Албанський націоналізм — загальна група націоналістичних ідей та концепцій, породжених етнічними албанцями, які вперше сформувалися в 19 столітті під час Албанського національного пробудження (алб. Rilindja). Албанський націоналізм також асоціюється з подібними поняттями, такими як албанізм (Shqiptaria або Shqiptarizmi) і паналбанізм,(Panshqiptarizmi), який включає ідеї щодо створення географічно розширеної албанської держави або Великої Албанії, яка охоплюватиме сусідні балканські землі із значним албанським населенням.
У пізній османський період албанці були переважно мусульманами, тісно пов'язаними з Османською імперією. Відсутність попередньої албанської державности на основі якої призвело до розвитку албанського націоналізму пізніше, на відміну від сусідніх націоналізмів сербів та греків. Початок Східної кризи (1870-ті), яка загрожувала поділом балканських албанських земель сусідніми православними християнськими державами, стимулював появу періоду Рілінджа та націоналістичного руху.. Протягом XIX століття деякі західні наукові впливи, албанські діаспори, такі як діячі Арбреш та Албанське національне пробудження, внесли великий внесок у поширення впливу та ідей серед балканських албанців у контексті самовизначення Албанії. Серед них були ідеї вкладу Іллірії в албанський етногенез, які досі домінують в албанському націоналізмі в сучасність, та інші древні народи, які претендували на роль своїх предків, зокрема пеласги, про які знову заявляли останнім часом.
Через дублюючі та конкуруючі територіальні претензії з іншими балканськими націоналізмами та державами щодо земель, що датуються пізньоосманським періодом, ці ідеї складають національний міт, який має на меті встановити перевагу над сусідніми народами (слов'янами та греками) та дозволити рухи за незалежність та самовизначення, а також ірредонтійські претензії до сусідніх країн. Паналбанські настрої також присутні, і історично це було досягнуто лише один раз, коли частина Косово та західна Македонія були об'єднані італійськими силами Осі до свого протекторату Албанії під час Другої світової війни. Албанський націоналізм містить низку мітів, що стосуються албанського походження, культурної чистоти та національної однорідности, релігійної байдужості як основи національної ідентичности Албанії та постійної національної боротьби. Фігура Скендербега є одним з основних конститутивних мітів албанського націоналізму, який базується на людині, оскільки інші міти ґрунтуються на ідеях, абстрактних концепціях та колективізмі.
Історія
Передумови
Деякі автори стверджують, що албанський націоналізм, на відміну від його грецького та сербського колег, бере свій початок в іншому історичному контексті, який не виник внаслідок антиосманської боротьби, а натомість відноситься до періоду Східної кризи (1878 р.) Та загрози територіального поділу з боку Серби та греки тоді як інші дотримуються думки, що албанський націоналізм виник раніше як рух суспільних реформ, який перетворився на геополітичний у відповідь на події 1878 року, реагуючи як проти політики османського панування, так і проти політики балканських націоналізмів. Конкуренція з сусідами в суперечливих районах змусила албанців відстояти свою державну позицію та шукати підтримки у європейських держав. Деякі вчені не погоджуються з думкою, що албанський націоналізм виник у 1878 році, або стверджують, що парадигма встановлення конкретної дати початку є неправильною, але ці події широко вважаються ключовим моментом, що призвів до політизації албанський національний рух та поява мітів, що породжуються, що стали частиною мітології албанського націоналізму, що виражається в сучасний час в рамках колективної культури та пам'яті албанців. Цей історичний контекст також зробив албанський національний рух захисним у світогляді, оскільки націоналісти прагнули національного утвердження та протистояли тому, що вони вважали ерозією національних настроїв та мови. До 19 століття албанці були розділені на три релігійні групи. Католицькі албанці мали певний етно-мовний вираз албанців у школі та церкві завдяки австро-угорському захисту та італійському духовному патронату. Православні албанці під владою Константинопольського патріархату мали літургію та навчання грецькою мовою, а до пізнього османського періоду в основному ототожнювались із грецькими національними прагненнями. У цей період мусульманські албанці складали близько 70 % загального балканського албанського населення в Османській імперії, за оцінками, понад мільйон населення.
Східна криза та албанське національне пробудження
З наростанням Східної кризи мусульманські албанці розривалися між відданістю Османській державі та новим албанським націоналістичним рухам. Іслам, султан та Османська імперія традиційно розглядалися як синоніми приналежности до ширшої мусульманської спільноти. Албанський націоналістичний рух виступав за самовизначення і прагнув досягти соціально-політичного визнання албанців як окремого народу та мови в державі. Албанський націоналізм був рухом, який розпочався серед албанської інтелігенції без попиту широкого албанського населення. Геополітичні події штовхнули албанських націоналістів, багатьох мусульман, відмежуватися від османів, ісламу та загальноісламського османізму султана Абдулхаміда II . Під час російсько-турецької війни прийшла сербська армія виселила більшу частину мусульманського албанського населення з регіонів Топліця та Ніш в Косово, що спричинило появу Призренської ліги (1878—1881) як відповідь на східну кризу. Призренська ліга була створена групою албанських інтелектуалів, щоб протистояти розподілу сусідніх балканських держав та утвердити албанську національну свідомість, об'єднавши албанців в унітарну мовну та культурну націю. Османська держава коротко підтримала заяви ліги, розглядаючи албанський націоналізм як можливе запобігання подальшим територіальним втратам для нових незалежних балканських держав. Геополітична криза поклала початок періоду Рілінджа (Албанське національне пробудження). З 1878 року албанські націоналісти та інтелігенція, деякі з яких стали першими сучасними албанськими вченими, були зайняті подоланням мовних та культурних відмінностей між албанськими підгрупами (гегами та тосками) та релігійними поділами (мусульмани та християни). На той час цим вченим не вистачало доступу до багатьох першоджерел для побудови ідеї, що албанці були нащадками іллірійців, тоді як Велика Албанія не вважалася пріоритетом. Порівняно із своїми балканськими колегами, ці албанські політики та історики були дуже поміркованими і головним чином мали на меті досягти соціально-політичного визнання та автономії албанців під османською владою. Албанці, які брали участь у цій діяльности, були зайняті збором та виявленням доказів, часом вигадуючи факти, щоб виправдати претензії, щоб «довести» культурну відмінність та історичну легітимність албанців, коли їх розглядають як націю.
Взявши на себе керівництво італійським національним рухом, «Арбреш» (громада албанської діаспори, що оселилася на півдні Італії з середньовіччя) почав пропагувати та поширювати національні ідеї, представляючи їх балканським албанцям. Видатними серед них були Джироламо де Рада, Джузеппе Широ і Деметріо Камарда, котрі під впливом літератури про Албанію зазнали західних вчених і в своїх літературних працях посилалися на Скендербега та доосманське минуле з посиланням на Пірр Епірський та Олександра Македонського . У той час як мусульманські (особливо бекташі) албанці брали активну участь в Албанському національному пробудженні, в результаті чого вийшло багато таких діячів, як Фаїк Коніца, Ісмаїл Кемалі, Мідхат Фрашері, Шахін Колоня та інші, які виступають за албанські інтереси та самовизначення. Суфійський орден Бекташі пізнього османського періоду в Південній Албанії також зіграв свою роль під час Албанського національного пробудження, культивуючи та стимулюючи албанську мову та культуру, і мав важливе значення у побудові національної албанської ідеології. Серед присутніх католицьких албанських діячів були Пренк Дочі, Джердж Фішта та Пашко Васа, які написали знамениту поему « О Албанія», яка закликала албанців долати релігійні розбіжности шляхом об'єднаного албанізму . Остання строфа вірша Васи Feja e shqyptarit asht shqyptarija (Віра албанця — це албанізм) стала під час періоду національного пробудження, а потім і гаслом албанських націоналістів.
Скендербег
Ще одним фактором, що накладав геополітичні занепокоєння під час періоду національного пробудження, були думки, що західні держави лише сприятимуть християнським балканським державам та народам в антиосманській боротьбі . У цей час албанські націоналісти, намагаючись здобути симпатії та підтримку Великої Держави, задумували албанців як європейський народ, який за Скандербега чинив опір османським туркам, які згодом підкорили і відрізали албанців від західноєвропейської цивілізації. Таким чином, міт про Скандербега представив албанців як захищаючих Європу від «азіатських орд» і дозволив албанцям розвинути міт про албанський опір іноземним ворогам, що загрожували «батьківщині» та єдности албанської нації. Албанським націоналістам був потрібен епізод із середньовічної історії, щоб зосередити увагу на албанській націоналістичній мітології, і вони обрали Скандербега за відсутности середньовічного королівства чи імперії. З 15 по 19 століття слава Скендербега вижила переважно в християнській Європі і базувалася на уявленні про Албанію Скендербега, яка служила Antemurale Christianitatis (бар'єрна держава) проти «вторгнення турків». В Албанії, в основному ісламізованій у цей період, слава Скендербега згасла і була знову відкрита в кінці 19 століття, коли ця фігура була виведена на рівень національного міту . Ще одним заходом для націоналістів, що просувають міт про Скандербега серед албанців, було те, що вони відвернулися від своєї османської спадщини, яку розглядали як джерело скрутного становища албанців. Християнської ідентичности Скандербега вдалося уникнути, і його представляли головним чином як захисника нації. Албанські націоналістичні письменники перетворили постать і справи Скандербега на суміш історичних фактів, істин, напівправд, винаходів та фольклору .
Західні впливи та теорії походження
У XIX столітті західні наукові кола надавали свій вплив на процес формування албанської ідентичности, надаючи інструменти, які використовувались та трансформувались у певному контексті та до цілей в умовах, що змінюються. Це відрізнялося від контексту, з якого західні автори спочатку генерували свої теорії. Албанські націоналісти того часу отримували освіту в іноземних школах за кордоном. Деякі західні вчені XIX століття, які досліджували проблему албанського походження, просували дискредитовану сьогодні теорію албанського походження від древніх пеласгів. Розроблена австрійським лінгвістом Йоганом Георгом фон Ханом у його роботі « Albanesiche Studien» (1854), теорія стверджувала, що пеласги — оригінали протоалбанців, а мова, якою розмовляють пеласги, іллірійці, епіроти та давні македонці — тісно пов'язані між собою. Ця теорія швидко заручилася підтримкою в албанських колах, оскільки вона встановила претензію на перевагу над іншими балканськими державами, слов'янами та особливо греками. На додаток до створення «історичного права» на територію, ця теорія також встановила, що давньогрецька цивілізація та її досягнення мали «албанське» походження.
Пеласгійська теорія була прийнята серед ранніх албанських публіцистів і використовувалась італо-албанцями, православними та мусульманськими албанцями. Італо-албанці, які були грецьким обрядом, і їхня культура, що мала сильний церковний візантійський вплив, не була на користь гіпотези про іліро-албанську спадкоємність, оскільки вона мала відтінки католицизму, а отже і італійської . Для італо-албанців витоки албанців лежать у пеласгів — незрозумілого стародавнього народу, який жив за часів античности в частинах Греції та Албанії. Щоб підтвердити вимоги албанців щодо культурної та політичної емансипації, італо-албанці стверджували, що албанська мова була найдавнішою в регіоні, ніж навіть грецька. Теорія пеласгійського походження була використана греками для залучення та включення албанців до грецького національного проєкту через посилання на загальний пеласгійський походження. Пеласгійська теорія була привітана деякими албанськими інтелектуалами, які здобули грецьку освіту. Для православних албанців, таких як Анастас Бику, спільне походження як албанців, так і греків через предків Пеласгія зробило обидва народи однаковими і розглядало албанську мову як провідник еллінізації. Для албанців-мусульман, таких як самі-фрашері, албанці походять від пеласгів, старшого населення, ніж іллірійці, тим самим випереджаючи греків, роблячи для нього албанцями нащадків іллірійців, які самі походять з пеласгів. Фігури, що походять з античного періоду, такі як Олександр Македонський та Пір Епірський, були охоплені мітом і заявлялися як албанські чоловіки античности, тоді як Філіп II Македонський, давні македонці були пеласгами або ілліро-албанцями.
Албанські письменники того періоду вважали, що вони мали протилежні аргументи, що надходили з грецької сторони та зі слов'янських кіл. Греки стверджували, що албанці не становлять народу, їхня мова є сумішшю різних мов і що албанський член православної церкви був «справді греком», тоді як слов'янські публіцисти стверджували, що косовські албанці «справді» слов'яни або вони є «Турків», яких можна було «відправити назад» в Анатолію . Окрім того, що грецький націоналізм розглядався як загроза албанському націоналізму, наголошуючи на старовині албанської нації, у 1880-х роках відбувся новий політичний контекст та функції. Це також виникло через необхідність албанців протистояти слов'янським національним рухам, які прагнуть незалежности від османів через балканську федерацію. З часом пеласгійська теорія була замінена іллірійською щодо албанського походження та походження, оскільки вона була більш переконливою та підтримувалась деякими вченими. Іллірійська теорія стала важливою опорою албанського націоналізму завдяки її розгляду як свідчення наступности албанців на таких територіях, як Косово та південь Албанії, що суперечать сербам та грекам.
Геополітичні наслідки та спадщина
На відміну від своїх грецьких, сербських та болгарських сусідів, які мали територіальні амбіції, албанці, в основному мусульмани, не мали потужного європейського покровителя. Це викликало у багатьох з них бажання зберегти статус-кво і повернути османізм. На початку 20 століття албанський націоналізм просунувся широкою групою албанських політиків, інтелектуалів та вигнанців. Албанська емігрантська громада була присутня в Сполучених Штатах наприкінці 19 — на початку 20 століття, більшість з яких була неписьменною, а такі особи, як Сотір Печі, працювали над тим, щоб надати почуття албанської національности, заохочуючи поширення грамотности на албанській мові . У 1908 р. З'їзд алфавітів у Бітолі, де взяли участь мусульманські, католицькі та православні делегати, погодився прийняти албанський алфавіт на основі латинських символів, і цей крок вважався важливим кроком для об'єднання Албанії. Протистояння латинському алфавіту висловлювали деякі албанські мусульмани та священнослужителі, які разом з османським урядом віддавали перевагу албанському алфавіту, що базується на арабській мові, через побоювання, що латинський алфавіт підриває зв'язки з мусульманським світом . Через питання алфавіту та іншу політику молодотурків, відносини між албанськими елітами та націоналістами, багато мусульманських та османських влад зірвались. Хоча спочатку албанські націоналістичні клуби не були згорнуті, вимоги щодо політичних, культурних та мовних прав зрештою змусили османів прийняти заходи щодо репресії албанського націоналізму, що призвело до двох повстань албанців (1910 та 1912) до кінця османського панування.
Албанський націоналізм під час пізньої османської ери не був пройнятий сепаратизмом, який мав на меті створити албанську національну державу, хоча албанські націоналісти передбачали незалежну Велику Албанію. Албанські націоналісти пізньоосманського періоду були розділені на три групи. Паналбанські націоналісти — ті, хто хотів захистити албанську автономію в умовах османської держави та Албанії, розділеної за конфесійною ознакою, із незалежною католицькою Албанією, передбаченою переважно католиками. Албанська націоналістична еліта, яка формується, пропагувала використання албанської мови як засобу політичного та інтелектуального вираження поглядів. Албанський націоналізм загалом був реакцією на поступовий розпад Османської імперії та відповіддю на балканські та християнські національні рухи, які становили загрозу для албанського населення, яке в основному було мусульманським. Зусилля були спрямовані на включення вілаєтів з албанським населенням до більшої унітарної албанської автономної провінції в складі Османської держави.
Албанські націоналісти в основному були зосереджені на захисті соціокультурних, історичних та мовних прав у існуючих країнах, не пов'язаних з певною політикою. На відміну від інших балканських націоналізмів, релігія розглядалася як перешкода, і албанський націоналізм змагався з нею і розвивав антиклерикальний світогляд. Оскільки албанці жили в османській просовій системі, яка підкреслювала релігійну ідентичність порівняно з іншими формами ідентифікації, міт про релігійну байдужість формувався під час Національного пробудження як засіб подолання внутрішніх релігійних розбіжностей серед албанців. Підвищено в громадянської релігії роду, Albanianism як ідея була розроблена албанськими націоналістами принизити встановлені релігії, такі як християнство та іслам серед албанців в той час як нерелігійна Албанська ідентичність була підкреслена. Релігія не відігравала суттєвої ролі, як в інших балканських націоналізмах, або в основному стала фактором, що розділяє формування албанського націоналізму, який нагадував західноєвропейські націоналізми. Албанська мова замість релігії стала головним напрямком сприяння національній єдности. Діяльність албанських національних пробуджень у пізньоосманський період створила простонародну літературу албанською мовою. Часто цими творами були вірші, що містили націоналістичні прагнення та політичні теми, які частково забезпечували підтримку албанської націоналістичної справи, перетворюючи їх на розповідні пісні, що поширювались серед чоловічого населення албаномовних жителів села на Балканах. Після 1900 р. Зусилля національного будівництва набрали обертів серед католицького населення духовенством та членами, такими як ремісники та торговці бекташів та православної громади на півдні. Знизивши наголос на ісламі, албанський націоналістичний рух отримав потужну підтримку двох держав Адріатичного моря Австро-Угорщини та Італії, які були стурбовані панславізмом на ширших Балканах та англо-французькою гегемонією, яка нібито була представлена через Грецію в цьому районі.
Незалежність та міжвоєнний період
Цей розділ містить фрагменти англійською мовою. |
The imminence of collapsing Ottoman rule through military defeat during the Balkan wars pushed Albanians represented by Ismail Qemali to declare independence (28 November 1912) in Vlorë from the Ottoman Empire. The main motivation for independence was to prevent Balkan Albanian inhabited lands from being annexed by Greece and Serbia. On the eve of independence the bulk of Albanians still adhered to pre-nationalist categories like religious affiliation, family or region. Both highlanders and peasants were unprepared for a modern nation state and it was used as an argument against Albanian statehood. With the alternative being partition of Balkan Albanian inhabited lands by neighbouring countries, overcoming a fragile national consciousness and multiple internal divisions was paramount for nationalists like state leader Ismail Qemali. Developing a strong Albanian national consciousness and sentiment overrode other concerns such as annexing areas with an Albanian population like Kosovo. Kosovar Albanian nationalism has been defined through its clash with Serbian nationalism where both view Kosovo as the birthplace of their cultural and national identities. Ottoman rule ended in 1912 during the Balkan Wars with Kosovo and North Macedonia becoming part of Serbia. During this time Serb forces in Kosovo engaged in killings and forced migration of Albanians while the national building aims of the Serbian state were to assimilate some and remove most Albanians by replacing them with Serbian settlers. The Serb state believed that Albanians had no sense of nationhood while Albanian nationalism was viewed as the result of Austro-Hungarian and Italian intrigue. These events fostered feelings of Albanian victimisation and defeatism, grudges against the Serbs and Great Powers who had agreed to that state of affairs which ran alongside Albanian nationalism. Kosovar Albanian nationalism drew upon and became embedded in popular culture such as village customs within a corpus of rich historical myths, distinctive folk music referring to harvests along with marriage and clan based law.
Під час Першої світової війни Албанія була окупована іноземними державами, і вони проводили політику, яка посилила вираження албанського націоналізму, особливо в Південній Албанії. Влада Італії та Франції закрила грецькі школи, вигнала грецьке духовенство та прогрецьких видатних осіб, дозволивши албанській освіті у французькому секторі сприяти албанському самоврядуванню через республіку Корча . Іншим фактором, що зміцнив націоналістичні настрої серед населення, було повернення 20-30 000 православних албанських емігрантів, переважно до регіону Корча, які досягли албанських націоналістичних настроїв за кордоном. Досвід Першої світової війни, занепокоєння щодо поділу та втрати влади змусили мусульманське албанське населення підтримати албанський націоналізм та територіальну цілісність Албанії. Також між більшістю албанців-сунітів та бекташів з'явилося розуміння того, що для забезпечення національної згуртованости релігійні розбіжности потрібно відмінити. Під час Першої світової війни окупація австро-угорськими силами в Косово були відкриті албанські школи, які згодом були закриті в міжвоєнні роки югославськими владами, тоді як релігійне ісламське навчання було дозволено лише турецькою мовою. Світська освіта албанською мовою в Косово, Македонії та інших районах Югославії з албанським населенням була заборонена і замінена сербською шкільною програмою. Югославська освітня політика репресувала албанську світську освіту, щоб підірвати почуття албанської національної ідентичности та культури з метою запобігання можливим націоналістичним викликам Югославії. Албанське навчання перейшло в текі, мактаби та медресе, які виникли як підпільні центри для поширення та породження албанського націоналізму. Релігійні мусульманські школи до 30-х років минулого століття стали розглядатися як загроза для держави, а югославська влада замінила албанське мусульманське духовенство просербським слов'янським мусульманським духовенством та вчителями з Боснії, щоб запобігти розвитку албанської націоналістичної діяльности в релігійних установах. Албанці виступили проти цих кроків і бойкотували нав'язаних вчителів. Албанська мова була заборонена югославською владою, а деякі албанці були змушені емігрувати.
Протягом 20-х років роль релігії була применшена албанською державою, яка натомість пропагувала албанізм, широку громадянську форму націоналізму, яка намагалася виділити етнонаціональну ідентичність над релігійною ідентичністю. У таких районах, як регіон Корча, де православні албанці зазнали впливу албанського націоналізму, вони відійшли від впливу православної церкви і, як правило, втрачали свою релігійну ідентичність, тоді як в районах, де православне населення становило більшість, вони часто зберігали свою релігійну ідентичність. Сходження Ахмета Зога на посаду прем'єр-міністра (1925), а пізніше короля (1929) у міжвоєнний період ознаменувалося обмеженою, хоча і необхідною політичною стабільністю. Поряд із опором Зога міжвоєнному італійському політичному та економічному впливу в Албанії ці фактори сприяли створенню середовища, де могла б зрости албанська національна свідомість. За часів Зогу регіональні приналежности та лояльність племен поступово замінювались розвивається формою сучасного націоналізму. У той час Зог намагався прищепити національну свідомість за допомогою телеологічного минулого, заснованого на іллірійському походженні, спротиві Скандербега османам і націоналістичному відродженню (Рілінджа) XIX і початку XX століть. Міт про Скандербега під керівництвом Зога використовувався для цілей державного будівництва, а його шолом був прийнятий у національну символіку. Породити масовий націоналізм було важко в міжвоєнний період, оскільки навіть у 1939 р. 80 % албанців все ще були неписьменними. Окрім використання титулу короля албанців, Зог не проводив іреддентистської політики, наприклад, щодо Косово, через суперництво з елітами косовських албанців та угоду про визнання суверенітету Югославії над Косово в обмін на підтримку. Зусилля Зога, спрямовані на розвиток албанського націоналізму, спростили завдання для лідерів, які прийшли після нього, щодо процесу розбудови албанської держави та нації.
Сецесіоністські настрої після Першої світової війни стали виражатися через рух Качак, очолюваний Косовським комітетом, який складався з вигнанців косовських албанців, які протистояли югославському правлінню. Представлений на місцях як партизанська група в Косово та Північній Македонії, рух «Качак» очолював Азем Галица, а згодом його дружина Шота Галиця, яка вели невелику війну (1918—1921) у формаціях чет або бойових оркестрів проти югославських армії. Підтримуваний Італією, яка надавала фінансову допомогу, та Албанією, рух Качак в кінці 20-х років був придушений сербами. Рух сприяв розвитку албанської національної свідомости в Косово та Північній Македонії. В 30-х роках югославська влада замінила албанських імамів ворожими суфізму з боку Боснії, що послаблює албанський націоналізм. Югославська влада розглядала косовських албанців як ворога, який може кинути виклик територіальній цілісности держави. Албанці в Косово вважали, що сербське, а пізніше югославське правління є іноземним завоюванням. Конфіскація албанської землі та поселення сербських колоністів протягом міжвоєнного періоду спонукали косовських албанців під час Другої світової війни співпрацювати з державами Осі, які обіцяли Велику Албанію .
Друга Світова війна
7 квітня 1939 р. Італія на чолі з Беніто Муссоліні після тривалого інтересу та всеохоплюючої сфери впливу в міжвоєнний час вторглася в Албанію . Члени італійського фашистського режиму, такі як граф Галеаццо Сіано, переслідували албанський іредентизм з думкою, що це заробляє підтримку італійців серед албанців, а також збігається з італійськими цілями війни на Балканах. Приєднання Італії Косово до Албанії було визнано популярною акцією албанців обох областей, і спочатку косовські албанці підтримували італійські сили Осі. Західна Північна Македонія також була приєднана Віссю Італії до їх протекторату Албанії, створивши Велику Албанію під контролем Італії. Члени землевласницької еліти, ліберальні націоналісти, що виступали проти комунізму з іншими верствами суспільства, прийшли до організації організації « Баллі Комбєтар» та колабораціоністського уряду при італійцях, які всі як націоналісти прагнули зберегти Велику Албанію. Тоді як італійці висловлювали посилене занепокоєння щодо поступки їм повноважень. З часом італійська окупація не любила такі верстви албанського населення, як інтелігенція, студенти, інші професійні класи та жителі міст, що породжувало подальший зароджуваний албанський націоналізм, виховуваний у роки Зогу.
Розпад югославського правління призвів до помсти албанців, деякі з яких приєднались до місцевого ополчення Вулнетарі, яке спалювало сербські поселення та вбивало сербів, а міжвоєнні сербські та чорногорські колоністи були вислані до власне Сербії . Метою цих дій було створення однорідної великоалбанської держави. Влада Італії в Косово та Західній Північній Македонії дозволила використовувати албанську мову в школах, університетській освіті та адміністрації. У Косово, західній частині Північної Македонії та інших недавно приєднаних до Албанії територіях неалбанці повинні були відвідувати албанські школи, які викладали навчальні програми, що містять націоналізм поряд з фашизмом, і були змушені приймати албанські форми для своїх імен та прізвищ. Ті самі націоналістичні настрої серед албанців, які вітали приєднання Косово та його албанців до розширеної держави, також працювали проти італійців, оскільки іноземна окупація дедалі більше відкидалася. Окрім словесного протистояння, інші реакції на італійську присутність врешті-решт виявилися збройним повстанням через албанську комуністичну партію. Італійська влада неправильно оцінила ріст албанської національної свідомости в роки Зога, припускаючи, що албанський націоналізм був слабким або може бути спрямований італійцями. Регіональні розбіжности посилилися, коли на півночі та півдні Албанії виникли групи опору з різними програмами, що уповільнило зростання націоналізму. У 1943 р. Італійський контроль замінено німецьким правлінням, а фікція незалежної Албанії збереглася.
Німецька окупаційна влада провокувала політику погрози колабораціоністському уряду військовими діями, комуністичним пануванням або втратою автономії, а Косово утримувати їх у руслі. Німці, як італійці, неправильно розуміли албанський націоналізм; в результаті албанські некомуністи втратили авторитет, тоді як комуністичні партизани апелювали до зростаючого албанського націоналізму. У післявоєнний час це означало, що такі групи, як Баллі Комбетар, які приєдналися до держав Осі, не змогли взяти владу в Албанії, тоді як такі лідери, як комуніст Енвер Ходжа, підтвердили свою претензію на цю роль, будучи націоналістом. Деякі албанці в західній частині Північної Македонії приєдналися до Balli Kombëtar, найбільш відомим був Xhem Hasa, який поряд зі своїми силами співпрацював з державами Осі в різних операціях, спрямованих на комуністичних албанських та македонських партизанів. У 1944 році німецькі війська створили дивізію СС «Скандербег», яка служила лише в Косово з косовськими албанцями в якості основних новобранців, і хоча відбувалися масові дезертирства, її члени брали участь в операціях проти сербських районів, що призвело до загибелі цивільного населення та грабежу, в той час як мала косовська єврейська громада була заарештована і депортований. Спроба примусити косовських албанців приєднатися до опору, зустріч у Буяні (1943—1944), північній Албанії, була проведена між членами Баллі Комбєтар та албанськими комуністами, які погодились на спільну боротьбу та підтримку нових розширених кордонів. Проти цієї угоди виступили югославські партизани, а пізніше була скасована, що призвело до обмежених вербовців косовських албанців. Деякі члени Balli Kombëtar, такі як Шабан Поллужа, стали партизанами з думкою, що Косово стане частиною Албанії. Після закінчення війни деякі з косовських албанців почувалися зрадженими поверненням югославського правління, і протягом кількох років албанські націоналісти в Косово чинили опір як партизанам, так і пізніше новій югославській армії. Албанські націоналісти розглядали своє включення до складу Югославії як окупацію. У Теспротії суперечка між мусульманами та християнами на північному заході Греції, що відноситься до міжвоєнного періоду, переросла в конфлікт під час війни. Італійські та пізніші німецькі війська давали обіцянки територіального об'єднання з Албанією місцевим мусульманським албанським чамам, які підтримували сили Осі, а деякі відверто співпрацювали в операціях, що жорстоко спрямовували місцевих греків та грецьких ідентифікуючих православних албанських носіїв, що призвело до їх вигнання (1944—1945) Сили EDES входять в Албанію.
Албанський націоналізм за часів Народної Республіки Албанія (1945—1991)
Наприкінці війни Ходжа вийшов на посаду лідера Албанії, і йому було поставлено завдання відновити Албанію з тих основ, що залишилися в роки Зога. Ходжа розглядав як свою мету побудову життєздатної незалежної албанської національної держави, заснованої на «монолітному єдности» албанського народу. Албанське суспільство все ще традиційно було розділене між чотирма релігійними громадами. Під час албанського перепису 1945 року мусульмани (суніти та бекташі) становили 72 % населення, 17,2 % — православні та 10 % — католики. База підтримки комуністичної партії була невеликою, і необхідність усунення косовського питання призвела до того, що Ходжа вдався до крайнього націоналізму, щоб залишитися при владі та перетворити Албанію на сталінську державу. Ходжа здійснив широкомасштабну реформу освіти, спрямовану на викорінення неписьменности та освіти, яка стала використовуватися для надання комуністичній ідеології та націоналізму режиму. В Албанії націоналізм за часів комунізму мав за основу ідеологію марксизму — ленінізму . Націоналізм став основою всієї політики Ходжі, оскільки війна створила «облоговий націоналізм», пройнятий мітом про те, що албанська військова доблесть перемогла сили Осі, які стали центральним елементом режиму в контексті освіти та культури. Інші теми націоналізму Ходжі включали скасування Скандербега, засідання Ліги Призрену (1878), Конгрес алфавітів (1908), незалежність Албанії (1912) та батька-засновника Ісмаїла Кемалі, поразку Італії під час війни в Вльорі (1920) та Ходжу як творця нової Албанії. Ходжа створив і створив культурне середовище, в якому домінувала доктринальна пропаганда, що підкреслювала націоналізм у галузях літератури, географії, історії, лінгвістики, етнології та фольклору, щоб люди в Албанії мали відчуття свого минулого. Наслідки серед людей полягали в тому, що це прищепило ізоляціонізм, ксенофобію, славофобію, мовну одноманітність та етнічну компактність.
Теорії походження за часів комунізму
Наслідуючи сталінські течії в Комуністичному блоці, Албанія розробила власну версію протохроністичної ідеології, яка підкреслювала національну перевагу та наступність албанців від таких древніх народів, як іллірійці. Албанські археологи отримали вказівку Ходжа (від 1960-х рр. Далі) дотримуватися націоналістичного порядку денного, що зосереджувався на іллірійцях або іллірсько-албанській спадкоємности, з дослідженнями, опублікованими на ті теми, що використовувались як комуністична політична пропаганда, в яких не згадувалося про пеласгів. Підкреслюючи автохтонний етногенез для албанців, Ходжа наполягав на албанських лінгвістах та археологах, щоб вони пов'язували албанську мову з вимерлою іллірською мовою. Археологічна сцена, що формується, що фінансується та впроваджується комуністичним урядом, наголошує, що предки албанців правили об'єднаною та великою територією, що володіє унікальною культурою. Назустріч цим зусиллям албанські археологи також стверджували, що давньогрецькі полеї, ідеї, культура були цілком іллірійськими, і що більшість імен, що належать грецьким божествам, походять від іллірійських слів. Албанські публікації та телевізійні програми (з 1960-х років) навчили албанців розуміти себе як нащадків «індоєвропейських» іллірійських племен, що населяли Західні Балкани з другого по третє тисячоліття, заявляючи при цьому, що вони є найстарішими корінними жителями в цьому районі і нарівні з греки. Фізичні антропологи також намагалися продемонструвати, що албанці біологічно відрізняються від інших індоєвропейських популяцій, гіпотеза, яку зараз спростовують генетичним аналізом.
Націоналізм і релігія
Комуністичний режим за допомогою албанського націоналізму намагався сформувати національну ідентичність, яка перевищувала та винищувала релігійні та інші відмінности з метою формування унітарної албанської ідентичности. Комуністи пропагували думку, що релігійні почуття навіть в історичному контексті серед албанців були мінімальними, і що натомість національні настрої завжди були важливими. Албанські комуністи розглядали релігію як соціальну загрозу, що підриває згуртованість нації. У цьому контексті такі релігії, як іслам та християнство, засуджувались як іноземні, а мусульманське та християнське духовенство критикували як соціально відсталу із схильністю стати агентами інших держав та підривати албанські інтереси. Націоналізм також використовувався як інструмент Ходжи під час його боротьби за виривання Албанії з радянського блоку. Натхненний віршем Пашко Васи кінця 19 століття про необхідність подолання релігійних розбіжностей шляхом албанської єдности, Ходжа прийняв і використав строфу «Віра албанців — це албанізм» і здійснив її буквально як державну політику. Комуністичний режим проголосив, що єдиною релігією албанців є албанізм. У 1967 році комуністичний режим проголосив Албанію єдиною атеїстичною та нерелігійною країною у світі і заборонив усі форми релігійної практики публічно. Протягом кількох місяців комуністичний режим знищив 2169 культових споруд (мечеті, церкви та інші пам'ятники), тоді як мусульманське та християнське духовенство було ув'язнено, переслідувано та в деяких випадках вбито.
Зміни імен
У контексті антирелігійної політики комуністичний режим наказав у 1975 р. Обов'язкові зміни імен, зокрема прізвищ громадян Албанії, які були визнані «недоречними» або «образливими з політичної, ідеологічної та моральної позицій». Режим наполягав на тому, щоб батьки та діти отримували нерелігійні імена, похідні від албанських мітологічних фігур, географічних особливостей та нових імен. Цим іменам часто приписували нібито «іллірійське» та язичницьке походження, тоді як давати імена, пов'язані з ісламом чи християнством, категорично не рекомендували. Неалбанські імена були замінені, що йшло поряд із жорстокою версією албанського націоналізму. Ці підходи призвели, наприклад, до албанізації топонімів у районах, де деякі слов'янські меншини проживали за офіційним декретом (1966 р.), Та слов'янської молоді, хоча і не відверто від македонської громади в цілому. Комуністичний режим також проводив націоналістичну антигрецьку політику. Греки в Албанії були змушені албанізувати свої імена та вибирати ті, які не мали етнічних чи релігійних відтінків, в результаті чого грецькі сім'ї давали дітям різні імена, щоб пройти для албанців серед широкого населення. Албанський націоналізм у 80-х роках став важливим політичним фактором в рамках комуністичних доктрин Ходжи.
У межах Югославії (Косово та Північна Македонія)
У міжвоєнний період та після Другої світової війни частини косовського албанського суспільства, котрі не мають освіти на албанській мові, такі як ті, що мешкають у селах, були в основному неписьменними, а народна музика була головним рушієм націоналізму. П'ятдесяті та шістдесяті роки були періодом, позначеним репресіями та антиалбанською політикою в Косово за часів Олександра Ранковича, сербського комуніста, який згодом розпався і був звільнений Тіто . У цей час націоналізм для косовських албанців став каналом для полегшення умов того часу. У 1968 році югославські сербські чиновники попередили про зростання албанського націоналізму, а до листопадових заворушень і демонстрацій тисяч албанців послідували заклики до отримання Косово статусу республіки, незалежного університету албанської мови, а деякі — до об'єднання з Албанією. Тіто переписав конституцію Югославії (1974 р.) І спробував вирішити скарги албанців, надавши провінції Косово автономію та такі повноваження, як право вето у федеральному процесі прийняття рішень, подібному до процесу республік.
У період з 1971 по 1981 рік підйом албанського націоналізму в Косово збігся з відродженням албанської культури, що відкрило нові шляхи національного самовираження та усвідомлення, що виникло, коли Югославія поступилася деякими культурними та політичними правами косовським албанцям. Питання албанського націоналізму в Югославії в цей час залишалося в основному для вирішення косовськими албанськими комуністами, і вони затримували розвідку про діяльність деяких підпільних організацій з Белграда. Албанський націоналізм у Косово базується на ідеї історичних прав, згідно з якою албанці є нащадками давніх іллірійців, що робить їх першим населенням, що має право на Косово, і передбачає прихід слов'ян, предків сербів. Стипендії (патріотично налаштованих) косовських албанських істориків (від 1970-х років) оберталися на дослідженнях та спробах продемонструвати ілліорсько-албанську наступність поряд із перевагою цього населення в Косово та Північній Македонії над сербами та македонцями. Косовські албанські історики також зосередили увагу на партизанській боротьбі Другої світової війни та вкладі албанців у визволення Югославії як пропорційних до інших національностей. Ці аргументи були використані для виправдання претензій албанців на право на Косово та бажання албанців підняти Косово як сьому республіку югославської федерації. Навчання албанською мовою стало джерелом албанського націоналізму і обмежувалось тим, що тексти албанською мовою були недоступні неабанцям, тоді як шкільні підручники були певною мірою націоналістичними. Критики в Югославії розглядали албанську історіографію в текстах на албанській мові як першопричину «індоктринації молоді» в націоналізмі.
У 1981 році відбувся спалах албанського націоналізму. Приштинський університет став центром для деяких націоналістично орієнтованих студентів, які викликали протести косовських албанців (1981) через соціальні невдоволення, що ознаменували перший масштабний вираз націоналізму в Югославії з часу хорватської весни (1971). Косовські албанські комуністи засудили протести та підтримали югославську єдність, очолюючи кампанію проти албанського націоналізму, і в цьому сенсі поділяли думку інших югославських комуністів. Об'єднання албанців на Балканах в одну державу також було особливістю косовського албанського націоналізму, і ці погляди обмежувались дисидентськими та підпільними групами. В контексті протестів 1981 року ці групи, багато хто з лівою політичною орієнтацією, об'єдналися, щоб сформувати в Німеччині (1982) Народний рух Косово (ЛНРК). Об'єднання албанців в одну державу було вимогою, яку в Югославії забороняли як сепаратизм та іредентизм. Косовські албанські націоналісти були розділені на групи, одна з яких хотіла зосередитись на албанському питанні в цілому, а інша — переважно на Косово. Політичне інакомислення косовських албанців, яке призвело до ув'язнення, охоплювало більшість політичних в'язнів протягом 1970-х і 1980-х років. Високий рівень народжуваности в Косово албанці розглядали як спосіб досягнення чистого Косово, переважаючи чисельність місцевих сербів, тоді як комуністичні політики дотримувались думки, що албанські ірредентологи намагаються позбавити Косово сербів. У 1970-х і 1980-х роках настрої албанського націоналізму поширилися з Косова на Північну Македонію, що хвилювало македонську комуністичну владу, що призвело до заходів державного соціально-політичного контролю над албанськими культурними та мовними справами, що придушують вираження албанського націоналізму в рамках кампанії, яку називають диференціацією .
Дисидентство і підйом націоналізму
Репресії албанського націоналізму та албанських націоналістів владою в Белграді посилили рух за незалежність та зосередили міжнародну увагу на тяжкому становищі косовських албанців. Нещодавня узагальнення Югославії пропагувалося завдяки подіям у Косово, тоді як сербський націоналізм у культурних закладах та засобах масової інформації набув сили. Вирази албанської національної ідентичности сприймалися як переважна антиюгославська та дедалі більше сербська. У цьому контексті освіту албанської мови розглядали як загрожуючу кордонам та суверенітету Сербії та ототожнювали її з албанським націоналізмом. До 1989 р. Ступінь автономії, яку Косово досягло в межах Югославії, скасував сербський лідер Слободан Мілошевич . Албанські націоналісти створили неурядову організацію під назвою Демократична ліга Косово (ЛДК), яка також здобула багато незадоволених косовських албанських комуністів, які приєдналися до її лав після скасування автономії. Її очолив інтелектуал Ібрагім Ругова, який розпочав період пацифістського опору, і ліга створила паралельну форму правління та громадянського суспільства, зберігаючи за мету досягнення незалежного Косово. Косовська система освіти стала місцем, де сербський та албанський націоналізми розігрували свої конфлікти. Серби затвердили контроль над системою освіти, тоді як можливості для навчання албанців стали обмеженими, оскільки їх виключили з університетів та шкіл. Це спонукало косовських албанців створити паралельну систему освіти, де приватні будинки служили школами. Албанські студенти занурились у націоналістичну культуру, вивчаючи албанську історію Косово, і більше не піддавалися дії югославських принципів " Братства та єдности " та вивченню сербської мови .
Кінець 1980-х і початок 1990-х
Національна ідентичність косовських албанців, висуваючи унікальні претензії до Косово, стала гомогенізованою протягом 1990-х років і включала безліч факторів, які призвели до такого розвитку подій. Серед них — громадянська непокора і опір населення Албанії, створення паралельного суспільства в опозиції до сербської держави та деяких підпільних осередків, що ініціювали конфлікт, що в цілому було реакцією на політику уряду Сербії та репресії. З кінця 80-х років минулого століття багато ісламських інтелектуальних та політичних діячів применшували іслам в рамках албанської ідентичности, тоді як християнство пропагувалось як західний маркер «європейської ідентичности». У посткомунізмі косовські албанці поряд з албанцями в Македонії стали головною силою, що спрямовує албанський націоналізм, тоді як іслам не став головним центром у формулюванні албанського політичного націоналізму. Іслам не був важливим фактором нещодавньої політичної мобілізації мусульман косовських албанців, які приєдналися до католицьких албанців під час їх боротьби проти сербів. У ці роки Ругова як обраний президентом албанцями пропагував албанську ідентичність, яка підкреслювала їхню європейськість та античність, зокрема, засновану на давній Дарданії. Позаяк питання про Косово не було помічено в Дейтонському мирному договорі (1995 р.), Що закінчував розпад Югославії, більш войовничі та молодші голоси, розчаровані пацифізмом Ругови, домінували, як Армія визволення Косова (заснована в 1992 р.), Яка розпочала напади на сербські сили. ОАК вийшла з ЛНРК, оскільки багато її членів належали до політичного руху. Оскільки її основоположною метою було об'єднання населених албанцями земель на Балканах у Велику Албанію, ідеологічним підґрунтям ОАК в переважній більшості було албанське націоналізм, що підкреслював албанську культуру, етнічну приналежність та націю. Після здобуття незалежности у більшості албанців на заході Північної Македонії був проведений референдум щодо автономії та двонаціональної федералізації держави, який деякі албанські політики з Тетово та Струги проголосили Республікою Іліріда (1991—1992) з метою об'єднання всіх югославських албанців в єдине ціле.
Конфлікт загострювався з 1997 року внаслідок помсти армії Югославії репресіями в регіоні, що призвело до насильства та переміщення населення. Міти про перше поселення та іллірійське походження слугували виправданням косовським албанцям боротьби за незалежність, яка розглядалася як така, що врешті-решт об'єднала албанські землі в унітарну державу, відтворивши мітичну державу Іллікум, що охоплювала сучасні балканські албанські населені землі. Перестрілка в складі родини Яшарі за участю Адема Яшарі, командира ОАК та оточуючих югославських військ в 1998 році призвела до різанини більшості членів родини Яшарі. Подія стала мітингом для вербування ОАК щодо збройного опору сербським силам. До 1999 р. Міжнародний інтерес до Косово перетворився на війну, в результаті якої втручання НАТО проти Мілошевича, етнічні чистки тисяч албанців, вигнавши їх у сусідні країни, припинили конфлікт, що ознаменував виведення югославських сил. Багато людей із неалбанських громад, таких як серби та цигани, втекли з Косово, побоюючись помсти з боку озброєних людей та повернення біженців, тоді як на інших з боку ОАК та озброєних банд залишався тиск. Після конфлікту Косово потрапило під міжнародні рамки ООН з Місією тимчасової адміністрації ООН у Косово (ЮНМІК), яка здійснює нагляд за адміністративними справами, та Силами ООН у Косово (КФОР), які займаються обороною.
Сучасний албанський націоналізм на Балканах
Албанія
Через спадщину диктаторського та насильницького режиму Ходжи албанці в посткомуністичному середовищі відкинули версію албанського націоналізму Ходжі. Натомість його замінили слабкою формою громадянського націоналізму та регіоналізму, а в деяких випадках — певним антинаціоналізмом, який стримував побудову албанського громадянського суспільства. Посткомуністичні албанські уряди розглядають положення Албанського національного пробудження як провідний вплив на Албанію, ставлячи націю вище соціально-політичних та релігійних відмінностей та спрямовуючи країну на євроатлантичну інтеграцію. Теми та концепції історії від епохи Зога та пізнішої епохи Ходжі все ще продовжують модифікуватися та застосовуватися в посткомуністичному середовищі відповідно до прагнень сучасної Албанії щодо Європи. Тенденції албанської націоналістичної історіографії, складені вченими в епоху комунізму та в епоху комунізму, затримуються на тому, що інтерпретують османське панування як період «ярма», подібний до інших балканських історіографій. Спадщина розуміння історії через такі дихотомії залишилася для більшості албанців, які, наприклад, вважають Скендербега та антиосманські сили «добрими», тоді як османи «поганими». Албанський уряд зображує Скендербега як лідера албанського опору османам і творця албанської централізованої держави, не підкреслюючи свого християнського походження. Цифри мусульманської громади, такі як засновник штату Ісмаїл Кемалі, шанують уряд і розглядають албанців як захисника нації, хоча їх релігійне походження було поза межами. Фігура святої Матері Терези, албанської черниці, відомої місіонерською діяльністю в Індії, використовувалась для націоналістичних цілей в Албанії, Косово та Македонії. В межах Албанії її просуває всередині і за межами Албанії політична еліта як албанський символ Заходу для підвищення міжнародного статусу країни щодо євроатлантичних прагнень та інтеграції.
Вплив теорій походження в сучасному суспільстві та політиці
У сфері албанської політики іллірійці офіційно розглядаються як предки албанців. Іллірійська теорія продовжує впливати на албанський націоналізм, науковість та археологів, оскільки вона розглядається як надання деяких доказів безперервности присутности албанців у Косово, Західній Македонії та Південній Албанії, тобто в районах, які зазнали етнічних конфліктів між албанцями, сербами, македонянами і греки. Деякі албанські націоналісти, які стверджують, що вони походять від іллірійців як найстаріших мешканців Західних Балкан, дозволяють їм заявляти «попередні претензії» на значні землі на Балканах. В контексті так званої теорії автохтонії албанські вчені відкидають будь-які подібности мікенських грецьких моделей поховань, знайдених в Албанії в пізній бронзовий вік, як випадкові або відсутні. Хоча археологічні та лінгвістичні дані вказують на те, що іллірійці не мали однорідної етнічної сутности, навіть сьогодні це оскаржується в місцевій науці. Також заявляються грецькі та римські діячі античности, такі як Арістотель, Пір Епірський, Олександр Великий та Костянтин Великий . Ті представники еліти, як Ісмаїл Кадаре, видатний албанський прозаїк, повторював у своїх працях теми з комуністичної націоналістичної албанської історіографії про близькість Албанії до давніх греків на основі гомерівських ідеалів, стверджуючи, що албанці більшою мірою грецькі, ніж самі греки, і ініціюючи дискусії щодо Албанська ідентичність, яка претендує на албанців як на білий народ, а на іслам як на іноземця.
Відкинута сучасною наукою, наприкінці 1990-х — на початку 2000-х років пеласгійська теорія була відроджена завдяки серії перекладених зарубіжних книг, опублікованих на тему Албанії та інших суміжних тем, і сьогодні відіграє важливу роль в албанському націоналізмі. Серед них — автори Роберт Д'Ангелі, Едвін Еверетт Жак, Матьє Ареф та Арістейдіс Колліас, чиї роботи оживили уявлення про албанське походження від древніх пеласгів (спільно з греками) XIX століття та є європейською «білою расою», яка походить від них поряд. багато грецьких слів, що мають албанську етимологію. В Албанії пеласгійська теорія була використана албанцями в Албанії та албанськими іммігрантами в Греції як інструмент для реабілітації як древнього та автохтонного населення на Балканах, щоб «довести» перевагу албанців над греками. Відродження альтернативної пеласгійської теорії відбулося в контексті посткомуністичних греко-албанських відносин, щоб створити албанцями культурну гегемонію та історичний пріоритет над греками, а іноді і перед іншими (історичними) європейськими культурами. Албанські шкільні підручники, головним чином стосовно мови, також часом стверджували, що іллірійці є спадкоємцями пеласгів .
Косово та Північна Македонія
Війна в Косово (1999 р.) Породила ентузіазм щодо використання Інтернету серед балканських албанців та діаспори (Європа та Північна Америка) для інформації та спілкування між громадами, розділеними кордонами та географією та кіберпростором, дедалі більше стає етнополітичним простором, де албанські ірдентологи пропагують Велику Албанію через вміст, як карти на вебсайтах. Під час конфлікту Косово Ругова, як перший президент, намагаючись підкреслити аспекти державности, витратив час на дослідження та реалізацію проєкту управління ідентичністю, який був зосереджений на давній Дарданії та розробляв державні символи, такі як президентський прапор для майбутнього незалежного Косово. Деякі косовські албанці називали Косово Дарданією та Руговою, які часом підтримували ці кроки. Щоб визначити Косово як албанський район, була створена комісія з топонімів (1999), яку очолювали косовські албанські науковці, щоб визначити нові або альтернативні назви деяких населених пунктів, вулиць, площ та організацій зі слов'янським походженням, які пройшли процес олбанізації в цей період. Ці заходи підтримуються секторами косовської албанської академічної, політичної, літературної та медіа-еліти, що спричинило адміністративну та суспільну плутанину з використанням численних топонімів, що спричинило епізодичне прийняття широким косовським албанським суспільством.
У Косово албанці розглядають себе як найстарішу націю на Балканах та нащадків давніх іллірійців, оскільки їх боротьба за самовизначення трактується як один з перших поселенців у районі, що бореться проти слов'янських сербських «перехожих». Албанські націоналісти в узагальненому вигляді розглядають сербів як «слов'ян» і розглядають їх без історичних територіальних прав у межах розширеної албанської держави. У Косові також існує додаткова дардано-іллірська теорія, яка претендує на сучасних косовських албанців як на прямих нащадків дарданців, підгрупи іллірійського народу, що населяв цю територію в давнину. Дарданці розглядаються косовськими албанцями як католики і трактуються як такі, що роблять албанців історично частиною західної цивілізації в опозиції до слов'ян, які, як стверджується, взяли католицькі церкви та перетворили їх на православні. Міт вплинув на боротьбу за самовизначення Косова з боку сербів, оскільки незалежне Косово розглядається окремо від Албанії та як відновлення та відпочинок давнього Дарданського королівства. Однак об'єднання Албанії косовськими албанцями трактувалося в контексті возз'єднання давніх дарданців у більш велике іллірійське ціле або сучасних албанців Косово у Велику Албанію. Міт також послужив виправданням вигнання та позбавлення прав власности ворога, якого розуміють або тимчасовим, або ворожим окупантам. У Косово існує сильний зв'язок для албанців між націоналістичною політикою та археологією. Косовські албанські археологи продовжують намагатися шляхом археологічних розкопок та їх інтерпретацій зв'язати косовських албанців з місцевим давньодарданським та іллірійським населенням.
У 2004 році тривалі переговори щодо майбутнього статусу Косово, соціально-політичних проблем та націоналістичних настроїв призвели до косовських заворушень . Організовані та стихійні акти насильства та збитків з боку косовських албанців були спрямовані на власність сербів, їх церков та ромів, в результаті чого частина загиблих та багато переміщених осіб. Міжнародно-правові прецеденти, засновані на територіальному суверенітеті, що переважає самовизначення, були відкинуті у випадку Косово, коли частини міжнародного співтовариства визнали декларацію незалежности Косова (2008) . Це було зведено до побоювань, що якщо цього не зробити, це призведе до того, що албанський націоналізм, можливо, ускладнить ситуацію та погіршить ситуацію для міжнародної спільноти в Косово. Албанський націоналізм розглядається на Балканах як подальший розвиток подій у Косово, що викликало занепокоєння щодо явища націоналізму та породило страх у сербів, хорватів, македонців, румунів та болгар. Завершення війни в Косово призвело до появи відгалужених партизанських груп та політичних організацій ОАК, які продовжували різні жорстокі змагання. У долині Прешево Визвольна армія Прешево, Медвежа та Буяновац (UÇPMB) боролася із сербськими силами (1999—2001), намагаючись об'єднати територію з сусіднім Косово, конфлікт закінчився мирними переговорами та більшими правами албанців у Сербії. У північних районах Республіки Македонія Армія національного визволення (НОА) воювала проти македонських сил (2001 р.), Конфлікт закінчився мирними переговорами та підписанням Охридської угоди про надання більших албанських прав у Македонії.
Після конфлікту албанці в Македонії поставили нові статуї албанських історичних діячів, таких як Скандербег, у Скоп'є та назвали школи на честь таких осіб, а меморіали встановлено загиблим бійцям ОАК та НЛА. Албанські націоналісти розглядають македонську національність як вигадану югославами для ослаблення Сербії, запобігання формуванню інших ідентичностей та узаконення існування Республіки Македонія в Югославії. Македоняни (націоналістичні) албанці називають етнічним колективом із терміном шкі (слов'яни), який також несе в собі принизливий відтінок. Албанські націоналісти розглядають македонян як тих, хто не має історичних територіальних прав на райони в Македонії, які стануть частиною Великої Албанії та претендують на половину території республіки. У політичній сфері албанські партії підтримують світські та націоналістичні платформи, одночасно підтримуючи світські рамки держави, наполягаючи на захисті ісламу та культури мусульманських виборців, а також контролю та втручанні мусульманських установ. На відміну від Албанії та Косово, національна ідентичність та іслам традиційно пов'язані та сильніші серед албанців із Македонії. Статус албанців як меншини в Македонії та більшості мусульман поєднує національну та релігійну ідентичність на противагу православній слов'янській македонській більшості. Деякі представники мусульманських албанських установ в Македонії дотримуються такої думки, що бути хорошим мусульманином є синонімом албанця.
У постконфліктному стані косовські бійці ОАК вшановувались косовськими албанськими товариствами шляхом публікації такої літератури, як біографії, встановлення пам'ятників та спонсорство пам'ятних заходів. Подвиги Адема Яшарі святкували і перетворили на легенду колишні члени ОАК, деякі в уряді, та косовське албанське суспільство, результатом чого стали пісні, література, пам'ятники, меморіали з вулицями та будівлями, що носять його ім'я по всьому Косово. У контексті деакцентування на ісламі косовські албанці проявляють інтерес до християнського походження та спадщини албанців, зокрема Ларамани (косівські крипто-католики), які допомагали представити албанців як споконвічно європейців, незважаючи на те, що вони мусульмани. Стародавні албанські традиції в регіоні Дрениця, що називають місцевим середньовічного сербського діяча Мілоша Обіліча (алб. Millosh Kopiliq), який вбив султана Мурада I, використовувався в косовських шкільних підручниках та деякими албанськими націоналістами, щоб претендувати на лицаря як албанця. Встановлення участі албанців у битві за Косово стало засобом для косовських албанців претендувати на коріння європейців та відкинути історичний перехід до ісламу. У контексті битви за Косово та побудови нації деякі в урядових колах та широкому косовському албанському суспільстві просували розповідь про постійний опір албанців від середньовіччя до сучасности державам та народам, які вважаються іноземними окупантами. З проголошенням незалежности (2008 р.) Уряд Косова просунув країну як на внутрішньому, так і на міжнародному рівні як Новонародженого, що генерує ідеологію, яка намагається порвати з минулим та встановити демократичне багатокультурне майбутнє. Албанський націоналізм у Косово є світським, тоді як іслам переважно підпадає під параметри національної та культурної ідентичности, що спричиняє часом панівну кланову та сімейну ідентичність. У публічній сфері часом іслам виникає, щоб кинути виклик домінуючому націоналістичному погляду на те, що албанці є поверхневими мусульманами, проте політична сфера залишається переважно світською.
Паналбанізм та албанська політика на Балканах
Політичні партії, які виступають і бажають боротися за Велику Албанію, виникли в Албанії протягом 2000-х років. Вони були Національним фронтом визволення албанців (KKCMTSH) і Партією національної єдности (PUK), які в 2002 році об'єдналися, утворивши Об'єднаний національний албанський фронт (FBKSh), який виступив політичною організацією бойової групи Албанської національної армії (AKSh) . На міжнародній арені терористи обидва пішли в підпілля, і його члени брали участь у різних жорстоких інцидентах у Косово, Сербії та Македонії протягом 2000-х років. На початку 2000-х років визвольна армія Хамерії (КУК) була воєнізованим формуванням, яке мало намір діяти у північногрецькому регіоні Епір . Існують політичні партії, активні лише на політичній арені, які мають націоналістичний світогляд, — це монархічна партія Руху законности (PLL), Партія національної єдности (PBKSh) поряд із Balli Kombëtar, партією, яка пройшла виборчий поріг і увійшла до парламенту. Ці політичні партії, деякі з яких виступають за Велику Албанію, були в основному незначними і залишались на маргіналітах албанської політичної сцени. Ще однією націоналістичною партією, яка перевищила виборчий поріг, є Партія справедливості, інтеграції та єдности (PDIU), яка представляє албанську громаду Чам щодо майна та інших питань, пов'язаних з їх вигнанням з Північної Греції Другої світової війни . Нинішній соціалістичний прем'єр-міністр Еді Рама в коаліції з PDIU підняв проблему Чаму, тоді як на зборах PDIU висловилися коментарі щодо давньогрецьких божеств та згадування прилеглих територій як албанців, які заробляють суворі докори від Греції. Деякі подібні погляди час від часу висловлюються також членами політичної еліти Албанії. У сфері албанської політики існують антигрецькі настрої, які, наприклад, були висловлені націоналістичним рухом, який перетворився на політичну партію Червоно-Чорний союз (АК). Антигрецькі настрої, виражені як теорії змови серед албанців, перевищують побоювання еллінізації албанців через економічні стимули, що створюють «бомбу уповільнення» шляхом штучного збільшення кількості греків поряд з грецьким іредентизмом щодо Південної Албанії. Існують теорії змови, в яких ототожнення з грецькими експансіоністськими планами класифікує їх як потенційних ворогів держави. Деякі албанці виступають за те, щоб Албанія була більш самоствердною і мала більш етнонаціоналістичну стратегію щодо «грецького питання».
Питання про Косово мало привабливості серед албанських виборців і не зацікавлені у виборі партій, які виступають за перекроєні кордони, що створюють Велику Албанію. Століття святкування незалежности Албанії в 2012 році породило націоналістичні коментарі серед політичної еліти, прем'єр-міністр Салі Беріша назвав албанські землі такими, що тягнуться від Превези (на півночі Греції) до Прешево (на півдні Сербії), що викликає гнів на сусідів Албанії. У Косово з'явився видатний лівий націоналістичний рух, який перетворився на політичну партію « Ветвендосьє» («Самовизначення»), яка виступає за тісніші відносини Косово-Албанії та загальноалбанське самовизначення на Балканах. Ще одна менша націоналістична партія, Баллі Комбетар Косове (BKK), розглядає себе як спадкоємця початкової організації Другої світової війни, яка підтримує незалежність Косово та загальноалбанське об'єднання. Католики та православні албанці висловлюють занепокоєння тим, що будь-яке можливе балканських територій, заселених значною кількістю албанських мусульман, в цю країну призведе до посилення «мусульманізації» Албанії. Неоднозначність ісламу, його місця та ролі серед балканських (мусульманських) албанців, особливо в Албанії та Косово, обмежила можливість того, щоб він став головним компонентом для просування Великої Албанії. Під час косовської кризи (1999 р.) Албанія була розділена між двома позиціями. Перший — це албанський націоналізм, що спонукає Албанію допомагати та надавати притулок косовським албанським біженцям, одночасно будучи каналом для озброєння косовських албанців, а другий — що країна не змогла надати ці ресурси, допомогу та притулок. Велика Албанія залишається головним чином у сфері політичної риторики, і загалом балканські албанці розглядають інтеграцію до ЄС як рішення боротьби зі злочинністю, слабкого управління, громадянського суспільства та об'єднання різних албанських верств населення. У 2000-х роках дані подальшого опитування про зменшились серед косовців, підтримуючи незалежне Косово (90,2 %), що вказує на те, що поряд з їх албанською ідентичністю з'явилася нова ідентичність Косово. Албанські націоналісти цей фактор дуже не любили.
Однак албанський націоналізм залишається популярним, в даний час косовські албанці підтримують платформу «дві держави — одна нація». Це забезпечує стійку державу Косово, поза контролем Сербії та з-за кордону, та єдиний внутрішній та зовнішній фронт між Косово та Албанією. Нещодавно уряди Косово та Албанії підписали численні договори та меморандуми про співпрацю, які синхронізують їхню політику в країні та за кордоном, у тому числі в діаспорі, для створення загальноалбанського підходу без необхідности наземного об'єднання. Піднесення Vetevendosje в Косово ще більше закріпило албанський націоналізм і гордість у країні, як і відсутність інтеграції в ЄС, що підштовхнуло косоварів до підтримки прямого об'єднання Косово-Албанії для боротьби з ізоляцією, наприклад, з лібералізацією візового режиму. Опитування Gallup між 2008 та 2013 роками показали, що 73 % косовських албанців хотіли союзу з Албанією, а підтримка незалежности була на вищому рівні, ніж частина Сербії. У 2009 році, через рік після проголошення Косово незалежности, підтримка об'єднання Косово-Албанії зросла до 77 %. Сьогодні косовські албанці розглядають Косово як другу албанську державу, і таким чином досягається об'єднання, проте лояльність албанців залишається вищою, ніж лояльність до нової косовської / косовської держави (насамперед символи), як це спостерігається за підтримки використання прапора Албанії.
Примітки
- Gawrych, 2006. «… dynamic that would remain essential for understanding the development of Albanianism.»
- Judah, 2008. «the religion of Albanians is Albanianism»
- Krieger, 2001."… frequently then and since, «The religion of the Albanians is Albanianism.»
- Reynolds, 2001. «Henceforth, Hoxha announced, the only religion would be „Albanianism.“ Hoxha was using nationalism as a weapon in his struggle to break out of the Soviet bloc.»
- Lubonja, 2002.
- Clayer, 2002.
- Bideleux та Jeffries, 2007. «… form a 'Greater Albania'. Although considerable attention was given to pan-Albanianism in the West»
- Vickers, 2004.
- Gawrych, 2006, с. 72—86.
- Kostov, 2010, с. 40.
- Skoulidas, 2013. para. 5.
- King та Mai, 2008, с. 209.
- Puto та Maurizio, 2015, с. 172.
- Kressing, 2002
- De Rapper, 2009. «by identifying with Pelasgians, Albanians could claim that they were present in their Balkan homeland not only before the „barbarian“ invaders of late Roman times (such as the Slavs), not only before the Romans themselves, but also, even more importantly, before the Greeks‟ (Malcolm 2002: 76-77).»
- De Rapper, 2009.
- Wydra, 2007. «Albanians tended to go further back in time to the sixth and seventh centuries, claiming an Illyrian- Albanian continuity and superiority over Slavic people….»
- Bideleux та Jeffries, 2007. «Ethnic Albanians not only comprise the vast majority of the population in Kosova. They have also been brought up to believe that their nation is the oldest in the Balkans, directly descended from the ancient Dardanians (Dardanae), a branch of the 'Illyrian peoples' who had allegedly inhabited most of the western Balkans (including Kosova) for many centuries before the arrival of the Slavic 'interlopers'…».
- Judah, 2008.
- Nitsiakos, 2010.
- King та Mai, 2008. «three main constitutive myths at work within Albanian nationalism …Secondly, the myth of Skanderbeg, …»
- Steinke, Klaus. (German) . Quelle Informationsmittel (IFB) : digitales Rezensionsorgan für Bibliothek und Wissenschaft. Архів оригіналу за 1 серпня 2019. Процитовано 24 березня 2011.
Im nationalen Mythus der Albaner nimmt er den zentralen Platz ein,...
- Nixon, 2010.
- Free, 2011. «Betrachtet man die Gesamtheit der albanischen Nationalmythen, so ist offensichtlich, dass es fur Albaner mehr als nur den Skanderbeg-Mythos gibt und dass nicht nur auf diesem Mythos die albanische Identitat beruht. Es gibt noch weitere wichtige Mythenfiguren, doch diese beziehen sich auf Vorstellungen, abstrakte Konzepte und Kollektive, aber nicht auf Personen.»
- Misha, 2002.
- Rrapaj, Jonilda and Kolasi, Klevis (2013). The Turkish Yearbook of International Relations, Volume 44, pages 185—228. Page 194—195: «The initial or Phase A consists in the intellectual interest and scholarly inquiry of an awareness of the linguistic, cultural and social attributes of the particular ethnic group. No clear national demands (for independence) exists in this stage. The second period or Phase B concerns the patriotic activities of elites to „awaken“ national consciousness among the ethnic group or the period of patriotic agitation. The final stage or Phase C denotes the transformation of nationalists movements from a narrow one restricted with political and intellectual circles into a mass movement.25 In the Albanian case as we will see below, we can argue that Phase A, generally speaking covers the period from the beginning of the Reforms of Tanzimat or the publication of first the Albanian alphabet in 1844 as a symbolic date, until the collapse of the League of Prizren (1881) or the publication of Sami Frashëri‟s nationalist Manifest in 1899, while Phase B intensifies after the crushing of the League of Prizren by the Sublime Porte and especially after the Greek-Ottoman crisis in 1897. It continues even after the declaration of independence, because of the fragile or gelatinous state structure. The spread of nationalism to masses or the Phase C starts only with the establishment of a proper state structure and political stability after 1920.»
- Hroch, Miroslav (1999). «From National Movement to the Fully-formed Nation: The Nation-building Process in Europe», in Mapping the Nation, ed. Gopal Balakrishnan. London: Verso, 1999. Page 80
- Zhelyazkova, Antonina. «Albanian Identities». Page 24: «It is assumed that the beginning of the Albanian Revival was set by Naum Veqilharxhi's activity and his address to the Orthodox Albanians, which, along with his primer published in 1845, was the first programme document of the Albanian national movement. In it Veqilharxhi demanded Albanian schools and development of the Albanian language as a first step to the evolution of the Albanian people side by side with the other Balkan nations»
- Misha, 2002.
- Gawrych, 2006.
- Poulton, 1995, с. 65.
- Skendi, 1967a. «The political thinking of the Orthodox Albanians was divided into two categories. Those who lived in Albania were dominated by Greek influence. The majority of them- especially the notables-desired union with Greece. The Orthodox Christians in general had an intense hatred of Ottoman rule. Although this feeling was shared by their co-religionists who lived in the colonies abroad, their political thinking was different.»
- Skoulidas, 2013. para. 2, 27.
- Gawrych, 2006.
- Gawrych, 2006.
- Psomas, 2008, с. 280.
- Endresen, 2011, с. 40—43.
- Frantz, 2009. "In consequence of the Russian-Ottoman war, a violent expulsion of nearly the entire Muslim, predominantly Albanian-speaking, population was carried out in the sanjak of Niš and Toplica during the winter of 1877—1878 by the Serbian troops. This was one major factor encouraging further violence, but also contributing greatly to the formation of the League of Prizren. The league was created in an opposing reaction to the Treaty of San Stefano and the Congress of Berlin and is generally regarded as the beginning of the Albanian national movement.
- Goldwyn, 2016, с. 255.
- Kostov, 2010, с. 40. "These scholars did not have access to many primary sources to be able to construct the notion of the Illyrian origin of the Albanians yet, and Greater Albania was not a priority. The goal of the day was to persuade the Ottoman officials that Albanians were a nation and they deserved some autonomy with the Empire. In fact, Albanian historians and politicians were very moderate compared to their peers in neighbouring countries.
- Jordan, 2015, с. 1586.
- Misha, 2002, с. 40.
- Puto, 2009, с. 324.
- Jordan, 2015, с. 1585.
- Skendi, 1967a.
- Trencsényi та Kopecek, 2007, с. 169.
- Puto та Maurizio, 2015. «Writers like Angelo Masci (1758—1821), Emanuele Bidera (1784—1858), De Rada's mentor and teacher, Demetrio Camarda (1821–82), Giuseppe Crispi (1781—1859) and Vincenzo Dorsa (1823–85) were thus among the first to entertain the prospect of an autonomous Albanian nationality, collecting local folklore, turning their ancient Albanian dialect into a written language at a time when Albanian still lacked a written form, and building a national pantheon, which included Philip and Alexander the Great of Macedonia, King Pyrrhus of Epirus (fourth century BC) and Gjergj Kastrioti Skanderbeg (1405–68). They did so under the influence of works by Western scholars on Albania, and, more importantly, in the context of the cultural revival associated with the rise of southern Italian patriotism. Calabria and Sicily, where the main Albanian diaspora was settled, were the theatre of major social and political changes in the first decades of the nineteenth century.»
- Skendi, 1967a.
- Skoulidas, 2013. para. 19, 26.
- Shaw та Shaw, 1977, с. 254.
- Takeyh та Gvosdev, 2004, с. 80.
- Skendi, 1967a, с. 143.
- Merdjanova, 2013, с. 41.
- Petrovich, 2000, с. 1357.
- Stoyanov, 2012, с. 186.
- Skendi, 1967a.
- Aberbach, 2016.
- Elsie, 2005, с. 88. "Feja e shqyptarit asht shqyptarija (The faith of the Albanian is Albanianism) which was to become a catchword of Albanian nationalists both in the Rilindja period and later.
- Trencsényi та Kopecek, 2006, с. 120.
- Misha, 2002. «..an episode taken from medieval history was central for Albanian national mythology. In the absence of medieval kingdom or empire the Albanian nationalists choose Skanderbeg…»
- Srodecki, 2013.
- Skendi, 1968, с. 83—84, 87—88.
- Endresen, 2010.
- Misha, 2002.
- Nitsiakos, 2010, с. 210—211.
- Misha, 2002. «The nationalist writers… transform history into myth … As with most myths his figure and deeds became a mixture of historical facts, truths, half-truths, inventions and folklore.»
- Kostovicova, 2005, с. 50.
- Skendi, 1967a; p. 114. «The Greek propagandists, on the other hand used it in order to attract Albanians to their side.»
- Malcolm, 2002.
- Madgearu та Gordon, 2008, с. 145.
- Pipa, 1989, с. 155.
- Malcolm, 2002, с. 77. «The greatest expansion of Hellenic civilization and rule thus occurred thanks to an 'Albanian' and not a Hellene».
- Malcolm, 2002.
- Pipa, 1989, с. 180. «We saw that Italo-Albanian scholars in general do not favour the Illyrian-Albanian continuity thesis. Why? Because Italo-Albanian culture has a strong Byzantine imprint. All the aforementioned scholars were followers of the Greek rite… For to them 'Illyrian' has strong overtones of 'Catholic,' and 'Catholic' in turn connotes 'Italianate'.»
- Puto та Maurizio, 2015, с. 176. «De Rada's contribution to the formulation of a theory about the historical origins of the Albanian nation reflected both his concern to emphasize the close association between Italy and Albanian nationalism, and his preoccupation with the distinctiveness of the Albanian nationality as against the Greek. The Italo-Albanians identified the origins of the Albanian nation in the Pelasgian or Pellazg people (otherwise known as Pelasgi in Risorgimento literature), whose history could be traced back to 2000 BC, and whose territories covered parts of Greece, Albania itself, and, further to the west, Italy and Sicily; they stressed the sheer antiquity of the Albanian language, deeming it to be the oldest in the region, even older than Greek, in order to justify their claims to political and cultural emancipation.»
- De Rapper, 2009, с. 7. «These theories were of particular importance in southern Albania, whose territory was disputed between Albanian and Greek nationalisms…. On the Greek side, the Pelasgic theory was at first used to facilitate the incorporation of all Albanians (and other inhabitants of the Balkans) into the Greek national projects as common descendants of the Pelasgians; this theory was at first welcome by some Greek educated Albanian intellectuals (Sigalas 1999: 62-85). On the Albanian side, it supported the claim of priority and ownership of Albanians on the territories they inhabited»
- Skoulidas, 2013. para. 9, 12-15, 25.
- Brisku, 2013, с. 72.
- Elsie, 2005, с. 71.
- Lubonja, 2002, с. 92.
- Malcolm, 2002, с. 80. «The myth of ethnic homogeneity and cultural purity, however, dictated otherwise… That Albanian writers felt the need to argue in this way was easily understandable at a time when Greek propagandists were claiming that the Albanians were not a proper people at all, that their language was just a mish mash of other languages and that any member of the Greek Orthodox Church was 'really' a Greek. At the same time, Slav publicists were insisting either that the Albanians of Kosova were 'really' Slavs, or that they were 'Turks' who could be 'sent back' to Turkey.»
- Misha, 2002, с. 41.
- Puto та Maurizio, 2015, с. 177. «In the political context of the 1880s, however, emphasis on the antiquity of the Albanian nation served new political purposes, since Greek nationalism was no longer the sole threat to Albanian nationalism. In fact, it was designed to counter also the Slavic national movements, several of which in the 1880s were planning to create a Balkan federation as a means to liberate themselves from the dominion of the Sublime Porte.»
- Misha, 2002, с. 42. «But gradually, while the Albanian national movement matured, the romantic Pelasgian theory and others were replaced by the theory of Illyrian descent, which was more convincing because it was supported by a number of scholars. The Illyrian descent theory soon became one of the principal pillars of Albanian nationalism because of its importance as evidence of Albanian historical continuity in Kosovo, as well as in the south of Albania, i.e in the areas contested by Serbs or Greeks.»
- Gingeras, 2009.
- Biernat, 2014.
- Duijzings, 2000, с. 163.
- Skendi, 1967a.
- Gawrych, 2006.
- Nezir-Akmese, 2005.
- Saunders, 2011.
- Nezir-Akmese, 2005.
- Poulton, 1995.
- Shaw та Shaw, 1977, с. 288.
- Puto та Maurizio, 2015, с. 183."Nineteenth-century Albanianism was not by any means a separatist project based on the desire to break with the Ottoman Empire and to create a nationstate. In its essence Albanian nationalism was a reaction to the gradual disintegration of the Ottoman Empire and a response to the threats posed by Christian and Balkan national movements to a population that was predominantly Muslim. In this sense, its main goal was to gather all ‘Albanian’ vilayet's into an autonomous province inside the Ottoman Empire. In fact, given its focus on the defence of the language, history and culture of a population spread across various regions and states, from Italy to the Balkans, it was not associated with any specific type of polity, but rather with the protection of its rights within the existing states. This was due to the fact that, culturally, early Albanian nationalists belonged to a world in which they were at home, though poised between different languages, cultures, and at times even states."
- Goldwyn, 2016, с. 276.
- Gingeras, 2009, с. 195.
- Jordan, 2015, с. 1583.
- Petrovich, 2000, с. 1371.
- Nitsiakos, 2010.
- Duijzings, 2002.
- Barbullushi, 2010, с. 146.
- Misha, 2002.
- Duijzings, 2002, с. 61.
- Bardhoshi та Lelaj, 2008.
- Sugarman, 1999.
- Kokolakis, 2003, с. 91. «Περιορίζοντας τις αρχικές του ισλαμιστικές εξάρσεις, το αλβανικό εθνικιστικό κίνημα εξασφάλισε την πολιτική προστασία των δύο ισχυρών δυνάμεων της Αδριατικής, της Ιταλίας και της Αυστρίας, που δήλωναν έτοιμες να κάνουν ό,τι μπορούσαν για να σώσουν τα Βαλκάνια από την απειλή του Πανσλαβισμού και από την αγγλογαλλική κηδεμονία που υποτίθεται ότι θα αντιπροσώπευε η επέκταση της Ελλάδας. Η διάδοση των αλβανικών ιδεών στο χριστιανικό πληθυσμό άρχισε να γίνεται ορατή και να ανησυχεί ιδιαίτερα την Ελλάδα.» «[By limiting the Islamic character, the Albanian nationalist movement secured civil protection from two powerful forces in the Adriatic, Italy and Austria, which was ready to do what they could to save the Balkans from the threat of Pan-Slavism and the Anglo French tutelage that is supposed to represent its extension through Greece. The dissemination of ideas in Albanian Christian population started to become visible and very concerning to Greece].»
- Gawrych, 2006, с. 197—200.
- Schmidt-Neke, 2014, с. 14.
- Kostov, 2010, с. 40—41.
- Fischer, 2007a.
- Merdjanova, 2013.
- Mylonas, 2000.
- Perritt, 2008.
- Psomas, 2008.
- Psomas, 2008.
- Psomas, 2008.
- Lederer, 1994. «Most Muslims and Bektashis understood that religious differences had to be played down in the name of common ethnicity and that pan-Islamic ideas had to be rejected and fought, even if some so-called 'fanatical' (Sunni) Muslim leaders in Shkodër and elsewhere preferred solidarity with the rest of the Islamic world. Such an attitude was not conducive to Albanian independence to which the international situation was favourable in 1912 and even after World War I.»
- Merdjanova, 2013.
- Mylonas, 2000, с. 156.
- Babuna, 2004.
- Kostovicova, 2002.
- Kostovicova, 2002.
- Babuna, 2004. "The Muslim clergy heralded the superiority of national rather than religious identity by furthering education in Albanian, but, their engagement in this process implied the strengthening of the religious element in Albanian nationhood. This contrasted with the efforts of the nationalists, who tried to construct an Albanian national identity on a purely secular foundation.
- Babuna, 2004.
- Kostovicova, 2002.
- Kostovicova, 2002.
- Babuna, 2004. «The use of the Albanian language was prohibited and Albanians were forced to emigrate.»
- Merdjanova, 2013, с. 39.
- Psomas, 2008.
- Fischer, 1999, с. 273.
- Fischer, 1999. «This degree of political stability, limited though it was, did much to create an environment necessary for the growth of an Albanian national consciousness. Zog significantly contributed to the process of replacing tribal loyalty and local and regional pride with a rudimentary form of modern state nationalism.»
- Bideleux та Jeffries, 2007, с. 23. «they thus claim to be the oldest indigenous people of the western Balkans».
- Fischer, 1999, с. 70.
- Fischer, 2007a.
- Udovički, 2000, с. 31.
- Fontana, 2017.
- Mylonas, 2000.
- Babuna, 2004, с. 298. «The kaçak movement was suppressed by the Serbs in the second half of the 1920s, but it nevertheless contributed to the development of a national consciousness among the Albanians.»
- Denitch, 1996, с. 118.
- Fischer, 1999, с. 5, 21—25.
- Fischer, 1999, с. 70—71.
- Fischer, 1999, с. 88, 260.
- Judah, 2002.
- Judah, 2008.
- Hall, 2010.
- Fischer, 1999.
- Ramet, 2006, с. 141—142.
- Rossos, 2013, с. 185—186.
- Fischer, 1999, с. 115—116.
- Fischer, 1999.
- Ramón, 2015.
- Fontana, 2017.
- Fischer, 1999, с. 274.
- Fischer, 1999.
- Fischer, 1999.
- Fischer, 1999, с. 251.
- Bailey, 2011.
- Reginald, 1999.
- Judah, 2002.
- Judah, 2002.
- Judah, 2002.
- Turnock, 2004.
- Batkovski та Rajkocevski, 2014.
- Baltsiotis, 2011. para. 27-60.
- Baltsiotis, 2011. para. 55-63.
- Tsoutsoumpis, 2015.
- Austin, 2005, с. 720.
- Sawyer, 2014, с. 122. «In Tirana, Albania's National History Museum, itself a product of Hoxha's regime, reaches back to antiquity in a notable mural above the entrance, yet the central figure (a woman) is flanked by a worker and a partisan, making this ultimately a modern moment.»
- Czekalski, 2013, с. 120. «The census of 1945 showed that the vast majority of society (72 %) were Muslims, 17.2 % of the population declared themselves to be Orthodox, and 10 % Catholics.»
- Fischer, 1999, с. 255.
- Nitsiakos, 2010.
- Fischer, 2007b, с. 251.
- Standish, 2002.
- Fischer, 2007b, с. 262.
- Priestland, 2009. «Protochronism became an enormously popular idea in Romanian culture in the 1970s and 1980s… Protochronism, of course had been seen before, in the Soviet claims of the 1940s… Romania was essentially importing a version of high Stalinism: a politics of hierarchy and discipline was wedded to an economics of industrialization and an ideology of nationalism. It was joined in this strategy by Albania»
- Stan та Turcescu, 2007.
- Tarţa, 2012. «The official doctrine that Ceaușescu adopted was called Dacianism, Romania is not the only country to invoke its ancient roots when it comes to show national superiority, Albania also emphasized its Thraco-Illyrian origin.»
- De Rapper, 2009. «Although Enver Hoxha himself supported the Pelasgic theory in his own writings (Cabanes 2004: 119), the directions he gave to Albanian archaeologists in the 1960s focused on the Illyrians and on the Illyrian-Albanian continuity. As a result, studies on the origin of Illyrians and Albanians published at that time do not even mention the Pelasgians.»
- Galaty та Watkinson, 2004.
- Belledi та ін., 2000.
- Lakshman-Lepain, 2002.
- Ramet, 1989.
- Trix, 1994.
- Crawshaw, 2006.
- Duijzings, 2000.
- Poulton, 1995.
- Fischer, 2007b.
- Nurja, 2012.
- Ramet, 1998.
- Buturovic, 2006.
- Vickers, 2011. "One by-product of the regime's anti-religious policy was its concern with the question of people's Muslim and Christian names. Parents were actively discouraged from giving their children names that had any religious association or connotation. From time to time official lists were published with pagan, so called Illyrian or freshly minted names considered appropriate for the new breed of revolutionary Albanians.
- Macedonian Review, 1990.
- Psomas, 2008.
- Veikou, 2008.
- Gilberg, 2000.
- Jović, 2009.
- Perritt, 2008.
- Dragovic-Soso, 2002.
- Vickers, 2011.
- Perritt, 2008.
- Dragovic-Soso, 2002.
- Yoshihara, 2006.
- Perritt, 2008.
- Kostovicova, 2005.
- Jović, 2009.
- Ramet, 2006.
- Pavković, 2000.
- Dragovic-Soso, 2002.
- Pavković, 2000.
- Jović, 2009.
- Kostovicova, 2005.
- Kostovicova, 2005.
- Dragovic-Soso, 2002.
- Pavković, 2000.
- Perritt, 2008.
- Jović, 2009.
- Jović, 2009.
- Trbovich, 2008.
- Koktsidis та Dam, 2008.
- Bieber та Galijaš, 2016.
- Bieber та Galijaš, 2016.
- Poulton, 1995.
- Fontana, 2017.
- Merdjanova, 2013.
- Ahmed, 2013.
- Jović, 2009.
- Kostovicova, 2005.
- Yoshihara, 2006.
- Hockenos, 2003.
- Koktsidis та Dam, 2008.
- Goldman, 1997.
- Yoshihara, 2006.
- Goldman, 1997.
- Hockenos, 2003.
- Koktsidis та Dam, 2008.
- Kostovicova, 2005.
- Judah, 2008.
- Di Lellio та Schwanders-Sievers, 2006a.
- Merdjanova, 2016.
- Merdjanova, 2013.
- Ströhle, 2012.
- Yoshihara, 2006.
- Koktsidis та Dam, 2008.
- Koktsidis та Dam, 2008.
- Perritt, 2008.
- Koktsidis та Dam, 2008.
- Ramet, 1997.
- Roudometof, 2002.
- Bugajski, 1994.
- Goldman, 1997.
- Pavković, 2001.
- Di Lellio та Schwanders-Sievers, 2006a. «We concentrate on one symbolic event — the massacre of the insurgent Jashari family, killed in the hamlet of Prekaz in March 1998 while fighting Serb troops. This was neither the only massacre nor the worst during the recent conflict…»; pp: 515—516.
- Jordan, 2001.
- Herring, 2000.
- Herring, 2000.
- Fischer, 2007b.
- Barbullushi, 2010.
- Schmidt-Neke, 2014.
- Endresen, 2016.
- Alpion, 2004. «The huge interest in Mother Teresa of different political, nationalist and religious figures and groups in Albania, Kosova, Macedonia and elsewhere in the Balkans has all the signs of a calculated ‘business’. Mother Teresa is apparently being used by some circles in the region, after her death as much as when she was alive, to further their political, nationalistic and religious causes.»; p.234.
- Endresen, 2015.
- Endresen, 2016.
- Bowden, 2003.
- Winnifrith, Tom. (англ.). Duckworth. с. 40. ISBN . Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 6 вересня 2020.
For Albanians ...the ancestors of modern Albanians...Any resemblaces between Mycenaean burial patterns and tumuli found in Albania are dismissed as non-existent or coincidental.
- Wilkes, John. (англ.). Wiley. с. 38. ISBN . Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 6 вересня 2020.
- Ahrens, 2007. «They claimed that Alexander the Great and Aristotle were of Albanian descent.»
- Winnifrith, 2002. «Pyrrhus who lived a century later has been hailed as primary Albanian hero».
- Endresen, 2016.
- Valtchinova, 2002. «Beyond the claims of Illyrian descent and continuity a more powerful myth emerges here: that the Albanians are more Greek than the Greeks themselves because Albanians are closer to Homeric society and Homeric ideals.»
- Malcolm, 2002.
- De Rapper, 2009.
- De Rapper, 2009. «They state that the Pelasgians were spread all over Europe and the Mediterranean: according to those authors, all ancient civilisations in Europe (Greek, Roman, Etruscan, Celtic, etc.) stemmed from the Pelasgic civilisation. They were the first Europeans; their direct descendants, the Albanians, are thus the most ancient and most authentically European people.»
- De Rapper, 2009. «Schoolbooks however differ on what they assert on the relation between Pelasgians and Illyrians: the latter are sometimes said to be the heirs of the former, especially with regard to their language (Kuri, Zekolli & Jubani 1995: 32-33).»
- Rödinger, Knaus та Steets, 2003.
- Saunders, 2011.
- Ströhle, 2012.
- . Архів оригіналу за 7 вересня 2020. Процитовано 6 вересня 2020.
- Rajić, 2012.
- Murati, 2007.
- Galaty та Watkinson, 2004.
- Kampschror, 2007. para. 5, 15-18.
- Egleder, 2013.
- Rausch та Banar, 2006.
- Oeter, 2012.
- Gilberg, 2000.
- Gregorian, 2015.
- Koktsidis та Dam, 2008.
- Koktsidis та Dam, 2008.
- Koktsidis та Dam, 2008.
- Peshkopia, 2015.
- Neofotistos, 2004.
- Stojarova, 2010.
- Peshkopia, 2015.
- Merdjanova, 2013.
- Ströhle, 2012.
- Di Lellio та Schwanders-Sievers, 2006a.
- Di Lellio та Schwanders-Sievers, 2006b.
- Takeyh та Gvosdev, 2004.
- Di Lellio, 2009.
- Di Lellio, 2009.
- Ströhle, 2012.
- Yoshihara, 2006.
- Yoshihara, 2006.
- Stojarova, 2010.
- Banks, Muller та Overstreet, 2010.
- Schmid, 2011.
- Koktsidis та Dam, 2008.
- Vickers, 2002.
- Stojarová, 2016.
- Austin, 2004.
- Gjipali, 2014.
- Clewing та Sundhaussen, 2016.
- Προκλητικές εθνικιστικές κορώνες του Ράμα στο Συνέδριο των Τσάμηδων [ 12 березня 2017 у Wayback Machine.]. Kontranews. Retrieved 12 March 2017.
- Προκλητικές εθνικιστικές κορώνες του Ράμα στο Συνέδριο των Τσάμηδων [ 18 серпня 2020 у Wayback Machine.]. Himara.gr. Retrieved 12 March 2017.
- «Οι Θεοί του Ολύμπου μιλούσαν Αλβανικά»! [ 26 липня 2020 у Wayback Machine.]. Newsbomb. Retrieved 12 March 2017.
- Endresen, 2016. "Many Albanians still consider Greece a religious, political and territorial threat and believe that Athens is hellenizing the Albanians by giving them economic privileges for defining themselves as ethnic Greeks… According to this view, true and false ethnic Greeks in Albania may even be a 'time bomb'… because the Greater Greece policy, according to Albanian conspiracy theories, is to legitimize an annexation of South Albania by artificially inflating the number of 'Greeks' in Albania…
- Todorova, 2004.
- Endresen, 2016. «However as with the 'Greek issue' above, a considerable number of Albania's citizens at any rate seem to call for a more self-assertive, ethnonationalist strategy than their politicians do.»
- Endresen, 2016.
- Schwartz, 2014.
- Venner, 2016.
- Lesser, Zanini та Vlachos-Dengler, 2001.
- Judah, 2008.
- . 28 листопада 2017. Архів оригіналу за 10 грудня 2017. Процитовано 10 грудня 2017.
- Mabry, Tristan James; McGarry, John; Moore, Margaret; O'Leary, Brendan (30 травня 2013). . ISBN . Архів оригіналу за 12 травня 2020. Процитовано 6 вересня 2020.
- . Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 6 вересня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Albanskij nacionalizm zagalna grupa nacionalistichnih idej ta koncepcij porodzhenih etnichnimi albancyami yaki vpershe sformuvalisya v 19 stolitti pid chas Albanskogo nacionalnogo probudzhennya alb Rilindja Albanskij nacionalizm takozh asociyuyetsya z podibnimi ponyattyami takimi yak albanizm Shqiptaria abo Shqiptarizmi i panalbanizm Panshqiptarizmi yakij vklyuchaye ideyi shodo stvorennya geografichno rozshirenoyi albanskoyi derzhavi abo Velikoyi Albaniyi yaka ohoplyuvatime susidni balkanski zemli iz znachnim albanskim naselennyam U piznij osmanskij period albanci buli perevazhno musulmanami tisno pov yazanimi z Osmanskoyu imperiyeyu Vidsutnist poperednoyi albanskoyi derzhavnosti na osnovi yakoyi prizvelo do rozvitku albanskogo nacionalizmu piznishe na vidminu vid susidnih nacionalizmiv serbiv ta grekiv Pochatok Shidnoyi krizi 1870 ti yaka zagrozhuvala podilom balkanskih albanskih zemel susidnimi pravoslavnimi hristiyanskimi derzhavami stimulyuvav poyavu periodu Rilindzha ta nacionalistichnogo ruhu Protyagom XIX stolittya deyaki zahidni naukovi vplivi albanski diaspori taki yak diyachi Arbresh ta Albanske nacionalne probudzhennya vnesli velikij vnesok u poshirennya vplivu ta idej sered balkanskih albanciv u konteksti samoviznachennya Albaniyi Sered nih buli ideyi vkladu Illiriyi v albanskij etnogenez yaki dosi dominuyut v albanskomu nacionalizmi v suchasnist ta inshi drevni narodi yaki pretenduvali na rol svoyih predkiv zokrema pelasgi pro yaki znovu zayavlyali ostannim chasom Cherez dublyuyuchi ta konkuruyuchi teritorialni pretenziyi z inshimi balkanskimi nacionalizmami ta derzhavami shodo zemel sho datuyutsya piznoosmanskim periodom ci ideyi skladayut nacionalnij mit yakij maye na meti vstanoviti perevagu nad susidnimi narodami slov yanami ta grekami ta dozvoliti ruhi za nezalezhnist ta samoviznachennya a takozh irredontijski pretenziyi do susidnih krayin Panalbanski nastroyi takozh prisutni i istorichno ce bulo dosyagnuto lishe odin raz koli chastina Kosovo ta zahidna Makedoniya buli ob yednani italijskimi silami Osi do svogo protektoratu Albaniyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Albanskij nacionalizm mistit nizku mitiv sho stosuyutsya albanskogo pohodzhennya kulturnoyi chistoti ta nacionalnoyi odnoridnosti religijnoyi bajduzhosti yak osnovi nacionalnoyi identichnosti Albaniyi ta postijnoyi nacionalnoyi borotbi Figura Skenderbega ye odnim z osnovnih konstitutivnih mitiv albanskogo nacionalizmu yakij bazuyetsya na lyudini oskilki inshi miti gruntuyutsya na ideyah abstraktnih koncepciyah ta kolektivizmi IstoriyaPeredumovi Grupove foto deyakih delegativ Prizrenskoyi ligi 1878 Deyaki avtori stverdzhuyut sho albanskij nacionalizm na vidminu vid jogo greckogo ta serbskogo koleg bere svij pochatok v inshomu istorichnomu konteksti yakij ne vinik vnaslidok antiosmanskoyi borotbi a natomist vidnositsya do periodu Shidnoyi krizi 1878 r Ta zagrozi teritorialnogo podilu z boku Serbi ta greki todi yak inshi dotrimuyutsya dumki sho albanskij nacionalizm vinik ranishe yak ruh suspilnih reform yakij peretvorivsya na geopolitichnij u vidpovid na podiyi 1878 roku reaguyuchi yak proti politiki osmanskogo panuvannya tak i proti politiki balkanskih nacionalizmiv Konkurenciya z susidami v superechlivih rajonah zmusila albanciv vidstoyati svoyu derzhavnu poziciyu ta shukati pidtrimki u yevropejskih derzhav Deyaki vcheni ne pogodzhuyutsya z dumkoyu sho albanskij nacionalizm vinik u 1878 roci abo stverdzhuyut sho paradigma vstanovlennya konkretnoyi dati pochatku ye nepravilnoyu ale ci podiyi shiroko vvazhayutsya klyuchovim momentom sho prizviv do politizaciyi albanskij nacionalnij ruh ta poyava mitiv sho porodzhuyutsya sho stali chastinoyu mitologiyi albanskogo nacionalizmu sho virazhayetsya v suchasnij chas v ramkah kolektivnoyi kulturi ta pam yati albanciv Cej istorichnij kontekst takozh zrobiv albanskij nacionalnij ruh zahisnim u svitoglyadi oskilki nacionalisti pragnuli nacionalnogo utverdzhennya ta protistoyali tomu sho voni vvazhali eroziyeyu nacionalnih nastroyiv ta movi Do 19 stolittya albanci buli rozdileni na tri religijni grupi Katolicki albanci mali pevnij etno movnij viraz albanciv u shkoli ta cerkvi zavdyaki avstro ugorskomu zahistu ta italijskomu duhovnomu patronatu Pravoslavni albanci pid vladoyu Konstantinopolskogo patriarhatu mali liturgiyu ta navchannya greckoyu movoyu a do piznogo osmanskogo periodu v osnovnomu ototozhnyuvalis iz greckimi nacionalnimi pragnennyami U cej period musulmanski albanci skladali blizko 70 zagalnogo balkanskogo albanskogo naselennya v Osmanskij imperiyi za ocinkami ponad miljon naselennya Shidna kriza ta albanske nacionalne probudzhennya Z narostannyam Shidnoyi krizi musulmanski albanci rozrivalisya mizh viddanistyu Osmanskij derzhavi ta novim albanskim nacionalistichnim ruham Islam sultan ta Osmanska imperiya tradicijno rozglyadalisya yak sinonimi prinalezhnosti do shirshoyi musulmanskoyi spilnoti Albanskij nacionalistichnij ruh vistupav za samoviznachennya i pragnuv dosyagti socialno politichnogo viznannya albanciv yak okremogo narodu ta movi v derzhavi Albanskij nacionalizm buv ruhom yakij rozpochavsya sered albanskoyi inteligenciyi bez popitu shirokogo albanskogo naselennya Geopolitichni podiyi shtovhnuli albanskih nacionalistiv bagatoh musulman vidmezhuvatisya vid osmaniv islamu ta zagalnoislamskogo osmanizmu sultana Abdulhamida II Pid chas rosijsko tureckoyi vijni prijshla serbska armiya viselila bilshu chastinu musulmanskogo albanskogo naselennya z regioniv Toplicya ta Nish v Kosovo sho sprichinilo poyavu Prizrenskoyi ligi 1878 1881 yak vidpovid na shidnu krizu Prizrenska liga bula stvorena grupoyu albanskih intelektualiv shob protistoyati rozpodilu susidnih balkanskih derzhav ta utverditi albansku nacionalnu svidomist ob yednavshi albanciv v unitarnu movnu ta kulturnu naciyu Osmanska derzhava korotko pidtrimala zayavi ligi rozglyadayuchi albanskij nacionalizm yak mozhlive zapobigannya podalshim teritorialnim vtratam dlya novih nezalezhnih balkanskih derzhav Geopolitichna kriza poklala pochatok periodu Rilindzha Albanske nacionalne probudzhennya Z 1878 roku albanski nacionalisti ta inteligenciya deyaki z yakih stali pershimi suchasnimi albanskimi vchenimi buli zajnyati podolannyam movnih ta kulturnih vidminnostej mizh albanskimi pidgrupami gegami ta toskami ta religijnimi podilami musulmani ta hristiyani Na toj chas cim vchenim ne vistachalo dostupu do bagatoh pershodzherel dlya pobudovi ideyi sho albanci buli nashadkami illirijciv todi yak Velika Albaniya ne vvazhalasya prioritetom Porivnyano iz svoyimi balkanskimi kolegami ci albanski politiki ta istoriki buli duzhe pomirkovanimi i golovnim chinom mali na meti dosyagti socialno politichnogo viznannya ta avtonomiyi albanciv pid osmanskoyu vladoyu Albanci yaki brali uchast u cij diyalnosti buli zajnyati zborom ta viyavlennyam dokaziv chasom vigaduyuchi fakti shob vipravdati pretenziyi shob dovesti kulturnu vidminnist ta istorichnu legitimnist albanciv koli yih rozglyadayut yak naciyu Vzyavshi na sebe kerivnictvo italijskim nacionalnim ruhom Arbresh gromada albanskoyi diaspori sho oselilasya na pivdni Italiyi z serednovichchya pochav propaguvati ta poshiryuvati nacionalni ideyi predstavlyayuchi yih balkanskim albancyam Vidatnimi sered nih buli Dzhirolamo de Rada Dzhuzeppe Shiro i Demetrio Kamarda kotri pid vplivom literaturi pro Albaniyu zaznali zahidnih vchenih i v svoyih literaturnih pracyah posilalisya na Skenderbega ta doosmanske minule z posilannyam na Pirr Epirskij ta Oleksandra Makedonskogo U toj chas yak musulmanski osoblivo bektashi albanci brali aktivnu uchast v Albanskomu nacionalnomu probudzhenni v rezultati chogo vijshlo bagato takih diyachiv yak Fayik Konica Ismayil Kemali Midhat Frasheri Shahin Kolonya ta inshi yaki vistupayut za albanski interesi ta samoviznachennya Sufijskij orden Bektashi piznogo osmanskogo periodu v Pivdennij Albaniyi takozh zigrav svoyu rol pid chas Albanskogo nacionalnogo probudzhennya kultivuyuchi ta stimulyuyuchi albansku movu ta kulturu i mav vazhlive znachennya u pobudovi nacionalnoyi albanskoyi ideologiyi Sered prisutnih katolickih albanskih diyachiv buli Prenk Dochi Dzherdzh Fishta ta Pashko Vasa yaki napisali znamenitu poemu O Albaniya yaka zaklikala albanciv dolati religijni rozbizhnosti shlyahom ob yednanogo albanizmu Ostannya strofa virsha Vasi Feja e shqyptarit asht shqyptarija Vira albancya ce albanizm stala pid chas periodu nacionalnogo probudzhennya a potim i gaslom albanskih nacionalistiv Skenderbeg Pam yatnik Skanderbegu v Tirani She odnim faktorom sho nakladav geopolitichni zanepokoyennya pid chas periodu nacionalnogo probudzhennya buli dumki sho zahidni derzhavi lishe spriyatimut hristiyanskim balkanskim derzhavam ta narodam v antiosmanskij borotbi U cej chas albanski nacionalisti namagayuchis zdobuti simpatiyi ta pidtrimku Velikoyi Derzhavi zadumuvali albanciv yak yevropejskij narod yakij za Skanderbega chiniv opir osmanskim turkam yaki zgodom pidkorili i vidrizali albanciv vid zahidnoyevropejskoyi civilizaciyi Takim chinom mit pro Skanderbega predstaviv albanciv yak zahishayuchih Yevropu vid aziatskih ord i dozvoliv albancyam rozvinuti mit pro albanskij opir inozemnim vorogam sho zagrozhuvali batkivshini ta yednosti albanskoyi naciyi Albanskim nacionalistam buv potriben epizod iz serednovichnoyi istoriyi shob zoserediti uvagu na albanskij nacionalistichnij mitologiyi i voni obrali Skanderbega za vidsutnosti serednovichnogo korolivstva chi imperiyi Z 15 po 19 stolittya slava Skenderbega vizhila perevazhno v hristiyanskij Yevropi i bazuvalasya na uyavlenni pro Albaniyu Skenderbega yaka sluzhila Antemurale Christianitatis bar yerna derzhava proti vtorgnennya turkiv V Albaniyi v osnovnomu islamizovanij u cej period slava Skenderbega zgasla i bula znovu vidkrita v kinci 19 stolittya koli cya figura bula vivedena na riven nacionalnogo mitu She odnim zahodom dlya nacionalistiv sho prosuvayut mit pro Skanderbega sered albanciv bulo te sho voni vidvernulisya vid svoyeyi osmanskoyi spadshini yaku rozglyadali yak dzherelo skrutnogo stanovisha albanciv Hristiyanskoyi identichnosti Skanderbega vdalosya uniknuti i jogo predstavlyali golovnim chinom yak zahisnika naciyi Albanski nacionalistichni pismenniki peretvorili postat i spravi Skanderbega na sumish istorichnih faktiv istin napivpravd vinahodiv ta folkloru Zahidni vplivi ta teoriyi pohodzhennya U XIX stolitti zahidni naukovi kola nadavali svij vpliv na proces formuvannya albanskoyi identichnosti nadayuchi instrumenti yaki vikoristovuvalis ta transformuvalis u pevnomu konteksti ta do cilej v umovah sho zminyuyutsya Ce vidriznyalosya vid kontekstu z yakogo zahidni avtori spochatku generuvali svoyi teoriyi Albanski nacionalisti togo chasu otrimuvali osvitu v inozemnih shkolah za kordonom Deyaki zahidni vcheni XIX stolittya yaki doslidzhuvali problemu albanskogo pohodzhennya prosuvali diskreditovanu sogodni teoriyu albanskogo pohodzhennya vid drevnih pelasgiv Rozroblena avstrijskim lingvistom Joganom Georgom fon Hanom u jogo roboti Albanesiche Studien 1854 teoriya stverdzhuvala sho pelasgi originali protoalbanciv a mova yakoyu rozmovlyayut pelasgi illirijci epiroti ta davni makedonci tisno pov yazani mizh soboyu Cya teoriya shvidko zaruchilasya pidtrimkoyu v albanskih kolah oskilki vona vstanovila pretenziyu na perevagu nad inshimi balkanskimi derzhavami slov yanami ta osoblivo grekami Na dodatok do stvorennya istorichnogo prava na teritoriyu cya teoriya takozh vstanovila sho davnogrecka civilizaciya ta yiyi dosyagnennya mali albanske pohodzhennya Pelasgijska teoriya bula prijnyata sered rannih albanskih publicistiv i vikoristovuvalas italo albancyami pravoslavnimi ta musulmanskimi albancyami Italo albanci yaki buli greckim obryadom i yihnya kultura sho mala silnij cerkovnij vizantijskij vpliv ne bula na korist gipotezi pro iliro albansku spadkoyemnist oskilki vona mala vidtinki katolicizmu a otzhe i italijskoyi Dlya italo albanciv vitoki albanciv lezhat u pelasgiv nezrozumilogo starodavnogo narodu yakij zhiv za chasiv antichnosti v chastinah Greciyi ta Albaniyi Shob pidtverditi vimogi albanciv shodo kulturnoyi ta politichnoyi emansipaciyi italo albanci stverdzhuvali sho albanska mova bula najdavnishoyu v regioni nizh navit grecka Teoriya pelasgijskogo pohodzhennya bula vikoristana grekami dlya zaluchennya ta vklyuchennya albanciv do greckogo nacionalnogo proyektu cherez posilannya na zagalnij pelasgijskij pohodzhennya Pelasgijska teoriya bula privitana deyakimi albanskimi intelektualami yaki zdobuli grecku osvitu Dlya pravoslavnih albanciv takih yak Anastas Biku spilne pohodzhennya yak albanciv tak i grekiv cherez predkiv Pelasgiya zrobilo obidva narodi odnakovimi i rozglyadalo albansku movu yak providnik ellinizaciyi Dlya albanciv musulman takih yak sami frasheri albanci pohodyat vid pelasgiv starshogo naselennya nizh illirijci tim samim viperedzhayuchi grekiv roblyachi dlya nogo albancyami nashadkiv illirijciv yaki sami pohodyat z pelasgiv Figuri sho pohodyat z antichnogo periodu taki yak Oleksandr Makedonskij ta Pir Epirskij buli ohopleni mitom i zayavlyalisya yak albanski choloviki antichnosti todi yak Filip II Makedonskij davni makedonci buli pelasgami abo illiro albancyami Albanski pismenniki togo periodu vvazhali sho voni mali protilezhni argumenti sho nadhodili z greckoyi storoni ta zi slov yanskih kil Greki stverdzhuvali sho albanci ne stanovlyat narodu yihnya mova ye sumishshyu riznih mov i sho albanskij chlen pravoslavnoyi cerkvi buv spravdi grekom todi yak slov yanski publicisti stverdzhuvali sho kosovski albanci spravdi slov yani abo voni ye Turkiv yakih mozhna bulo vidpraviti nazad v Anatoliyu Okrim togo sho greckij nacionalizm rozglyadavsya yak zagroza albanskomu nacionalizmu nagoloshuyuchi na starovini albanskoyi naciyi u 1880 h rokah vidbuvsya novij politichnij kontekst ta funkciyi Ce takozh viniklo cherez neobhidnist albanciv protistoyati slov yanskim nacionalnim ruham yaki pragnut nezalezhnosti vid osmaniv cherez balkansku federaciyu Z chasom pelasgijska teoriya bula zaminena illirijskoyu shodo albanskogo pohodzhennya ta pohodzhennya oskilki vona bula bilsh perekonlivoyu ta pidtrimuvalas deyakimi vchenimi Illirijska teoriya stala vazhlivoyu oporoyu albanskogo nacionalizmu zavdyaki yiyi rozglyadu yak svidchennya nastupnosti albanciv na takih teritoriyah yak Kosovo ta pivden Albaniyi sho superechat serbam ta grekam Geopolitichni naslidki ta spadshina Na vidminu vid svoyih greckih serbskih ta bolgarskih susidiv yaki mali teritorialni ambiciyi albanci v osnovnomu musulmani ne mali potuzhnogo yevropejskogo pokrovitelya Ce viklikalo u bagatoh z nih bazhannya zberegti status kvo i povernuti osmanizm Na pochatku 20 stolittya albanskij nacionalizm prosunuvsya shirokoyu grupoyu albanskih politikiv intelektualiv ta vignanciv Albanska emigrantska gromada bula prisutnya v Spoluchenih Shtatah naprikinci 19 na pochatku 20 stolittya bilshist z yakih bula nepismennoyu a taki osobi yak Sotir Pechi pracyuvali nad tim shob nadati pochuttya albanskoyi nacionalnosti zaohochuyuchi poshirennya gramotnosti na albanskij movi U 1908 r Z yizd alfavitiv u Bitoli de vzyali uchast musulmanski katolicki ta pravoslavni delegati pogodivsya prijnyati albanskij alfavit na osnovi latinskih simvoliv i cej krok vvazhavsya vazhlivim krokom dlya ob yednannya Albaniyi Protistoyannya latinskomu alfavitu vislovlyuvali deyaki albanski musulmani ta svyashennosluzhiteli yaki razom z osmanskim uryadom viddavali perevagu albanskomu alfavitu sho bazuyetsya na arabskij movi cherez poboyuvannya sho latinskij alfavit pidrivaye zv yazki z musulmanskim svitom Cherez pitannya alfavitu ta inshu politiku molodoturkiv vidnosini mizh albanskimi elitami ta nacionalistami bagato musulmanskih ta osmanskih vlad zirvalis Hocha spochatku albanski nacionalistichni klubi ne buli zgornuti vimogi shodo politichnih kulturnih ta movnih prav zreshtoyu zmusili osmaniv prijnyati zahodi shodo represiyi albanskogo nacionalizmu sho prizvelo do dvoh povstan albanciv 1910 ta 1912 do kincya osmanskogo panuvannya Delegati z yizdu alfavitiv v Manastiri 1908 Albanskij nacionalizm pid chas piznoyi osmanskoyi eri ne buv projnyatij separatizmom yakij mav na meti stvoriti albansku nacionalnu derzhavu hocha albanski nacionalisti peredbachali nezalezhnu Veliku Albaniyu Albanski nacionalisti piznoosmanskogo periodu buli rozdileni na tri grupi Panalbanski nacionalisti ti hto hotiv zahistiti albansku avtonomiyu v umovah osmanskoyi derzhavi ta Albaniyi rozdilenoyi za konfesijnoyu oznakoyu iz nezalezhnoyu katolickoyu Albaniyeyu peredbachenoyu perevazhno katolikami Albanska nacionalistichna elita yaka formuyetsya propaguvala vikoristannya albanskoyi movi yak zasobu politichnogo ta intelektualnogo virazhennya poglyadiv Albanskij nacionalizm zagalom buv reakciyeyu na postupovij rozpad Osmanskoyi imperiyi ta vidpoviddyu na balkanski ta hristiyanski nacionalni ruhi yaki stanovili zagrozu dlya albanskogo naselennya yake v osnovnomu bulo musulmanskim Zusillya buli spryamovani na vklyuchennya vilayetiv z albanskim naselennyam do bilshoyi unitarnoyi albanskoyi avtonomnoyi provinciyi v skladi Osmanskoyi derzhavi Albanski nacionalisti v osnovnomu buli zoseredzheni na zahisti sociokulturnih istorichnih ta movnih prav u isnuyuchih krayinah ne pov yazanih z pevnoyu politikoyu Na vidminu vid inshih balkanskih nacionalizmiv religiya rozglyadalasya yak pereshkoda i albanskij nacionalizm zmagavsya z neyu i rozvivav antiklerikalnij svitoglyad Oskilki albanci zhili v osmanskij prosovij sistemi yaka pidkreslyuvala religijnu identichnist porivnyano z inshimi formami identifikaciyi mit pro religijnu bajduzhist formuvavsya pid chas Nacionalnogo probudzhennya yak zasib podolannya vnutrishnih religijnih rozbizhnostej sered albanciv Pidvisheno v gromadyanskoyi religiyi rodu Albanianism yak ideya bula rozroblena albanskimi nacionalistami priniziti vstanovleni religiyi taki yak hristiyanstvo ta islam sered albanciv v toj chas yak nereligijna Albanska identichnist bula pidkreslena Religiya ne vidigravala suttyevoyi roli yak v inshih balkanskih nacionalizmah abo v osnovnomu stala faktorom sho rozdilyaye formuvannya albanskogo nacionalizmu yakij nagaduvav zahidnoyevropejski nacionalizmi Albanska mova zamist religiyi stala golovnim napryamkom spriyannya nacionalnij yednosti Diyalnist albanskih nacionalnih probudzhen u piznoosmanskij period stvorila prostonarodnu literaturu albanskoyu movoyu Chasto cimi tvorami buli virshi sho mistili nacionalistichni pragnennya ta politichni temi yaki chastkovo zabezpechuvali pidtrimku albanskoyi nacionalistichnoyi spravi peretvoryuyuchi yih na rozpovidni pisni sho poshiryuvalis sered cholovichogo naselennya albanomovnih zhiteliv sela na Balkanah Pislya 1900 r Zusillya nacionalnogo budivnictva nabrali obertiv sered katolickogo naselennya duhovenstvom ta chlenami takimi yak remisniki ta torgovci bektashiv ta pravoslavnoyi gromadi na pivdni Znizivshi nagolos na islami albanskij nacionalistichnij ruh otrimav potuzhnu pidtrimku dvoh derzhav Adriatichnogo morya Avstro Ugorshini ta Italiyi yaki buli sturbovani panslavizmom na shirshih Balkanah ta anglo francuzkoyu gegemoniyeyu yaka nibito bula predstavlena cherez Greciyu v comu rajoni Nezalezhnist ta mizhvoyennij periodCej rozdil mistit neperekladeni fragmenti anglijskoyu movoyu Vi mozhete dopomogti proyektu pereklavshi yih ukrayinskoyu Ismayil Kemali z pershoyi richnici sesiyi Asambleyi Vlori yaka progolosila nezalezhnist Albaniyi The imminence of collapsing Ottoman rule through military defeat during the Balkan wars pushed Albanians represented by Ismail Qemali to declare independence 28 November 1912 in Vlore from the Ottoman Empire The main motivation for independence was to prevent Balkan Albanian inhabited lands from being annexed by Greece and Serbia On the eve of independence the bulk of Albanians still adhered to pre nationalist categories like religious affiliation family or region Both highlanders and peasants were unprepared for a modern nation state and it was used as an argument against Albanian statehood With the alternative being partition of Balkan Albanian inhabited lands by neighbouring countries overcoming a fragile national consciousness and multiple internal divisions was paramount for nationalists like state leader Ismail Qemali Developing a strong Albanian national consciousness and sentiment overrode other concerns such as annexing areas with an Albanian population like Kosovo Kosovar Albanian nationalism has been defined through its clash with Serbian nationalism where both view Kosovo as the birthplace of their cultural and national identities Ottoman rule ended in 1912 during the Balkan Wars with Kosovo and North Macedonia becoming part of Serbia During this time Serb forces in Kosovo engaged in killings and forced migration of Albanians while the national building aims of the Serbian state were to assimilate some and remove most Albanians by replacing them with Serbian settlers The Serb state believed that Albanians had no sense of nationhood while Albanian nationalism was viewed as the result of Austro Hungarian and Italian intrigue These events fostered feelings of Albanian victimisation and defeatism grudges against the Serbs and Great Powers who had agreed to that state of affairs which ran alongside Albanian nationalism Kosovar Albanian nationalism drew upon and became embedded in popular culture such as village customs within a corpus of rich historical myths distinctive folk music referring to harvests along with marriage and clan based law Azem Galicya ta Shota Galicya lideri ruhu Kachak 1920 Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Albaniya bula okupovana inozemnimi derzhavami i voni provodili politiku yaka posilila virazhennya albanskogo nacionalizmu osoblivo v Pivdennij Albaniyi Vlada Italiyi ta Franciyi zakrila grecki shkoli vignala grecke duhovenstvo ta progreckih vidatnih osib dozvolivshi albanskij osviti u francuzkomu sektori spriyati albanskomu samovryaduvannyu cherez respubliku Korcha Inshim faktorom sho zmicniv nacionalistichni nastroyi sered naselennya bulo povernennya 20 30 000 pravoslavnih albanskih emigrantiv perevazhno do regionu Korcha yaki dosyagli albanskih nacionalistichnih nastroyiv za kordonom Dosvid Pershoyi svitovoyi vijni zanepokoyennya shodo podilu ta vtrati vladi zmusili musulmanske albanske naselennya pidtrimati albanskij nacionalizm ta teritorialnu cilisnist Albaniyi Takozh mizh bilshistyu albanciv sunitiv ta bektashiv z yavilosya rozuminnya togo sho dlya zabezpechennya nacionalnoyi zgurtovanosti religijni rozbizhnosti potribno vidminiti Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni okupaciya avstro ugorskimi silami v Kosovo buli vidkriti albanski shkoli yaki zgodom buli zakriti v mizhvoyenni roki yugoslavskimi vladami todi yak religijne islamske navchannya bulo dozvoleno lishe tureckoyu movoyu Svitska osvita albanskoyu movoyu v Kosovo Makedoniyi ta inshih rajonah Yugoslaviyi z albanskim naselennyam bula zaboronena i zaminena serbskoyu shkilnoyu programoyu Yugoslavska osvitnya politika represuvala albansku svitsku osvitu shob pidirvati pochuttya albanskoyi nacionalnoyi identichnosti ta kulturi z metoyu zapobigannya mozhlivim nacionalistichnim viklikam Yugoslaviyi Albanske navchannya perejshlo v teki maktabi ta medrese yaki vinikli yak pidpilni centri dlya poshirennya ta porodzhennya albanskogo nacionalizmu Religijni musulmanski shkoli do 30 h rokiv minulogo stolittya stali rozglyadatisya yak zagroza dlya derzhavi a yugoslavska vlada zaminila albanske musulmanske duhovenstvo proserbskim slov yanskim musulmanskim duhovenstvom ta vchitelyami z Bosniyi shob zapobigti rozvitku albanskoyi nacionalistichnoyi diyalnosti v religijnih ustanovah Albanci vistupili proti cih krokiv i bojkotuvali nav yazanih vchiteliv Albanska mova bula zaboronena yugoslavskoyu vladoyu a deyaki albanci buli zmusheni emigruvati Protyagom 20 h rokiv rol religiyi bula primenshena albanskoyu derzhavoyu yaka natomist propaguvala albanizm shiroku gromadyansku formu nacionalizmu yaka namagalasya vidiliti etnonacionalnu identichnist nad religijnoyu identichnistyu U takih rajonah yak region Korcha de pravoslavni albanci zaznali vplivu albanskogo nacionalizmu voni vidijshli vid vplivu pravoslavnoyi cerkvi i yak pravilo vtrachali svoyu religijnu identichnist todi yak v rajonah de pravoslavne naselennya stanovilo bilshist voni chasto zberigali svoyu religijnu identichnist Shodzhennya Ahmeta Zoga na posadu prem yer ministra 1925 a piznishe korolya 1929 u mizhvoyennij period oznamenuvalosya obmezhenoyu hocha i neobhidnoyu politichnoyu stabilnistyu Poryad iz oporom Zoga mizhvoyennomu italijskomu politichnomu ta ekonomichnomu vplivu v Albaniyi ci faktori spriyali stvorennyu seredovisha de mogla b zrosti albanska nacionalna svidomist Za chasiv Zogu regionalni prinalezhnosti ta loyalnist plemen postupovo zaminyuvalis rozvivayetsya formoyu suchasnogo nacionalizmu U toj chas Zog namagavsya prishepiti nacionalnu svidomist za dopomogoyu teleologichnogo minulogo zasnovanogo na illirijskomu pohodzhenni sprotivi Skanderbega osmanam i nacionalistichnomu vidrodzhennyu Rilindzha XIX i pochatku XX stolit Mit pro Skanderbega pid kerivnictvom Zoga vikoristovuvavsya dlya cilej derzhavnogo budivnictva a jogo sholom buv prijnyatij u nacionalnu simvoliku Poroditi masovij nacionalizm bulo vazhko v mizhvoyennij period oskilki navit u 1939 r 80 albanciv vse she buli nepismennimi Okrim vikoristannya titulu korolya albanciv Zog ne provodiv ireddentistskoyi politiki napriklad shodo Kosovo cherez supernictvo z elitami kosovskih albanciv ta ugodu pro viznannya suverenitetu Yugoslaviyi nad Kosovo v obmin na pidtrimku Zusillya Zoga spryamovani na rozvitok albanskogo nacionalizmu sprostili zavdannya dlya lideriv yaki prijshli pislya nogo shodo procesu rozbudovi albanskoyi derzhavi ta naciyi Kosovski albanski povstanci yaki kontrolyuvali dorogu v Kosovo 1920 ti Secesionistski nastroyi pislya Pershoyi svitovoyi vijni stali virazhatisya cherez ruh Kachak ocholyuvanij Kosovskim komitetom yakij skladavsya z vignanciv kosovskih albanciv yaki protistoyali yugoslavskomu pravlinnyu Predstavlenij na miscyah yak partizanska grupa v Kosovo ta Pivnichnij Makedoniyi ruh Kachak ocholyuvav Azem Galica a zgodom jogo druzhina Shota Galicya yaka veli neveliku vijnu 1918 1921 u formaciyah chet abo bojovih orkestriv proti yugoslavskih armiyi Pidtrimuvanij Italiyeyu yaka nadavala finansovu dopomogu ta Albaniyeyu ruh Kachak v kinci 20 h rokiv buv pridushenij serbami Ruh spriyav rozvitku albanskoyi nacionalnoyi svidomosti v Kosovo ta Pivnichnij Makedoniyi V 30 h rokah yugoslavska vlada zaminila albanskih imamiv vorozhimi sufizmu z boku Bosniyi sho poslablyuye albanskij nacionalizm Yugoslavska vlada rozglyadala kosovskih albanciv yak voroga yakij mozhe kinuti viklik teritorialnij cilisnosti derzhavi Albanci v Kosovo vvazhali sho serbske a piznishe yugoslavske pravlinnya ye inozemnim zavoyuvannyam Konfiskaciya albanskoyi zemli ta poselennya serbskih kolonistiv protyagom mizhvoyennogo periodu sponukali kosovskih albanciv pid chas Drugoyi svitovoyi vijni spivpracyuvati z derzhavami Osi yaki obicyali Veliku Albaniyu Druga Svitova vijnaItalijskij protektorat Albaniyi stvorenij Italiyeyu v serpni 1941 roku 7 kvitnya 1939 r Italiya na choli z Benito Mussolini pislya trivalogo interesu ta vseohoplyuyuchoyi sferi vplivu v mizhvoyennij chas vtorglasya v Albaniyu Chleni italijskogo fashistskogo rezhimu taki yak graf Galeacco Siano peresliduvali albanskij iredentizm z dumkoyu sho ce zaroblyaye pidtrimku italijciv sered albanciv a takozh zbigayetsya z italijskimi cilyami vijni na Balkanah Priyednannya Italiyi Kosovo do Albaniyi bulo viznano populyarnoyu akciyeyu albanciv oboh oblastej i spochatku kosovski albanci pidtrimuvali italijski sili Osi Zahidna Pivnichna Makedoniya takozh bula priyednana Vissyu Italiyi do yih protektoratu Albaniyi stvorivshi Veliku Albaniyu pid kontrolem Italiyi Chleni zemlevlasnickoyi eliti liberalni nacionalisti sho vistupali proti komunizmu z inshimi verstvami suspilstva prijshli do organizaciyi organizaciyi Balli Kombyetar ta kolaboracionistskogo uryadu pri italijcyah yaki vsi yak nacionalisti pragnuli zberegti Veliku Albaniyu Todi yak italijci vislovlyuvali posilene zanepokoyennya shodo postupki yim povnovazhen Z chasom italijska okupaciya ne lyubila taki verstvi albanskogo naselennya yak inteligenciya studenti inshi profesijni klasi ta zhiteli mist sho porodzhuvalo podalshij zarodzhuvanij albanskij nacionalizm vihovuvanij u roki Zogu Xhem Hasa v centri zi svoyimi bratami Musli Hasa zliva ta Abdullah Hasa sprava Rozpad yugoslavskogo pravlinnya prizviv do pomsti albanciv deyaki z yakih priyednalis do miscevogo opolchennya Vulnetari yake spalyuvalo serbski poselennya ta vbivalo serbiv a mizhvoyenni serbski ta chornogorski kolonisti buli vislani do vlasne Serbiyi Metoyu cih dij bulo stvorennya odnoridnoyi velikoalbanskoyi derzhavi Vlada Italiyi v Kosovo ta Zahidnij Pivnichnij Makedoniyi dozvolila vikoristovuvati albansku movu v shkolah universitetskij osviti ta administraciyi U Kosovo zahidnij chastini Pivnichnoyi Makedoniyi ta inshih nedavno priyednanih do Albaniyi teritoriyah nealbanci povinni buli vidviduvati albanski shkoli yaki vikladali navchalni programi sho mistyat nacionalizm poryad z fashizmom i buli zmusheni prijmati albanski formi dlya svoyih imen ta prizvish Ti sami nacionalistichni nastroyi sered albanciv yaki vitali priyednannya Kosovo ta jogo albanciv do rozshirenoyi derzhavi takozh pracyuvali proti italijciv oskilki inozemna okupaciya dedali bilshe vidkidalasya Okrim slovesnogo protistoyannya inshi reakciyi na italijsku prisutnist vreshti resht viyavilisya zbrojnim povstannyam cherez albansku komunistichnu partiyu Italijska vlada nepravilno ocinila rist albanskoyi nacionalnoyi svidomosti v roki Zoga pripuskayuchi sho albanskij nacionalizm buv slabkim abo mozhe buti spryamovanij italijcyami Regionalni rozbizhnosti posililisya koli na pivnochi ta pivdni Albaniyi vinikli grupi oporu z riznimi programami sho upovilnilo zrostannya nacionalizmu U 1943 r Italijskij kontrol zamineno nimeckim pravlinnyam a fikciya nezalezhnoyi Albaniyi zbereglasya Nimecka okupacijna vlada provokuvala politiku pogrozi kolaboracionistskomu uryadu vijskovimi diyami komunistichnim panuvannyam abo vtratoyu avtonomiyi a Kosovo utrimuvati yih u rusli Nimci yak italijci nepravilno rozumili albanskij nacionalizm v rezultati albanski nekomunisti vtratili avtoritet todi yak komunistichni partizani apelyuvali do zrostayuchogo albanskogo nacionalizmu U pislyavoyennij chas ce oznachalo sho taki grupi yak Balli Kombetar yaki priyednalisya do derzhav Osi ne zmogli vzyati vladu v Albaniyi todi yak taki lideri yak komunist Enver Hodzha pidtverdili svoyu pretenziyu na cyu rol buduchi nacionalistom Deyaki albanci v zahidnij chastini Pivnichnoyi Makedoniyi priyednalisya do Balli Kombetar najbilsh vidomim buv Xhem Hasa yakij poryad zi svoyimi silami spivpracyuvav z derzhavami Osi v riznih operaciyah spryamovanih na komunistichnih albanskih ta makedonskih partizaniv U 1944 roci nimecki vijska stvorili diviziyu SS Skanderbeg yaka sluzhila lishe v Kosovo z kosovskimi albancyami v yakosti osnovnih novobranciv i hocha vidbuvalisya masovi dezertirstva yiyi chleni brali uchast v operaciyah proti serbskih rajoniv sho prizvelo do zagibeli civilnogo naselennya ta grabezhu v toj chas yak mala kosovska yevrejska gromada bula zaareshtovana i deportovanij Sproba primusiti kosovskih albanciv priyednatisya do oporu zustrich u Buyani 1943 1944 pivnichnij Albaniyi bula provedena mizh chlenami Balli Kombyetar ta albanskimi komunistami yaki pogodilis na spilnu borotbu ta pidtrimku novih rozshirenih kordoniv Proti ciyeyi ugodi vistupili yugoslavski partizani a piznishe bula skasovana sho prizvelo do obmezhenih verbovciv kosovskih albanciv Deyaki chleni Balli Kombetar taki yak Shaban Polluzha stali partizanami z dumkoyu sho Kosovo stane chastinoyu Albaniyi Pislya zakinchennya vijni deyaki z kosovskih albanciv pochuvalisya zradzhenimi povernennyam yugoslavskogo pravlinnya i protyagom kilkoh rokiv albanski nacionalisti v Kosovo chinili opir yak partizanam tak i piznishe novij yugoslavskij armiyi Albanski nacionalisti rozglyadali svoye vklyuchennya do skladu Yugoslaviyi yak okupaciyu U Tesprotiyi superechka mizh musulmanami ta hristiyanami na pivnichnomu zahodi Greciyi sho vidnositsya do mizhvoyennogo periodu pererosla v konflikt pid chas vijni Italijski ta piznishi nimecki vijska davali obicyanki teritorialnogo ob yednannya z Albaniyeyu miscevim musulmanskim albanskim chamam yaki pidtrimuvali sili Osi a deyaki vidverto spivpracyuvali v operaciyah sho zhorstoko spryamovuvali miscevih grekiv ta greckih identifikuyuchih pravoslavnih albanskih nosiyiv sho prizvelo do yih vignannya 1944 1945 Sili EDES vhodyat v Albaniyu Albanskij nacionalizm za chasiv Narodnoyi Respubliki Albaniya 1945 1991 Albanci Mozayika epohi komunizmu iz zobrazhennyam peredbachuvanih davnih suchasnih diyachiv istoriyi Albaniyi bilya vhodu v Nacionalnij istorichnij muzej Tirana Naprikinci vijni Hodzha vijshov na posadu lidera Albaniyi i jomu bulo postavleno zavdannya vidnoviti Albaniyu z tih osnov sho zalishilisya v roki Zoga Hodzha rozglyadav yak svoyu metu pobudovu zhittyezdatnoyi nezalezhnoyi albanskoyi nacionalnoyi derzhavi zasnovanoyi na monolitnomu yednosti albanskogo narodu Albanske suspilstvo vse she tradicijno bulo rozdilene mizh chotirma religijnimi gromadami Pid chas albanskogo perepisu 1945 roku musulmani suniti ta bektashi stanovili 72 naselennya 17 2 pravoslavni ta 10 katoliki Baza pidtrimki komunistichnoyi partiyi bula nevelikoyu i neobhidnist usunennya kosovskogo pitannya prizvela do togo sho Hodzha vdavsya do krajnogo nacionalizmu shob zalishitisya pri vladi ta peretvoriti Albaniyu na stalinsku derzhavu Hodzha zdijsniv shirokomasshtabnu reformu osviti spryamovanu na vikorinennya nepismennosti ta osviti yaka stala vikoristovuvatisya dlya nadannya komunistichnij ideologiyi ta nacionalizmu rezhimu V Albaniyi nacionalizm za chasiv komunizmu mav za osnovu ideologiyu marksizmu leninizmu Nacionalizm stav osnovoyu vsiyeyi politiki Hodzhi oskilki vijna stvorila oblogovij nacionalizm projnyatij mitom pro te sho albanska vijskova doblest peremogla sili Osi yaki stali centralnim elementom rezhimu v konteksti osviti ta kulturi Inshi temi nacionalizmu Hodzhi vklyuchali skasuvannya Skanderbega zasidannya Ligi Prizrenu 1878 Kongres alfavitiv 1908 nezalezhnist Albaniyi 1912 ta batka zasnovnika Ismayila Kemali porazku Italiyi pid chas vijni v Vlori 1920 ta Hodzhu yak tvorcya novoyi Albaniyi Hodzha stvoriv i stvoriv kulturne seredovishe v yakomu dominuvala doktrinalna propaganda sho pidkreslyuvala nacionalizm u galuzyah literaturi geografiyi istoriyi lingvistiki etnologiyi ta folkloru shob lyudi v Albaniyi mali vidchuttya svogo minulogo Naslidki sered lyudej polyagali v tomu sho ce prishepilo izolyacionizm ksenofobiyu slavofobiyu movnu odnomanitnist ta etnichnu kompaktnist Teoriyi pohodzhennya za chasiv komunizmu Albanskij nacionalizm pidkreslyuye nastupnist mizh albancyami ta davnimi illirijcyami Nasliduyuchi stalinski techiyi v Komunistichnomu bloci Albaniya rozrobila vlasnu versiyu protohronistichnoyi ideologiyi yaka pidkreslyuvala nacionalnu perevagu ta nastupnist albanciv vid takih drevnih narodiv yak illirijci Albanski arheologi otrimali vkazivku Hodzha vid 1960 h rr Dali dotrimuvatisya nacionalistichnogo poryadku dennogo sho zoseredzhuvavsya na illirijcyah abo illirsko albanskij spadkoyemnosti z doslidzhennyami opublikovanimi na ti temi sho vikoristovuvalis yak komunistichna politichna propaganda v yakih ne zgaduvalosya pro pelasgiv Pidkreslyuyuchi avtohtonnij etnogenez dlya albanciv Hodzha napolyagav na albanskih lingvistah ta arheologah shob voni pov yazuvali albansku movu z vimerloyu illirskoyu movoyu Arheologichna scena sho formuyetsya sho finansuyetsya ta vprovadzhuyetsya komunistichnim uryadom nagoloshuye sho predki albanciv pravili ob yednanoyu ta velikoyu teritoriyeyu sho volodiye unikalnoyu kulturoyu Nazustrich cim zusillyam albanski arheologi takozh stverdzhuvali sho davnogrecki poleyi ideyi kultura buli cilkom illirijskimi i sho bilshist imen sho nalezhat greckim bozhestvam pohodyat vid illirijskih sliv Albanski publikaciyi ta televizijni programi z 1960 h rokiv navchili albanciv rozumiti sebe yak nashadkiv indoyevropejskih illirijskih plemen sho naselyali Zahidni Balkani z drugogo po tretye tisyacholittya zayavlyayuchi pri comu sho voni ye najstarishimi korinnimi zhitelyami v comu rajoni i narivni z greki Fizichni antropologi takozh namagalisya prodemonstruvati sho albanci biologichno vidriznyayutsya vid inshih indoyevropejskih populyacij gipoteza yaku zaraz sprostovuyut genetichnim analizom Nacionalizm i religiya Komunistichnij rezhim za dopomogoyu albanskogo nacionalizmu namagavsya sformuvati nacionalnu identichnist yaka perevishuvala ta vinishuvala religijni ta inshi vidminnosti z metoyu formuvannya unitarnoyi albanskoyi identichnosti Komunisti propaguvali dumku sho religijni pochuttya navit v istorichnomu konteksti sered albanciv buli minimalnimi i sho natomist nacionalni nastroyi zavzhdi buli vazhlivimi Albanski komunisti rozglyadali religiyu yak socialnu zagrozu sho pidrivaye zgurtovanist naciyi U comu konteksti taki religiyi yak islam ta hristiyanstvo zasudzhuvalis yak inozemni a musulmanske ta hristiyanske duhovenstvo kritikuvali yak socialno vidstalu iz shilnistyu stati agentami inshih derzhav ta pidrivati albanski interesi Nacionalizm takozh vikoristovuvavsya yak instrument Hodzhi pid chas jogo borotbi za virivannya Albaniyi z radyanskogo bloku Nathnennij virshem Pashko Vasi kincya 19 stolittya pro neobhidnist podolannya religijnih rozbizhnostej shlyahom albanskoyi yednosti Hodzha prijnyav i vikoristav strofu Vira albanciv ce albanizm i zdijsniv yiyi bukvalno yak derzhavnu politiku Komunistichnij rezhim progolosiv sho yedinoyu religiyeyu albanciv ye albanizm U 1967 roci komunistichnij rezhim progolosiv Albaniyu yedinoyu ateyistichnoyu ta nereligijnoyu krayinoyu u sviti i zaboroniv usi formi religijnoyi praktiki publichno Protyagom kilkoh misyaciv komunistichnij rezhim znishiv 2169 kultovih sporud mecheti cerkvi ta inshi pam yatniki todi yak musulmanske ta hristiyanske duhovenstvo bulo uv yazneno peresliduvano ta v deyakih vipadkah vbito Zmini imen U konteksti antireligijnoyi politiki komunistichnij rezhim nakazav u 1975 r Obov yazkovi zmini imen zokrema prizvish gromadyan Albaniyi yaki buli viznani nedorechnimi abo obrazlivimi z politichnoyi ideologichnoyi ta moralnoyi pozicij Rezhim napolyagav na tomu shob batki ta diti otrimuvali nereligijni imena pohidni vid albanskih mitologichnih figur geografichnih osoblivostej ta novih imen Cim imenam chasto pripisuvali nibito illirijske ta yazichnicke pohodzhennya todi yak davati imena pov yazani z islamom chi hristiyanstvom kategorichno ne rekomenduvali Nealbanski imena buli zamineni sho jshlo poryad iz zhorstokoyu versiyeyu albanskogo nacionalizmu Ci pidhodi prizveli napriklad do albanizaciyi toponimiv u rajonah de deyaki slov yanski menshini prozhivali za oficijnim dekretom 1966 r Ta slov yanskoyi molodi hocha i ne vidverto vid makedonskoyi gromadi v cilomu Komunistichnij rezhim takozh provodiv nacionalistichnu antigrecku politiku Greki v Albaniyi buli zmusheni albanizuvati svoyi imena ta vibirati ti yaki ne mali etnichnih chi religijnih vidtinkiv v rezultati chogo grecki sim yi davali dityam rizni imena shob projti dlya albanciv sered shirokogo naselennya Albanskij nacionalizm u 80 h rokah stav vazhlivim politichnim faktorom v ramkah komunistichnih doktrin Hodzhi U mezhah Yugoslaviyi Kosovo ta Pivnichna Makedoniya U mizhvoyennij period ta pislya Drugoyi svitovoyi vijni chastini kosovskogo albanskogo suspilstva kotri ne mayut osviti na albanskij movi taki yak ti sho meshkayut u selah buli v osnovnomu nepismennimi a narodna muzika bula golovnim rushiyem nacionalizmu P yatdesyati ta shistdesyati roki buli periodom poznachenim represiyami ta antialbanskoyu politikoyu v Kosovo za chasiv Oleksandra Rankovicha serbskogo komunista yakij zgodom rozpavsya i buv zvilnenij Tito U cej chas nacionalizm dlya kosovskih albanciv stav kanalom dlya polegshennya umov togo chasu U 1968 roci yugoslavski serbski chinovniki poperedili pro zrostannya albanskogo nacionalizmu a do listopadovih zavorushen i demonstracij tisyach albanciv posliduvali zakliki do otrimannya Kosovo statusu respubliki nezalezhnogo universitetu albanskoyi movi a deyaki do ob yednannya z Albaniyeyu Tito perepisav konstituciyu Yugoslaviyi 1974 r I sprobuvav virishiti skargi albanciv nadavshi provinciyi Kosovo avtonomiyu ta taki povnovazhennya yak pravo veto u federalnomu procesi prijnyattya rishen podibnomu do procesu respublik Prapor albanskoyi menshini v SFR Yugoslaviyi U period z 1971 po 1981 rik pidjom albanskogo nacionalizmu v Kosovo zbigsya z vidrodzhennyam albanskoyi kulturi sho vidkrilo novi shlyahi nacionalnogo samovirazhennya ta usvidomlennya sho viniklo koli Yugoslaviya postupilasya deyakimi kulturnimi ta politichnimi pravami kosovskim albancyam Pitannya albanskogo nacionalizmu v Yugoslaviyi v cej chas zalishalosya v osnovnomu dlya virishennya kosovskimi albanskimi komunistami i voni zatrimuvali rozvidku pro diyalnist deyakih pidpilnih organizacij z Belgrada Albanskij nacionalizm u Kosovo bazuyetsya na ideyi istorichnih prav zgidno z yakoyu albanci ye nashadkami davnih illirijciv sho robit yih pershim naselennyam sho maye pravo na Kosovo i peredbachaye prihid slov yan predkiv serbiv Stipendiyi patriotichno nalashtovanih kosovskih albanskih istorikiv vid 1970 h rokiv obertalisya na doslidzhennyah ta sprobah prodemonstruvati illiorsko albansku nastupnist poryad iz perevagoyu cogo naselennya v Kosovo ta Pivnichnij Makedoniyi nad serbami ta makedoncyami Kosovski albanski istoriki takozh zoseredili uvagu na partizanskij borotbi Drugoyi svitovoyi vijni ta vkladi albanciv u vizvolennya Yugoslaviyi yak proporcijnih do inshih nacionalnostej Ci argumenti buli vikoristani dlya vipravdannya pretenzij albanciv na pravo na Kosovo ta bazhannya albanciv pidnyati Kosovo yak somu respubliku yugoslavskoyi federaciyi Navchannya albanskoyu movoyu stalo dzherelom albanskogo nacionalizmu i obmezhuvalos tim sho teksti albanskoyu movoyu buli nedostupni neabancyam todi yak shkilni pidruchniki buli pevnoyu miroyu nacionalistichnimi Kritiki v Yugoslaviyi rozglyadali albansku istoriografiyu v tekstah na albanskij movi yak pershoprichinu indoktrinaciyi molodi v nacionalizmi U 1981 roci vidbuvsya spalah albanskogo nacionalizmu Prishtinskij universitet stav centrom dlya deyakih nacionalistichno oriyentovanih studentiv yaki viklikali protesti kosovskih albanciv 1981 cherez socialni nevdovolennya sho oznamenuvali pershij masshtabnij viraz nacionalizmu v Yugoslaviyi z chasu horvatskoyi vesni 1971 Kosovski albanski komunisti zasudili protesti ta pidtrimali yugoslavsku yednist ocholyuyuchi kampaniyu proti albanskogo nacionalizmu i v comu sensi podilyali dumku inshih yugoslavskih komunistiv Ob yednannya albanciv na Balkanah v odnu derzhavu takozh bulo osoblivistyu kosovskogo albanskogo nacionalizmu i ci poglyadi obmezhuvalis disidentskimi ta pidpilnimi grupami V konteksti protestiv 1981 roku ci grupi bagato hto z livoyu politichnoyu oriyentaciyeyu ob yednalisya shob sformuvati v Nimechchini 1982 Narodnij ruh Kosovo LNRK Ob yednannya albanciv v odnu derzhavu bulo vimogoyu yaku v Yugoslaviyi zaboronyali yak separatizm ta iredentizm Kosovski albanski nacionalisti buli rozdileni na grupi odna z yakih hotila zosereditis na albanskomu pitanni v cilomu a insha perevazhno na Kosovo Politichne inakomislennya kosovskih albanciv yake prizvelo do uv yaznennya ohoplyuvalo bilshist politichnih v yazniv protyagom 1970 h i 1980 h rokiv Visokij riven narodzhuvanosti v Kosovo albanci rozglyadali yak sposib dosyagnennya chistogo Kosovo perevazhayuchi chiselnist miscevih serbiv todi yak komunistichni politiki dotrimuvalis dumki sho albanski irredentologi namagayutsya pozbaviti Kosovo serbiv U 1970 h i 1980 h rokah nastroyi albanskogo nacionalizmu poshirilisya z Kosova na Pivnichnu Makedoniyu sho hvilyuvalo makedonsku komunistichnu vladu sho prizvelo do zahodiv derzhavnogo socialno politichnogo kontrolyu nad albanskimi kulturnimi ta movnimi spravami sho pridushuyut virazhennya albanskogo nacionalizmu v ramkah kampaniyi yaku nazivayut diferenciaciyeyu Disidentstvo i pidjom nacionalizmu Represiyi albanskogo nacionalizmu ta albanskih nacionalistiv vladoyu v Belgradi posilili ruh za nezalezhnist ta zoseredili mizhnarodnu uvagu na tyazhkomu stanovishi kosovskih albanciv Neshodavnya uzagalnennya Yugoslaviyi propaguvalosya zavdyaki podiyam u Kosovo todi yak serbskij nacionalizm u kulturnih zakladah ta zasobah masovoyi informaciyi nabuv sili Virazi albanskoyi nacionalnoyi identichnosti sprijmalisya yak perevazhna antiyugoslavska ta dedali bilshe serbska U comu konteksti osvitu albanskoyi movi rozglyadali yak zagrozhuyuchu kordonam ta suverenitetu Serbiyi ta ototozhnyuvali yiyi z albanskim nacionalizmom Do 1989 r Stupin avtonomiyi yaku Kosovo dosyaglo v mezhah Yugoslaviyi skasuvav serbskij lider Slobodan Miloshevich Albanski nacionalisti stvorili neuryadovu organizaciyu pid nazvoyu Demokratichna liga Kosovo LDK yaka takozh zdobula bagato nezadovolenih kosovskih albanskih komunistiv yaki priyednalisya do yiyi lav pislya skasuvannya avtonomiyi Yiyi ocholiv intelektual Ibragim Rugova yakij rozpochav period pacifistskogo oporu i liga stvorila paralelnu formu pravlinnya ta gromadyanskogo suspilstva zberigayuchi za metu dosyagnennya nezalezhnogo Kosovo Kosovska sistema osviti stala miscem de serbskij ta albanskij nacionalizmi rozigruvali svoyi konflikti Serbi zatverdili kontrol nad sistemoyu osviti todi yak mozhlivosti dlya navchannya albanciv stali obmezhenimi oskilki yih viklyuchili z universitetiv ta shkil Ce sponukalo kosovskih albanciv stvoriti paralelnu sistemu osviti de privatni budinki sluzhili shkolami Albanski studenti zanurilis u nacionalistichnu kulturu vivchayuchi albansku istoriyu Kosovo i bilshe ne piddavalisya diyi yugoslavskih principiv Bratstva ta yednosti ta vivchennyu serbskoyi movi Kinec 1980 h i pochatok 1990 h Logotip OAK Nacionalna identichnist kosovskih albanciv visuvayuchi unikalni pretenziyi do Kosovo stala gomogenizovanoyu protyagom 1990 h rokiv i vklyuchala bezlich faktoriv yaki prizveli do takogo rozvitku podij Sered nih gromadyanska nepokora i opir naselennya Albaniyi stvorennya paralelnogo suspilstva v opoziciyi do serbskoyi derzhavi ta deyakih pidpilnih oseredkiv sho iniciyuvali konflikt sho v cilomu bulo reakciyeyu na politiku uryadu Serbiyi ta represiyi Z kincya 80 h rokiv minulogo stolittya bagato islamskih intelektualnih ta politichnih diyachiv primenshuvali islam v ramkah albanskoyi identichnosti todi yak hristiyanstvo propaguvalos yak zahidnij marker yevropejskoyi identichnosti U postkomunizmi kosovski albanci poryad z albancyami v Makedoniyi stali golovnoyu siloyu sho spryamovuye albanskij nacionalizm todi yak islam ne stav golovnim centrom u formulyuvanni albanskogo politichnogo nacionalizmu Islam ne buv vazhlivim faktorom neshodavnoyi politichnoyi mobilizaciyi musulman kosovskih albanciv yaki priyednalisya do katolickih albanciv pid chas yih borotbi proti serbiv U ci roki Rugova yak obranij prezidentom albancyami propaguvav albansku identichnist yaka pidkreslyuvala yihnyu yevropejskist ta antichnist zokrema zasnovanu na davnij Dardaniyi Pozayak pitannya pro Kosovo ne bulo pomicheno v Dejtonskomu mirnomu dogovori 1995 r Sho zakinchuvav rozpad Yugoslaviyi bilsh vojovnichi ta molodshi golosi rozcharovani pacifizmom Rugovi dominuvali yak Armiya vizvolennya Kosova zasnovana v 1992 r Yaka rozpochala napadi na serbski sili OAK vijshla z LNRK oskilki bagato yiyi chleniv nalezhali do politichnogo ruhu Oskilki yiyi osnovopolozhnoyu metoyu bulo ob yednannya naselenih albancyami zemel na Balkanah u Veliku Albaniyu ideologichnim pidgruntyam OAK v perevazhnij bilshosti bulo albanske nacionalizm sho pidkreslyuvav albansku kulturu etnichnu prinalezhnist ta naciyu Pislya zdobuttya nezalezhnosti u bilshosti albanciv na zahodi Pivnichnoyi Makedoniyi buv provedenij referendum shodo avtonomiyi ta dvonacionalnoyi federalizaciyi derzhavi yakij deyaki albanski politiki z Tetovo ta Strugi progolosili Respublikoyu Ilirida 1991 1992 z metoyu ob yednannya vsih yugoslavskih albanciv v yedine cile Dvoye chleniv Vizvolnoyi armiyi Kosova tlo z amerikanskoyu pihotoyu perednij plan 1999 r Konflikt zagostryuvavsya z 1997 roku vnaslidok pomsti armiyi Yugoslaviyi represiyami v regioni sho prizvelo do nasilstva ta peremishennya naselennya Miti pro pershe poselennya ta illirijske pohodzhennya sluguvali vipravdannyam kosovskim albancyam borotbi za nezalezhnist yaka rozglyadalasya yak taka sho vreshti resht ob yednala albanski zemli v unitarnu derzhavu vidtvorivshi mitichnu derzhavu Illikum sho ohoplyuvala suchasni balkanski albanski naseleni zemli Perestrilka v skladi rodini Yashari za uchastyu Adema Yashari komandira OAK ta otochuyuchih yugoslavskih vijsk v 1998 roci prizvela do rizanini bilshosti chleniv rodini Yashari Podiya stala mitingom dlya verbuvannya OAK shodo zbrojnogo oporu serbskim silam Do 1999 r Mizhnarodnij interes do Kosovo peretvorivsya na vijnu v rezultati yakoyi vtruchannya NATO proti Miloshevicha etnichni chistki tisyach albanciv vignavshi yih u susidni krayini pripinili konflikt sho oznamenuvav vivedennya yugoslavskih sil Bagato lyudej iz nealbanskih gromad takih yak serbi ta cigani vtekli z Kosovo poboyuyuchis pomsti z boku ozbroyenih lyudej ta povernennya bizhenciv todi yak na inshih z boku OAK ta ozbroyenih band zalishavsya tisk Pislya konfliktu Kosovo potrapilo pid mizhnarodni ramki OON z Misiyeyu timchasovoyi administraciyi OON u Kosovo YuNMIK yaka zdijsnyuye naglyad za administrativnimi spravami ta Silami OON u Kosovo KFOR yaki zajmayutsya oboronoyu Suchasnij albanskij nacionalizm na BalkanahAlbaniya Cherez spadshinu diktatorskogo ta nasilnickogo rezhimu Hodzhi albanci v postkomunistichnomu seredovishi vidkinuli versiyu albanskogo nacionalizmu Hodzhi Natomist jogo zaminili slabkoyu formoyu gromadyanskogo nacionalizmu ta regionalizmu a v deyakih vipadkah pevnim antinacionalizmom yakij strimuvav pobudovu albanskogo gromadyanskogo suspilstva Postkomunistichni albanski uryadi rozglyadayut polozhennya Albanskogo nacionalnogo probudzhennya yak providnij vpliv na Albaniyu stavlyachi naciyu vishe socialno politichnih ta religijnih vidminnostej ta spryamovuyuchi krayinu na yevroatlantichnu integraciyu Temi ta koncepciyi istoriyi vid epohi Zoga ta piznishoyi epohi Hodzhi vse she prodovzhuyut modifikuvatisya ta zastosovuvatisya v postkomunistichnomu seredovishi vidpovidno do pragnen suchasnoyi Albaniyi shodo Yevropi Tendenciyi albanskoyi nacionalistichnoyi istoriografiyi skladeni vchenimi v epohu komunizmu ta v epohu komunizmu zatrimuyutsya na tomu sho interpretuyut osmanske panuvannya yak period yarma podibnij do inshih balkanskih istoriografij Spadshina rozuminnya istoriyi cherez taki dihotomiyi zalishilasya dlya bilshosti albanciv yaki napriklad vvazhayut Skenderbega ta antiosmanski sili dobrimi todi yak osmani poganimi Albanskij uryad zobrazhuye Skenderbega yak lidera albanskogo oporu osmanam i tvorcya albanskoyi centralizovanoyi derzhavi ne pidkreslyuyuchi svogo hristiyanskogo pohodzhennya Cifri musulmanskoyi gromadi taki yak zasnovnik shtatu Ismayil Kemali shanuyut uryad i rozglyadayut albanciv yak zahisnika naciyi hocha yih religijne pohodzhennya bulo poza mezhami Figura svyatoyi Materi Terezi albanskoyi chernici vidomoyi misionerskoyu diyalnistyu v Indiyi vikoristovuvalas dlya nacionalistichnih cilej v Albaniyi Kosovo ta Makedoniyi V mezhah Albaniyi yiyi prosuvaye vseredini i za mezhami Albaniyi politichna elita yak albanskij simvol Zahodu dlya pidvishennya mizhnarodnogo statusu krayini shodo yevroatlantichnih pragnen ta integraciyi Vpliv teorij pohodzhennya v suchasnomu suspilstvi ta politici U sferi albanskoyi politiki illirijci oficijno rozglyadayutsya yak predki albanciv Illirijska teoriya prodovzhuye vplivati na albanskij nacionalizm naukovist ta arheologiv oskilki vona rozglyadayetsya yak nadannya deyakih dokaziv bezperervnosti prisutnosti albanciv u Kosovo Zahidnij Makedoniyi ta Pivdennij Albaniyi tobto v rajonah yaki zaznali etnichnih konfliktiv mizh albancyami serbami makedonyanami i greki Deyaki albanski nacionalisti yaki stverdzhuyut sho voni pohodyat vid illirijciv yak najstarishih meshkanciv Zahidnih Balkan dozvolyayut yim zayavlyati poperedni pretenziyi na znachni zemli na Balkanah V konteksti tak zvanoyi teoriyi avtohtoniyi albanski vcheni vidkidayut bud yaki podibnosti mikenskih greckih modelej pohovan znajdenih v Albaniyi v piznij bronzovij vik yak vipadkovi abo vidsutni Hocha arheologichni ta lingvistichni dani vkazuyut na te sho illirijci ne mali odnoridnoyi etnichnoyi sutnosti navit sogodni ce oskarzhuyetsya v miscevij nauci Takozh zayavlyayutsya grecki ta rimski diyachi antichnosti taki yak Aristotel Pir Epirskij Oleksandr Velikij ta Kostyantin Velikij Ti predstavniki eliti yak Ismayil Kadare vidatnij albanskij prozayik povtoryuvav u svoyih pracyah temi z komunistichnoyi nacionalistichnoyi albanskoyi istoriografiyi pro blizkist Albaniyi do davnih grekiv na osnovi gomerivskih idealiv stverdzhuyuchi sho albanci bilshoyu miroyu grecki nizh sami greki i iniciyuyuchi diskusiyi shodo Albanska identichnist yaka pretenduye na albanciv yak na bilij narod a na islam yak na inozemcya Vidkinuta suchasnoyu naukoyu naprikinci 1990 h na pochatku 2000 h rokiv pelasgijska teoriya bula vidrodzhena zavdyaki seriyi perekladenih zarubizhnih knig opublikovanih na temu Albaniyi ta inshih sumizhnih tem i sogodni vidigraye vazhlivu rol v albanskomu nacionalizmi Sered nih avtori Robert D Angeli Edvin Everett Zhak Matye Aref ta Aristejdis Kollias chiyi roboti ozhivili uyavlennya pro albanske pohodzhennya vid drevnih pelasgiv spilno z grekami XIX stolittya ta ye yevropejskoyu biloyu rasoyu yaka pohodit vid nih poryad bagato greckih sliv sho mayut albansku etimologiyu V Albaniyi pelasgijska teoriya bula vikoristana albancyami v Albaniyi ta albanskimi immigrantami v Greciyi yak instrument dlya reabilitaciyi yak drevnogo ta avtohtonnogo naselennya na Balkanah shob dovesti perevagu albanciv nad grekami Vidrodzhennya alternativnoyi pelasgijskoyi teoriyi vidbulosya v konteksti postkomunistichnih greko albanskih vidnosin shob stvoriti albancyami kulturnu gegemoniyu ta istorichnij prioritet nad grekami a inodi i pered inshimi istorichnimi yevropejskimi kulturami Albanski shkilni pidruchniki golovnim chinom stosovno movi takozh chasom stverdzhuvali sho illirijci ye spadkoyemcyami pelasgiv Kosovo ta Pivnichna Makedoniya Oficijnij prapor prezidenta Kosovo rozroblenij Ibragimom Rugovoyu Vijna v Kosovo 1999 r Porodila entuziazm shodo vikoristannya Internetu sered balkanskih albanciv ta diaspori Yevropa ta Pivnichna Amerika dlya informaciyi ta spilkuvannya mizh gromadami rozdilenimi kordonami ta geografiyeyu ta kiberprostorom dedali bilshe staye etnopolitichnim prostorom de albanski irdentologi propaguyut Veliku Albaniyu cherez vmist yak karti na vebsajtah Pid chas konfliktu Kosovo Rugova yak pershij prezident namagayuchis pidkresliti aspekti derzhavnosti vitrativ chas na doslidzhennya ta realizaciyu proyektu upravlinnya identichnistyu yakij buv zoseredzhenij na davnij Dardaniyi ta rozroblyav derzhavni simvoli taki yak prezidentskij prapor dlya majbutnogo nezalezhnogo Kosovo Deyaki kosovski albanci nazivali Kosovo Dardaniyeyu ta Rugovoyu yaki chasom pidtrimuvali ci kroki Shob viznachiti Kosovo yak albanskij rajon bula stvorena komisiya z toponimiv 1999 yaku ocholyuvali kosovski albanski naukovci shob viznachiti novi abo alternativni nazvi deyakih naselenih punktiv vulic plosh ta organizacij zi slov yanskim pohodzhennyam yaki projshli proces olbanizaciyi v cej period Ci zahodi pidtrimuyutsya sektorami kosovskoyi albanskoyi akademichnoyi politichnoyi literaturnoyi ta media eliti sho sprichinilo administrativnu ta suspilnu plutaninu z vikoristannyam chislennih toponimiv sho sprichinilo epizodichne prijnyattya shirokim kosovskim albanskim suspilstvom U Kosovo albanci rozglyadayut sebe yak najstarishu naciyu na Balkanah ta nashadkiv davnih illirijciv oskilki yih borotba za samoviznachennya traktuyetsya yak odin z pershih poselenciv u rajoni sho boretsya proti slov yanskih serbskih perehozhih Albanski nacionalisti v uzagalnenomu viglyadi rozglyadayut serbiv yak slov yan i rozglyadayut yih bez istorichnih teritorialnih prav u mezhah rozshirenoyi albanskoyi derzhavi U Kosovi takozh isnuye dodatkova dardano illirska teoriya yaka pretenduye na suchasnih kosovskih albanciv yak na pryamih nashadkiv dardanciv pidgrupi illirijskogo narodu sho naselyav cyu teritoriyu v davninu Dardanci rozglyadayutsya kosovskimi albancyami yak katoliki i traktuyutsya yak taki sho roblyat albanciv istorichno chastinoyu zahidnoyi civilizaciyi v opoziciyi do slov yan yaki yak stverdzhuyetsya vzyali katolicki cerkvi ta peretvorili yih na pravoslavni Mit vplinuv na borotbu za samoviznachennya Kosova z boku serbiv oskilki nezalezhne Kosovo rozglyadayetsya okremo vid Albaniyi ta yak vidnovlennya ta vidpochinok davnogo Dardanskogo korolivstva Odnak ob yednannya Albaniyi kosovskimi albancyami traktuvalosya v konteksti vozz yednannya davnih dardanciv u bilsh velike illirijske cile abo suchasnih albanciv Kosovo u Veliku Albaniyu Mit takozh posluzhiv vipravdannyam vignannya ta pozbavlennya prav vlasnosti voroga yakogo rozumiyut abo timchasovim abo vorozhim okupantam U Kosovo isnuye silnij zv yazok dlya albanciv mizh nacionalistichnoyu politikoyu ta arheologiyeyu Kosovski albanski arheologi prodovzhuyut namagatisya shlyahom arheologichnih rozkopok ta yih interpretacij zv yazati kosovskih albanciv z miscevim davnodardanskim ta illirijskim naselennyam U 2004 roci trivali peregovori shodo majbutnogo statusu Kosovo socialno politichnih problem ta nacionalistichnih nastroyiv prizveli do kosovskih zavorushen Organizovani ta stihijni akti nasilstva ta zbitkiv z boku kosovskih albanciv buli spryamovani na vlasnist serbiv yih cerkov ta romiv v rezultati chogo chastina zagiblih ta bagato peremishenih osib Mizhnarodno pravovi precedenti zasnovani na teritorialnomu suvereniteti sho perevazhaye samoviznachennya buli vidkinuti u vipadku Kosovo koli chastini mizhnarodnogo spivtovaristva viznali deklaraciyu nezalezhnosti Kosova 2008 Ce bulo zvedeno do poboyuvan sho yaksho cogo ne zrobiti ce prizvede do togo sho albanskij nacionalizm mozhlivo uskladnit situaciyu ta pogirshit situaciyu dlya mizhnarodnoyi spilnoti v Kosovo Albanskij nacionalizm rozglyadayetsya na Balkanah yak podalshij rozvitok podij u Kosovo sho viklikalo zanepokoyennya shodo yavisha nacionalizmu ta porodilo strah u serbiv horvativ makedonciv rumuniv ta bolgar Zavershennya vijni v Kosovo prizvelo do poyavi vidgaluzhenih partizanskih grup ta politichnih organizacij OAK yaki prodovzhuvali rizni zhorstoki zmagannya U dolini Preshevo Vizvolna armiya Preshevo Medvezha ta Buyanovac UCPMB borolasya iz serbskimi silami 1999 2001 namagayuchis ob yednati teritoriyu z susidnim Kosovo konflikt zakinchivsya mirnimi peregovorami ta bilshimi pravami albanciv u Serbiyi U pivnichnih rajonah Respubliki Makedoniya Armiya nacionalnogo vizvolennya NOA voyuvala proti makedonskih sil 2001 r Konflikt zakinchivsya mirnimi peregovorami ta pidpisannyam Ohridskoyi ugodi pro nadannya bilshih albanskih prav u Makedoniyi Pam yatnik zagiblim bijcyam NLA Sopot Pislya konfliktu albanci v Makedoniyi postavili novi statuyi albanskih istorichnih diyachiv takih yak Skanderbeg u Skop ye ta nazvali shkoli na chest takih osib a memoriali vstanovleno zagiblim bijcyam OAK ta NLA Albanski nacionalisti rozglyadayut makedonsku nacionalnist yak vigadanu yugoslavami dlya oslablennya Serbiyi zapobigannya formuvannyu inshih identichnostej ta uzakonennya isnuvannya Respubliki Makedoniya v Yugoslaviyi Makedonyani nacionalistichni albanci nazivayut etnichnim kolektivom iz terminom shki slov yani yakij takozh nese v sobi prinizlivij vidtinok Albanski nacionalisti rozglyadayut makedonyan yak tih hto ne maye istorichnih teritorialnih prav na rajoni v Makedoniyi yaki stanut chastinoyu Velikoyi Albaniyi ta pretenduyut na polovinu teritoriyi respubliki U politichnij sferi albanski partiyi pidtrimuyut svitski ta nacionalistichni platformi odnochasno pidtrimuyuchi svitski ramki derzhavi napolyagayuchi na zahisti islamu ta kulturi musulmanskih viborciv a takozh kontrolyu ta vtruchanni musulmanskih ustanov Na vidminu vid Albaniyi ta Kosovo nacionalna identichnist ta islam tradicijno pov yazani ta silnishi sered albanciv iz Makedoniyi Status albanciv yak menshini v Makedoniyi ta bilshosti musulman poyednuye nacionalnu ta religijnu identichnist na protivagu pravoslavnij slov yanskij makedonskij bilshosti Deyaki predstavniki musulmanskih albanskih ustanov v Makedoniyi dotrimuyutsya takoyi dumki sho buti horoshim musulmaninom ye sinonimom albancya Prem yer ministr Hashim Tachi zliva vice prezident SShA Dzho Bajden v centri ta prezident Fatmir Sejdiu pravoruch z Deklaraciyeyu nezalezhnosti Kosovo 2009 U postkonfliktnomu stani kosovski bijci OAK vshanovuvalis kosovskimi albanskimi tovaristvami shlyahom publikaciyi takoyi literaturi yak biografiyi vstanovlennya pam yatnikiv ta sponsorstvo pam yatnih zahodiv Podvigi Adema Yashari svyatkuvali i peretvorili na legendu kolishni chleni OAK deyaki v uryadi ta kosovske albanske suspilstvo rezultatom chogo stali pisni literatura pam yatniki memoriali z vulicyami ta budivlyami sho nosyat jogo im ya po vsomu Kosovo U konteksti deakcentuvannya na islami kosovski albanci proyavlyayut interes do hristiyanskogo pohodzhennya ta spadshini albanciv zokrema Laramani kosivski kripto katoliki yaki dopomagali predstaviti albanciv yak spokonvichno yevropejciv nezvazhayuchi na te sho voni musulmani Starodavni albanski tradiciyi v regioni Drenicya sho nazivayut miscevim serednovichnogo serbskogo diyacha Milosha Obilicha alb Millosh Kopiliq yakij vbiv sultana Murada I vikoristovuvavsya v kosovskih shkilnih pidruchnikah ta deyakimi albanskimi nacionalistami shob pretenduvati na licarya yak albancya Vstanovlennya uchasti albanciv u bitvi za Kosovo stalo zasobom dlya kosovskih albanciv pretenduvati na korinnya yevropejciv ta vidkinuti istorichnij perehid do islamu U konteksti bitvi za Kosovo ta pobudovi naciyi deyaki v uryadovih kolah ta shirokomu kosovskomu albanskomu suspilstvi prosuvali rozpovid pro postijnij opir albanciv vid serednovichchya do suchasnosti derzhavam ta narodam yaki vvazhayutsya inozemnimi okupantami Z progoloshennyam nezalezhnosti 2008 r Uryad Kosova prosunuv krayinu yak na vnutrishnomu tak i na mizhnarodnomu rivni yak Novonarodzhenogo sho generuye ideologiyu yaka namagayetsya porvati z minulim ta vstanoviti demokratichne bagatokulturne majbutnye Albanskij nacionalizm u Kosovo ye svitskim todi yak islam perevazhno pidpadaye pid parametri nacionalnoyi ta kulturnoyi identichnosti sho sprichinyaye chasom panivnu klanovu ta simejnu identichnist U publichnij sferi chasom islam vinikaye shob kinuti viklik dominuyuchomu nacionalistichnomu poglyadu na te sho albanci ye poverhnevimi musulmanami prote politichna sfera zalishayetsya perevazhno svitskoyu Panalbanizm ta albanska politika na BalkanahPolitichni partiyi yaki vistupayut i bazhayut borotisya za Veliku Albaniyu vinikli v Albaniyi protyagom 2000 h rokiv Voni buli Nacionalnim frontom vizvolennya albanciv KKCMTSH i Partiyeyu nacionalnoyi yednosti PUK yaki v 2002 roci ob yednalisya utvorivshi Ob yednanij nacionalnij albanskij front FBKSh yakij vistupiv politichnoyu organizaciyeyu bojovoyi grupi Albanskoyi nacionalnoyi armiyi AKSh Na mizhnarodnij areni teroristi obidva pishli v pidpillya i jogo chleni brali uchast u riznih zhorstokih incidentah u Kosovo Serbiyi ta Makedoniyi protyagom 2000 h rokiv Na pochatku 2000 h rokiv vizvolna armiya Hameriyi KUK bula voyenizovanim formuvannyam yake malo namir diyati u pivnichnogreckomu regioni Epir Isnuyut politichni partiyi aktivni lishe na politichnij areni yaki mayut nacionalistichnij svitoglyad ce monarhichna partiya Ruhu zakonnosti PLL Partiya nacionalnoyi yednosti PBKSh poryad iz Balli Kombetar partiyeyu yaka projshla viborchij porig i uvijshla do parlamentu Ci politichni partiyi deyaki z yakih vistupayut za Veliku Albaniyu buli v osnovnomu neznachnimi i zalishalis na marginalitah albanskoyi politichnoyi sceni She odniyeyu nacionalistichnoyu partiyeyu yaka perevishila viborchij porig ye Partiya spravedlivosti integraciyi ta yednosti PDIU yaka predstavlyaye albansku gromadu Cham shodo majna ta inshih pitan pov yazanih z yih vignannyam z Pivnichnoyi Greciyi Drugoyi svitovoyi vijni Ninishnij socialistichnij prem yer ministr Edi Rama v koaliciyi z PDIU pidnyav problemu Chamu todi yak na zborah PDIU vislovilisya komentari shodo davnogreckih bozhestv ta zgaduvannya prileglih teritorij yak albanciv yaki zaroblyayut suvori dokori vid Greciyi Deyaki podibni poglyadi chas vid chasu vislovlyuyutsya takozh chlenami politichnoyi eliti Albaniyi U sferi albanskoyi politiki isnuyut antigrecki nastroyi yaki napriklad buli vislovleni nacionalistichnim ruhom yakij peretvorivsya na politichnu partiyu Chervono Chornij soyuz AK Antigrecki nastroyi virazheni yak teoriyi zmovi sered albanciv perevishuyut poboyuvannya ellinizaciyi albanciv cherez ekonomichni stimuli sho stvoryuyut bombu upovilnennya shlyahom shtuchnogo zbilshennya kilkosti grekiv poryad z greckim iredentizmom shodo Pivdennoyi Albaniyi Isnuyut teoriyi zmovi v yakih ototozhnennya z greckimi ekspansionistskimi planami klasifikuye yih yak potencijnih vorogiv derzhavi Deyaki albanci vistupayut za te shob Albaniya bula bilsh samostverdnoyu i mala bilsh etnonacionalistichnu strategiyu shodo greckogo pitannya Oficijnij praporshik Albanskoyi nacionalnoyi armiyi Pitannya pro Kosovo malo privablivosti sered albanskih viborciv i ne zacikavleni u vibori partij yaki vistupayut za perekroyeni kordoni sho stvoryuyut Veliku Albaniyu Stolittya svyatkuvannya nezalezhnosti Albaniyi v 2012 roci porodilo nacionalistichni komentari sered politichnoyi eliti prem yer ministr Sali Berisha nazvav albanski zemli takimi sho tyagnutsya vid Prevezi na pivnochi Greciyi do Preshevo na pivdni Serbiyi sho viklikaye gniv na susidiv Albaniyi U Kosovo z yavivsya vidatnij livij nacionalistichnij ruh yakij peretvorivsya na politichnu partiyu Vetvendosye Samoviznachennya yaka vistupaye za tisnishi vidnosini Kosovo Albaniyi ta zagalnoalbanske samoviznachennya na Balkanah She odna mensha nacionalistichna partiya Balli Kombetar Kosove BKK rozglyadaye sebe yak spadkoyemcya pochatkovoyi organizaciyi Drugoyi svitovoyi vijni yaka pidtrimuye nezalezhnist Kosovo ta zagalnoalbanske ob yednannya Katoliki ta pravoslavni albanci vislovlyuyut zanepokoyennya tim sho bud yake mozhlive balkanskih teritorij zaselenih znachnoyu kilkistyu albanskih musulman v cyu krayinu prizvede do posilennya musulmanizaciyi Albaniyi Neodnoznachnist islamu jogo miscya ta roli sered balkanskih musulmanskih albanciv osoblivo v Albaniyi ta Kosovo obmezhila mozhlivist togo shob vin stav golovnim komponentom dlya prosuvannya Velikoyi Albaniyi Pid chas kosovskoyi krizi 1999 r Albaniya bula rozdilena mizh dvoma poziciyami Pershij ce albanskij nacionalizm sho sponukaye Albaniyu dopomagati ta nadavati pritulok kosovskim albanskim bizhencyam odnochasno buduchi kanalom dlya ozbroyennya kosovskih albanciv a drugij sho krayina ne zmogla nadati ci resursi dopomogu ta pritulok Velika Albaniya zalishayetsya golovnim chinom u sferi politichnoyi ritoriki i zagalom balkanski albanci rozglyadayut integraciyu do YeS yak rishennya borotbi zi zlochinnistyu slabkogo upravlinnya gromadyanskogo suspilstva ta ob yednannya riznih albanskih verstv naselennya U 2000 h rokah dani podalshogo opituvannya pro zmenshilis sered kosovciv pidtrimuyuchi nezalezhne Kosovo 90 2 sho vkazuye na te sho poryad z yih albanskoyu identichnistyu z yavilasya nova identichnist Kosovo Albanski nacionalisti cej faktor duzhe ne lyubili Odnak albanskij nacionalizm zalishayetsya populyarnim v danij chas kosovski albanci pidtrimuyut platformu dvi derzhavi odna naciya Ce zabezpechuye stijku derzhavu Kosovo poza kontrolem Serbiyi ta z za kordonu ta yedinij vnutrishnij ta zovnishnij front mizh Kosovo ta Albaniyeyu Neshodavno uryadi Kosovo ta Albaniyi pidpisali chislenni dogovori ta memorandumi pro spivpracyu yaki sinhronizuyut yihnyu politiku v krayini ta za kordonom u tomu chisli v diaspori dlya stvorennya zagalnoalbanskogo pidhodu bez neobhidnosti nazemnogo ob yednannya Pidnesennya Vetevendosje v Kosovo she bilshe zakripilo albanskij nacionalizm i gordist u krayini yak i vidsutnist integraciyi v YeS sho pidshtovhnulo kosovariv do pidtrimki pryamogo ob yednannya Kosovo Albaniyi dlya borotbi z izolyaciyeyu napriklad z liberalizaciyeyu vizovogo rezhimu Opituvannya Gallup mizh 2008 ta 2013 rokami pokazali sho 73 kosovskih albanciv hotili soyuzu z Albaniyeyu a pidtrimka nezalezhnosti bula na vishomu rivni nizh chastina Serbiyi U 2009 roci cherez rik pislya progoloshennya Kosovo nezalezhnosti pidtrimka ob yednannya Kosovo Albaniyi zrosla do 77 Sogodni kosovski albanci rozglyadayut Kosovo yak drugu albansku derzhavu i takim chinom dosyagayetsya ob yednannya prote loyalnist albanciv zalishayetsya vishoyu nizh loyalnist do novoyi kosovskoyi kosovskoyi derzhavi nasampered simvoli yak ce sposterigayetsya za pidtrimki vikoristannya prapora Albaniyi PrimitkiGawrych 2006 dynamic that would remain essential for understanding the development of Albanianism Judah 2008 the religion of Albanians is Albanianism Krieger 2001 frequently then and since The religion of the Albanians is Albanianism Reynolds 2001 Henceforth Hoxha announced the only religion would be Albanianism Hoxha was using nationalism as a weapon in his struggle to break out of the Soviet bloc Lubonja 2002 Clayer 2002 Bideleux ta Jeffries 2007 form a Greater Albania Although considerable attention was given to pan Albanianism in the West Vickers 2004 Gawrych 2006 s 72 86 Kostov 2010 s 40 Skoulidas 2013 para 5 King ta Mai 2008 s 209 Puto ta Maurizio 2015 s 172 Kressing 2002 De Rapper 2009 by identifying with Pelasgians Albanians could claim that they were present in their Balkan homeland not only before the barbarian invaders of late Roman times such as the Slavs not only before the Romans themselves but also even more importantly before the Greeks Malcolm 2002 76 77 De Rapper 2009 Wydra 2007 Albanians tended to go further back in time to the sixth and seventh centuries claiming an Illyrian Albanian continuity and superiority over Slavic people Bideleux ta Jeffries 2007 Ethnic Albanians not only comprise the vast majority of the population in Kosova They have also been brought up to believe that their nation is the oldest in the Balkans directly descended from the ancient Dardanians Dardanae a branch of the Illyrian peoples who had allegedly inhabited most of the western Balkans including Kosova for many centuries before the arrival of the Slavic interlopers Judah 2008 Nitsiakos 2010 King ta Mai 2008 three main constitutive myths at work within Albanian nationalism Secondly the myth of Skanderbeg Steinke Klaus German Quelle Informationsmittel IFB digitales Rezensionsorgan fur Bibliothek und Wissenschaft Arhiv originalu za 1 serpnya 2019 Procitovano 24 bereznya 2011 Im nationalen Mythus der Albaner nimmt er den zentralen Platz ein Nixon 2010 Free 2011 Betrachtet man die Gesamtheit der albanischen Nationalmythen so ist offensichtlich dass es fur Albaner mehr als nur den Skanderbeg Mythos gibt und dass nicht nur auf diesem Mythos die albanische Identitat beruht Es gibt noch weitere wichtige Mythenfiguren doch diese beziehen sich auf Vorstellungen abstrakte Konzepte und Kollektive aber nicht auf Personen Misha 2002 Rrapaj Jonilda and Kolasi Klevis 2013 The Turkish Yearbook of International Relations Volume 44 pages 185 228 Page 194 195 The initial or Phase A consists in the intellectual interest and scholarly inquiry of an awareness of the linguistic cultural and social attributes of the particular ethnic group No clear national demands for independence exists in this stage The second period or Phase B concerns the patriotic activities of elites to awaken national consciousness among the ethnic group or the period of patriotic agitation The final stage or Phase C denotes the transformation of nationalists movements from a narrow one restricted with political and intellectual circles into a mass movement 25 In the Albanian case as we will see below we can argue that Phase A generally speaking covers the period from the beginning of the Reforms of Tanzimat or the publication of first the Albanian alphabet in 1844 as a symbolic date until the collapse of the League of Prizren 1881 or the publication of Sami Frasheri s nationalist Manifest in 1899 while Phase B intensifies after the crushing of the League of Prizren by the Sublime Porte and especially after the Greek Ottoman crisis in 1897 It continues even after the declaration of independence because of the fragile or gelatinous state structure The spread of nationalism to masses or the Phase C starts only with the establishment of a proper state structure and political stability after 1920 Hroch Miroslav 1999 From National Movement to the Fully formed Nation The Nation building Process in Europe in Mapping the Nation ed Gopal Balakrishnan London Verso 1999 Page 80 Zhelyazkova Antonina Albanian Identities Page 24 It is assumed that the beginning of the Albanian Revival was set by Naum Veqilharxhi s activity and his address to the Orthodox Albanians which along with his primer published in 1845 was the first programme document of the Albanian national movement In it Veqilharxhi demanded Albanian schools and development of the Albanian language as a first step to the evolution of the Albanian people side by side with the other Balkan nations Misha 2002 Gawrych 2006 Poulton 1995 s 65 Skendi 1967a The political thinking of the Orthodox Albanians was divided into two categories Those who lived in Albania were dominated by Greek influence The majority of them especially the notables desired union with Greece The Orthodox Christians in general had an intense hatred of Ottoman rule Although this feeling was shared by their co religionists who lived in the colonies abroad their political thinking was different Skoulidas 2013 para 2 27 Gawrych 2006 Gawrych 2006 Psomas 2008 s 280 Endresen 2011 s 40 43 Frantz 2009 In consequence of the Russian Ottoman war a violent expulsion of nearly the entire Muslim predominantly Albanian speaking population was carried out in the sanjak of Nis and Toplica during the winter of 1877 1878 by the Serbian troops This was one major factor encouraging further violence but also contributing greatly to the formation of the League of Prizren The league was created in an opposing reaction to the Treaty of San Stefano and the Congress of Berlin and is generally regarded as the beginning of the Albanian national movement Goldwyn 2016 s 255 Kostov 2010 s 40 These scholars did not have access to many primary sources to be able to construct the notion of the Illyrian origin of the Albanians yet and Greater Albania was not a priority The goal of the day was to persuade the Ottoman officials that Albanians were a nation and they deserved some autonomy with the Empire In fact Albanian historians and politicians were very moderate compared to their peers in neighbouring countries Jordan 2015 s 1586 Misha 2002 s 40 Puto 2009 s 324 Jordan 2015 s 1585 Skendi 1967a Trencsenyi ta Kopecek 2007 s 169 Puto ta Maurizio 2015 Writers like Angelo Masci 1758 1821 Emanuele Bidera 1784 1858 De Rada s mentor and teacher Demetrio Camarda 1821 82 Giuseppe Crispi 1781 1859 and Vincenzo Dorsa 1823 85 were thus among the first to entertain the prospect of an autonomous Albanian nationality collecting local folklore turning their ancient Albanian dialect into a written language at a time when Albanian still lacked a written form and building a national pantheon which included Philip and Alexander the Great of Macedonia King Pyrrhus of Epirus fourth century BC and Gjergj Kastrioti Skanderbeg 1405 68 They did so under the influence of works by Western scholars on Albania and more importantly in the context of the cultural revival associated with the rise of southern Italian patriotism Calabria and Sicily where the main Albanian diaspora was settled were the theatre of major social and political changes in the first decades of the nineteenth century Skendi 1967a Skoulidas 2013 para 19 26 Shaw ta Shaw 1977 s 254 Takeyh ta Gvosdev 2004 s 80 Skendi 1967a s 143 Merdjanova 2013 s 41 Petrovich 2000 s 1357 Stoyanov 2012 s 186 Skendi 1967a Aberbach 2016 Elsie 2005 s 88 Feja e shqyptarit asht shqyptarija The faith of the Albanian is Albanianism which was to become a catchword of Albanian nationalists both in the Rilindja period and later Trencsenyi ta Kopecek 2006 s 120 Misha 2002 an episode taken from medieval history was central for Albanian national mythology In the absence of medieval kingdom or empire the Albanian nationalists choose Skanderbeg Srodecki 2013 Skendi 1968 s 83 84 87 88 Endresen 2010 Misha 2002 Nitsiakos 2010 s 210 211 Misha 2002 The nationalist writers transform history into myth As with most myths his figure and deeds became a mixture of historical facts truths half truths inventions and folklore Kostovicova 2005 s 50 Skendi 1967a p 114 The Greek propagandists on the other hand used it in order to attract Albanians to their side Malcolm 2002 Madgearu ta Gordon 2008 s 145 Pipa 1989 s 155 Malcolm 2002 s 77 The greatest expansion of Hellenic civilization and rule thus occurred thanks to an Albanian and not a Hellene Malcolm 2002 Pipa 1989 s 180 We saw that Italo Albanian scholars in general do not favour the Illyrian Albanian continuity thesis Why Because Italo Albanian culture has a strong Byzantine imprint All the aforementioned scholars were followers of the Greek rite For to them Illyrian has strong overtones of Catholic and Catholic in turn connotes Italianate Puto ta Maurizio 2015 s 176 De Rada s contribution to the formulation of a theory about the historical origins of the Albanian nation reflected both his concern to emphasize the close association between Italy and Albanian nationalism and his preoccupation with the distinctiveness of the Albanian nationality as against the Greek The Italo Albanians identified the origins of the Albanian nation in the Pelasgian or Pellazg people otherwise known as Pelasgi in Risorgimento literature whose history could be traced back to 2000 BC and whose territories covered parts of Greece Albania itself and further to the west Italy and Sicily they stressed the sheer antiquity of the Albanian language deeming it to be the oldest in the region even older than Greek in order to justify their claims to political and cultural emancipation De Rapper 2009 s 7 These theories were of particular importance in southern Albania whose territory was disputed between Albanian and Greek nationalisms On the Greek side the Pelasgic theory was at first used to facilitate the incorporation of all Albanians and other inhabitants of the Balkans into the Greek national projects as common descendants of the Pelasgians this theory was at first welcome by some Greek educated Albanian intellectuals Sigalas 1999 62 85 On the Albanian side it supported the claim of priority and ownership of Albanians on the territories they inhabited Skoulidas 2013 para 9 12 15 25 Brisku 2013 s 72 Elsie 2005 s 71 Lubonja 2002 s 92 Malcolm 2002 s 80 The myth of ethnic homogeneity and cultural purity however dictated otherwise That Albanian writers felt the need to argue in this way was easily understandable at a time when Greek propagandists were claiming that the Albanians were not a proper people at all that their language was just a mish mash of other languages and that any member of the Greek Orthodox Church was really a Greek At the same time Slav publicists were insisting either that the Albanians of Kosova were really Slavs or that they were Turks who could be sent back to Turkey Misha 2002 s 41 Puto ta Maurizio 2015 s 177 In the political context of the 1880s however emphasis on the antiquity of the Albanian nation served new political purposes since Greek nationalism was no longer the sole threat to Albanian nationalism In fact it was designed to counter also the Slavic national movements several of which in the 1880s were planning to create a Balkan federation as a means to liberate themselves from the dominion of the Sublime Porte Misha 2002 s 42 But gradually while the Albanian national movement matured the romantic Pelasgian theory and others were replaced by the theory of Illyrian descent which was more convincing because it was supported by a number of scholars The Illyrian descent theory soon became one of the principal pillars of Albanian nationalism because of its importance as evidence of Albanian historical continuity in Kosovo as well as in the south of Albania i e in the areas contested by Serbs or Greeks Gingeras 2009 Biernat 2014 Duijzings 2000 s 163 Skendi 1967a Gawrych 2006 Nezir Akmese 2005 Saunders 2011 Nezir Akmese 2005 Poulton 1995 Shaw ta Shaw 1977 s 288 Puto ta Maurizio 2015 s 183 Nineteenth century Albanianism was not by any means a separatist project based on the desire to break with the Ottoman Empire and to create a nationstate In its essence Albanian nationalism was a reaction to the gradual disintegration of the Ottoman Empire and a response to the threats posed by Christian and Balkan national movements to a population that was predominantly Muslim In this sense its main goal was to gather all Albanian vilayet s into an autonomous province inside the Ottoman Empire In fact given its focus on the defence of the language history and culture of a population spread across various regions and states from Italy to the Balkans it was not associated with any specific type of polity but rather with the protection of its rights within the existing states This was due to the fact that culturally early Albanian nationalists belonged to a world in which they were at home though poised between different languages cultures and at times even states Goldwyn 2016 s 276 Gingeras 2009 s 195 Jordan 2015 s 1583 Petrovich 2000 s 1371 Nitsiakos 2010 Duijzings 2002 Barbullushi 2010 s 146 Misha 2002 Duijzings 2002 s 61 Bardhoshi ta Lelaj 2008 Sugarman 1999 Kokolakis 2003 s 91 Periorizontas tis arxikes toy islamistikes e3arseis to albaniko e8nikistiko kinhma e3asfalise thn politikh prostasia twn dyo isxyrwn dynamewn ths Adriatikhs ths Italias kai ths Aystrias poy dhlwnan etoimes na kanoyn o ti mporoysan gia na swsoyn ta Balkania apo thn apeilh toy Panslabismoy kai apo thn agglogallikh khdemonia poy ypoti8etai oti 8a antiproswpeye h epektash ths Elladas H diadosh twn albanikwn idewn sto xristianiko plh8ysmo arxise na ginetai orath kai na anhsyxei idiaitera thn Ellada By limiting the Islamic character the Albanian nationalist movement secured civil protection from two powerful forces in the Adriatic Italy and Austria which was ready to do what they could to save the Balkans from the threat of Pan Slavism and the Anglo French tutelage that is supposed to represent its extension through Greece The dissemination of ideas in Albanian Christian population started to become visible and very concerning to Greece Gawrych 2006 s 197 200 Schmidt Neke 2014 s 14 Kostov 2010 s 40 41 Fischer 2007a Merdjanova 2013 Mylonas 2000 Perritt 2008 Psomas 2008 Psomas 2008 Psomas 2008 Lederer 1994 Most Muslims and Bektashis understood that religious differences had to be played down in the name of common ethnicity and that pan Islamic ideas had to be rejected and fought even if some so called fanatical Sunni Muslim leaders in Shkoder and elsewhere preferred solidarity with the rest of the Islamic world Such an attitude was not conducive to Albanian independence to which the international situation was favourable in 1912 and even after World War I Merdjanova 2013 Mylonas 2000 s 156 Babuna 2004 Kostovicova 2002 Kostovicova 2002 Babuna 2004 The Muslim clergy heralded the superiority of national rather than religious identity by furthering education in Albanian but their engagement in this process implied the strengthening of the religious element in Albanian nationhood This contrasted with the efforts of the nationalists who tried to construct an Albanian national identity on a purely secular foundation Babuna 2004 Kostovicova 2002 Kostovicova 2002 Babuna 2004 The use of the Albanian language was prohibited and Albanians were forced to emigrate Merdjanova 2013 s 39 Psomas 2008 Fischer 1999 s 273 Fischer 1999 This degree of political stability limited though it was did much to create an environment necessary for the growth of an Albanian national consciousness Zog significantly contributed to the process of replacing tribal loyalty and local and regional pride with a rudimentary form of modern state nationalism Bideleux ta Jeffries 2007 s 23 they thus claim to be the oldest indigenous people of the western Balkans Fischer 1999 s 70 Fischer 2007a Udovicki 2000 s 31 Fontana 2017 Mylonas 2000 Babuna 2004 s 298 The kacak movement was suppressed by the Serbs in the second half of the 1920s but it nevertheless contributed to the development of a national consciousness among the Albanians Denitch 1996 s 118 Fischer 1999 s 5 21 25 Fischer 1999 s 70 71 Fischer 1999 s 88 260 Judah 2002 Judah 2008 Hall 2010 Fischer 1999 Ramet 2006 s 141 142 Rossos 2013 s 185 186 Fischer 1999 s 115 116 Fischer 1999 Ramon 2015 Fontana 2017 Fischer 1999 s 274 Fischer 1999 Fischer 1999 Fischer 1999 s 251 Bailey 2011 Reginald 1999 Judah 2002 Judah 2002 Judah 2002 Turnock 2004 Batkovski ta Rajkocevski 2014 Baltsiotis 2011 para 27 60 Baltsiotis 2011 para 55 63 Tsoutsoumpis 2015 Austin 2005 s 720 Sawyer 2014 s 122 In Tirana Albania s National History Museum itself a product of Hoxha s regime reaches back to antiquity in a notable mural above the entrance yet the central figure a woman is flanked by a worker and a partisan making this ultimately a modern moment Czekalski 2013 s 120 The census of 1945 showed that the vast majority of society 72 were Muslims 17 2 of the population declared themselves to be Orthodox and 10 Catholics Fischer 1999 s 255 Nitsiakos 2010 Fischer 2007b s 251 Standish 2002 Fischer 2007b s 262 Priestland 2009 Protochronism became an enormously popular idea in Romanian culture in the 1970s and 1980s Protochronism of course had been seen before in the Soviet claims of the 1940s Romania was essentially importing a version of high Stalinism a politics of hierarchy and discipline was wedded to an economics of industrialization and an ideology of nationalism It was joined in this strategy by Albania Stan ta Turcescu 2007 Tarţa 2012 The official doctrine that Ceaușescu adopted was called Dacianism Romania is not the only country to invoke its ancient roots when it comes to show national superiority Albania also emphasized its Thraco Illyrian origin De Rapper 2009 Although Enver Hoxha himself supported the Pelasgic theory in his own writings Cabanes 2004 119 the directions he gave to Albanian archaeologists in the 1960s focused on the Illyrians and on the Illyrian Albanian continuity As a result studies on the origin of Illyrians and Albanians published at that time do not even mention the Pelasgians Galaty ta Watkinson 2004 Belledi ta in 2000 Lakshman Lepain 2002 Ramet 1989 Trix 1994 Crawshaw 2006 Duijzings 2000 Poulton 1995 Fischer 2007b Nurja 2012 Ramet 1998 Buturovic 2006 Vickers 2011 One by product of the regime s anti religious policy was its concern with the question of people s Muslim and Christian names Parents were actively discouraged from giving their children names that had any religious association or connotation From time to time official lists were published with pagan so called Illyrian or freshly minted names considered appropriate for the new breed of revolutionary Albanians Macedonian Review 1990 Psomas 2008 Veikou 2008 Gilberg 2000 Jovic 2009 Perritt 2008 Dragovic Soso 2002 Vickers 2011 Perritt 2008 Dragovic Soso 2002 Yoshihara 2006 Perritt 2008 Kostovicova 2005 Jovic 2009 Ramet 2006 Pavkovic 2000 Dragovic Soso 2002 Pavkovic 2000 Jovic 2009 Kostovicova 2005 Kostovicova 2005 Dragovic Soso 2002 Pavkovic 2000 Perritt 2008 Jovic 2009 Jovic 2009 Trbovich 2008 Koktsidis ta Dam 2008 Bieber ta Galijas 2016 Bieber ta Galijas 2016 Poulton 1995 Fontana 2017 Merdjanova 2013 Ahmed 2013 Jovic 2009 Kostovicova 2005 Yoshihara 2006 Hockenos 2003 Koktsidis ta Dam 2008 Goldman 1997 Yoshihara 2006 Goldman 1997 Hockenos 2003 Koktsidis ta Dam 2008 Kostovicova 2005 Judah 2008 Di Lellio ta Schwanders Sievers 2006a Merdjanova 2016 Merdjanova 2013 Strohle 2012 Yoshihara 2006 Koktsidis ta Dam 2008 Koktsidis ta Dam 2008 Perritt 2008 Koktsidis ta Dam 2008 Ramet 1997 Roudometof 2002 Bugajski 1994 Goldman 1997 Pavkovic 2001 Di Lellio ta Schwanders Sievers 2006a We concentrate on one symbolic event the massacre of the insurgent Jashari family killed in the hamlet of Prekaz in March 1998 while fighting Serb troops This was neither the only massacre nor the worst during the recent conflict pp 515 516 Jordan 2001 Herring 2000 Herring 2000 Fischer 2007b Barbullushi 2010 Schmidt Neke 2014 Endresen 2016 Alpion 2004 The huge interest in Mother Teresa of different political nationalist and religious figures and groups in Albania Kosova Macedonia and elsewhere in the Balkans has all the signs of a calculated business Mother Teresa is apparently being used by some circles in the region after her death as much as when she was alive to further their political nationalistic and religious causes p 234 Endresen 2015 Endresen 2016 Bowden 2003 Winnifrith Tom angl Duckworth s 40 ISBN 978 0 7156 3201 7 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2015 Procitovano 6 veresnya 2020 For Albanians the ancestors of modern Albanians Any resemblaces between Mycenaean burial patterns and tumuli found in Albania are dismissed as non existent or coincidental Wilkes John angl Wiley s 38 ISBN 978 0 631 19807 9 Arhiv originalu za 12 lipnya 2020 Procitovano 6 veresnya 2020 Ahrens 2007 They claimed that Alexander the Great and Aristotle were of Albanian descent Winnifrith 2002 Pyrrhus who lived a century later has been hailed as primary Albanian hero Endresen 2016 Valtchinova 2002 Beyond the claims of Illyrian descent and continuity a more powerful myth emerges here that the Albanians are more Greek than the Greeks themselves because Albanians are closer to Homeric society and Homeric ideals Malcolm 2002 De Rapper 2009 De Rapper 2009 They state that the Pelasgians were spread all over Europe and the Mediterranean according to those authors all ancient civilisations in Europe Greek Roman Etruscan Celtic etc stemmed from the Pelasgic civilisation They were the first Europeans their direct descendants the Albanians are thus the most ancient and most authentically European people De Rapper 2009 Schoolbooks however differ on what they assert on the relation between Pelasgians and Illyrians the latter are sometimes said to be the heirs of the former especially with regard to their language Kuri Zekolli amp Jubani 1995 32 33 Rodinger Knaus ta Steets 2003 Saunders 2011 Strohle 2012 Arhiv originalu za 7 veresnya 2020 Procitovano 6 veresnya 2020 Rajic 2012 Murati 2007 Galaty ta Watkinson 2004 Kampschror 2007 para 5 15 18 Egleder 2013 Rausch ta Banar 2006 Oeter 2012 Gilberg 2000 Gregorian 2015 Koktsidis ta Dam 2008 Koktsidis ta Dam 2008 Koktsidis ta Dam 2008 Peshkopia 2015 Neofotistos 2004 Stojarova 2010 Peshkopia 2015 Merdjanova 2013 Strohle 2012 Di Lellio ta Schwanders Sievers 2006a Di Lellio ta Schwanders Sievers 2006b Takeyh ta Gvosdev 2004 Di Lellio 2009 Di Lellio 2009 Strohle 2012 Yoshihara 2006 Yoshihara 2006 Stojarova 2010 Banks Muller ta Overstreet 2010 Schmid 2011 Koktsidis ta Dam 2008 Vickers 2002 Stojarova 2016 Austin 2004 Gjipali 2014 Clewing ta Sundhaussen 2016 Proklhtikes e8nikistikes korwnes toy Rama sto Synedrio twn Tsamhdwn 12 bereznya 2017 u Wayback Machine Kontranews Retrieved 12 March 2017 Proklhtikes e8nikistikes korwnes toy Rama sto Synedrio twn Tsamhdwn 18 serpnya 2020 u Wayback Machine Himara gr Retrieved 12 March 2017 Oi 8eoi toy Olympoy miloysan Albanika 26 lipnya 2020 u Wayback Machine Newsbomb Retrieved 12 March 2017 Endresen 2016 Many Albanians still consider Greece a religious political and territorial threat and believe that Athens is hellenizing the Albanians by giving them economic privileges for defining themselves as ethnic Greeks According to this view true and false ethnic Greeks in Albania may even be a time bomb because the Greater Greece policy according to Albanian conspiracy theories is to legitimize an annexation of South Albania by artificially inflating the number of Greeks in Albania Todorova 2004 Endresen 2016 However as with the Greek issue above a considerable number of Albania s citizens at any rate seem to call for a more self assertive ethnonationalist strategy than their politicians do Endresen 2016 Schwartz 2014 Venner 2016 Lesser Zanini ta Vlachos Dengler 2001 Judah 2008 28 listopada 2017 Arhiv originalu za 10 grudnya 2017 Procitovano 10 grudnya 2017 Mabry Tristan James McGarry John Moore Margaret O Leary Brendan 30 travnya 2013 ISBN 978 0812244977 Arhiv originalu za 12 travnya 2020 Procitovano 6 veresnya 2020 Arhiv originalu za 31 sichnya 2018 Procitovano 6 veresnya 2020