Апóкрифи (грец. ἀπόκρῠφος — таємний, прихований) — релігійно-легендарні твори, які не визнавались церквою канонічними й заборонялися, виникли на межі нашої ери в елліністичному давньоєврейському і давньосирійському середовищі, а також на християнському Сході. Твори про персонажів і події Священної історії, що не ввійшли до офіційних юдейських і християнських церковних канонів.
Ця релігійно-легендарна література спочатку призначалася для посвячених, знаючих книжників. Згодом апокрифи одержали назву «відкинутих» і вносилися до спеціальних переліків-індексів «відкинутих книг», що не дозволялися церковною владою до читання і поширення в середовищі правовірних юдеїв і християн. Пізніше в число цих творів проникли критичні вчення опозиційних антицерковних груп. За часів Середньовіччя апокрифи були досить поширені в європейських країнах, зокрема на території України.
У переносному значенні «апокрифічний» — це вигаданий, несправжній, сумнівний[].
Старозавітні апокрифи
Залежно від змісту й імен біблійних і євангельських персонажів апокрифи традиційно поділяють на старозавітні і новозавітні (за аналогією з текстами канонічної Біблії). Старозавітні апокрифи поділяються, своєю чергою, на дві групи. До першої групи належать апокрифи, що з'явилися в дохристиянську епоху, але не включені до юдейського канону старозавітних текстів. При перекладі Біблії з давньоєврейської на грецьку мову вони ввійшли до її тексту (так звану Септуаґінту), а потім, у IV столітті — до повного латинського перекладу Біблії (так званої Вульґати). У IV столітті церква також визнала ці тексти, і вони одержали назву «девтероканонічних» або «вторинно-канонічних». До слов'янського тексту Біблії девтероканонічні книги були включені лише наприкінці XV століття при укладанні її першого повного перекладу (1499 рік) за новгородського архієпископа (це Книга Премудрості Соломона, Книга Премудрості Ісуса, Сина Сираха, Книга Товита, Книга Юдити та інші).
Інша група власне апокрифічних старозавітних текстів залишилася за межами Біблійного канону (апокрифи про Адама й Єву, Еноха, Мелхіседека, Авраама та ін.). Для вивчення питання про час і обставини виникнення апокрифів, про їхній зв'язок з релігійно-моральними і суспільними течіями пізнього юдаїзма, про особливості раннього християнства неоціненну роль зіграли знахідки в середині XX століття древніх рукописів у печерах Хірбет-Кумрана на березі Мертвого моря, особливо тексти з печери Наг-Хаммаді (Верхній Єгипет). Рукописи Мертвого моря зберегли майже повністю оригінали апокрифів, відомих доти тільки в пізніших перекладах іншими мовами. Встановлено, що для більшості старозавітних творів мовою оригіналу була давньоєврейська або арамейська, а для новозавітних — переважно грецька.
Новозавітні апокрифи
Новозавітні апокрифи виникли вже в перші століття нашої ери, доповнюючи канонічний євангельський текст подробицями про земний і хресний шлях Ісуса Христа, апостолів, про Богоматір та інші євангельські персонажі. Саме в апокрифах розроблялася тема Страстей Господніх, Зішесття до Пекла, Страшного суду. Давньокиївський живопис нерідко звертався до цих апокрифічних сюжетів. Слов'янські переклади апокрифів з'явилися, очевидно, разом із перекладами текстів Священного писання в кирило-мефодіївський період розвитку перекладної писемності на Русі, не раніше другої половини IX століття, а на Русь потрапили з прийняттям християнства. Походження деяких слов'янських апокрифів пов'язують з виниклої в Болгарії у Х столітті так званої «богомильської єрессі» (за іменем попа Богомила). Південнослов'янська література, зокрема давньоболгарська, у процесі передачі апокрифів на руський ґрунт виконувала роль «літератури-посередниці». З деякими апокрифами руський читач знайомився через Тлумачну Палею та хронографи. Найдавніші з відомих слов'янських списків апокрифів датуються XII століттям («Ходіння Богородиці по муках») і рубежем XII–XIII століть («», «», « про зішестя Івана Предтечі до пекла»). У жанровому відношенні слов'янські апокрифи переважно наслідують розмаїтість форм текстів Біблії, що складалося протягом декількох століть з різних письмових і усних джерел. Так, відомі апокрифічні євангелія: «», таємного учня Христа, що прийшов після його страти зняти з хреста тіло Ісуса і поховати, «Євангеліє Фоми», «» (про дитинство діви Марії), апокрифічне «Одкровення Івана Богослова», «», «», «». Ці тексти носять есхатологічний характер, вони оповідають про очікуваний «кінець світу». Сюди належить і відоме «Ходіння Богородиці по муках». Існують апокрифічні діяння («Діяння апостолів Андрія, Петра, Матвія»), апокрифічні житія («», «»), апокрифічні завіти («», «»). Апокрифи поширювалися й у формі питань-відповідей («», « на горі Фаворській», «» та інші). Різні жанрові форми могли змішуватися.
Церковнослов'янські апокрифи
Найдавніше свідчення знайомства давньокиївських книжників із таким індексом знаходиться в «Ізборнику» Святослава 1073 року. У давньокиївській літературі апокрифи, незважаючи на заборони їх поширення, активно читалися і переписувалися до збірників, нерідко поруч із цілком канонічними текстами. Питання про ступінь «апокрифічності» цих творів і їхньої функції в давньослов'янській книжності досить складне. Найґрунтовніша робота про це належить польському славістові Ал. Наумову, який дав докладне та вичерпне визначення церковнослов'янського апокрифу:
Церковнослов'янським апокрифом ми називаємо середньовічний літературний твір церковнослов'янською мовою, що розвиває діахронічно або синхронічно план біблійного оповідання як його неправомочну конкретизацію або вносить семантичні акценти, що входять у протиріччя з офіційно визнаними. |
Крім книжного, на Русі існував і усний шлях поширення апокрифів. Їх розповідали, повертаючись з подорожей до Святої Землі, прочани — «каліки перехожі». У знаменитому «» міститься чимала кількість апокрифічних сюжетів, пов'язаних із біблійними святинями і почутих Данилом у Палестині.
Апокрифи привертали увагу читачів насамперед тим, що конкретизували і доповнювали скупе на подробиці біблійне оповідання, причому доповнювали в живій, цікавій формі, часто зі значним елементом середньовічної фантастики. Вони порушували найважливіші світоглядні питання про зміст буття, про початок і кінець світу, про Пекло та Рай з докладним описом як райського блаженства, так і пекельних мук. В апокрифах із разючою деталізацією зображувалася доля людської душі після смерті, «митарства», яким піддавалися душі грішників. Апокрифи перетворювалися у своєрідну «народну Біблію», що займає проміжне положення між книжковою й усною традиціями. Апокрифічні сюжети знайшли відображення й у духовних віршах (, Сон Богородиці тощо.).
Вплив на культуру
Апокрифічна література весь час збагачувалася і мала вплив на українську писемну та усну літературу, зокрема на «Повість временних літ». Твори українського письменника XVII століття Івана Галятовського, твори Григорія Сковороди, «Енеїду» Івана Котляревського, поезії Степана Руданського. Іван Франко збирав і вивчав апокрифи.
Видання
- Памятники отреченной русской литературы / Собраны и изданы Н. Тихонравовым. — М , 1863. — Т. 1—2;
- Апокрифические сказания о ветхозаветных лицах и событиях по рукописям Соловецкой библиотеки. — СПб., 1877//СОРЯС — Т 17, № 1; 2
- Апокрифические сказания о новозаветных лицах и событиях по рукописям Соловецкой библиотеки, — СПб., 1890 // СОРЯС. — Т. 52, № 4;
- Апокрифы: Беседа трех святителей, Сказание, как сотворил Бог Адама; Сказание отца нашего Агапия; Хождение Богородицы по мукам / Подг текста, перевод и комм. М. В. Рождественской // ПЛДР: XII век. — М., 1980. — С. 137—184, 647—652, Суды Соломона / Подг текста, перевод и комм. Г. М. Прохорова // ПЛДР: XIV — середина XV века, — М., 1981. — С. 66—87, 541—542.
Див. також
Посилання
- [[https://web.archive.org/web/20210311000512/http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part1.pdf Архівовано 11 березня 2021 у Wayback Machine.] Апокрифи] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 43-44. — 1000 екз.
- Дзира Я. І. Апокрифи [ 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 112. — .
- С. І. Головащенко. Апокрифи [ 12 березня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- Апокрифи // Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — С. 57.
- Тексти апокрифів [ 2 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Апокрифи — короткий огляд найвідоміших текстів [ 3 березня 2021 у Wayback Machine.] (укр.)
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Апокрифи і легенди з українських рукописів. Т. 1. Апокрифи старозавітні / упоряд.: І. Я. Франко; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. Ін-т франкознавства. — Репр. вид. 1896 р. — Л., 2006. — 394 c.
- Франко І. Апокрифи і легенди з українських рукописів, т. 1—5. Львів, 1896—1910.
- Амусин И. Д. Рукописи Мертвого моря. — М., 1961. (рос.)
- Тексты Кумрана. — Вып. 1. — М., 1971. (рос.)
- Апокрифи і легенди з українських рукописів / Зібрав, упорядкував і пояснив др. Іван Франко. — Т ІІ. Апокрифи новозавітні. А. Апокрифічні Євангелія: Репринт видання 1899 року. — Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2006. — 532 с.
- Хосроев А. Л. Александрийское христианство (по данным текстов из Наг-Хаммади).—М., 1991. (рос.)
- Сперанский М. Н. Славянские апокрифические евангелия.— М., 1896
- Тихонравов Н. С. Отреченные книги Древней России // Тихонравов Н. С. Соч — М., 1898.— Т 1.— С. 127—225;
- Полный православный богословский энциклопедический словарь. — СПб.: Изд-во П. П. Сойкина, 1913. (Репринт у 2 томах: London: Variorum reprints, 1971). (рос.)
- Свенцицкая И. С., Трофимова М. К. Апокрифы древних христиан. — М.: Мысль, 1989. — 336 с. — (рос.)
- Свенцицкая И. С. Тайные писания первых христиан. — М.: Политиздат, 1980. — 196 с. — (рос.)
- Адрианова-Перетц В. П. Апокрифы // История русской литературы.—М., Л., 1941.—Т. 1.—С. 71—86. (рос.)
- Белоброва О. А. Переводная беллетристика XI—XIII вв // Истоки русской беллетристики.—С. 143—154. (рос.)
- Каган М. Д., Кобяк Н. А., Панченко А. М., Понырко Н. В., Прохоров Г. М., Рождественская М В.,Салмина М. А., Творогов О. В. Апокриф о Енохе; Апокриф о Макарий Римском, Апокрифические сказания о успении Богородицы; Апокрифы и сказания о Данииле, Апокрифы о Аврааме, Апокрифы о Андрее Первозванном; Апокрифы о апостолах Петре и Павле; Апокрифы о апостоле Филиппе; Апокрифы о Илье пророке; Апокрифы о Иоанне Богослове; Апокрифы о Мельхиседеке, Апокрифы о Моисее, Видение Исайи; Вопросы Варфоломеевы к Богородице; Евангелие Иакова; Евангелие Никодима; Епистолия Иисуса Христа о неделе; Житие Василия Нового; Заветы двенадцати патриархов, Лествица Иакова; Мучение Никиты; Откровение Варуха; Паралипомен Иеремии; Послание Пилата к Тиберию; Сказание Афродитиана; Слово Епифания Кипрского о погребении Иисуса Христа и о Иосифе Аримафейском; Слово на Лазареве воскресение; Слово святых апостолов Петра и Андрея, Матфея и Руфа, и Александра; Хождение Агапия в рай; Хождение Богородицы по мукам // Словарь книжников.— Вып. 1.— С. 40— 67, 95—98, 102—103, 119—124, 142—143, 183—184, 230—231, 266—268,282—283,296—298,373— 374.396—398.423—425,426—428,439—441,462— 465. (рос.)
- Каган М. Д., Лурье Я. С., Понырко Н. В., Салмина М. А., Троицкая Т. С. Апокриф о Адаме и Еве, Апокриф о иерействе Иисуса Христа; Апокриф о Ламехе; Апокриф о Давиде; Апокрифы о Иакове брате Господнем; Апокрифы о крестном древе; Апокрифы о Соломоне, Беседа трех святителей; «Воспоминание отчасти святыя горы Афон-ския, како наречена бысть Святая гора и коих вин ради тако проэвася» // Словарь книжников.— Вып 2, ч. 1.—С. 47—68, 89—93, 142—144. (рос.)
- Ванеева Е И., Каган М. Д., Прохоров Г. М., Салмина М А, Творогов О. В. Легенда о кровоточивой жене Веронике; «О всей твари»; «От коих частей создан бысть Адам»; Семьдесят имен Богу; Сказание Анфилога царя о святой литургии; Сказание о двенадцати пятницах, Хождение Зосимы к рахманам // Словарь книжников — Вып 2, ч. 2.— С. 6—7, 145—146,153—155, 318—319, 344—345. 358—359, 489—491. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Apokrifi grec ἀpokrῠfos tayemnij prihovanij religijno legendarni tvori yaki ne viznavalis cerkvoyu kanonichnimi j zaboronyalisya vinikli na mezhi nashoyi eri v ellinistichnomu davnoyevrejskomu i davnosirijskomu seredovishi a takozh na hristiyanskomu Shodi Tvori pro personazhiv i podiyi Svyashennoyi istoriyi sho ne vvijshli do oficijnih yudejskih i hristiyanskih cerkovnih kanoniv Cya religijno legendarna literatura spochatku priznachalasya dlya posvyachenih znayuchih knizhnikiv Zgodom apokrifi oderzhali nazvu vidkinutih i vnosilisya do specialnih perelikiv indeksiv vidkinutih knig sho ne dozvolyalisya cerkovnoyu vladoyu do chitannya i poshirennya v seredovishi pravovirnih yudeyiv i hristiyan Piznishe v chislo cih tvoriv pronikli kritichni vchennya opozicijnih anticerkovnih grup Za chasiv Serednovichchya apokrifi buli dosit poshireni v yevropejskih krayinah zokrema na teritoriyi Ukrayini U perenosnomu znachenni apokrifichnij ce vigadanij nespravzhnij sumnivnij dzherelo Starozavitni apokrifiDokladnishe Starozavitni apokrifi Zalezhno vid zmistu j imen biblijnih i yevangelskih personazhiv apokrifi tradicijno podilyayut na starozavitni i novozavitni za analogiyeyu z tekstami kanonichnoyi Bibliyi Starozavitni apokrifi podilyayutsya svoyeyu chergoyu na dvi grupi Do pershoyi grupi nalezhat apokrifi sho z yavilisya v dohristiyansku epohu ale ne vklyucheni do yudejskogo kanonu starozavitnih tekstiv Pri perekladi Bibliyi z davnoyevrejskoyi na grecku movu voni vvijshli do yiyi tekstu tak zvanu Septuagintu a potim u IV stolitti do povnogo latinskogo perekladu Bibliyi tak zvanoyi Vulgati U IV stolitti cerkva takozh viznala ci teksti i voni oderzhali nazvu devterokanonichnih abo vtorinno kanonichnih Do slov yanskogo tekstu Bibliyi devterokanonichni knigi buli vklyucheni lishe naprikinci XV stolittya pri ukladanni yiyi pershogo povnogo perekladu 1499 rik za novgorodskogo arhiyepiskopa ce Kniga Premudrosti Solomona Kniga Premudrosti Isusa Sina Siraha Kniga Tovita Kniga Yuditi ta inshi Insha grupa vlasne apokrifichnih starozavitnih tekstiv zalishilasya za mezhami Biblijnogo kanonu apokrifi pro Adama j Yevu Enoha Melhisedeka Avraama ta in Dlya vivchennya pitannya pro chas i obstavini viniknennya apokrifiv pro yihnij zv yazok z religijno moralnimi i suspilnimi techiyami piznogo yudayizma pro osoblivosti rannogo hristiyanstva neocinennu rol zigrali znahidki v seredini XX stolittya drevnih rukopisiv u pecherah Hirbet Kumrana na berezi Mertvogo morya osoblivo teksti z pecheri Nag Hammadi Verhnij Yegipet Rukopisi Mertvogo morya zberegli majzhe povnistyu originali apokrifiv vidomih doti tilki v piznishih perekladah inshimi movami Vstanovleno sho dlya bilshosti starozavitnih tvoriv movoyu originalu bula davnoyevrejska abo aramejska a dlya novozavitnih perevazhno grecka Novozavitni apokrifiDokladnishe Novozavitni apokrifi Novozavitni apokrifi vinikli vzhe v pershi stolittya nashoyi eri dopovnyuyuchi kanonichnij yevangelskij tekst podrobicyami pro zemnij i hresnij shlyah Isusa Hrista apostoliv pro Bogomatir ta inshi yevangelski personazhi Same v apokrifah rozroblyalasya tema Strastej Gospodnih Zishesttya do Pekla Strashnogo sudu Davnokiyivskij zhivopis neridko zvertavsya do cih apokrifichnih syuzhetiv Slov yanski perekladi apokrifiv z yavilisya ochevidno razom iz perekladami tekstiv Svyashennogo pisannya v kirilo mefodiyivskij period rozvitku perekladnoyi pisemnosti na Rusi ne ranishe drugoyi polovini IX stolittya a na Rus potrapili z prijnyattyam hristiyanstva Pohodzhennya deyakih slov yanskih apokrifiv pov yazuyut z vinikloyi v Bolgariyi u H stolitti tak zvanoyi bogomilskoyi yeressi za imenem popa Bogomila Pivdennoslov yanska literatura zokrema davnobolgarska u procesi peredachi apokrifiv na ruskij grunt vikonuvala rol literaturi poserednici Z deyakimi apokrifami ruskij chitach znajomivsya cherez Tlumachnu Paleyu ta hronografi Najdavnishi z vidomih slov yanskih spiskiv apokrifiv datuyutsya XII stolittyam Hodinnya Bogorodici po mukah i rubezhem XII XIII stolit pro zishestya Ivana Predtechi do pekla U zhanrovomu vidnoshenni slov yanski apokrifi perevazhno nasliduyut rozmayitist form tekstiv Bibliyi sho skladalosya protyagom dekilkoh stolit z riznih pismovih i usnih dzherel Tak vidomi apokrifichni yevangeliya tayemnogo uchnya Hrista sho prijshov pislya jogo strati znyati z hresta tilo Isusa i pohovati Yevangeliye Fomi pro ditinstvo divi Mariyi apokrifichne Odkrovennya Ivana Bogoslova Ci teksti nosyat eshatologichnij harakter voni opovidayut pro ochikuvanij kinec svitu Syudi nalezhit i vidome Hodinnya Bogorodici po mukah Isnuyut apokrifichni diyannya Diyannya apostoliv Andriya Petra Matviya apokrifichni zhitiya apokrifichni zaviti Apokrifi poshiryuvalisya j u formi pitan vidpovidej na gori Favorskij ta inshi Rizni zhanrovi formi mogli zmishuvatisya Cerkovnoslov yanski apokrifiNajdavnishe svidchennya znajomstva davnokiyivskih knizhnikiv iz takim indeksom znahoditsya v Izborniku Svyatoslava 1073 roku U davnokiyivskij literaturi apokrifi nezvazhayuchi na zaboroni yih poshirennya aktivno chitalisya i perepisuvalisya do zbirnikiv neridko poruch iz cilkom kanonichnimi tekstami Pitannya pro stupin apokrifichnosti cih tvoriv i yihnoyi funkciyi v davnoslov yanskij knizhnosti dosit skladne Najgruntovnisha robota pro ce nalezhit polskomu slavistovi Al Naumovu yakij dav dokladne ta vicherpne viznachennya cerkovnoslov yanskogo apokrifu Cerkovnoslov yanskim apokrifom mi nazivayemo serednovichnij literaturnij tvir cerkovnoslov yanskoyu movoyu sho rozvivaye diahronichno abo sinhronichno plan biblijnogo opovidannya yak jogo nepravomochnu konkretizaciyu abo vnosit semantichni akcenti sho vhodyat u protirichchya z oficijno viznanimi Krim knizhnogo na Rusi isnuvav i usnij shlyah poshirennya apokrifiv Yih rozpovidali povertayuchis z podorozhej do Svyatoyi Zemli prochani kaliki perehozhi U znamenitomu mistitsya chimala kilkist apokrifichnih syuzhetiv pov yazanih iz biblijnimi svyatinyami i pochutih Danilom u Palestini Apokrifi privertali uvagu chitachiv nasampered tim sho konkretizuvali i dopovnyuvali skupe na podrobici biblijne opovidannya prichomu dopovnyuvali v zhivij cikavij formi chasto zi znachnim elementom serednovichnoyi fantastiki Voni porushuvali najvazhlivishi svitoglyadni pitannya pro zmist buttya pro pochatok i kinec svitu pro Peklo ta Raj z dokladnim opisom yak rajskogo blazhenstva tak i pekelnih muk V apokrifah iz razyuchoyu detalizaciyeyu zobrazhuvalasya dolya lyudskoyi dushi pislya smerti mitarstva yakim piddavalisya dushi grishnikiv Apokrifi peretvoryuvalisya u svoyeridnu narodnu Bibliyu sho zajmaye promizhne polozhennya mizh knizhkovoyu j usnoyu tradiciyami Apokrifichni syuzheti znajshli vidobrazhennya j u duhovnih virshah Son Bogorodici tosho Vpliv na kulturuApokrifichna literatura ves chas zbagachuvalasya i mala vpliv na ukrayinsku pisemnu ta usnu literaturu zokrema na Povist vremennih lit Tvori ukrayinskogo pismennika XVII stolittya Ivana Galyatovskogo tvori Grigoriya Skovorodi Eneyidu Ivana Kotlyarevskogo poeziyi Stepana Rudanskogo Ivan Franko zbirav i vivchav apokrifi VidannyaPamyatniki otrechennoj russkoj literatury Sobrany i izdany N Tihonravovym M 1863 T 1 2 Apokrificheskie skazaniya o vethozavetnyh licah i sobytiyah po rukopisyam Soloveckoj biblioteki SPb 1877 SORYaS T 17 1 2 Apokrificheskie skazaniya o novozavetnyh licah i sobytiyah po rukopisyam Soloveckoj biblioteki SPb 1890 SORYaS T 52 4 Apokrify Beseda treh svyatitelej Skazanie kak sotvoril Bog Adama Skazanie otca nashego Agapiya Hozhdenie Bogorodicy po mukam Podg teksta perevod i komm M V Rozhdestvenskoj PLDR XII vek M 1980 S 137 184 647 652 Sudy Solomona Podg teksta perevod i komm G M Prohorova PLDR XIV seredina XV veka M 1981 S 66 87 541 542 Div takozhZahidne hristiyanstvoPosilannya https web archive org web 20210311000512 http encyclopedia kiev ua vydaniya files use first book part1 pdf Arhivovano11 bereznya 2021 u Wayback Machine Apokrifi Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1957 T 1 kn I Literi A B S 43 44 1000 ekz Dzira Ya I Apokrifi 26 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 112 ISBN 966 00 0734 5 S I Golovashenko Apokrifi 12 bereznya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Apokrifi Literaturoznavchij slovnik dovidnik za red R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka Kiyiv VC Akademiya 2007 S 57 Teksti apokrifiv 2 lipnya 2015 u Wayback Machine Apokrifi korotkij oglyad najvidomishih tekstiv 3 bereznya 2021 u Wayback Machine ukr LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Apokrifi i legendi z ukrayinskih rukopisiv T 1 Apokrifi starozavitni uporyad I Ya Franko Lviv nac un t im I Franka In t frankoznavstva Repr vid 1896 r L 2006 394 c Franko I Apokrifi i legendi z ukrayinskih rukopisiv t 1 5 Lviv 1896 1910 Amusin I D Rukopisi Mertvogo morya M 1961 ros Teksty Kumrana Vyp 1 M 1971 ros Apokrifi i legendi z ukrayinskih rukopisiv Zibrav uporyadkuvav i poyasniv dr Ivan Franko T II Apokrifi novozavitni A Apokrifichni Yevangeliya Reprint vidannya 1899 roku Lviv Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka 2006 532 s Hosroev A L Aleksandrijskoe hristianstvo po dannym tekstov iz Nag Hammadi M 1991 ros Speranskij M N Slavyanskie apokrificheskie evangeliya M 1896 Tihonravov N S Otrechennye knigi Drevnej Rossii Tihonravov N S Soch M 1898 T 1 S 127 225 Polnyj pravoslavnyj bogoslovskij enciklopedicheskij slovar SPb Izd vo P P Sojkina 1913 Reprint u 2 tomah London Variorum reprints 1971 ros Svencickaya I S Trofimova M K Apokrify drevnih hristian M Mysl 1989 336 s ISBN 5 244 00269 4 ros Svencickaya I S Tajnye pisaniya pervyh hristian M Politizdat 1980 196 s ISBN 5 87245 027 3 ros Adrianova Peretc V P Apokrify Istoriya russkoj literatury M L 1941 T 1 S 71 86 ros Belobrova O A Perevodnaya belletristika XI XIII vv Istoki russkoj belletristiki S 143 154 ros Kagan M D Kobyak N A Panchenko A M Ponyrko N V Prohorov G M Rozhdestvenskaya M V Salmina M A Tvorogov O V Apokrif o Enohe Apokrif o Makarij Rimskom Apokrificheskie skazaniya o uspenii Bogorodicy Apokrify i skazaniya o Daniile Apokrify o Avraame Apokrify o Andree Pervozvannom Apokrify o apostolah Petre i Pavle Apokrify o apostole Filippe Apokrify o Ile proroke Apokrify o Ioanne Bogoslove Apokrify o Melhisedeke Apokrify o Moisee Videnie Isaji Voprosy Varfolomeevy k Bogorodice Evangelie Iakova Evangelie Nikodima Epistoliya Iisusa Hrista o nedele Zhitie Vasiliya Novogo Zavety dvenadcati patriarhov Lestvica Iakova Muchenie Nikity Otkrovenie Varuha Paralipomen Ieremii Poslanie Pilata k Tiberiyu Skazanie Afroditiana Slovo Epifaniya Kiprskogo o pogrebenii Iisusa Hrista i o Iosife Arimafejskom Slovo na Lazareve voskresenie Slovo svyatyh apostolov Petra i Andreya Matfeya i Rufa i Aleksandra Hozhdenie Agapiya v raj Hozhdenie Bogorodicy po mukam Slovar knizhnikov Vyp 1 S 40 67 95 98 102 103 119 124 142 143 183 184 230 231 266 268 282 283 296 298 373 374 396 398 423 425 426 428 439 441 462 465 ros Kagan M D Lure Ya S Ponyrko N V Salmina M A Troickaya T S Apokrif o Adame i Eve Apokrif o ierejstve Iisusa Hrista Apokrif o Lamehe Apokrif o Davide Apokrify o Iakove brate Gospodnem Apokrify o krestnom dreve Apokrify o Solomone Beseda treh svyatitelej Vospominanie otchasti svyatyya gory Afon skiya kako narechena byst Svyataya gora i koih vin radi tako proevasya Slovar knizhnikov Vyp 2 ch 1 S 47 68 89 93 142 144 ros Vaneeva E I Kagan M D Prohorov G M Salmina M A Tvorogov O V Legenda o krovotochivoj zhene Veronike O vsej tvari Ot koih chastej sozdan byst Adam Semdesyat imen Bogu Skazanie Anfiloga carya o svyatoj liturgii Skazanie o dvenadcati pyatnicah Hozhdenie Zosimy k rahmanam Slovar knizhnikov Vyp 2 ch 2 S 6 7 145 146 153 155 318 319 344 345 358 359 489 491 ros