Васи́лів — літописне давньоруське місто в середній Наддністрянщині на правому березі Дністра, яке було одним з найбільших та значних торгівельно-ремісничих центрів спочатку Теребовлянського, а пізніше Галицького князівства (Галицько-Волинської держави).
Сьогодні – село Василів Заставнівського району Чернівецької області України та археологічна пам'ятка України національного значення «Василівське городище».
Василів | ||||
---|---|---|---|---|
План літописного Василева ХІІ – ХІІІ ст.: 1 – дитинець; 2 – посад; 3 – поселення; 4 – феодальний замок; 5 – торговий майдан; 6 – кам’яний храм; 7 – могильник; 8 – скельний монастир | ||||
48°36′15″ пн. ш. 25°50′30″ сх. д. / 48.60417° пн. ш. 25.84167° сх. д.Координати: 48°36′15″ пн. ш. 25°50′30″ сх. д. / 48.60417° пн. ш. 25.84167° сх. д. | ||||
Статус | село Василів | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Чернівецька область | |||
Будівник | Василько Ростиславич | |||
Матеріал | зруб | |||
Перша згадка | 1230 | |||
Будівництво | XI ст. — ХІІ ст. | |||
Стан | «Пам'ятка археології» | |||
Василів (місто) (Чернівецька область) | ||||
Заснування міста
До ХІ ст. на території літописного Василева існувало невелике рядове поселення сільського типу. У цей час Середнє Подністров’я було долучено до складу Теребовлянського князівства, володарі якого проводили активну політику утвердження своєї влади на цих землях.
Один з правителів – Василько Ростиславич виношував наміри переселити в ці місця населення з Подунав'я. З цього приводу тогочасним літописцем зазначається:
…переяти болгари Дунайские й посадити я у себе… |
Час виникнення міста, на переконання більшості дослідників, припадає на кінець ХІ – першу половину ХІІ ст., коли за ініціативи Теребовлянського князя Василька, на правому березі Дністра (навпроти гирла Серета) було закладено сторожову фортецю. Тогочасний судноплавний Дністер слугував водним торговим шляхом до Подунав'я, з яким теребовлянці підтримували тісні зв’язки. Вигідне розташування на перехресті водного та сухопутного (від Дністра до Берладської дороги) торгових шляхів обумовило формування тут поселення міського типу. Поступово укріплений двір перетворився у дитинець, а поселення – у поділ давньоруського міста. Згодом поблизу нього виросли феодальний замок, монастир та інші інституції, притаманні містам. Завдяки появі цього міста теребовлянські князі змогли укріпитися у Середньому Подністер’ї і значно поширити свою владу у Сиретсько-Дністровському межиріччі, активно заселяючи ці території.
Водночас, результати численних археологічних досліджень дають підстави стверджувати, що крім торгівельно-ремісничого поселення, літописний Василів був також резиденцією Васильковичів, а білокам’яний храм – їхньою родинною усипальницею.
Назва ж міста походить від імені його засновника.
Перша письмова згадка про поселення зафіксована в літописі 1230 р., у якій описуються події, пов’язані з боротьбою Данили Галицького з військами королевича Бели. Зазнавши розгрому під стольним Галичем угорці рятувалися втечею:
…оттоуда же поиде король ко Василеву и перейде Днестрь и поиде ко Проуту… |
Наведене літописне повідомлення вказує на важливість цього міста. Очевидно, поблизу Василева, в той час, була переправа через ріку та починалася дорога на південь – у землі Подунав’я та Угорщини.
Давньоруське місто
В часи свого розквіту у Василеві, за різнимим оцінками, мешкало від 20 до 40 тисяч жителів. Археологічні знахідки і межі, де їх знаходять, вказують на те, що місто займало значну площу (до 5 квадратних кілометрів) на правому березі Дністра – «город», та на лівому – «городок».
Василів, традиційно для давньоруських міст, включав:
- фортецю-дитинець (урочище Замчище);
- город (урочища Мури, Торговище та Городище), де мешкала основна маса міського ремісничого населення; на північній околиці города, навпроти гирла Серета, розташовувалася пристань;
- передмістя (урочища Хом, Глинище, Монастирище), де розміщувалися феодальна садиба з оточуючими селами, монастир, слободи тощо.
Із зовнішнього боку місто було огороджене дерев’яним частоколом, від якого до сьогодні збереглася траншея глибиною 0,8 м і шириною 0,6 м (із слідами дерева).
На думку багатьох дослідників складовою частиною літописного Василева було окреме поселення на лівому березі Дністра – городок.
Фортеця-дитинець
Дитинець Василева (урочище «Замчище») розташовувався в північній частині поселення, на невисокому (10 – 15 м) мисі (розміром 130х110 м), що із східного боку обмежувався урвищем, а з трьох сторін – оборонним ровом, яким проходила, контрольована з фортечних стін, дорога від пристані до Холму (південного виїзду з міста). Сама твердиня була діаметром близько 80 м. Дерев’яні оборонні стіни зрубної конструкції в основі яких знаходились приміщення, в яких проживали воїни місцевого гарнізону, увінчувалися плоским дахом з «бойовими майданчиками».
Загалом забудова «Замчища» була цілком характерною для тогочасних феодальних замків. В межах городища також знаходилася дерев’яна церква.
Внутрішній город
Город починався відразу за межами Дитинця, навколо якого розташовувався Василівський поділ, або торгово-ремісничий посад. В урочищі Мури, переважно, розміщувалися гончарні ремісничі майстерні (у цьому місці під час археологічних досліджень було виявлено дев'ять гончарних горнів одно- та двох'ярусної конструкції). Із західної сторони (в урочищі Торговище), розміщувалася Торгова площа. Ця рівна місцевість була, переважно, вільною від забудови. Лише в центрі площі виявлено руїни будівлі (камені, вугілля, уламки глиняного посуду ХІІ – першої половини ХІІІ ст. та глиняні полив’яні плитки, якими стелили підлоги в християнських храмах Давньої Русі). Очевидно, що тут, як і на торгових площах інших давньоруських міст, стояла дерев’яна церква.
Розміщення гончарних майстерень поруч з торговицею дозволяло ремісникам одночасно наглядати за роботою горнів, де випалювали глиняний посуд, і продавати свої вироби.
Основна частина города (урочище Городище – територія сучасного села) простягалася вздовж першої надлугової тераси Дністра з півночі на південь майже на 3 км. У цій частині міського посаду під час археологічних досліджень було виявлено, переважно, дерев'яні житла із стінами зрубно-стовпової конструкції, що опалювались глинобитними печами.
Річкова пристань, з причалами для лодій, на яких водним торгівельним шляхом (що допомагав підтримувати тісні зв'язки Середньої Наддністрянщини з Нижнім Подунав’ям) перевозились золото, прикраси, хутра, парча, кераміка, масло і сіль, вино та інші товари, а торгували ним на Торговій площі.
Від Пристані до Торгової площі, попри Дитинець, проходила узвізна дорога (її залишки збереглися до наших днів).
За своїм основним призначенням пристань припинили використовувати в ХІІІ ст., проте вона продовжувала приносити користь місцевому населенню до 1918 року. До неї швартувалися дараби лісу, що сплавлялися з верхів’я Дністра. В кін. ХІХ ст. Василівським узвозом було прокладено вузькоколійку, якою кіньми тягнули вагони, навантажені лісом.
Залишки пристані (8 рядів кам’яних блоків) збереглися до наших днів.
Виявлені рештки будівлі ХІІ ст. на низькому березі Дністра, напроти гирла Серета, поблизу фортеці-дитинця, вказують точне місце розташування пристані, яка також була частиною паромної переправи з лівобережною частиною міста – Городком.
Городок
На думку багатьох дослідників до складу літописного Василева також входив Городок.
Це окреме поселення (урочище Городок) розташовувалося на лівобережжі Дністра й на правому березі Серета (у його гирлі). Під час археологічних досліджень там виявлено рештки дерев’яних зрубів і поховання ХІІ-ХІІІ ст. Основним призначенням Городка було обслуговування паромної переправи. Її охорону забезпечувала невеличка залога, котра також розміщувалася у цій частині міста.
Після занепаду Василева це поселення стало окремим населеним пунктом. Сьогодні – Городок Заліщицького району Тернопільської області.
Храм-усипальниця
На південній околиці города (урочище Глинище) знаходився кафедральний собор. Білокам'яний храм, маючи типову галицьку структуру, був чотирьохстовбовим з трьома напівкруглими апсидами і однією головною, стіни прикрашалися різними візерунками, підлога викладалася різнобарвною кахельною плиткою.
Завдяки залишкам фундаменту дослідникам вдалося визначити розміри культової споруди - 13,5 м Х 21,5 м, товщина стін становила близько 1 м. Завдяки своїй висоті, святиня була не тільки архітектурною домінантою міста, а й слугувала свого роду орієнтиром для подорожуючих.
За реконструкцією історика-дослідника Григорія Логвина василівський храм був, практично, копією старовинного князівського собору св. Пантелеймона в Галичі.
За даними археологічних досліджень святиня також слугувала усипальницею (у притворі храму виявлено п'ять саркофагів з давньоруськими похованнями) богатого і знатного роду. Зокрема, під час однієї з археологічних експедицій (середина ХХ ст.) під керівництвом Бориса Тимощука, у саркофазі біля північної стіни храму було виявлено залишки поховання нащадка князя Василька – Івана Ігоря Васильковича.
Руйнувати святиню почали під час монголо-татари вторгнення в ХІІІ ст. У XVIII ст. церкву майже донищели турецькі завойовники. А вже в XIX ст. місцеві жителі перенесли старовинний престол до новозбудованого (1835) храму Різдва Богородиці, а рештки стін розібрали на будівельні матеріали.
Білокам’яний храм-усипальниця був головним, проте тільки одним з багатьох культових споруд стародавнього міста. Літописець згадує, що за княжих часів у Василеві було близько сімдесяти церков і монастирів.
Навколо храму розміщувалося одне з чотирьох (виявлених) в межах міського посаду кладовищ (ХІІ-ХІІІ ст.). Воно ж на сьогодні є найповніше дослідженим. Зокрема, на його території розкопано 53 давніх поховання, з яких 39 виявились давньоруськими.
Передмістя Василева
На південній околиці міста (урочище Хом або Холм) розташовувався Феодальний замок зрубової конструкції. Тут же розміщувалася невелика залога, яка забезпечувала охорону південного в'їзду у місто. Всі речові знахідки на «городищі Холм» вкладаються в хронологічні рамки ХІІ – першої половини ХІІІ ст. В колекції знахідок є залізні наконечники стріл, уламки типового для Галицької Русі глиняного посуду, шиферні пряслиця, уламки скляних браслетів, бронзовий хрест-енколпіон.
За феодальною садибою поступово розвинулося передміське поселення (сьогодні – село Чуньків), яке знаходилося на початку шляху від літописного Василева до Берладської дороги.
На західній околиці міста (урочище Монастирище або Монастир) в часи розквіту літописного Василева існував Скельний православний монастир. На честь кого він був заснований, число насельників та інших даних щодо нього не зберіглося. За ним поступово розвинулося приміське поселення. Дорога від центру Василева до урочища Монастир та поселення (сьогодні – село Кулівці) існує й сьогодні.
Період занепаду
У 1258 році, після монголо-татарської навали, під час ординського іга, на вимогу темника і намісника дніпровського правобережжя Бурундая укріплення у всіх містах Галицько-Волинської держави було розібрано.
В цей час (загального занепаду міського життя на теренах Русі) припиняють існувати фортеця-дитинець та феодальний замок. Як неукріпленне поселення, Василів продовжував існувати, проте життя торговельно-ремісничого посаду також завмерло. Дністер, як торговий шлях з Руського моря в Галич, став небезпечним і втратив своє значення, а це в житті міста відігравало основну економічну роль. І, коли у другій половині XIV ст. почався процес відродження міст, Василів, втративши важливе торгове значення, уже не міг піднятися до рівня міста.
У молдавській феодальній грамоті від 1448 року, Василів вже згадується як рядове феодально залежне село:
…на имя Василовъ на Днестре… |
Археологічні дослідження
Залишки літописного Василева, давньоруського поселення ХІІ-ХІІІ ст., були предметом археологічних досліджень у різні історичні періоди.
Австрійський період
Окремі повідомлення про те, що це звичайне село в минулому було багатим процвітаючим містом зафіксовані на початку ХІХ ст. Так, у 1821-1823 рр. на місці ремісничого посаду селяни знайшли скарб срібних давньоруських речей, про що повідомили Галицького губернатора.
Наукові дослідження пам’ятки розпочалися в кінці ХІХ ст. У 1899 р. Р.Ф. Кайндль проводив археологічні розвідки на правому березі Дністра, в результаті чого відкрито залишки давньоруського міста. Складові частини міста виявлені в урочищі Городище, на горі Хом, поза нею і далі на інших пагорбах у західному напрямку аж до урочища Монастир. Дослідник вже тоді записав перекази та легенди місцевого населення, згідно з якими поселення в давнину мало 70 церков. Р. Кайдль дослідив рештки цвинтарів ХІІ – ХІІІ ст. на схилі гори Хом, та на протилежному невисокому пагорбі в селі. У 1900 р. науковець на березі Дністра виявив залишки ремісничої гончарної майстерні з піччю про що звітував перед Центральною комісією із збереження і дослідження історичних пам’яток. Р.Ф. Кайндль у цілому правильно продатував виявлені рештки і оцінив цю давньоруську пам’ятку.
Історією міста цікавився також і М. Грушевський, з посиланнями на дослідження Р.Ф. Кайндля. Вони, на його думку, підтверджували гіпотезу Д.І. Зубрицького і дозволяли локалізувати літописне місто Василів на правому березі Дністра, навпроти устя р. Серету.
Румунській період
В період румунської окупації Північної Буковини, владі, котра всіляко нав'язувала міфи про «споконвічну приналежність всієї території Буковини до румунської цивілізації», ідеологічно було невигідною будь-яка згадка про історичну приналежність цих земель до Руської держави. У зв'язку з цим було заборонено продовжувати будь-які дослідження у Василеві. Зокрема, ініційована (на межі 20-30-их років ХХ ст.) відомим науковцем Ярославом Пастернаком чергова міжнародна археологічна експедиція у Василів була заборонена румунською адміністрацією. Його не пропустили через кордон, і він змушений був зі Снятина повернутися до Львова.
Радянський період
Значний вклад у дослідження літописного міста зробив відомий археолог Б.О. Тимощук, який протягом кінця 1940-х – 50-х рр. проводив археологічні розкопки на території Василева. В результаті досліджень виявлені рештки білокам’яного храму, ремісничі майстерні, горни для випалу посуду, могильники з похованнями у саркофагах, костницях, кам’яних кромлехах, досліджені дитинець міста в ур. Замчище, ремісничий посад в ур. Мури, торгова площа в ур. Торговиця, на Дністрі – пристань, печерний монастир в ур. Монастир, та феодальний замок в ур. Хом. Менше досліджувалася периферія міста. В різні роки поруч із Б.О. Тимощуком працювали тут Г. Логвин, І. Русанова, І. Винокур, І. Свєшніков, П. Бирня, О. Плаксій.
У 1980-х рр. археологічне вивчення Василева продовжив Б.П. Томенчук. Він дослідив оборонні споруди дитинця з рештками дерев’яної церкви на ньому, могильник, декілька жител та гончарні печі на посаді літописного міста. Виявлений у результаті розкопок археологічний матеріал показав, що у XII - першій половині XIII ст. на березі Дністра, на місці впадіння в нього р. Серет, розміщувалося велике торгове місто із розвинутою інфраструктурою.
Період незалежної України
З висновками археологічних досліджень попередніх історичних періодів щодо існування на місці сучасного села Василів одноіменного давньоруського міста на сьогоднішній день погоджуються більшість науковців, що підтверджується матеріалами багатьох колективних і монографічних публікацій У 90-х роках ХХ ст. у Василеві працювали археологічні експедиції Буковинського центру археологічних досліджень, які займалися вивченням широкого спектру питань, пов’язаних з історією літописного міста.
Примітки
- . Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 11 липня 2020.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2020. Процитовано 11 липня 2020.
- . Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 12 липня 2020.
- . Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 11 липня 2020.
- . Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 11 липня 2020.
- . Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 11 липня 2020.
Джерела
- А.Г. Плахонін. ВАСИЛІВ [ 4 липня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. : [укр.] / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — .
- Томенчук Б. П. Исследование летописного Василева. «Археологические открытия 1977», 1978.
- Давньоруська Буковина (Х — перша половина XIV ст.). К., 1982.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vasiliv U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vasiliv Vasi liv litopisne davnoruske misto v serednij Naddnistryanshini na pravomu berezi Dnistra yake bulo odnim z najbilshih ta znachnih torgivelno remisnichih centriv spochatku Terebovlyanskogo a piznishe Galickogo knyazivstva Galicko Volinskoyi derzhavi Sogodni selo Vasiliv Zastavnivskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti Ukrayini ta arheologichna pam yatka Ukrayini nacionalnogo znachennya Vasilivske gorodishe VasilivPlan litopisnogo Vasileva HII HIII st 1 ditinec 2 posad 3 poselennya 4 feodalnij zamok 5 torgovij majdan 6 kam yanij hram 7 mogilnik 8 skelnij monastir48 36 15 pn sh 25 50 30 sh d 48 60417 pn sh 25 84167 sh d 48 60417 25 84167 Koordinati 48 36 15 pn sh 25 50 30 sh d 48 60417 pn sh 25 84167 sh d 48 60417 25 84167Statusselo VasilivKrayina UkrayinaRoztashuvannyaChernivecka oblastBudivnikVasilko RostislavichMaterialzrubPersha zgadka1230BudivnictvoXI st HII st Stan Pam yatka arheologiyi Vasiliv misto Chernivecka oblast Zasnuvannya mistaDo HI st na teritoriyi litopisnogo Vasileva isnuvalo nevelike ryadove poselennya silskogo tipu U cej chas Serednye Podnistrov ya bulo dolucheno do skladu Terebovlyanskogo knyazivstva volodari yakogo provodili aktivnu politiku utverdzhennya svoyeyi vladi na cih zemlyah Odin z praviteliv Vasilko Rostislavich vinoshuvav namiri pereseliti v ci miscya naselennya z Podunav ya Z cogo privodu togochasnim litopiscem zaznachayetsya pereyati bolgari Dunajskie j posaditi ya u sebe Chas viniknennya mista na perekonannya bilshosti doslidnikiv pripadaye na kinec HI pershu polovinu HII st koli za iniciativi Terebovlyanskogo knyazya Vasilka na pravomu berezi Dnistra navproti girla Sereta bulo zakladeno storozhovu fortecyu Togochasnij sudnoplavnij Dnister sluguvav vodnim torgovim shlyahom do Podunav ya z yakim terebovlyanci pidtrimuvali tisni zv yazki Vigidne roztashuvannya na perehresti vodnogo ta suhoputnogo vidDnistrado Berladskoyi dorogi torgovih shlyahiv obumovilo formuvannya tut poselennya miskogo tipu Postupovo ukriplenij dvir peretvorivsya u ditinec a poselennya u podil davnoruskogo mista Zgodom poblizu nogo virosli feodalnij zamok monastir ta inshi instituciyi pritamanni mistam Zavdyaki poyavi cogo mista terebovlyanski knyazi zmogli ukripitisya u Serednomu Podnister yi i znachno poshiriti svoyu vladu u Siretsko Dnistrovskomu mezhirichchi aktivno zaselyayuchi ci teritoriyi Vodnochas rezultati chislennih arheologichnih doslidzhen dayut pidstavi stverdzhuvati sho krim torgivelno remisnichogo poselennya litopisnij Vasiliv buv takozh rezidenciyeyu Vasilkovichiv a bilokam yanij hram yihnoyu rodinnoyu usipalniceyu Nazva zh mista pohodit vid imeni jogo zasnovnika Persha pismova zgadka pro poselennya zafiksovana v litopisi 1230 r u yakij opisuyutsya podiyi pov yazani z borotboyu Danili Galickogo z vijskami korolevicha Beli Zaznavshi rozgromu pid stolnim Galichem ugorci ryatuvalisya vtecheyu ottouda zhe poide korol ko Vasilevu i perejde Dnestr i poide ko Proutu Navedene litopisne povidomlennya vkazuye na vazhlivist cogo mista Ochevidno poblizu Vasileva v toj chas bula pereprava cherez riku ta pochinalasya doroga na pivden u zemli Podunav ya ta Ugorshini Davnoruske mistoV chasi svogo rozkvitu u Vasilevi za riznimim ocinkami meshkalo vid 20 do 40 tisyach zhiteliv Arheologichni znahidki i mezhi de yih znahodyat vkazuyut na te sho misto zajmalo znachnu ploshu do 5 kvadratnih kilometriv na pravomu berezi Dnistra gorod ta na livomu gorodok Vasiliv tradicijno dlya davnoruskih mist vklyuchav fortecyu ditinec urochishe Zamchishe gorod urochisha Muri Torgovishe ta Gorodishe de meshkala osnovna masa miskogo remisnichogo naselennya na pivnichnij okolici goroda navproti girla Sereta roztashovuvalasya pristan peredmistya urochisha Hom Glinishe Monastirishe de rozmishuvalisya feodalna sadiba z otochuyuchimi selami monastir slobodi tosho Iz zovnishnogo boku misto bulo ogorodzhene derev yanim chastokolom vid yakogo do sogodni zbereglasya transheya glibinoyu 0 8 m i shirinoyu 0 6 m iz slidami dereva Na dumku bagatoh doslidnikiv skladovoyu chastinoyu litopisnogo Vasileva bulo okreme poselennya na livomu berezi Dnistra gorodok Fortecya ditinec Ditinec Vasileva urochishe Zamchishe roztashovuvavsya v pivnichnij chastini poselennya na nevisokomu 10 15 m misi rozmirom 130h110 m sho iz shidnogo boku obmezhuvavsya urvishem a z troh storin oboronnim rovom yakim prohodila kontrolovana z fortechnih stin doroga vid pristani do Holmu pivdennogo viyizdu z mista Sama tverdinya bula diametrom blizko 80 m Derev yani oboronni stini zrubnoyi konstrukciyi v osnovi yakih znahodilis primishennya v yakih prozhivali voyini miscevogo garnizonu uvinchuvalisya ploskim dahom z bojovimi majdanchikami Zagalom zabudova Zamchisha bula cilkom harakternoyu dlya togochasnih feodalnih zamkiv V mezhah gorodisha takozh znahodilasya derev yana cerkva Vnutrishnij gorod Gorod pochinavsya vidrazu za mezhami Ditincya navkolo yakogo roztashovuvavsya Vasilivskij podil abo torgovo remisnichij posad V urochishi Muri perevazhno rozmishuvalisya goncharni remisnichi majsterni u comu misci pid chas arheologichnih doslidzhen bulo viyavleno dev yat goncharnih gorniv odno ta dvoh yarusnoyi konstrukciyi Iz zahidnoyi storoni v urochishi Torgovishe rozmishuvalasya Torgova plosha Cya rivna miscevist bula perevazhno vilnoyu vid zabudovi Lishe v centri ploshi viyavleno ruyini budivli kameni vugillya ulamki glinyanogo posudu HII pershoyi polovini HIII st ta glinyani poliv yani plitki yakimi stelili pidlogi v hristiyanskih hramah Davnoyi Rusi Ochevidno sho tut yak i na torgovih ploshah inshih davnoruskih mist stoyala derev yana cerkva Rozmishennya goncharnih majsteren poruch z torgoviceyu dozvolyalo remisnikam odnochasno naglyadati za robotoyu gorniv de vipalyuvali glinyanij posud i prodavati svoyi virobi Osnovna chastina goroda urochishe Gorodishe teritoriya suchasnogo sela prostyagalasya vzdovzh pershoyi nadlugovoyi terasi Dnistra z pivnochi na pivden majzhe na 3 km U cij chastini miskogo posadu pid chas arheologichnih doslidzhen bulo viyavleno perevazhno derev yani zhitla iz stinami zrubno stovpovoyi konstrukciyi sho opalyuvalis glinobitnimi pechami Richkova pristan z prichalami dlya lodij na yakih vodnim torgivelnim shlyahom sho dopomagav pidtrimuvati tisni zv yazki Serednoyi Naddnistryanshini z Nizhnim Podunav yam perevozilis zoloto prikrasi hutra parcha keramika maslo i sil vino ta inshi tovari a torguvali nim na Torgovij ploshi Vid Pristani do Torgovoyi ploshi popri Ditinec prohodila uzvizna doroga yiyi zalishki zbereglisya do nashih dniv Za svoyim osnovnim priznachennyam pristan pripinili vikoristovuvati v HIII st prote vona prodovzhuvala prinositi korist miscevomu naselennyu do 1918 roku Do neyi shvartuvalisya darabi lisu sho splavlyalisya z verhiv ya Dnistra V kin HIH st Vasilivskim uzvozom bulo prokladeno vuzkokolijku yakoyu kinmi tyagnuli vagoni navantazheni lisom Zalishki pristani 8 ryadiv kam yanih blokiv zbereglisya do nashih dniv Viyavleni reshtki budivli HII st na nizkomu berezi Dnistra naproti girla Sereta poblizu forteci ditincya vkazuyut tochne misce roztashuvannya pristani yaka takozh bula chastinoyu paromnoyi perepravi z livoberezhnoyu chastinoyu mista Gorodkom Gorodok Na dumku bagatoh doslidnikiv do skladu litopisnogo Vasileva takozh vhodiv Gorodok Ce okreme poselennya urochishe Gorodok roztashovuvalosya na livoberezhzhi Dnistra j na pravomu berezi Sereta u jogo girli Pid chas arheologichnih doslidzhen tam viyavleno reshtki derev yanih zrubiv i pohovannya HII HIII st Osnovnim priznachennyam Gorodka bulo obslugovuvannya paromnoyi perepravi Yiyi ohoronu zabezpechuvala nevelichka zaloga kotra takozh rozmishuvalasya u cij chastini mista Pislya zanepadu Vasileva ce poselennya stalo okremim naselenim punktom Sogodni Gorodok Zalishickogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Hram usipalnicya Na pivdennij okolici goroda urochishe Glinishe znahodivsya kafedralnij sobor Bilokam yanij hram mayuchi tipovu galicku strukturu buv chotirohstovbovim z troma napivkruglimi apsidami i odniyeyu golovnoyu stini prikrashalisya riznimi vizerunkami pidloga vikladalasya riznobarvnoyu kahelnoyu plitkoyu Zavdyaki zalishkam fundamentu doslidnikam vdalosya viznachiti rozmiri kultovoyi sporudi 13 5 m H 21 5 m tovshina stin stanovila blizko 1 m Zavdyaki svoyij visoti svyatinya bula ne tilki arhitekturnoyu dominantoyu mista a j sluguvala svogo rodu oriyentirom dlya podorozhuyuchih Za rekonstrukciyeyu istorika doslidnika Grigoriya Logvina vasilivskij hram buv praktichno kopiyeyu starovinnogo knyazivskogo soboru sv Pantelejmona v Galichi Za danimi arheologichnih doslidzhen svyatinya takozh sluguvala usipalniceyu u pritvori hramu viyavleno p yat sarkofagiv z davnoruskimi pohovannyami bogatogo i znatnogo rodu Zokrema pid chas odniyeyi z arheologichnih ekspedicij seredina HH st pid kerivnictvom Borisa Timoshuka u sarkofazi bilya pivnichnoyi stini hramu bulo viyavleno zalishki pohovannya nashadka knyazya Vasilka Ivana Igorya Vasilkovicha Rujnuvati svyatinyu pochali pid chas mongolo tatari vtorgnennya v HIII st U XVIII st cerkvu majzhe donisheli turecki zavojovniki A vzhe v XIX st miscevi zhiteli perenesli starovinnij prestol do novozbudovanogo 1835 hramu Rizdva Bogorodici a reshtki stin rozibrali na budivelni materiali Bilokam yanij hram usipalnicya buv golovnim prote tilki odnim z bagatoh kultovih sporud starodavnogo mista Litopisec zgaduye sho za knyazhih chasiv u Vasilevi bulo blizko simdesyati cerkov i monastiriv Navkolo hramu rozmishuvalosya odne z chotiroh viyavlenih v mezhah miskogo posadu kladovish HII HIII st Vono zh na sogodni ye najpovnishe doslidzhenim Zokrema na jogo teritoriyi rozkopano 53 davnih pohovannya z yakih 39 viyavilis davnoruskimi Peredmistya Vasileva Na pivdennij okolici mista urochishe Hom abo Holm roztashovuvavsya Feodalnij zamok zrubovoyi konstrukciyi Tut zhe rozmishuvalasya nevelika zaloga yaka zabezpechuvala ohoronu pivdennogo v yizdu u misto Vsi rechovi znahidki na gorodishi Holm vkladayutsya v hronologichni ramki HII pershoyi polovini HIII st V kolekciyi znahidok ye zalizni nakonechniki stril ulamki tipovogo dlya Galickoyi Rusi glinyanogo posudu shiferni pryaslicya ulamki sklyanih brasletiv bronzovij hrest enkolpion Za feodalnoyu sadiboyu postupovo rozvinulosya peredmiske poselennya sogodni selo Chunkiv yake znahodilosya na pochatku shlyahu vid litopisnogo Vasileva do Berladskoyi dorogi Na zahidnij okolici mista urochishe Monastirishe abo Monastir v chasi rozkvitu litopisnogo Vasileva isnuvav Skelnij pravoslavnij monastir Na chest kogo vin buv zasnovanij chislo naselnikiv ta inshih danih shodo nogo ne zberiglosya Za nim postupovo rozvinulosya primiske poselennya Doroga vid centru Vasileva do urochisha Monastir ta poselennya sogodni selo Kulivci isnuye j sogodni Period zanepaduU 1258 roci pislya mongolo tatarskoyi navali pid chas ordinskogo iga na vimogu temnika i namisnika dniprovskogo pravoberezhzhya Burundaya ukriplennya u vsih mistah Galicko Volinskoyi derzhavi bulo rozibrano V cej chas zagalnogo zanepadu miskogo zhittya na terenah Rusi pripinyayut isnuvati fortecya ditinec ta feodalnij zamok Yak neukriplenne poselennya Vasiliv prodovzhuvav isnuvati prote zhittya torgovelno remisnichogo posadu takozh zavmerlo Dnister yak torgovij shlyah z Ruskogo morya v Galich stav nebezpechnim i vtrativ svoye znachennya a ce v zhitti mista vidigravalo osnovnu ekonomichnu rol I koli u drugij polovini XIV st pochavsya proces vidrodzhennya mist Vasiliv vtrativshi vazhlive torgove znachennya uzhe ne mig pidnyatisya do rivnya mista U moldavskij feodalnij gramoti vid 1448 roku Vasiliv vzhe zgaduyetsya yak ryadove feodalno zalezhne selo na imya Vasilov na Dnestre Arheologichni doslidzhennyaZalishki litopisnogo Vasileva davnoruskogo poselennya HII HIII st buli predmetom arheologichnih doslidzhen u rizni istorichni periodi Avstrijskij period Okremi povidomlennya pro te sho ce zvichajne selo v minulomu bulo bagatim procvitayuchim mistom zafiksovani na pochatku HIH st Tak u 1821 1823 rr na misci remisnichogo posadu selyani znajshli skarb sribnih davnoruskih rechej pro sho povidomili Galickogo gubernatora Naukovi doslidzhennya pam yatki rozpochalisya v kinci HIH st U 1899 r R F Kajndl provodiv arheologichni rozvidki na pravomu berezi Dnistra v rezultati chogo vidkrito zalishki davnoruskogo mista Skladovi chastini mista viyavleni v urochishi Gorodishe na gori Hom poza neyu i dali na inshih pagorbah u zahidnomu napryamku azh do urochisha Monastir Doslidnik vzhe todi zapisav perekazi ta legendi miscevogo naselennya zgidno z yakimi poselennya v davninu malo 70 cerkov R Kajdl doslidiv reshtki cvintariv HII HIII st na shili gori Hom ta na protilezhnomu nevisokomu pagorbi v seli U 1900 r naukovec na berezi Dnistra viyaviv zalishki remisnichoyi goncharnoyi majsterni z pichchyu pro sho zvituvav pered Centralnoyu komisiyeyu iz zberezhennya i doslidzhennya istorichnih pam yatok R F Kajndl u cilomu pravilno prodatuvav viyavleni reshtki i ociniv cyu davnorusku pam yatku Istoriyeyu mista cikavivsya takozh i M Grushevskij z posilannyami na doslidzhennya R F Kajndlya Voni na jogo dumku pidtverdzhuvali gipotezu D I Zubrickogo i dozvolyali lokalizuvati litopisne misto Vasiliv na pravomu berezi Dnistra navproti ustya r Seretu Rumunskij period V period rumunskoyi okupaciyi Pivnichnoyi Bukovini vladi kotra vsilyako nav yazuvala mifi pro spokonvichnu prinalezhnist vsiyeyi teritoriyi Bukovini do rumunskoyi civilizaciyi ideologichno bulo nevigidnoyu bud yaka zgadka pro istorichnu prinalezhnist cih zemel do Ruskoyi derzhavi U zv yazku z cim bulo zaboroneno prodovzhuvati bud yaki doslidzhennya u Vasilevi Zokrema inicijovana na mezhi 20 30 ih rokiv HH st vidomim naukovcem Yaroslavom Pasternakom chergova mizhnarodna arheologichna ekspediciya u Vasiliv bula zaboronena rumunskoyu administraciyeyu Jogo ne propustili cherez kordon i vin zmushenij buv zi Snyatina povernutisya do Lvova Radyanskij period Znachnij vklad u doslidzhennya litopisnogo mista zrobiv vidomij arheolog B O Timoshuk yakij protyagom kincya 1940 h 50 h rr provodiv arheologichni rozkopki na teritoriyi Vasileva V rezultati doslidzhen viyavleni reshtki bilokam yanogo hramu remisnichi majsterni gorni dlya vipalu posudu mogilniki z pohovannyami u sarkofagah kostnicyah kam yanih kromlehah doslidzheni ditinec mista v ur Zamchishe remisnichij posad v ur Muri torgova plosha v ur Torgovicya na Dnistri pristan pechernij monastir v ur Monastir ta feodalnij zamok v ur Hom Menshe doslidzhuvalasya periferiya mista V rizni roki poruch iz B O Timoshukom pracyuvali tut G Logvin I Rusanova I Vinokur I Svyeshnikov P Birnya O Plaksij U 1980 h rr arheologichne vivchennya Vasileva prodovzhiv B P Tomenchuk Vin doslidiv oboronni sporudi ditincya z reshtkami derev yanoyi cerkvi na nomu mogilnik dekilka zhitel ta goncharni pechi na posadi litopisnogo mista Viyavlenij u rezultati rozkopok arheologichnij material pokazav sho u XII pershij polovini XIII st na berezi Dnistra na misci vpadinnya v nogo r Seret rozmishuvalosya velike torgove misto iz rozvinutoyu infrastrukturoyu Period nezalezhnoyi Ukrayini Z visnovkami arheologichnih doslidzhen poperednih istorichnih periodiv shodo isnuvannya na misci suchasnogo sela Vasiliv odnoimennogo davnoruskogo mista na sogodnishnij den pogodzhuyutsya bilshist naukovciv sho pidtverdzhuyetsya materialami bagatoh kolektivnih i monografichnih publikacij U 90 h rokah HH st u Vasilevi pracyuvali arheologichni ekspediciyi Bukovinskogo centru arheologichnih doslidzhen yaki zajmalisya vivchennyam shirokogo spektru pitan pov yazanih z istoriyeyu litopisnogo mista Primitki Arhiv originalu za 10 lipnya 2020 Procitovano 11 lipnya 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 14 lipnya 2020 Procitovano 11 lipnya 2020 Arhiv originalu za 29 lipnya 2020 Procitovano 12 lipnya 2020 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2020 Procitovano 11 lipnya 2020 Arhiv originalu za 12 lipnya 2020 Procitovano 11 lipnya 2020 Arhiv originalu za 30 sichnya 2019 Procitovano 11 lipnya 2020 DzherelaA G Plahonin VASILIV 4 lipnya 2018 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t ukr redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Tomenchuk B P Issledovanie letopisnogo Vasileva Arheologicheskie otkrytiya 1977 1978 Davnoruska Bukovina H persha polovina XIV st K 1982