Бранка-Кривуцька Катерина

Катерина Придатко, у шлюбі Криву́цька, відома як Бра́нка-Криву́цька (нар. 12 листопада 1906, Вороньків — пом. 29 січня 1990, Детройт) — українська театральна акторка, режисерка, артистка розмовного жанру, учителька мистецького слова української діаспори у США.

Бранка-Кривуцька Катерина
Зображення
Народилася	30 жовтня (12 листопада) 1906 Вороньків, Бориспільський район
Померла	29 січня 1990(1990-01-29) (83 роки) Детройт, Мічиган, США
Поховання	Цвинтар святого Андрія
Громадянство	СРСР  США
Діяльність	акторка, режисерка
Alma mater	Вищий музично-драматичний інститут імені М. Лисенка (1926)

Біографія

Народилася 30 жовтня [12 листопада] 1906(19061112) року в селі Воронькові Київської губернії Російської імперії (нині Бориспільський район Київської області, Україна) у багатодітній заможній козацькій сім'ї Кирила Григоровича Придатка та Єфимії Іванівни Коновал. Після закінчення місцевої сільської початкової школи навчалася у Бориспільській гімназії (колишня школа № 2). Вищу освіту здобула у 1926 році у Київському музично-театральному інституті імені Миколи Лисенка.

Коли чоловік, журналіст Володимир Кривуцький, отримав направлення на роботу до спілки письменників Харкова, пішла працювати до харківського театру «Березіль». Також до 1941 року працювала у харківських театрах «Музичної комедії», «Театрі революції», імені Станіславського, імені Тараса Шевченка.

Під час німецько-радянської війни виїхала до Львова, де упродовж 1942–1944 років виступала в українських театрах, найчастіше — у театрі малих форм «Веселому Львові». Перебувала в таборах для переміщених осіб у Німеччині. 1946 року оселилася у Мюнхені, працювала для української громади, разом з українським студентством влаштовувала національні свята на честь Івана Франка, (листопадових днів 1921 року), коли в містечку Базар були розстріляні 359 вояків армії УНР.

1949 року емігрувала у США до Детройта; брала участь як декламаторка в авторських вечорах поетів Олекси Веретенченка, Богдана Нижанківського, ювілеї з нагоди 15-річчя Союзу українок Америки.

1950 року при Детройтському осередку Союзу української молоді створила та очолила театральну студію. Упродовж 1951–1971 років викладала мистецьке слово у школі українознавства, де здійснювала режисерські постановки. 1971 року заснувала драматичний гурток при хорі «Трембіта». Належала до Союзу українок Америки, в якому з 1970 року опікувалася виховною комісією головної управи, у 1975–1983 роках — культурно-освітня референтка.

Померла в Детройті 29 січня 1990 року. Похована на цвинтарі Святого Андрія у містечку Саут-Баунд-Бруці.

Творчість

Зіграла ролі

• Софія, Наталя («Безталанна», «Суєта» Івана Карпенка-Карого);
• Мавка («Лісова пісня» Лесі Українки);
• Маруся («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Маруся Богуславка» Михайло Старицького).

Поставила вистави

• «Наталка Полтавка» Івана Кот­ляревського;
• «Іфігенія в Тавриді», «Лі­­сова пісня», «Оргія», «Одержима», Лесі Українки;
• «Великий льох», «Кавказ», «Причинна» за Тарасом Шев­­ченком;
• «Останній сніп» Людмили Старицької-Черняхівської;
• «Американка» Марії Стру­тинської;
• «На перші гулі» Степана Василь­ченка;
• «Мина Мазайло» Миколи Куліша;
• Івана Кочерги.

Виступала з читанням творів Олеся Бердника, Едварда Козака, Ліни Костенко, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки, Олександра Олеся, Василя Симоненка. 1966 року організувала й провела у США «Вечір художнього слова й пісні», присвячений українським шістдесятникам.

Мала записи на грамплатівках і касетах.

Пам'ять

У школі села Воронькова у Світлиці рідної мови заслуженим вчителем України Надією Іванівною Гриценко створена експозиція, присвячена Катерині Кривуцькій. У ній представлені платівка і касета з голосом акторки, її фотографії, листівки, статті з преси США середини ХХ століття про її громадську діяльність.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
2. . Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.

Література

• Вечір мистецького слова і піс­ні // «Свобода». 1966, 13 грудня;
• Кли­ми­шин Олена. Катерина Бранка-Кривуцька — мистець живого слова // «Наше життя». 1976. Частина 8;
• Лончина О. Життєвий і творчий шлях // «Наше життя». 1990. Частина 6;
• Мацько В. П. Кривуцька Катерина // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — .