Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ганс Ледвінка (Hans Ledwinka) — видатний австрійський інженер, доктор технічних наук. Автор одних з перших у світі автомобілів з аеродинамічними кузовами, конструкції хребтової рами, підвіски з хитними півосями тощо. Його вклад у розвиток автомобілебудування прирівнюється до вкладу Фердинанда Порше.
| Ганс Ледвінка | |
|---|---|
| Hans Ledwinka | |
 | |
| Народився | 14 лютого 1878[1] Клостернойбург, Він-Умгебунг, Нижня Австрія, Австро-Угорщина |
| Помер | 2 березня 1967 (89 років) або 3 березня 1967[1] (89 років) Мюнхен, ФРН |
| Громадянство |  Австро-Угорщина Австрія |
| Місце проживання | Клостернойбург |
| Діяльність | інженер |
| Галузь | автомобільна інженерія |
| Знання мов | німецька |
| Заклад | Nesselsdorfer Wagenbau-Fabriks-Gesellschaft і Tatra |
| Нагороди | (1961) Австрійський почесний знак «За науку та мистецтво» першого класу (1961) (1965) |
| Звання | доктор технічних наук (Віденський технічний університет, 1944) |
| |
Біографія
Ледвінка народився 14 лютого 1878 р. у містечку Клостернойбург, що на північному заході від Відня. У підлітковому віці допомагав дядькові в його власній механічній майстерні. Закінчив професійну школу у Відні.
У 21 рік влаштувався конструктором на заводі залізничних вагонів Schustala and Co. («Шустала і компанія») у Несельсдорфі. Завод, що невдовзі був перейменований у Nesselsdorfer Waggonbau Fabrikgesellschaft («Несельсдорфер Вагонбау Фабрикгезельшафт»), вважався великим не тільки за австро-угорськими, але й за загальноєвропейськими мірками. У 1897 р. на ньому виготовили перший автомобіль — Nesselsdorf Präsident, а в наступному році розпочалось його серійне виробництво. Ледвінка взяв участь у розробці трансмісії першої партії з 10 автомобілів. А у 1900 р. уже самостійно спроєктував та виготовив гоночний автомобіль з двигуном Benz потужністю 12 к. с., що розвивав максимальну швидкість 90 км/год (за деякими даними, на цьому автомобілі барон фон Лібег досяг 112 км/год).
У 1901 р. був призначений на посаду головного конструктора автомобільного відділу та зайнявся оновленням модельної гами. Його активна робота з новими двигунами та шасі у 1905 р. призвела до того, що автомобілі з Несельсдорфа стали відповідати європейським стандартам. Однією з перших була розроблена модель NW-B, а через деякий час — модель S.
У 1902—1905 рр. працював у Відні на заводі парових машин Friedmann und Knoller («Фрідман унд Кноллер»). Повернувшись у Несельсдорф у 1906 р., зайнявся конструюванням автомобіля вищого класу. У 1907 р. Ледвінка вже розробляв систему гальм на усі колеса. Починаючи з цього часу та до 1916 р., брав участь у створенні ряду моделей, у тому числі спортивних.
У 1916 р. Ледвінка, будучи вже доктором та шеф-конструктором фірми, отримав запрошення на роботу до австрійської збройної компанії Steyr Werke. Війна закінчувалась, тому її керівництво вирішило розпочати виробництво автомобілів. Прийнявши запрошення, інженер взявся проєктувати нову модель — «Ваффенавто» або Steyer II — значну за габаритами та технічно прогресивну машину. Чотирициліндровий двигун з верхнім розподільчим валом робочим об'ємом 3325 см куб. розвивав 40 к. с. при 2400 об/хв. Коробка передач була 4-ступеневою, гальмами оснащувались усі колеса. У 1920—1924 рр. фірма виготовила 2150 автомобілів моделі ІІ.
У кінці 1921 р. Ледвінка повернувся на свою попередню фірму. До того часу Австро-Угорська імперія розпалась, а Чехословаччина стала самостійною державою. Місто Несельсдорф перейменували у Копрживніце, а фірму «Несельсдорфер Вагонбау» з 1923 р. — у Tatra.
Повернення Ледвінки на пост технічного директора вивело «Татру» в число провідних європейських автовиробників. На рахунку конструктора — численні винаходи та оригінальні технічні рішення. Зокрема, у 1922 р. Ледвінка створив модель , де як тримальний елемент використав центральну трубу (так звана хребтова рама), до котрої спереду кріпився двоциліндровий двигун з повітряним охолодженням.
У 1933 р. в умовах строгої секретності був створений прототип Tatra V 570 — компактний автомобіль з аеродинамічним кузовом (автор кузова конструктор Еріх Юбельаккер) та двоциліндровим двигуном робочим об'ємом 850 см³. Слід зазначити, що в той час автомобілі з аеродинамічними кузовами у світі були ще вкрай непоширеними. А через рік на автосалонах у Парижі та Лондоні була представлена задньомоторна Tatra 77, на котру дуже схвально відреагувала публіка.
Продовженням ідей задньомоторних автомобілів з обтічними кузовами були моделі 77а (модифікація с 70-сильним двигуном), 87, 97.
У 1938 р. Чехословаччину окупувала Німеччина. Нова влада призначила Ледвінку директором заводу Tatra, причому у відповідному документі він був названий «геніальним та всесвітньо відомим конструктором». Причин тому багато, зокрема, прогресивні автомобілі «Татра» користувались популярністю серед офіцерів Вермахту, ними цікавилися Порше та Гітлер. Єдиною важкою вантажівкою Верхахту була створена у 1942 р. . Через такі досягнення по закінченню війни Ледвінка провів 5 років у в'язниці (відповідно до звинувачення у співпраці з німецькими окупаційними військами). Однак, будучи ув'язненим, допомагав конструкторам «Татри» у створенні «Татраплану». Повністю реабілітували Ледвінку аж у 1992 р. Ймовірно, саме цей факт і слугував причиною забуття імені конструктора у післявоєнній Східній Європі.
Після звільнення у 1951 р. Ледвінка переїжджає до Австрії, де отримує посаду технічного директора Steyr-Daimler-Puch. Невдовзі австрійський завод розпочав виробництво автомобілів за ліцензією «Фіата».
У 1961 р. Ледвінка став лауреатом .
Помер 2 квітня 1967 р. у Мюнхені у віці 89 років.
Усі післявоєнні автомобілі Tatra (моделі 600, 603, 613) були якщо не значною модернізацією, то втілювали ідеї та напрацювання Ганса Ледвінки. Аналогічно «Шкоди»: моделі 440, Octavia, 1200, 1201, 1202 мали хребтові рами, повністю незалежні підвіски (й особливо задню з хитними півосями), а задньомоторне компонування, незважаючи на його витіснення переднім приводом, застосовувалось на моделях 1000 МВ, 100, 105.
У 2007 р. Ледвінка був включений до Європейського залу автомобільної слави.
Примітки
- The Fine Art Archive — 2003.
- Энциклопедия автознаменитостей. Конструкторы. Дизайнеры. Предприниматели — М.: Издательство «За рулем», 2000. — 224 с.
- Журнал «Автолегенды СССР и соцстран». — № 198 (Tatra 600 Tatraplan). — ISSN 2071-095X
- . Архів оригіналу за 10 червня 2017. Процитовано 1 липня 2017.
Посилання
- «Порше украл „Жука“ у чешского конструктора Ледвинки» на radio.cz [ 21 лютого 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gans Ledvinka Hans Ledwinka vidatnij avstrijskij inzhener doktor tehnichnih nauk Avtor odnih z pershih u sviti avtomobiliv z aerodinamichnimi kuzovami konstrukciyi hrebtovoyi rami pidviski z hitnimi pivosyami tosho Jogo vklad u rozvitok avtomobilebuduvannya pririvnyuyetsya do vkladu Ferdinanda Porshe Gans LedvinkaHans LedwinkaNarodivsya 14 lyutogo 1878 1878 02 14 1 Klosternojburg Vin Umgebung Nizhnya Avstriya Avstro UgorshinaPomer 2 bereznya 1967 1967 03 02 89 rokiv abo 3 bereznya 1967 1967 03 03 1 89 rokiv Myunhen FRNGromadyanstvo Avstro Ugorshina AvstriyaMisce prozhivannya KlosternojburgDiyalnist inzhenerGaluz avtomobilna inzheneriyaZnannya mov nimeckaZaklad Nesselsdorfer Wagenbau Fabriks Gesellschaft i TatraNagorodi 1961 Avstrijskij pochesnij znak Za nauku ta mistectvo pershogo klasu 1961 Orden Za zaslugi pered Federativnoyu Respublikoyu Nimechchina 1965 Zvannya doktor tehnichnih nauk Videnskij tehnichnij universitet 1944 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaLedvinka narodivsya 14 lyutogo 1878 r u mistechku Klosternojburg sho na pivnichnomu zahodi vid Vidnya U pidlitkovomu vici dopomagav dyadkovi v jogo vlasnij mehanichnij majsterni Zakinchiv profesijnu shkolu u Vidni U 21 rik vlashtuvavsya konstruktorom na zavodi zaliznichnih vagoniv Schustala and Co Shustala i kompaniya u Neselsdorfi Zavod sho nevdovzi buv perejmenovanij u Nesselsdorfer Waggonbau Fabrikgesellschaft Neselsdorfer Vagonbau Fabrikgezelshaft vvazhavsya velikim ne tilki za avstro ugorskimi ale j za zagalnoyevropejskimi mirkami U 1897 r na nomu vigotovili pershij avtomobil Nesselsdorf Prasident a v nastupnomu roci rozpochalos jogo serijne virobnictvo Ledvinka vzyav uchast u rozrobci transmisiyi pershoyi partiyi z 10 avtomobiliv A u 1900 r uzhe samostijno sproyektuvav ta vigotoviv gonochnij avtomobil z dvigunom Benz potuzhnistyu 12 k s sho rozvivav maksimalnu shvidkist 90 km god za deyakimi danimi na comu avtomobili baron fon Libeg dosyag 112 km god U 1901 r buv priznachenij na posadu golovnogo konstruktora avtomobilnogo viddilu ta zajnyavsya onovlennyam modelnoyi gami Jogo aktivna robota z novimi dvigunami ta shasi u 1905 r prizvela do togo sho avtomobili z Neselsdorfa stali vidpovidati yevropejskim standartam Odniyeyu z pershih bula rozroblena model NW B a cherez deyakij chas model S U 1902 1905 rr pracyuvav u Vidni na zavodi parovih mashin Friedmann und Knoller Fridman und Knoller Povernuvshis u Neselsdorf u 1906 r zajnyavsya konstruyuvannyam avtomobilya vishogo klasu U 1907 r Ledvinka vzhe rozroblyav sistemu galm na usi kolesa Pochinayuchi z cogo chasu ta do 1916 r brav uchast u stvorenni ryadu modelej u tomu chisli sportivnih U 1916 r Ledvinka buduchi vzhe doktorom ta shef konstruktorom firmi otrimav zaproshennya na robotu do avstrijskoyi zbrojnoyi kompaniyi Steyr Werke Vijna zakinchuvalas tomu yiyi kerivnictvo virishilo rozpochati virobnictvo avtomobiliv Prijnyavshi zaproshennya inzhener vzyavsya proyektuvati novu model Vaffenavto abo Steyer II znachnu za gabaritami ta tehnichno progresivnu mashinu Chotiricilindrovij dvigun z verhnim rozpodilchim valom robochim ob yemom 3325 sm kub rozvivav 40 k s pri 2400 ob hv Korobka peredach bula 4 stupenevoyu galmami osnashuvalis usi kolesa U 1920 1924 rr firma vigotovila 2150 avtomobiliv modeli II U kinci 1921 r Ledvinka povernuvsya na svoyu poperednyu firmu Do togo chasu Avstro Ugorska imperiya rozpalas a Chehoslovachchina stala samostijnoyu derzhavoyu Misto Neselsdorf perejmenuvali u Koprzhivnice a firmu Neselsdorfer Vagonbau z 1923 r u Tatra Shasi z hrebtovoyu ramoyu ta opozitnim dvigunom Tatra 11 Povernennya Ledvinki na post tehnichnogo direktora vivelo Tatru v chislo providnih yevropejskih avtovirobnikiv Na rahunku konstruktora chislenni vinahodi ta originalni tehnichni rishennya Zokrema u 1922 r Ledvinka stvoriv model de yak trimalnij element vikoristav centralnu trubu tak zvana hrebtova rama do kotroyi speredu kripivsya dvocilindrovij dvigun z povitryanim oholodzhennyam U 1933 r v umovah strogoyi sekretnosti buv stvorenij prototip Tatra V 570 kompaktnij avtomobil z aerodinamichnim kuzovom avtor kuzova konstruktor Erih Yubelakker ta dvocilindrovim dvigunom robochim ob yemom 850 sm Slid zaznachiti sho v toj chas avtomobili z aerodinamichnimi kuzovami u sviti buli she vkraj neposhirenimi A cherez rik na avtosalonah u Parizhi ta Londoni bula predstavlena zadnomotorna Tatra 77 na kotru duzhe shvalno vidreaguvala publika Prodovzhennyam idej zadnomotornih avtomobiliv z obtichnimi kuzovami buli modeli 77a modifikaciya s 70 silnim dvigunom 87 97 Gans Ledvinka predstavlyaye Adolfu Gitleru dvigun ta transmisiyu Tatri 77 na Berlinskomu motor shou 8 bereznya 1934 r U 1938 r Chehoslovachchinu okupuvala Nimechchina Nova vlada priznachila Ledvinku direktorom zavodu Tatra prichomu u vidpovidnomu dokumenti vin buv nazvanij genialnim ta vsesvitno vidomim konstruktorom Prichin tomu bagato zokrema progresivni avtomobili Tatra koristuvalis populyarnistyu sered oficeriv Vermahtu nimi cikavilisya Porshe ta Gitler Yedinoyu vazhkoyu vantazhivkoyu Verhahtu bula stvorena u 1942 r Cherez taki dosyagnennya po zakinchennyu vijni Ledvinka proviv 5 rokiv u v yaznici vidpovidno do zvinuvachennya u spivpraci z nimeckimi okupacijnimi vijskami Odnak buduchi uv yaznenim dopomagav konstruktoram Tatri u stvorenni Tatraplanu Povnistyu reabilituvali Ledvinku azh u 1992 r Jmovirno same cej fakt i sluguvav prichinoyu zabuttya imeni konstruktora u pislyavoyennij Shidnij Yevropi Pislya zvilnennya u 1951 r Ledvinka pereyizhdzhaye do Avstriyi de otrimuye posadu tehnichnogo direktora Steyr Daimler Puch Nevdovzi avstrijskij zavod rozpochav virobnictvo avtomobiliv za licenziyeyu Fiata U 1961 r Ledvinka stav laureatom Pomer 2 kvitnya 1967 r u Myunheni u vici 89 rokiv Usi pislyavoyenni avtomobili Tatra modeli 600 603 613 buli yaksho ne znachnoyu modernizaciyeyu to vtilyuvali ideyi ta napracyuvannya Gansa Ledvinki Analogichno Shkodi modeli 440 Octavia 1200 1201 1202 mali hrebtovi rami povnistyu nezalezhni pidviski j osoblivo zadnyu z hitnimi pivosyami a zadnomotorne komponuvannya nezvazhayuchi na jogo vitisnennya perednim privodom zastosovuvalos na modelyah 1000 MV 100 105 U 2007 r Ledvinka buv vklyuchenij do Yevropejskogo zalu avtomobilnoyi slavi PrimitkiThe Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Enciklopediya avtoznamenitostej Konstruktory Dizajnery Predprinimateli M Izdatelstvo Za rulem 2000 224 s ISBN 5 85907 184 1 Zhurnal Avtolegendy SSSR i socstran 198 Tatra 600 Tatraplan ISSN 2071 095X Arhiv originalu za 10 chervnya 2017 Procitovano 1 lipnya 2017 Posilannya Porshe ukral Zhuka u cheshskogo konstruktora Ledvinki na radio cz 21 lyutogo 2017 u Wayback Machine