, насичену ремінісценціями з Корану. На поетичну творчість Чаконаї серйозно вплинула перська класична поезія і, насамперед, творчість Гафіза. Вже пізніше, у ХІХ столітті, виходили друком угорськомовні «Дивани» і «Вибране» Гафіза в перекладах Ф. Габера, Б. Каролі, Е. Харрач-Бела; у ХХ столітті – К. Геза і Й. Раковскі.
Поряд з угорською школою перекладу з фарсі одним з перших європейських центрів з дослідження й перекладу поезії Гафіза стала Польща. «Товариство друзів науки», в яке входили О. Чарториський, С. Замойський, Я. Тарновський, П. Пробус, відіграло важливу роль у вивченні і популяризації поезії перського газеліста. Перекладачі сконцентрували свою увагу на передачі форми газелі. У 1838 році в Польщі виходять друком в перекладах Й. Сенкевського та Я. Вєрніковського. З найвідоміших польських видань ХХ столітті варто згадати «Gazele Wybrane Hafiza» (1957), прекладені з оригіналу А. Зайончковським та «Pieśni miłosne Hafiza» (1973) з коментарем іраніста В. Дулеби.
Під впливом К. Ревіцкі у 1774 році в Лондоні Дж. Річардсон видав англомовні переклади з Гафіза. Двомовна (перською і англійською) книга мала назву «Зразки перської лірики або оди Гафіза», супроводжувалась аналізом і була адресована “тим, хто бажає вивчати перську мову”. Англійський сходознавець У. Джонс – автор відомої праці «Поезія Азії з коментарями в шести книгах» (1774) – трьома роками раніше за Дж. Річардсона – у 1771 р. видав , куди вперше включив англійський переклад широковідомої газелі Гафіза («Якщо ширазька турчанка»). Цей же переклад під назвою «Перська пісня Гафіза» увійшов до збірника У. Джонса «Вірші, перекладені з азійських мов» (1972). «Перська пісня Гафіза» була одним з найкращих перекладів У. Джонса й увійшла в англійські антології як явище власне англійської літератури і до недавнього часу сприймалася як поетичний твір самого У. Джонса. Наприкінці XVIII – протягом ХІХ ст. в Англії поряд з філологічними науковими перекладами лірики Гафіза Дж. Нотта, Е. Гардінга, У. Оуселі, видавались так звані “вільні переклади”. Це були або прозові перекази змісту газелей Гафіза, або написані англійською власні газелі поетів-перекладачів зі змістом та образами далекими від Гафіза. Англомовна гафізіана ХІХ–ХХ ст. поряд з німецькою – найпомітніше явище в європейському сходознавстві і в школі перекладу з фарсі. У «Бібліографії Гафіза», укладеній у 1988 році М. Нікнамом [Ketabshenasi … 1988], вона нараховує 25 сторінок, куди входять ще й індійські, й американські переклади та дослідження, у тому числі відомих поетів – Р. Кіплінга, Р. Емерсона, сходознавців-іраністів – А. Арберрі, М. Хілманна, Е. Брауна, А. Джексона, Р. Леві та інших. Газелі Гафіза в перекладах називалися по-різному: оди, поеми, пісні і навіть сонети.
Відкриття Омар Хаяма в Англії, завдяки перекладам Едварда Фітцджеральда, відсторонило поезію Гафіза на другорядні ролі на британських островах. Центр її вивчення, перекладів і наслідувань, змістився в Німеччину. Тут Гафіз переживає нове народження в перекладах Йозефа Гаммер-Пургшталя, , , , Фрідріха Боденштедта, у критичному виданні тексту «Дивану» Г. Брокгауза (1854) і в «Західно-Східному Дивані» (1819) Гете. Німеччина, початку ХІХ століття, стала другою батьківщиною Гафіза: тут уперше в Європі було видано повний переклад його «Дивану» як прозовий «Der Divan» … 1812–1813, так і віршований «Der Divan … 1858–1864». Саме завдяки школі німецьких романтиків і, зокрема, Гете Гафіз тріумфально увійшов до світової літератури.
У Франції поезія Гафіза вивчалась і перекладалась, починаючи з XVIII столітті У 1697 році французький орієнталіст Б. д’Ербело надрукував статтю про життя і творчість Гафіза в «Bibliothèque orientale». Проте ще до цієї публікації Гафіз згадувався у «Подорожі кавалера Шардена в Персію та інші країни Сходу» (1681). У 5-му томі – «Про поезію» – називалися два провідні поети Персії – Гафіз і Сааді: “перший відрізняється привабливістю віршів, а другий – гострим розумом і змістом”. Першим французом, хто безпосередньо займався творчістю Гафіза і перекладав його газелі, був сходознавець Огюст Ербен (1783–1806), який у праці «Зауваження про Ходжу Гафіза аль-Ширазі» (1806) побачив у Гафізі попередника європейських романтиків. Наслідуючи європейських орієнталістів, О. Ербен називає Гафіза співцем вина і кохання – «Анакреонтом Персії». О. Ербен, переклавши лише 6 газелей, не зберіг їхню форму, а кожен бейт передав строфою і модернізував Гафіза у дусі його сучасників-романтиків. Лише наприкінці ХІХ ст. з’являється повний переклад газелей Гафіза А. Ніколя «Quelques … 1898», а ще майже через чверть століття – рубаї у перекладі Дж. Карпелє «Roubayyat … 1921». До сьогодні французький читач не має повного і точного видання “Дивану” Гафіза, хоча ремінісценціями з Гафіза насичена французька поезія XIX–XX ст. і, зокрема, творчість В. Гюго, Ш. Леконт де Ліля, Ф.Р. де Шатобріана, О. Барб’є, А.Ж. де Реньє, Г. Аполлінера.
У ХХ столітті з’явилися переклади газелей і рубаїв Гафіза італійською, іспанською, португальською, російською, швецькою, норвезькою, данською, фінською, грецькою, чеською, болгарською, сербо-хорватською, румунською та іншими мовами.
Українські переклади і дослідження
В Україні творчість Гафіза досліджували Агатангел Кримський, Ярема Полотнюк, Василь Мисик, .
Агатангел Кримський, мабуть, є першим і ґрунтовним перекладачем українською низки поезій Гафіза. Переклади трьох поезій і статтю «Дещиця про Гафіза. Три його пісні» він надіслав Іванові Франкові, котрий опублікував вірші у журналі «Житє і слово» (1895. — №3). Захоплений творчістю перського поета він у книжці «Пальмове гілля» (1922. — Ч.З) умістив переклади 48 газелей із вступним словом. Двома роками пізніше до монографії «Хафіз та його пісні» (К., 1924) він включив «Антологію з Гафізового «Дивана», де 17 українських і 20 російських перекладів зробив сам, а 65 російських перекладів зробили його учні.
- Лірика [ 25 вересня 2015 у Wayback Machine.]. — К., 1971]
- [Вірші], в кн. Кримський А. Ю. Твори. т.1., К., 1972
- Лірика // «Жовтень», 1976. № 10 стор. 9—13
- Лірика, К., 1979
Другим по важливості популяризатором Гафіза в Україні став відомий перекладач Василь Мисик. Перекладаючи безпосередньо з персько-таджицьких оригіналів реалізує свої «східні» зацікавлення: протягом 1962 – 1972 років у його перекладах з’являються «Вибране» Рудакі, «Рубаї» Хаяма, «Лірика» Гафіза. І саме збірка «Гафіз. Лірика» / Гафіз; пер. з перськ. і склав прим. В. Мисик; вступ. ст. Я. Полотнюка. – К. : Дніпро. – 1971. – 227 с.
Гафіз у фольклорі
За однією з чисельних перських легенд, якось у вірші Гафіз пообіцяв віддати коханій і Бухару, і Самарканд за один привітний погляд. Оскаженілий Тамерлан (Тімур) наказав схопити поета. Одягнутий у дрантя, той з'явився перед очі володаря. «Як ти насмілився, божевільний, дарувати мої міста ?!» — грізно запитав тиран. «Ой, леле, повелителю, отак тринькаючи усі земні багатства я й дійшов до такого жалюгідного стану», — проказав Гафіз, показуючи на своє лахміття. Дотепна відповідь врятувала йому життя.
А ще подейкують, що у віці 60 років разом з друзями Гафіз організував сорокаденну медитацію, і начебто його дух знову зустрівся з Аттаром, як і 40 років тому.
Цікавий факт
У Ірані й понині практикується цікавий спосіб народного гадання за книгою поезій Гафіза «Диван», яка для персів є найулюбленішою і присутньою в кожній домівці, за значенням на зразок «Кобзаря» Т. Г. Шевченка для українців.[]
Задля гадання треба загадати потаємне бажання (говорити про яке вголос не слід) і, думаючи без упину про нього, взяти томик Гафіза й відкрити його в першому-ліпшому місці. Начебто, вірш поета і буде відповіддю на питання, чи судилося задуманому збутися.
Вважається також, що більшу силу таке гадання має безпосередньо на могилі великого поета у Ширазі. На охочих погадати навіть чатують спеціальні декламатори біля мавзолею Гафіза, які за невелику платню здійснять цю нехитру процедуру!
Див. також
- 20 мехра (за іранським календарем) в Ірані відзначається День Гафіза Ширазі.
- 12610 Гафіз — астероїд, названий на честь поета.
Примітки
- Encyclopédie Larousse en ligne
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Зведений список імен діячів мистецтва
- http://www.ukrcenter.com/Література/Гафіз/62929-1/Біографія-авт-Я-Полотнюк [ 27 травня 2018 у Wayback Machine.] Дослідження життя та творчості Гафіза Я. Полотнюком
- книги/Вікіпедія/Хафіз%20 (перський % 20поет) / Хафіз (перський поет) — стаття з Вікіпедія (3-е видання). А. Н. Болдирєв
- Гафіз // Обговорення користувача.
- . Архів оригіналу за 27 травня 2018. Процитовано 23 липня 2017.
- . Архів оригіналу за 7 березня 2008. Процитовано 30 серпня 2008.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 березня 2022. Процитовано 2 листопада 2022.
- . Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 23 липня 2017.
- База даних малих космічних тіл JPL: Гафіз Ширазький (англ.) .
Джерела та література
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Гафіз Ширазький |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Hafez |
- (англ.)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 2., К,, 1978, стор. 491
- Кримський А. Хафіз та його пісні. // в кн. Кримський А. Ю. Твори. т.4., К., 1974 (укр.)
- Криса Б. Дослідник і перекладач Гафіза // «Жовтень», 1971, № 1., стор. 113—114 (укр.)
- Сегеда І. Суфійська символіка в поезії Гафіза // «Слово і час», 2003, N8, стор. 67-73 (укр.)
- Полотнюк Ярема. Гафіз та його поезія // Гафіз. Лірика / Переклав з перської і склав примітки Василь Мисик. — К.: Дніпро, 1979. — (Перлини світової лірики). (укр.)
- Уяновская С.М. Основные этапы освоения персидской поэзии на Западе. Москва, 1987.
- Иванов Вяч.Вс. Темы и стили Востока в поэзии Запада. В кн.: Восточные мотивы. Стихотворения и поэмы. Москва, 1985.
- Маленька Т. Особливості засвоєння перської класичної поезії, філософії та мистецтва українською поезією XIX–XX ст. // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Східні мови та літератури, 2003, № 7.
- Der Divan / von Mohammed Schemseddin Hafiz… von Josef v. Hammer. Stuttgart und Tübingen, 1812–1813. 2 v
- Poems from the divan of Hafiz, translated by Gertrude Lowthrian Bell. London, 1897.
- Quelques odes de Hafiz / traduites pour la première fois en français par A.L.M. Nicolas. Paris, 1898.
- Roubayyat de Hafiz et d’Omar Khayyam / traduction de J.C. d’après l’adapt. Anglaise de Cranmer Bynd pour Hâfiz et d’après la version poétique anglaise d’Edward Fitzgerald pour O.Khayyam. Paris, 1921.
- Several ghazals translated in Latin, English and French in William Jones’ works. London, 1797–1799
Посилання
- Гафіз // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 358. — .
- Гафіз Шамседдін Могаммад // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Сакінаме // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 364.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gafiz znachennya Gafi z Hafiz Gafez Gafiz Shirazkij literaturnij psevdonim Mohammeda Shamseddina abo Shams ad dina Muhammada pers خواجه شمس الدین محمد حافظ شیرازی blizko 1325 Shiraz 1389 chi 1390 tam samo perskij i tadzhickij poet narodnij spivec Gafiz Shirazkijpers خواجه شمس الدین محمد حافظ شیرازی Psevdo حافظNarodivsya 1325 1 2 3 Shiraz MuzaffaridiPomer ne ranishe 1389 i ne piznishe 1390 Shiraz imperiya TimuridivPohovannya dKrayina Muzaffaridi imperiya TimuridivDiyalnist poet poet pisnyar pismennikZnannya mov perska tadzhicka i arabskaNapryamok lirikaZhanr lirikaMagnum opus dKonfesiya islam sunizm i sufizmRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Ulyublenimi temami jogo gazelej ye vira i vikrittya licemirstva Jogo vpliv na zhittya iranciv mozhna znajti v chitannyah Gafiza chaste pokladannya jogo virshiv na persku tradicijnu muziku obrazotvorche mistectvo i persku kaligrafiyu Jogo mogila u Shirazi ye shedevrom iranskoyi arhitekturi i populyarna sered turistiv Adaptaciya nasliduvannya i perekladi virshiv Gafiza isnuyut bagatma movami svitu ZhittyepisPro zhittya Gafiza mozhna diznatisya ne tak z dostemennih dzherel yak z legend i perekaziv yakih skladeno persami silu silennu Rodina j ditinstvo Batko Shams ad dina Muhammada Bahauddin Gaafiz buv nebagatim kupcem rodom z Isfagana zajmavsya u Shirazi dribnoyu torgivleyu torguvav vugillyam i zgodom dosyag deyakogo dostatku Vin pomer koli Gaafiz she buv malyam Pislya batkovoyi smerti poetovi brati podilili mizh soboyu spadshinu pokinuvshi naprizvolyashe Gaafiza ta matir Shob yakos zarobiti na prozhittya hlopchik pishov u najmi do susidiv ale nezabarom pokinuv svoyu nelegku sluzhbu i vzyavsya do virobnictva drizhdzhiv dlya odniyeyi shirazkoyi hlibopekarni Ce davalo jomu zmogu vchitisya j utrimuvati matir Svij nevelichkij pributok majbutnij poet rozpodilyav bucimto tak odnu tretinu viddavav nenci drugu zhebrakam a reshta jshla na platu vchitelevi Pekarnya yakij yunak zbuvav drizhdzhi bula svoyeridnim literaturnim klubom de miscevi poeti chitali svoyi novi tvori abo provodili disputi na literaturni temi Tut pochav virshuvati i yunij Gafiz Same vid batka za perekazami malij Gafiz perejnyav lyubov do deklamuvannya i bucimto vzhe u 8 rokiv vivchiv Koran napam yat za sho j otrimav svoye prizvisko gafiz sho oznachaye lyudinu zdatnu napam yat vidtvoriti svyashennu Knigu vsih musulman cilkom Takozh zmalku Gafiz zahopivsya poeziyeyu Rumi Saadi Attara j Nizami U ditinstvi pracyuvav u pekarni prote poyednuvav robotu z navchannyam u Osvitu Gafiz jmovirno otrimav u medrese Piznishe osnovu jogo zarobitku stanovila plata za obryadove chitannya Koranu ta pozhaluvannya vid pokroviteliv Yunachi roki j dvircevi pokroviteli U 21 richnomu vici Gafiz stav uchnem Attara v Shirazi Vzhe todi vin skladav virshi stavshi profesijnim poetom i deklamuvalnikom Koranu pri dvori Abu Ishaka uvijshov do sufijskogo ordenu Tarika Istoriya zberegla legendarnu zustrich Hafiza z Timurom yaka na ninishnij moment vvazhayetsya realnoyu podiyeyu Mavzolej Gafiza u Shirazi 2005 U 1333 roci vijska Mubariza Muzaffara zajnyali Shiraz i Gafiz pochav skladati pisni protestu zamist romantichnih virshiv Pislya povalennya j uv yaznennya Mubariza jogo zh vlasnim sinom shahom Shudzha Gafiz znovu otrimav posadu pridvornogo poeta Odnak nevdovzi vin vidijshov vid dvoru vidchuvshi nebezpeku j perebravsya do Isfahanu Koli Gafizu bulo 52 roki shirazkij shah zaproponuvav jomu povernutisya do dvoru Kilka raziv poet otrimuvav zaproshennya vid inozemnih volodariv vidvidati yih krayini prote poyizdki tak i ne zdijsnilisya Jogo klikav do sebe bagdadskij sultan Ahmed ibn Uvejs Dzhalair V Indiyi jogo zvali sultan Bengalu Giyasiddin ta golovnij vizir sultana Mahmud Bahmann Sim ya ta pobut Odruzhivsya Hafiz na shili rokiv u nogo narodilosya dvoye ditej Ale obidva sini i druzhina pomerli she za zhittya poeta Ye vidomosti sho molodshij sin Hafiza Shah Numan pereselivsya v Indiyu v Burhanpur a pohovanij u Asirgarhe Zhiv Hafiz duzhe bidno vidchuvayuchi postijni zlidni Vin napisav bagato znamenitih lirichnih gazelej pro lyubov vini krasu prirodi ta troyandi Zavdyaki cim virsham poet otrimav prizvisko Shekerleb cukrovi vusta Smert ta poshanuvannya poeta jogo suchasnikami Pomer Gafiz priblizno v 64 roki Jogo pohovali v sadu Musalla v Shirazi Po smerti Gafiza ortodoksalna musulmanska cerkva zaboronila hovati jogo tilo v okolicyah Shiraza Tilki vtruchannya druziv zalagodilo spravu Usipalnicya mavzolej poeta majzhe vidrazu stala miscem postijnogo palomnictva ohochih shilitisya pered jogo mogiloyu Priblizno cherez dvadcyat rokiv pislya jogo smerti specialno dlya truni Gafiza bula pobudovana grobnicya v Shirazi Svogo ninishnogo viglyadu vona nabula v tridcyati roki 20 go stolittya i bula zavershena francuzkim arheologom i arhitektorom Na alebastrovij grobnici roztashovana vigraviruvana jogo virshami plita Dlya bagatoh iranciv ye miscem palomnictva i odniyeyu z najvidviduvanishih pam yatok Shirazu TvorchistGafiz buv visokoosvichenoyu lyudinoyu Vin zalishiv po sobi chimalu literaturnu spadshinu ob yednanu za perskim zvichayem u zbirku yaku nazivayut Divanom Sam vin ne zbirav svoyih poetichnih tvoriv ce zrobiv pislya smerti poeta jogo shanuvalnik i shkilnij tovarish Mohammed Golandam vin zhe j osobisto napisav peredmovu ta prividkriv detali biografiyi druga Kanonizovanij zbirnik divan Gafiza donedavna nalichuvav 693 poeziyi z nih 573 gazeli Inshi vidannya tvoriv Gafiza perevazhno indijski