Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вірме́нське нагі́р'я (вірм. Հայկական լեռնաշխարհ) — плоскогір'я і гірські системи сходу Туреччини і Вірменії, орографічна область цієї країни, середнє з трьох передньоазійських нагір'їв.
Відрізняється особливо складним орографічним малюнком. Хребти сполучаються на крайньому сході країни з гірськими ланцюгами Загроса і Азербайджану. Скупчення гір увінчане вулканічним конусом Великого Арарату (5137 м, найвища точка Туреччини). Плоскогір'я займає вузьку смугу території, значна частина поверхні якої похована під товстим шаром лави, і включає декілька улоговин тектонічного походження із порівняно пологим рельєфом. В одній із них, на висоті 1720 м, розташоване солоне озеро Ван. У східній частині Туреччини, де підносяться декілька гірських піків, що досягають 3700—4300 м, беруть свій початок річки Тигр, Євфрат і Аракс.
Більша частина Вірменського нагір'я розташована в межах сучасних Туреччини і Вірменії. До Вірменського нагір'я належить також західна частина Ірану, південь Грузії і західна частина Азербайджану. У широкому сенсі до Вірменського нагір'я належить також Малий Кавказ (створюючи його межу з півночі), Вірменський Тавр і . Площа Вірменського нагір'я (у широкому сенсі) становить близько 400 тис. км². На заході Вірменське нагір'я змикається з Малоазіатським, на півдні біля його підніжжя розташована Месопотамська низовина, а на південному сході воно поступово зливається з Іранським нагір'ям.
Вірменське нагір'я є могутнім гірським вузлом, в якому змикаються північні й південні околичні пасма Малоазіатського і Іранського нагір'їв, створюючи складну систему хребтів і улоговин. Наприкінці неогену нагір'я піддалося розколюванню і було перетнуте системою тріщин, уздовж яких відбувалися виливання лави. Лава вкрила майже всю поверхню нагір'я базальтовими товщами, здебільшого згладивши нерівності рельєфу.
Наразі Вірменське нагір'я є великим лавово-туфовим плоскогіря'м (висоти 1500—3000 м) із гігантськими вулканічними конусами (що утворилися в пізніші етапи вулканічної діяльності і досягли кількох тисяч метрів висоти) і тектонічними западинами, що розділені хребтами. Западини лежать на висотах від 700 до 2000 метрів, мають або сухі днища, або зайняті озерами (Ван, Севан, Резайе (Урмія) тощо). Вони є центрами скупчення населення і часто називаються за розташованими в їх межах містами — Ерзурумська, Тебризька, Араратська, Муська тощо.
Основні вершини
Серед нагір'я піднімаються вищі хребти, пасма вулканічних конусів та ізольовані згаслі вулкани. Найбільшої висоти досягає Великий Арарат (5165 м) — його сніжну вершину у погожу днину видно за багато десятків кілометрів. Поступаються йому Малий Арарат і Сюпхан (4434 м) в Туреччині, Арагац (4090 м) у Вірменії, (4821 м) і в Ірані. Вулканічна активність в історичний час зареєстрована лише у вулкана Немрут (Османська імперія, 1441, 1597, 1692).
Найбільші плоскогір'я: , і .
Гідрографія
Водна мережа регіону належить до сточищ Каспийського і Чорного морів, Перської затоки. У межах нагір'я знаходяться верхів'я річок Кура, Аракс, Євфрат, Великий Заб (ліва притока Тигра). Характер течії — типовий гірський. Витоки розташовані здебільшого в горах, а живлення надходить від танення снігів та дощових опадів. Важливою особливістю мережі поверхневих вод є значна кількість великих озер, що розташовані у просторих тектонічних западинах і є центрами внутрішнього стоку. Найбільші з них — Резайе (Урмія), Ван і Севан.
Більша частина Вірменського нагір'я позбавлена лісів.
Галерея
-
![image]()
Географічне розташування Вірменського нагір'я на мапі -
![image]()
Вірменське нагір'я -
![image]()
Вигляд Арарату з Хорвірапського монастиря -
![image]()
Арарат — вірменська священна гора, символ країни, що розташована у турецькій частині Вірменського нагір'я
Див. також
Джерела
- Халатов В. Ю. Армянское нагорье в путевой прозе русских писателей [ 10 листопада 2007 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Азії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з географії Вірменії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з географії Туреччини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Virme nske nagi r ya virm Հայկական լեռնաշխարհ ploskogir ya i girski sistemi shodu Turechchini i Virmeniyi orografichna oblast ciyeyi krayini serednye z troh perednoazijskih nagir yiv Istoriya VirmeniyiDerzhavi ta utvorennyaAjraratske carstvo Velika Virmeniya Mala Virmeniya Copk Sofena Marzpanska Virmeniya Virmenskij emirat Anijske carstvo Syunik Vaspurakan Tashir Dzoraget Arcah Hachen Kars Carstvo Varazhnuni Kesun Kilikiya Shah Armenidi Chuhur Saad Karabah Erivanska guberniya Yelizavetpolska guberniya Persha Respublika Virmenska RSR Respublika Virmeniya NKRVijni Turechchina Gruziya Azerbajdzhan Karabah Bitvi Tigranakert Avarajr Mancikert Garni Bitlis Sardarapat KarakilisReligiyiYazichnictvo Mitrayizm Virmenska apostolska cerkva Pavlikiani KatolicizmGeografiya Zahidna Shidna Virmenske nagir ya KilikiyaGajkidi Yervandidi Artashesidi Arshakuni Arcrunidi Bagratuni Rubenidi Hetumidi Luzinyani KyurikidiArmenakan Dashnakcutyun Fidayi Cegakron ASALA MiacumTematichni stattiVirmeni Kultura Mova Virmenske pitannya Genocid Amshenci Stolici Matenadaran Virmenoznavstvo Virmenske Vidrodzhennya ShlyahtaHronologiyaPortal Virmeniya pereglyanutiobgovoritiredaguvati Vidriznyayetsya osoblivo skladnim orografichnim malyunkom Hrebti spoluchayutsya na krajnomu shodi krayini z girskimi lancyugami Zagrosa i Azerbajdzhanu Skupchennya gir uvinchane vulkanichnim konusom Velikogo Araratu 5137 m najvisha tochka Turechchini Ploskogir ya zajmaye vuzku smugu teritoriyi znachna chastina poverhni yakoyi pohovana pid tovstim sharom lavi i vklyuchaye dekilka ulogovin tektonichnogo pohodzhennya iz porivnyano pologim relyefom V odnij iz nih na visoti 1720 m roztashovane solone ozero Van U shidnij chastini Turechchini de pidnosyatsya dekilka girskih pikiv sho dosyagayut 3700 4300 m berut svij pochatok richki Tigr Yevfrat i Araks Bilsha chastina Virmenskogo nagir ya roztashovana v mezhah suchasnih Turechchini i Virmeniyi Do Virmenskogo nagir ya nalezhit takozh zahidna chastina Iranu pivden Gruziyi i zahidna chastina Azerbajdzhanu U shirokomu sensi do Virmenskogo nagir ya nalezhit takozh Malij Kavkaz stvoryuyuchi jogo mezhu z pivnochi Virmenskij Tavr i Plosha Virmenskogo nagir ya u shirokomu sensi stanovit blizko 400 tis km Na zahodi Virmenske nagir ya zmikayetsya z Maloaziatskim na pivdni bilya jogo pidnizhzhya roztashovana Mesopotamska nizovina a na pivdennomu shodi vono postupovo zlivayetsya z Iranskim nagir yam Virmenske nagir ya ye mogutnim girskim vuzlom v yakomu zmikayutsya pivnichni j pivdenni okolichni pasma Maloaziatskogo i Iranskogo nagir yiv stvoryuyuchi skladnu sistemu hrebtiv i ulogovin Naprikinci neogenu nagir ya piddalosya rozkolyuvannyu i bulo peretnute sistemoyu trishin uzdovzh yakih vidbuvalisya vilivannya lavi Lava vkrila majzhe vsyu poverhnyu nagir ya bazaltovimi tovshami zdebilshogo zgladivshi nerivnosti relyefu Narazi Virmenske nagir ya ye velikim lavovo tufovim ploskogirya m visoti 1500 3000 m iz gigantskimi vulkanichnimi konusami sho utvorilisya v piznishi etapi vulkanichnoyi diyalnosti i dosyagli kilkoh tisyach metriv visoti i tektonichnimi zapadinami sho rozdileni hrebtami Zapadini lezhat na visotah vid 700 do 2000 metriv mayut abo suhi dnisha abo zajnyati ozerami Van Sevan Rezaje Urmiya tosho Voni ye centrami skupchennya naselennya i chasto nazivayutsya za roztashovanimi v yih mezhah mistami Erzurumska Tebrizka Araratska Muska tosho Osnovni vershiniSered nagir ya pidnimayutsya vishi hrebti pasma vulkanichnih konusiv ta izolovani zgasli vulkani Najbilshoyi visoti dosyagaye Velikij Ararat 5165 m jogo snizhnu vershinu u pogozhu dninu vidno za bagato desyatkiv kilometriv Postupayutsya jomu Malij Ararat i Syuphan 4434 m v Turechchini Aragac 4090 m u Virmeniyi 4821 m i v Irani Vulkanichna aktivnist v istorichnij chas zareyestrovana lishe u vulkana Nemrut Osmanska imperiya 1441 1597 1692 Najbilshi ploskogir ya i GidrografiyaVodna merezha regionu nalezhit do stochish Kaspijskogo i Chornogo moriv Perskoyi zatoki U mezhah nagir ya znahodyatsya verhiv ya richok Kura Araks Yevfrat Velikij Zab liva pritoka Tigra Harakter techiyi tipovij girskij Vitoki roztashovani zdebilshogo v gorah a zhivlennya nadhodit vid tanennya snigiv ta doshovih opadiv Vazhlivoyu osoblivistyu merezhi poverhnevih vod ye znachna kilkist velikih ozer sho roztashovani u prostorih tektonichnih zapadinah i ye centrami vnutrishnogo stoku Najbilshi z nih Rezaje Urmiya Van i Sevan Bilsha chastina Virmenskogo nagir ya pozbavlena lisiv GalereyaGeografichne roztashuvannya Virmenskogo nagir ya na mapi Virmenske nagir ya Viglyad Araratu z Horvirapskogo monastirya Ararat virmenska svyashenna gora simvol krayini sho roztashovana u tureckij chastini Virmenskogo nagir yaDiv takozhPriroda Turechchini Girski hrebti VirmeniyiDzherelaHalatov V Yu Armyanskoe nagore v putevoj proze russkih pisatelej 10 listopada 2007 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Aziyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Virmeniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Turechchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi