Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Березівський район (початково — Картуз-Березівський, біл. Бярозаўскі раён) — адміністративно-територіальна одиниця у складі Берестейської області Білорусі. Утворений 15 січня 1940 року. Адміністративний центр — місто Береза.
| Березівський район | ||||
|---|---|---|---|---|
| Бярозаўскі раён | ||||
| ||||
 | ||||
| Район на мапі області | ||||
| Основні дані | ||||
| Країна: |  Білорусь | |||
| Область: | Берестейська | |||
| Утворений: | 15 січня 1940 року | |||
| Населення: | 66 988 (2009) | |||
| Площа: | 1412 км² | |||
| Густота населення: | 52 осіб/км² | |||
| Населені пункти та ради | ||||
| Районний центр: | місто Береза | |||
| Кількість міських рад: | 1 | |||
| Кількість сільських рад: | 14 | |||
| Кількість міст: | 2 | |||
| Районна влада | ||||
| Адреса адміністрації: | 225210, м.Береза, вул. Красноармійська, 27 | |||
| Вебсторінка: | http://bereza.brest-region.by | |||
| Голова РДА: | Наркевич Юрій Йосипович | |||
| Голова районної ради: | Карпенко Тамара Костянтинівна | |||
| Мапа | ||||
Етнічно більшість корінного населення становлять українці. На півночі району проходить білорусько-українська етнічна межа. Березівський район — частина українського етнокультурного регіону Берестейщини.
Географія
Район розташовується в центральній частині області, займає південно-східну частину Прибузької рівнини і північно-західну частину Прип'ятського Полісся. Протяжність із заходу на схід 48 км, з півночі на південь — 41 км.
Площа — 1,5 тис. кв. км. На території району наявні родовища крейди, торфу, будівельних пісків, глини. 24 % площі району охоплюють ліси.
Березівський район має у своєму розпорядженні достатні запаси водних ресурсів для безперебійного забезпечення населення, промислового виробництва, сільського господарства водою. Найбільші водойми — озера Чорне, Спорівське, , . Річки та озера займають 100 км². На території району знаходиться 17 водних об'єктів, придатних для рибогосподарського використання, 13 з них надані в оренду різним суб'єктам господарювання.
Ліс займає 25,2 % території району. Основний лісофондотримач — Івацевицький лісгосп. У 2004 році створено 48 га лісонасадження в водоохоронних зонах річок і водойм. Площа мисливських угідь Березівського району становить 115,0 тисяч га. Мисливські угіддя передані в оренду СТОВ «Варіант» (14,5 тисяч га) та Брестській обласній організації ГО «БООР» (100,5 тисяч га).
Розташування
| Пружанський район | Івацевицький район | Івацевицький район |
| Пружанський район |  | Івацевицький район |
| Кобринський район | Дорогичинський район | Іванівський район |
Історія
Район утворений 1940 року. Під час Другої світової війни та післявоєнної української збройної боротьби проти радянської окупаційної влади район належав до Кобринського надрайону («Лан») Берестейського окружного проводу ОУН.
Адміністративно-територіальний устрій
До складу району входять 112 населених пунктів, зокрема 2 міста: Береза і Білозерськ, 14 сільських і одна міська рада. Адміністративно-територіальний устрій району:
- Березівська сільська рада
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- Здітівська сільська рада
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- Малецька сільська рада
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- Міжліська сільська рада
- село
- село
- село
- село
- село Міжлісся
- село
- село
- село
- Першомайська сільська рада
- село
- село
- село Кабаки
- село
- село
- село
- село
- село
- Пісківська сільська рада
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- Селецька сільська рада
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село Рогачі
- село
- село
- село
- село
- Сигневецька сільська рада
- Соколівська сільська рада
- село Бронна Гора
- село
- село
- село
- село
- Споровська сільська рада
- село
- село Спорово
- Стригинська сільська рада
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
Колишні сільські ради:
- Білозерська (ліквідована 17 вересня 2013 року)
- Борківська (ліквідована 17 вересня 2013 року)
- Нарутовицька (ліквідована 17 вересня 2013 року)
Населення
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення району становило 66 988 осіб.
Національність
Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року:
| Національність | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| білоруси | 60804 | 90,77 % |
| росіяни | 3789 | 5,66 % |
| українці | 1202 | 1,79 % |
| поляки | 639 | 0,95 % |
| національність не вказана | 269 | 0,40 % |
| вірмени | 37 | 0,06 % |
| татари | 33 | 0,05 % |
| німці | 27 | 0,04 % |
| молдовани | 26 | 0,04 % |
| національність не повідомлена | 23 | 0,03 % |
| дві та більше національності | 19 | 0,03 % |
| євреї | 16 | 0,02 % |
| литовці | 12 | 0,02 % |
| азербайджанці | 11 | 0,02 % |
| мордва | 10 | 0,01 % |
| латиші | 9 | 0,01 % |
| чуваші | 9 | 0,01 % |
| грузини | 6 | 0,01 % |
| узбеки | 5 | 0,01 % |
| цигани | 4 | 0,01 % |
| осетини | 3 | 0,00 % |
| удмурти | 3 | 0,00 % |
| інша національність | 3 | 0,00 % |
| туркмени | 2 | 0,00 % |
| таджики | 2 | 0,00 % |
| башкири | 2 | 0,00 % |
| корейці | 2 | 0,00 % |
| марійці | 2 | 0,00 % |
| лезгини | 2 | 0,00 % |
| карели | 2 | 0,00 % |
| комі | 2 | 0,00 % |
| угорці | 2 | 0,00 % |
| греки | 1 | 0,00 % |
| естонці | 1 | 0,00 % |
| кумики | 1 | 0,00 % |
| фіни | 1 | 0,00 % |
| комі-перм'яки | 1 | 0,00 % |
| румуни | 1 | 0,00 % |
| киргизи | 1 | 0,00 % |
| даргинці | 1 | 0,00 % |
| кабардинці | 1 | 0,00 % |
| ханти | 1 | 0,00 % |
| евенки | 1 | 0,00 % |
| Разом | 66988 | 100 % |
Економіка
Промисловість
Провідною галуззю економіки району є промисловість, яку представляють 23 підприємства, з них 10 працюють в умовах недержавної форми власності та виробляють 44,9 % виготовленої продукції. Основний обсяг виробленої в районі продукції припадає на харчову промисловість (61 %). В значній мірі отримало розвиток виробництво будівельних матеріалів (5 підприємств).
Березівський сироробний комбінат і Березівський м'ясоконсервний комбінат — є одними з найбільших виробників в республіці м'ясомолочної галузі. Перемога Березівського м'ясоконсервного комбінату в конкурсі «Найкраща продукція року — 2001. Продукти харчування» дала можливість підприємству право маркувати свій товар знаком «Найкраща продукція — 2001».
На парад відкриття XIX Олімпійських ігор у Солт-Лейк-Сіті спортсмени Республіки Білорусь виходили в кросівках СП «Белкельме», яке входить до числа підприємств, що мають право розміщати на свою продукцію символіку Національного олімпійського комітету.
У республіці немає аналогів рулонних покрівельних та гідроізоляційних матеріалів (, , , бітумно-полімерна ізоляційна плитка), що випускаються ВАТ «Ізоляція». У 2001 році продукція підприємства стала переможцем в номінації «Гідро-і теплоізоляційні матеріали для покрівельного покриття».
Белоозерський енергомеханічний завод — єдиний в Республіці Білорусь виробник енергетичного обладнання та запасних частин для теплових електростанцій.
— друга за потужності в республіці.
Щорічно нарощується експортний потенціал, освоюються нові ринки збуту, на яких доводиться працювати в умовах жорсткої цінової конкуренції. Деякі підприємства проходять сертифікацію продукції на відповідність міжнародних стандартів ІСО серій 9000, 9001, мають сайти в мережі Internet.
Сільське господарство
До складу агропромислового комплексу району входять 8 сільськогосподарських виробничих кооперативів, 1 комунальне унітарне сільськогосподарське підприємство, 1 комунальне унітарне виробниче підприємство, РУСП «Племінний завод „Луч“», відкрите акціонерне товариство «Ольшевський племптахозавод», а також підприємство, що обслуговує агропромисловий комплекс. В районі працюють 27 фермерських господарств, за якими закріплено 540 га землі.
Загальна площа сільськогосподарських угідь 56597. Площа ріллі 35613 га. Бал сільськогосподарських угідь 32,5. Бал ріллі 34,4.
Район спеціалізується на виробництві молока, м'яса, зерна, цукровий буряків.
Питома вага продукції тваринництва в загальному обсязі становить 46,0 %, рослинництва 54,0 %.
Торгівля
Торгова мережа Березовського району представлена підприємствами торгівлі та громадського харчування різних форм власності. За станом на 1 січня 2004 року в районі функціонувало 347 підприємств торгівлі, до складу яких входило 276 магазинів, торговою площею 17612 м²., з них 150 магазинів системи споживчої кооперації.
В районі функціонує 25 підприємств громадського харчування на 1415 посадкових місць. Дрібнороздрібна мережа представлена 46 кіосками та павільйонами. Частка підприємств споживкооперації становить 42 %.
Систему споживчої кооперації району представляє Березівське райпо, до складу якого входять 6 підрозділів. Райпо взятий курс на розширення нетрадиційних видів послуг: розкрой тканин, різка скла, оранка ділянок, доставка товарів на дім, закупка молока та інше.
Транспорт
По території району проходить залізниця (станції Береза-місто, Береза Картузька, Бронная Гора, Белоозерск) з направленням Париж — Берлін — Варшава — Брест — Мінськ — Москва і автомагістраль М1/ кордон Республіки Польща — Брест — Мінськ — кордон Російської Федерації.
Обсяги перевезення вантажів і пасажирів забезпечують автотранспортні організації району: ВАТ «Березівське автотранспортне підприємство» і РУДТП «Автомобільний парк № 8 м. Береза». В районі є автостанція, 3 залізничні станції, станція технічного обслуговування автомобілів.
Зв'язок
Послуги зв'язку в районі надають Березівський районний вузол поштового зв'язку і Березівський районний вузол електричної зв'язку. Районний вузол поштового зв'язку забезпечує на території району безперебійну роботу поштової та спеціального зв'язку, поширює періодичні видання, а також надає клієнтам послуги телефонної, телеграфної та інших видів зв'язку на договірній основі з власниками засобів електрозв'язку.
Районний вузол електричного зв'язку надає такі види послуг:
- технічне обслуговування лінійно-кабельного господарства, обладнання зв'язку та абонентських пристроїв;
- телефонізація, радіофікація, надання послуг телеграфу;
- надання міжміських та міжнародних переговорів;
пункти колективного користування «Телефакс», «БелПак» та інші. На 100 міських жителів в районі припадає 35 телефонів, на 100 сільських — 29.
Культура
У Березовському районі 114 пам'яток історії та культури, в тому числі історичних 90, архітектурних — 14, археологічних — 6, 4 пам'ятки природи. 15 об'єктів району внесені до Державного списку історико-культурних цінностей Республіки Білорусь.
В історико-краєзнавчому музеї міста Берези зібраний багатий матеріал про місто та районі, в музеї етнографії села Войтешин зібрано понад 500 предметів селянського побуту.
Найбільш значимі пам'ятники історії та культури:
- монастир картезіанців (XVII століття);
- Черняковська Свято-Миколаївська церква 1725 року;
- Петропавлівська церква (XIX століття);
- Старопесковський садибно-парковий комплекс 19 століття;
- Сігневицький римо-католицький костел Святої Діви Марії 1795 року;
- пам'ятник в'язням концтабору Береза-Картузька;
- пам'ятник воїнам-землякам, що загинули в Афганістані.
В районі діє 42 клубних установи, 45 бібліотек, школа мистецтв, 4 дитячих музичних школи, дитячо-юнацький спортивно-естетичний центр, туристична база, 2 школи народної творчості, історико-краєзнавчий музей. Створено 36 фольклорних колективів, районним методичним центром зібрана районна фонотека фольклору, зроблений альбом народного костюма Березівщини, працює понад 800 майстрів і народних умільців традиційних народних ремесел (ткацтво, вишивка, бондарство, розпис по склу, соломоплетіння). 13 колективів художньої самодіяльності мають звання «народний», неодноразові учасники обласних, республіканських, міжнародних конкурсів та фестивалів.
В районі функціонують близько 13 церков, 3 костели і 10 молитовних будинків, 10 релігійних громад. При 2-х православних церквах працюють школи вихідного дня.
Освіта, охорона здоров'я
Районна мережа закладів освіти включає в себе 23 середні, 7 базових, 14 початкових, 3 дитячо-юнацькі спортивні школи, 2 навчальних комбінати, 35 позашкільних установ, 2 професійно-технічних училища, санаторно-лісову школу, туристичну базу, працює соціально-психологічний центр .
У системі охорони здоров'я 5 лікарень, 2 поліклініки, 3 лікарські амбулаторії, 25 фельдшерсько-акушерських пунктів, диспансер.
Спорт
Для проведення спортивної та фізкультурно-оздоровчої роботи в районі є 138 спортивних об'єктів, з них 4 стадіони, 38 спортзалів, гребна база для занять на байдарках і каное, 4 тенісних корти, 6 мінібасейнів, хокейна коробка, 54 спортивні майданчики, 16 спортивних майданчиків за місцем проживання, завершується будівництво плавального басейну в місті Береза.
Спортивно-масову роботу в районі організовує відділ фізичної культури, спорту і туризму райвиконкому, проводять 108 фахівців фізичної культури і спорту (загальноосвітні школи — 58, позашкільні установи — 15, інструктори-методисти — 8; тренер-викладач — 23).
Для організації спортивно-масової і оздоровчої роботи за місцем проживання в районі створені дитячо-юнацький спортивно-естетичний центр, фізкультурно-спортивні клуби в містах Береза і Белоозерське. При них створено 10 спортивних клубів за інтересами.
В районі працює чотири дитячо-юнацькі школи, в яких підвищують свою спортивну майстерність 1343 учнів.
У школах працюють відділення легкої атлетики, футболу, важкої атлетики, тенісу, кінного спорту, акробатики, кульової стрільби, гребенні на байдарках і каное.
Примітки
- Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 22 грудня 2019. (англ.)
- Леонюк В. Березівський район // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 52. — .
- Леонюк, 1996, с. 55.
- Володимир Сергійчук (17/2008). . Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність (укр.): 385. Архів оригіналу за 13 січня 2020.
- Belarus. pop-stat.mashke.org. оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 22 грудня 2019. (англ.)
- . pravo.by. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 21 січня 2020.
Джерела
- Леонюк В. Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — 360 с. — .
Посилання
- Район на www.brestobl.com [ 18 грудня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- Район на belarus.by [ 5 грудня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- Район на dorogiby.info [ 12 жовтня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Berezivskij rajon pochatkovo Kartuz Berezivskij bil Byarozayski rayon administrativno teritorialna odinicya u skladi Berestejskoyi oblasti Bilorusi Utvorenij 15 sichnya 1940 roku Administrativnij centr misto Bereza Berezivskij rajonByarozayski rayonGerb d Prapor d Rajon na mapi oblastiOsnovni daniKrayina BilorusOblast BerestejskaUtvorenij 15 sichnya 1940 rokuNaselennya 66 988 2009 Plosha 1412 km Gustota naselennya 52 osib km Naseleni punkti ta radiRajonnij centr misto BerezaKilkist miskih rad 1Kilkist silskih rad 14Kilkist mist 2Rajonna vladaAdresa administraciyi 225210 m Bereza vul Krasnoarmijska 27Vebstorinka http bereza brest region byGolova RDA Narkevich Yurij JosipovichGolova rajonnoyi radi Karpenko Tamara KostyantinivnaMapaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Berezivskij rajon znachennya Etnichno bilshist korinnogo naselennya stanovlyat ukrayinci Na pivnochi rajonu prohodit bilorusko ukrayinska etnichna mezha Berezivskij rajon chastina ukrayinskogo etnokulturnogo regionu Berestejshini GeografiyaRajon roztashovuyetsya v centralnij chastini oblasti zajmaye pivdenno shidnu chastinu Pribuzkoyi rivnini i pivnichno zahidnu chastinu Prip yatskogo Polissya Protyazhnist iz zahodu na shid 48 km z pivnochi na pivden 41 km Plosha 1 5 tis kv km Na teritoriyi rajonu nayavni rodovisha krejdi torfu budivelnih piskiv glini 24 ploshi rajonu ohoplyuyut lisi Berezivskij rajon maye u svoyemu rozporyadzhenni dostatni zapasi vodnih resursiv dlya bezperebijnogo zabezpechennya naselennya promislovogo virobnictva silskogo gospodarstva vodoyu Najbilshi vodojmi ozera Chorne Sporivske Richki ta ozera zajmayut 100 km Na teritoriyi rajonu znahoditsya 17 vodnih ob yektiv pridatnih dlya ribogospodarskogo vikoristannya 13 z nih nadani v orendu riznim sub yektam gospodaryuvannya Lis zajmaye 25 2 teritoriyi rajonu Osnovnij lisofondotrimach Ivacevickij lisgosp U 2004 roci stvoreno 48 ga lisonasadzhennya v vodoohoronnih zonah richok i vodojm Plosha mislivskih ugid Berezivskogo rajonu stanovit 115 0 tisyach ga Mislivski ugiddya peredani v orendu STOV Variant 14 5 tisyach ga ta Brestskij oblasnij organizaciyi GO BOOR 100 5 tisyach ga Roztashuvannya Pruzhanskij rajon Ivacevickij rajon Ivacevickij rajonPruzhanskij rajon Ivacevickij rajonKobrinskij rajon Dorogichinskij rajon Ivanivskij rajonIstoriyaRajon utvorenij 1940 roku Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni ta pislyavoyennoyi ukrayinskoyi zbrojnoyi borotbi proti radyanskoyi okupacijnoyi vladi rajon nalezhav do Kobrinskogo nadrajonu Lan Berestejskogo okruzhnogo provodu OUN Administrativno teritorialnij ustrijDo skladu rajonu vhodyat 112 naselenih punktiv zokrema 2 mista Bereza i Bilozersk 14 silskih i odna miska rada Administrativno teritorialnij ustrij rajonu Berezivska silska rada selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo Zditivska silska rada selo selo selo selo selo selo selo selo Malecka silska rada selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo Mizhliska silska rada selo selo selo selo selo Mizhlissya selo selo selo Pershomajska silska rada selo selo selo Kabaki selo selo selo selo selo Piskivska silska rada selo selo selo selo selo selo selo selo selo Selecka silska rada selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo Rogachi selo selo selo selo Signevecka silska rada selo selo selo selo selo Golici selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo Signevichi selo selo Chernyakovo selo selo Sokolivska silska rada selo Bronna Gora selo selo selo selo Sporovska silska rada selo selo Sporovo Striginska silska rada selo selo selo selo selo selo selo selo Kolishni silski radi Bilozerska likvidovana 17 veresnya 2013 roku Borkivska likvidovana 17 veresnya 2013 roku Narutovicka likvidovana 17 veresnya 2013 roku NaselennyaZa perepisom naselennya Bilorusi 2009 roku chiselnist naselennya rajonu stanovilo 66 988 osib Nacionalnist Rozpodil naselennya za ridnoyu nacionalnistyu za danimi perepisu 2009 roku Nacionalnist Osib Vidsotokbilorusi 60804 90 77 rosiyani 3789 5 66 ukrayinci 1202 1 79 polyaki 639 0 95 nacionalnist ne vkazana 269 0 40 virmeni 37 0 06 tatari 33 0 05 nimci 27 0 04 moldovani 26 0 04 nacionalnist ne povidomlena 23 0 03 dvi ta bilshe nacionalnosti 19 0 03 yevreyi 16 0 02 litovci 12 0 02 azerbajdzhanci 11 0 02 mordva 10 0 01 latishi 9 0 01 chuvashi 9 0 01 gruzini 6 0 01 uzbeki 5 0 01 cigani 4 0 01 osetini 3 0 00 udmurti 3 0 00 insha nacionalnist 3 0 00 turkmeni 2 0 00 tadzhiki 2 0 00 bashkiri 2 0 00 korejci 2 0 00 marijci 2 0 00 lezgini 2 0 00 kareli 2 0 00 komi 2 0 00 ugorci 2 0 00 greki 1 0 00 estonci 1 0 00 kumiki 1 0 00 fini 1 0 00 komi perm yaki 1 0 00 rumuni 1 0 00 kirgizi 1 0 00 darginci 1 0 00 kabardinci 1 0 00 hanti 1 0 00 evenki 1 0 00 Razom 66988 100 EkonomikaPromislovist Providnoyu galuzzyu ekonomiki rajonu ye promislovist yaku predstavlyayut 23 pidpriyemstva z nih 10 pracyuyut v umovah nederzhavnoyi formi vlasnosti ta viroblyayut 44 9 vigotovlenoyi produkciyi Osnovnij obsyag viroblenoyi v rajoni produkciyi pripadaye na harchovu promislovist 61 V znachnij miri otrimalo rozvitok virobnictvo budivelnih materialiv 5 pidpriyemstv Berezivskij sirorobnij kombinat i Berezivskij m yasokonservnij kombinat ye odnimi z najbilshih virobnikiv v respublici m yasomolochnoyi galuzi Peremoga Berezivskogo m yasokonservnogo kombinatu v konkursi Najkrasha produkciya roku 2001 Produkti harchuvannya dala mozhlivist pidpriyemstvu pravo markuvati svij tovar znakom Najkrasha produkciya 2001 Na parad vidkrittya XIX Olimpijskih igor u Solt Lejk Siti sportsmeni Respubliki Bilorus vihodili v krosivkah SP Belkelme yake vhodit do chisla pidpriyemstv sho mayut pravo rozmishati na svoyu produkciyu simvoliku Nacionalnogo olimpijskogo komitetu U respublici nemaye analogiv rulonnih pokrivelnih ta gidroizolyacijnih materialiv bitumno polimerna izolyacijna plitka sho vipuskayutsya VAT Izolyaciya U 2001 roci produkciya pidpriyemstva stala peremozhcem v nominaciyi Gidro i teploizolyacijni materiali dlya pokrivelnogo pokrittya Beloozerskij energomehanichnij zavod yedinij v Respublici Bilorus virobnik energetichnogo obladnannya ta zapasnih chastin dlya teplovih elektrostancij druga za potuzhnosti v respublici Shorichno naroshuyetsya eksportnij potencial osvoyuyutsya novi rinki zbutu na yakih dovoditsya pracyuvati v umovah zhorstkoyi cinovoyi konkurenciyi Deyaki pidpriyemstva prohodyat sertifikaciyu produkciyi na vidpovidnist mizhnarodnih standartiv ISO serij 9000 9001 mayut sajti v merezhi Internet Silske gospodarstvo Do skladu agropromislovogo kompleksu rajonu vhodyat 8 silskogospodarskih virobnichih kooperativiv 1 komunalne unitarne silskogospodarske pidpriyemstvo 1 komunalne unitarne virobniche pidpriyemstvo RUSP Pleminnij zavod Luch vidkrite akcionerne tovaristvo Olshevskij plemptahozavod a takozh pidpriyemstvo sho obslugovuye agropromislovij kompleks V rajoni pracyuyut 27 fermerskih gospodarstv za yakimi zakripleno 540 ga zemli Zagalna plosha silskogospodarskih ugid 56597 Plosha rilli 35613 ga Bal silskogospodarskih ugid 32 5 Bal rilli 34 4 Rajon specializuyetsya na virobnictvi moloka m yasa zerna cukrovij buryakiv Pitoma vaga produkciyi tvarinnictva v zagalnomu obsyazi stanovit 46 0 roslinnictva 54 0 Torgivlya Torgova merezha Berezovskogo rajonu predstavlena pidpriyemstvami torgivli ta gromadskogo harchuvannya riznih form vlasnosti Za stanom na 1 sichnya 2004 roku v rajoni funkcionuvalo 347 pidpriyemstv torgivli do skladu yakih vhodilo 276 magaziniv torgovoyu plosheyu 17612 m z nih 150 magaziniv sistemi spozhivchoyi kooperaciyi V rajoni funkcionuye 25 pidpriyemstv gromadskogo harchuvannya na 1415 posadkovih misc Dribnorozdribna merezha predstavlena 46 kioskami ta paviljonami Chastka pidpriyemstv spozhivkooperaciyi stanovit 42 Sistemu spozhivchoyi kooperaciyi rajonu predstavlyaye Berezivske rajpo do skladu yakogo vhodyat 6 pidrozdiliv Rajpo vzyatij kurs na rozshirennya netradicijnih vidiv poslug rozkroj tkanin rizka skla oranka dilyanok dostavka tovariv na dim zakupka moloka ta inshe TransportPo teritoriyi rajonu prohodit zaliznicya stanciyi Bereza misto Bereza Kartuzka Bronnaya Gora Beloozersk z napravlennyam Parizh Berlin Varshava Brest Minsk Moskva i avtomagistral M1 kordon Respubliki Polsha Brest Minsk kordon Rosijskoyi Federaciyi Obsyagi perevezennya vantazhiv i pasazhiriv zabezpechuyut avtotransportni organizaciyi rajonu VAT Berezivske avtotransportne pidpriyemstvo i RUDTP Avtomobilnij park 8 m Bereza V rajoni ye avtostanciya 3 zaliznichni stanciyi stanciya tehnichnogo obslugovuvannya avtomobiliv Zv yazokPoslugi zv yazku v rajoni nadayut Berezivskij rajonnij vuzol poshtovogo zv yazku i Berezivskij rajonnij vuzol elektrichnoyi zv yazku Rajonnij vuzol poshtovogo zv yazku zabezpechuye na teritoriyi rajonu bezperebijnu robotu poshtovoyi ta specialnogo zv yazku poshiryuye periodichni vidannya a takozh nadaye kliyentam poslugi telefonnoyi telegrafnoyi ta inshih vidiv zv yazku na dogovirnij osnovi z vlasnikami zasobiv elektrozv yazku Rajonnij vuzol elektrichnogo zv yazku nadaye taki vidi poslug tehnichne obslugovuvannya linijno kabelnogo gospodarstva obladnannya zv yazku ta abonentskih pristroyiv telefonizaciya radiofikaciya nadannya poslug telegrafu nadannya mizhmiskih ta mizhnarodnih peregovoriv punkti kolektivnogo koristuvannya Telefaks BelPak ta inshi Na 100 miskih zhiteliv v rajoni pripadaye 35 telefoniv na 100 silskih 29 KulturaU Berezovskomu rajoni 114 pam yatok istoriyi ta kulturi v tomu chisli istorichnih 90 arhitekturnih 14 arheologichnih 6 4 pam yatki prirodi 15 ob yektiv rajonu vneseni do Derzhavnogo spisku istoriko kulturnih cinnostej Respubliki Bilorus V istoriko krayeznavchomu muzeyi mista Berezi zibranij bagatij material pro misto ta rajoni v muzeyi etnografiyi sela Vojteshin zibrano ponad 500 predmetiv selyanskogo pobutu Najbilsh znachimi pam yatniki istoriyi ta kulturi monastir kartezianciv XVII stolittya Chernyakovska Svyato Mikolayivska cerkva 1725 roku Petropavlivska cerkva XIX stolittya Staropeskovskij sadibno parkovij kompleks 19 stolittya Signevickij rimo katolickij kostel Svyatoyi Divi Mariyi 1795 roku pam yatnik v yaznyam konctaboru Bereza Kartuzka pam yatnik voyinam zemlyakam sho zaginuli v Afganistani V rajoni diye 42 klubnih ustanovi 45 bibliotek shkola mistectv 4 dityachih muzichnih shkoli dityacho yunackij sportivno estetichnij centr turistichna baza 2 shkoli narodnoyi tvorchosti istoriko krayeznavchij muzej Stvoreno 36 folklornih kolektiviv rajonnim metodichnim centrom zibrana rajonna fonoteka folkloru zroblenij albom narodnogo kostyuma Berezivshini pracyuye ponad 800 majstriv i narodnih umilciv tradicijnih narodnih remesel tkactvo vishivka bondarstvo rozpis po sklu solomopletinnya 13 kolektiviv hudozhnoyi samodiyalnosti mayut zvannya narodnij neodnorazovi uchasniki oblasnih respublikanskih mizhnarodnih konkursiv ta festivaliv V rajoni funkcionuyut blizko 13 cerkov 3 kosteli i 10 molitovnih budinkiv 10 religijnih gromad Pri 2 h pravoslavnih cerkvah pracyuyut shkoli vihidnogo dnya Osvita ohorona zdorov yaRajonna merezha zakladiv osviti vklyuchaye v sebe 23 seredni 7 bazovih 14 pochatkovih 3 dityacho yunacki sportivni shkoli 2 navchalnih kombinati 35 pozashkilnih ustanov 2 profesijno tehnichnih uchilisha sanatorno lisovu shkolu turistichnu bazu pracyuye socialno psihologichnij centr U sistemi ohoroni zdorov ya 5 likaren 2 polikliniki 3 likarski ambulatoriyi 25 feldshersko akusherskih punktiv dispanser SportDlya provedennya sportivnoyi ta fizkulturno ozdorovchoyi roboti v rajoni ye 138 sportivnih ob yektiv z nih 4 stadioni 38 sportzaliv grebna baza dlya zanyat na bajdarkah i kanoe 4 tenisnih korti 6 minibasejniv hokejna korobka 54 sportivni majdanchiki 16 sportivnih majdanchikiv za miscem prozhivannya zavershuyetsya budivnictvo plavalnogo basejnu v misti Bereza Sportivno masovu robotu v rajoni organizovuye viddil fizichnoyi kulturi sportu i turizmu rajvikonkomu provodyat 108 fahivciv fizichnoyi kulturi i sportu zagalnoosvitni shkoli 58 pozashkilni ustanovi 15 instruktori metodisti 8 trener vikladach 23 Dlya organizaciyi sportivno masovoyi i ozdorovchoyi roboti za miscem prozhivannya v rajoni stvoreni dityacho yunackij sportivno estetichnij centr fizkulturno sportivni klubi v mistah Bereza i Beloozerske Pri nih stvoreno 10 sportivnih klubiv za interesami V rajoni pracyuye chotiri dityacho yunacki shkoli v yakih pidvishuyut svoyu sportivnu majsternist 1343 uchniv U shkolah pracyuyut viddilennya legkoyi atletiki futbolu vazhkoyi atletiki tenisu kinnogo sportu akrobatiki kulovoyi strilbi grebenni na bajdarkah i kanoe PrimitkiEthnic composition of Belarus 2009 pop stat mashke org originalu za 14 sichnya 2016 Procitovano 22 grudnya 2019 angl Leonyuk V Berezivskij rajon Slovnik Berestejshini Lviv Vidavnicha firma Afisha 1996 T 1 S 52 ISBN 966 95063 0 1 Leonyuk 1996 s 55 Volodimir Sergijchuk 17 2008 Ukrayina kulturna spadshina nacionalna svidomist derzhavnist ukr 385 Arhiv originalu za 13 sichnya 2020 Belarus pop stat mashke org originalu za 2 zhovtnya 2019 Procitovano 22 grudnya 2019 angl pravo by Arhiv originalu za 16 chervnya 2020 Procitovano 21 sichnya 2020 DzherelaLeonyuk V Slovnik Berestejshini Lviv Vidavnicha firma Afisha 1996 T 1 360 s ISBN 966 95063 0 1 PosilannyaRajon na www brestobl com 18 grudnya 2008 u Wayback Machine ros Rajon na belarus by 5 grudnya 2008 u Wayback Machine ros Rajon na dorogiby info 12 zhovtnya 2008 u Wayback Machine ros