litografiyi dovodyat chislo gazelej do ponad 700 hocha najnovishi tekstualno filologichni doslidzhennya i zmenshili yih do 495 Vidtak na sogodnishnij den doslidnikami zhittya ta tvorchosti Gafiza bulo doslidzheno j dovedeno sho poetichna zbirka Divan Hafiza vklyuchaye 418 gazelej lirichnih virshiv 5 velikih kasid velikih panegirikiv 29 kita nevelikih virshiv 41 rubayi aforistichnij chotirivirshi i 3 mesnevi geroyiko romantichni poemi Dika lan Saki name i Moganni name Osoblivosti gazelej Gafiza Virshi Gafiza gazeli vidriznyayutsya nezvichajnoyu majsternistyu formi i glibinoyu zmistu Gazeli Gafiza skladayutsya iz dvovirshiv bejtiv pov yazanih odniyeyu naskriznoyu rimoyu Kilkist dvovirshiv u gazeli yak pravilo ne perevishuye desyati Bejti zazvichaj ne zv yazani fabuloyu najchastishe yih pov yazuye tilki tema U kincevomu bejti poet neodminno nazivaye svij literaturnij psevdonim Zazvichaj gazel skladayetsya z p yati semi dvovirshiv bejtiv Pri comu vazhlivo te sho kozhnij dvovirsh vislovlyuye zakinchenu dumku i najchastishe ne maye pryamogo zv yazku z inshimi bejtami U comu polyagaye vidminnist shidnogo virsha vid klasichnogo virsha yevropejskogo v yakomu ryadki micno ob yednani odniyeyu dumkoyu avtora i logichno pov yazani mizh soboyu V gazeli takij logichnij zv yazok ne zavzhdi vidno osoblivo dlya chitacha yakij zvik do poeziyi Zahodu Odnak kozhna gazel osoblivo gazel stvorena majstrom yavlyaye soboyu neporushne yedine cile Dlya togo shob sprijnyati i usvidomiti cyu cilisnist potribna uyava pochuttya i rozum koli perehodyachi vid odnogo dvovirshya do drugogo dvovirshya chitach povinen vidnoviti opusheni avtorom zv yazki j projti svij shlyah po asociativnomu lancyuzhku sho z yednuye bejti i te sho cej lancyuzhok mozhe ne zbigtisya z shlyahom yakim jshov sam avtor lishe robit virsh cinnishim blizhchim sercyu kozhnogo okremogo chitacha Ce tim bilsh cinno sho ob yednuyuchim zv yazkom gazelej chasto sluzhat sami perezhivannya chitacha jogo stan dushi pochuttya pidvladni lishe jogo rozumu nache stanovlyat pevnu meditativnu formu Ale v svoyij suti gazeli Hafiza podibni rubayi Hayama splavlyayutsya v sobi rozum i pochuttya Rozuminnya suti gazeli takozh neobhidno dlya rozuminnya tvorchosti Hafiza Vzirci Gafiza vvazhayut avtorom soten lirichnih gazelej shiroko vidomih yak v Irani j Tadzhikistani tak i za yihnimi mezhami pro kohannya mirski nasolodi druzhbu krasu prirodi radist zhittya strazhdannya nerozdilenogo kohannya vikrittya licemirstva oficijnoyi morali os temi jogo tvorin Gafiz buv viraznikom svoyeyi epohi i tomu v nizci jogo tvoriv lunayut gostri socialni noti voni neridko projnyati tonkim pochuttyam gumoru Meni Prijdu ti vchora govoriv I ne prijshov Vihodit obduriv Ta ti mene ne zmozhesh oshukati Ya budu vse odno tebe chekati Vpliv tvorchosti Gafiza na svitovu kulturuI za zhittya poeta i pislya jogo smerti shiroki masi persomovnih narodiv sprijmayut poeziyu Gafiza yak volelyubnu lyubovnu intimnu Poet cim samim pereris i viperediv svij chas jogo gazeli z nasolodoyu chitayut i ninishni chitachi miluyuchis yaskravimi opisami prirodi tonkimi perezhivannyami zakohanih obrazom rozumnoyi i nezalezhnoyi lyudini yaka protistavlyaye sebe obmezhenosti ta neuctvu Vzagali protyagom HIH stolittya Gafiz zrobivs ridnim poetom dlya vsih yevropejskih narodiv A Krimskij Vpliv na svitovu literaturu Pislya smerti Hafiza Divan poshiryuvavsya u viglyadi spiskiv u velikij kilkosti cherez sho v originalnomu teksti z yavlyalisya chuzhoridni vstavki Pershe serjozne vidannya Hafiza bulo zdijsneno v seredni stolittya v Turechchini de buli vidani tvori poeta v troh tomah Na comu vidanni gruntuvalisya podalshi publikaciyi v Nimechchini Yegipti ta Indiyi Pershi vidomosti pro Gafiza pronikli v Yevropu cherez chotiri stolittya pislya jogo smerti U 1677 r pobachila svit persha gazel Gafiza v perekladi latinskoyu movoyu Znachno piznishe des naprikinci XVII stolittya v