Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Історія хорватського вина сягає часів давньогрецьких поселенців, виноробство яких на південних далматинських островах Віс, Корчула і Хвар налічує близько двох з половиною тисяч років. Як і в інших виноробних районах Старого Світу, у Хорватії досі збереглося багато традиційних , які ідеально пристосовані до місцевих виноградних пагорбів. У великих виноробнях засвоєно сучасні методи виробництва вина та прийнято Положення Європейського Союзу про вино, що гарантує його якість.
Нині налічується понад 300 географічно визначених виноробних областей та існує сувора система класифікації, яка відповідає за якість і походження. Більшість хорватських вин є білими, а серед решти переважають червоні і лише невеликий відсоток становлять рожеві вина. 2014 року Хорватія посіла 32-ге місце серед виноробних країн з орієнтовним обсягом 45 272 тонни.
Вино — популярний у Хорватії напій, а місцеві жителі традиційно полюбляють пити вино під час їди. Досить часто вино розводять негазованою або газованою водою, одержуючи напої, відомі як «ґемішт» (хорв. gemišt; поєднання білого вина й газованої води) та «беванда» (хорв. bevanda; поєднання червоного вина і негазованої води).
Історія
Як і в решті Центральної та Південної Європи, виноградарство в сучасній Хорватії існувало за сотні років до постання Римської імперії. Недавні дослідження показали, що іллірійці, які населяли Далмацію у бронзову та залізну добу, вже могли вирощувати виноградну лозу. Однак справжній початок вирощування винограду та виробництва вина в Хорватії пов'язаний із давньогрецькими поселенцями, які прибули на хорватське узбережжя у V ст. до нашої ери. Грецький письменник Афіней писав 18 століть тому про високоякісне вино, виготовлене на далматинських островах Віс, Хвар і Корчула. Монети того періоду мають мотиви, пов'язані з вирощуванням винограду та вином, що демонструє важливість вина в економіці стародавніх грецьких колоній.
За Римської імперії виноробство зростало, стаючи більш організованим. Вино експортувалося в інші частини імперії. Артефакти цього часу включають кам'яні преси для вичавлювання соку з винограду та амфори з затонулих римських галер. Прикраси на численних релігійних і побутових предметах свідчать про культуру виноробства.
Коли ці землі заселили хорвати, вони перейняли це вміння у своїх попередників, і виробництво вина ширилося далі. У середні віки існував королівський придворний чиновник, званий «королівським заготівельником вин», до обов'язків якого входило виробництво та закупівля вина. Вільні міста приймали правові норми щодо виноградарства та відповідно захищали його. Наприклад, статут міста й острова Корчула 1214 року містить суворі правила, спрямовані на захист виноградників.
У XV ст. у Південно-Східну Європу прибули турки-османи, які запровадили суворі антиалкогольні закони як частину нового ісламського права. На щастя, Османська імперія була терпимою до християнства. Католицькі церковні традиції, пов'язані з вином, змогли «врятувати» місцеве виробництво вина від повного зникнення — адже священникам і ченцям було дозволено продовжувати робити вино для церковних потреб.
У XVIII ст. більша частина сучасної Хорватії опинилася під владою імперії Габсбургів, де протягом ХІХ—ХХ століть виробництво вина переживало розквіт. Історія вина кардинально змінилася в 1874 р., коли в Європі почав з'являтися небезпечний шкідник виноградної лози філоксера. Виробництво вина впало, спочатку у Франції та Німеччині, а винороби боролися з заразою. Деякий час виноградникам Хорватії щастило уникати цієї пошесті, але значно збільшився експорт вина, щоб задовольнити попит на зовнішніх ринках. Деякі французькі компанії навіть висаджували виноградні лози в Хорватії з метою розширення діяльності в безпечній зоні. Однак на рубежі ХХ ст. хорватські лози також постраждали від філоксери, що призвело до знищення виноградників та занепаду місцевої економіки у багатьох районах. Велика кількість сімей виноробів переїхала в Новий світ, сприяючи росту виноробства там.
За комуністичної системи в Югославії виробництво вина зосереджувалося у великих кооперативах, а приватна власність на виноградники не заохочувалася. Головний наголос робився на кількість, а не на якість. На початку 90-х років минулого століття багато виноградників та виноробних підприємств знову були зруйновані внаслідок хорватської війни за незалежність. Одначе, з поверненням до невеликих самостійних виробників, хорватські вина знову змагаються за звання найкращих на світовому винному ринку.
Географія виноробства
У Хорватії є дві відмінні одна від одної виноробні області. Материкова область на північному сході країни виготовляє багаті фруктові білі вина, схожі за стилем на продукцію сусідніх районів , та Угорщини. Північне узбережжя відоме істрійськими винами, що схожі на вироблені в сусідній Італії, тоді як далі на південь продукція більше являє собою червоні вина в середземноморському стилі. На островах і узбережжі Далмації місцеві сорти винограду, мікроклімат і досить суворий характер виноградників привели до створення деяких дуже оригінальних вин та деяких найславетніших у Хорватії.
Більшість (67%) виробленого вина — це біле вино, яке виробляється у внутрішніх районах країни. Червоне ж вино становить 32% і виготовляється переважно вздовж узбережжя. Рожеве трапляється відносно рідко. Також виробляються деякі спеціальні вина, такі як ігристе вино (хорв. pjenušavo vino або хорв. pjenušac) і десертне вино.
Виділяють три головні виноробні райони: Східно-континентальний (хорв. Istočna kontinentalna), Західно-континентальний (хорв. Zapadna kontinentalna) і Приморський (хорв. Primorska), до якого входять і острови. Кожен з основних районів поділяється на підрайони, які далі діляться на ще менші — т. зв. «виногір'я» (хорв. vinogorje). Загалом у Хорватії існує понад 300 географічно обумовлених виноробних районів. Більш ніж половина винного виробництва зосереджена в трьох жупаніях: Істрійській, Осієцько-Баранській та Вуковарсько-Сремській..
Виробники вина
| Рік | Кількість (тисячі гектолітрів) |
|---|---|
| 2003 | 1.265 |
| 2004 | 1.204 |
| 2005 | 1.248 |
| 2006 | 1.237 |
| 2007 | 1.365 |
| 2008 | 1.278 |
| 2009 | 1.424 |
| 2010 | 1.433 |
| 2011 | 1.409 |
| 2012 | 1.293 |
| 2013 | 1.249 |
| 2014 | 842 |
| 2015 | 992 |
| 2016 | 760 |
Станом на 2018 рік п'ятірка найбільших хорватських виробників вина має такий вигляд:
Див. також
Примітки
- Ante Krstulovic (2008), Vina Hrvatske: Vodeci hrvatski vinari, najbolja hrvatska vina i najvaznije vinske sorte [Wines of Croatia: Leading Croatia Winemakers, Best Croatian Wines and Major Varietals] (хор.), Profil, с. 224, ISBN
- [Wine Act] (хор.). . 10 June 2003. Архів оригіналу за 13 грудня 2008. Процитовано 5 серпня 2010.
- . FAOSTAT. Food and Agricultural Organization of the United Nations. Архів оригіналу за 20 травня 2011. Процитовано 25 квітня 2012.
- Sokolić, 2012, с. 22
- . Narodne Novine (Official Gazette). Ministarstvo Poljeprivrede (Ministry of Agriculture). 2017. Архів оригіналу за 6 листопада 2019. Процитовано 6 листопада 2019.
- . tportal.hr (хор.). 26 травня 2018. Архів оригіналу за 27 травня 2018. Процитовано 27 травня 2018.
- Ostroški, Ljiljana, ред. (грудень 2013). Statistički ljetopis Republike Hrvatske 2013 [2013 Statistical Yearbook of the Republic of Croatia] (PDF). Statistical Yearbook of the Republic of Croatia (хор.) (англ.). Т. 45. Zagreb: Croatian Bureau of Statistics. с. 271. ISSN 1334-0638. Процитовано 17 лютого 2014.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 жовтня 2020. Процитовано 18 січня 2021.
