Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Владимир Арсенієвич / Vladimir Arsenijević (серб. кир. Владимир Арсенијевић, 1965 р. н.) — сербський письменник, коментатор, перекладач, редактор, музикант та видавець. Мешкає та працює в Белграді. Арсенієвич здобув престижну премію НІН 1994 року в категорії «Югославський роман» за роман «У трюмі» (сербською «U potpalublju»).
| Владимир Арсенієвич | ||||
|---|---|---|---|---|
| Владимир Арсенијевић | ||||
 | ||||
| Народився | 29 квітня 1965 (59 років) Пула, Югославія | |||
| Країна |  Сербія | |||
| Національність | Серб | |||
| Діяльність | перекладач, письменник | |||
| Мова творів | Сербська | |||
| Премії | Премія журналу НІН за роман «У трюмі» | |||
| | ||||
 Владимир Арсенієвич у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Молодість
Арсенієвич народився у Пулі, Хорватська СР, СФР Югославія, але ще змолоду переїхав до Белграду. У юності Арсенієвич (який мав прізвисько Влайса) грав у панк-гурті під назвою «Urbana Gerila», а також її пост-панковому переродженні «Berliner Strasse». Після здобуття середньої освіти та проходження строкової служби в 1985 р. Арсенієвич у віці 20 років переїхав до Лондона. Чотири роки потому, в 1989 році, він повернувся до Белграду.
Літературна діяльність
Письменник
У січні 1995 року Арсенієвич здобув премію журналу НІН за 1994 рік за свій перший роман «У трюмі» (серб. «U potpalublju»), таким чином у віці 29 років він став наймолодшим письменником, який здобув цю престижну нагороду. Також уперше цю нагороду здобув дебютний твір. Антивоєнний роман, дія якого розгортається під час битви за Вуковар восени 1991 р., був одним із перших творів, опублікованих у Сербії на тему немирного розпаду Югославії, хоча й із точки зору тогочасних мешканців Белграду. Невеликий роман обсягом 128 сторінок привернув увагу критиків з різних країн. Таким прикладом був схвальний відгук Лори Сільбер у виданні Лос-Анджелес Таймс, і згодом роман було перекладено на 20 мов, що майже одразу поставило Арсенієвича в один ряд із сербськими авторами, твори яких перекладено найбільшою кількістю мов. Українською роман було перекладено в 2019 році Андрієм Любкою. Переклад опублікувало видавництво «Книги XXI»
Одночасно з письменницькою діяльністю, Арсенієвич також працював як гід у туристичній агенції Контікі.
Згодом Арсенієвич опублікував три інші твори: два комікси та збірку есе. Довгоочікуване продовження роману «У трюмі», а також друга частина запрановагої Тетралогії «Cloaca Maxima», роман Анджела (Anđela) були опубліковані в Сербії в 1997 р., і отримали змішані відгуки. Продовження роману було оцінене як більш слабке у порівнянні з першою частиною «У трюмі», і хоча це був найбільш популярний роман року в Сербії, він не зміг перевершити успіх дебютної частини. [<span title="This claim needs references to reliable sources. (August 2017)">citation needed</span>]
У березні 1999 р., коли НАТО почало бомбардування Югославії, Арсенієвич був у Белграді, але у травні отримав запрошення від французького Міжнародного Парламенту Письменників відвідати Мехіко. До Мехіко він діставався через Сараєво, Любляну та Франкфурт, і залишався там до вересня 2000 року. У Мехіко він мешкав у районах Койоакан та Колонія Кондеса, переважно заробляючи на життя на кількох обслуговуючих роботах, а у вільний час граючи в гурті під назвою Los Armstrings. Після повернення до Белграду у вересні 2000 р. він опублікував третю книжку Meksiko — ratni dnevnik, де йдеться про двомісячне перебування Арсенієвича в Белграді під час бомбардування НАТО, його раптовий від’їзд до Мексики та дружбу з поетом-косовським албанцем Джевдетом Байраєм (Xhevdet Bajraj).
У 2004 р. Арсенієвич відновив літературну діяльність твором Išmail. Цей розважальний комікс, події якого розгортаються в 1979 р., є результатом співпраці письменника з сербським мультиплікатором Александром Зоґрафом. Комікс досліджує таємні зв’язки, що поєднували югославську панк- та нью-вейв сцену з радикальним концептуальним мистецтвом та акціонізмом кінця 60-х та початку 70-х, а також негативний вплив політики соціалістичної Югославії на них.
Predator — перехідний формат між романом та збіркою оповідань з різних частин світу. Складаючись із кількох, на перший погляд, цілковито різних оповідань, вони дбайливо зв’язані в одне ризоматично структуроване оповідання з майже десятком героїв, які мають одну спільну рису — всі вони є експатріантами (іракський курд-біженець у США, панк-рокер з Косова, боснієць-наркоман, ірландець-священник, белградські волоцюги, берлінські анархісти...) Походячи з не найбільш спокійних частин світу, кожен шукає собі щастя, проте умови, в яких вони живуть дуже впливають на них. Те, що спочатку здається вітражем з розбитих людських життів, поступово захоплює читача й веде його в нейомвірну та жахливу подорож до жорстоких наслідків війни, де кожен хто колись потрапив у ці умови, більше не міг їх подолати. [<span title="This claim needs references to reliable sources. (August 2017)">citation needed</span>]
Jugolaboratorija, збірка есе, колонок та промов, містить близько тридцяти текстів, написаних Арсенієвичем з 2005 р.
У 2011 р. Арсенієвич опублікував книжку Minut — Put oko sveta za 60 sekundi («Хвилина — Навколо світу за 60 секунд») у мистецькій співпраці з Валентиною Броштеан, яка робила ілюстрації та дизайн. Книжка складається з 25 фрагментів/історій, що відбуваються впродовж хвилини (20 січня 2010 р. з 12:00 до 12:01 за Гринвічем) у 25 різних точках Землі, таких як Самоа, Гаваї, Бразилія, Португалія, Косово, Курдистан, М’янма чи Австралія.
Видавництво
Одночасно із літературною діяльністю, Арсенієвич також займався книгодрукуванням, заснувавши видавництво Rende, де він виконував обов’язки шеф-редактора з часу започаткування і до 2007 р. З лютого 2007 р. Владимир почав працювати редактором видавництва VBZ Beograd, белградської філії хорватського видавництва VBZ. Арсенієвич також є співвласником і дедектором сербського ресурсу Reflektor, який займається виробництвом аудіокнижок. Окрім творів різних авторів, ресурс озвучив роман Арсенієвича «У трюмі» голосом актора Ніколи Джурічка.
Владимир Арсенієвич є одним з засновників та керівників щорічного літературного фестивалю KROKODIL, що проводиться в Белграді з 2009 року. У 2017 р. він підписав Декларацію про спільну мову хорватів, сербів, боснійців та чорногорців.
Перекладацька діяльність
На початку 2000-х років Арсенієвич почав перекладати англомовні романи на сербську мову. Він переклав Macho Sluts (автор Патрік Каліфія / Pat Califia), God's Boot (автор Бред Фокс / Brad Fox), The Sheltering Sky (автор Пол Баулз / Paul Bowles), Джонатан Лівінгстон, мартин (автор Річард Бах), а також Добру людину знайти нелегко / A Good Man Is Hard to Find (авторка Фланнері О'Коннор). [<span title="This claim needs references to reliable sources. (August 2017)">citation needed</span>]
Публікації
- U potpalublju (1994 р.)
- Anđela (1997 р.)
- Meksiko ratni dnevnik (2000 р.)
- Išmail (спільно з Александром Зоґрафом, 2004 р.)
- Predator (2008 р.)
- Jugolaboratorija (2009 р.)
- Minut, put oko sveta za 60 sekundi (спільно з Валентиною Броштеан, 2011 р.)
- Let (2013 р.)
- Ovo nije veselo mesto (2014 р.)
- Ti i ja, Anđela (переопрацювання роману Анђела, 2016 р.)
- Ka granici (2018)
Публіцистика та репортерська діяльність
З середини 2000-х років Арсенієвич у Сербії та інших республіках колишньої Югославії став відомий як відвертий журналіст та коментатор на соціополітичні тепи. Як романи, так і його колонки та інші публічні виступи так чи інакше стосуються новітньою історією Балкан та політикою з точки зору Сербії. Зазвичай він дуже критично ставиться до політичної системи Сербії, сербського націоналізму, різних аспектів сербської культури, стосунків Сербії з іншими країнами регіону, ролі Сербії в югославських війнах. Багато його критики також стосується публічних осіб Сербії як Момо Капор, Емир Кустуриця, Добриця Чосич та ін. Арсенієвич є частим гостем ток-шоу Олі Бечкович talk-show «Utisak nedelje», а також на інших передачах телеканалу B92.
Наприкінці літа 2007 р. Арсенієвич написав статтю під назвою «Unsere Neger, unsere Gegner» («Наші негри, наші вороги») для німецького щоденного видання Die Zeit, де критикував підхід Сербії до албанців, що проживають у Косові, що він вважає історично заснованим на «образливих стереотипах, глузуванні та відкритій ненависті», порівнюючи це ставлення до того, як білі американці ставилися до афроамериканців. Арсенієвич розповідає, що після смерті Тіто та албанських протестів у Косові 1981 р. такий «сербський побутовий расизм швидко переріс у жорстоку, смертельну ненависть до щіптарів», яку Слободан Мілошевич перетворив «за час жорстокої тиранії на таку колективну параною сербів стосовно щіптарів, що серби здригалися від огиди уявляючи неконтрольовану сексуальність та високу народжуваність албанців».
«Politika»
З січня 2008 р. Арсенієвич почав вести непостійну колонку в щоденній газеті Politika, власниками якої були німецький медіаконцерн WAZ-Mediengruppe та сербська компанія Politika AD, в якій контрольний пакет акцій мав уряд Сербії. Працював під редакцією Ліляни Смайлович, яку з листопада 2008 р. (після перемоги коаліції ZES на чолі з Демократичною партією Бориса Тадича) було замінено на Драґана Буйошевича.
У березні 2008 р., через кілька тижнів потому як албанці з сербської південної провінції Косово в односторонньому порядку проголосили незалежність, Арсенієвич написав статтю на підтримку дії албанців закликаючи Сербію визнати провінцію-сепаратиста незалежною державою, що в Сербії викликало бурхливу реакцію.
Співпрацю з виданням Politka було завершено в березні 2009 р.
Press
З квітня 2011 року Арсенієвича було найнято писати суботню колонку в белградській щоденній газеті Press.
У вересні 2011 року було опубліковано скандальну статтю про покійного Момо Капора який помер за півтора роки до того. У статті Арсенієвич описує те, як у липні 1995 року він зустрів Момо на грецькому острові Тасос. Тридцятирічний Арсенієвич там працював гідом, а 58-річний Капор був у відпустці з дружиною. Арсенієвич розповідає про певні подробиці їх короткої розмови (обох тоді щойно познайомили), що стосувалася на той час ранньої письменницької кар’єри Арсенієвича, а також його успішного дебютного роману «У трюмі», де події розгортаються під час битви за Вуковар. Під враженням від цієї розмови Арсенієвич називає Капора «королем психопатів», наводячи таку його фразу з розмови: «Не слід засмучуватися через це місто. Це найпримітивніша форма провінційного бароко. Практично ніщо. Так, Вуковар — ніщо».
У середині листопада 2011 р., через два місяці після публікації колонки, Арсенієвич з’явився на ток-шоу Nedjeljom u 2 каналу HRT, присвяченому двадцятій річниці падіння Вуковару. Ще до того як назвати запрошеного по імені, ведучий Александр Станкович представив Арсенієвича детальним переказом його зустрічі з Капором. Арсенієвич переповів їхню розмову і ще раз назвав Капора «психопатом, який любив кров і смерть». Він також поділився особистим висновком, що «політичні погляди Капора після югославських війн обумовлювалися не з точки зору сербського націоналізму, а з психопатичної точки зору». Решту передачі йшлося про сербо-хорватські відносини після 1990-х років, і Арсенієвич висловлював особисте незадоволення явищами від офіційної політики сербського уряду стосовно Косова до загальної атмосфери у Белграді, підкріплюючи останнє висловом «якби Європа була баром або кафаною, то Белград був би маленьким смердючим коридором, який веде в туалет».
Через кілька днів після ефіру Арсенієвича було звільнено з видання Press через «фінансові труднощі», хоча багато хто вважав що справжньою причиною його звільнення були його вислови на шоу Nedjeljom u 2.
Jutarnji list
З березня 2012 року Арсенієвич почав вести щомісячну колонку для хорватського щоденного видання Jutarnji list, власником якого є хорватський медіамагнат Нінослав Павич через компанію Європапрес Холдинг. Теми, які висвітлював Арсенієвич, переважно стосувалися подій та відомих людей Сербії. Окрім ведення колонки, він час від часу брав інтерв’ю в різних відомих людей, митців та мислителів, таких як Роберт Крамб, Гілберт Шелтон, Тім Джуда та інші.
У цей період Арсенієвич також писав для інших видань: у квітні 2012 року його коментар на тему проведення пісенного конкурсу Євробачення в Баку (Азербайджан) було опубліковано в німецькому щоденному виданні die Tageszeitung як гостьова колонка. У ній Арсенієвич порівнює Азербайджан із Сербією, з одного боку знаходячи відмінності «у відповідних культурних, політичних та економічних поняттях», описуючи першу як «країну, що з дня у день багатіє, але чия правляча династія разом із клікою залежних від неї нуворишів придушує свободу преси», в той час як остання є «краєм вічної економічної руїни, яким керує безсовісний та ненаситний політичний клас», але з іншого боку помічаючи багато спільних рис: «обидві країни відчайдушно шукають нову, сучасну ідентичність, яка поєднується з небажанням, а може й неспроможністю обох країн облишити старі підходи, хитрі способи зловживання владою, одержимість історією та територіями». Він вважає, що як Азербайджан, так і Сербія мають «погану репутацію в міжнародній спільноті», і їх обидві розглядають як «відомі через широкомасштабну корупцію, глибоко вкорінену в обидва суспільства». Також він вбачає подібність обох країн у розв’язанні територіальних суперечок шляхом «“захисту” спірних територій Нагірного Карабаху та Косова відповідно шляхом війн, які вони згодом програю́ть, а території — втрачають».
Наприкінці травня 2012 р. Арсенієвич отримав ще одну роботу колумніста в Хорватії, пишучи для веб-порталу tportal.hr.
Серед його колонок для Jutarnji найбільш популярною та сканадльною є велика стаття за липень 2012 року, де Арсенієвич засуджує кінорежисера Емира Кустурицю. Невдоволений останнім проєктом Кустуриці — натхненним Іво Андричем Каменградом у Вишеграді, Республіка Сербська, Боснія і Герцеговина, Арсенієвич називає Кустурицю «пихатим чоловіком, який завдяки чудернацькому сербському націоналізму здатний умовляннями інтегруватися до кожного правлячого політика в Сербії з 1990-х років, починаючи з Мілошевича, через Джинджича та Коштуницю, і аж до Тадича; без сумніву теплі чоловічі обійми Томислава Николича очікують на режисера в найближчому майбутньому», описуючи попередній проєкт Кустуриці Дрвенґрад як «пам’ятник самому собі та власному баченню світу із власними фінансовими інтересами та культом особистості, вмонтованим у нього, який був реалізований завдяки співпраці кількох політиків у Сербії, які не можуть домовитися ні про що інше, але все ж дійшли мінімального консенсусу стосовно Кустуриці». Далі Арсенієвич проголошує Кустурицю «двоголовим чудовиськом: етнонаціоналіст з гострою кризою ідентичності, самопроголошений лівак із ультраправим сприйняттям, суворий замлевласник, який одночасно й відчайдушний антикапіталіст, художник-державник в костюмі фальшивого бунтаря, слухняний, але лукавий прислужник багатьох повновладних осіб», а також описує його як «людину, яка могла і мала бути кимось більшим, натомість стала нікчемною ознакою нікчемного часу, в якому ми живемо». Далі Арсенієвич описує зовнішність режисера: «високий, сильний, з масивною головою та кучмою довгого волосся на ній», також описуючи його як «підірваного в часи вибухових 1990-х у Сербії» та розмислюючи що «можливо це пояснює сильну мегаломанію Кустуриці, що проявляється комплексом фараона та кричущою пристрастю залишити після себе щось велике на зразок фондів, етноселищ, псевдоміст і т. і. — свого роду піраміди Кустуриці». Арсенієвич також проходиться по Каменграду, також відомому як Андрічград, описуючи його як «кічевий торговельний центр у вигляді етноміста, заснованого на поганому смаку та брехні, зведений кічевим режисером у надзвичайно кічевій псевдокраїні, так званій Республіці Сербській, яку представляє чоловік із чималою головою, мужнім підборіддям, косооким поглядом, а також нудним та некрасномовним мовленням — (сумно)відомий Милорад Додик». Далі журналіст критикує Кустурицю і його проєкт у Вишеграді, висміюючи його заявлену “поліетнічну природу”, де режисер не спромігся чітко визнати та вшанувати боснійських мусульман міста, які стали жертвами боснійської війни, вважаючи таке оминання теми «справжньою спадщиною Кустуриці та його єдиною довговічною пірамідою, яка стоятиме ще довго після того як його марно зведені “міста” будуть стерті з лиця землі». Завершує статтю Арсенієвич іронічним роздумом над тим, як би Іво Андрич відреагував на місто Кустуриці. І відповідає що Андрич «вчергове був обкрадений, використаний, принижений та жорстоко зґвалтований», та описав Андрича як «тонку, фізично слабку та стриману людину без тіні османського чи балканського атавізму, “ніжний і блідий із тонкою і крихкою прекрасною душею”», що перетворилося на «грубу зовнішність Кустуриці, рисами якої були жирне волосся, зів’яле обличчя верховинця, яке напевне ніколи не було чисто поголене, невротичні зморшки біля носа, а також підозрілий погляд».
Примітки
- Glas iz potpalublja (серб.)
- Zec: Iš-mail —. Booksa.hr. 19 лютого 2009. Процитовано 2 листопада 2012.
- Nova knjiga: Vladimir Arsenijević: Jugolaboratorija. Bibliotekaxxvek.com. Процитовано 2 листопада 2012.
- The book : ONE MINUTE – AROUND THE WORLD IN 60 SEC on Behance. Behance.net. 20 січня 2010. Процитовано 2 листопада 2012.
- VBZ beograd. Vbz.hr. Процитовано 2 листопада 2012.
- . Rflekt.me. Архів оригіналу за 9 січня 2013. Процитовано 2 листопада 2012.
- Krokodil Festival. Krokodil.rs. 14 червня 2012. Процитовано 2 листопада 2012.
- Derk, Denis (28 березня 2017). Donosi se Deklaracija o zajedničkom jeziku Hrvata, Srba, Bošnjaka i Crnogoraca [A Declaration on the Common Language of Croats, Serbs, Bosniaks and Montenegrins is About to Appear] (сербо-хорв.). Zagreb. с. 6—7. ISSN 0350-5006. оригіналу за 20 September 2017. Процитовано 5 червня 2017.
- Arsenijević at. Tportal.hr. Процитовано 2 листопада 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vladimir Arseniyevich Vladimir Arsenijevic serb kir Vladimir Arseniјeviћ 1965 r n serbskij pismennik komentator perekladach redaktor muzikant ta vidavec Meshkaye ta pracyuye v Belgradi Arseniyevich zdobuv prestizhnu premiyu NIN 1994 roku v kategoriyi Yugoslavskij roman za roman U tryumi serbskoyu U potpalublju Vladimir ArseniyevichVladimir ArseniјeviћNarodivsya29 kvitnya 1965 1965 04 29 59 rokiv Pula YugoslaviyaKrayina SerbiyaNacionalnistSerbDiyalnistperekladach pismennikMova tvorivSerbskaPremiyiPremiya zhurnalu NIN za roman U tryumi Vladimir Arseniyevich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahMolodistArseniyevich narodivsya u Puli Horvatska SR SFR Yugoslaviya ale she zmolodu pereyihav do Belgradu U yunosti Arseniyevich yakij mav prizvisko Vlajsa grav u pank gurti pid nazvoyu Urbana Gerila a takozh yiyi post pankovomu pererodzhenni Berliner Strasse Pislya zdobuttya serednoyi osviti ta prohodzhennya strokovoyi sluzhbi v 1985 r Arseniyevich u vici 20 rokiv pereyihav do Londona Chotiri roki potomu v 1989 roci vin povernuvsya do Belgradu Literaturna diyalnistPismennik U sichni 1995 roku Arseniyevich zdobuv premiyu zhurnalu NIN za 1994 rik za svij pershij roman U tryumi serb U potpalublju takim chinom u vici 29 rokiv vin stav najmolodshim pismennikom yakij zdobuv cyu prestizhnu nagorodu Takozh upershe cyu nagorodu zdobuv debyutnij tvir Antivoyennij roman diya yakogo rozgortayetsya pid chas bitvi za Vukovar voseni 1991 r buv odnim iz pershih tvoriv opublikovanih u Serbiyi na temu nemirnogo rozpadu Yugoslaviyi hocha j iz tochki zoru togochasnih meshkanciv Belgradu Nevelikij roman obsyagom 128 storinok privernuv uvagu kritikiv z riznih krayin Takim prikladom buv shvalnij vidguk Lori Silber u vidanni Los Andzheles Tajms i zgodom roman bulo perekladeno na 20 mov sho majzhe odrazu postavilo Arseniyevicha v odin ryad iz serbskimi avtorami tvori yakih perekladeno najbilshoyu kilkistyu mov Ukrayinskoyu roman bulo perekladeno v 2019 roci Andriyem Lyubkoyu Pereklad opublikuvalo vidavnictvo Knigi XXI Odnochasno z pismennickoyu diyalnistyu Arseniyevich takozh pracyuvav yak gid u turistichnij agenciyi Kontiki Zgodom Arseniyevich opublikuvav tri inshi tvori dva komiksi ta zbirku ese Dovgoochikuvane prodovzhennya romanu U tryumi a takozh druga chastina zapranovagoyi Tetralogiyi Cloaca Maxima roman Andzhela Anđela buli opublikovani v Serbiyi v 1997 r i otrimali zmishani vidguki Prodovzhennya romanu bulo ocinene yak bilsh slabke u porivnyanni z pershoyu chastinoyu U tryumi i hocha ce buv najbilsh populyarnij roman roku v Serbiyi vin ne zmig perevershiti uspih debyutnoyi chastini lt span title This claim needs references to reliable sources August 2017 gt citation needed lt span gt U berezni 1999 r koli NATO pochalo bombarduvannya Yugoslaviyi Arseniyevich buv u Belgradi ale u travni otrimav zaproshennya vid francuzkogo Mizhnarodnogo Parlamentu Pismennikiv vidvidati Mehiko Do Mehiko vin distavavsya cherez Sarayevo Lyublyanu ta Frankfurt i zalishavsya tam do veresnya 2000 roku U Mehiko vin meshkav u rajonah Kojoakan ta Koloniya Kondesa perevazhno zaroblyayuchi na zhittya na kilkoh obslugovuyuchih robotah a u vilnij chas grayuchi v gurti pid nazvoyu Los Armstrings Pislya povernennya do Belgradu u veresni 2000 r vin opublikuvav tretyu knizhku Meksiko ratni dnevnik de jdetsya pro dvomisyachne perebuvannya Arseniyevicha v Belgradi pid chas bombarduvannya NATO jogo raptovij vid yizd do Meksiki ta druzhbu z poetom kosovskim albancem Dzhevdetom Bajrayem Xhevdet Bajraj U 2004 r Arseniyevich vidnoviv literaturnu diyalnist tvorom Ismail Cej rozvazhalnij komiks podiyi yakogo rozgortayutsya v 1979 r ye rezultatom spivpraci pismennika z serbskim multiplikatorom Aleksandrom Zografom Komiks doslidzhuye tayemni zv yazki sho poyednuvali yugoslavsku pank ta nyu vejv scenu z radikalnim konceptualnim mistectvom ta akcionizmom kincya 60 h ta pochatku 70 h a takozh negativnij vpliv politiki socialistichnoyi Yugoslaviyi na nih Predator perehidnij format mizh romanom ta zbirkoyu opovidan z riznih chastin svitu Skladayuchis iz kilkoh na pershij poglyad cilkovito riznih opovidan voni dbajlivo zv yazani v odne rizomatichno strukturovane opovidannya z majzhe desyatkom geroyiv yaki mayut odnu spilnu risu vsi voni ye ekspatriantami irakskij kurd bizhenec u SShA pank roker z Kosova bosniyec narkoman irlandec svyashennik belgradski volocyugi berlinski anarhisti Pohodyachi z ne najbilsh spokijnih chastin svitu kozhen shukaye sobi shastya prote umovi v yakih voni zhivut duzhe vplivayut na nih Te sho spochatku zdayetsya vitrazhem z rozbitih lyudskih zhittiv postupovo zahoplyuye chitacha j vede jogo v nejomvirnu ta zhahlivu podorozh do zhorstokih naslidkiv vijni de kozhen hto kolis potrapiv u ci umovi bilshe ne mig yih podolati lt span title This claim needs references to reliable sources August 2017 gt citation needed lt span gt Jugolaboratorija zbirka ese kolonok ta promov mistit blizko tridcyati tekstiv napisanih Arseniyevichem z 2005 r U 2011 r Arseniyevich opublikuvav knizhku Minut Put oko sveta za 60 sekundi Hvilina Navkolo svitu za 60 sekund u misteckij spivpraci z Valentinoyu Broshtean yaka robila ilyustraciyi ta dizajn Knizhka skladayetsya z 25 fragmentiv istorij sho vidbuvayutsya vprodovzh hvilini 20 sichnya 2010 r z 12 00 do 12 01 za Grinvichem u 25 riznih tochkah Zemli takih yak Samoa Gavayi Braziliya Portugaliya Kosovo Kurdistan M yanma chi Avstraliya Vidavnictvo Odnochasno iz literaturnoyu diyalnistyu Arseniyevich takozh zajmavsya knigodrukuvannyam zasnuvavshi vidavnictvo Rende de vin vikonuvav obov yazki shef redaktora z chasu zapochatkuvannya i do 2007 r Z lyutogo 2007 r Vladimir pochav pracyuvati redaktorom vidavnictva VBZ Beograd belgradskoyi filiyi horvatskogo vidavnictva VBZ Arseniyevich takozh ye spivvlasnikom i dedektorom serbskogo resursu Reflektor yakij zajmayetsya virobnictvom audioknizhok Okrim tvoriv riznih avtoriv resurs ozvuchiv roman Arseniyevicha U tryumi golosom aktora Nikoli Dzhurichka Vladimir Arseniyevich ye odnim z zasnovnikiv ta kerivnikiv shorichnogo literaturnogo festivalyu KROKODIL sho provoditsya v Belgradi z 2009 roku U 2017 r vin pidpisav Deklaraciyu pro spilnu movu horvativ serbiv bosnijciv ta chornogorciv Perekladacka diyalnist Na pochatku 2000 h rokiv Arseniyevich pochav perekladati anglomovni romani na serbsku movu Vin pereklav Macho Sluts avtor Patrik Kalifiya Pat Califia God s Boot avtor Bred Foks Brad Fox The Sheltering Sky avtor Pol Baulz Paul Bowles Dzhonatan Livingston martin avtor Richard Bah a takozh Dobru lyudinu znajti nelegko A Good Man Is Hard to Find avtorka Flanneri O Konnor lt span title This claim needs references to reliable sources August 2017 gt citation needed lt span gt PublikaciyiU potpalublju 1994 r Anđela 1997 r Meksiko ratni dnevnik 2000 r Ismail spilno z Aleksandrom Zografom 2004 r Predator 2008 r Jugolaboratorija 2009 r Minut put oko sveta za 60 sekundi spilno z Valentinoyu Broshtean 2011 r Let 2013 r Ovo nije veselo mesto 2014 r Ti i ja Anđela pereopracyuvannya romanu Anђela 2016 r Ka granici 2018 Publicistika ta reporterska diyalnistZ seredini 2000 h rokiv Arseniyevich u Serbiyi ta inshih respublikah kolishnoyi Yugoslaviyi stav vidomij yak vidvertij zhurnalist ta komentator na sociopolitichni tepi Yak romani tak i jogo kolonki ta inshi publichni vistupi tak chi inakshe stosuyutsya novitnoyu istoriyeyu Balkan ta politikoyu z tochki zoru Serbiyi Zazvichaj vin duzhe kritichno stavitsya do politichnoyi sistemi Serbiyi serbskogo nacionalizmu riznih aspektiv serbskoyi kulturi stosunkiv Serbiyi z inshimi krayinami regionu roli Serbiyi v yugoslavskih vijnah Bagato jogo kritiki takozh stosuyetsya publichnih osib Serbiyi yak Momo Kapor Emir Kusturicya Dobricya Chosich ta in Arseniyevich ye chastim gostem tok shou Oli Bechkovich talk show Utisak nedelje a takozh na inshih peredachah telekanalu B92 Naprikinci lita 2007 r Arseniyevich napisav stattyu pid nazvoyu Unsere Neger unsere Gegner Nashi negri nashi vorogi dlya nimeckogo shodennogo vidannya Die Zeit de kritikuvav pidhid Serbiyi do albanciv sho prozhivayut u Kosovi sho vin vvazhaye istorichno zasnovanim na obrazlivih stereotipah gluzuvanni ta vidkritij nenavisti porivnyuyuchi ce stavlennya do togo yak bili amerikanci stavilisya do afroamerikanciv Arseniyevich rozpovidaye sho pislya smerti Tito ta albanskih protestiv u Kosovi 1981 r takij serbskij pobutovij rasizm shvidko pereris u zhorstoku smertelnu nenavist do shiptariv yaku Slobodan Miloshevich peretvoriv za chas zhorstokoyi tiraniyi na taku kolektivnu paranoyu serbiv stosovno shiptariv sho serbi zdrigalisya vid ogidi uyavlyayuchi nekontrolovanu seksualnist ta visoku narodzhuvanist albanciv Politika Z sichnya 2008 r Arseniyevich pochav vesti nepostijnu kolonku v shodennij gazeti Politika vlasnikami yakoyi buli nimeckij mediakoncern WAZ Mediengruppe ta serbska kompaniya Politika AD v yakij kontrolnij paket akcij mav uryad Serbiyi Pracyuvav pid redakciyeyu Lilyani Smajlovich yaku z listopada 2008 r pislya peremogi koaliciyi ZES na choli z Demokratichnoyu partiyeyu Borisa Tadicha bulo zamineno na Dragana Bujoshevicha U berezni 2008 r cherez kilka tizhniv potomu yak albanci z serbskoyi pivdennoyi provinciyi Kosovo v odnostoronnomu poryadku progolosili nezalezhnist Arseniyevich napisav stattyu na pidtrimku diyi albanciv zaklikayuchi Serbiyu viznati provinciyu separatista nezalezhnoyu derzhavoyu sho v Serbiyi viklikalo burhlivu reakciyu Spivpracyu z vidannyam Politka bulo zaversheno v berezni 2009 r Press Z kvitnya 2011 roku Arseniyevicha bulo najnyato pisati subotnyu kolonku v belgradskij shodennij gazeti Press U veresni 2011 roku bulo opublikovano skandalnu stattyu pro pokijnogo Momo Kapora yakij pomer za pivtora roki do togo U statti Arseniyevich opisuye te yak u lipni 1995 roku vin zustriv Momo na greckomu ostrovi Tasos Tridcyatirichnij Arseniyevich tam pracyuvav gidom a 58 richnij Kapor buv u vidpustci z druzhinoyu Arseniyevich rozpovidaye pro pevni podrobici yih korotkoyi rozmovi oboh todi shojno poznajomili sho stosuvalasya na toj chas rannoyi pismennickoyi kar yeri Arseniyevicha a takozh jogo uspishnogo debyutnogo romanu U tryumi de podiyi rozgortayutsya pid chas bitvi za Vukovar Pid vrazhennyam vid ciyeyi rozmovi Arseniyevich nazivaye Kapora korolem psihopativ navodyachi taku jogo frazu z rozmovi Ne slid zasmuchuvatisya cherez ce misto Ce najprimitivnisha forma provincijnogo baroko Praktichno nisho Tak Vukovar nisho U seredini listopada 2011 r cherez dva misyaci pislya publikaciyi kolonki Arseniyevich z yavivsya na tok shou Nedjeljom u 2 kanalu HRT prisvyachenomu dvadcyatij richnici padinnya Vukovaru She do togo yak nazvati zaproshenogo po imeni veduchij Aleksandr Stankovich predstaviv Arseniyevicha detalnim perekazom jogo zustrichi z Kaporom Arseniyevich perepoviv yihnyu rozmovu i she raz nazvav Kapora psihopatom yakij lyubiv krov i smert Vin takozh podilivsya osobistim visnovkom sho politichni poglyadi Kapora pislya yugoslavskih vijn obumovlyuvalisya ne z tochki zoru serbskogo nacionalizmu a z psihopatichnoyi tochki zoru Reshtu peredachi jshlosya pro serbo horvatski vidnosini pislya 1990 h rokiv i Arseniyevich vislovlyuvav osobiste nezadovolennya yavishami vid oficijnoyi politiki serbskogo uryadu stosovno Kosova do zagalnoyi atmosferi u Belgradi pidkriplyuyuchi ostannye vislovom yakbi Yevropa bula barom abo kafanoyu to Belgrad buv bi malenkim smerdyuchim koridorom yakij vede v tualet Cherez kilka dniv pislya efiru Arseniyevicha bulo zvilneno z vidannya Press cherez finansovi trudnoshi hocha bagato hto vvazhav sho spravzhnoyu prichinoyu jogo zvilnennya buli jogo vislovi na shou Nedjeljom u 2 Jutarnji list Z bereznya 2012 roku Arseniyevich pochav vesti shomisyachnu kolonku dlya horvatskogo shodennogo vidannya Jutarnji list vlasnikom yakogo ye horvatskij mediamagnat Ninoslav Pavich cherez kompaniyu Yevropapres Holding Temi yaki visvitlyuvav Arseniyevich perevazhno stosuvalisya podij ta vidomih lyudej Serbiyi Okrim vedennya kolonki vin chas vid chasu brav interv yu v riznih vidomih lyudej mitciv ta misliteliv takih yak Robert Kramb Gilbert Shelton Tim Dzhuda ta inshi U cej period Arseniyevich takozh pisav dlya inshih vidan u kvitni 2012 roku jogo komentar na temu provedennya pisennogo konkursu Yevrobachennya v Baku Azerbajdzhan bulo opublikovano v nimeckomu shodennomu vidanni die Tageszeitung yak gostova kolonka U nij Arseniyevich porivnyuye Azerbajdzhan iz Serbiyeyu z odnogo boku znahodyachi vidminnosti u vidpovidnih kulturnih politichnih ta ekonomichnih ponyattyah opisuyuchi pershu yak krayinu sho z dnya u den bagatiye ale chiya pravlyacha dinastiya razom iz klikoyu zalezhnih vid neyi nuvorishiv pridushuye svobodu presi v toj chas yak ostannya ye krayem vichnoyi ekonomichnoyi ruyini yakim keruye bezsovisnij ta nenasitnij politichnij klas ale z inshogo boku pomichayuchi bagato spilnih ris obidvi krayini vidchajdushno shukayut novu suchasnu identichnist yaka poyednuyetsya z nebazhannyam a mozhe j nespromozhnistyu oboh krayin oblishiti stari pidhodi hitri sposobi zlovzhivannya vladoyu oderzhimist istoriyeyu ta teritoriyami Vin vvazhaye sho yak Azerbajdzhan tak i Serbiya mayut poganu reputaciyu v mizhnarodnij spilnoti i yih obidvi rozglyadayut yak vidomi cherez shirokomasshtabnu korupciyu gliboko vkorinenu v obidva suspilstva Takozh vin vbachaye podibnist oboh krayin u rozv yazanni teritorialnih superechok shlyahom zahistu spirnih teritorij Nagirnogo Karabahu ta Kosova vidpovidno shlyahom vijn yaki voni zgodom prograyu t a teritoriyi vtrachayut Naprikinci travnya 2012 r Arseniyevich otrimav she odnu robotu kolumnista v Horvatiyi pishuchi dlya veb portalu tportal hr Sered jogo kolonok dlya Jutarnji najbilsh populyarnoyu ta skanadlnoyu ye velika stattya za lipen 2012 roku de Arseniyevich zasudzhuye kinorezhisera Emira Kusturicyu Nevdovolenij ostannim proyektom Kusturici nathnennim Ivo Andrichem Kamengradom u Vishegradi Respublika Serbska Bosniya i Gercegovina Arseniyevich nazivaye Kusturicyu pihatim cholovikom yakij zavdyaki chudernackomu serbskomu nacionalizmu zdatnij umovlyannyami integruvatisya do kozhnogo pravlyachogo politika v Serbiyi z 1990 h rokiv pochinayuchi z Miloshevicha cherez Dzhindzhicha ta Koshtunicyu i azh do Tadicha bez sumnivu tepli cholovichi obijmi Tomislava Nikolicha ochikuyut na rezhisera v najblizhchomu majbutnomu opisuyuchi poperednij proyekt Kusturici Drvengrad yak pam yatnik samomu sobi ta vlasnomu bachennyu svitu iz vlasnimi finansovimi interesami ta kultom osobistosti vmontovanim u nogo yakij buv realizovanij zavdyaki spivpraci kilkoh politikiv u Serbiyi yaki ne mozhut domovitisya ni pro sho inshe ale vse zh dijshli minimalnogo konsensusu stosovno Kusturici Dali Arseniyevich progoloshuye Kusturicyu dvogolovim chudoviskom etnonacionalist z gostroyu krizoyu identichnosti samoprogoloshenij livak iz ultrapravim sprijnyattyam suvorij zamlevlasnik yakij odnochasno j vidchajdushnij antikapitalist hudozhnik derzhavnik v kostyumi falshivogo buntarya sluhnyanij ale lukavij prisluzhnik bagatoh povnovladnih osib a takozh opisuye jogo yak lyudinu yaka mogla i mala buti kimos bilshim natomist stala nikchemnoyu oznakoyu nikchemnogo chasu v yakomu mi zhivemo Dali Arseniyevich opisuye zovnishnist rezhisera visokij silnij z masivnoyu golovoyu ta kuchmoyu dovgogo volossya na nij takozh opisuyuchi jogo yak pidirvanogo v chasi vibuhovih 1990 h u Serbiyi ta rozmislyuyuchi sho mozhlivo ce poyasnyuye silnu megalomaniyu Kusturici sho proyavlyayetsya kompleksom faraona ta krichushoyu pristrastyu zalishiti pislya sebe shos velike na zrazok fondiv etnoselish psevdomist i t i svogo rodu piramidi Kusturici Arseniyevich takozh prohoditsya po Kamengradu takozh vidomomu yak Andrichgrad opisuyuchi jogo yak kichevij torgovelnij centr u viglyadi etnomista zasnovanogo na poganomu smaku ta brehni zvedenij kichevim rezhiserom u nadzvichajno kichevij psevdokrayini tak zvanij Respublici Serbskij yaku predstavlyaye cholovik iz chimaloyu golovoyu muzhnim pidboriddyam kosookim poglyadom a takozh nudnim ta nekrasnomovnim movlennyam sumno vidomij Milorad Dodik Dali zhurnalist kritikuye Kusturicyu i jogo proyekt u Vishegradi vismiyuyuchi jogo zayavlenu polietnichnu prirodu de rezhiser ne spromigsya chitko viznati ta vshanuvati bosnijskih musulman mista yaki stali zhertvami bosnijskoyi vijni vvazhayuchi take ominannya temi spravzhnoyu spadshinoyu Kusturici ta jogo yedinoyu dovgovichnoyu piramidoyu yaka stoyatime she dovgo pislya togo yak jogo marno zvedeni mista budut sterti z licya zemli Zavershuye stattyu Arseniyevich ironichnim rozdumom nad tim yak bi Ivo Andrich vidreaguvav na misto Kusturici I vidpovidaye sho Andrich vchergove buv obkradenij vikoristanij prinizhenij ta zhorstoko zgvaltovanij ta opisav Andricha yak tonku fizichno slabku ta strimanu lyudinu bez tini osmanskogo chi balkanskogo atavizmu nizhnij i blidij iz tonkoyu i krihkoyu prekrasnoyu dusheyu sho peretvorilosya na grubu zovnishnist Kusturici risami yakoyi buli zhirne volossya ziv yale oblichchya verhovincya yake napevne nikoli ne bulo chisto pogolene nevrotichni zmorshki bilya nosa a takozh pidozrilij poglyad PrimitkiGlas iz potpalublja serb Zec Is mail Booksa hr 19 lyutogo 2009 Procitovano 2 listopada 2012 Nova knjiga Vladimir Arsenijevic Jugolaboratorija Bibliotekaxxvek com Procitovano 2 listopada 2012 The book ONE MINUTE AROUND THE WORLD IN 60 SEC on Behance Behance net 20 sichnya 2010 Procitovano 2 listopada 2012 VBZ beograd Vbz hr Procitovano 2 listopada 2012 Rflekt me Arhiv originalu za 9 sichnya 2013 Procitovano 2 listopada 2012 Krokodil Festival Krokodil rs 14 chervnya 2012 Procitovano 2 listopada 2012 Derk Denis 28 bereznya 2017 Donosi se Deklaracija o zajednickom jeziku Hrvata Srba Bosnjaka i Crnogoraca A Declaration on the Common Language of Croats Serbs Bosniaks and Montenegrins is About to Appear serbo horv Zagreb s 6 7 ISSN 0350 5006 originalu za 20 September 2017 Procitovano 5 chervnya 2017 Arsenijevic at Tportal hr Procitovano 2 listopada 2012