Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аале Тюнні фін Aale Maria Tynni Haavio 3 жовтня 1913 Мала Закоска фін Ylä Sakoska Гатчина Ленінградська область 21 жовтн

Аале Тюнні

Аале Тюнні

Аале Тюнні (фін. Aale Maria Tynni-Haavio 3 жовтня 1913, Мала Закоска (фін. Ylä-Sakoska), Гатчина, Ленінградська область — 21 жовтня 1997, Гельсінкі, Фінляндія) — фінська, інгерманландська поетеса, перекладачка, драматург, театральний критик. Переможиця конкурсу мистецтв на XIV літній Олімпіаді 1948 року в Лондоні. Почесний доктор філософії, академік Фінської Академії наук і літератури.

Аале Тюнні
фін. Aale Maria Tynni-Haavio
image
Ім'я при народженніфін. Aale Maria Tynni
Народилася3 жовтня 1913(1913-10-03)[1][2][…]
Гатчина, d, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія або Великі Колпани, Гатчинський район, Ленінградська область[4]
Померла21 жовтня 1997(1997-10-21)[1][2][…](84 роки)
Гельсінкі
ПохованняГієтаніємі
Країнаimage Фінляндія
Діяльністьперекладачка, поетеса, письменниця, критикиня
Сфера роботипоезія
Alma materГельсінський університет
Мова творівфінська
Батькоd
Брати, сестриd
У шлюбі зd і Гаавіо Мартті
Дітиd
Нагороди
image image

d (1955)

image Аале Тюнні у Вікісховищі
Олімпійські нагороди
Конкурс мистецтв
Золото Літні Олімпійські ігри 1948, Лондон Конкурси мистецтв на літніх Олімпійських іграх 1948 з літератури

Життєпис

У 1913 Аале народилася в невеликому інгерманландському селі поблизу Гатчини. За одними даними це була Мала Закоска, за іншими — сусідні Великі Колпани. Батько — Каапре Тюнні, магістр філософії, ректор Колпанської вчительсько- кістерської семінарії, голова Інгерманландської національної ради. Мати — Ліля Тюнні (Піппонен), вчителька. У сім'ї було семеро дітей.

У 1919 сім'я Тюнні була змушена виїхати у Фінляндію, де влаштувалася в Гельсінкі.

Аале почала писати вірші ще в дитинстві, перші її твори побачили світ у шкільному журналі. У середній школі вона багато читала, її цікавила в тому числі й іноземна поезія. Потім, в ліцеї її інтерес до творчості заохочувала викладачка фінської мови Гілья Вілкемаа.

В ранніх творах Тюнні відчувався явний вплив Сайми Гармайї і Ууно Каїласа. Сайма Гармайя була її ровесницею. Обидві дівчинки в старших класах взяли участь в літературному конкурсі. Написаний верлібром вірш Тюнні «Диявол помер» отримав друге місце, а перше місце зайняв «Квітень» Сайми Гармайї.

Закінчивши у 1932 жіночий ліцей, Аале вступила до Гельсінського університету, на спеціальність «фінська література», який закінчила в 1936, отримавши також ступінь бакалавра філософії за роботу «Вплив Сафо на фінську поезію».

У 1938 відбувся її дебют: був виданий віршований збірник «Свічка серця».

У 1939 вона подорожує Францією та Італією, але розпочата війна змусила її повернутися до Фінляндії.

У 1940 Аале Тюнні вийшла заміж за професора церковної історії Кауко Пірінена (1915–1999). Працює вчителем фінської мови. У них народилося троє дітей (1942, 1944, 1946).

Під час війни Аале працювала на складі одягу для постраждалих від бомбардувань в Нюландській губернії.

У 1947 з віршованої драми Генріка Ібсена «Бранд» почалася її кар'єра перекладачки.

Основними темами віршів Аале Тюнні в 1940-ві були любов, радість життя і материнства, що увійшли до збірок «Водяний птах» (1940) і «Ліс, що гуде» (1947), «Курінь із листя» (1946), опублікований після війни, написаний в період труднощів, проте Аале не стала песимісткою. Вона була достатньо цілеспрямованою та енергійною.

У 1948 на XIV Літніх Олімпійських іграх в Лондоні Аале Тюнні завоювала золоту медаль з літератури в номінації «Ліричні твори» за свою поему «Слава Еллади». Це була остання Олімпіада, на якій крім спортивних змагань, проводилися мистецькі змагання в категоріях: архітектура, література, музика, скульптура, живопис і графіка.

Спочатку, улюбленою поетичною формою Аале Тюнні була балада. Збірка «За скляною горою» (1949), в деяких віршах якої використовується казкова символіка, включає її найвідоміший вірш — «Kaarisilta» («Арочний міст»).

У 1950-ті Аале Тюнні багато працювала з історичними і міфологічними матеріалами. Вона перекладала таких авторів, як Вільям Шекспір, Генрік Ібсен, Вільям Єйтс і Вільям Вордсворт. Вона також переклала з давньоісландської частину скандинавського епосу Едда.

У 1954 Аале Тюнні стала одною із засновників Фінсько-ірландського товариства дружби.

Її книга «Рік тисячі пісень», видана в 1957, стала одною із найпопулярніших збірок західної поезії опублікованих фінською мовою. У своїй передмові до збірки А. Тюнні пише, що вірші це не тільки ідеї і образи, але і ритм, що робить їх живими, тому вона спробувала слідувати за ритмом оригінального твору, що на практиці означало внесення нових ритмічних елементів у фінську мову.

Однак книга «Рік тисячі пісень» зазнала критики з боку літературознавця [fi], який вважав, що слабкістю перекладів Тюнні є саме ритмічні тонкощі. Вільянен вважав, що оригінальний текст необхідно перекладати іншою мовою буквально і так точно, наскільки це можливо. На боці Л. Вільянена виступив і професор літератури, академік [fi].

На стороні А. Тюнні в дискусії виступив фольклорист, академік Мартті Гаавіо, (1899—1973), який публікував вірші під псевдонімом П. Мустапяя (P. Mustapää). Він називав її своєю музою і у 1960 одружився з нею.

Вони були давно знайомі одне з одним, проте Аале через дітей довго не хотіла створювати нову сім'ю. Деякі вірші збірки «Невідоме дерево» (1952), включаючи балади «Донька садівника» і «Лісовий вітер», з'явилися в результаті її вимушених розлук з Гаавіо. Їх союз двох близьких по духу людей був щасливим. Вони разом займалися редагуванням дитячих книг і букварів.

Після смерті чоловіка в 1973 Аале Тюнні займалася його архівами. Її трагедія знайшла своє відображення в новій збірці віршів «Джерело історій» (1974).

Фінський національний театр ставив п'єси Аале Тюнні у 1965 («Соколи, що відлітають») і у 1991 («Час залізного маршала»).

Її син Стів Пірінен (1942—1971), також був поетом.

Фотогалерея

  • image
    Вручення премії імені Йоганнеса Ліннанкоскі, 1947
  • image
    На Олімпіаді в Лондоні.
  • image
    На ґанку свого літнього будинку, 1948
  • image
    Аале Тюнні. 1948
  • image
    Аале Тюнні. 1948

Бібліографія

  • Свічка серця, 1938

Водяний птах, 1940

  • Джерело і мандрівник, 1943
  • Курінь із листя, 1946
  • Ліс, що гуде, 1947
  • За скляною горою, 1949
  • Невідоме дерево, Кертту, Пертту та інші домашні діти, 1953
  • Кішка на слизькій кризі та інші казки, 1954
  • Вежа в потоці, 1954
  • В гостях на зеленому острові, 1954
  • Гейкині секрети, 1956
  • Дев'ять міст, 1958
  • Увесь світ — театр, 1961
  • Соколи, що відлітають, 1965 (п'єса)
  • Балади і романси, 1967
  • Дитячий рай, 1968
  • Міцно стискаючи пісню, 1969
  • Джерело історій, 1974
  • Я ще далеко, 1978
  • Зелень, 1979.
  • Пори року, 1987
  • Інкері, моя Інкері, 1990
  • Час залізного маршала, 1991 (п'єса)

Переклади фінською мовою

Нагороди і премії

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #1049220307 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. FemBio database
    d:Track:Q61356138
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. BiographySampo
    d:Track:Q105657727
  5. . Архів оригіналу за 7 жовтня 2018. Процитовано 15 травня 2020.
  6. . Архів оригіналу за 26 вересня 2007. Процитовано 15 травня 2020.
  7. . Архів оригіналу за 18 вересня 2011. Процитовано 15 травня 2020.
  8. Каапре Тюнни. Энциклопедия Ленинградской области.[недоступне посилання з Июнь 2019]
  9. Российские беженцы в Финляндии (1917—1939)
  10. Mietinen H., Krjukov A., Mullonen J., Wikberg P. «Inkeriläiset kuka kukin on», Tallinna, 2013. , стр. 295

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Aale Tyunni fin Aale Maria Tynni Haavio 3 zhovtnya 1913 Mala Zakoska fin Yla Sakoska Gatchina Leningradska oblast 21 zhovtnya 1997 Gelsinki Finlyandiya finska ingermanlandska poetesa perekladachka dramaturg teatralnij kritik Peremozhicya konkursu mistectv na XIV litnij Olimpiadi 1948 roku v Londoni Pochesnij doktor filosofiyi akademik Finskoyi Akademiyi nauk i literaturi Aale Tyunnifin Aale Maria Tynni HaavioIm ya pri narodzhennifin Aale Maria TynniNarodilasya3 zhovtnya 1913 1913 10 03 1 2 Gatchina d Sankt Peterburzka guberniya Rosijska imperiya abo Veliki Kolpani Gatchinskij rajon Leningradska oblast 4 Pomerla21 zhovtnya 1997 1997 10 21 1 2 84 roki GelsinkiPohovannyaGiyetaniyemiKrayina FinlyandiyaDiyalnistperekladachka poetesa pismennicya kritikinyaSfera robotipoeziyaAlma materGelsinskij universitetMova tvorivfinskaBatkodBrati sestridU shlyubi zd i Gaavio MarttiDitidNagorodid 1955 Aale Tyunni u VikishovishiOlimpijski nagorodiKonkurs mistectvZoloto Litni Olimpijski igri 1948 London Konkursi mistectv na litnih Olimpijskih igrah 1948 z literaturiZhittyepisU 1913 Aale narodilasya v nevelikomu ingermanlandskomu seli poblizu Gatchini Za odnimi danimi ce bula Mala Zakoska za inshimi susidni Veliki Kolpani Batko Kaapre Tyunni magistr filosofiyi rektor Kolpanskoyi vchitelsko kisterskoyi seminariyi golova Ingermanlandskoyi nacionalnoyi radi Mati Lilya Tyunni Pipponen vchitelka U sim yi bulo semero ditej U 1919 sim ya Tyunni bula zmushena viyihati u Finlyandiyu de vlashtuvalasya v Gelsinki Aale pochala pisati virshi she v ditinstvi pershi yiyi tvori pobachili svit u shkilnomu zhurnali U serednij shkoli vona bagato chitala yiyi cikavila v tomu chisli j inozemna poeziya Potim v liceyi yiyi interes do tvorchosti zaohochuvala vikladachka finskoyi movi Gilya Vilkemaa V rannih tvorah Tyunni vidchuvavsya yavnij vpliv Sajmi Garmajyi i Uuno Kayilasa Sajma Garmajya bula yiyi rovesniceyu Obidvi divchinki v starshih klasah vzyali uchast v literaturnomu konkursi Napisanij verlibrom virsh Tyunni Diyavol pomer otrimav druge misce a pershe misce zajnyav Kviten Sajmi Garmajyi Zakinchivshi u 1932 zhinochij licej Aale vstupila do Gelsinskogo universitetu na specialnist finska literatura yakij zakinchila v 1936 otrimavshi takozh stupin bakalavra filosofiyi za robotu Vpliv Safo na finsku poeziyu U 1938 vidbuvsya yiyi debyut buv vidanij virshovanij zbirnik Svichka sercya U 1939 vona podorozhuye Franciyeyu ta Italiyeyu ale rozpochata vijna zmusila yiyi povernutisya do Finlyandiyi U 1940 Aale Tyunni vijshla zamizh za profesora cerkovnoyi istoriyi Kauko Pirinena 1915 1999 Pracyuye vchitelem finskoyi movi U nih narodilosya troye ditej 1942 1944 1946 Pid chas vijni Aale pracyuvala na skladi odyagu dlya postrazhdalih vid bombarduvan v Nyulandskij guberniyi U 1947 z virshovanoyi drami Genrika Ibsena Brand pochalasya yiyi kar yera perekladachki Osnovnimi temami virshiv Aale Tyunni v 1940 vi buli lyubov radist zhittya i materinstva sho uvijshli do zbirok Vodyanij ptah 1940 i Lis sho gude 1947 Kurin iz listya 1946 opublikovanij pislya vijni napisanij v period trudnoshiv prote Aale ne stala pesimistkoyu Vona bula dostatno cilespryamovanoyu ta energijnoyu U 1948 na XIV Litnih Olimpijskih igrah v Londoni Aale Tyunni zavoyuvala zolotu medal z literaturi v nominaciyi Lirichni tvori za svoyu poemu Slava Elladi Ce bula ostannya Olimpiada na yakij krim sportivnih zmagan provodilisya mistecki zmagannya v kategoriyah arhitektura literatura muzika skulptura zhivopis i grafika Spochatku ulyublenoyu poetichnoyu formoyu Aale Tyunni bula balada Zbirka Za sklyanoyu goroyu 1949 v deyakih virshah yakoyi vikoristovuyetsya kazkova simvolika vklyuchaye yiyi najvidomishij virsh Kaarisilta Arochnij mist U 1950 ti Aale Tyunni bagato pracyuvala z istorichnimi i mifologichnimi materialami Vona perekladala takih avtoriv yak Vilyam Shekspir Genrik Ibsen Vilyam Yejts i Vilyam Vordsvort Vona takozh pereklala z davnoislandskoyi chastinu skandinavskogo eposu Edda U 1954 Aale Tyunni stala odnoyu iz zasnovnikiv Finsko irlandskogo tovaristva druzhbi Yiyi kniga Rik tisyachi pisen vidana v 1957 stala odnoyu iz najpopulyarnishih zbirok zahidnoyi poeziyi opublikovanih finskoyu movoyu U svoyij peredmovi do zbirki A Tyunni pishe sho virshi ce ne tilki ideyi i obrazi ale i ritm sho robit yih zhivimi tomu vona sprobuvala sliduvati za ritmom originalnogo tvoru sho na praktici oznachalo vnesennya novih ritmichnih elementiv u finsku movu Odnak kniga Rik tisyachi pisen zaznala kritiki z boku literaturoznavcya fi yakij vvazhav sho slabkistyu perekladiv Tyunni ye same ritmichni tonkoshi Vilyanen vvazhav sho originalnij tekst neobhidno perekladati inshoyu movoyu bukvalno i tak tochno naskilki ce mozhlivo Na boci L Vilyanena vistupiv i profesor literaturi akademik fi Na storoni A Tyunni v diskusiyi vistupiv folklorist akademik Martti Gaavio 1899 1973 yakij publikuvav virshi pid psevdonimom P Mustapyaya P Mustapaa Vin nazivav yiyi svoyeyu muzoyu i u 1960 odruzhivsya z neyu Voni buli davno znajomi odne z odnim prote Aale cherez ditej dovgo ne hotila stvoryuvati novu sim yu Deyaki virshi zbirki Nevidome derevo 1952 vklyuchayuchi baladi Donka sadivnika i Lisovij viter z yavilisya v rezultati yiyi vimushenih rozluk z Gaavio Yih soyuz dvoh blizkih po duhu lyudej buv shaslivim Voni razom zajmalisya redaguvannyam dityachih knig i bukvariv Pislya smerti cholovika v 1973 Aale Tyunni zajmalasya jogo arhivami Yiyi tragediya znajshla svoye vidobrazhennya v novij zbirci virshiv Dzherelo istorij 1974 Finskij nacionalnij teatr staviv p yesi Aale Tyunni u 1965 Sokoli sho vidlitayut i u 1991 Chas zaliznogo marshala Yiyi sin Stiv Pirinen 1942 1971 takozh buv poetom FotogalereyaVruchennya premiyi imeni Jogannesa Linnankoski 1947 Na Olimpiadi v Londoni Na ganku svogo litnogo budinku 1948 Aale Tyunni 1948 Aale Tyunni 1948BibliografiyaSvichka sercya 1938 Vodyanij ptah 1940 Dzherelo i mandrivnik 1943 Kurin iz listya 1946 Lis sho gude 1947 Za sklyanoyu goroyu 1949 Nevidome derevo Kerttu Perttu ta inshi domashni diti 1953 Kishka na slizkij krizi ta inshi kazki 1954 Vezha v potoci 1954 V gostyah na zelenomu ostrovi 1954 Gejkini sekreti 1956 Dev yat mist 1958 Uves svit teatr 1961 Sokoli sho vidlitayut 1965 p yesa Baladi i romansi 1967 Dityachij raj 1968 Micno stiskayuchi pisnyu 1969 Dzherelo istorij 1974 Ya she daleko 1978 Zelen 1979 Pori roku 1987 Inkeri moya Inkeri 1990 Chas zaliznogo marshala 1991 p yesa Perekladi finskoyu movoyuRik tisyachi pisen zbirka 1957 Edda pisni pro bogiv Pereklad a takozh peredmova i komentari Aale Tyunni 2 e vidannya 1998 Porvoo Helsinki Juva WSOY 1982 ISBN 951 0 11503 7 Edda pisni pro geroyiv Pereklad a takozh peredmova i komentari Aale Tyunni 2 e vidannya 1981 Porvoo Helsinki Juva WSOY 1980 ISBN 951 0 10173 7 Chas vognyanogo rozumu Desyat suchasnih francuzkih lirikiv Pereklad a takozh peredmova i komentari Aale Tyunni 3 tye vidannya 1 she vidannya 1962 Zmist Gijom Apolliner Sen Zhon Pers Pol Elyuar Andre Breton Zhan Kokto Luyi Aragon Anri Misho Rober Desnos Remon Keno Zhak Prever Helsinki WSOY 2005 ISBN 951 0 30963 XNagorodi i premiyiDerzhavna premiya z literaturi 1943 i 1947 Premiya finskogo literaturnogo tovaristva 1945 i 1954 Premiya imeni Linnankoski 1947 Zolota medal na Olimpiadi v Londoni 1948 Nagoroda imeni Aleksisa Kivi 1955 Premiya imeni Topeliusa 1957 Medal Ordena Leva Finlyandiyi Pro Finlandia Dlya Finlyandiyi 1959 Stupin pochesnogo doktora filosofiyi Gelsinskogo universitetu 1977 Zvannya akademika mistectv 1982 Premiya Kulturnogo fondu Finlyandiyi 1982PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 1049220307 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 FemBio database d Track Q61356138 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 BiographySampo d Track Q105657727 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2018 Procitovano 15 travnya 2020 Arhiv originalu za 26 veresnya 2007 Procitovano 15 travnya 2020 Arhiv originalu za 18 veresnya 2011 Procitovano 15 travnya 2020 Kaapre Tyunni Enciklopediya Leningradskoj oblasti nedostupne posilannya z Iyun 2019 Rossijskie bezhency v Finlyandii 1917 1939 Mietinen H Krjukov A Mullonen J Wikberg P Inkerilaiset kuka kukin on Tallinna 2013 ISBN 978 951 97359 5 5 str 295PosilannyaTyunni Kaapre 1877 1953 vchena nedostupne posilannya z Iyun 2019 angl Spisok nagorodzhenih medallyu ordena Leva Finlyandiyi 1959

Дата публікації:
Топ