Джерела
- Sokolić, Ivan (квітень 2012). [Коротка історія хорватського виноградарства та виноробства]. Acta Turistica Nova (хор.) (англ.). 6 (1): 21—26. Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2021. Процитовано 18 січня 2021.
Додаткова література
- (PDF). USDA Foreign Agricultural Service. 20 лютого 2014. Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2017. Процитовано 18 січня 2021.
- Božić, Miroslav (лютий 2008). [Хорватський ринок вина] (PDF) (хор.). Архів оригіналу (PDF) за 27 січня 2021. Процитовано 18 січня 2021.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Виноробство в Хорватії |
- Croatian wines on Hudin.com (англ.)
- Mali-Podrum [ 4 грудня 2019 у Wayback Machine.] (англ.), (нім.), (хор.)
- Vinistra [ 23 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Vinopedia Croatian Wine Reference [ 19 березня 2022 у Wayback Machine.] (хор.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya horvatskogo vina syagaye chasiv davnogreckih poselenciv vinorobstvo yakih na pivdennih dalmatinskih ostrovah Vis Korchula i Hvar nalichuye blizko dvoh z polovinoyu tisyach rokiv Yak i v inshih vinorobnih rajonah Starogo Svitu u Horvatiyi dosi zbereglosya bagato tradicijnih yaki idealno pristosovani do miscevih vinogradnih pagorbiv U velikih vinorobnyah zasvoyeno suchasni metodi virobnictva vina ta prijnyato Polozhennya Yevropejskogo Soyuzu pro vino sho garantuye jogo yakist Nini nalichuyetsya ponad 300 geografichno viznachenih vinorobnih oblastej ta isnuye suvora sistema klasifikaciyi yaka vidpovidaye za yakist i pohodzhennya Bilshist horvatskih vin ye bilimi a sered reshti perevazhayut chervoni i lishe nevelikij vidsotok stanovlyat rozhevi vina 2014 roku Horvatiya posila 32 ge misce sered vinorobnih krayin z oriyentovnim obsyagom 45 272 tonni Vino populyarnij u Horvatiyi napij a miscevi zhiteli tradicijno polyublyayut piti vino pid chas yidi Dosit chasto vino rozvodyat negazovanoyu abo gazovanoyu vodoyu oderzhuyuchi napoyi vidomi yak gemisht horv gemist poyednannya bilogo vina j gazovanoyi vodi ta bevanda horv bevanda poyednannya chervonogo vina i negazovanoyi vodi IstoriyaDiv takozh Istoriya vina Vinnij pres u rimskomu mistectvi z I stolittya nashoyi eri Yak i v reshti Centralnoyi ta Pivdennoyi Yevropi vinogradarstvo v suchasnij Horvatiyi isnuvalo za sotni rokiv do postannya Rimskoyi imperiyi Nedavni doslidzhennya pokazali sho illirijci yaki naselyali Dalmaciyu u bronzovu ta zaliznu dobu vzhe mogli viroshuvati vinogradnu lozu Odnak spravzhnij pochatok viroshuvannya vinogradu ta virobnictva vina v Horvatiyi pov yazanij iz davnogreckimi poselencyami yaki pribuli na horvatske uzberezhzhya u V st do nashoyi eri Greckij pismennik Afinej pisav 18 stolit tomu pro visokoyakisne vino vigotovlene na dalmatinskih ostrovah Vis Hvar i Korchula Moneti togo periodu mayut motivi pov yazani z viroshuvannyam vinogradu ta vinom sho demonstruye vazhlivist vina v ekonomici starodavnih greckih kolonij Za Rimskoyi imperiyi vinorobstvo zrostalo stayuchi bilsh organizovanim Vino eksportuvalosya v inshi chastini imperiyi Artefakti cogo chasu vklyuchayut kam yani presi dlya vichavlyuvannya soku z vinogradu ta amfori z zatonulih