Yevropi z yavivsya naukovij interes do poeta Ale spravzhnoyi populyarnosti im ya shirazcya zdobulo lishe pislya togo yak J V Gete oznajomivshis iz povnim nimeckim perekladom vidomogo oriyentalista I fon Gammer Purgshtalya napisav svij Zahidno shidnij divan na motivi Gafiza Novim vibuhom zacikavlenosti do Gafiza stala zbirka vidana 1928 roci v Tegerani A Halhali Ce vidannya spiralosya na rukopis perepisanij vsogo cherez 35 rokiv po smerti poeta Vidannya sho jogo pidgotuvav Halhali ne dalo yakisnogo tekstu nadto bagato bulo v nomu opisok i riznih tekstologichnih pomilok U 1941 roci v Tegerani dosvidcheni iranski tekstologi vikoristavshi toj samij rukopis sho j Halhali ta deyaki inshi stari rukopisi pidgotuvali j vidali povnishij j blizkij do originaliv tekst Divanu Gafiza Perekladi gazelej Gafiza Slava Gafiza yak vishogo lirika Perskogo Renesansu X XV stolittya pochala shoditi naprikinci XVIII stolittya koli pershij perekladach j interpretator jogo poeziyi ugorskij shodoznavec graf 1736 1793 u 1771 roci pereklav i prokomentuvav 16 gazelej Gafiza Publikaciya napisana movoyu originalu perskoyu i v latinskomu perekladi zaklala osnovi yevropejskoyi gafiziani Nastupnim z ugorciv buv viznachnij poet epohi Prosvitnictva 1775 1805 yakij volodiyuchi perskoyu i arabskoyu movami gliboko zrozumiv poeziyu Gafiza nasichenu reminiscenciyami z Koranu Na poetichnu tvorchist Chakonayi serjozno vplinula perska klasichna poeziya i nasampered tvorchist Gafiza Vzhe piznishe u HIH stolitti vihodili drukom ugorskomovni Divani i Vibrane Gafiza v perekladah F Gabera B Karoli E Harrach Bela u HH stolitti K Geza i J Rakovski Poryad z ugorskoyu shkoloyu perekladu z farsi odnim z pershih yevropejskih centriv z doslidzhennya j perekladu poeziyi Gafiza stala Polsha Tovaristvo druziv nauki v yake vhodili O Chartoriskij S Zamojskij Ya Tarnovskij P Probus vidigralo vazhlivu rol u vivchenni i populyarizaciyi poeziyi perskogo gazelista Perekladachi skoncentruvali svoyu uvagu na peredachi formi gazeli U 1838 roci v Polshi vihodyat drukom v perekladah J Senkevskogo ta Ya Vyernikovskogo Z najvidomishih polskih vidan HH stolitti varto zgadati Gazele Wybrane Hafiza 1957 prekladeni z originalu A Zajonchkovskim ta Piesni milosne Hafiza 1973 z komentarem iranista V Dulebi Pid vplivom K Revicki u 1774 roci v Londoni Dzh Richardson vidav anglomovni perekladi z Gafiza Dvomovna perskoyu i anglijskoyu kniga mala nazvu Zrazki perskoyi liriki abo odi Gafiza suprovodzhuvalas analizom i bula adresovana tim hto bazhaye vivchati persku movu Anglijskij shodoznavec U Dzhons avtor vidomoyi praci Poeziya Aziyi z komentaryami v shesti knigah 1774 troma rokami ranishe za Dzh Richardsona u 1771 r vidav kudi vpershe vklyuchiv anglijskij pereklad shirokovidomoyi gazeli Gafiza Yaksho shirazka turchanka Cej zhe pereklad pid nazvoyu Perska pisnya Gafiza uvijshov do zbirnika U Dzhonsa Virshi perekladeni z azijskih mov 1972 Perska pisnya Gafiza bula odnim z najkrashih perekladiv U Dzhonsa j uvijshla v anglijski antologiyi yak yavishe vlasne anglijskoyi literaturi i do nedavnogo chasu sprijmalasya yak poetichnij tvir samogo U Dzhonsa Naprikinci XVIII protyagom HIH st v Angliyi poryad z filologichnimi naukovimi perekladami liriki Gafiza Dzh Notta E Gardinga U Ouseli vidavalis tak zvani vilni perekladi Ce buli abo prozovi perekazi zmistu gazelej Gafiza abo napisani anglijskoyu vlasni gazeli poetiv perekladachiv zi zmistom ta obrazami dalekimi vid Gafiza Anglomovna gafiziana HIH HH st poryad z nimeckoyu najpomitnishe yavishe v yevropejskomu shodoznavstvi i v shkoli perekladu z farsi U Bibliografiyi Gafiza ukladenij u 1988 roci M Niknamom Ketabshenasi 1988 vona narahovuye 25 storinok kudi vhodyat she j indijski j amerikanski perekladi ta doslidzhennya u tomu chisli vidomih poetiv R Kiplinga R Emersona shodoznavciv iranistiv A Arberri M Hilmanna E Brauna A Dzheksona R Levi ta inshih Gazeli Gafiza v perekladah nazivalisya po riznomu odi poemi pisni i navit soneti Vidkrittya Omar Hayama v Angliyi zavdyaki perekladam Edvarda Fitcdzheralda vidstoronilo poeziyu Gafiza na drugoryadni roli na britanskih ostrovah Centr yiyi vivchennya perekladiv i nasliduvan zmistivsya v Nimechchinu Tut Gafiz perezhivaye nove narodzhennya v perekladah Jozefa Gammer Purgshtalya Fridriha Bodenshtedta u kritichnomu vidanni tekstu Divanu G Brokgauza 1854 i v Zahidno Shidnomu Divani 1819 Gete Nimechchina pochatku HIH stolittya stala drugoyu batkivshinoyu Gafiza tut upershe v Yevropi bulo vidano povnij pereklad jogo Divanu yak prozovij Der Divan 1812 1813 tak i virshovanij Der Divan 1858 1864 Same zavdyaki shkoli nimeckih romantikiv i zokrema Gete Gafiz triumfalno uvijshov do svitovoyi literaturi U Franciyi poeziya Gafiza vivchalas i perekladalas pochinayuchi z XVIII stolitti U 1697 roci francuzkij oriyentalist B d Erbelo nadrukuvav stattyu pro zhittya i tvorchist Gafiza v Bibliotheque orientale Prote she do ciyeyi publikaciyi Gafiz zgaduvavsya u Podorozhi kavalera Shardena v Persiyu ta inshi krayini Shodu 1681 U 5 mu tomi Pro poeziyu nazivalisya dva providni poeti Persiyi Gafiz i Saadi pershij vidriznyayetsya privablivistyu virshiv a drugij gostrim rozumom i zmistom Pershim francuzom hto bezposeredno zajmavsya tvorchistyu Gafiza i perekladav jogo gazeli buv shodoznavec Ogyust Erben 1783 1806 yakij u praci Zauvazhennya pro Hodzhu Gafiza al Shirazi 1806 pobachiv u Gafizi poperednika yevropejskih romantikiv Nasliduyuchi yevropejskih oriyentalistiv O Erben nazivaye Gafiza spivcem vina i kohannya Anakreontom Persiyi O Erben pereklavshi lishe 6 gazelej ne zberig yihnyu formu a kozhen bejt peredav strofoyu i modernizuvav Gafiza u dusi jogo suchasnikiv romantikiv Lishe naprikinci HIH st z yavlyayetsya povnij pereklad gazelej Gafiza A Nikolya Quelques 1898 a she majzhe cherez chvert stolittya rubayi u perekladi Dzh Karpelye Roubayyat 1921 Do sogodni francuzkij chitach ne maye povnogo i tochnogo vidannya Divanu Gafiza hocha reminiscenciyami z Gafiza nasichena francuzka poeziya XIX XX st i zokrema tvorchist V Gyugo Sh Lekont de Lilya F R de Shatobriana O Barb ye A Zh de Renye G Apollinera U HH stolitti z yavilisya perekladi gazelej i rubayiv Gafiza italijskoyu ispanskoyu portugalskoyu rosijskoyu shveckoyu norvezkoyu danskoyu finskoyu greckoyu cheskoyu bolgarskoyu serbo horvatskoyu rumunskoyu ta inshimi movami Ukrayinski perekladi i doslidzhennya V Ukrayini tvorchist Gafiza doslidzhuvali Agatangel Krimskij Yarema Polotnyuk Vasil Misik Agatangel Krimskij mabut ye pershim i gruntovnim perekladachem ukrayinskoyu nizki poezij Gafiza Perekladi troh poezij i stattyu Deshicya pro Gafiza Tri jogo pisni vin nadislav Ivanovi Frankovi kotrij opublikuvav virshi u zhurnali Zhitye i slovo 1895 3 Zahoplenij tvorchistyu perskogo poeta vin u knizhci Palmove gillya 1922 Ch Z umistiv perekladi 48 gazelej iz vstupnim slovom Dvoma rokami piznishe do monografiyi Hafiz ta jogo pisni K 1924 vin vklyuchiv Antologiyu z Gafizovogo Divana de 17 ukrayinskih i 20 rosijskih perekladiv zrobiv sam a 65 rosijskih perekladiv zrobili jogo uchni Lirika 25 veresnya 2015 u Wayback Machine K 1971 Virshi v kn Krimskij A Yu Tvori t 1 K 1972 Lirika Zhovten 1976 10 stor 9 13 Lirika K 1979 Drugim po vazhlivosti populyarizatorom Gafiza v Ukrayini stav vidomij perekladach Vasil Misik Perekladayuchi bezposeredno z persko tadzhickih originaliv realizuye svoyi shidni zacikavlennya protyagom 1962 1972 rokiv u jogo perekladah z yavlyayutsya Vibrane Rudaki Rubayi Hayama Lirika Gafiza I same zbirka Gafiz Lirika Gafiz per z persk i sklav prim V Misik vstup st Ya Polotnyuka K Dnipro 1971 227 s Gafiz u folklori Miniatyura z Divanu Gafiza Za odniyeyu z chiselnih perskih legend yakos u virshi Gafiz poobicyav viddati kohanij i Buharu i Samarkand za odin privitnij poglyad Oskazhenilij Tamerlan Timur nakazav shopiti poeta Odyagnutij u drantya toj z yavivsya pered ochi volodarya Yak ti nasmilivsya bozhevilnij daruvati moyi mista grizno zapitav tiran Oj lele povelitelyu otak trinkayuchi usi zemni bagatstva ya j dijshov do takogo zhalyugidnogo stanu prokazav Gafiz pokazuyuchi na svoye lahmittya Dotepna vidpovid vryatuvala jomu zhittya A she podejkuyut sho u vici 60 rokiv razom z druzyami Gafiz organizuvav sorokadennu meditaciyu i nachebto jogo duh znovu zustrivsya z Attarom yak i 40 rokiv tomu Cikavij fakt U Irani j ponini praktikuyetsya cikavij sposib narodnogo gadannya za knigoyu poezij Gafiza Divan yaka dlya persiv ye najulyublenishoyu i prisutnoyu v kozhnij domivci za znachennyam na zrazok Kobzarya T G Shevchenka dlya ukrayinciv dzherelo Zadlya gadannya treba zagadati potayemne bazhannya govoriti pro yake vgolos ne slid i dumayuchi bez upinu pro nogo vzyati tomik Gafiza j vidkriti jogo v pershomu lipshomu misci Nachebto virsh poeta i bude vidpoviddyu na pitannya chi sudilosya zadumanomu zbutisya Vvazhayetsya takozh sho bilshu silu take gadannya maye bezposeredno na mogili velikogo poeta u Shirazi Na ohochih pogadati navit chatuyut specialni deklamatori bilya mavzoleyu Gafiza yaki za neveliku platnyu zdijsnyat cyu nehitru proceduru Div takozh20 mehra za iranskim kalendarem v Irani vidznachayetsya Den Gafiza Shirazi 12610 Gafiz asteroyid nazvanij na chest poeta PrimitkiEncyclopedie Larousse en ligne d Track Q17329836 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva d Track Q110250907d Track Q2494649 http www ukrcenter com Literatura Gafiz 62929 1 Biografiya avt Ya Polotnyuk 27 travnya 2018 u Wayback Machine Doslidzhennya zhittya ta tvorchosti Gafiza Ya Polotnyukom knigi Vikipediya Hafiz 20 perskij 20poet Hafiz perskij poet stattya z Vikipediya 3 e vidannya A N Boldiryev Gafiz Obgovorennya koristuvacha Arhiv originalu za 27 travnya 2018 Procitovano 23 lipnya 2017 Arhiv originalu za 7 bereznya 2008 Procitovano 30 serpnya 2008 PDF Arhiv originalu PDF za 28 bereznya 2022 Procitovano 2 listopada 2022 Arhiv originalu za 24 bereznya 2017 Procitovano 23 lipnya 2017 Baza danih malih kosmichnih til JPL Gafiz Shirazkij angl Dzherela ta literaturaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Gafiz Shirazkij Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Hafez angl Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Tom 2 K 1978 stor 491 Krimskij A Hafiz ta jogo pisni v kn Krimskij A Yu Tvori t 4 K 1974 ukr Krisa B Doslidnik i perekladach Gafiza Zhovten 1971 1 stor 113 114 ukr Segeda I Sufijska simvolika v poeziyi Gafiza Slovo i chas 2003 N8 stor 67 73 ukr Polotnyuk Yarema Gafiz ta jogo poeziya Gafiz Lirika Pereklav z perskoyi i sklav primitki Vasil Misik K Dnipro 1979 Perlini svitovoyi liriki ukr Uyanovskaya S M Osnovnye etapy osvoeniya persidskoj poezii na Zapade Moskva 1987 Ivanov Vyach Vs Temy i stili Vostoka v poezii Zapada V kn Vostochnye motivy Stihotvoreniya i poemy Moskva 1985 Malenka T Osoblivosti zasvoyennya perskoyi klasichnoyi poeziyi filosofiyi ta mistectva ukrayinskoyu poeziyeyu XIX XX st Visnik KNU imeni Tarasa Shevchenka Shidni movi ta literaturi 2003 7 Der Divan von Mohammed Schemseddin Hafiz von Josef v Hammer Stuttgart und Tubingen 1812 1813 2 v Poems from the divan of Hafiz translated by Gertrude Lowthrian Bell London 1897 Quelques odes de Hafiz traduites pour la premiere fois en francais par A L M Nicolas Paris 1898 Roubayyat de Hafiz et d Omar Khayyam traduction de J C d apres l adapt Anglaise de Cranmer Bynd pour Hafiz et d apres la version poetique anglaise d Edward Fitzgerald pour O Khayyam Paris 1921 Several ghazals translated in Latin English and French in William Jones works London 1797 1799PosilannyaGafiz Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 358 ISBN 966 692 578 8 Gafiz Shamseddin Mogammad Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Sakiname Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 364