Логвин Григорій Никонович

Григо́рій Ни́конович Логвин (9 (22) травня 1910(19100522), с. Косівка, нині Олександрійський район, Кіровоградська область — 7 березня 2001, Київ) — український мистецтвознавець і архітектор.

Григорій Никонович Логвин
1930-ті роки
Народився	9 (22) травня 1910(1910-05-22) с. Косівка, нині Олександрійський район
Помер	7 березня 2001(2001-03-07) (90 років) м. Київ
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	архітектор
Відомий завдяки	як мистецтвознавець, архітектор, науковець
Alma mater	Харківський художній інститут, Інститут інженерів комунального господарства, Московський архітектурний інститут (державна академія)
Науковий ступінь	доктор мистецтвознавства^[d]
Знання мов	російська
Нагороди	Заслужений архітектор України
Висловлювання у Вікіцитатах З глибин: Давня книжкова мініатюра XI—XVIII століть. Київ Дніпро, 1974, також: англійською мовою — 1977. Киев: По художественным памятникам Киева (Очерк). Москва: Искусство, 1963, 1980, також: англійською, французькою, німецькою мовами, 1982. Киево-Печерская лавра. Москва: Искусство, 1958. По Україні: Стародавні мистецькі пам'ятки. Київ: Мистецтво, 1968. Собор Святої Софії в Києві. Київ: Мистецтво, 2001. Софія Київська. Київ: Мистецтво, 1971, також: російською, англійською, німецькою, французькою мовами. Украина и Молдавия: Справочник-путеводитель. Москва: Искусство; Лейпциг: Эдицион, 1982, 1987. Украинские Карпаты: Книга-спутник. Москва: Искусство, 1973. Украинское искусство X—XVIII века. Москва: Искусство, 1963. Українське мистецтво XIV — першої половини XVIII ст. Київ: Мистецтво, 1963, співавтор Л. С. Міляєва. Український середньовічний живопис. Київ: Мистецтво, 1976, співавтори Л. С. Міляєва, В. І. Свєнціцька. Художник М. Г. Дерегус: Нарис. Київ: Мистецтво, 1963. Чернигов, Новгород-Северский, Глухов, Путивль. Москва: Искусство, 1980. Чигирин. Суботів: Архітектурно-історичний нарис. Київ: Вид-во Академії архітектури УРСР, 1954. Пам'ять На честь Г. Н. Логвина видано: Теорія та історія архітектури і містобудування: Збірник наукових праць Державного НДІ теорії та історії архітектури і містобудування. — К. : НДІТІАМ, 1998. — Вип. 3: На честь Григорія Никоновича Логвина. — 240 с. (Основні друковані праці Г. Н. Логвина, с. 14-19). У травні 2016 в Олександрії на честь Григорія Логвина було названо вулицю на мікрорайоні Перемога. Примітки Identifiants et Référentiels — ABES, 2011. d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570 Брайчевський М. Пам'яті Олени Компан // Історик Олена Компан: матеріали до біографії. Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2007. — С.433-434. . Архів оригіналу за 27 січня 2017. Процитовано 26 травня 2016. Джерела та література Логвин Н. Г. Логвин Григорій Никонович [ 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 255. — . Логвин Н. Г. Логвин Григорій Никонович [ 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — С. 585—586. — . Гассанова, Н. Академія Григорія Логвина / Н. Гассанова // Образотворче мистецтво. — 2001. — № 4. — С. 6-7. [ 18 вересня 2020 у Wayback Machine.] Пучков А. О. Філімон знається на гіркоті: Григорій Логвин про українське мистецтво, сутність архітектури і призначення людини // Пучков А. О. Між навігаційними щоглами: Профілі українських мистецтвознавців (архітектура і візуальне мистецтво). — Киев: ДУХ І ЛІТЕРА, 2018. — С. 197—264. Посилання Віктор Вечерський. Феномен довгожителя на ниві українського мистецтвознавства (до 90-річчя Григорія Логвина) [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]. Валентина Олійник. Він написав «енциклопедію українського мистецтва». [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]