rimskih galer Prikrasi na chislennih religijnih i pobutovih predmetah svidchat pro kulturu vinorobstva Koli ci zemli zaselili horvati voni perejnyali ce vminnya u svoyih poperednikiv i virobnictvo vina shirilosya dali U seredni viki isnuvav korolivskij pridvornij chinovnik zvanij korolivskim zagotivelnikom vin do obov yazkiv yakogo vhodilo virobnictvo ta zakupivlya vina Vilni mista prijmali pravovi normi shodo vinogradarstva ta vidpovidno zahishali jogo Napriklad statut mista j ostrova Korchula 1214 roku mistit suvori pravila spryamovani na zahist vinogradnikiv Vinorobstvo perebrali na sebe svyashenniki ta chenci U XV st u Pivdenno Shidnu Yevropu pribuli turki osmani yaki zaprovadili suvori antialkogolni zakoni yak chastinu novogo islamskogo prava Na shastya Osmanska imperiya bula terpimoyu do hristiyanstva Katolicki cerkovni tradiciyi pov yazani z vinom zmogli vryatuvati misceve virobnictvo vina vid povnogo zniknennya adzhe svyashennikam i chencyam bulo dozvoleno prodovzhuvati robiti vino dlya cerkovnih potreb U XVIII st bilsha chastina suchasnoyi Horvatiyi opinilasya pid vladoyu imperiyi Gabsburgiv de protyagom HIH HH stolit virobnictvo vina perezhivalo rozkvit Istoriya vina kardinalno zminilasya v 1874 r koli v Yevropi pochav z yavlyatisya nebezpechnij shkidnik vinogradnoyi lozi filoksera Virobnictvo vina vpalo spochatku u Franciyi ta Nimechchini a vinorobi borolisya z zarazoyu Deyakij chas vinogradnikam Horvatiyi shastilo unikati ciyeyi poshesti ale znachno zbilshivsya eksport vina shob zadovolniti popit na zovnishnih rinkah Deyaki francuzki kompaniyi navit visadzhuvali vinogradni lozi v Horvatiyi z metoyu rozshirennya diyalnosti v bezpechnij zoni Odnak na rubezhi HH st horvatski lozi takozh postrazhdali vid filokseri sho prizvelo do znishennya vinogradnikiv ta zanepadu miscevoyi ekonomiki u bagatoh rajonah Velika kilkist simej vinorobiv pereyihala v Novij svit spriyayuchi rostu vinorobstva tam Za komunistichnoyi sistemi v Yugoslaviyi virobnictvo vina zoseredzhuvalosya u velikih kooperativah a privatna vlasnist na vinogradniki ne zaohochuvalasya Golovnij nagolos robivsya na kilkist a ne na yakist Na pochatku 90 h rokiv minulogo stolittya bagato vinogradnikiv ta vinorobnih pidpriyemstv znovu buli zrujnovani vnaslidok horvatskoyi vijni za nezalezhnist Odnache z povernennyam do nevelikih samostijnih virobnikiv horvatski vina znovu zmagayutsya za zvannya najkrashih na svitovomu vinnomu rinku Geografiya vinorobstvaDiv takozh Geografiya Horvatiyi Vinorobni oblasti Horvatiyi zaznayut vplivu Alp na pivnochi ta Dinarskih Alp sho spuskayutsya do uzberezhzhya Adriatichnogo morya U Horvatiyi ye dvi vidminni odna vid odnoyi vinorobni oblasti Materikova oblast na pivnichnomu shodi krayini vigotovlyaye bagati fruktovi bili vina shozhi za stilem na produkciyu susidnih rajoniv ta Ugorshini Pivnichne uzberezhzhya vidome istrijskimi vinami sho shozhi na virobleni v susidnij Italiyi todi yak dali na pivden produkciya bilshe yavlyaye soboyu chervoni vina v seredzemnomorskomu stili Na ostrovah i uzberezhzhi Dalmaciyi miscevi sorti vinogradu mikroklimat i dosit suvorij harakter vinogradnikiv priveli do stvorennya deyakih duzhe originalnih vin ta deyakih najslavetnishih u Horvatiyi Bilshist 67 viroblenogo vina ce bile vino yake viroblyayetsya u vnutrishnih rajonah krayini Chervone zh vino stanovit 32 i vigotovlyayetsya perevazhno vzdovzh uzberezhzhya Rozheve traplyayetsya vidnosno ridko Takozh viroblyayutsya deyaki specialni vina taki yak igriste vino horv pjenusavo vino abo horv pjenusac i desertne vino Vidilyayut tri golovni vinorobni rajoni Shidno kontinentalnij horv Istocna kontinentalna Zahidno kontinentalnij horv Zapadna kontinentalna i Primorskij horv Primorska do yakogo vhodyat i ostrovi Kozhen z osnovnih rajoniv podilyayetsya na pidrajoni yaki dali dilyatsya na she menshi t zv vinogir ya horv vinogorje Zagalom u Horvatiyi isnuye ponad 300 geografichno obumovlenih vinorobnih rajoniv Bilsh nizh polovina vinnogo virobnictva zoseredzhena v troh zhupaniyah Istrijskij Osiyecko Baranskij ta Vukovarsko Sremskij Virobniki vinaObsyagi vinorobstva v Horvatiyi Rik Kilkist tisyachi gektolitriv 2003 1 265 2004 1 204 2005 1 248 2006 1 237 2007 1 365 2008 1 278 2009 1 424 2010 1 433 2011 1 409 2012 1 293 2013 1 249 2014 842 2015 992 2016 760 Stanom na 2018 rik p yatirka najbilshih horvatskih virobnikiv vina maye takij viglyad Ilocki podrumi Ilok Agrolaguna Porech Kutjevo d d Kutyevo Belje d d Darda Erdutski vinogradi Erdut Div takozhProshek Poship Postup vino Horvatska kuhnyaPrimitkiAnte Krstulovic 2008 Vina Hrvatske Vodeci hrvatski vinari najbolja hrvatska vina i najvaznije vinske sorte Wines of Croatia Leading Croatia Winemakers Best Croatian Wines and Major Varietals hor Profil s 224 ISBN 978 953 12 0944 1 Wine Act hor 10 June 2003 Arhiv originalu za 13 grudnya 2008 Procitovano 5 serpnya 2010 FAOSTAT Food and Agricultural Organization of the United Nations Arhiv originalu za 20 travnya 2011 Procitovano 25 kvitnya 2012 Sokolic 2012 s 22 Narodne Novine Official Gazette Ministarstvo Poljeprivrede Ministry of Agriculture 2017 Arhiv originalu za 6 listopada 2019 Procitovano 6 listopada 2019 tportal hr hor 26 travnya 2018 Arhiv originalu za 27 travnya 2018 Procitovano 27 travnya 2018 Ostroski Ljiljana red gruden 2013 Statisticki ljetopis Republike Hrvatske 2013 2013 Statistical Yearbook of the Republic of Croatia PDF Statistical Yearbook of the Republic of Croatia hor angl T 45 Zagreb Croatian Bureau of Statistics s 271 ISSN 1334 0638 Procitovano 17 lyutogo 2014 PDF Arhiv originalu PDF za 3 zhovtnya 2020 Procitovano 18 sichnya 2021 DzherelaSokolic Ivan kviten 2012 Korotka istoriya horvatskogo vinogradarstva ta vinorobstva Acta Turistica Nova hor angl 6 1 21 26 Arhiv originalu PDF za 2 lyutogo 2021 Procitovano 18 sichnya 2021 Dodatkova literatura PDF USDA Foreign Agricultural Service 20 lyutogo 2014 Arhiv originalu PDF za 24 lyutogo 2017 Procitovano 18 sichnya 2021 Bozic Miroslav lyutij 2008 Horvatskij rinok vina PDF hor Arhiv originalu PDF za 27 sichnya 2021 Procitovano 18 sichnya 2021 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vinorobstvo v Horvatiyi Croatian wines on Hudin com angl Mali Podrum 4 grudnya 2019 u Wayback Machine angl nim hor Vinistra 23 sichnya 2021 u Wayback Machine angl Vinopedia Croatian Wine Reference 19 bereznya 2022 u Wayback Machine hor